Саясат
Олена Зеленська | Olena Zelenska
Саясат
Қайта жіберілді:
Zelenskiy / Official
+3
26.04.202519:20
Сьогоднішній день багато чим нагадує нам, наскільки важливо не залишатись наодинці та не залишати без підтримки того, хто поруч. І це стосується не тільки нашого захисту в цій війні.
Щороку 26 квітня ми вшановуємо хоробрість та самовідданість тисяч людей, які захистили Україну й усі інші країни від наслідків Чорнобильської катастрофи. Її називають словом «аварія», але сенс значно більший. Вибух на четвертому реакторі Чорнобильської станції забруднив радіоактивними елементами країни за тисячі кілометрів від епіцентру. Наслідки могли б бути значно масштабнішими, якби не наші люди.
Це так само, як про війну Росії проти України: іноді кажуть слово «конфлікт», хоча загроза глобальна. І тільки завдяки українському народові, самопожертві та стійкості багатьох наших людей вдалося стримати повномасштабний удар російської армії, завдати їй значних втрат і захистити українську незалежність, а отже, й право на незалежність і самостійне життя інших націй.
Тридцять дев’ять років тому наші люди обʼєднались. Понад три роки тому обʼєднались не тільки наші люди, а й мільйони по всьому світу. Європа, обидві Америки, Африка, країни Азії, Тихоокеанського регіону – всюди є ті, хто підтримує наш захист життя. Всюди є ті, чия допомога стає основою відновлення безпеки.
Дякую всім, хто ліквідовував наслідки Чорнобильської катастрофи. Дякую всім, хто допомагає українському народові врятуватись від катастрофи російської війни. Безпека й мир мають бути відновлені.
Фото: Igor Kostin for Law Net, Igor Kostin for Getty, Volodymyr Repik for AP.
Щороку 26 квітня ми вшановуємо хоробрість та самовідданість тисяч людей, які захистили Україну й усі інші країни від наслідків Чорнобильської катастрофи. Її називають словом «аварія», але сенс значно більший. Вибух на четвертому реакторі Чорнобильської станції забруднив радіоактивними елементами країни за тисячі кілометрів від епіцентру. Наслідки могли б бути значно масштабнішими, якби не наші люди.
Це так само, як про війну Росії проти України: іноді кажуть слово «конфлікт», хоча загроза глобальна. І тільки завдяки українському народові, самопожертві та стійкості багатьох наших людей вдалося стримати повномасштабний удар російської армії, завдати їй значних втрат і захистити українську незалежність, а отже, й право на незалежність і самостійне життя інших націй.
Тридцять дев’ять років тому наші люди обʼєднались. Понад три роки тому обʼєднались не тільки наші люди, а й мільйони по всьому світу. Європа, обидві Америки, Африка, країни Азії, Тихоокеанського регіону – всюди є ті, хто підтримує наш захист життя. Всюди є ті, чия допомога стає основою відновлення безпеки.
Дякую всім, хто ліквідовував наслідки Чорнобильської катастрофи. Дякую всім, хто допомагає українському народові врятуватись від катастрофи російської війни. Безпека й мир мають бути відновлені.
Фото: Igor Kostin for Law Net, Igor Kostin for Getty, Volodymyr Repik for AP.
+6
24.04.202515:00
Стійкість. Те, чого ми в останні роки так часто бажаємо собі та іншим, те, на чому справді тримаємося і ми самі, і вся оборона країни. Як і будь-який ресурс, її треба підтримувати й берегти, грамотно використовувати. Саме з цієї причини виникла ще на початку повномасштабного російського вторгнення Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?».
🫂 Щоб психологічна підтримка була якнайближче, наразі навчили її основ понад 100 терапевтів і сімейних лікарів, розвиваємо її у школах, колективах, а у 2025 році в країні буде вже 200 центрів ментального здоров’я.
Але завжди є що перейняти – особливо в тих, хто сам мав тяжкий досвід і навчився з ним жити та розвиватися.
🇿🇦 Сьогодні, під час візиту до ПАР, знайомлюся з колективом Центру вивчення стійкості Університету Преторії. Тут вивчають, зокрема, резильєнтність – здатність долати стреси та важкі періоди конструктивним шляхом.
Як саме, дає відповідь, серед іншого, цьогорічне дослідження, проведене в південноафриканському місті Тшване: робота виявила, що ключовими чинниками стійкості є самоусвідомлення, почуття мети та соціальна підтримка.
Думаю, перші дві складові давно вже має більшість українців. Підтримку ж будуємо саме зараз із програмою ментального здоров’я.
🫂 Щоб психологічна підтримка була якнайближче, наразі навчили її основ понад 100 терапевтів і сімейних лікарів, розвиваємо її у школах, колективах, а у 2025 році в країні буде вже 200 центрів ментального здоров’я.
Але завжди є що перейняти – особливо в тих, хто сам мав тяжкий досвід і навчився з ним жити та розвиватися.
🇿🇦 Сьогодні, під час візиту до ПАР, знайомлюся з колективом Центру вивчення стійкості Університету Преторії. Тут вивчають, зокрема, резильєнтність – здатність долати стреси та важкі періоди конструктивним шляхом.
