І ще бісить, коли бачу, як письменники кажуть, що використовують ші, щоб "перефразувати" свої речення. Кхем-кхем...то може вам взагалі не писати? Тип, я, як читач, який прочитав трохи більше п'яти книжок в своєму житті, розумію, що є така штука, як "стиль письменника". Ви не сплутаєте те, як пишуть/писали, наприклад, Толкін та Кінґ. Це дуже специфічна штука, яку не завжди легко пояснити, але якщо ви фанат певного письменника, ви розумієте, що саме є його стилем, бо певні дрібні нюанси ви спостерігаєте в кожному його творі: в когось це перенасичення образами, в когось дуже живі і активні діалоги, в когось це навпаки сухість та стриманість, тощо. Більш того, досвід кожної людини - унікальний, і це також відбивається на її стилі. І, ще важливіше, коли описують певного персонажа - то в нього має бути своє особливе мовлення та мислення, характерне саме для нього. І не може ШІ добре передати ось це усе, всі відтінки людської психіки, десь та почне генерити максимально нудну стандартизовану хрінь. І я розумію, що якщо в людини обмежене коло знайомств і спілкування їй заміняє чатжпт, то вона цього не помітить, але нащо тоді мені, як читачу і потенційному покупцеві, така книга? Бо навіть якщо я теж буду людиною, якій не вистачає досвіду відрізнити добре написану книгу від поганої, то я все ще можу піти в якийсь чатжпт чи керектераі та нагенерити собі свою історію безкоштовно🤷🏻♀️
