Экономика
Економіка України
Экономика
18.04.202513:11
У березні Індекс Відновлення Ділової Активності значно покращився — опитування ІЕД
📊 За даними щомісячного опитування підприємців у березні 2025 спостерігаємо суттєве покращення ділової активності порівняно з лютим 2025, при цьому позитивні зміни відбулися для підприємств усіх розмірів.
Що змінилося у березні:
▪️ Більше підприємств відзначають покращення: 26,9% порівняно з 21,2% у лютому
▪️ Зменшилася частка тих, хто повідомив про погіршення: 14,7% (було 20,7%)
▪️ Загальний Індекс Відновлення Ділової Активності зріс з 0,00 до 0,12
Особливості ситуації:
▪️ Більшість бізнесу (58,4%) не відчуває змін порівняно з аналогічним місяцем минулого року
▪️ ІВДА покращився для підприємств усіх розмірів
▪️ Хоча показник мікропідприємств залишається найнижчим, спостерігається позитивна динаміка другий місяць поспіль
📈 На графіку можна простежити як змінювалась ділова активність різних груп підприємств, де помітне поступове відновлення ситуації, особливо для малого бізнесу.
🔍 Детальніше про результати дослідження та методологію можна дізнатися у презентації нашого звіту
Усі попередні опитування з липня 2022 року можна переглянути на сайті ІЕД
#ІЕД #NRES #опитування
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
📊 За даними щомісячного опитування підприємців у березні 2025 спостерігаємо суттєве покращення ділової активності порівняно з лютим 2025, при цьому позитивні зміни відбулися для підприємств усіх розмірів.
Що змінилося у березні:
▪️ Більше підприємств відзначають покращення: 26,9% порівняно з 21,2% у лютому
▪️ Зменшилася частка тих, хто повідомив про погіршення: 14,7% (було 20,7%)
▪️ Загальний Індекс Відновлення Ділової Активності зріс з 0,00 до 0,12
Особливості ситуації:
▪️ Більшість бізнесу (58,4%) не відчуває змін порівняно з аналогічним місяцем минулого року
▪️ ІВДА покращився для підприємств усіх розмірів
▪️ Хоча показник мікропідприємств залишається найнижчим, спостерігається позитивна динаміка другий місяць поспіль
📈 На графіку можна простежити як змінювалась ділова активність різних груп підприємств, де помітне поступове відновлення ситуації, особливо для малого бізнесу.
🔍 Детальніше про результати дослідження та методологію можна дізнатися у презентації нашого звіту
Усі попередні опитування з липня 2022 року можна переглянути на сайті ІЕД
#ІЕД #NRES #опитування
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
15.04.202512:02
«Економічні тенденції з точки зору бізнесу (березень 2025)»
Починаємо презентацію березневої хвилі опитування керівників підприємств.
Обговоримо економічні тенденції з точки зору бізнесу, вплив російських терористичних атак бізнесові очікування, основні перешкоди для розвитку бізнесу.
Спікери:
▪️ Оксана Кузяків, виконавча директорка ІЕД, керівниця Центру досліджень сучасного суспільства
▪️ Євген Ангел, старший науковий співробітник ІЕД
▪️ Модератор: Андрій Бутін, старший науковий співробітник ІЕД
📱Трансляція і запис презентації буде за посиланням
#ІЕД #NRES #заходи
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Починаємо презентацію березневої хвилі опитування керівників підприємств.
Обговоримо економічні тенденції з точки зору бізнесу, вплив російських терористичних атак бізнесові очікування, основні перешкоди для розвитку бізнесу.
Спікери:
▪️ Оксана Кузяків, виконавча директорка ІЕД, керівниця Центру досліджень сучасного суспільства
▪️ Євген Ангел, старший науковий співробітник ІЕД
▪️ Модератор: Андрій Бутін, старший науковий співробітник ІЕД
📱Трансляція і запис презентації буде за посиланням
#ІЕД #NRES #заходи
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
11.04.202510:05
Рекорд з травня 2023-го. У березні інфляція прискорилась до 14,6%
Інфляція у березні вчергове прискорилась і склала 14,6% до попереднього року (дпр) порівняно з 13,4% дпр у лютому. Прискорення зростання цін відбувається насамперед тимчасові сезонні чинники.
Ціни на яйця зросли у березні аж на 45% дпр в тому числі через те, що минулоріч у цей же час спостерігався обвал цін на яйця. Тобто база порівняння була дуже низькою. З іншого боку на вартість яєць також вплинули високі витрати виробників (зокрема на оплату праці) та низький урожай минулого року. Тож якщо рахувати до лютого-2025, то яйця подорожчали майже на 19%.
У місячному виразі інфляція становила 1,5% до попереднього місяця, що також стало своєрідним рекордом: це найбільший показник за останні чотири місяці. Втім це переважно відображало сезонне зростання цін на одяг та взуття (магазини виставили нові літні колекції), а також фрукти та овочі плюс вищі ціни на яйця.
Також за оцінкою Держстату продовжувалось зростання цін на ліки попри заяви Уряду про очікуване зниження цін на ліки та відповідні адміністративні заходи.
Загалом за винятком перелічених вище груп зростання цін в середньому було близьким до рівня лютого.
#ціни
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Інфляція у березні вчергове прискорилась і склала 14,6% до попереднього року (дпр) порівняно з 13,4% дпр у лютому. Прискорення зростання цін відбувається насамперед тимчасові сезонні чинники.
Ціни на яйця зросли у березні аж на 45% дпр в тому числі через те, що минулоріч у цей же час спостерігався обвал цін на яйця. Тобто база порівняння була дуже низькою. З іншого боку на вартість яєць також вплинули високі витрати виробників (зокрема на оплату праці) та низький урожай минулого року. Тож якщо рахувати до лютого-2025, то яйця подорожчали майже на 19%.
У місячному виразі інфляція становила 1,5% до попереднього місяця, що також стало своєрідним рекордом: це найбільший показник за останні чотири місяці. Втім це переважно відображало сезонне зростання цін на одяг та взуття (магазини виставили нові літні колекції), а також фрукти та овочі плюс вищі ціни на яйця.
Також за оцінкою Держстату продовжувалось зростання цін на ліки попри заяви Уряду про очікуване зниження цін на ліки та відповідні адміністративні заходи.
Загалом за винятком перелічених вище груп зростання цін в середньому було близьким до рівня лютого.
#ціни
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
04.04.202513:28
Різке падіння світових цін на нафту: причини та наслідки
Світові ціни на нафту зазнали значного зниження та досягнули рівнів, небачених з часів початку повномасштабного вторгнення росії. Що спричинило таке падіння та які можливі наслідки для України?
Основні причини падіння цін:
▪️Збільшення видобутку ОПЕК+: Вісім країн ОПЕК+ несподівано погодилися збільшити видобуток нафти на 411 000 барелів на добу в травні, що значно перевищує очікувані 135 000 барелів. Це рішення може бути спробою змусити членів картелю дотримуватися квот на видобуток.
▪️Нові мита від США: Президент Дональд Трамп оголосив про введення "взаємних" мит, включаючи 10% базове мито на всі імпортні товари та вищі ставки для окремих країн. (Детальніше про мита США ми вже коментували тут) Це викликало побоювання щодо уповільнення глобального економічного зростання та зниження попиту на енергоносії.
Ціна нафти марки Brent різко знизилася до рівня менше $65 за барель, що є найнижчим показником з часів пандемії 2021 року. Це падіння сталося після того, як Китай оголосив про введення додаткових мит у розмірі 34% на всі американські товари, починаючи з 10 квітня.
Ці дії спричинили побоювання щодо глобальної торговельної війни та можливого уповільнення світової економіки, що негативно вплине на споживання нафти і нафтопродуктів, а отже сприятиме зниженню цін на нафту.
Можливі наслідки для України:
▪️Зменшення доходів росії: Падіння цін на нафту скоротить доходи росії від експорту енергоносіїв, потенційно обмежуючи її можливості фінансувати війну проти України.
▪️Ризики для глобальної економіки: Уповільнення економічного зростання в країнах-партнерах України може призвести до зниження обсягів фінансової допомоги від партнерів.
#торгівля #нафта #енергетика
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Світові ціни на нафту зазнали значного зниження та досягнули рівнів, небачених з часів початку повномасштабного вторгнення росії. Що спричинило таке падіння та які можливі наслідки для України?
Основні причини падіння цін:
▪️Збільшення видобутку ОПЕК+: Вісім країн ОПЕК+ несподівано погодилися збільшити видобуток нафти на 411 000 барелів на добу в травні, що значно перевищує очікувані 135 000 барелів. Це рішення може бути спробою змусити членів картелю дотримуватися квот на видобуток.
▪️Нові мита від США: Президент Дональд Трамп оголосив про введення "взаємних" мит, включаючи 10% базове мито на всі імпортні товари та вищі ставки для окремих країн. (Детальніше про мита США ми вже коментували тут) Це викликало побоювання щодо уповільнення глобального економічного зростання та зниження попиту на енергоносії.
Ціна нафти марки Brent різко знизилася до рівня менше $65 за барель, що є найнижчим показником з часів пандемії 2021 року. Це падіння сталося після того, як Китай оголосив про введення додаткових мит у розмірі 34% на всі американські товари, починаючи з 10 квітня.
Ці дії спричинили побоювання щодо глобальної торговельної війни та можливого уповільнення світової економіки, що негативно вплине на споживання нафти і нафтопродуктів, а отже сприятиме зниженню цін на нафту.
Можливі наслідки для України:
▪️Зменшення доходів росії: Падіння цін на нафту скоротить доходи росії від експорту енергоносіїв, потенційно обмежуючи її можливості фінансувати війну проти України.
▪️Ризики для глобальної економіки: Уповільнення економічного зростання в країнах-партнерах України може призвести до зниження обсягів фінансової допомоги від партнерів.
#торгівля #нафта #енергетика
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
31.03.202510:31
Нові мита США негативно вплинуть на українських виробників труб
У березні 2025 року президент США Дональд Трамп запровадив спеціальні 25-відсоткові мита на увесь імпорт сталі, алюмінію та продукції з них (12 березня 2025 року США скасували введене у 2022 році звільнення України від спеціальних мит на сталь та алюміній). Це матиме безпосередній вплив і на український експорт.
Експорт українських товарів, до яких застосовані ці мита, у 2024 році становив $150 млн. Це 4% сукупного експорту України.