Як саме, дає відповідь, серед іншого, цьогорічне дослідження, проведене в південноафриканському місті Тшване: робота виявила, що ключовими чинниками стійкості є самоусвідомлення, почуття мети та соціальна підтримка.
Думаю, перші дві складові давно вже має більшість українців. Підтримку ж будуємо саме зараз із програмою ментального здоров’я.
+7
22.04.202507:20
🇺🇦 Наближаємося до 100-го україномовного аудіогіда – першої сотні українських аудіогідів, що діють у провідних пам’ятках світу – музеях, заповідниках, палацах, – у межах нашого проєкту з українізації світового спадку.
Більшість із них запрацювала в останні три роки, тобто в час оборони України від російського повномасштабного вторгнення. І в цьому є символізм: наша мова захищається разом із нами. Вона всюди, де українці.
🇹🇷 Нинішні два аудіогіди запрацювали в одній країні – Туреччині – і стали там, відповідно, 9-м і 10-м за ліком. Доступні вони в дуже цікавих місцях світового значення – Музеї Трої в місті Чанаккале та Археологічному музеї Стамбула.
Легенда про Трою жила багато століть і, можливо, так і залишилася б легендою, якби в ХІХ столітті археолог Генріх Шліман під час розкопок не довів її реальне існування. Відтоді науковцям вдалося зробити тут безліч історичних відкриттів. І зрештою тут була створена експозиція, яка тепер говорить до відвідувачів українською.
📍Археологічний музей Стамбула ввібрав у себе артефакти всіх численних культур, представники яких населяли турецьку землю, і нині також готовий розповісти їхню історію, зокрема, і нашою мовою.
Туреччина цінує мову культури та історії. І Україна цінує те саме. Це означає, що наш діалог триватиме і ми завжди почуємо одне одного.
🤝 Ще один крок до глибшого розуміння між нашими країнами, їхньою пам’яттю і сьогоденням. Бо лише ті, хто розуміють одне одного, можуть побудувати найкращі відносини і найкраще майбутнє.
@CGUinIstanbul
Більшість із них запрацювала в останні три роки, тобто в час оборони України від російського повномасштабного вторгнення. І в цьому є символізм: наша мова захищається разом із нами. Вона всюди, де українці.
🇹🇷 Нинішні два аудіогіди запрацювали в одній країні – Туреччині – і стали там, відповідно, 9-м і 10-м за ліком. Доступні вони в дуже цікавих місцях світового значення – Музеї Трої в місті Чанаккале та Археологічному музеї Стамбула.
Легенда про Трою жила багато століть і, можливо, так і залишилася б легендою, якби в ХІХ столітті археолог Генріх Шліман під час розкопок не довів її реальне існування. Відтоді науковцям вдалося зробити тут безліч історичних відкриттів. І зрештою тут була створена експозиція, яка тепер говорить до відвідувачів українською.
📍Археологічний музей Стамбула ввібрав у себе артефакти всіх численних культур, представники яких населяли турецьку землю, і нині також готовий розповісти їхню історію, зокрема, і нашою мовою.
Туреччина цінує мову культури та історії. І Україна цінує те саме. Це означає, що наш діалог триватиме і ми завжди почуємо одне одного.
🤝 Ще один крок до глибшого розуміння між нашими країнами, їхньою пам’яттю і сьогоденням. Бо лише ті, хто розуміють одне одного, можуть побудувати найкращі відносини і найкраще майбутнє.
@CGUinIstanbul
10.04.202512:00
Кожен і кожна має право на свободу. Керування авто – це більше ніж рух. Це про свободу та рівність.
🚗 Це та цінність, яка закладена в проєкті Міністерства внутрішніх справ «Автошколи для осіб з інвалідністю». Відтепер він має нову назву: «Безбар’єрні автошколи», адже кермування, а отже, і можливості, які завдяки йому відкриваються, мають бути доступними для всіх.
Наразі вже сім таких автошкіл на базі МВС функціонують у шести регіонах України, деталі можна дізнатися на сайті. Досвід переймають приватні автошколи – п’ять таких уже працюють із дотриманням рекомендацій МВС, ще чотири готуються до акредитації.
🟢 Безбар’єрні автошколи – це коли людина самостійно може вирішувати, куди рухатися та що робити. Їхати на навчання чи на роботу. Піклуватися про близьких. Власне, це коли є змога робити самостійний вибір у всьому. Про все це – в інформаційній кампанії від МВС. Поділіться нею з тими, хто цієї можливості потребує. Щоб зростала й кількість безбар’єрних автошкіл, і їх випускників.
Проєкт «Безбарʼєрні автошколи» реалізує Міністерство внутрішніх справ України в межах Національної стратегії безбарʼєрності, яка створена з ініціативи першої леді Олени Зеленської. Інформаційну кампанію здійснює ПРООН у межах проєкту «Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні» за фінансової підтримки уряду Японії.
🚗 Це та цінність, яка закладена в проєкті Міністерства внутрішніх справ «Автошколи для осіб з інвалідністю». Відтепер він має нову назву: «Безбар’єрні автошколи», адже кермування, а отже, і можливості, які завдяки йому відкриваються, мають бути доступними для всіх.
