Щурячий клуб "Текіла"
Трішки моєї книжкової шизи і нікому не потрібних відгуків
TGlist рейтингі
0
0
ТүріҚоғамдық
Растау
РасталмағанСенімділік
СенімсізОрналасқан жері
ТілБасқа
Канал құрылған күніГруд 08, 2022
TGlist-ке қосылған күні
Лют 17, 2025Қосылған топ
Жазылушылар
198
24 сағат00%Апта
1-0.5%Ай
20.8%
Дәйексөз индексі
0
Ескертулер0Каналдарда қайта жазылу0Каналдарда ескерту0
1 жазбаның орташа қамтуы
47
12 сағат390%24 сағат47
9.3%48 сағат430%
Қатысу деңгейі (ER)
48.84%
Қайта жазылды0Пікірлер0Реакциялар20
Қамту бойынша қатысу деңгейі (ERR)
0%
24 сағат0%Апта0%Ай
8.28%
1 жарнамалық жазбаның қамтуы
0
1 сағат00%1 – 4 сағат00%4 - 24 сағат00%
24 сағаттағы жазбалар саны
0
Динамика
-
"Щурячий клуб "Текіла"" тобындағы соңғы жазбалар
30.03.202508:52
Два роки відкладати книгу на потім, щоб пізніше в неї закохатися.
Godkiller
Hannah Kaner
Чим ця книга особлива?
Тут динамічний сюжет, цікавий незвичний світ та напруженні й палкі емоційні стосунки.
Якщо описати сюжет одним реченням: це боговбивиця, лицар, дитина-аристократка та пов'язаний з нею бог йдуть у зруйноване місто, де досі живуть повержені боги, щоб просити про послугу.
У кожного за плечима своя історія та свої тайни. У декого вони темні як ніч, у декого болючіші за опіки вогню...
Звісно, як всякі пригодники вони зближуються, між ними виникає зв'язок і їхня взаємодія і вибудова довіри мене підкупили, бо емоційна складова книги дуже багата й "смачна".
Також, я не можу не відмітити, як я вдячна авторці за Кіссен. Боговбивиця жорстка ззовні, та незламна, хоч і м'яка, всередині. Кіссен не має однієї ноги нижче коліна, але попри це вона живе своє життя з високо піднятою головою, кидаючи виклик погам і вигризаючи свій клаптик миру.
На мою думку, зараз як ніколи хочеться бачиться різні репрезантації. Та мати героїню з інвалідністю, але яка все ще bad ass і просто королева дуже важливо. Це просуває дуже важливий та актуальний наратив.
Іло (якого я весь час читала як Ело) підкорив моє серце. Я падка на brotherhood сюжетні лінії і тут вона така, що серце кров'ю обливається. Колишній лицар, який змагався за свого принца, та в кінці не міг зрадити свою честь. Відданий до смерті йому і собі водночас. Іло має ПТСР після пройденої війни... і, гадаю, тут не потрібно зайвих слів про те наскільки і ця тема важлива для українців на сьогоднішній день.
Із зустрічі з авторкою я вже знаю кілька спойлерів і розумію, що кульмінація історій як Кіссен так і Іло ще попереду. Їм ще доведеться знову увіткнути ножа у своє серце та розбурхати старі почуття та травми, щоб перемогти у цій боротьбі.
Там ще таку сюжетну арку пообіцяли далі, що я не можу втриматися і не почати читати далі.
Ця арка: розповідь про становлення тирана і це має бути круто
Інара та Скеді теж багатогранні персонажі, але їх лише очікує розкриття (особливо розвиток їхніх взаємин) і я не можу дочекатися того.
Підсумовуючи, я дуже рада, що в нас цю книгу видає Артбукс, бо вважаю її ковтком свіжого повітря серед багатьох фентезі зараз. А також не можу відмітити її актуальність для українського читача.
Невдовзі я розповім ще більше деталей про книгу, які дізналася із зустрічі з авторкою. Деякі з них допомогли мені зрозуміти історію значно глибше.
Рекомендую прочитати, щоб мені було з ким обговорити👀
#відгук
Godkiller
Hannah Kaner
Чим ця книга особлива?
Тут динамічний сюжет, цікавий незвичний світ та напруженні й палкі емоційні стосунки.
Якщо описати сюжет одним реченням: це боговбивиця, лицар, дитина-аристократка та пов'язаний з нею бог йдуть у зруйноване місто, де досі живуть повержені боги, щоб просити про послугу.
У кожного за плечима своя історія та свої тайни. У декого вони темні як ніч, у декого болючіші за опіки вогню...
Звісно, як всякі пригодники вони зближуються, між ними виникає зв'язок і їхня взаємодія і вибудова довіри мене підкупили, бо емоційна складова книги дуже багата й "смачна".
Також, я не можу не відмітити, як я вдячна авторці за Кіссен. Боговбивиця жорстка ззовні, та незламна, хоч і м'яка, всередині. Кіссен не має однієї ноги нижче коліна, але попри це вона живе своє життя з високо піднятою головою, кидаючи виклик погам і вигризаючи свій клаптик миру.
На мою думку, зараз як ніколи хочеться бачиться різні репрезантації. Та мати героїню з інвалідністю, але яка все ще bad ass і просто королева дуже важливо. Це просуває дуже важливий та актуальний наратив.