На перший погляд, 4% – це небагато. Водночас понад 75% українського експорту до США складають труби. Американський ринок відіграє ключову роль у цій галузі.
У загальному експорті труб для нафто- і газопроводів з України частка США становить 37%. А в експорті труб для буріння нафтових і газових свердловин – 38% (частка ЄС — 21% і 6% відповідно). Ринок США також споживає 18% українських сталевих безшовних труб, які йдуть на експорт.
І хоча нові мита стосуються не лише України, вплив на наших виробників може виявитися серйознішим, адже сектор вже потерпає від високої вартості міжнародної логістики та воєнних ризиків.
🔍Повністю Моніторинг зовнішньої торгівлі читайте за посиланням
#ІЕД #торгівля
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
У березні 2025 року президент США Дональд Трамп запровадив спеціальні 25-відсоткові мита на увесь імпорт сталі, алюмінію та продукції з них (12 березня 2025 року США скасували введене у 2022 році звільнення України від спеціальних мит на сталь та алюміній). Це матиме безпосередній вплив і на український експорт.
Експорт українських товарів, до яких застосовані ці мита, у 2024 році становив $150 млн. Це 4% сукупного експорту України.
На перший погляд, 4% – це небагато. Водночас понад 75% українського експорту до США складають труби. Американський ринок відіграє ключову роль у цій галузі.
У загальному експорті труб для нафто- і газопроводів з України частка США становить 37%. А в експорті труб для буріння нафтових і газових свердловин – 38% (частка ЄС — 21% і 6% відповідно). Ринок США також споживає 18% українських сталевих безшовних труб, які йдуть на експорт.
І хоча нові мита стосуються не лише України, вплив на наших виробників може виявитися серйознішим, адже сектор вже потерпає від високої вартості міжнародної логістики та воєнних ризиків.
🔍Повністю Моніторинг зовнішньої торгівлі читайте за посиланням
#ІЕД #торгівля
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
26.03.202514:56
43% промислових підприємств очікують зростання експорту у найближчі місяці
За результатами опитування ІЕД промислових підприємств в лютому, український бізнес демонстрував стриманий оптимізм щодо експортних перспектив. Разом з тим спостерігалось уповільнення темпів виробництва.
🏭 Виробництво
▪️Частка підприємств, що нарощували обсяги виробництва, зменшилась із 21,3% у січні до 18,3% у лютому
▪️Але 36,1% компаній планують збільшити виробництво в найближчі 3-4 місяці (у січні було 32,8%)
🚢 Експорт
▪️Відсоток підприємств, що скоротили експорт, зменшився з 18,4% у січні до 13,1% у лютому
▪️43,1% компаній очікують зростання експорту в наступні місяці (у січні було 39,4%)
🔍 Детальніше про результати дослідження та методологію можна дізнатися у презентації нашого звіту.
Усі попередні опитування з липня 2022 року можна переглянути на сайті ІЕД
#ІЕД #NRES #опитування
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
За результатами опитування ІЕД промислових підприємств в лютому, український бізнес демонстрував стриманий оптимізм щодо експортних перспектив. Разом з тим спостерігалось уповільнення темпів виробництва.
🏭 Виробництво
▪️Частка підприємств, що нарощували обсяги виробництва, зменшилась із 21,3% у січні до 18,3% у лютому
▪️Але 36,1% компаній планують збільшити виробництво в найближчі 3-4 місяці (у січні було 32,8%)
🚢 Експорт
▪️Відсоток підприємств, що скоротили експорт, зменшився з 18,4% у січні до 13,1% у лютому
▪️43,1% компаній очікують зростання експорту в наступні місяці (у січні було 39,4%)
🔍 Детальніше про результати дослідження та методологію можна дізнатися у презентації нашого звіту.
Усі попередні опитування з липня 2022 року можна переглянути на сайті ІЕД
#ІЕД #NRES #опитування
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Қайта жіберілді:
Блог економіста
18.04.202506:31
Сіла я, значить, читати інтерв’ю директора з логістики «НІБУЛОНу», аби краще зрозуміти, що відбувається в українському транспортному секторі. Очікувала почути про баржі, залізницю, проблеми з фрахтом — але найбільше мене зачепила… остання відповідь. На питання про головні виклики для агросектору директор з логістики «НІБУЛОНу» Сергій Калкутін відповів: не війна, не логістика, не податки. А кліматичні зміни.
💧 Раніше, каже він, Одещина була аграрним ельдорадо — добрі землі, гарні врожаї. А тепер фермери змушені масово відновлювати зрошення, ліквідоване ще у 90-х, бо без води — ніяк. Зникають класичні культури, натомість з’являються нішеві, які дають хоч якусь маржу. Тобто зміни клімату уже не десь там — вони тут. У полі. У рішенні, що сіяти.
📉 В Україні за останні 30 років середньорічна температура зросла більш ніж на 1,2°C. Це призводить до зменшення запасів ґрунтової вологи, зростання частоти посух, зменшення врожайності без адаптації. Особливо в зоні степу та лісостепу. І ці процеси вже прямо впливають на логістику: аграрії переходять до менш об’ємних, але дорожчих культур — це змінює обсяги перевезень, попит на типи транспорту, потребу в інфраструктурі.
🌍 Ще один тренд — рух «пустелі» з півдня на північ. За оцінками екологів, до 30% території України вже під загрозою опустелювання. І це не просто красива фраза. Це загроза для моделі агровиробництва, яка формувалась десятиліттями.
Принагідно нагадаю про свій допис 2021 року щодо прогнозів зміни клімату для України.
І що цікаво: попри війну, руйнування логістики, знищення Каховської ГЕС — саме клімат фігурує як виклик №1 у стратегічному плануванні великої агрокомпанії.
А що ми? Чи враховуємо ми це у державній політиці? У планах відбудови? Бо зміна клімату не чекає, поки ми виграємо війну. Вона вже тут. І вже впливає на економіку.
💧 Раніше, каже він, Одещина була аграрним ельдорадо — добрі землі, гарні врожаї. А тепер фермери змушені масово відновлювати зрошення, ліквідоване ще у 90-х, бо без води — ніяк. Зникають класичні культури, натомість з’являються нішеві, які дають хоч якусь маржу. Тобто зміни клімату уже не десь там — вони тут. У полі. У рішенні, що сіяти.
📉 В Україні за останні 30 років середньорічна температура зросла більш ніж на 1,2°C. Це призводить до зменшення запасів ґрунтової вологи, зростання частоти посух, зменшення врожайності без адаптації. Особливо в зоні степу та лісостепу. І ці процеси вже прямо впливають на логістику: аграрії переходять до менш об’ємних, але дорожчих культур — це змінює обсяги перевезень, попит на типи транспорту, потребу в інфраструктурі.
🌍 Ще один тренд — рух «пустелі» з півдня на північ. За оцінками екологів, до 30% території України вже під загрозою опустелювання. І це не просто красива фраза. Це загроза для моделі агровиробництва, яка формувалась десятиліттями.
Принагідно нагадаю про свій допис 2021 року щодо прогнозів зміни клімату для України.
І що цікаво: попри війну, руйнування логістики, знищення Каховської ГЕС — саме клімат фігурує як виклик №1 у стратегічному плануванні великої агрокомпанії.
А що ми? Чи враховуємо ми це у державній політиці? У планах відбудови? Бо зміна клімату не чекає, поки ми виграємо війну. Вона вже тут. І вже впливає на економіку.
14.04.202513:56
Досвід Польщі з євроінтеграції: 5 ключових уроків для України
Польща є одним із найуспішніших прикладів інтеграції до ЄС. За час членства Польща піднялася з 49% до понад 77% від середнього показника ВВП в ЄС.
Краще ІЕД разом із Варшавським інститутом підприємництва (WEI) проаналізував польський досвід у шести секторах економіки. Публікуємо висновки на основі колонки провідної наукової співробітниці Ірини Коссе.
П'ять важливих уроків для України:
▪️Глибокі реформи – основа успішного членства. Польща трансформувала державне управління, судову систему, економіку та антикорупційну політику. Для України критичними є незворотність та швидкість змін.
▪️Ефективне використання підтримки ЄС. Польща отримала понад 245 млрд євро від ЄС і вміло інвестувала їх у модернізацію інфраструктури та бізнес.
▪️Широка суспільна підтримка євроінтеграції, досягнута через активну інформаційну кампанію, що пояснювала громадянам переваги членства.
▪️Підготовка до викликів трудової міграції, з якими Польща зіткнулась після вступу.
▪️Завчасна гармонізація законодавства з нормами ЄС.
Цікаво, що польський досвід показує: побоювання щодо конкуренції часто не справджуються. Під час вступу до ЄС Польща теж боялася, що її фермери не витримають конкуренції на єдиному європейському ринку. Наразі ж експорт польської харчової продукції досяг 57 млрд євро.
🇪🇺Євроінтеграція — це щоденна, рутинна, але дуже вигідна робота. І чим краще Україна організує цей процес, тим швидше стане повноправною частиною європейської родини.
📝 Повну статтю Ірини Коссе "Найуспішніша інтеграція до ЄС: які уроки з досвіду Польщі може винести Україна" читайте за посиланням на сайті Європейської правди.
#ІЕД #торгівля #ЄС #США
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Польща є одним із найуспішніших прикладів інтеграції до ЄС. За час членства Польща піднялася з 49% до понад 77% від середнього показника ВВП в ЄС.
Краще ІЕД разом із Варшавським інститутом підприємництва (WEI) проаналізував польський досвід у шести секторах економіки. Публікуємо висновки на основі колонки провідної наукової співробітниці Ірини Коссе.
П'ять важливих уроків для України:
▪️Глибокі реформи – основа успішного членства. Польща трансформувала державне управління, судову систему, економіку та антикорупційну політику. Для України критичними є незворотність та швидкість змін.
▪️Ефективне використання підтримки ЄС. Польща отримала понад 245 млрд євро від ЄС і вміло інвестувала їх у модернізацію інфраструктури та бізнес.
▪️Широка суспільна підтримка євроінтеграції, досягнута через активну інформаційну кампанію, що пояснювала громадянам переваги членства.
▪️Підготовка до викликів трудової міграції, з якими Польща зіткнулась після вступу.
▪️Завчасна гармонізація законодавства з нормами ЄС.
Цікаво, що польський досвід показує: побоювання щодо конкуренції часто не справджуються. Під час вступу до ЄС Польща теж боялася, що її фермери не витримають конкуренції на єдиному європейському ринку. Наразі ж експорт польської харчової продукції досяг 57 млрд євро.