Наразі вже сім таких автошкіл на базі МВС функціонують у шести регіонах України, деталі можна дізнатися на сайті. Досвід переймають приватні автошколи – п’ять таких уже працюють із дотриманням рекомендацій МВС, ще чотири готуються до акредитації.
🟢 Безбар’єрні автошколи – це коли людина самостійно може вирішувати, куди рухатися та що робити. Їхати на навчання чи на роботу. Піклуватися про близьких. Власне, це коли є змога робити самостійний вибір у всьому. Про все це – в інформаційній кампанії від МВС. Поділіться нею з тими, хто цієї можливості потребує. Щоб зростала й кількість безбар’єрних автошкіл, і їх випускників.
Проєкт «Безбарʼєрні автошколи» реалізує Міністерство внутрішніх справ України в межах Національної стратегії безбарʼєрності, яка створена з ініціативи першої леді Олени Зеленської. Інформаційну кампанію здійснює ПРООН у межах проєкту «Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні» за фінансової підтримки уряду Японії.
04.04.202512:26
🇩🇪 Ще понад двісті років тому жителі Гамбурга прийшли до міської влади з пропозицією створити в місті музей. Так із громадської ініціативи виникла Гамбурзька мистецька галерея (Кунстхалле), нині одна з найбільших колекцій мистецтва в Німеччині, що охоплює вісім століть, від Середньовіччя до наших днів.
У цій історії найбільше вражає саме громадський ентузіазм і сила суспільства. І, думаю, сучасним українцям, які щодня гуртуються та єднаються, щоб підтримати свою країну, це відгукується так само, як і мені.
🇺🇦 Тому дуже радію, що тепер Кунстахалле заговорила до відвідувачів українською: тут запрацював аудіогід нашою мовою, один із 97, доступних у музеях та галереях 52 країн у межах проєкту з «українізації» світового спадку.
🤝 Дякую Генеральному консульству України в Гамбурзі, професору Александру Кляру в Кунстхалле та його команді за те, що підтримали ідею зробити культурні скарби міста доступнішими для українських гостей. І дякую всім волонтерам української громади Гамбурга, які працювали над перекладом та озвучуванням туру.
Сподіваюся, як і всі інші гіди проєкту, цей додасть порозуміння та спільної мови і українцям, і країнам, які нам допомагають.
У цій історії найбільше вражає саме громадський ентузіазм і сила суспільства. І, думаю, сучасним українцям, які щодня гуртуються та єднаються, щоб підтримати свою країну, це відгукується так само, як і мені.
🇺🇦 Тому дуже радію, що тепер Кунстахалле заговорила до відвідувачів українською: тут запрацював аудіогід нашою мовою, один із 97, доступних у музеях та галереях 52 країн у межах проєкту з «українізації» світового спадку.
🤝 Дякую Генеральному консульству України в Гамбурзі, професору Александру Кляру в Кунстхалле та його команді за те, що підтримали ідею зробити культурні скарби міста доступнішими для українських гостей. І дякую всім волонтерам української громади Гамбурга, які працювали над перекладом та озвучуванням туру.
Сподіваюся, як і всі інші гіди проєкту, цей додасть порозуміння та спільної мови і українцям, і країнам, які нам допомагають.
+7
31.03.202513:55
📊 Тридцять п’ять відсотків викладачів стверджують, що можуть упоратися зі стресом, а 52 % студентів зізнаються, що потребують психологічної допомоги. Такі результати опитування, яке Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?» провела нещодавно, щоб оцінити рівень професійного вигорання й тривожності в закладах вищої освіти. Свої виклики у викладачів, які так само недосипають через нічні обстріли, однак зранку йдуть в аудиторії.
Сьогодні говорили, як підтримати тих, хто навчається, і тих, хто навчає, із представниками спільноти закладів вищої освіти, які впроваджують Всеукраїнську програму ментального здоров’я «Ти як?»: ректорами, проректорами та лідерами студентського самоврядування 30 закладів вищої освіти з 20 областей України.
Дев’яносто відсотків із них готують важливих для всіх нас спеціалістів – психологів. Але й самі учасники навчального процесу потребують щоденної метальної підтримки.
📍 У межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я у 97 % закладів вищої освіти вже функціонують психологічні служби.
📍 У низці працюють центри ментального здоров'я, інтерактивні простори «Турбота про себе», молодіжні центри, центри розвитку студентства, коворкінги, проводять психологічні воркшопи, організують групи підтримки.
📍 52 фахівці закладів вищої освіти пройшли навчання в Академії психічного здоров’я, 20 кураторів ЗВО опанували навички першої психологічної допомоги.
🎓 Під час нашої зустрічі п’ять ЗВО – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Український католицький університет (УКУ) – зробили ще один важливий крок: оголосили про створення консорціуму для побудови наукового кластера з ментального здоров’я.
Так наші університети стають хабами психологічної безпеки, де спільний процес пізнання дає зцілення всім учасникам.
За словами відомого дитячого психіатра, викладача УКУ Олега Романчука, коли в мороз рятують молоді дерева, то розпалюють багаття, аби відігріти їхнє коріння. Це ментальне тепло потрібне зараз і студентам, і викладачам, і всьому нашому суспільству.
