Вовчиця в овечій шкурі.
28 квітня Вищий антикорупційний суд знову чекатиме на підозрюваного у справі про розкрадання в АРМА – Андрія Довбенка. Але адвокат-утікач навряд чи з’явиться. Він переховується у Лондоні, в елітній квартирі, придбаній його дружиною Анною Огренчук за два тижні до їхнього гучного весілля в Сен-Тропе. Та в той час, як НАБУ полює на чоловіка, його дружина донедавна залишалась поза увагою правоохоронців.
Анна Огренчук – не просто відома юристка. Її ім’я стало кодовим словом у закулісних домовленостях. Зовні – президентка Асоціації правників України (АПУ) з 2019 по 2021 роки, чинна віце-президентка АПУ, радниця із судової реформи, учасниця безліч форумів. Але за фасадом ховається людина, яка роками вибудовувала зв’язки з суддями.
Все почалося з вигідного шлюбу: першим чоловіком Огренчук був Роман Самсін – син колишнього голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів (орган, який визначає долю суддів) та судді Верховного суду Ігоря Самсіна. Коли вплив тестя зійшов нанівець, вона розлучилася і пов’язала життя з новим фаворитом системи – Довбенком, якого в епоху Порошенка називали «смотрящим» за Мін’юстом.
Разом із Денисом Бугаєм – колишнім юристом олігарха Курченка – Довбенко та Огренчук організовували судові «рішення під ключ». Коли Бугай, скомпрометований співпрацею з рф, залишив посаду голови АПУ, він передав її Огренчук. Вона продовжила справу: через АПУ продовжила налагоджувати контакт із суддями, а її юридична фірма LCF стала притулком для клієнтів, які потребували «потрібного» рішення.
Розкішне весілля в Сен-Тропе стало демонстрацією її зв’язків. Серед гостей – судді, які пізніше ухвалювали вигідні рішення для її клієнтів, та тодішній голова Офісу Президента Андрій Богдан.
Огренчук, яка сьогодні формально є віцепрезиденткою АПУ, використовує організацію як прикриття та інструмент для впливу. Її посаду легітимізують поважні імена – у керівництві Асоціації чимало суддів, що допомагають їй налагоджувати «комунікацію» з Фемідою. Серед них й нова зірка судової системи Олена Кібенко. Її робочі й особисті зв’язки з Огренчук – це тема для окремого матеріалу про вплив в судовій системі.
Огренчук мешкає в Лондоні, але заробляє в Україні. За даними журналістських розслідувань, її фірма продовжує обслуговувати олігархів, у тому числі підсанкційних. У ЗМІ фігурують історії про схеми із заарештованим майном, затягування судових процесів, «потрібні» рішення та ухвали.
Іронічно, що саме Огренчук говорила про «суд як сервіс». Цей сервіс вона справді забезпечила, але не для людей, а для обраних. Її історія це приклад того, як замість реформи судова система України отримала імітацію, прикриту модними юридичними конференціями.
За інформацією з джерел у владі, РНБО у співпраці з правоохоронцями розглядає можливість запровадження персональних санкцій проти Огренчук – за створення корупційної мережі впливу та співпрацю з підсанкційними бізнесменами. Але поки що вона вільно виступає на форумах, закликає до етичної юриспруденції – і водночас, за лаштунками, «вирішує питання».
