Записки пасквілянта
Скандали, інтриги, розслідування від Володимира Бойка
TGlist рейтингі
0
0
ТүріҚоғамдық
Растау
РасталмағанСенімділік
СенімсізОрналасқан жеріУкраїна
ТілБасқа
Канал құрылған күніSep 08, 2018
TGlist-ке қосылған күні
Jun 25, 2023Қосылған топ
"Записки пасквілянта" тобындағы соңғы жазбалар
07.04.202506:58
Голова так званого «Національного агентства з питань запобігання корупції» тов. Павлущик продовжує розважати шановну публіку, яка давно підозрює, що НАЗК має також відношення до боротьби з корупцією, як морські свинки – до моря. НАЗК розмістило декларацію про доходи та витрати в 2024 році приватного підприємця Шабуніна, який нині командує відділенням польового механізованого хлібозаводу продовольчого складу 218 об'єднаного центру забезпечення сил логістики ЗСУ в м.Харків.
https://public.nazk.gov.ua/documents/3ae4a47e-b9c4-4e50-806b-2ebbb1664fe5
Як зазначено в декларації, гвардії сержант Шабунін є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Щоправда, ані назва цієї держави, ані того, хто Шабуніна уповноважив, у декларації не сказано, що породжує чергову порцію анекдотів на адресу розумового рівня тов. Павлущика. Принаймні, з державою Україна в професійного громадського активіста Шабуніна, якого зараз судять у Дніпровському райсуді Києва за побиття мармизи професійного громадського активіста Філімоменка (наступне судове засідання 28.04.2025), якщо і є зв’язок, то лише кримінально-правового характеру.
Втім, ми дякуємо тов. Павлущику за доставлену насолоду. Якби він не розмістив декларацію Шабуніна, то волелюбний український народ ніколи б не узнав, як вигідно й приємно проходити службу за мобілізацією в умовах воєнного стану. Бо за 2024 рік Шабунін не тільки значно виріс у військовому званні – від солдата до сержанта, перестрибнувши дві сходинки, але й отримав 345 тис. 070 грн грошового забезпечення як військовослужбовець і 2 млн. 334 тис. 119 грн доходу від підприємницької діяльності.
Судячи з розміру грошового забезпечення (у середньому 28 тис. 755 грн на місяць), сержант Шабунін у минулому році ніяких завдань, пов’язаних із захистом Батьківщини не виконував – тільки отримував сержантську «ставку». Але як він займався бізнесом! – $4700 доходу на місяць!
Що ж це, цікаво, за військова служба, де мобілізовані під час війни займаються підприємницькою діяльністю та ще й отримують за це з бездонних кишень українських платників податків грошове забезпечення? Думаю, від такої служби не відмовився б не тільки жодний сержант ЗСУ, але навіть старший сержант. Тож чекаємо роз’яснень він НАЗК, куди подавати рапорт, щоби потрапити на таку військову службу.
Але справжньою окрасою декларації «особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» Шабуніна є легковий автомобіль Nissan Pathfinder, переданий йому в безстрокове користування ще 28 червня 2023 року благодійною організацією «Благодійний фонд «Паладини».
Ще торік стало відомо, у який спосіб Шабунін заволодів цим автомобілем, що був ввезений в Україну як гуманітарна допомога і який призначався для 207 окремого батальйону ТрО. Мільйонер Шабунін, який у березні 2022 року з метою уникнути мобілізації «заднім числом» фіктивно оформився на службу в 207 окремий батальйон ТрО, навесні 2023 року вирішив оновити домашній автопарк. Але так, щоби за чужий рахунок. І при цьому не сплачувати ані платежі при розмитненні, ані податок з вартості подарунка.
Для цього Шабунін звернувся до командира 207 об ТрО підполковника Віктора Юшка, якому 20 лютого 2025 року, нарешті, було повідомлено про підозру, і підписав у нього лист з проханням до митних органів пропустити на територію України автомобіль Nissan Pathfinder 2005 року випуску, номер кузова VSKJVWR51U0032826, номерний знак KV 2132, без сплати митних платежів. Цей лист Шабунін передав представнику Благодійного фонду «Паладини», з яким домовився про ввезення автомобіля, а також передав гроші на придбання авто – гроші Шабуніну подарували бізнесмени з CEO Club.
(далі буде)
https://public.nazk.gov.ua/documents/3ae4a47e-b9c4-4e50-806b-2ebbb1664fe5
Як зазначено в декларації, гвардії сержант Шабунін є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Щоправда, ані назва цієї держави, ані того, хто Шабуніна уповноважив, у декларації не сказано, що породжує чергову порцію анекдотів на адресу розумового рівня тов. Павлущика. Принаймні, з державою Україна в професійного громадського активіста Шабуніна, якого зараз судять у Дніпровському райсуді Києва за побиття мармизи професійного громадського активіста Філімоменка (наступне судове засідання 28.04.2025), якщо і є зв’язок, то лише кримінально-правового характеру.
Втім, ми дякуємо тов. Павлущику за доставлену насолоду. Якби він не розмістив декларацію Шабуніна, то волелюбний український народ ніколи б не узнав, як вигідно й приємно проходити службу за мобілізацією в умовах воєнного стану. Бо за 2024 рік Шабунін не тільки значно виріс у військовому званні – від солдата до сержанта, перестрибнувши дві сходинки, але й отримав 345 тис. 070 грн грошового забезпечення як військовослужбовець і 2 млн. 334 тис. 119 грн доходу від підприємницької діяльності.
Судячи з розміру грошового забезпечення (у середньому 28 тис. 755 грн на місяць), сержант Шабунін у минулому році ніяких завдань, пов’язаних із захистом Батьківщини не виконував – тільки отримував сержантську «ставку». Але як він займався бізнесом! – $4700 доходу на місяць!
Що ж це, цікаво, за військова служба, де мобілізовані під час війни займаються підприємницькою діяльністю та ще й отримують за це з бездонних кишень українських платників податків грошове забезпечення? Думаю, від такої служби не відмовився б не тільки жодний сержант ЗСУ, але навіть старший сержант. Тож чекаємо роз’яснень він НАЗК, куди подавати рапорт, щоби потрапити на таку військову службу.