Сьогодні говорили, як підтримати тих, хто навчається, і тих, хто навчає, із представниками спільноти закладів вищої освіти, які впроваджують Всеукраїнську програму ментального здоров’я «Ти як?»: ректорами, проректорами та лідерами студентського самоврядування 30 закладів вищої освіти з 20 областей України.
Дев’яносто відсотків із них готують важливих для всіх нас спеціалістів – психологів. Але й самі учасники навчального процесу потребують щоденної метальної підтримки.
📍 У межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я у 97 % закладів вищої освіти вже функціонують психологічні служби.
📍 У низці працюють центри ментального здоров'я, інтерактивні простори «Турбота про себе», молодіжні центри, центри розвитку студентства, коворкінги, проводять психологічні воркшопи, організують групи підтримки.
📍 52 фахівці закладів вищої освіти пройшли навчання в Академії психічного здоров’я, 20 кураторів ЗВО опанували навички першої психологічної допомоги.
🎓 Під час нашої зустрічі п’ять ЗВО – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Український католицький університет (УКУ) – зробили ще один важливий крок: оголосили про створення консорціуму для побудови наукового кластера з ментального здоров’я.
Так наші університети стають хабами психологічної безпеки, де спільний процес пізнання дає зцілення всім учасникам.
За словами відомого дитячого психіатра, викладача УКУ Олега Романчука, коли в мороз рятують молоді дерева, то розпалюють багаття, аби відігріти їхнє коріння. Це ментальне тепло потрібне зараз і студентам, і викладачам, і всьому нашому суспільству.
+5
26.04.202514:35
Після російського обстрілу центру Сум, від якого загинуло 35 людей, серед яких двоє дітей, Президент Австрії Александр Ван дер Беллен рішуче засудив цей злочин, висловив співчуття родинам загиблих і постраждалих та запевнив, що Австрія й надалі буде на боці України.
🇦🇹 24 квітня парламент Австрії ухвалив резолюцію на підтримку українських дітей – їхнього захисту та повернення з російського полону. Сьогодні особисто дякую за все це й іншу підтримку першій леді Австрії Доріс Шмідауер.
Моя колега висловила співчуття з приводу позавчорашнього російського обстрілу Києва та інших міст, від якого загинули й дістали поранень десятки мирних людей.
🤝 Доріс Шмідауер – активна учасниця Саміту перших леді та джентльменів, який ми з колегами щороку проводимо в Києві, порушуючи теми, важливі для України та світу. Наприклад, на минулому розробили та передали в ООН документ щодо дієвого захисту дітей, ґрунтований на українському практичному досвіді.
З пані Доріс обговорили спільні проєкти та вже п’ятий саміт, який плануємо на осінь цього року. Активно розвиваємо нашу спільноту як постійну платформу.
🇦🇹 24 квітня парламент Австрії ухвалив резолюцію на підтримку українських дітей – їхнього захисту та повернення з російського полону. Сьогодні особисто дякую за все це й іншу підтримку першій леді Австрії Доріс Шмідауер.
Моя колега висловила співчуття з приводу позавчорашнього російського обстрілу Києва та інших міст, від якого загинули й дістали поранень десятки мирних людей.
🤝 Доріс Шмідауер – активна учасниця Саміту перших леді та джентльменів, який ми з колегами щороку проводимо в Києві, порушуючи теми, важливі для України та світу. Наприклад, на минулому розробили та передали в ООН документ щодо дієвого захисту дітей, ґрунтований на українському практичному досвіді.
З пані Доріс обговорили спільні проєкти та вже п’ятий саміт, який плануємо на осінь цього року. Активно розвиваємо нашу спільноту як постійну платформу.
+4
24.04.202514:29
🇿🇦 Через черговий російський терор в Україні значно скорочуємо перший президентський візит до ПАР. Проте деякі зустрічі все-таки важливо провести для майбутнього наших країн і для захисту інтересів України.
📄 Спільно з ректором Університету Преторії Францисом Петерсеном сьогодні підписали меморандум про запровадження в цьому провідному навчальному закладі країни українських студій.
Глобальну коаліцію, яку маю честь патронувати, ми започаткували торік – спеціально, щоб об’єднати університети та наукові установи різних країн для вивчення України, її неупередженої, вільної від фейків та імперських наративів історії та культури, минулого і сьогодення. Це спільна ініціатива Українського інституту, Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту, Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим / Кримської платформи, Міністерства освіти і науки України та Міністерства закордонних справ України.
За три роки повномасштабної агресії Росія пошкодила або зруйнувала 3804 (15 %) закладів освіти України, повністю знищила три університети. Країна-агресорка не просто руйнує будівлі – вона намагається позбавити українських дітей і молодь можливості здобувати знання, а світ – знань про Україну.
👉 Протиставити цьому варварству ми можемо і повинні освіту, обізнаність, інформованість – і всередині, і особливо поза Україною. Бо наш головний союзник – правда про нас. Тож примножуємо й захищаємо її також.
📄 Спільно з ректором Університету Преторії Францисом Петерсеном сьогодні підписали меморандум про запровадження в цьому провідному навчальному закладі країни українських студій.
