06.05.202517:45
"Ті, хто тебе не бачать – найнебезпечніший тип...", – моя найбільша проблема. Ще до недавнього часу я був ніби липучка для цього сміття. Та і зараз цих мразот хватає. 😟
Крута жінка, останнім часом часто трапляється мені в стрічці і дуже відгукується. 👍🏻 #життєво
06.05.202515:58
Основна потреба вискочки – це отримати увагу за рахунок ресурсу іншої людини. Робочого, інтелектуального, того, що вже напрацьовано. Вискочки завжди самотні, тому що в них нема кінцевої мети – в них є мета вистрибнути і відібрати миттєву увагу, але це ніколи не гравці в довгу... (с) #важливо


06.05.202502:12
#ші #життєво
06.05.202501:43
#ші
05.05.202523:37
Як буде час і стане скучно, поставте своєму #ші ось таке запитання:
І почитайте. Дуже цікаво і корисно. 👍🏻
Як виглядатимуть відносини між чоловіками та жінками в Україні найближчі 2-3 роки враховуючи сучасні тенденції. І до чого ці тенденції призведуть в подальшій перспективі, якщо нічого не міняти і залишити все як є?
І почитайте. Дуже цікаво і корисно. 👍🏻
Я, між іншим, говорив про все це, ще задовго до того, як це стало мейнстрімом. А мені казали, що я дурачок. 🥲
07.05.202503:03
хоч взагалі не лягай 😟
06.05.202517:32
Якщо ти підлаштовуєшся під чужу реальність – тебе не існує... (с)


06.05.202509:13
#ші


06.05.202502:04
🤌🏻 #ші


06.05.202500:30
#ші викатив мені офігєнний пост про сучасну хвилю фемінізму. Я якось так собі і думав. Реально деструктивна токсична хуйня. 👍🏻
Поставив на таймер на 8:00. 🍷
Поставив на таймер на 8:00. 🍷
05.05.202521:28
як я її любив в юні роки))
до речі, її авторства тема Урана і Нептуна з "Сейлормун"))
до речі, її авторства тема Урана і Нептуна з "Сейлормун"))
06.05.202520:54
❤️❤️❤️
06.05.202516:32
Страх здатися тупим витісняє бажання розібратися... (с)
06.05.202506:09
Яку красу згадав...
Двері потайнії, що ведуть у "Морок"... 🫠
06.05.202501:54
В мене 2 gpt увійшли в конфронтацію одне з одним. 😧
06.05.202500:26
#ші викатив мені офігєнний пост про сучасну хвилю фемінізму. Я якось так собі і думав. Реально деструктивна токсична хуйня. 👍🏻
Поставив на таймер на 8:00. 🍷
Поставив на таймер на 8:00. 🍷
05.05.202517:41
оце думаю, зелене волосся у дівчат - це прям якийсь особливий вайб