🇪🇺Євроінтеграція — це щоденна, рутинна, але дуже вигідна робота. І чим краще Україна організує цей процес, тим швидше стане повноправною частиною європейської родини.
📝 Повну статтю Ірини Коссе "Найуспішніша інтеграція до ЄС: які уроки з досвіду Польщі може винести Україна" читайте за посиланням на сайті Європейської правди.
#ІЕД #торгівля #ЄС #США
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
10.04.202512:39
Україні має почати готуватися до нового опалювального сезону вже зараз. Тим більше, що ціни на газ — прийнятні
Попри повномасштабне вторгнення і втрати, газовидобувний сектор України демонструє стійкість. У 2024 році Україна збільшила видобуток природного газу до 19,12 млрд куб. м (+2,3% порівняно з попереднім роком). Головними рушіями цього зростання виступили державні компанії:
▪️"Укргазвидобування" збільшило видобуток на 4,6% до 14,55 млрд кубометрів (найвищий показник за 6 років),
▪️"Укрнафта" – на 6,6% до 1,17 млрд кубометрів (найбільший обсяг з 2016 року).
▪️Натомість приватні компанії скоротили видобуток на 8% до 3,4 млрд кубометрів через блокування спецдозволів
Проте у першому кварталі 2025 року ситуація в газовому секторі суттєво ускладнилась через масовані російські атаки на критичну інфраструктуру видобування природного газу. За словами очільника "Нафтогазу" Романа Чумака, за перші три місяці поточного року ворог завдав понад 8 ракетно-дронових атак по об'єктам Групи, що призвело до більш ніж 100 влучань.
Reuters, з посиланням на власні джерела, пише, що видобуток природного газу в Україні у березні знизився на 40% порівняно з січнем 2025 року. А за даними Економічної правди, імпорт блакитного палива "Нафтогазом" у лютому зріс до максимуму за півтора року до 512 млн куб. м.
Ба більше: Україна завершує осінньо-зимовий період з рекордно низькими запасами газу, пишуть в ЕП. На початку квітня в підземних сховищах було менше 5 млрд куб. м газу, активного – лише 900 млн куб. м. Для порівняння: рік тому в сховищах залишалося близько 3,5 млрд куб. м активного газу.
Нафтогаз пише, що активно працює над відновленням пошкоджених газовидобувних об'єктів. Станом на початок квітня 2025 року компанія вже відновила половину обсягів видобутку, втрачених через російські атаки у лютому.
Водночас стає зрозуміло, що виключно на власному видобутку газу ми наступний опалювальний сезон пройти не зможемо — доведеться імпортувати.
Точний обсяг газу, який Україні буде потрібен на наступний сезон визначити важко, бо це залежить від інтенсивності російських обстрілів джерел видобутку газу та швидкості їхнього ремонту (де це можливо).
В меморандумі з МВФ йдеться про плани імпортувати близько 4 млрд. м³ газу у 2025 році, але ця цифра може зрости через наслідки обстрілів інфраструктури.
Сподіваємось, цього року ми імпортуватимемо газ до початку опалювального періоду, коли ціни на нього відносно низькі – графік вище це наочно показує.
#енергетика
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Попри повномасштабне вторгнення і втрати, газовидобувний сектор України демонструє стійкість. У 2024 році Україна збільшила видобуток природного газу до 19,12 млрд куб. м (+2,3% порівняно з попереднім роком). Головними рушіями цього зростання виступили державні компанії:
▪️"Укргазвидобування" збільшило видобуток на 4,6% до 14,55 млрд кубометрів (найвищий показник за 6 років),
▪️"Укрнафта" – на 6,6% до 1,17 млрд кубометрів (найбільший обсяг з 2016 року).
▪️Натомість приватні компанії скоротили видобуток на 8% до 3,4 млрд кубометрів через блокування спецдозволів
Проте у першому кварталі 2025 року ситуація в газовому секторі суттєво ускладнилась через масовані російські атаки на критичну інфраструктуру видобування природного газу. За словами очільника "Нафтогазу" Романа Чумака, за перші три місяці поточного року ворог завдав понад 8 ракетно-дронових атак по об'єктам Групи, що призвело до більш ніж 100 влучань.
Reuters, з посиланням на власні джерела, пише, що видобуток природного газу в Україні у березні знизився на 40% порівняно з січнем 2025 року. А за даними Економічної правди, імпорт блакитного палива "Нафтогазом" у лютому зріс до максимуму за півтора року до 512 млн куб. м.
Ба більше: Україна завершує осінньо-зимовий період з рекордно низькими запасами газу, пишуть в ЕП. На початку квітня в підземних сховищах було менше 5 млрд куб. м газу, активного – лише 900 млн куб. м. Для порівняння: рік тому в сховищах залишалося близько 3,5 млрд куб. м активного газу.
Нафтогаз пише, що активно працює над відновленням пошкоджених газовидобувних об'єктів. Станом на початок квітня 2025 року компанія вже відновила половину обсягів видобутку, втрачених через російські атаки у лютому.
Водночас стає зрозуміло, що виключно на власному видобутку газу ми наступний опалювальний сезон пройти не зможемо — доведеться імпортувати.
Точний обсяг газу, який Україні буде потрібен на наступний сезон визначити важко, бо це залежить від інтенсивності російських обстрілів джерел видобутку газу та швидкості їхнього ремонту (де це можливо).
В меморандумі з МВФ йдеться про плани імпортувати близько 4 млрд. м³ газу у 2025 році, але ця цифра може зрости через наслідки обстрілів інфраструктури.
Сподіваємось, цього року ми імпортуватимемо газ до початку опалювального періоду, коли ціни на нього відносно низькі – графік вище це наочно показує.
#енергетика
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
03.04.202510:49
Торговельна війна Трампа негативно вплине на весь світ, — Вероніка Мовчан
Раніше ми вже писали про 25% мита, а зараз переповідаємо ефір директорки з наукової роботи ІЕД Вероніка Мовчан на ICTV про вплив торговельної війни Трампа на глобальну економіку (та Україну).
Зі слів Вероніки Мовчан, нова торговельна війна Дональда Трампа негативно вплине і на економіку США, і на економіку ЄС, оскільки ці економіки тісно взаємопов’язані та Європейський Союз — це найбільший торговельний партнер США. І попри твердження Трампа про торговельний дисбаланс між партнерами, позитивне сальдо торгівлі товарами з боку ЄС компенсується дефіцитом у сфері послуг. Відповідно розрив торгових ланцюгів і скорочення інвестицій між США та ЄС можуть зашкодити обом сторонам. Ба більше — це зашкодить всій глобальній економіці.
І хоча ми навряд чи побачимо миттєву світову кризу на кшталт 2008 року, наслідки нинішньої кризи, що зараз розгортається, можуть бути досить тривалими та болючими. Європа може перейти до стратегічної автономії від США, і тоді глобально світ буде витрачати багато коштів на дублювання того, що вже є в певній економіці.
Якщо інші країни також підуть шляхом США і запровадять захисні заходи, світова економіка в цілому стане дорожчою і зростатиме повільніше впродовж багатьох років, вважає пані Мовчан.
Україна же, як експортер, постраждає через зниження купівельної спроможності партнерів. Незважаючи на посилення нашої торгівлі з ЄС, минулі приклади, як-от мита на сталь, показують, що навіть частковий захист не гарантує уникнення негативних наслідків. А після вступу до ЄС Україна буде змушена запроваджувати захисні заходи Євросоюзу, що також може призвести до зростання цін на імпортні товари для нас і зменшення нашого доступу до ринків.
#ІЕД #торгівля
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Раніше ми вже писали про 25% мита, а зараз переповідаємо ефір директорки з наукової роботи ІЕД Вероніка Мовчан на ICTV про вплив торговельної війни Трампа на глобальну економіку (та Україну).
“Все достатньо серйозно, хоча, думаю, що будуть етапи введення тарифів — так, як ми спостерігаємо зараз наприклад з митами з боку США до Канади чи Мексики, — розповіла Вероніка Мовчан. — Тобто оголосяться якісь максимальні плани, потім вони будуть переглядатися, можливо, відбудеться певне зниження або невведення частини оголошених мит, але потім вони все одно повернуться.
Все це ще більше збільшує невизначеність і не полегшує ситуацію. Причому Світова організація торгівлі в даному випадку безсила через дуже тривалі процедури прийняття рішень та аргументацію США про те, що країна запроваджує “захисні заходи”.
Зі слів Вероніки Мовчан, нова торговельна війна Дональда Трампа негативно вплине і на економіку США, і на економіку ЄС, оскільки ці економіки тісно взаємопов’язані та Європейський Союз — це найбільший торговельний партнер США. І попри твердження Трампа про торговельний дисбаланс між партнерами, позитивне сальдо торгівлі товарами з боку ЄС компенсується дефіцитом у сфері послуг. Відповідно розрив торгових ланцюгів і скорочення інвестицій між США та ЄС можуть зашкодити обом сторонам. Ба більше — це зашкодить всій глобальній економіці.
І хоча ми навряд чи побачимо миттєву світову кризу на кшталт 2008 року, наслідки нинішньої кризи, що зараз розгортається, можуть бути досить тривалими та болючими. Європа може перейти до стратегічної автономії від США, і тоді глобально світ буде витрачати багато коштів на дублювання того, що вже є в певній економіці.
Якщо інші країни також підуть шляхом США і запровадять захисні заходи, світова економіка в цілому стане дорожчою і зростатиме повільніше впродовж багатьох років, вважає пані Мовчан.
Україна же, як експортер, постраждає через зниження купівельної спроможності партнерів. Незважаючи на посилення нашої торгівлі з ЄС, минулі приклади, як-от мита на сталь, показують, що навіть частковий захист не гарантує уникнення негативних наслідків. А після вступу до ЄС Україна буде змушена запроваджувати захисні заходи Євросоюзу, що також може призвести до зростання цін на імпортні товари для нас і зменшення нашого доступу до ринків.
#ІЕД #торгівля
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Қайта жіберілді:
Міністерство фінансів України🇺🇦
28.03.202520:46
🌐 Виконавча рада МВФ затвердила сьомий перегляд програми Механізму розширеного фінансування для України (Extended Fund Facility).
У результаті успішного перегляду найближчим часом Україна отримає черговий транш у розмірі близько 400 млн доларів США.