Глобальну коаліцію, яку маю честь патронувати, ми започаткували торік – спеціально, щоб об’єднати університети та наукові установи різних країн для вивчення України, її неупередженої, вільної від фейків та імперських наративів історії та культури, минулого і сьогодення. Це спільна ініціатива Українського інституту, Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту, Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим / Кримської платформи, Міністерства освіти і науки України та Міністерства закордонних справ України.
За три роки повномасштабної агресії Росія пошкодила або зруйнувала 3804 (15 %) закладів освіти України, повністю знищила три університети. Країна-агресорка не просто руйнує будівлі – вона намагається позбавити українських дітей і молодь можливості здобувати знання, а світ – знань про Україну.
👉 Протиставити цьому варварству ми можемо і повинні освіту, обізнаність, інформованість – і всередині, і особливо поза Україною. Бо наш головний союзник – правда про нас. Тож примножуємо й захищаємо її також.
+6
20.04.202506:10
🥚 Писанкарство – давня великодня традиція.
У кожному регіоні України – свої стилі, техніки та улюблені мотиви. Ця традиція – не лише про віру. Точніше, не обов’язково тільки про неї. Для сім’ї створення писанки – це чудове спільне заняття, що об’єднує покоління.
👨👩👧👦 Завітали до великої прийомної родини Яни та Віктора й напередодні Великодня створили разом із ними писанки.
Сім’я була змушена покинути рідну Макіївку через російське вторгнення ще у 2014-му. З минулого року Яна, Віктор і дев’ятеро дітей – четверо рідних і п’ятеро влаштованих у родину – живуть у новому будинку, який ми з Фундацією спорудили в межах проєкту «Адреса дитинства».
Кажуть, під час створення писанок добре загадувати бажання. Ця родина мріє, щоб на рідній Донеччині запанував мир.
Разом же ми загадуємо одне, спільне для всіх українців бажання… А ще – щоб у кожної дитини була така любляча родина, як ця. Зі своїми теплими традиціями, які ось так збиратимуть разом, приноситимуть спокій і силу створювати.
🇺🇦 З Великоднем, Україно!
Зі святом, яке нагадує: світло завжди перемагає.
У кожному регіоні України – свої стилі, техніки та улюблені мотиви. Ця традиція – не лише про віру. Точніше, не обов’язково тільки про неї. Для сім’ї створення писанки – це чудове спільне заняття, що об’єднує покоління.
👨👩👧👦 Завітали до великої прийомної родини Яни та Віктора й напередодні Великодня створили разом із ними писанки.
Сім’я була змушена покинути рідну Макіївку через російське вторгнення ще у 2014-му. З минулого року Яна, Віктор і дев’ятеро дітей – четверо рідних і п’ятеро влаштованих у родину – живуть у новому будинку, який ми з Фундацією спорудили в межах проєкту «Адреса дитинства».
Кажуть, під час створення писанок добре загадувати бажання. Ця родина мріє, щоб на рідній Донеччині запанував мир.
Разом же ми загадуємо одне, спільне для всіх українців бажання… А ще – щоб у кожної дитини була така любляча родина, як ця. Зі своїми теплими традиціями, які ось так збиратимуть разом, приноситимуть спокій і силу створювати.
🇺🇦 З Великоднем, Україно!
Зі святом, яке нагадує: світло завжди перемагає.
08.04.202511:38
❓ «Що ти відчуваєш?» – надто складне питання для багатьох чоловіків.
⠀
Так уже склалося в більшості суспільств, що хлопчиків із дитинства вчать бути сильними, не показувати емоцій, не просити про допомогу. Але за зовнішньою стриманістю часто ховаються пригніченість, страх, самотність – симптоми депресії, які лишаються невимовленими.
⠀
🎙 У новому епізоді подкасту «Простими словами» Джон Огроднічук, професор психіатрії та директор Психотерапевтичної програми Університету Британської Колумбії в Канаді, розповідає, який вигляд має чоловіча депресія та чому її так важко розпізнати.
⠀
📍 Чоловіки рідше говорять про свій стан, бо не мають слів, щоб його описати. Часто вони просто різко окреслюють, як погано почуваються, – і крапка. Але за цим може ховатися смуток, гнів, безсилля або тривога, каже фахівець.
📍 За словами професора, не можна однозначно сказати, що всі чоловіки віддають перевагу терапевтам-чоловікам. Але часто вони потребують дозволу, щоб ділитися почуттями, саме від інших чоловіків.
Формула маскулінної стійкості від професора Огроднічука спирається на його багаторічні дослідження, зосереджені саме на ментальному здоров’ї чоловіків. А його сайт HeadsUpGuys став провідним світовим ресурсом для підтримання чоловіків із депресією.
Конспект інтерв’ю тут.
Розмову можна прослухати на подкаст-платформах:
▫️ Apple Podcasts – https://bit.ly/3QXFIak;
▫️ SoundCloud – https://bit.ly/4jjzlKJ;
▫️ Spotify – https://bit.ly/4jcShdZ;
▫️ YouTube Music – https://music.youtube.com/watch?v=95sbYO2-2Vw;
▫️ YouTube – https://www.youtube.com/watch?v=95sbYO2-2Vw.
