«Коли я побачив ілюстрації, то вирішив спробувати. Дві його картини особливо зачепили мене: на одній була зображена зла відьма на мітлі з мішком викрадених дітей, а на іншій - сумнозвісний цукерковий будиночок, що перетворюється на жахливе обличчя. Для мене це була суть цієї історії і, власне, всіх казок: сонячне зовнішнє, темна і страшна серцевина, хоробрі та винахідливі діти. У певному сенсі, я писав про таких дітей, як Гензель і Ґретель, більшу частину свого життя».
С. Кінг

"Зізнаюсь чесно: я наївно вірила, що мій головний герой не буде обраним, королем або кимось з тих неймовірно особливих хлопців чи дівчат. Спершу все йшло за планом: історія закрутилася навколо звичайного парубка (те, що в нього дядько чаклун, не рахується). Але потім незчулася, як іншими двома ключовими персонажами стали «обрана» та юний король. Зрештою, на що я сподівалася, створюючи фентезі з натяком на троп «Врятуймо світ» у сеттингу умовного середньовіччя…"