Але справжньою окрасою декларації «особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» Шабуніна є легковий автомобіль Nissan Pathfinder, переданий йому в безстрокове користування ще 28 червня 2023 року благодійною організацією «Благодійний фонд «Паладини».
Ще торік стало відомо, у який спосіб Шабунін заволодів цим автомобілем, що був ввезений в Україну як гуманітарна допомога і який призначався для 207 окремого батальйону ТрО. Мільйонер Шабунін, який у березні 2022 року з метою уникнути мобілізації «заднім числом» фіктивно оформився на службу в 207 окремий батальйон ТрО, навесні 2023 року вирішив оновити домашній автопарк. Але так, щоби за чужий рахунок. І при цьому не сплачувати ані платежі при розмитненні, ані податок з вартості подарунка.
Для цього Шабунін звернувся до командира 207 об ТрО підполковника Віктора Юшка, якому 20 лютого 2025 року, нарешті, було повідомлено про підозру, і підписав у нього лист з проханням до митних органів пропустити на територію України автомобіль Nissan Pathfinder 2005 року випуску, номер кузова VSKJVWR51U0032826, номерний знак KV 2132, без сплати митних платежів. Цей лист Шабунін передав представнику Благодійного фонду «Паладини», з яким домовився про ввезення автомобіля, а також передав гроші на придбання авто – гроші Шабуніну подарували бізнесмени з CEO Club.
(далі буде)
06.04.202506:32
Хочу дати пораду старшому детективу НАБУ Івану Дячуку. Іване Сергійовичу, Ви коли уходите з роботи, ставте якісь позначки на тумбах стола й сейфі в службовому кабінеті. Та й ноутбук на роботі не залишайте. Бо Ви ж знаєте, який народ працює разом з Вами – з них, щонайменше, третина завербована всякими іншими «правоохоронними» органами на кшталт поліції та СБУ, а останнім часом Ваші колеги ще й носять службові документи в ГУР МО до Калужинського. А потім ці документи до мене потрапляють: можете спитати в Дзіся – Євген Вікторович Вам підтвердить.
Це я до чого. Пам’ятаєте, як я 4 роки тому опублікував матеріали з ноутбука старшого детектива НАБУ (вже колишнього)? А Ви, між іншим, також старший детектив. І також маєте ноутбук. Тож, від гріха подалі, не залишайте його на роботі. Бо також станете колишнім.
Веселих вихідних!
Це я до чого. Пам’ятаєте, як я 4 роки тому опублікував матеріали з ноутбука старшого детектива НАБУ (вже колишнього)? А Ви, між іншим, також старший детектив. І також маєте ноутбук. Тож, від гріха подалі, не залишайте його на роботі. Бо також станете колишнім.
Веселих вихідних!
05.04.202517:29
Доки старший детектив НАБУ Іван Сергійович Дячук думає над своєю поведінкою, я хочу нагадати його колегам про кримінальне провадження №52016000000000119 від 27.04.2016 за фактом розкрадання 2,3 млрд. грн службовими особами «Дельта Банк», яке самопроголошений директор НАБУ Ситник успішно продав.
Власне, у тому, що Артем Сергійович продав цю справу, як і багато інших, нічого дивного немає – достатньо пригадати, скільки грошей він висмоктав з магната Бахматюка, який взяв на себе всі поточні видатки самопроголошеного директора НАБУ, оплачував розваги Ситника в мисливському господарстві «Поліське Сарни» і навіть відшкодував вартість двох квадроциклів, розбитих по-п'яні Ситником і його кумом Калужинським. Але в ситуації з «Дельта Банком» є пікантний нюанс – власником банку, щодо якого в НАБУ розслідувалось кримінальне провадження, продане Ситником, є Микола Лагун. А компаньйоном Лагуна, разом з яким Лагун обібрав довірливих киян і гостей столиці на 63 млн. доларів, був корінний киянин Кирило Дмитрієв. Так – той самий Дмитрієв, який зараз є довіреною особою Путіна й представником Російської Федерації на переговорах зі Сполученими Штатами щодо припинення війни в Україні.
«Дельта банк» був створений у 2006 році, а в 2007-гому Лагун і Дмитрієв (на той час киянин Дмитрієв був президентом і керуючим партнером інвестфонду Icon Private Equity, що належить Віктору Пінчуку) організували фінансову піраміду під назвою «Котеджне містечко «Олімпік парк». Лагун і Дмитрієв на гроші «Укрсоцбанку» купили біля 300 га землі за 19 км від Києва в с. Березівка й стали збирати гроші під будівництво котеджів. З цими грошима (точніше зі своєю часткою від афери) Дмитрієв і втік до Москви в 2011 році, де став «новим рускім».
А тепер давайте-но поміркуємо: невже Лагун не розповів своєму компаньйону Дмитрієву подробиці того, як він викупляв у Ситника кримінальне провадження №52016000000000119 від 27.04.2016? І невже Дмитрієв не поділився такою інформацією зі спецслужбами своєї нової батьківщини?.. Отож...
Про обставини продажу цієї справи я розповів у статті, що побачила світ 4 роки тому. До речі, саме через подібні справи, успішно продані Ситником, і не був проведений аудит НАБУ за період 2016-2022 роки – щоби такі факти не стали відомі волелюбному українському народу.
Власне, у тому, що Артем Сергійович продав цю справу, як і багато інших, нічого дивного немає – достатньо пригадати, скільки грошей він висмоктав з магната Бахматюка, який взяв на себе всі поточні видатки самопроголошеного директора НАБУ, оплачував розваги Ситника в мисливському господарстві «Поліське Сарни» і навіть відшкодував вартість двох квадроциклів, розбитих по-п'яні Ситником і його кумом Калужинським. Але в ситуації з «Дельта Банком» є пікантний нюанс – власником банку, щодо якого в НАБУ розслідувалось кримінальне провадження, продане Ситником, є Микола Лагун. А компаньйоном Лагуна, разом з яким Лагун обібрав довірливих киян і гостей столиці на 63 млн. доларів, був корінний киянин Кирило Дмитрієв. Так – той самий Дмитрієв, який зараз є довіреною особою Путіна й представником Російської Федерації на переговорах зі Сполученими Штатами щодо припинення війни в Україні.