⠀
Сезон «Наука стійкості» подкасту «Простими словами» виходить у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».
Проєкт реалізовано у співпраці з Координаційним центром з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України за підтримки ВООЗ.
⠀
Так уже склалося в більшості суспільств, що хлопчиків із дитинства вчать бути сильними, не показувати емоцій, не просити про допомогу. Але за зовнішньою стриманістю часто ховаються пригніченість, страх, самотність – симптоми депресії, які лишаються невимовленими.
⠀
🎙 У новому епізоді подкасту «Простими словами» Джон Огроднічук, професор психіатрії та директор Психотерапевтичної програми Університету Британської Колумбії в Канаді, розповідає, який вигляд має чоловіча депресія та чому її так важко розпізнати.
⠀
📍 Чоловіки рідше говорять про свій стан, бо не мають слів, щоб його описати. Часто вони просто різко окреслюють, як погано почуваються, – і крапка. Але за цим може ховатися смуток, гнів, безсилля або тривога, каже фахівець.
📍 За словами професора, не можна однозначно сказати, що всі чоловіки віддають перевагу терапевтам-чоловікам. Але часто вони потребують дозволу, щоб ділитися почуттями, саме від інших чоловіків.
Формула маскулінної стійкості від професора Огроднічука спирається на його багаторічні дослідження, зосереджені саме на ментальному здоров’ї чоловіків. А його сайт HeadsUpGuys став провідним світовим ресурсом для підтримання чоловіків із депресією.
Конспект інтерв’ю тут.
Розмову можна прослухати на подкаст-платформах:
▫️ Apple Podcasts – https://bit.ly/3QXFIak;
▫️ SoundCloud – https://bit.ly/4jjzlKJ;
▫️ Spotify – https://bit.ly/4jcShdZ;
▫️ YouTube Music – https://music.youtube.com/watch?v=95sbYO2-2Vw;
▫️ YouTube – https://www.youtube.com/watch?v=95sbYO2-2Vw.
⠀
Сезон «Наука стійкості» подкасту «Простими словами» виходить у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».
Проєкт реалізовано у співпраці з Координаційним центром з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України за підтримки ВООЗ.
+7
03.04.202517:03
🇨🇭Швейцарія поряд з нами із перших днів реформи шкільного харчування, тобто ще з 2020 року. Надзвичайно вдячні посольству країни, швейцарсько-українським проєктам DECIDE та «Діємо для здоров’я», із якими пройшли та проходимо всі етапи змінення шкільного меню на сучасне й корисне.
Разом:
📍 створили платформу «ЗнаЇмо» – інформаційний портал реформи, який містить і постійно оновлює інформацію для всіх;
📍організували вебінари й онлайн-курси для освітян та управлінців;
📍 провели та проводимо регулярні форуми для просування реформи в регіонах;
📍 із шеф-кухарем Євгеном Клопотенком видали величезний збірник рецептів для закладів освіти.
А коли почалося повномасштабне російське вторгнення і якісне харчування дітей стало питанням не тільки здоров’я, але й їхньої стійкості, DECIDE підтримав Стратегію реформування системи шкільного харчування – дорожню карту реформи на 2023–2027 роки.
👉 Нині ми на надважливому етапі: з осені 2024-го втілюємо програму безплатного шкільного харчування для школярів 1–4-х класів, яку оголосив Президент України. З вересня 2025-го плануємо розширити цю програму.
Сьогодні розповіла про це Уповноваженому Уряду Швейцарії з питань України Жаку Герберу.
Щоб втілити ці плани, нам треба й далі оновлювати харчоблоки: на сьогодні лише 20 % загальної кількості шкільних кухонь та їдалень в Україні відповідають сучасним вимогам.
👨🍳 Також знадобиться більше кухарів, технологів харчування, які опанували сучасні стандарти приготування корисної їжі. В Україні вже працюють для цього 17 кулінарних хабів – навчально-практичних центрів, 6 із яких були створенні за підтримки Швейцарії. Але мета – щонайменше 60 таких хабів.
🤝 Дякуємо нашим партнерам за підтримання українських дітей і реформи шкільного харчування.
Разом:
📍 створили платформу «ЗнаЇмо» – інформаційний портал реформи, який містить і постійно оновлює інформацію для всіх;
📍організували вебінари й онлайн-курси для освітян та управлінців;
📍 провели та проводимо регулярні форуми для просування реформи в регіонах;
📍 із шеф-кухарем Євгеном Клопотенком видали величезний збірник рецептів для закладів освіти.
А коли почалося повномасштабне російське вторгнення і якісне харчування дітей стало питанням не тільки здоров’я, але й їхньої стійкості, DECIDE підтримав Стратегію реформування системи шкільного харчування – дорожню карту реформи на 2023–2027 роки.
👉 Нині ми на надважливому етапі: з осені 2024-го втілюємо програму безплатного шкільного харчування для школярів 1–4-х класів, яку оголосив Президент України. З вересня 2025-го плануємо розширити цю програму.
Сьогодні розповіла про це Уповноваженому Уряду Швейцарії з питань України Жаку Герберу.
