«Він — найрозумніший, наймиліший, найпрекрасніший чоловік, якого вона
знала, але вона була наче дика тварина, вона поняття не має, що робити з коханням, вона сприймає його як вторгнення, як прелюдію до втрати й болю, вона й правда не знає, як з цим бути. Весь день вона переживала, що в нього може статися серцевий напад, як у дружини
Гемінтвея Полін, яка померла після сварки по телефону, багато років після їхнього розлучення. Чому вона не може бути спокійною, як вода. Прибила б тебе, кричала вона, а потім горло боліло їй весь вечір. Він терпіти не може крики, ненавидить будь-які різкі звуки, здрига-ється, коли виделка падає, розбий він склянку ненаро-ком, йому потім весь день погано. Ні, він не крихкий, просто прозорий, прозорі його біль і страх, він згортається клубочком, як морська зірка, морська анемона. Це її обовʼязок, вона ось-ось дасть обітницю захищати його, буквально завірить обіцянку своїм підписом, і він теж»
дуже люблю я Олівію Ленґ