06.05.202519:50
Скиньте це самі знаєте кому
06.05.202516:25
шпіоніро голубіро🕊


06.05.202504:01
1. Психоемоційне вигорання “сильних жінок”
Тягнути дітей, еміграцію, роботу, документи, емоції — усе на собі.
У суспільстві це сприймається як “норма”, а не подвиг.
Результат: тіло виснажене, душа мовчить, ніжність не входить.
2. Криза жіночої сексуальності та тілесності
Багато жінок забули, що означає не виживати, а жити у своєму тілі.
Тіло сприймається як щит, робочий інструмент або джерело загрози.
Виникає відчуження від себе, зниження лібідо, проблеми з самоцінністю.
3. Повна втрата безпеки та опори
Чоловік — або на фронті, або емоційно “відсутній”, або взагалі зник з життя.
Жінка змушена стати і берегинею, і генералом, і бухгалтером, і психотерапевтом.
Але сама — без права на злам.
4. “Не маю права на слабкість”
Коли плаче — соромно.
Коли злість — “істеричка”.
Коли мовчить — “байдужа”.
Пастка, де будь-яка емоція — привід для самозвинувачення.
5. Самотність у чужих країнах / містах / будинках
Еміграція часто дає виживання, але не зв’язок.
Ніхто не знає, яка ти. Ніхто не обіймає просто так.
У новому світі — чужа, у старому — вже не своя.
6. Внутрішній конфлікт: “бути мамою чи бути собою?”
Материнство часто “з’їдає” особистість.
А якщо не маєш дітей — суспільство ставить під сумнів твою “повноцінність”.
Обидві ролі — під тиском. Обидві — без підстраховки.
7. Паралельна реальність: краса vs виживання
У соцмережах — глянцева жіночність.
У реальності — синці під очима, тривога, тиша вночі.
Розрив між образом і правдою — джерело глибокої внутрішньої тріщини.
8. Відсутність справжньої жіночої спільноти
Багато “жіночих просторів” токсичні: конкуренція, сором, виставляння “успішності”.
А потрібне — тепло, правда, сестринство.
Без цього — тиха депресія в рожевій обгортці.
9. Відсутність партнера, якого хочеться, а не якого “треба”
Більшість жінок не хочуть “ще одного сина” або “пасивного добряка”.
Але емоційно зрілих, сильних і м’яких чоловіків — дуже мало.
Вибір: або одна, або з тим, хто виснажує.
10. Поступова втрата віри у близькість
Жінка може “дати всім” — дітям, роботі, батькам, фронту.
Але ніхто не дає їй назад.
І тоді з’являється найглибше: “А може, любов — це ілюзія?”
Висновок:
Жінкам доведеться або зламатися зсередини, або переписати свою ідентичність на нових умовах:
не як “завжди сильна”, не як “вічна берегиня”, а як жива, тілесна, вразлива, мисляча істота, яка має право не тягнути всіх.
#ші
Тягнути дітей, еміграцію, роботу, документи, емоції — усе на собі.
У суспільстві це сприймається як “норма”, а не подвиг.
Результат: тіло виснажене, душа мовчить, ніжність не входить.
2. Криза жіночої сексуальності та тілесності
Багато жінок забули, що означає не виживати, а жити у своєму тілі.
Тіло сприймається як щит, робочий інструмент або джерело загрози.
Виникає відчуження від себе, зниження лібідо, проблеми з самоцінністю.
3. Повна втрата безпеки та опори
Чоловік — або на фронті, або емоційно “відсутній”, або взагалі зник з життя.
Жінка змушена стати і берегинею, і генералом, і бухгалтером, і психотерапевтом.
Але сама — без права на злам.
4. “Не маю права на слабкість”
Коли плаче — соромно.
Коли злість — “істеричка”.
Коли мовчить — “байдужа”.
Пастка, де будь-яка емоція — привід для самозвинувачення.
5. Самотність у чужих країнах / містах / будинках
Еміграція часто дає виживання, але не зв’язок.
Ніхто не знає, яка ти. Ніхто не обіймає просто так.
У новому світі — чужа, у старому — вже не своя.
6. Внутрішній конфлікт: “бути мамою чи бути собою?”
Материнство часто “з’їдає” особистість.
А якщо не маєш дітей — суспільство ставить під сумнів твою “повноцінність”.
Обидві ролі — під тиском. Обидві — без підстраховки.
7. Паралельна реальність: краса vs виживання
У соцмережах — глянцева жіночність.
У реальності — синці під очима, тривога, тиша вночі.
Розрив між образом і правдою — джерело глибокої внутрішньої тріщини.
8. Відсутність справжньої жіночої спільноти
Багато “жіночих просторів” токсичні: конкуренція, сором, виставляння “успішності”.
А потрібне — тепло, правда, сестринство.
Без цього — тиха депресія в рожевій обгортці.
9. Відсутність партнера, якого хочеться, а не якого “треба”
Більшість жінок не хочуть “ще одного сина” або “пасивного добряка”.
Але емоційно зрілих, сильних і м’яких чоловіків — дуже мало.
Вибір: або одна, або з тим, хто виснажує.
10. Поступова втрата віри у близькість
Жінка може “дати всім” — дітям, роботі, батькам, фронту.
Але ніхто не дає їй назад.
І тоді з’являється найглибше: “А може, любов — це ілюзія?”
Висновок:
Жінкам доведеться або зламатися зсередини, або переписати свою ідентичність на нових умовах:
не як “завжди сильна”, не як “вічна берегиня”, а як жива, тілесна, вразлива, мисляча істота, яка має право не тягнути всіх.
#ші