Щоб втілити ці плани, нам треба й далі оновлювати харчоблоки: на сьогодні лише 20 % загальної кількості шкільних кухонь та їдалень в Україні відповідають сучасним вимогам.
👨🍳 Також знадобиться більше кухарів, технологів харчування, які опанували сучасні стандарти приготування корисної їжі. В Україні вже працюють для цього 17 кулінарних хабів – навчально-практичних центрів, 6 із яких були створенні за підтримки Швейцарії. Але мета – щонайменше 60 таких хабів.
🤝 Дякуємо нашим партнерам за підтримання українських дітей і реформи шкільного харчування.
+7
31.03.202511:56
Три роки тому наші воїни звільнили Бучу від російських окупантів. І світ побачив, що таке російська окупація. Вбиті люди на вулицях. Закатовані люди. Могили у дворах звичайних будинків.
Відтоді ніхто у світі не може сказати, що не знає, що саме захищає Україна. Україна бореться за життя для своїх людей. За те, щоб ніхто й ніколи на нашій землі не робив того, що зробили російські окупанти.
Вічна пам’ять усім, чиї життя були забрані російською війною! Вічна вдячність усім нашим людям, які захищають Україну!
____
Three years ago, our warriors liberated Bucha from the Russian occupiers. And the world saw what the Russian occupation truly is: people killed in the streets, people tortured, graves in the yards of ordinary houses.
Since then, no one in the world can say they do not know what Ukraine is defending. Ukraine is fighting for the lives of its people. It is fighting to ensure that no one, ever again, does on our land what the Russian occupiers did.
Eternal memory to all those whose lives were taken by the Russian war. Eternal gratitude to all our people who are defending Ukraine.
Відтоді ніхто у світі не може сказати, що не знає, що саме захищає Україна. Україна бореться за життя для своїх людей. За те, щоб ніхто й ніколи на нашій землі не робив того, що зробили російські окупанти.
Вічна пам’ять усім, чиї життя були забрані російською війною! Вічна вдячність усім нашим людям, які захищають Україну!
____
Three years ago, our warriors liberated Bucha from the Russian occupiers. And the world saw what the Russian occupation truly is: people killed in the streets, people tortured, graves in the yards of ordinary houses.
Since then, no one in the world can say they do not know what Ukraine is defending. Ukraine is fighting for the lives of its people. It is fighting to ensure that no one, ever again, does on our land what the Russian occupiers did.
Eternal memory to all those whose lives were taken by the Russian war. Eternal gratitude to all our people who are defending Ukraine.
+6
26.04.202511:05
Прощання з Папою Римським Франциском та особлива меса на площі Святого Петра. Єдність багатьох людей з усіх частин світу. Вдячність Папі Франциску. Молитви, які зміцнюють і дають надію.
Хай Господь почує сьогодні кожне щире серце!
Хай Господь почує сьогодні кожне щире серце!
24.04.202507:58
Обличчя людини під завалами власного дому, яка чекає на допомогу після російського обстрілу.
Ми всі ця людина. Ми всі в марганецькому автобусі. Ми в тролейбусі Сум. Ми на дитячому майданчику Кривого Рогу. В будинках і на вулицях Києва, Харківщини, Дніпровщини, Запоріжжя, Сумщини, Хмельниччини, Житомирщини, у своїх домівках.
Це ми, світе, жителі України. І наші щодня й щоночі під російським терором. Ось такий вони мають вигляд.
Обережно: чутливий контент. Вас це може шокувати. А як тоді щодо нас?
Розстріляні Росією, ми чекаємо на допомогу. Але дістаємо її від наших рятувальників, по яких, до речі, Росія також традиційно б’є – вдруге, щойно вони приїжджають. Ми – і ці рятувальники теж.
Нам кажуть: «Поговоримо про мир?» Чудова ідея, але чому ви звертаєтеся до людей під завалами, на медичних ношах, до закривавлених, посічених вибухівкою, тих, хто плаче над тілом дитини на асфальті, а не до тих, хто нас убиває, тих, хто це почав?
Вбивства припиняться, якщо їх припинить убивця. Лише так це працює.
Сил нам. Усвідомлення – світові. Справедливості – всім.
Фото: Костянтин і Влада Ліберови.
Ми всі ця людина. Ми всі в марганецькому автобусі. Ми в тролейбусі Сум. Ми на дитячому майданчику Кривого Рогу. В будинках і на вулицях Києва, Харківщини, Дніпровщини, Запоріжжя, Сумщини, Хмельниччини, Житомирщини, у своїх домівках.
Це ми, світе, жителі України. І наші щодня й щоночі під російським терором. Ось такий вони мають вигляд.
Обережно: чутливий контент. Вас це може шокувати. А як тоді щодо нас?
Розстріляні Росією, ми чекаємо на допомогу. Але дістаємо її від наших рятувальників, по яких, до речі, Росія також традиційно б’є – вдруге, щойно вони приїжджають. Ми – і ці рятувальники теж.
Нам кажуть: «Поговоримо про мир?» Чудова ідея, але чому ви звертаєтеся до людей під завалами, на медичних ношах, до закривавлених, посічених вибухівкою, тих, хто плаче над тілом дитини на асфальті, а не до тих, хто нас убиває, тих, хто це почав?
