ВІД БЛОГУ «СТАРИЙ РУДНИК». За великим рахунком ця тема вимагала попереднього обговорення серед фахівців. Вибір головного символу населеного пункту – питання складне та дискусійне.
Складне питання одразу з кількох аспектів. Тим більш, коли зараз гору беруть емоції. Відверто кажучи, дуже важко коментувати варіант «головного символу міста Мирнограда», не використовуючи при цьому ненормативну лексику. Другий аспект стосується компетентності людей, які взяли на себе відповідальність за сам вибір «головного символу». Третій – художній. Такого відверто примітивного та жалюгідного зображення «головного символу» просто важко було уявити. Навіть на конкурсі дитячого малюнку можна було б знайти роботи куди більш якісні та цікаві.
Тому «Старий рудник» вирішив створити власний варіант списку об'єктів, які могли, на наш погляд, претендувати на звання головних символів окремих населених місць Покровського району. При виборі ми намагалися бути максимально об'єктивними та послідовними у своїх доводах, при цьому не претендувати на істину останньої інстанції. Ми лише висловлюємо свою власну думку щодо конкретного питання, яке стосується історії нашого краю. Ми також готові вислухати альтернативні варіанти по кожному населеному пункту.
ПРО ГОЛОВНІ СИМВОЛИ НАШИХ МІСТ та СІЛ
Що таке, насамперед, головний або потайний символ населеного місця? Це графічне зображення, яке повинно символізувати те, що притаманне лише конкретному населеному пункту. Це може бути архітектурний об’єкт, святе місце, якась історична подія, легенда тощо…
Іншими словами, ви побачили фотографію, картину або малюнок і відразу визначили: що це і де це. Це як, наприклад, Ейфелева вежа в Парижі, Біг Бен у Лондоні або Колізей у Римі.
Як наочний місцевий приклад - селище Новоекономічне. Тут, для істориків та краєзнавців, без жодних варіантів - це храм Різдва Пресвятої Богородиці. Будівля храму є головною визначною пам’яткою не тільки селища, а й усього Покровського району, впізнавана далеко за межами Донецької області. До речі, цей храм офіційно визнаний пам'яткою церковної архітектури. Йому вже 114 років.
Але будівля храму кілька разів зазнавала обстрілів російських агресорів, у результаті має значні руйнування… А тепер уявіть собі, що через це головним символом Новоекономічного може стати якийсь інший об’єкт. Який саме?
Або ви можете собі уявити головним символом села Новотроїцьке якийсь інший архітектурний об’єкт, крім їхньої дерев'яної церкви? Ця церква була побудована ще в кінці ХІХ століття і є єдиною дерев’яною церквою у Західному Донбасі, яка збереглася майже у первісному вигляді. Тут є якісь інші варіанти? Але це теж «будівля»!
Складніше з Сонцівкою. Тут ми маємо найстарішу кам'яну церкву в Покровському районі, але вона не дуже впізнавана за межами області, а Сонцівка – це батьківщина великого композитора Сергія Прокоф'єва. Як альтернативний варіант, можливо, тут будуть - пам'ятник музичному генію або музейний комплекс, що включає будівлю колишньої земської школи. Церкву побудували у 1840-му, а земську школу – у 1904 році.
Йдемо далі. Що першим спадає на думку, коли ви чуєте назву добропільського села Вірівка? Вірно - маєток Роговського! А яка головна пам’ятка іншого добропільського села Зелене? Маєток Зудермана! Обидві садиби є унікальними пам’ятниками архітектури початку ХХ століття , яким не має аналогів на території Покровського району.
Нагадаємо, що мова йде не про герб з колосками і квіточками, бджолами та пташками. До речі, як тут не згадати про козацькі шаблі на гербах колишніх кріпацьких поселень російських переселенців або на гербах міст, заснованих у другій половині ХІХ століття. Тут йдеться про зображення, яке притаманне лише цьому населеному пункту.
Так терикони та копри присутні у всіх шахтарських містах, але у Родинському, Новогродівці, Добропіллі, Білозерському та Білицькому є архітектурні об’єкти, які претендують на звання, так званої «візитівки міста» і це не копри. Але знову йдеться про якусь конкретну «будівлю».