У МВФ відзначили прогрес української сторони у виконанні умов програми EFF. Україна виконала всі кількісні критерії ефективності станом на кінець грудня, попередні заходи для цього перегляду, а також більшість структурних маяків.
У результаті успішного перегляду найближчим часом Україна отримає черговий транш у розмірі близько 400 млн доларів США.
У МВФ відзначили прогрес української сторони у виконанні умов програми EFF. Україна виконала всі кількісні критерії ефективності станом на кінець грудня, попередні заходи для цього перегляду, а також більшість структурних маяків.
25.03.202514:14
+700 ГВт відновлювальних джерел енергогенерації за минулий рік по всьому світу. Звіт МЕА
Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) — аналітична структура, яка об’єднує 32 країни-члени, включно з ЄС, США та Японією. Воно формує глобальні огляди енергетичних тенденцій, які впливають на політики урядів та інвесторів. Global Energy Review 2025 — один із ключових щорічних документів МЕА.
Попит на енергію у світі зріс на 2,2% у 2024 році — швидше, ніж середній показник за останнє десятиліття. Але головне — які джерела виграли у цій гонці. І тут фаворити очевидні: відновлювані джерела та природний газ.
🔍 Основні висновки з Global Energy Review 2025:
▪️ 80% зростання світової генерації електроенергії забезпечили ВДЕ та атомна енергетика.
▪️ Рекордне розширення ВДЕ: +700 ГВт, з яких майже 80% — сонячна енергетика.
▪️ Природний газ став лідером серед викопних джерел: попит зріс на 2,7% та досягнув історичного максимуму.
▪️ Китай — головний драйвер змін: минулоріч країна додала 340 ГВт сонячної і 80 ГВт вітрової енергії, але водночас споживання вугілля там також зросло.
▪️ Індія встановила 30 ГВт сонячної потужності — утричі більше, ніж у 2023-му.
🛢 Тим часом споживання нафти зростає повільніше (+0,8%) — особливо через поширення електромобілів, вантажівок на СПГ і швидкісних поїздів у Китаї.
Вугілля тримається завдяки Китаю, Індії та країнам Південно-Східної Азії, але його частка у світовій генерації електроенергії впала до 35% — найнижчого рівня з 1974 року.
Викиди CO₂ зростають повільно (+0,8% у 2024 році), завдяки швидкому розвитку чистих технологій.
🟢 Загальна тенденція — повільний структурний перехід до низьковуглецевої енергетики.
‼️ Важливо: МЕА — це клуб переважно країн-імпортерів енергоресурсів. Тому їх аналітика часто відображає інтереси споживачів, а прогнози можуть виглядати дещо більш оптимістичними для імпортерів енергоресурсів, ніж для традиційних експортерів палива, таких як ОПЕК.
Повністю прочитати звіт можна за посиланням
#енергетика
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) — аналітична структура, яка об’єднує 32 країни-члени, включно з ЄС, США та Японією. Воно формує глобальні огляди енергетичних тенденцій, які впливають на політики урядів та інвесторів. Global Energy Review 2025 — один із ключових щорічних документів МЕА.
Попит на енергію у світі зріс на 2,2% у 2024 році — швидше, ніж середній показник за останнє десятиліття. Але головне — які джерела виграли у цій гонці. І тут фаворити очевидні: відновлювані джерела та природний газ.
🔍 Основні висновки з Global Energy Review 2025:
▪️ 80% зростання світової генерації електроенергії забезпечили ВДЕ та атомна енергетика.
▪️ Рекордне розширення ВДЕ: +700 ГВт, з яких майже 80% — сонячна енергетика.
▪️ Природний газ став лідером серед викопних джерел: попит зріс на 2,7% та досягнув історичного максимуму.
▪️ Китай — головний драйвер змін: минулоріч країна додала 340 ГВт сонячної і 80 ГВт вітрової енергії, але водночас споживання вугілля там також зросло.
▪️ Індія встановила 30 ГВт сонячної потужності — утричі більше, ніж у 2023-му.
🛢 Тим часом споживання нафти зростає повільніше (+0,8%) — особливо через поширення електромобілів, вантажівок на СПГ і швидкісних поїздів у Китаї.
Вугілля тримається завдяки Китаю, Індії та країнам Південно-Східної Азії, але його частка у світовій генерації електроенергії впала до 35% — найнижчого рівня з 1974 року.
Викиди CO₂ зростають повільно (+0,8% у 2024 році), завдяки швидкому розвитку чистих технологій.
🟢 Загальна тенденція — повільний структурний перехід до низьковуглецевої енергетики.
‼️ Важливо: МЕА — це клуб переважно країн-імпортерів енергоресурсів. Тому їх аналітика часто відображає інтереси споживачів, а прогнози можуть виглядати дещо більш оптимістичними для імпортерів енергоресурсів, ніж для традиційних експортерів палива, таких як ОПЕК.
Повністю прочитати звіт можна за посиланням
#енергетика
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
17.04.202517:33
НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5%
Правління Національного банку України прийняло рішення залишити незмінною облікову ставку на рівні 15,5%. Це рішення спрямоване на підтримку стабільності валютного ринку, контроль інфляційних очікувань і поступове зниження інфляції до цільового показника 5%.
У I кварталі 2025 року інфляція зросла до 14,6% дпр, що близько до попереднього прогнозу НБУ. Попри це, НБУ бачить сигнали поступового послаблення інфляційного тиску. Згідно з прогнозом, влітку інфляція почне знижуватися, а наприкінці року сповільниться до 8,7%.
У НБУ також пообіцяли, що знижуватимуть облікову ставку після повернення інфляції до однозначного рівня, та не виключили підвищення ставки, якщо інфляція буде вищою за прогнози.
Прогноз економічного зростання дещо погіршився: прогноз зростання реального ВВП цього року знизився з 3,6% до 3,1%, і у 2026 році з 4,0% до 3,7%. Як наслідок прогнози НБУ стали ближчими до оцінок ІЕД.
Зміни у прогнозі НБУ відображають ефект останніх російських атак та вплив економічної політики США на світову економіку. Потенційні торгові війни поки що не мали впливу на українську економіку, але надалі такий вплив може негативно вплинути на зростання ВВП, тому НБУ знизив прогнозоване зростання ВВП на наступні роки.
Прогноз інфляції у 8,7% дпр у грудні цього року та 5,0% дпр у грудні 2026 року майже не змінився порівняно з попередніми оцінками (8,4% дпр і 5,0% дпр ). На думку НБУ ослаблення долара до євро і відповідно здорожчання частини імпорту України буде компенсуватись нижчими цінами на ряд сировинних товарів.
Очікується збільшення резервів НБУ у 2025 році до 57,6 млрд дол. За словами експерта ІЕД Віталія Кравчука, додаткових угод, які могли б пояснити таке зростання, не укладалось. Тож, імовірно, НБУ очікує отримати у 2025 році частину допомоги, яка очікувалась у майбутніх періодах.
#ІЕД #НБУ #ставки
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Правління Національного банку України прийняло рішення залишити незмінною облікову ставку на рівні 15,5%. Це рішення спрямоване на підтримку стабільності валютного ринку, контроль інфляційних очікувань і поступове зниження інфляції до цільового показника 5%.
У I кварталі 2025 року інфляція зросла до 14,6% дпр, що близько до попереднього прогнозу НБУ. Попри це, НБУ бачить сигнали поступового послаблення інфляційного тиску. Згідно з прогнозом, влітку інфляція почне знижуватися, а наприкінці року сповільниться до 8,7%.
У НБУ також пообіцяли, що знижуватимуть облікову ставку після повернення інфляції до однозначного рівня, та не виключили підвищення ставки, якщо інфляція буде вищою за прогнози.
Прогноз економічного зростання дещо погіршився: прогноз зростання реального ВВП цього року знизився з 3,6% до 3,1%, і у 2026 році з 4,0% до 3,7%. Як наслідок прогнози НБУ стали ближчими до оцінок ІЕД.
Зміни у прогнозі НБУ відображають ефект останніх російських атак та вплив економічної політики США на світову економіку. Потенційні торгові війни поки що не мали впливу на українську економіку, але надалі такий вплив може негативно вплинути на зростання ВВП, тому НБУ знизив прогнозоване зростання ВВП на наступні роки.
Прогноз інфляції у 8,7% дпр у грудні цього року та 5,0% дпр у грудні 2026 року майже не змінився порівняно з попередніми оцінками (8,4% дпр і 5,0% дпр ). На думку НБУ ослаблення долара до євро і відповідно здорожчання частини імпорту України буде компенсуватись нижчими цінами на ряд сировинних товарів.
Очікується збільшення резервів НБУ у 2025 році до 57,6 млрд дол. За словами експерта ІЕД Віталія Кравчука, додаткових угод, які могли б пояснити таке зростання, не укладалось. Тож, імовірно, НБУ очікує отримати у 2025 році частину допомоги, яка очікувалась у майбутніх періодах.
#ІЕД #НБУ #ставки
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
12.04.202509:55
Європейська відповідь Трампу: що ЄС може протиставити "торговій війні" США
Публікуємо основні тези зі статті Вероніки Мовчан, директорки з наукової роботи ІЕД для Європейської правди, про реакцію Європейського Союзу на нову хвилю протекціонізму США.
📊 Глобальна економіка переживає справжні "американські гірки" через торговельну політику адміністрації Трампа: додаткове універсальне 10% мито та окремі 25% мита на сталь, алюміній, автомобілі та запчастини.
🇪🇺ЄС обрав обережну відповідь:
▪️Поступовість і поміркованість замість миттєвої агресивної реакції;
▪️Заплановані контрзаходи вартістю близько 21-22 млрд євро (7,8% імпорту з США);
▪️Стратегічний тиск на "червоні" штати, що підтримали Трампа (погроза введення мита на сою, мигдаль, м'ясо);
▪️Пропозиція рішення — взаємні нульові мита на промислову продукцію.
Нещодавно ЄС призупинив введення відповідних мит на 90 днів після того, як Трамп відклав частину своїх обмежень. Це створює простір для переговорів без додаткової економічної шкоди.
В арсеналі ЄС залишається Інструмент протидії примусу (Anti-Coercion Instrument, ACI), який дозволяє обмежувати не лише торгівлю товарами, але й послугами (що може бути дуже чутливим для США, які мають профіцит у торгівлі послугами з ЄС), а також обмеження доступу щодо прямих іноземних інвестицій та державних закупівель.
