@sidybldiez
11.05.202509:06
все писатиму про сходини
на найвищу з людських вершин,
де над гривою полудня
викочує дим пурпурову монету,
й висипає у пригоршню ніжністю мерехтливоосяйних світлин -
найдорожчі для серця моменти
все про них,
в завитку виноградного пасма лози,
заглядаючи нишком
крізь віконну щілину цупкої фіранки,
я збираю фрагменти любови -
сонцецяточки на материнській щоці,
і цілую у кожну веснянку
скрипнуть петлі дверні інтервалами чистих квінт,
так звучить нездоланна фортеця дитинства мого,
і знову,
я ступаю в тенета найміцніших батьківських обіймів -
і завжди повертаюсь додому
*найрідніших зі святом Матері🫂
на найвищу з людських вершин,
де над гривою полудня
викочує дим пурпурову монету,
й висипає у пригоршню ніжністю мерехтливоосяйних світлин -
найдорожчі для серця моменти
все про них,
в завитку виноградного пасма лози,
заглядаючи нишком
крізь віконну щілину цупкої фіранки,
я збираю фрагменти любови -
сонцецяточки на материнській щоці,
і цілую у кожну веснянку
скрипнуть петлі дверні інтервалами чистих квінт,
так звучить нездоланна фортеця дитинства мого,
і знову,
я ступаю в тенета найміцніших батьківських обіймів -
і завжди повертаюсь додому
*найрідніших зі святом Матері🫂
07.05.202507:14
і не втримавшись,
висипаєшся літерами на тканину,
так розквітло,
так безнадійно красиво,
ніби в фарбу акрилову, лежма обличчям до світла
щем здіймається зверху,
з буревіями в парі крутить пасма,
цілує в скуйводжене листя,
все тобі до лиця,
біла папороть білого місяця,
все тобі до лиця.
від лиця лише гуркіт віддалених марень і не зібране в слово причастя
/і завʼялі плоди вересневого глоду,
перетерті між пальців в червону пляму,
лежать поряд,
на згадку,
ввібравшись в мостину назавжди/
висипаєшся літерами на тканину,
так розквітло,
так безнадійно красиво,
ніби в фарбу акрилову, лежма обличчям до світла
щем здіймається зверху,
з буревіями в парі крутить пасма,
цілує в скуйводжене листя,
все тобі до лиця,
біла папороть білого місяця,
все тобі до лиця.
від лиця лише гуркіт віддалених марень і не зібране в слово причастя
/і завʼялі плоди вересневого глоду,
перетерті між пальців в червону пляму,
лежать поряд,
на згадку,
ввібравшись в мостину назавжди/
28.03.202517:56
і вони стали такими зрілими
ці досвіди
що годі казати про себе
тільки слухати
як брунька на гілці розпускається в горішніх плавнях
як гірчить полином збентежене юністю надвечірʼя
чи стаєшся вперше собі близьким
в спільну макітру засипані
пережитки минулого
Тижня Року Дня
тримай
розітри до байдужості
все скошене
поневолене вічністю
випрасувана кремезність дикого поля
і ці втомлені носії дорослих облич
риплять під натиском годинникових черевиків
поки
березень ретроградить неповерненнями
і протягом
завіса
/
в цій реальності
мені бракує тільки твоїх привіт
ці досвіди
що годі казати про себе
тільки слухати
як брунька на гілці розпускається в горішніх плавнях
як гірчить полином збентежене юністю надвечірʼя
чи стаєшся вперше собі близьким
в спільну макітру засипані
пережитки минулого
Тижня Року Дня
тримай
розітри до байдужості
все скошене
поневолене вічністю
випрасувана кремезність дикого поля
і ці втомлені носії дорослих облич
риплять під натиском годинникових черевиків
поки
березень ретроградить неповерненнями
і протягом
завіса
/
в цій реальності
мені бракує тільки твоїх привіт
Көрсетілген 1 - 3 арасынан 3
Көбірек мүмкіндіктерді ашу үшін кіріңіз.