«Дельта банк» був створений у 2006 році, а в 2007-гому Лагун і Дмитрієв (на той час киянин Дмитрієв був президентом і керуючим партнером інвестфонду Icon Private Equity, що належить Віктору Пінчуку) організували фінансову піраміду під назвою «Котеджне містечко «Олімпік парк». Лагун і Дмитрієв на гроші «Укрсоцбанку» купили біля 300 га землі за 19 км від Києва в с. Березівка й стали збирати гроші під будівництво котеджів. З цими грошима (точніше зі своєю часткою від афери) Дмитрієв і втік до Москви в 2011 році, де став «новим рускім».
А тепер давайте-но поміркуємо: невже Лагун не розповів своєму компаньйону Дмитрієву подробиці того, як він викупляв у Ситника кримінальне провадження №52016000000000119 від 27.04.2016? І невже Дмитрієв не поділився такою інформацією зі спецслужбами своєї нової батьківщини?.. Отож...
Про обставини продажу цієї справи я розповів у статті, що побачила світ 4 роки тому. До речі, саме через подібні справи, успішно продані Ситником, і не був проведений аудит НАБУ за період 2016-2022 роки – щоби такі факти не стали відомі волелюбному українському народу.
05.04.202509:05
Ось повернуться хлопці з фронту – і наведуть у країні порядок.
04.04.202519:24
04.04.202510:20
Начальник Департаменту з питань виконання покарань Мінюсту Євген Горобець повідомив, що з серпня 2024 року до лав ЗСУ приєднались 8 тисяч засуджених. Для цього, як ми пам’ятаємо, Верховною Радою України був урочисто ухвалений спеціальний закон, який дозволив засудженим за окремими статтями вийти на волю, щоби змінити тюремну робу на військову форму. За твердженням нардепУків, це мало стати ледь не порятунком української армії, яка розбігається.
А тепер порівняємо кількість цього вельми сумнівного поповнення з масштабами дезертирства. Тільки за березень 2025 року в ЄРДР внесено 16349 повідомлень за ст. ст. 407, 408 КК України. Тобто засуджені, що поповнили лави ЗСУ за 8 місяців, змогли лише компенсувати кількість дезертирів, які «стали на лижі» впродовж двох тижнів. А всього ж за три місяці 2025 року зареєстровано 52 тисячі 303 кримінальних провадження за цими статтями КК України. Розбивка кількості кримінальних проваджень по місяцях:
січень 2025 року – 18145
лютий 2025 року – 17809
березень 2025 року – 16349
Можна не сумніватись, що кількість дезертирів у наступному буде збільшуватись, а кількість зареєстрованих кримінальних проваджень – зменшуватись. Оскільки відомості в ЄРДР вносяться не на підставі повідомлень командирів військових частин, що направляються у Військову службу правопорядку, а на підставі матеріалів службових розслідувань, проведених у військових частинах, за умови, якщо командир через суд або в інший спосіб (знайомства, подарунки, походи в ресторан) зможе умовити ДБР зареєструвати кримінальне провадження.
Донедавна у військових частинах докладали чималих зусиль для проведення таких службових розслідувань та реєстрації кримінальних проваджень, оскільки витяг з ЄРДР був єдиною підставою для призупинення дезертиру військової служби й виключення його зі списків особового складу – щоби можна було прийняти на службу іншу людину.
Але, як повідомив народний депутат від фракції «Голос» Роман Костенко, завдяки зусиллям його політичної сили вже розроблений законопроєкт, згідно з яким дезертири будуть рахуватись на військовій службі та створювати видимість укомплектованості військових частин особовим складом. Як пояснив цей геніальний політик і юрист від бога, нинішня норма про виключення дезертирів зі списків особового складу дає військовим частинам можливість «відхреститися» від утікача, а це, мовляв, неправильно – Збройні Сили України та інші військові формування мають тримати всіх дезертирів на службі. Кажуть, наступною ініціативою фракції «Голос» стане відновлення виплат дезертирам грошового забезпечення.
При цьому, дезертирів ніхто не розшукує і вони, попри брехливі розповіді керівництва ДБР, на службу не повертаються. Так, за перший квартал 2025 року про підозру в самовільному залишенні військових частин було повідомлено лише в 1005 випадках (переважно – шляхом направлення відповідного повідомлення на останню відому поштову адресу дезертира) – при тому, що зареєстровано 52303 нових кримінальних проваджень за ст. ст. 407, 408 КК України. За цей же час на військову службу повернулись тільки 343 дезертири – саме стільки клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності було направлено до суду.
А всього з початку повномасштабного вторгнення станом на 1 квітня 2025 року за статтями 407, 408 КК України вже зареєстровано 175 тисяч 435 кримінальних проваджень. Реальна ж кількість дезертирів значно більша й давно перевищила 200 тисяч.
Слава Україні!
А тепер порівняємо кількість цього вельми сумнівного поповнення з масштабами дезертирства. Тільки за березень 2025 року в ЄРДР внесено 16349 повідомлень за ст. ст. 407, 408 КК України. Тобто засуджені, що поповнили лави ЗСУ за 8 місяців, змогли лише компенсувати кількість дезертирів, які «стали на лижі» впродовж двох тижнів. А всього ж за три місяці 2025 року зареєстровано 52 тисячі 303 кримінальних провадження за цими статтями КК України. Розбивка кількості кримінальних проваджень по місяцях:
січень 2025 року – 18145
лютий 2025 року – 17809
березень 2025 року – 16349
Можна не сумніватись, що кількість дезертирів у наступному буде збільшуватись, а кількість зареєстрованих кримінальних проваджень – зменшуватись. Оскільки відомості в ЄРДР вносяться не на підставі повідомлень командирів військових частин, що направляються у Військову службу правопорядку, а на підставі матеріалів службових розслідувань, проведених у військових частинах, за умови, якщо командир через суд або в інший спосіб (знайомства, подарунки, походи в ресторан) зможе умовити ДБР зареєструвати кримінальне провадження.
