Літературний Тигр

Відповідь одного з чат-ботів: «Зеленський заборонив Truth Social в Україні, ймовірно, через поширення постів, критичних до нього на цій платформі. Це, здається, реакція на ворожий контент, що відображає напруженість або розбіжності з відповідними політичними фігурами та точками зору, які просуваються через платформу.»

«Станом на 14 березня, як і раніше, у Департаменту культури [КМДА] немає правових підстав для відсторонення або звільнення мене з посади»

Маємо українку Риту, яка вже десять років живе в окупованій Горлівці. Їй та її дітям давно промили мізки. Вона влаштувалась на російське ТБ та стала зіркою руснявої пропаганди. Аж ось, одного чудового дня, Горлівку рейдерят РДК, головна героїня бере дітей та терміново евакуюється в Москву. Проте, трапляється логістична помилка й замість Москви вона потрапляє в Ужгород.

Оскільки повернутись в окупацію змоги нема (бо ж пасуть СБУшники), Рита залишається вдома у сестри-бандерівки, яку вона оце тільки вчора закликала вбивати з ефіру росіянських каналів. Половину фільму трапляються "кумедні" ситуації, де наша героїня конфліктує із "западенцями". Поступово (звісно, не в останню чергу через новий романтичний інтерес. бо бабу може змінити лише нормальний чоловік) вона навертається в українство. Аж ось в кульмінаційний момент в дім сестри прилітає шахед. Та лає її, каже, що через таких, як вона йде війна та гинуть люди.

Рита збирається із силами й приходить на конференцію до пропагандистів з російських федеральних каналів, які очікують почути гонзо-репортаж із жерла українського націоналістичного пекла. Проте, наша героїня заявляє, що насправді російська пропаганда бреше і в Україні нема жодних нацистів. Вона кається, каже, що їй дуже соромно за попередні дії та погляди. Наостанок Рита посилає тисячу прокльонів русні й повертається жити в Україну. Кінець.