Іло (якого я весь час читала як Ело) підкорив моє серце. Я падка на brotherhood сюжетні лінії і тут вона така, що серце кров'ю обливається. Колишній лицар, який змагався за свого принца, та в кінці не міг зрадити свою честь. Відданий до смерті йому і собі водночас. Іло має ПТСР після пройденої війни... і, гадаю, тут не потрібно зайвих слів про те наскільки і ця тема важлива для українців на сьогоднішній день.
Із зустрічі з авторкою я вже знаю кілька спойлерів і розумію, що кульмінація історій як Кіссен так і Іло ще попереду. Їм ще доведеться знову увіткнути ножа у своє серце та розбурхати старі почуття та травми, щоб перемогти у цій боротьбі.
Там ще таку сюжетну арку пообіцяли далі, що я не можу втриматися і не почати читати далі.
Ця арка: розповідь про становлення тирана і це має бути круто
Інара та Скеді теж багатогранні персонажі, але їх лише очікує розкриття (особливо розвиток їхніх взаємин) і я не можу дочекатися того.
Підсумовуючи, я дуже рада, що в нас цю книгу видає Артбукс, бо вважаю її ковтком свіжого повітря серед багатьох фентезі зараз. А також не можу відмітити її актуальність для українського читача.
Невдовзі я розповім ще більше деталей про книгу, які дізналася із зустрічі з авторкою. Деякі з них допомогли мені зрозуміти історію значно глибше.
Рекомендую прочитати, щоб мені було з ким обговорити👀
#відгук
29.03.202512:24
Вважаю, що сьогодні в мене дуже main character вайб, бо я пішла відправити книгу поштою та використати промокод на каву, і якось раптом несподівано для себе пруся 12 км в заповідник, щоб подивитися на оленів та сфоткати на фоні них найкращу книгу місяця, де один з богів має образ оленя.
У домашньому одязі, з напів розрядженим телефоном, коли погода стрімко гіршає (бо це Британія як-не-як, сонце тут аномалія) я йшла і шла... чим вам не головна героїня, що сама створює собі пригоди та неприємності?
Щоб дізнатися, що територія оленів тут відгороджена та щастить їх побачити не завжди🥹
Ех. Зате по дорозі я вигадала ще дві ідеї ненаписаних мною ромкомів❤️
У домашньому одязі, з напів розрядженим телефоном, коли погода стрімко гіршає (бо це Британія як-не-як, сонце тут аномалія) я йшла і шла... чим вам не головна героїня, що сама створює собі пригоди та неприємності?
Щоб дізнатися, що територія оленів тут відгороджена та щастить їх побачити не завжди🥹
Ех. Зате по дорозі я вигадала ще дві ідеї ненаписаних мною ромкомів❤️
26.03.202510:21
Я зовсім випадково наштовхнулася на цю обкладинку й книгу, але вона змусила мене задуматися.
Я в житті товста. І ви, певно, не один раз чули моє ниття про репрезентацію плюс-сайз у книгах. Коли усі героїні роментезі тендітні й стрункі, хіба що обов'язково з вигинами в потрібних місцях. Або ж спроби деяких авторох в плюс сайз створюють апетитних богинь, у яких хіба що стегна велики й груди, але 0 інших проблем з якими живуть повні люди.
Так от, цей же образ краси й сили існує не тільки для жінок. Чоловіків підстрікає така сама сексуалізація. Усі вони в роментезі/лр/яе фентезі велетні, з купою м'язів, прекрасним волоссям і глибокими очима івеликим членом.
Можна посперечатися, що ці книги, які я згадую, переважно пишуться жінками для жінок, тому створюються такі образи, які хочуть бачити всі... (хіба аж так всі, може, це таки нав'язаний конструкт?)
Але чим це відрізняється від того, як чоловіки у "чоловічій" літературі насаджують ідеали краси та жіночої поведінки?
Мені не вистачає репрезентацій. Різноманітності типажів, різноманітності характерів.
Звісно, моя бібліотека обмежена і я можу просто не знати про існування великого пласту таких книг. Але той факт, що вони не бувають у боксах, не лунають у тіктоках та нечасто з'являються в анонсах наших видавництв уже каже багато про що.
Нам треба більше книг про різноманітних хлопців та дівчат. Особливо, у янг-едалті. Бо нічого не формує комплекси так, як вічне усвідомлення, що ти ніколи не станеш одним зі своїх героїв, бо ти не тієї ваги, не того зросту, кольору шкіри, маєш латаття, кучері, руде волосся, одне вухо більше за інше тощо.
P.S. а книга має бути дуже комфортний яе роман, де повний хлопець з купою комплексів змушений 15 днів жити разом зі своїм крашем в одному будинку.
Я в житті товста. І ви, певно, не один раз чули моє ниття про репрезентацію плюс-сайз у книгах. Коли усі героїні роментезі тендітні й стрункі, хіба що обов'язково з вигинами в потрібних місцях. Або ж спроби деяких авторох в плюс сайз створюють апетитних богинь, у яких хіба що стегна велики й груди, але 0 інших проблем з якими живуть повні люди.
Так от, цей же образ краси й сили існує не тільки для жінок. Чоловіків підстрікає така сама сексуалізація. Усі вони в роментезі/лр/яе фентезі велетні, з купою м'язів, прекрасним волоссям і глибокими очима і
Можна посперечатися, що ці книги, які я згадую, переважно пишуться жінками для жінок, тому створюються такі образи, які хочуть бачити всі... (хіба аж так всі, може, це таки нав'язаний конструкт?)