Донедавна у військових частинах докладали чималих зусиль для проведення таких службових розслідувань та реєстрації кримінальних проваджень, оскільки витяг з ЄРДР був єдиною підставою для призупинення дезертиру військової служби й виключення його зі списків особового складу – щоби можна було прийняти на службу іншу людину.
Але, як повідомив народний депутат від фракції «Голос» Роман Костенко, завдяки зусиллям його політичної сили вже розроблений законопроєкт, згідно з яким дезертири будуть рахуватись на військовій службі та створювати видимість укомплектованості військових частин особовим складом. Як пояснив цей геніальний політик і юрист від бога, нинішня норма про виключення дезертирів зі списків особового складу дає військовим частинам можливість «відхреститися» від утікача, а це, мовляв, неправильно – Збройні Сили України та інші військові формування мають тримати всіх дезертирів на службі. Кажуть, наступною ініціативою фракції «Голос» стане відновлення виплат дезертирам грошового забезпечення.
При цьому, дезертирів ніхто не розшукує і вони, попри брехливі розповіді керівництва ДБР, на службу не повертаються. Так, за перший квартал 2025 року про підозру в самовільному залишенні військових частин було повідомлено лише в 1005 випадках (переважно – шляхом направлення відповідного повідомлення на останню відому поштову адресу дезертира) – при тому, що зареєстровано 52303 нових кримінальних проваджень за ст. ст. 407, 408 КК України. За цей же час на військову службу повернулись тільки 343 дезертири – саме стільки клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності було направлено до суду.
А всього з початку повномасштабного вторгнення станом на 1 квітня 2025 року за статтями 407, 408 КК України вже зареєстровано 175 тисяч 435 кримінальних проваджень. Реальна ж кількість дезертирів значно більша й давно перевищила 200 тисяч.
Слава Україні!
04.04.202507:58
Під рубрикою «Як тобі таке, Ілоне Маск?».
Підбиваємо результати опитування на тему «Як часто Ви слухали (читали на сайті) передачі української редакції Радіо «Свобода» впродовж останнього року?».
Опитування переглянуло 12,9 тисяч читачів, з них 2700 взяли участь у голосуванні. Голоси розподілились наступним чином:
3% слухають/читають/переглядають передачі Радіо «Свобода» щодня,
4% – кілька разів на тиждень,
8% – епізодично, кілька разів на місяць,
17% – дуже рідко,
68% читачів, що взяли участь у голосуванні, передачами радіо «Свобода» не цікавляться.
Звісно, цей результат характеризує лише читацьку громадськість цього Телеграм-каналу й не може бути поширений на весь волелюбний український народ. Бо читачами моїх пасквілів є, здебільшого, політично стурбовані громадяни, які намагаються слідкувати за поточними новинами й навіть знають про існування Радіо «Свобода». Якщо ж провести опитування на вулиці, то підозрюю, у переважній кількості випадків на запитання «Як часто Ви слухали (читали на сайті) передачі української редакції Радіо «Свобода» впродовж останнього року?» волелюбний український народ відповідатиме: «А що таке Радіо «Свобода»? – Це оте, де Тягнибок?».
А в усьому, звісно, винуватий Трамп, який не хоче фінансувати цей осідок чесної, непідкупної та, головне, високопрофесійної журналістики.
Підбиваємо результати опитування на тему «Як часто Ви слухали (читали на сайті) передачі української редакції Радіо «Свобода» впродовж останнього року?».
Опитування переглянуло 12,9 тисяч читачів, з них 2700 взяли участь у голосуванні. Голоси розподілились наступним чином:
3% слухають/читають/переглядають передачі Радіо «Свобода» щодня,
4% – кілька разів на тиждень,
8% – епізодично, кілька разів на місяць,
17% – дуже рідко,
68% читачів, що взяли участь у голосуванні, передачами радіо «Свобода» не цікавляться.
Звісно, цей результат характеризує лише читацьку громадськість цього Телеграм-каналу й не може бути поширений на весь волелюбний український народ. Бо читачами моїх пасквілів є, здебільшого, політично стурбовані громадяни, які намагаються слідкувати за поточними новинами й навіть знають про існування Радіо «Свобода». Якщо ж провести опитування на вулиці, то підозрюю, у переважній кількості випадків на запитання «Як часто Ви слухали (читали на сайті) передачі української редакції Радіо «Свобода» впродовж останнього року?» волелюбний український народ відповідатиме: «А що таке Радіо «Свобода»? – Це оте, де Тягнибок?».
А в усьому, звісно, винуватий Трамп, який не хоче фінансувати цей осідок чесної, непідкупної та, головне, високопрофесійної журналістики.
04.04.202506:23
У статті, яка побачила світ два роки тому й була присвячена кандидатам на посаду директора НАБУ, я писав:
«Як запевняє прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, в Україні системна корупція давно викорінена, а, відтак, незрозуміло навіщо країні, яка воює, щороку витрачати мільярди на утримання так званої «антикорупційної інфраструктури». Але Шмигаль явно неправий – НАБУ, будучи чи не найкорумпованішою (після Мінмолодьспорт) установою, акумулює корупціонерів у своїх лавах. І якщо цю богадільню розігнати, то шахраї, аферисти й мздоїмці розповзуться по інших державних установах, розносячи з собою корупційну пошесть. Краще вже нехай сидять у одному місці».
Життя вкотре підтвердило мої оцінки та прогнози. Так, наприклад, старший детектив НАБУ Олександр Цивінський, який у 2023 році балотувався на посаду директора НАБУ, нині бере участь у конкурсі на посаду директора Бюро економічної безпеки. У випадку його перемоги БЕБ отримає керівника, який недавно допоміг виїхати за кордон депутату Київради Денису Комарницькому, кримінальне провадження щодо якого розслідує очолюваний Цивінським підрозділ детективів НАБУ.
Але справжньою зіркою інтернету є інший кандидат на посаду директора БЕБ – колишній заступник керівника Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ, який нині обіймає посаду керівника Територіального управління БЕБ у Чернівецькій області, Олег Володимирович Борисенко.