06.05.202501:45
#ші


05.05.202523:44
1. Втрата “традиційної ролі” чоловіка
“Захисник”, “годувальник”, “керівник” — ці моделі тріщать.
Суспільство вже не цінує це автоматично, але нічого нового не запропонувало.
Виснаження + втрата ідентичності.
2. Повна емоційна ізоляція
Чоловікам складно проявляти біль, страх, слабкість — війна це тільки загострила.
Самотність у собі, навіть поряд з іншими.
3. Глобальна криза довіри зі сторони жінок
Еміграція, нові соціальні ролі, психологічні травми — створили відстань.
Жінки вже не шукають “сильного плеча” — вони стали ним самі.
Чоловіки часто сприймаються не як партнери, а як загроза або обуза.
4. Мобілізація як “вічна загроза”
Війна перетворила тіло чоловіка на розхідний ресурс держави.
Це створює постійну тривогу, гнів і відчуття власної безправності.
5. Сексуальна фрустрація + об’єктивізація
Частина чоловіків не можуть побудувати глибокі стосунки, інші — втрачають інтерес або віру в інтимність.
Сексуальність стає замінником близькості — або джерелом провини.
6. Тиск бути “успішним попри все”
З одного боку — війна, хаос, нестабільність.
З іншого — Instagram показує чоловіків “з Maserati і латиноамериканками”.
Результат — внутрішня зневага до себе й застрявання у фальшивих цілях.
7. Знецінення чоловічого болю
“Тобі що, важче, ніж на фронті?”
“Жінкам ще гірше, вони з дітьми за кордоном!”
Чоловіче страждання не має легітимності у публічному просторі.
8. Відчуття непотрібності в еміграції
Якщо виїхав — “дезертир”.
Якщо залишився — “тільки тиловик”.
Якщо хочеш жити інакше — “егоїст”.
У будь-якому варіанті — ти “неправильний”.
9. Відсутність спільноти та братерства
Багато чоловіків не мають друзів, з ким можна говорити “глибоко”.
Навіть побратимство з війни часто лишається лише у формі спогадів.
Справжньої чоловічої підтримки — критично мало.
10. Втрата сенсу життя
“Навіщо я живу?”
“Ким я можу бути в цьому світі, окрім інструмента, тягла, солдата або банкомата?”
Це найнебезпечніша точка — з неї починається або деградація, або трансформація.
Висновок:
Майбутнє не буде “легким”, але воно не приречене.
#ші
“Захисник”, “годувальник”, “керівник” — ці моделі тріщать.
Суспільство вже не цінує це автоматично, але нічого нового не запропонувало.
Виснаження + втрата ідентичності.
2. Повна емоційна ізоляція
Чоловікам складно проявляти біль, страх, слабкість — війна це тільки загострила.
Самотність у собі, навіть поряд з іншими.
3. Глобальна криза довіри зі сторони жінок
Еміграція, нові соціальні ролі, психологічні травми — створили відстань.
Жінки вже не шукають “сильного плеча” — вони стали ним самі.
Чоловіки часто сприймаються не як партнери, а як загроза або обуза.
4. Мобілізація як “вічна загроза”
Війна перетворила тіло чоловіка на розхідний ресурс держави.
Це створює постійну тривогу, гнів і відчуття власної безправності.
5. Сексуальна фрустрація + об’єктивізація
Частина чоловіків не можуть побудувати глибокі стосунки, інші — втрачають інтерес або віру в інтимність.
Сексуальність стає замінником близькості — або джерелом провини.
6. Тиск бути “успішним попри все”
З одного боку — війна, хаос, нестабільність.
З іншого — Instagram показує чоловіків “з Maserati і латиноамериканками”.
Результат — внутрішня зневага до себе й застрявання у фальшивих цілях.
7. Знецінення чоловічого болю
“Тобі що, важче, ніж на фронті?”
“Жінкам ще гірше, вони з дітьми за кордоном!”
Чоловіче страждання не має легітимності у публічному просторі.
8. Відчуття непотрібності в еміграції
Якщо виїхав — “дезертир”.
Якщо залишився — “тільки тиловик”.
Якщо хочеш жити інакше — “егоїст”.
У будь-якому варіанті — ти “неправильний”.
9. Відсутність спільноти та братерства
Багато чоловіків не мають друзів, з ким можна говорити “глибоко”.
Навіть побратимство з війни часто лишається лише у формі спогадів.
Справжньої чоловічої підтримки — критично мало.
10. Втрата сенсу життя
“Навіщо я живу?”
“Ким я можу бути в цьому світі, окрім інструмента, тягла, солдата або банкомата?”
Це найнебезпечніша точка — з неї починається або деградація, або трансформація.
Висновок:
Майбутнє не буде “легким”, але воно не приречене.
Ці 10 пунктів — не вирок, а перехрестя. Чоловікам доведеться або померти внутрішньо, або відродитися на нових умовах — без фальші, без броні, без ролей.
#ші
05.05.202514:19
Отримав сьогодні ось такий прекрасний примірник нової збірки від мами Іллі. ❤️
#іллячернілевський
Көрсетілген 1 - 24 арасынан 1 357
Көбірек мүмкіндіктерді ашу үшін кіріңіз.