Але чим це відрізняється від того, як чоловіки у "чоловічій" літературі насаджують ідеали краси та жіночої поведінки?
Мені не вистачає репрезентацій. Різноманітності типажів, різноманітності характерів.
Звісно, моя бібліотека обмежена і я можу просто не знати про існування великого пласту таких книг. Але той факт, що вони не бувають у боксах, не лунають у тіктоках та нечасто з'являються в анонсах наших видавництв уже каже багато про що.
Нам треба більше книг про різноманітних хлопців та дівчат. Особливо, у янг-едалті. Бо нічого не формує комплекси так, як вічне усвідомлення, що ти ніколи не станеш одним зі своїх героїв, бо ти не тієї ваги, не того зросту, кольору шкіри, маєш латаття, кучері, руде волосся, одне вухо більше за інше тощо.
P.S. а книга має бути дуже комфортний яе роман, де повний хлопець з купою комплексів змушений 15 днів жити разом зі своїм крашем в одному будинку.
23.03.202520:56
Rebel Witch
Гілті плежер, яке щось недостатньо плежер і занадто гілті...
Нещодавно я прочитала Безсердечного мисливця, якого розрекламувала великій кількості людей.
Так от, я вирішила довго у моря погоди не чекати й одразу прочитати сиквел.
І навіть попри мій грайливий настрій і бажання зануритися саме в роментезі, це було слабко.
Відчуття, ніби я дивилася Сімейні мелодрами на каналі Інтер. Захопливо? Безсумнівно. Пристрасті киплять, емоції вирують? 100%. Багато кохання, скандалів, поцілунків і страждань? Так, єс, сі.
Однак логіка, сюжет, інтрига на цю тусовку на честь кохання відьми та мисливця не прийшли😅
Тут події якісь там відбуваються дуже на фоні романтики й неймовірні плани героїв по факту існують лише, щоб обумовити їхнє перебування разом. Я не можу розказати багато без спойлерів, але нагадувало отой звук з тіктоку:
— ТА ВОНА НЕ МОЖЕ ЛЮБИТИ МЕНЕ!
— ТА Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ!
І так 400 сторінок вони з'ясовують, що так вони люблять одне одного попри все.
Сказати, що мені не сподобалося — це збрехати. Як комусь в житті для розслаблення потрібна супер мама, так мені було потрібне це бурхливе романтичне роментезі.
Якщо ви таке любите? Оформлюйте передзамовлення. Почуттів буде багато. І страждань. І зізнань. І всього😁
Але, якщо ви очікуєтеся соковитих 18+, то це не той випадок. Тут після прелюдій настрає ранок, бо книга класифікується як янг едалт і не має детальних графічних зображень саме сексу.
#відгук
Гілті плежер, яке щось недостатньо плежер і занадто гілті...
Нещодавно я прочитала Безсердечного мисливця, якого розрекламувала великій кількості людей.
Так от, я вирішила довго у моря погоди не чекати й одразу прочитати сиквел.
І навіть попри мій грайливий настрій і бажання зануритися саме в роментезі, це було слабко.
Відчуття, ніби я дивилася Сімейні мелодрами на каналі Інтер. Захопливо? Безсумнівно. Пристрасті киплять, емоції вирують? 100%. Багато кохання, скандалів, поцілунків і страждань? Так, єс, сі.
Однак логіка, сюжет, інтрига на цю тусовку на честь кохання відьми та мисливця не прийшли😅
Тут події якісь там відбуваються дуже на фоні романтики й неймовірні плани героїв по факту існують лише, щоб обумовити їхнє перебування разом. Я не можу розказати багато без спойлерів, але нагадувало отой звук з тіктоку:
— ТА ВОНА НЕ МОЖЕ ЛЮБИТИ МЕНЕ!
— ТА Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ!
І так 400 сторінок вони з'ясовують, що так вони люблять одне одного попри все.
Сказати, що мені не сподобалося — це збрехати. Як комусь в житті для розслаблення потрібна супер мама, так мені було потрібне це бурхливе романтичне роментезі.
Якщо ви таке любите? Оформлюйте передзамовлення. Почуттів буде багато. І страждань. І зізнань. І всього😁
Але, якщо ви очікуєтеся соковитих 18+, то це не той випадок. Тут після прелюдій настрає ранок, бо книга класифікується як янг едалт і не має детальних графічних зображень саме сексу.
#відгук
23.03.202516:28
Почала читати нову книгу.
На початку історії була примітка від авторки про використані мовні прийоми.
Один з них:
Тобто усі герої відпочатку описуються гендерно-гейтральним займенником, допоки чітко не зазначать свою стать. А також у тексті уникається пряме звернення на "you", тобто "ти" чи "ви", якщо герої не дозволили звертатися до себе.
Це зумовлено азійською мовною культурою, яку S. Jae-Johns, етнічна кореянка намагалася відобразити у своєму фентезі Zhara (Жара), який видає Віват.
Мені тепер дуже цікаво, чи вдалося Вівату зберегти це при перекладі? Чи вони обмежилися нотаткою авторки, де вона висловлює розуміння, що цей аспект може бути втрачений при перекладі, і не ломали собі голову?
#перекладацьке
На початку історії була примітка від авторки про використані мовні прийоми.