Раніше Олег Володимирович брав участь у конкурсі на посаду керівника САП, а також, разом з Цивінським – у конкурсі на посаду директора НАБУ. З цього приводу я навіть в 2021 році звертався листом у Комісію з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, розповідаючи маловідомі подробиці з творчої біографії Борисенка, який є кумом колишнього самопроголошеного директора НАБУ Ситника й разом з Ситником та Калужинським (ще одним кумом Ситника) до 2011 року працював у слідчому відділі прокуратури Київської області. Ось уривок з мого листа:
У 2011 році після звільнення начальника слідчого відділу прокуратури Київської області Ситника А.С. з органів прокуратури (за наявною інформацією, Ситник А.С. був звільнений через те, що разом зі слідчими Калужинським А.В. і Борисенком О.В. незаконно продав автомобіль, визнаний речовим доказом у кримінальній справі, і вирученими грошима не поділився з прокурором Київської області Вітязем М.І.) Борисенко О.В. обійняв посаду старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України.
Восени 2013 року в Борисенка та начальника управління нагляду за додержанням Міністерством закордонних справ України законодавства у сфері зовнішніх відносин України Генеральної прокуратури України Іщука О.С. виник умисел на вимагання та одержання неправомірної вигоди в розмірі 50 тис. доларів США від Новофедорівського сільського голови Руденка С.В. за закриття кримінального провадження відносно останнього. Під час реалізації цього злочинного плану, у листопаді 2013 року, Борисенка О.В. та Іщука О.С. було задокументовано співробітниками СБУ при одержанні неправомірної вигоди в особливо великих розмірах.
За матеріалами СБУ Управління внутрішньої безпеки Генеральної прокуратури України розпочало перевірку. Інформація підтвердилась, у зв’язку з чим наказом в.о. генерального прокурора №1486 від 08.11.2013 Борисенка О.В. звільнено з посади та органів прокуратури. За наявною інформацією, Борисенко О.В. не був притягнутий до кримінальної відповідальності завдяки допомозі його кума Ситника А.С. (на той час – керуючого партнера адвокатського об’єднання «Юридичні гарантії»), який передав у інтересах Борисенка О.В. хабар службовим особам СБУ (ці колишні службові особи СБУ мені добре відомі, я з ними багато років знайомий особисто)…
Думаю, що з таким конкурентом як Олег Борисенко, у старшого детектива НАБУ Олександра Цивінського немає жодних шансів очолити БЕБ. Хіба, якщо Борисенко стане директором БЕБ, а Цивінський – його заступником.
P.S. Дякую старшому детективу НАБУ Івану Дячуку за творче натхнення.
«Як запевняє прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, в Україні системна корупція давно викорінена, а, відтак, незрозуміло навіщо країні, яка воює, щороку витрачати мільярди на утримання так званої «антикорупційної інфраструктури». Але Шмигаль явно неправий – НАБУ, будучи чи не найкорумпованішою (після Мінмолодьспорт) установою, акумулює корупціонерів у своїх лавах. І якщо цю богадільню розігнати, то шахраї, аферисти й мздоїмці розповзуться по інших державних установах, розносячи з собою корупційну пошесть. Краще вже нехай сидять у одному місці».
Життя вкотре підтвердило мої оцінки та прогнози. Так, наприклад, старший детектив НАБУ Олександр Цивінський, який у 2023 році балотувався на посаду директора НАБУ, нині бере участь у конкурсі на посаду директора Бюро економічної безпеки. У випадку його перемоги БЕБ отримає керівника, який недавно допоміг виїхати за кордон депутату Київради Денису Комарницькому, кримінальне провадження щодо якого розслідує очолюваний Цивінським підрозділ детективів НАБУ.
Але справжньою зіркою інтернету є інший кандидат на посаду директора БЕБ – колишній заступник керівника Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ, який нині обіймає посаду керівника Територіального управління БЕБ у Чернівецькій області, Олег Володимирович Борисенко.
Раніше Олег Володимирович брав участь у конкурсі на посаду керівника САП, а також, разом з Цивінським – у конкурсі на посаду директора НАБУ. З цього приводу я навіть в 2021 році звертався листом у Комісію з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, розповідаючи маловідомі подробиці з творчої біографії Борисенка, який є кумом колишнього самопроголошеного директора НАБУ Ситника й разом з Ситником та Калужинським (ще одним кумом Ситника) до 2011 року працював у слідчому відділі прокуратури Київської області. Ось уривок з мого листа:
У 2011 році після звільнення начальника слідчого відділу прокуратури Київської області Ситника А.С. з органів прокуратури (за наявною інформацією, Ситник А.С. був звільнений через те, що разом зі слідчими Калужинським А.В. і Борисенком О.В. незаконно продав автомобіль, визнаний речовим доказом у кримінальній справі, і вирученими грошима не поділився з прокурором Київської області Вітязем М.І.) Борисенко О.В. обійняв посаду старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України.
Восени 2013 року в Борисенка та начальника управління нагляду за додержанням Міністерством закордонних справ України законодавства у сфері зовнішніх відносин України Генеральної прокуратури України Іщука О.С. виник умисел на вимагання та одержання неправомірної вигоди в розмірі 50 тис. доларів США від Новофедорівського сільського голови Руденка С.В. за закриття кримінального провадження відносно останнього. Під час реалізації цього злочинного плану, у листопаді 2013 року, Борисенка О.В. та Іщука О.С. було задокументовано співробітниками СБУ при одержанні неправомірної вигоди в особливо великих розмірах.
За матеріалами СБУ Управління внутрішньої безпеки Генеральної прокуратури України розпочало перевірку. Інформація підтвердилась, у зв’язку з чим наказом в.о. генерального прокурора №1486 від 08.11.2013 Борисенка О.В. звільнено з посади та органів прокуратури. За наявною інформацією, Борисенко О.В. не був притягнутий до кримінальної відповідальності завдяки допомозі його кума Ситника А.С. (на той час – керуючого партнера адвокатського об’єднання «Юридичні гарантії»), який передав у інтересах Борисенка О.В. хабар службовим особам СБУ (ці колишні службові особи СБУ мені добре відомі, я з ними багато років знайомий особисто)…
Думаю, що з таким конкурентом як Олег Борисенко, у старшого детектива НАБУ Олександра Цивінського немає жодних шансів очолити БЕБ. Хіба, якщо Борисенко стане директором БЕБ, а Цивінський – його заступником.