📝 Повну статтю Вероніки Мовчан "Європейська відповідь Трампу: що ЄС може протиставити "торговій війні" США" читайте за посиланням на сайті Європейської правди.
#ІЕД #торгівля #ЄС #США
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Публікуємо основні тези зі статті Вероніки Мовчан, директорки з наукової роботи ІЕД для Європейської правди, про реакцію Європейського Союзу на нову хвилю протекціонізму США.
📊 Глобальна економіка переживає справжні "американські гірки" через торговельну політику адміністрації Трампа: додаткове універсальне 10% мито та окремі 25% мита на сталь, алюміній, автомобілі та запчастини.
🇪🇺ЄС обрав обережну відповідь:
▪️Поступовість і поміркованість замість миттєвої агресивної реакції;
▪️Заплановані контрзаходи вартістю близько 21-22 млрд євро (7,8% імпорту з США);
▪️Стратегічний тиск на "червоні" штати, що підтримали Трампа (погроза введення мита на сою, мигдаль, м'ясо);
▪️Пропозиція рішення — взаємні нульові мита на промислову продукцію.
Нещодавно ЄС призупинив введення відповідних мит на 90 днів після того, як Трамп відклав частину своїх обмежень. Це створює простір для переговорів без додаткової економічної шкоди.
В арсеналі ЄС залишається Інструмент протидії примусу (Anti-Coercion Instrument, ACI), який дозволяє обмежувати не лише торгівлю товарами, але й послугами (що може бути дуже чутливим для США, які мають профіцит у торгівлі послугами з ЄС), а також обмеження доступу щодо прямих іноземних інвестицій та державних закупівель.
📝 Повну статтю Вероніки Мовчан "Європейська відповідь Трампу: що ЄС може протиставити "торговій війні" США" читайте за посиланням на сайті Європейської правди.
#ІЕД #торгівля #ЄС #США
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
09.04.202511:28
Схоже, що український експорт до США може навіть виграти через торговельні війни, що розгортаються між США та всім світом
Заступник міністра економіки і торговий представник України Тарас Качка розповів про наслідки введення США нових мит для "Економічної правди"
2 квітня 2025 року США запровадили 10% мита на товари з усіх країн світу, включаючи Україну. Зі слів Качки, попри побоювання, ці зміни матимуть обмежений вплив на українську торгівлю, а для деяких виробників навіть відкриють нові можливості.
▪️Загальний обсяг експорту України до США: 870 млн доларів у 2024 році, що перевищує показники 2023 року завдяки покращенню логістики
▪️Металургійна продукція: 41% нашого експорту до США — чавун, ринок якого може навіть зрости через підвищений попит на сировину з боку американських сталеварів, оскільки поставки з Китаю стануть суттєво дорожчими через торговельну війну, яка вже почалась між США та Китаєм
▪️Соняшникова олія: експорт на 40 млн доларів, що може отримати конкурентну перевагу в США через вищі мита на пальмову олію з Індонезії та Малайзії
▪️Мед: 16% всього українського експорту меду (понад 20 млн доларів) спрямовується до США, де українська продукція є одним із лідерів на ринку. На думку Качки, попит збережеться або буде якесь заміщення. Найбільший постачальник меду у світі – Китай, проте в них мита вищі, ніж для України.
▪️Промислові товари: українські компанії постачають різноманітну продукцію, включаючи кришечки для пляшок, де Україна є одним із глобальних лідерів. Для таких невеликих постачальників нішевих продуктів мита можуть бути великим викликом.
Диференційований вплив нових мит:
▪️Для великих виробників: відносно обмежений вплив, оскільки металургійні гіганти мають можливість переорієнтувати потоки або компенсувати підвищення цін
▪️Для малого і середнього бізнесу: потенційно серйозний удар, коли навіть "втрата ринку на 100 тисяч доларів може бути відчутною" для невеликих компаній
▪️Для виробників труб: найбільш негативний вплив через 25-відсоткові мита, які діють з 12 березня за окремою прокламацією щодо сталі
Торговельні відносини України з ЄС:
▪️Тарас Качка пояснює, що Євросоюз також прагне швидко домовитися про подальшу вільну торгівлю з Україною. Якщо ЄС повернеться до умов торгівлі 2022 року, це може створити хибне враження про скасування всієї вільної торгівлі. Насправді йдеться лише про відновлення мит на окремі товари. Хоча Україна експортує незначну кількість таких товарів, для конкретних компаній та виробників, які їх постачають, це стане серйозним ударом.
Хоч економічний вплив буде обмеженим, політичні наслідки можуть бути серйозними — від паніки серед експортерів до нових маніпуляцій російської пропаганди.
▪️Сторони прагнуть досягти домовленостей до 5 червня або принаймні до кінця 2025 року (5 червня завершується дія автономних торгових преференцій ЄС).
▪️Україна розуміє, що існує декілька товарів, які суперчутливі для європейського ринку і повна лібералізація на них поки неможлива, тому Україна працює над звуженням списку цих товарів, які підпадатимуть під квоти та мита.
#торгівля
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Заступник міністра економіки і торговий представник України Тарас Качка розповів про наслідки введення США нових мит для "Економічної правди"
2 квітня 2025 року США запровадили 10% мита на товари з усіх країн світу, включаючи Україну. Зі слів Качки, попри побоювання, ці зміни матимуть обмежений вплив на українську торгівлю, а для деяких виробників навіть відкриють нові можливості.
▪️Загальний обсяг експорту України до США: 870 млн доларів у 2024 році, що перевищує показники 2023 року завдяки покращенню логістики
▪️Металургійна продукція: 41% нашого експорту до США — чавун, ринок якого може навіть зрости через підвищений попит на сировину з боку американських сталеварів, оскільки поставки з Китаю стануть суттєво дорожчими через торговельну війну, яка вже почалась між США та Китаєм
▪️Соняшникова олія: експорт на 40 млн доларів, що може отримати конкурентну перевагу в США через вищі мита на пальмову олію з Індонезії та Малайзії
▪️Мед: 16% всього українського експорту меду (понад 20 млн доларів) спрямовується до США, де українська продукція є одним із лідерів на ринку. На думку Качки, попит збережеться або буде якесь заміщення. Найбільший постачальник меду у світі – Китай, проте в них мита вищі, ніж для України.
▪️Промислові товари: українські компанії постачають різноманітну продукцію, включаючи кришечки для пляшок, де Україна є одним із глобальних лідерів. Для таких невеликих постачальників нішевих продуктів мита можуть бути великим викликом.
Диференційований вплив нових мит:
▪️Для великих виробників: відносно обмежений вплив, оскільки металургійні гіганти мають можливість переорієнтувати потоки або компенсувати підвищення цін
▪️Для малого і середнього бізнесу: потенційно серйозний удар, коли навіть "втрата ринку на 100 тисяч доларів може бути відчутною" для невеликих компаній
▪️Для виробників труб: найбільш негативний вплив через 25-відсоткові мита, які діють з 12 березня за окремою прокламацією щодо сталі
💡 Позиція України: "Ми готові обнулити мита на американську продукцію, і я думаю, що за першої-ліпшої нагоди будемо про це з адміністрацією США говорити", — зазначає Тарас Качка.
Торговельні відносини України з ЄС:
▪️Тарас Качка пояснює, що Євросоюз також прагне швидко домовитися про подальшу вільну торгівлю з Україною. Якщо ЄС повернеться до умов торгівлі 2022 року, це може створити хибне враження про скасування всієї вільної торгівлі. Насправді йдеться лише про відновлення мит на окремі товари. Хоча Україна експортує незначну кількість таких товарів, для конкретних компаній та виробників, які їх постачають, це стане серйозним ударом.
Хоч економічний вплив буде обмеженим, політичні наслідки можуть бути серйозними — від паніки серед експортерів до нових маніпуляцій російської пропаганди.
▪️Сторони прагнуть досягти домовленостей до 5 червня або принаймні до кінця 2025 року (5 червня завершується дія автономних торгових преференцій ЄС).
▪️Україна розуміє, що існує декілька товарів, які суперчутливі для європейського ринку і повна лібералізація на них поки неможлива, тому Україна працює над звуженням списку цих товарів, які підпадатимуть під квоти та мита.
"Торгівля буде існувати завжди. Очевидно, що українці вміють торгувати і вчаться робити це ще краще. А політики, як би не намагалися, не можуть її просто знищити. Зрештою, інтерес усього світу, усіх політиків у тому, щоб торгівля була, вона всім потрібна. Тож питання лише в тому, як цей сюжет буде розвиватися", — підсумовує Качка.
#торгівля
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
02.04.202515:23
НБУ скасував обмеження переказів між картками, але банки продовжать моніторинг клієнтських фінансів
Національний банк України (НБУ) з 1 квітня 2025 року скасував обмеження на перекази між фізичними особами в розмірі 150 тис грн на місяць. Це обмеження було запроваджене в жовтні 2024 року для боротьби з незаконними фінансовими операціями та використанням підставних осіб ("дропів").
Проте навіть після скасування цього ліміту банки продовжать здійснювати моніторинг фінансові операції своїх клієнтів. У грудні 2024 року більшість українських банків підписали Меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг. Відповідно до цього документа, банки зобов'язалися встановлювати власні обмеження на перекази для клієнтів, які не мають документально підтверджених доходів.
До 1 квітня 2025 року (під час дії обмежень НБУ):
▪️Ліміт: Максимальна сума вихідних переказів з усіх рахунків фізичної особи в одному банку на рахунки інших фізичних осіб становила 150 000 грн на місяць.
▪️Винятки: Обмеження не застосовувалися до:
🔹Рахунків волонтерів, які відповідали визначеним критеріям.
🔹Осіб із підтвердженими доходами, що перевищували встановлений ліміт.
🔹Переказів між власними рахунками клієнта в одному банку.
🔹Переказів юридичних осіб.
🔹Операцій за реквізитами IBAN.
З 1 квітня 2025 року (після скасування обмежень НБУ та впровадження Меморандуму):
▪️Скасування загального ліміту: НБУ вирішив не продовжувати дію обмеження в 150 000 грн на місяць.
▪️Нові ліміти для клієнтів без підтверджених доходів:
▪️З 1 лютого 2025 року:
🔹Клієнти з високим рівнем ризику: ліміт до 50 000 грн на місяць.
🔹Клієнти із середнім та низьким рівнем ризику: ліміт до 150 000 грн на місяць.
▪️З 1 червня 2025 року:
🔹Клієнти із середнім та низьким рівнем ризику: ліміт знижується до 100 000 грн на місяць.