Один з них:
As such, all characters are referred to with the ungendered third-person pronoun “they” until they explicitly gender themselves. The use of pronouns like “she” and “he” thereafter are merely used for clarification. Similarly, I tried to preserve levels of formality in speech by avoiding the use of the second-person pronoun “you” until the character is granted explicit permission to address someone directly.
Тобто усі герої відпочатку описуються гендерно-гейтральним займенником, допоки чітко не зазначать свою стать. А також у тексті уникається пряме звернення на "you", тобто "ти" чи "ви", якщо герої не дозволили звертатися до себе.
Це зумовлено азійською мовною культурою, яку S. Jae-Johns, етнічна кореянка намагалася відобразити у своєму фентезі Zhara (Жара), який видає Віват.
Мені тепер дуже цікаво, чи вдалося Вівату зберегти це при перекладі? Чи вони обмежилися нотаткою авторки, де вона висловлює розуміння, що цей аспект може бути втрачений при перекладі, і не ломали собі голову?
#перекладацьке
22.03.202520:39
Вибачте ЩООООО???
Ці прекрасні, неймовірні ромкоми будуть українською?😱❤️
Я читала перший і сталося те саме кохання. Книга змусила мене жевріти від милоти в потязі. Це було зворушливо, легко й весело.
Справжній ромком🌸
Тепер цікаво: хто? Віват? Ксд? Артбукс? Хтось інший?
P.S. візьміть мене перекладати, я хороша🥹
Ці прекрасні, неймовірні ромкоми будуть українською?😱❤️
Я читала перший і сталося те саме кохання. Книга змусила мене жевріти від милоти в потязі. Це було зворушливо, легко й весело.
Справжній ромком🌸
Тепер цікаво: хто? Віват? Ксд? Артбукс? Хтось інший?
P.S. візьміть мене перекладати, я хороша🥹
22.03.202517:33
Хе-хе-хе😈
22.03.202514:52
Under Loch and Key
Lana Ferguson
Той момент, коли краще б не треба...
Моя друга спроба подружитися з Ланою Фергусон, але знову не вдалася.
Ви не подумайте. Я не так довго пробула в Шотладнії, щоб обуритися, що Нессі раптово подарували пеніс... якби тільки це не з'їло усю харизму й таємничість прекрасного чудовиська.
Анотація була цікава і почалося достатньо завзято, але потім...
Так нудно, так передбачувано, так солодко і ТАК СТЕРЕОТИПНО.
Якось не чіпляє мене наївність у стосунках написаних Фергусон. А твердолобість героїв дратує до бажання відкинути книгу. Типу камон, вони всі прочитали те пророцтво І НЕ ЗДОГАДАЛИСЯ? Це чим читати треба було?
Якщо книга не відрізняється хорошо прописаним сюжетом, інтригою або ж емоційним ростом, психологічною проблематикою, то в ній має бути достатньо вогню. А тут так... невеличка ароматична свічка з запахом шоколаду.
P.S. якщо хтось хоче придбати/обміняти в мене цю книгу — пишіть, домовимося!
#відгук
Lana Ferguson
Той момент, коли краще б не треба...
Моя друга спроба подружитися з Ланою Фергусон, але знову не вдалася.
Ви не подумайте. Я не так довго пробула в Шотладнії, щоб обуритися, що Нессі раптово подарували пеніс... якби тільки це не з'їло усю харизму й таємничість прекрасного чудовиська.
Кей приїжджає з Нью-Йорка до маленького селища в Шотландії, щоб розвіяти прах батька. Окрім його останнього прохання, її тягне в Британію бажання сховатися від самотності великого місця і возз'єднатися з сім'єю, з якою батько перестав спілкуватися ще до її народження.
І там біля озера вона зустрічає Лахена, який працює в дві зміни: вдень на фермі в сім'ї Кей, вночі Лохнеським чудиськом.
І все б нічого, якби в цю милу паранормальну історію кохання не вплуталася давнє протистоянне сімей і зле пророцтво.
Анотація була цікава і почалося достатньо завзято, але потім...
Так нудно, так передбачувано, так солодко і ТАК СТЕРЕОТИПНО.
Якось не чіпляє мене наївність у стосунках написаних Фергусон. А твердолобість героїв дратує до бажання відкинути книгу. Типу камон, вони всі прочитали те пророцтво І НЕ ЗДОГАДАЛИСЯ? Це чим читати треба було?
Якщо книга не відрізняється хорошо прописаним сюжетом, інтригою або ж емоційним ростом, психологічною проблематикою, то в ній має бути достатньо вогню. А тут так... невеличка ароматична свічка з запахом шоколаду.
P.S. якщо хтось хоче придбати/обміняти в мене цю книгу — пишіть, домовимося!
#відгук
19.03.202513:06
Саманта Шеннон завжди має план!
Частина 1
Ви могли бачити товстунці Саманти: серію Сезон кісток, що видає Артбукс чи Пріорат апельсинового дерева, що обіцяє видати Віват...
А що, якщо я вас скажу, що всі 7 книг Сезону кісток вона розпланувала ще в 19 років, коли почала писати першу книгу? І що в 21, продаючи права видавництву вона одразу отримала контракт на 3 книги з перспективою на більше😱
А так воно і є! Як каже сама Саманта вона вже тоді маоа синопсис на септалогію, і пізніше лише змінювала певні деталі, надаючи їм форму.