P.S. Дякую старшому детективу НАБУ Івану Дячуку за творче натхнення.
03.04.202513:19
Олег Єльцов – аксакал української журналістики й творець жанру журналістських розслідувань на вітчизняних теренах – відреагував на ту срань, яку про мене 2 квітня 2025 року розповсюдила «Українська правда».
Ця інформаційна помийка опублікувала допис адвокатеси Гаврилюк, яку ухилянт від військової служби Шабунін найняв для захисту підозрюваного Юшка – колишнього командира 207 окремого батальйону ТрО. Підполковник Юшко примудрився за півтора роки вкрасти понад 20 млн. грн грошового забезпечення, яке він виписував «мертвим душам», фіктивно оформленим на військову службу. У числі цих «мертвих душ» був солдат Шабунін, який фіктивно рахувався на посадах стрільця, водія-електрика й навіть розвідника і якому Юшко виплатив 950 тис. грн. грошового забезпечення, додаткової винагороди та «бойових», а також видав Шабуніну, який жодного разу за півтора роки «служби» не з’явився в своїх підрозділах, довідку форми 6 про безпосередню участь у бойових діях.
Як пояснила адвокатеса Гаврилюк на сайті «Української правди», підозра, яку отримав підполковник Юшко, є назаконною, оскільки заявник у справі, тобто я, «раніше часто зʼявлявся в ефірах телеканалів, якими раніше володів Медведчук». У такий невибагливий спосіб «Українська правда» намагається переконати своїх читачів, що я, старший сержант Збройних Сил України, учасник бойових дій, який з перших днів війни служить у фронтовій військовій частині, є державним зрадником, якому не можна вірити. А підполковник Юшко, який вкрав з бюджету 20 млн. грн – свята людина.
Щоправда, в Олега Єльцова трохи інша точка зору: він також, як і я, бував у етерах «медведчуковських» телеканалів, куди ми приходили, щоби дискутувати з Шабуніним – винятковим аферистом, який обслуговував і обслуговує найбрудніші корупційні схеми, прикриваючись криками про боротьбу з корупцією.
https://tema.in.ua/article/16615.html
Хочу лише додати, що після того, як Порошенко віджав ці телеканали в попередніх власників і передав Медведчуку, моя поява в їхніх студіях була заборонена (на відміну від Шабуніна). Але медіа-помийка під назвою «Українська правда», звісно, про це не напише.
Ця інформаційна помийка опублікувала допис адвокатеси Гаврилюк, яку ухилянт від військової служби Шабунін найняв для захисту підозрюваного Юшка – колишнього командира 207 окремого батальйону ТрО. Підполковник Юшко примудрився за півтора роки вкрасти понад 20 млн. грн грошового забезпечення, яке він виписував «мертвим душам», фіктивно оформленим на військову службу. У числі цих «мертвих душ» був солдат Шабунін, який фіктивно рахувався на посадах стрільця, водія-електрика й навіть розвідника і якому Юшко виплатив 950 тис. грн. грошового забезпечення, додаткової винагороди та «бойових», а також видав Шабуніну, який жодного разу за півтора роки «служби» не з’явився в своїх підрозділах, довідку форми 6 про безпосередню участь у бойових діях.
Як пояснила адвокатеса Гаврилюк на сайті «Української правди», підозра, яку отримав підполковник Юшко, є назаконною, оскільки заявник у справі, тобто я, «раніше часто зʼявлявся в ефірах телеканалів, якими раніше володів Медведчук». У такий невибагливий спосіб «Українська правда» намагається переконати своїх читачів, що я, старший сержант Збройних Сил України, учасник бойових дій, який з перших днів війни служить у фронтовій військовій частині, є державним зрадником, якому не можна вірити. А підполковник Юшко, який вкрав з бюджету 20 млн. грн – свята людина.
Щоправда, в Олега Єльцова трохи інша точка зору: він також, як і я, бував у етерах «медведчуковських» телеканалів, куди ми приходили, щоби дискутувати з Шабуніним – винятковим аферистом, який обслуговував і обслуговує найбрудніші корупційні схеми, прикриваючись криками про боротьбу з корупцією.
https://tema.in.ua/article/16615.html
Хочу лише додати, що після того, як Порошенко віджав ці телеканали в попередніх власників і передав Медведчуку, моя поява в їхніх студіях була заборонена (на відміну від Шабуніна). Але медіа-помийка під назвою «Українська правда», звісно, про це не напише.
03.04.202510:10
Маю запитання до старшого детектива НАБУ Олександра Цивінського, який зараз балотується на посаду директора Бюро економічної безпеки. Олександре Ігоровичу, Вам сподобалось, як я Вас прорекламував? Якщо сподобалось – подякуйте за це старшому детективу НАБУ Івану Дячуку, який нужденно розслідує кримінальне провадження щодо Лубінця, але не знає, як треба відреагувати на мою заяву про визнання мене потерпілим.
Ваша реклама – це виключно його заслуга. Тож не дивуйтесь, якщо найближчим часом Ви та Ваші колеги завдяки Івану Сергійовичу прочитають про себе багато цікавого.
Ваша реклама – це виключно його заслуга. Тож не дивуйтесь, якщо найближчим часом Ви та Ваші колеги завдяки Івану Сергійовичу прочитають про себе багато цікавого.
03.04.202509:29
Поздоровляю з 64-річчям колишнього кандидата в президенти України, народного депутата України 8 скликання Юрія Володимировича Тимошенка.
Шість років тому під час першого туру президентських виборів (які, як виявилось, стали останніми) волелюбний український народ отримав унікальний шанс обрати президентом України видатного політичного діяча сучасності Юрія Володимировича Тимошенка. Завдяки тому, що його прізвище, ім’я та по батькові співзвучні Юлії Володимирівні Тимошенко, Юрій Володимирович став щасливим власником старенького «Мерседеса» з фургоном, який йому подарував народний депутат Олексій Гончаренко за підпис під заявою до Центральної виборчої комісії про балотування кандидатом у президенти.
Але попри мою агітацію (я навіть 30 березня 2019 року, у «день тиші», звертався до виборців із закликом віддати голоси Юрію Володимировичу) українці цим шансом так і не скористались і Юрій Володимирович набрав лише 0,4% голосів.