🔹Винятки: Клієнти з підтвердженими джерелами доходів та волонтери, ідентифіковані банками, не підпадають під зазначені обмеження.
"Це позитивний крок з боку НБУ, оскільки індивідуальний підхід кращий, ніж універсальні обмеження. Меморандум банків дозволяє збільшувати ліміти тим клієнтам, які цього потребують і відповідають вимогам того чи іншого банку. Але важливо, щоб клієнти не стикалися з надмірними перешкодами до користування власними коштами і щоб виконання меморандуму не перешкоджало конкуренції між банками".
Варто зазначити, що нові правила в межах меморандуму стосуються відносно вузького кола осіб — з 41 млн рахунків фізосіб лише 1,2 млн мають понад 200 тисяч грн і лише 374 тис. рахунків — понад 600 тис. грн.
#НБУ #ІЕД
Джерело
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Національний банк України (НБУ) з 1 квітня 2025 року скасував обмеження на перекази між фізичними особами в розмірі 150 тис грн на місяць. Це обмеження було запроваджене в жовтні 2024 року для боротьби з незаконними фінансовими операціями та використанням підставних осіб ("дропів").
Проте навіть після скасування цього ліміту банки продовжать здійснювати моніторинг фінансові операції своїх клієнтів. У грудні 2024 року більшість українських банків підписали Меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг. Відповідно до цього документа, банки зобов'язалися встановлювати власні обмеження на перекази для клієнтів, які не мають документально підтверджених доходів.
До 1 квітня 2025 року (під час дії обмежень НБУ):
▪️Ліміт: Максимальна сума вихідних переказів з усіх рахунків фізичної особи в одному банку на рахунки інших фізичних осіб становила 150 000 грн на місяць.
▪️Винятки: Обмеження не застосовувалися до:
🔹Рахунків волонтерів, які відповідали визначеним критеріям.
🔹Осіб із підтвердженими доходами, що перевищували встановлений ліміт.
🔹Переказів між власними рахунками клієнта в одному банку.
🔹Переказів юридичних осіб.
🔹Операцій за реквізитами IBAN.
З 1 квітня 2025 року (після скасування обмежень НБУ та впровадження Меморандуму):
▪️Скасування загального ліміту: НБУ вирішив не продовжувати дію обмеження в 150 000 грн на місяць.
▪️Нові ліміти для клієнтів без підтверджених доходів:
▪️З 1 лютого 2025 року:
🔹Клієнти з високим рівнем ризику: ліміт до 50 000 грн на місяць.
🔹Клієнти із середнім та низьким рівнем ризику: ліміт до 150 000 грн на місяць.
▪️З 1 червня 2025 року:
🔹Клієнти із середнім та низьким рівнем ризику: ліміт знижується до 100 000 грн на місяць.
🔹Винятки: Клієнти з підтвердженими джерелами доходів та волонтери, ідентифіковані банками, не підпадають під зазначені обмеження.
Коментар експерта ІЕД Віталія Кравчука:
"Це позитивний крок з боку НБУ, оскільки індивідуальний підхід кращий, ніж універсальні обмеження. Меморандум банків дозволяє збільшувати ліміти тим клієнтам, які цього потребують і відповідають вимогам того чи іншого банку. Але важливо, щоб клієнти не стикалися з надмірними перешкодами до користування власними коштами і щоб виконання меморандуму не перешкоджало конкуренції між банками".
Варто зазначити, що нові правила в межах меморандуму стосуються відносно вузького кола осіб — з 41 млн рахунків фізосіб лише 1,2 млн мають понад 200 тисяч грн і лише 374 тис. рахунків — понад 600 тис. грн.
#НБУ #ІЕД
Джерело
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
28.03.202514:06
Тільки 3% підприємців позитивно оцінюють економічну політику уряду
За три роки повномасштабного вторгнення відбулися значні зміни у ставленні бізнесу до економічної політики уряду. У лютому 2025 року зафіксовано рекордно низький рівень позитивних оцінок та рекордно високий — нейтральних.
Ключові показники:
▪️Лише 3% підприємств позитивно оцінюють дії уряду — найнижчий показник за три роки
▪️66% надають нейтральну оцінку — найвищий показник з початку війни
▪️Понад 20% підприємців негативно оцінюють економічну політику
Різні пріоритети проблем:
▪️Бізнес з позитивною оцінкою найбільше турбує безпека (69%)
▪️Підприємства з нейтральною оцінкою найчастіше скаржаться на нестачу персоналу (68%)
▪️Компанії з негативною оцінкою найбільше хвилює зростання цін (59%)
🔍 Детальніше про результати дослідження та методологію можна дізнатися у презентації нашого звіту.
#ІЕД #NRES #опитування
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
За три роки повномасштабного вторгнення відбулися значні зміни у ставленні бізнесу до економічної політики уряду. У лютому 2025 року зафіксовано рекордно низький рівень позитивних оцінок та рекордно високий — нейтральних.
«У лютому частка позитивних оцінок була найнижчою за три роки нашого дослідження. Лише 3% підприємств позитивно оцінили дії уряду. Частка негативних оцінок досить висока і перевищує 20%. Проте більшість підприємств все ж обирають нейтральні оцінки», – повідомив старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел.
Ключові показники:
▪️Лише 3% підприємств позитивно оцінюють дії уряду — найнижчий показник за три роки
▪️66% надають нейтральну оцінку — найвищий показник з початку війни
▪️Понад 20% підприємців негативно оцінюють економічну політику
Різні пріоритети проблем:
▪️Бізнес з позитивною оцінкою найбільше турбує безпека (69%)
▪️Підприємства з нейтральною оцінкою найчастіше скаржаться на нестачу персоналу (68%)
▪️Компанії з негативною оцінкою найбільше хвилює зростання цін (59%)
«Цей набір трьох головних перешкод однаковий для всіх груп бізнесу, але порядок пріоритетності різний», – наголосив Євген Ангел.
«Проблема безпеки впливає і враховуються бізнесом, коли він планує свою довгострокову діяльність. Але протилежну ситуацію ми бачимо, коли аналізуємо 3-місячні очікування. На початку війни ми бачили досить високу кореляцію між короткостроковими очікуваннями і небезпекою для роботи, але потім кореляція зменшилась. Це означає, що у своїй повсякденній діяльності бізнес вже не дуже враховує таку перешкоду, як питання безпеки», – наголосила Оксана Кузяків.
🔍 Детальніше про результати дослідження та методологію можна дізнатися у презентації нашого звіту.
#ІЕД #NRES #опитування
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
24.03.202512:46
Росія втрачає газовий ринок Європи: нові дані про експорт та санкційний тиск
Як сьогодні написали в матеріалі "Економічної правди" про втрату росією газового ринку Європи, експорт трубопровідного газу впав з 150 до 15 млрд куб. м на рік. Даємо основні факти зі статті та додаємо ще дані від CREA за лютий.
▪️Отже, експорт російського газу трубопроводами зменшився в 10 разів порівняно з довоєнним періодом
▪️"Газпром" звітує про рекордні збитки у 2024 році — 12.9 млрд доларів
▪️У лютому 2025 року доходи росії від експорту викопного палива знизились на 3%, але все ще становлять 640 млн євро на день
▪️П'ять найбільших країн-імпортерів у ЄС у лютому 2025 року заплатили росії 1,3 млрд євро за імпорт, понад половина з яких — закупівлі скрапленого природного газу (СПГ)
▪️ЄС залишається найбільшим покупцем російського СПГ (50%) і трубопровідного газу (39%)
Нові тренди експорту та санкції:
▪️На 21% знизились обсяги поставок російської нафти через "тіньовий флот", натомість на 15% зросли перевезення танкерами з країн G7+ (тут значно вплинуло падіння ціни на російську нафту Urals: її ціна не перевищує цінову стелю G7 у 60 дол за баррель)
Хто купує російські енергоносії?
▪️Китай залишається найбільшим покупцем російських викопних палив (39% доходів від топ-5 імпортерів)
▪️В ЄС найбільші імпортери у лютому — Франція (399 млн євро), Угорщина (307 млн євро) та Бельгія (266 млн євро)
▪️Частина російського СПГ, що надходить до Франції та Бельгії, реекспортується до інших країн ЄС
#енергетика
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Як сьогодні написали в матеріалі "Економічної правди" про втрату росією газового ринку Європи, експорт трубопровідного газу впав з 150 до 15 млрд куб. м на рік. Даємо основні факти зі статті та додаємо ще дані від CREA за лютий.
▪️Отже, експорт російського газу трубопроводами зменшився в 10 разів порівняно з довоєнним періодом
▪️"Газпром" звітує про рекордні збитки у 2024 році — 12.9 млрд доларів
▪️У лютому 2025 року доходи росії від експорту викопного палива знизились на 3%, але все ще становлять 640 млн євро на день
▪️П'ять найбільших країн-імпортерів у ЄС у лютому 2025 року заплатили росії 1,3 млрд євро за імпорт, понад половина з яких — закупівлі скрапленого природного газу (СПГ)
▪️ЄС залишається найбільшим покупцем російського СПГ (50%) і трубопровідного газу (39%)
Нові тренди експорту та санкції:
▪️На 21% знизились обсяги поставок російської нафти через "тіньовий флот", натомість на 15% зросли перевезення танкерами з країн G7+ (тут значно вплинуло падіння ціни на російську нафту Urals: її ціна не перевищує цінову стелю G7 у 60 дол за баррель)
Хто купує російські енергоносії?
▪️Китай залишається найбільшим покупцем російських викопних палив (39% доходів від топ-5 імпортерів)
▪️В ЄС найбільші імпортери у лютому — Франція (399 млн євро), Угорщина (307 млн євро) та Бельгія (266 млн євро)
▪️Частина російського СПГ, що надходить до Франції та Бельгії, реекспортується до інших країн ЄС
"Попри значне скорочення обсягів експорту, росія все ще отримує понад 230 млрд євро на рік від продажу енергоносіїв. Критично важливо заборонити імпорт нафтопродуктів, вироблених з російської сирої нафти, та посилити контроль за "тіньовим флотом", який у лютому перевозив 75% російської нафти.