Про що ж серія Сезону кісток, якщо описати в двох словах?
Але це якщо коротко й без спойлерів. Бо подій там ого-ого.
Хоча видавець відніс книгу до категорії YA, сама Саманта вважає її едалтом, що жорсткішає з кожною наступною книгою. (Я не можу сказати на всю серію, але перша книга для мене теж яе)
Що ж змінилося найбільше від початкового плану?
Колись... давно... коли вона лише починала писати, Сутінки були на піку своєї популярності й важко було не потрапити під їхній вплив. Тож... натхненна Новим місяцем (якщо я не плутаю) і сюжетним поворотом з Ренесмі Саманта планувала обіграти в п'ятій книзі троп непередбачуваної вагітності. Та можете видихати. Вона передумала😅
7 книг немалий обсяг, як авторці вдавалося утримувати інтерес читачів і свій власний?
Саманта зізнається, що це було дуже важко, бо вона не хотіла, щоб світ набрид.
1 - втеча з в'язниці
2 - таємниче вбивство
3 - пограбування
4 - я не встигла записати😭
5 - шпигунський трилер
Окрім того, ці книги це така собі велика road trip. Чому ж Саманта вирішила вийти за межі однієї Британії та як обиралися міста?
Читаючи, можна відчути, що книга натхненна голодними іграми й інши популярними в той час антиутопіями. Однак, Саманту завжди цікавило, а що там в світі Сюзанни Колізм за межами Панему? Чи існує решта світу? Чи мають вони свою альтернативу іграм? Чи вони спостерігають за Америкою як за дикунами? Тому у своїй книзі вона жуже хотіла показати світ і існування Сайона в ньому, які є інші погляди, як працює світова політика, еміграція і все таке інше.
Щодо вибору місць... Насправді авторка дуже серйозно підходить до своїх дрсліджень і тому майже всі місьа відібрані особисто на основі своїх подорожей і вражен.
Так вона була в Празі й, прогулючись центром, дивлячись на великий годинник, миттю відчула, що це воно — це 100% вайб Сезону кісток.
Італія теж була обрана не випадково. Одне місце було обрано як за вайбом, так і з метою спонукати Пейдж подолати свій страх. (Деталі сказати не можу, бо мене поб'ють)
Інше ж місто (де, до речі, сталася ледь не єдина на 5 книг романтична інтерлюдія, кхем-кхем) було обрано лише завдяки зустрічі з випадковим перехожим італійцем, який був дуже охочий до розмови й за кілька годин переказав Саманті геть усе про місто, Тюдорів і церкви.
#зустрічі_і_пригоди
Частина 1
Ви могли бачити товстунці Саманти: серію Сезон кісток, що видає Артбукс чи Пріорат апельсинового дерева, що обіцяє видати Віват...
А що, якщо я вас скажу, що всі 7 книг Сезону кісток вона розпланувала ще в 19 років, коли почала писати першу книгу? І що в 21, продаючи права видавництву вона одразу отримала контракт на 3 книги з перспективою на більше😱
А так воно і є! Як каже сама Саманта вона вже тоді маоа синопсис на септалогію, і пізніше лише змінювала певні деталі, надаючи їм форму.
Про що ж серія Сезону кісток, якщо описати в двох словах?
Ми маємо світ з альтернативною історією, де британську монархію повалили, і на її місті утворилася нова республіка Сайон (виявилося, що то не Скіон як я читала всю книгу, пічалька). Є люди, які взаємодіють з етером, і вони поза законом. Пейдж володіє однією з найсильніших здібностей: вона може відділяти свій дух від тіла й подорожувати ним. В один день вона використовує свій талант, щоб вбити місцевих поліціянтів, і її в'яжуть силовики. Здавалося, її має чекати екзекуція, але натомість її відправляють у ніби-то знищений Оксфорд, де вона відкриває собі таємну спільноту, типу місцевих масонів, чиє існування поза межами її уяви.
Але це якщо коротко й без спойлерів. Бо подій там ого-ого.
Хоча видавець відніс книгу до категорії YA, сама Саманта вважає її едалтом, що жорсткішає з кожною наступною книгою. (Я не можу сказати на всю серію, але перша книга для мене теж яе)
Що ж змінилося найбільше від початкового плану?
Колись... давно... коли вона лише починала писати, Сутінки були на піку своєї популярності й важко було не потрапити під їхній вплив. Тож... натхненна Новим місяцем (якщо я не плутаю) і сюжетним поворотом з Ренесмі Саманта планувала обіграти в п'ятій книзі троп непередбачуваної вагітності. Та можете видихати. Вона передумала😅
"Пейдж була б вічно зла, а кхем-кхем не знав би що робити. Мені здавалося це весело. Ніби логічне продовження людського життя. Бо ми дорослішаємо й діти можуть траплятися. Але я змінила сюжет і не шкодую про це".
Тут і далі мій максимально наближений переклад-переказ слів авторки.
7 книг немалий обсяг, як авторці вдавалося утримувати інтерес читачів і свій власний?
Саманта зізнається, що це було дуже важко, бо вона не хотіла, щоб світ набрид.