З нагоди 6 річниці першого туру останніх президентських виборів та дня народження Юрія Володимировича нагадую свій допис про політичний шлях цього вірного сина українського народу.
Шість років тому під час першого туру президентських виборів (які, як виявилось, стали останніми) волелюбний український народ отримав унікальний шанс обрати президентом України видатного політичного діяча сучасності Юрія Володимировича Тимошенка. Завдяки тому, що його прізвище, ім’я та по батькові співзвучні Юлії Володимирівні Тимошенко, Юрій Володимирович став щасливим власником старенького «Мерседеса» з фургоном, який йому подарував народний депутат Олексій Гончаренко за підпис під заявою до Центральної виборчої комісії про балотування кандидатом у президенти.
Але попри мою агітацію (я навіть 30 березня 2019 року, у «день тиші», звертався до виборців із закликом віддати голоси Юрію Володимировичу) українці цим шансом так і не скористались і Юрій Володимирович набрав лише 0,4% голосів.
З нагоди 6 річниці першого туру останніх президентських виборів та дня народження Юрія Володимировича нагадую свій допис про політичний шлях цього вірного сина українського народу.
Қайта жіберілді:
Записки пасквілянта
03.04.202508:02
Нагадую читацькій громадськості, що мій особистий блог «Хроніки Українських Йолопів», який блокується Держспецзв’язком через статтю про так званого Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лубінця, має «дзеркало», на якому можна безперешкодно читати як сам сайт «Х.У.Й.», так і подробиці бурхливої корупційної діяльності цього покидька. Ось, власне, стаття, через яку Держспецзв'язок наказав провайдерам блокувати DNS-адресу мого блогу:
https://volodymyrboyko.wordpress.com/2024/11/17/lubinets/
Також звертаю увагу, що стаття про Лубінця має переклад англійською мовою. При нагоді прошу це посилання направляти іноземним журналістам і дипломатам, щоби вони знали, яка корумпована срань представляє Україну на міжнародній арені:
https://volodymyrboyko.wordpress.com/2025/01/12/ombudsman-for-corruption/
Ну і насамкінець прошу читацьку громадськість у коментарях висловитись з приводу розумового рівня голови Держзспецзв’язку Олександра Потія, який щиросердно вважає, що в Україні неможливо прочитати мій блог з романтичною назвою.
https://volodymyrboyko.wordpress.com/2024/11/17/lubinets/
Також звертаю увагу, що стаття про Лубінця має переклад англійською мовою. При нагоді прошу це посилання направляти іноземним журналістам і дипломатам, щоби вони знали, яка корумпована срань представляє Україну на міжнародній арені:
https://volodymyrboyko.wordpress.com/2025/01/12/ombudsman-for-corruption/
Ну і насамкінець прошу читацьку громадськість у коментарях висловитись з приводу розумового рівня голови Держзспецзв’язку Олександра Потія, який щиросердно вважає, що в Україні неможливо прочитати мій блог з романтичною назвою.
02.04.202518:37
Медіа-помийка «Українська правда» опублікувала статтю адвокатеси Гаврилюк, яку Шабунін найняв для колишнього командира 207 окремого батальйону ТрО Юшка, де всує згадано моє ім’я.
Читацька громадськість, звісно, знає, що це за легендарний батальйон і хто такий підполковник Юшко, який оформив на фіктивну військову службу понад два десятки ухилянтів, розікрав гуманітарну допомогу й організував схему ввезення з-за кордону автомобілів без сплати митних платежів, начебто, для 207 окремого батальйону ТрО – після прибуття в Україну автомобілі передавались приватним особам. Зокрема, у цьому батальйоні впродовж півтора роки фіктивно рахувався солдат Шабунін, який жодного разу не з’явився в своєму підрозділі і який пиячив у Києві в кафе «Зигзаг» разом з головною редакторкою УП Мусаєвою у той час, як батальйон виконував завдання в Бахмутському районі.
Тепер для ухилянта Шабуніна, який їздить на автомобілі, вкраденому за допомогою Юшка в 207 окремому батальйону ТрО, найстрашніше – якщо Юшко піде на угоду з прокурором і стане під протокол розповідати, хто саме йому телефонував і прохав видати наказ про відрядження солдата Шабуніна та солдата Шерембея до НАЗК. Бо в іншому батальйоні цієї ж самої 241 окремої бригади ТрО, а саме в 206 окремому батальйоні ТрО, була аналогічна ситуація. Там був фіктивно оформлений на службу солдат Терентьєв, голова земельної комісії Київради, який недавно був затриманий НАБУ в «справі Комарницького». Звісно, солдат Терентьєв «служив» точно так, як солдат Шабунін – у той час, коли батальйон виконував завдання на Херсонському напрямку, потім у Вовчанську й під Бахмутом, Терентьєв разом з ще трьома військовослужбовцями цього батальйону – двома депутатами Київради та помічником депутата (сержант Левченко, солдат Хацевич і солдат Шпак) був прикомандирований до Київської міської військової адміністрації. У підсумку на лаві підсудних опинились усі: військовослужбовці-ухилянти, керівник апарату КМВА і командир батальйону.
Тому переляканий Шабунін найняв для екс-комбата адвокатесу Гаврилюк, яка бігає по медіа-помийках і розповідає, що я є її «запойним колегою» і що мене хтось найняв «для відпрацювання політичного замовлення», а Юшко, який розікрав понад 20 млн. грн бюджетних коштів, чистий перед законом, як сльоза немовляти.
Прошу почитати, що мадам Гаврилюк на гроші ухилянта Шабуніна пише про мене на «Українській правді»:
«При цьому справа розслідується ДБР з осені 2023 року і за цей час ані ДБР, ані прокурори не опитали жодних свідків, крім заявників – Володимира Бойка, який раніше часто зʼявлявся в ефірах телеканалів, якими раніше володів Медведчук, а зараз, за повідомленнями в його ж соціальних мережах, знаходиться на службі, та адвоката Ростислава Кравця, що раніше підозрювався Національним антикорупційним бюро (НАБУ) у справі суддів Окружного адмінсуду міста Києва (ОАСК)».