ЄС планує відмовитись від російських енергоносіїв до 2027 року, але для цього необхідно прискорити розвиток відновлюваної енергетики та диверсифікувати джерела постачання газу. Можливо це стане одним із питань, які обговорюватимуть торгові представники ЄС і США, адже президент США Дональд Трамп вже неодноразово говорив про перегляд торгової політики із ЄС і введення додаткових мит", — коментує експерт ІЕД Станіслав Юхименко
#енергетика
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
15.04.202515:12
Якщо ЄС не продовжить торговельні пільги для України, ми можемо недорахуватися $1,5 млрд експорту в ЄС.
🇪🇺🇺🇦 Уже в червні закінчується дія автономних торговельних заходів ЄС, що з 2022 року тимчасово скасували рештки тарифних обмежень доступу на ринок ЄС, серед яких найважливішими були тарифні квоти на окремі категорії української аграрної продукції. Цей пільговий режим став ключовим для підтримки українського експорту в умовах війни.
Що далі? Директорка з наукової роботи ІЕД Вероніка Мовчан і радник з економічної політики Berlin Economics Рікардо Джуччі розробили чотири сценарії та оцінили торговельні й фіскальні наслідки кожного з них.
📉 У разі повернення до попередніх умов зони вільної торгівлі з тарифними квотами — найбільш негативного з можливих сценаріїв — Україна щороку втрачатиме $1,5 млрд експорту до ЄС.
Це вдарить по аграрному сектору, де квоти обмежують постачання пшениці, м’яса птиці, яєць, цукру, меду та деяких інших продуктів.
Альтернативні сценарії:
▪️ Повернення квот лише для “чутливих” товарів (йдеться про вже згадані вище пшеницю, м'ясо птиці тощо): падіння експорту на $1,2 млрд.
▪️ Розширення тарифних квот для “чутливих” товарів і скасування інших квот: зростання експорту на $77 млн.
▪️ Повна лібералізація: зростання експорту на $290 млн.
🔍 Повний текст дослідження читайте за посиланням
#ІЕД #торгівля #ЄС
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
🇪🇺🇺🇦 Уже в червні закінчується дія автономних торговельних заходів ЄС, що з 2022 року тимчасово скасували рештки тарифних обмежень доступу на ринок ЄС, серед яких найважливішими були тарифні квоти на окремі категорії української аграрної продукції. Цей пільговий режим став ключовим для підтримки українського експорту в умовах війни.
Що далі? Директорка з наукової роботи ІЕД Вероніка Мовчан і радник з економічної політики Berlin Economics Рікардо Джуччі розробили чотири сценарії та оцінили торговельні й фіскальні наслідки кожного з них.
📉 У разі повернення до попередніх умов зони вільної торгівлі з тарифними квотами — найбільш негативного з можливих сценаріїв — Україна щороку втрачатиме $1,5 млрд експорту до ЄС.
Це вдарить по аграрному сектору, де квоти обмежують постачання пшениці, м’яса птиці, яєць, цукру, меду та деяких інших продуктів.
Альтернативні сценарії:
▪️ Повернення квот лише для “чутливих” товарів (йдеться про вже згадані вище пшеницю, м'ясо птиці тощо): падіння експорту на $1,2 млрд.
▪️ Розширення тарифних квот для “чутливих” товарів і скасування інших квот: зростання експорту на $77 млн.
▪️ Повна лібералізація: зростання експорту на $290 млн.
🔍 Повний текст дослідження читайте за посиланням
#ІЕД #торгівля #ЄС
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
11.04.202515:19
У 2024 році Україна не змогла витратити з виділених на відбудову коштів понад 7 млрд грн
Суттєва частка коштів, передбачених на відбудову, – щонайменше 7 млрд грн – не була освоєна у 2024 році з низки причин. Про це повідомили експерти проєкту “Контроль витрат на відновлення України”, який підтримується Європейським Союзом.
Основні причини недовикористання коштів:
▪️Бюрократичні перепони
▪️Низька спроможність місцевих органів влади реалізовувати проєкти
▪️Затримки у публічних закупівлях
▪️Виділення коштів наприкінці року
▪️Складні процедури для проєктів від міжнародних фінансових організацій
За минулий рік було профінансовано 640 проєктів, але лише на 17,7 млрд грн із доступних 25 млрд грн за бюджетними програмами Мінрозвитку, які передбачали субвенції на відбудову та відновлення.
Проблеми виявили в усіх профільних розпорядників коштів. Агентство відновлення здійснило лише 78% планових видатків на відбудову, а Мінрозвитку – 70% за програмами відбудови та 40% за загальнодержавними програмами.
Уряд планує вдосконалити систему управління публічними інвестиціями, щоб забезпечити ефективне фінансування проєктів відбудови та відновлення.
На 2025 рік уже відібрано 92 проєкти з обсягом державного фінансування 36 млрд грн, але для їх повної реалізації необхідно 187 млрд грн від міжнародних фінансових організацій.
🔍Більше про ситуацію з відбудовою – у звіті “Контроль витрат на відновлення України” №17 за березень – квітень 2025 року.
#ІЕД #відбудова
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Суттєва частка коштів, передбачених на відбудову, – щонайменше 7 млрд грн – не була освоєна у 2024 році з низки причин. Про це повідомили експерти проєкту “Контроль витрат на відновлення України”, який підтримується Європейським Союзом.
Основні причини недовикористання коштів:
▪️Бюрократичні перепони
▪️Низька спроможність місцевих органів влади реалізовувати проєкти
▪️Затримки у публічних закупівлях
▪️Виділення коштів наприкінці року
▪️Складні процедури для проєктів від міжнародних фінансових організацій
За минулий рік було профінансовано 640 проєктів, але лише на 17,7 млрд грн із доступних 25 млрд грн за бюджетними програмами Мінрозвитку, які передбачали субвенції на відбудову та відновлення.
Проблеми виявили в усіх профільних розпорядників коштів. Агентство відновлення здійснило лише 78% планових видатків на відбудову, а Мінрозвитку – 70% за програмами відбудови та 40% за загальнодержавними програмами.
"Коштів на фінансування відбудови та відновлення в бюджеті було достатньо мало порівняно з потребами, але навіть їх ми не завжди були здатні витратити", – зазначила Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця ІЕД.
Уряд планує вдосконалити систему управління публічними інвестиціями, щоб забезпечити ефективне фінансування проєктів відбудови та відновлення.
На 2025 рік уже відібрано 92 проєкти з обсягом державного фінансування 36 млрд грн, але для їх повної реалізації необхідно 187 млрд грн від міжнародних фінансових організацій.
🔍Більше про ситуацію з відбудовою – у звіті “Контроль витрат на відновлення України” №17 за березень – квітень 2025 року.
#ІЕД #відбудова
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
08.04.202512:36
Врожай пшениці цьогоріч впаде на 2 млн тонн. Прогноз Світової продовольчої організації
У своєму березневому звіті на 2025 рік FAO прогнозує подальше ускладнення ситуації для українського аграрного сектору. Незважаючи на це, Україна залишається важливим гравцем на світовому продовольчому ринку та все ще входить до топ-10 виробників пшениці.
▪️Прогнозується помірне зниження виробництва пшениці — з 22,4 млн тонн у 2024 році до 22 млн тонн у 2025 році. Причини: дефіцит опадів в Україні і погіршення перспектив врожайності. Утім, за показниками врожаю пшениці Україна далеко не в аутсайдерах. У нас очікується лише -2% врожаю цьогоріч, тоді як в Ірані, наприклад, прогнозується майже 30% падіння.
▪️Виробництво ячменю та інших зернових у 2024 році — 32,3 млн тонн (-15,4% до 2023 року), переважно через скорочення врожаю кукурудзи, що сильно постраждав від літньої посухи. Прогноз по цих зернових ФАО не наводить.
▪️Площа посівів пшениці у 2025 році перевищить показники 2024 року. На жаль, автори звіту також не наводять конкретні показники, проте пояснюють причини: військові дії, що ускладнюють доступ до полів, обмежене фінансування аграріїв, пошкоджена інфраструктура та дефіцит дощів, який стане ключовим кліматичним фактором сезону.
Експортні перспективи та ціни:
▪️Прогноз українського експорту кукурудзи на 2024/25 МР* — 21 млн тонн (за даними Мінагро, вже експортували 17,2 млн тонн)
▪️Прогноз експорту пшениці на 2024/25 МР — 16,2 млн тонн (за даними Мінагро, вже експортували 13.2 млн тонн)
▪️Експортні ціни на українську продовольчу пшеницю в січні 2025 року були на 18% вищими порівняно з минулорічним рівнем.
Аграрна продукція залишається головним елементом українського експорту товарів. У 2024 році на неї припало 63,4% всього експорту товарів з України.
А що там на росії? У росії також прогнозується -2% врожаю пшениці (до 80 млн тонн через погані погодні умови і зниження площ). З ячменем схожа історія. Цікаво, що в Україні посівні площі скорочуються все ж таки насамперед через війну, а на росії через що — просто погана погода?...
* — маркетинговий рік в Україні для зернових культур зазвичай триває з 1 липня поточного року до 30 червня наступного року.
#агро
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
У своєму березневому звіті на 2025 рік FAO прогнозує подальше ускладнення ситуації для українського аграрного сектору. Незважаючи на це, Україна залишається важливим гравцем на світовому продовольчому ринку та все ще входить до топ-10 виробників пшениці.
▪️Прогнозується помірне зниження виробництва пшениці — з 22,4 млн тонн у 2024 році до 22 млн тонн у 2025 році. Причини: дефіцит опадів в Україні і погіршення перспектив врожайності. Утім, за показниками врожаю пшениці Україна далеко не в аутсайдерах. У нас очікується лише -2% врожаю цьогоріч, тоді як в Ірані, наприклад, прогнозується майже 30% падіння.
▪️Виробництво ячменю та інших зернових у 2024 році — 32,3 млн тонн (-15,4% до 2023 року), переважно через скорочення врожаю кукурудзи, що сильно постраждав від літньої посухи. Прогноз по цих зернових ФАО не наводить.
▪️Площа посівів пшениці у 2025 році перевищить показники 2024 року. На жаль, автори звіту також не наводять конкретні показники, проте пояснюють причини: військові дії, що ускладнюють доступ до полів, обмежене фінансування аграріїв, пошкоджена інфраструктура та дефіцит дощів, який стане ключовим кліматичним фактором сезону.
Експортні перспективи та ціни:
▪️Прогноз українського експорту кукурудзи на 2024/25 МР* — 21 млн тонн (за даними Мінагро, вже експортували 17,2 млн тонн)
▪️Прогноз експорту пшениці на 2024/25 МР — 16,2 млн тонн (за даними Мінагро, вже експортували 13.2 млн тонн)
▪️Експортні ціни на українську продовольчу пшеницю в січні 2025 року були на 18% вищими порівняно з минулорічним рівнем.