Зачасту ми знаємо, чого очікувати від книги. Усі вони в межах жанру мають схожу структуру. Якщо три книги це читати ще цікаво, до я розуміла, що сім встигнуть втомити читача. Хто захоче раз за разом бачити повторення? Тому я шукала варіант зробити це цікавим і знайшла. Кожна частина серії виходить в окремому піджанрі.Отже, ми маємо👀
1 - втеча з в'язниці
2 - таємниче вбивство
3 - пограбування
4 - я не встигла записати😭
5 - шпигунський трилер
Окрім того, ці книги це така собі велика road trip. Чому ж Саманта вирішила вийти за межі однієї Британії та як обиралися міста?
Читаючи, можна відчути, що книга натхненна голодними іграми й інши популярними в той час антиутопіями. Однак, Саманту завжди цікавило, а що там в світі Сюзанни Колізм за межами Панему? Чи існує решта світу? Чи мають вони свою альтернативу іграм? Чи вони спостерігають за Америкою як за дикунами? Тому у своїй книзі вона жуже хотіла показати світ і існування Сайона в ньому, які є інші погляди, як працює світова політика, еміграція і все таке інше.
Щодо вибору місць... Насправді авторка дуже серйозно підходить до своїх дрсліджень і тому майже всі місьа відібрані особисто на основі своїх подорожей і вражен.
Так вона була в Празі й, прогулючись центром, дивлячись на великий годинник, миттю відчула, що це воно — це 100% вайб Сезону кісток.
Італія теж була обрана не випадково. Одне місце було обрано як за вайбом, так і з метою спонукати Пейдж подолати свій страх. (Деталі сказати не можу, бо мене поб'ють)
Інше ж місто (де, до речі, сталася ледь не єдина на 5 книг романтична інтерлюдія, кхем-кхем) було обрано лише завдяки зустрічі з випадковим перехожим італійцем, який був дуже охочий до розмови й за кілька годин переказав Саманті геть усе про місто, Тюдорів і церкви.
#зустрічі_і_пригоди
19.03.202513:06
Я, як і Саманта Шенон не люблю рахувати слова в книжках і втискатися в якісь межі, тому тексту буде багато! Сподіваюся, цікавого!
15.03.202523:44
Вам може здаватися, що на фото книга...
Але насправді це ніж. Ніж, який встромили мені в груди й безжально провернули, щоб мені перехопило подих від ридань.
Я забула, що буває так сумно й страшенно боляче через вигаданих персонажів, яким не можеш допомогти.
Можливо, я просто занадто сильно прив'язалася до Вбивцебота. Бо, попри очевидну біологічну неможливість цього, він здається рідним... так легко проєктувати його на себе, а себе на нього і...
Що складно, то це в коловороті взаємодій з людьми, іншими ботами та постійною загрозою, не дати своєму серцю розбитися від емоцій... бо больові показники й почуття людям вимикати складніше, ніж ботам.
#відгук
Але насправді це ніж. Ніж, який встромили мені в груди й безжально провернули, щоб мені перехопило подих від ридань.
Я забула, що буває так сумно й страшенно боляче через вигаданих персонажів, яким не можеш допомогти.
Можливо, я просто занадто сильно прив'язалася до Вбивцебота. Бо, попри очевидну біологічну неможливість цього, він здається рідним... так легко проєктувати його на себе, а себе на нього і...
Що складно, то це в коловороті взаємодій з людьми, іншими ботами та постійною загрозою, не дати своєму серцю розбитися від емоцій... бо больові показники й почуття людям вимикати складніше, ніж ботам.
#відгук
15.03.202514:36
КНИГАРНЯ! У МИКОЛАЄВІ! ААААААА!
А я думала жити нам все життя з малесеньким КСД🥹
А я думала жити нам все життя з малесеньким КСД🥹
14.03.202507:17
Мої нотатки з зустрічі з абсолютно ноу контекст. Щоб ви розуміли НАСКІКИ складно розібрати мої записи і заінтриговані з нетерпінням чекали допису😭
А що я зроблю, якщо все так швидко й англійською, що я на жодній з мов друкувати не встигаю🥹
P.S. УВАГА! Книга НЕ роментезі, а YA що переходить в едалт (десь як З-імли-народжені). Повірте, там ще три мільйони повідомлень про світобудову, сюжет і все інше... просто айм джаст е гьорл і вибрала саме такі як прев'ю😁
А що я зроблю, якщо все так швидко й англійською, що я на жодній з мов друкувати не встигаю🥹
P.S. УВАГА! Книга НЕ роментезі, а YA що переходить в едалт (десь як З-імли-народжені). Повірте, там ще три мільйони повідомлень про світобудову, сюжет і все інше... просто айм джаст е гьорл і вибрала саме такі як прев'ю😁
14.03.202507:01
Маленькі спойлери про кого буде наступний епізод у рубриці #зустрічі_і_пригоди 👀
Якщо коротко: це було надзвичайно цікаво. Саманта володіє словом не лише на папері: вона так цікаво розповідала буденні речі, що я не помітила, як мені захотілося дочитати серію Сезону кісток до кінця😁
P.S. не втомлюся сумувати, що український примірник Сезону кісток має вийти в кінці березня і мені ось 🤏тіки не вистачило дочекатися🥲
Якщо коротко: це було надзвичайно цікаво. Саманта володіє словом не лише на папері: вона так цікаво розповідала буденні речі, що я не помітила, як мені захотілося дочитати серію Сезону кісток до кінця😁
P.S. не втомлюся сумувати, що український примірник Сезону кісток має вийти в кінці березня і мені ось 🤏тіки не вистачило дочекатися🥲
13.03.202515:01
Як же сумно дивитися на спешли, які не можеш собі дозволити...