Подібна срань розрахована на людей, які не вміють користуватись Гуглом і не знають, що я був заборонений на так званих «телеканалах Медведчука» (насправді ці телеканали належали Порошенку й були віджаті 5 президентом у попередніх власників для свого ділового партнера Медведчука). Втім, мова не про мою скромну персону, а про те, що мадам Гаврилюк якимсь чином отримала в Полтаві свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і це свідоцтво їй сильно муляє.
Так ось, ще 11 березня 2025 року я звернувся зі скаргою у Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури м.Києва, попрохавши притягнути мадам Гаврилюк до дисциплінарної відповідальності у формі позбавлення її права на заняття адвокатською діяльністю. Оскільки столична КДКА зараз не повноважна, то моя скарга направлена у Вищу кваліфікаційно дисциплінарну комісію адвокатури, яка має визначити регіональну комісію, що буде розглядати мою скаргу. Сподіваюсь, що після публікації на «Українській правді» до моєї скарги також приєднається адвокат Ростислав Кравець, якого мадам Гаврилюк поливає брудом за те, що він уклав зі мною договір про надання правової допомоги.
Читацька громадськість, звісно, знає, що це за легендарний батальйон і хто такий підполковник Юшко, який оформив на фіктивну військову службу понад два десятки ухилянтів, розікрав гуманітарну допомогу й організував схему ввезення з-за кордону автомобілів без сплати митних платежів, начебто, для 207 окремого батальйону ТрО – після прибуття в Україну автомобілі передавались приватним особам. Зокрема, у цьому батальйоні впродовж півтора роки фіктивно рахувався солдат Шабунін, який жодного разу не з’явився в своєму підрозділі і який пиячив у Києві в кафе «Зигзаг» разом з головною редакторкою УП Мусаєвою у той час, як батальйон виконував завдання в Бахмутському районі.
Тепер для ухилянта Шабуніна, який їздить на автомобілі, вкраденому за допомогою Юшка в 207 окремому батальйону ТрО, найстрашніше – якщо Юшко піде на угоду з прокурором і стане під протокол розповідати, хто саме йому телефонував і прохав видати наказ про відрядження солдата Шабуніна та солдата Шерембея до НАЗК. Бо в іншому батальйоні цієї ж самої 241 окремої бригади ТрО, а саме в 206 окремому батальйоні ТрО, була аналогічна ситуація. Там був фіктивно оформлений на службу солдат Терентьєв, голова земельної комісії Київради, який недавно був затриманий НАБУ в «справі Комарницького». Звісно, солдат Терентьєв «служив» точно так, як солдат Шабунін – у той час, коли батальйон виконував завдання на Херсонському напрямку, потім у Вовчанську й під Бахмутом, Терентьєв разом з ще трьома військовослужбовцями цього батальйону – двома депутатами Київради та помічником депутата (сержант Левченко, солдат Хацевич і солдат Шпак) був прикомандирований до Київської міської військової адміністрації. У підсумку на лаві підсудних опинились усі: військовослужбовці-ухилянти, керівник апарату КМВА і командир батальйону.
Тому переляканий Шабунін найняв для екс-комбата адвокатесу Гаврилюк, яка бігає по медіа-помийках і розповідає, що я є її «запойним колегою» і що мене хтось найняв «для відпрацювання політичного замовлення», а Юшко, який розікрав понад 20 млн. грн бюджетних коштів, чистий перед законом, як сльоза немовляти.
Прошу почитати, що мадам Гаврилюк на гроші ухилянта Шабуніна пише про мене на «Українській правді»:
«При цьому справа розслідується ДБР з осені 2023 року і за цей час ані ДБР, ані прокурори не опитали жодних свідків, крім заявників – Володимира Бойка, який раніше часто зʼявлявся в ефірах телеканалів, якими раніше володів Медведчук, а зараз, за повідомленнями в його ж соціальних мережах, знаходиться на службі, та адвоката Ростислава Кравця, що раніше підозрювався Національним антикорупційним бюро (НАБУ) у справі суддів Окружного адмінсуду міста Києва (ОАСК)».
Подібна срань розрахована на людей, які не вміють користуватись Гуглом і не знають, що я був заборонений на так званих «телеканалах Медведчука» (насправді ці телеканали належали Порошенку й були віджаті 5 президентом у попередніх власників для свого ділового партнера Медведчука). Втім, мова не про мою скромну персону, а про те, що мадам Гаврилюк якимсь чином отримала в Полтаві свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і це свідоцтво їй сильно муляє.
Так ось, ще 11 березня 2025 року я звернувся зі скаргою у Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури м.Києва, попрохавши притягнути мадам Гаврилюк до дисциплінарної відповідальності у формі позбавлення її права на заняття адвокатською діяльністю. Оскільки столична КДКА зараз не повноважна, то моя скарга направлена у Вищу кваліфікаційно дисциплінарну комісію адвокатури, яка має визначити регіональну комісію, що буде розглядати мою скаргу. Сподіваюсь, що після публікації на «Українській правді» до моєї скарги також приєднається адвокат Ростислав Кравець, якого мадам Гаврилюк поливає брудом за те, що він уклав зі мною договір про надання правової допомоги.
01.04.202518:31
Сліпий артилерист Стерненко шукає особистого помічника, який йому допоможе, нарешті, скласти звіт про витрачання грошей, зібраних з довірливих лохів за останні три роки. З огляду на інвалідність, сам Стерненко такий звіт скласти неспроможний, але готовий добре заплатити тому, хто це зробить замість нього.
Для участі в конкурсі необхідно заповнити ось цю анкету та надіслати її інваліду Стерненку. Напевно, заповнювати треба шрифтом Брайля.
Для участі в конкурсі необхідно заповнити ось цю анкету та надіслати її інваліду Стерненку. Напевно, заповнювати треба шрифтом Брайля.
Рекордтар
03.04.202523:59
12.6KЖазылушылар30.08.202423:59
600Дәйексөз индексі16.11.202423:59
17.6K1 жазбаның қамтуы16.11.202423:59
17.6KЖарнамалық жазбаның қамтуы01.09.202423:59
5600.00%ER16.11.202423:59
144.79%ERRКөбірек мүмкіндіктерді ашу үшін кіріңіз.