Аграрна продукція залишається головним елементом українського експорту товарів. У 2024 році на неї припало 63,4% всього експорту товарів з України.
А що там на росії? У росії також прогнозується -2% врожаю пшениці (до 80 млн тонн через погані погодні умови і зниження площ). З ячменем схожа історія. Цікаво, що в Україні посівні площі скорочуються все ж таки насамперед через війну, а на росії через що — просто погана погода?...
* — маркетинговий рік в Україні для зернових культур зазвичай триває з 1 липня поточного року до 30 червня наступного року.
#агро
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
01.04.202513:20
🌾 Відновлення агроземель України після війни може коштувати $20 млрд
Україна володіє третиною світових чорноземів, але війна буквально розриває ці ґрунти. За дослідженнями, про які згадує Голова Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Олег Нів'євський, відновлення сільськогосподарських земель після війни потребуватиме щонайменше $20 мільярдів і триватиме понад 10 років.
Оцінка масштабів збитків:
▪️За даними університету Вагенінгена, витрати на відновлення сільгоспземель складуть близько 15% довоєнного ВВП України
▪️Світовий банк оцінює першочергові потреби на рекультивацію у $1,1 млрд
▪️Вартість розмінування всіх земель Світовий банк оцінює в $30 млрд, з яких близько $22 млрд необхідно для сільськогосподарських земель.
Основні фактори пошкодження ґрунтів:
▪️"Bombturbation" — вибухове руйнування, що перемішує найродючіший верхній шар з нижніми
▪️Ущільнення ґрунтів важкою військовою технікою
▪️Хімічне забруднення важкими металами та паливом
▪️Знищення лісосмуг, що захищали від ерозії
Частина полів може назавжди випасти з сільськогосподарського обігу — деякі території неможливо буде повністю розмінувати, як показує досвід Бельгії, де навіть через 100 років після Першої світової війни фермери знаходять снаряди.
Повністю читайте на каналі Олега Нів'євського
#агро
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Україна володіє третиною світових чорноземів, але війна буквально розриває ці ґрунти. За дослідженнями, про які згадує Голова Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Олег Нів'євський, відновлення сільськогосподарських земель після війни потребуватиме щонайменше $20 мільярдів і триватиме понад 10 років.
Оцінка масштабів збитків:
▪️За даними університету Вагенінгена, витрати на відновлення сільгоспземель складуть близько 15% довоєнного ВВП України
▪️Світовий банк оцінює першочергові потреби на рекультивацію у $1,1 млрд
▪️Вартість розмінування всіх земель Світовий банк оцінює в $30 млрд, з яких близько $22 млрд необхідно для сільськогосподарських земель.
Основні фактори пошкодження ґрунтів:
▪️"Bombturbation" — вибухове руйнування, що перемішує найродючіший верхній шар з нижніми
▪️Ущільнення ґрунтів важкою військовою технікою
▪️Хімічне забруднення важкими металами та паливом
▪️Знищення лісосмуг, що захищали від ерозії
Частина полів може назавжди випасти з сільськогосподарського обігу — деякі території неможливо буде повністю розмінувати, як показує досвід Бельгії, де навіть через 100 років після Першої світової війни фермери знаходять снаряди.
Повністю читайте на каналі Олега Нів'євського
#агро
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
27.03.202511:29
МВФ, ЄС і "правки Лозового": що гальмує виконання програми?
📅 Коли: 27 березня 2025, 16:00
💻 Формат: онлайн (Zoom)
🗣 Мова: українська (є переклад англійською)
🔗 Реєстрація: forms.office.com/e/BR9qnYPNBb
Ситуація з виконанням Україною умов програм МВФ та ЄС ускладнюється. Ризики зростають, дедлайни наближаються.
Сьогодні разом із #RRR4U обговоримо, як Україна виконує структурні маяки МВФ і індикатори Ukraine Facility, і що може завадити отриманню чергового траншу.
У фокусі дискусії — “правки Лозового”. Цей структурний маяк Україна мала б давно виконати, але цього не сталося.
🧾 Що таке “правки Лозового”? Це правки народного депутата Андрія Лозового, внесені ним (та прийняті Верховною Радою) ще 2017 року. Вони суттєво обмежують можливості слідства, оскільки скорочують строки розслідувань та ускладнюють процедури. Їх скасування — одна з умов МВФ, але протидія йде не лише від політиків. Бізнес також має свої зауваження.
Тож сьогодні з цього приводу почуємо позицію:
🔹 Романа Ващука, Рада бізнес-омбудсмена
🔹 Андрія Єрашова, Спілка українських підприємців (СУП)
🔹 Євгена Токаря, НАБУ
🔹 Павла Демчука, Transparency International Ukraine
Також обговоримо:
▪️виклики сьомого перегляду Програми МВФ
▪️затримки з виконанням індикаторів Плану України
▪️перспективи фінансування у 2025 році
👉 Реєстрація тут
📚 Більше матеріалів: rrr4u.org
#ukrainefacility #МВФ #ІЕД
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
📅 Коли: 27 березня 2025, 16:00
💻 Формат: онлайн (Zoom)
🗣 Мова: українська (є переклад англійською)
🔗 Реєстрація: forms.office.com/e/BR9qnYPNBb
Ситуація з виконанням Україною умов програм МВФ та ЄС ускладнюється. Ризики зростають, дедлайни наближаються.
Сьогодні разом із #RRR4U обговоримо, як Україна виконує структурні маяки МВФ і індикатори Ukraine Facility, і що може завадити отриманню чергового траншу.
У фокусі дискусії — “правки Лозового”. Цей структурний маяк Україна мала б давно виконати, але цього не сталося.
🧾 Що таке “правки Лозового”? Це правки народного депутата Андрія Лозового, внесені ним (та прийняті Верховною Радою) ще 2017 року. Вони суттєво обмежують можливості слідства, оскільки скорочують строки розслідувань та ускладнюють процедури. Їх скасування — одна з умов МВФ, але протидія йде не лише від політиків. Бізнес також має свої зауваження.
Тож сьогодні з цього приводу почуємо позицію:
🔹 Романа Ващука, Рада бізнес-омбудсмена
🔹 Андрія Єрашова, Спілка українських підприємців (СУП)
🔹 Євгена Токаря, НАБУ
🔹 Павла Демчука, Transparency International Ukraine
Також обговоримо:
▪️виклики сьомого перегляду Програми МВФ
▪️затримки з виконанням індикаторів Плану України
▪️перспективи фінансування у 2025 році
👉 Реєстрація тут
📚 Більше матеріалів: rrr4u.org
#ukrainefacility #МВФ #ІЕД
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
20.03.202516:32
Брак робочої сили залишається основною перешкодою для ведення бізнесу в Україні під час війни.
За результатами опитування 466 промислових підприємств, проведеного ІЕД у лютому 2025 року, виділено основні події та зміни, які, на думку респондентів, найбільше впливають на ведення бізнесу:
▪️Брак робочої сили Для 64% підприємств у лютому 2025 року брак робочої сили внаслідок призову та/або виїзду співробітників залишається головною перешкодою для ведення бізнесу. Цей показник майже не змінився порівняно з січнем (65%).
▪️Зростання цін на сировину та товари. 56% респондентів відзначили цю проблему, що є незначним збільшенням порівняно з січнем (52%). Це максимальний показник з серпня 2023 року. Перешкода залишається на 2-му місці в рейтингу.
▪️Небезпечні умови роботи. 52% підприємств вказали, що небезпечні умови для роботи створюють значні перешкоди. Показник залишився незмінним порівняно з січнем, але опустився з 2-го на 3-тє місце. Це локальний мінімум за останні пів року. У центральних областях та регіонах, близьких до лінії фронту, актуальність цієї перешкоди залишається значно вищою порівняно із західними регіонами.
▪️ Зменшення попиту. Значення цього показника суттєво зменшилось (з 39% до 29%), але перешкода залишається на 4-му місці.
▪️ Перебої з електроенергією. З майже незмінним значенням (19% у січні та 18% у лютому) ця перешкода залишається на 5-му місці.
🔍 Детальніше про результати дослідження та методологію можна дізнатися у презентації нашого звіту.
Усі попередні опитування з липня 2022 року можна переглянути на сайті ІЕД
#ІЕД #NRES #опитування
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
За результатами опитування 466 промислових підприємств, проведеного ІЕД у лютому 2025 року, виділено основні події та зміни, які, на думку респондентів, найбільше впливають на ведення бізнесу:
▪️Брак робочої сили Для 64% підприємств у лютому 2025 року брак робочої сили внаслідок призову та/або виїзду співробітників залишається головною перешкодою для ведення бізнесу. Цей показник майже не змінився порівняно з січнем (65%).
▪️Зростання цін на сировину та товари. 56% респондентів відзначили цю проблему, що є незначним збільшенням порівняно з січнем (52%). Це максимальний показник з серпня 2023 року. Перешкода залишається на 2-му місці в рейтингу.
▪️Небезпечні умови роботи. 52% підприємств вказали, що небезпечні умови для роботи створюють значні перешкоди. Показник залишився незмінним порівняно з січнем, але опустився з 2-го на 3-тє місце. Це локальний мінімум за останні пів року. У центральних областях та регіонах, близьких до лінії фронту, актуальність цієї перешкоди залишається значно вищою порівняно із західними регіонами.
▪️ Зменшення попиту. Значення цього показника суттєво зменшилось (з 39% до 29%), але перешкода залишається на 4-му місці.
▪️ Перебої з електроенергією. З майже незмінним значенням (19% у січні та 18% у лютому) ця перешкода залишається на 5-му місці.
"У січні показник браку робочої сили становив 65%, в лютому – 64%. З іншого боку є певні зміни в наступних двох перешкодах для ведення бізнесу. В лютому проблема зростання цін трішки актуалізувалася – про це повідомили 56% респондентів. А "небезпечно працювати" залишилось на попередньому рівні – 52%", – заявив старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел.
🔍 Детальніше про результати дослідження та методологію можна дізнатися у презентації нашого звіту.
Усі попередні опитування з липня 2022 року можна переглянути на сайті ІЕД
#ІЕД #NRES #опитування
📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊
Көрсетілген 1 - 24 арасынан 330
Көбірек мүмкіндіктерді ашу үшін кіріңіз.