Єдине, що не дає зірватися в безодню повної безнадії те, що це пейпербеки, а я їх не дуже люблю... хоча такі ж красиві... і фігурки🥹
Єдине, що не дає зірватися в безодню повної безнадії те, що це пейпербеки, а я їх не дуже люблю... хоча такі ж красиві... і фігурки🥹
Рекордтар
19.03.202523:59
201Жазылушылар17.02.202523:59
0Дәйексөз индексі13.03.202523:36
4891 жазбаның қамтуы08.04.202510:09
0Жарнамалық жазбаның қамтуы28.02.202522:44
53.33%ER13.03.202523:59
244.50%ERR15.03.202523:44
Вам може здаватися, що на фото книга...
Але насправді це ніж. Ніж, який встромили мені в груди й безжально провернули, щоб мені перехопило подих від ридань.
Я забула, що буває так сумно й страшенно боляче через вигаданих персонажів, яким не можеш допомогти.
Можливо, я просто занадто сильно прив'язалася до Вбивцебота. Бо, попри очевидну біологічну неможливість цього, він здається рідним... так легко проєктувати його на себе, а себе на нього і...
Що складно, то це в коловороті взаємодій з людьми, іншими ботами та постійною загрозою, не дати своєму серцю розбитися від емоцій... бо больові показники й почуття людям вимикати складніше, ніж ботам.
#відгук
Але насправді це ніж. Ніж, який встромили мені в груди й безжально провернули, щоб мені перехопило подих від ридань.
Я забула, що буває так сумно й страшенно боляче через вигаданих персонажів, яким не можеш допомогти.
Можливо, я просто занадто сильно прив'язалася до Вбивцебота. Бо, попри очевидну біологічну неможливість цього, він здається рідним... так легко проєктувати його на себе, а себе на нього і...
Що складно, то це в коловороті взаємодій з людьми, іншими ботами та постійною загрозою, не дати своєму серцю розбитися від емоцій... бо больові показники й почуття людям вимикати складніше, ніж ботам.
#відгук
22.03.202520:39
Вибачте ЩООООО???
Ці прекрасні, неймовірні ромкоми будуть українською?😱❤️
Я читала перший і сталося те саме кохання. Книга змусила мене жевріти від милоти в потязі. Це було зворушливо, легко й весело.
Справжній ромком🌸
Тепер цікаво: хто? Віват? Ксд? Артбукс? Хтось інший?
P.S. візьміть мене перекладати, я хороша🥹
Ці прекрасні, неймовірні ромкоми будуть українською?😱❤️
Я читала перший і сталося те саме кохання. Книга змусила мене жевріти від милоти в потязі. Це було зворушливо, легко й весело.
Справжній ромком🌸
Тепер цікаво: хто? Віват? Ксд? Артбукс? Хтось інший?
P.S. візьміть мене перекладати, я хороша🥹
26.03.202510:21
Я зовсім випадково наштовхнулася на цю обкладинку й книгу, але вона змусила мене задуматися.
Я в житті товста. І ви, певно, не один раз чули моє ниття про репрезентацію плюс-сайз у книгах. Коли усі героїні роментезі тендітні й стрункі, хіба що обов'язково з вигинами в потрібних місцях. Або ж спроби деяких авторох в плюс сайз створюють апетитних богинь, у яких хіба що стегна велики й груди, але 0 інших проблем з якими живуть повні люди.
Так от, цей же образ краси й сили існує не тільки для жінок. Чоловіків підстрікає така сама сексуалізація. Усі вони в роментезі/лр/яе фентезі велетні, з купою м'язів, прекрасним волоссям і глибокими очима івеликим членом.
Можна посперечатися, що ці книги, які я згадую, переважно пишуться жінками для жінок, тому створюються такі образи, які хочуть бачити всі... (хіба аж так всі, може, це таки нав'язаний конструкт?)
Але чим це відрізняється від того, як чоловіки у "чоловічій" літературі насаджують ідеали краси та жіночої поведінки?
Мені не вистачає репрезентацій. Різноманітності типажів, різноманітності характерів.
Звісно, моя бібліотека обмежена і я можу просто не знати про існування великого пласту таких книг. Але той факт, що вони не бувають у боксах, не лунають у тіктоках та нечасто з'являються в анонсах наших видавництв уже каже багато про що.
Нам треба більше книг про різноманітних хлопців та дівчат. Особливо, у янг-едалті. Бо нічого не формує комплекси так, як вічне усвідомлення, що ти ніколи не станеш одним зі своїх героїв, бо ти не тієї ваги, не того зросту, кольору шкіри, маєш латаття, кучері, руде волосся, одне вухо більше за інше тощо.
P.S. а книга має бути дуже комфортний яе роман, де повний хлопець з купою комплексів змушений 15 днів жити разом зі своїм крашем в одному будинку.
Я в житті товста. І ви, певно, не один раз чули моє ниття про репрезентацію плюс-сайз у книгах. Коли усі героїні роментезі тендітні й стрункі, хіба що обов'язково з вигинами в потрібних місцях. Або ж спроби деяких авторох в плюс сайз створюють апетитних богинь, у яких хіба що стегна велики й груди, але 0 інших проблем з якими живуть повні люди.
Так от, цей же образ краси й сили існує не тільки для жінок. Чоловіків підстрікає така сама сексуалізація. Усі вони в роментезі/лр/яе фентезі велетні, з купою м'язів, прекрасним волоссям і глибокими очима і
Можна посперечатися, що ці книги, які я згадую, переважно пишуться жінками для жінок, тому створюються такі образи, які хочуть бачити всі... (хіба аж так всі, може, це таки нав'язаний конструкт?)
Але чим це відрізняється від того, як чоловіки у "чоловічій" літературі насаджують ідеали краси та жіночої поведінки?
Мені не вистачає репрезентацій. Різноманітності типажів, різноманітності характерів.
Звісно, моя бібліотека обмежена і я можу просто не знати про існування великого пласту таких книг. Але той факт, що вони не бувають у боксах, не лунають у тіктоках та нечасто з'являються в анонсах наших видавництв уже каже багато про що.
Нам треба більше книг про різноманітних хлопців та дівчат. Особливо, у янг-едалті. Бо нічого не формує комплекси так, як вічне усвідомлення, що ти ніколи не станеш одним зі своїх героїв, бо ти не тієї ваги, не того зросту, кольору шкіри, маєш латаття, кучері, руде волосся, одне вухо більше за інше тощо.
P.S. а книга має бути дуже комфортний яе роман, де повний хлопець з купою комплексів змушений 15 днів жити разом зі своїм крашем в одному будинку.
15.03.202514:36
КНИГАРНЯ! У МИКОЛАЄВІ! ААААААА!
А я думала жити нам все життя з малесеньким КСД🥹
А я думала жити нам все життя з малесеньким КСД🥹
11.03.202516:21
Отаким нехитрим способом Джей Крістофф анонсував свою нову трилогію та одиначку (?).
"Загін самовбивць зустрічає Гру Престолів" — так одним речень описали нову серію.
Цікаво, що то буде...
Однак, побачимо ми те ще не скоро... Чекати доведеться до 2027... дожити б😁
"Загін самовбивць зустрічає Гру Престолів" — так одним речень описали нову серію.
Цікаво, що то буде...
Однак, побачимо ми те ще не скоро... Чекати доведеться до 2027... дожити б😁
14.03.202507:01
Маленькі спойлери про кого буде наступний епізод у рубриці #зустрічі_і_пригоди 👀
Якщо коротко: це було надзвичайно цікаво. Саманта володіє словом не лише на папері: вона так цікаво розповідала буденні речі, що я не помітила, як мені захотілося дочитати серію Сезону кісток до кінця😁
P.S. не втомлюся сумувати, що український примірник Сезону кісток має вийти в кінці березня і мені ось 🤏тіки не вистачило дочекатися🥲
Якщо коротко: це було надзвичайно цікаво. Саманта володіє словом не лише на папері: вона так цікаво розповідала буденні речі, що я не помітила, як мені захотілося дочитати серію Сезону кісток до кінця😁
P.S. не втомлюся сумувати, що український примірник Сезону кісток має вийти в кінці березня і мені ось 🤏тіки не вистачило дочекатися🥲
12.03.202507:25
Коментарі до допису Неба, це просто щось...
Видавництво повідомило, що назва книги — Цитонікиня. Адже Спенса дівчина і українській мові притаманні фемінітиви, які новий правопис повертає після багаторазових викреслень із словників за російською/радянською ініціативою.
Сумно усвідомлювати, як люди знаходять мільйон аргументів полити брудом ту нещасну книгу, аби лише не змінювати своє сприйняття мови.
Бо польська Cytonizska людям подобається, попри нагромадження приголосних. Підозрюю, що до іспанського Cytonica взагалі немає питань.
То у чому ж проблема українських фемінітивів, окрім зашорених людей?
І ті, хто пише, що "фемінітиви не природньо" або ж "суфікс ин жахливий".
Пожалійтеся про це княгИНІ Ользі, або ж богИНІ Афіні.
Адже всі насправді звиклі до фемінитів, які ми маємо довгий час. То в чому сенс супротиву нормалізації і інших жіночих форм, які утворенні тими ж мовними інструментами?
P.S. Але там приємно бачити як всіх цих ображених фемінітивами красиво по фактам розносять в коментарях😁
Видавництво повідомило, що назва книги — Цитонікиня. Адже Спенса дівчина і українській мові притаманні фемінітиви, які новий правопис повертає після багаторазових викреслень із словників за російською/радянською ініціативою.
Сумно усвідомлювати, як люди знаходять мільйон аргументів полити брудом ту нещасну книгу, аби лише не змінювати своє сприйняття мови.
Бо польська Cytonizska людям подобається, попри нагромадження приголосних. Підозрюю, що до іспанського Cytonica взагалі немає питань.
То у чому ж проблема українських фемінітивів, окрім зашорених людей?
І ті, хто пише, що "фемінітиви не природньо" або ж "суфікс ин жахливий".
Пожалійтеся про це княгИНІ Ользі, або ж богИНІ Афіні.
Адже всі насправді звиклі до фемінитів, які ми маємо довгий час. То в чому сенс супротиву нормалізації і інших жіночих форм, які утворенні тими ж мовними інструментами?
P.S. Але там приємно бачити як всіх цих ображених фемінітивами красиво по фактам розносять в коментарях😁
22.03.202517:33
Хе-хе-хе😈
Көбірек мүмкіндіктерді ашу үшін кіріңіз.