Вбивства припиняться, якщо їх припинить убивця. Лише так це працює.
Сил нам. Усвідомлення – світові. Справедливості – всім.
Фото: Костянтин і Влада Ліберови.
17.04.202512:30
Історія стійкості Андрія Лозового з Одещини почалася 25 років тому. У 22 він зазнав важкої травми хребта, і життя розділилося на до та після.
📔 Цією історією Андрій поділився у «Щоденниках стійкості» – онлайн-просторі для рефлексії, створеному в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я.
💬 «Переді мною постав вибір: або пасивно приймати обставини, занурюючись у зневіру, або розпочати складний шлях боротьби за своє право на повноцінне життя. Травма мала серйозні психологічні наслідки: мене гнітило відчуття безпорадності, ізоляції, страх за майбутнє. Це був важкий період, коли я вчився приймати себе заново та будувати нову реальність», – згадує Андрій.
👉 А ще відзначає важливе: фізичні бар’єри виявилися лише частиною проблеми. Справжній виклик – це упередження, ізоляція та брак підтримки. Так Андрій став співзасновником ГО «Нездоланні» – організації, що допомагає людям з інвалідністю: через тренінги, зустрічі, розбудову безбар’єрного середовища та ментальну підтримку.
«Стійкість – це не про відсутність труднощів, а про здатність знаходити сили долати їх і рухатися далі. Я впевнений, що разом ми можемо створити суспільство, у якому кожен почуватиметься важливим і потрібним, а наша країна стане прикладом рівності та взаємодопомоги для всього світу», – підсумовує Андрій.
📚 Спецпроєкт «Щоденники стійкості» реалізується в межах комунікаційної кампанії «Ти як? Стійкість» Всеукраїнської програми ментального здоров'я в партнерстві з Суспільне Мовлення та Українське радіо.
📔 Цією історією Андрій поділився у «Щоденниках стійкості» – онлайн-просторі для рефлексії, створеному в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я.
💬 «Переді мною постав вибір: або пасивно приймати обставини, занурюючись у зневіру, або розпочати складний шлях боротьби за своє право на повноцінне життя. Травма мала серйозні психологічні наслідки: мене гнітило відчуття безпорадності, ізоляції, страх за майбутнє. Це був важкий період, коли я вчився приймати себе заново та будувати нову реальність», – згадує Андрій.
👉 А ще відзначає важливе: фізичні бар’єри виявилися лише частиною проблеми. Справжній виклик – це упередження, ізоляція та брак підтримки. Так Андрій став співзасновником ГО «Нездоланні» – організації, що допомагає людям з інвалідністю: через тренінги, зустрічі, розбудову безбар’єрного середовища та ментальну підтримку.
«Стійкість – це не про відсутність труднощів, а про здатність знаходити сили долати їх і рухатися далі. Я впевнений, що разом ми можемо створити суспільство, у якому кожен почуватиметься важливим і потрібним, а наша країна стане прикладом рівності та взаємодопомоги для всього світу», – підсумовує Андрій.
📚 Спецпроєкт «Щоденники стійкості» реалізується в межах комунікаційної кампанії «Ти як? Стійкість» Всеукраїнської програми ментального здоров'я в партнерстві з Суспільне Мовлення та Українське радіо.
+5
06.04.202512:11
Іноді ми помічаємо, що з нашими близькими щось не так: вони замкнулися, втратили цікавість до звичних речей, мовчки зникають із життя. У такі моменти хочеться допомогти. Але як зробити це делікатно й не відштовхнути?
Експерти Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» підготували докладний матеріал із порадами, які допоможуть обережно й турботливо поговорити з близькими про психоемоційний стан і можливість звернутися до фахівця. Ці прості кроки допоможуть створити середовище підтримки й дадуть людині змогу відчувати, що вона не одна.
🫂 Правильні слова підтримки можуть стати першим кроком до одужання. Надто поспішні – ранити й змусити людину ще більше закритися. Є питання, які начебто без уваги залишати не варто. Але й нав’язувати допомогу теж не завжди доречно.
🔴 Але бувають ситуації, коли зволікати не можна. Якщо людина говорить про те, що не хоче жити або ж робить натяки на самогубство, має ознаки психозу або сильної сплутаності свідомості, перебуває у стані постійної небезпеки (наприклад, через домашнє насильство), важливо не залишати її наодинці й обов’язково звертатися по професійну допомогу.
Піклування – це не завжди про дії. Іноді воно починається зі звичайного «я поряд, якщо ти захочеш поговорити».
Експерти Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» підготували докладний матеріал із порадами, які допоможуть обережно й турботливо поговорити з близькими про психоемоційний стан і можливість звернутися до фахівця. Ці прості кроки допоможуть створити середовище підтримки й дадуть людині змогу відчувати, що вона не одна.
🫂 Правильні слова підтримки можуть стати першим кроком до одужання. Надто поспішні – ранити й змусити людину ще більше закритися. Є питання, які начебто без уваги залишати не варто. Але й нав’язувати допомогу теж не завжди доречно.
🔴 Але бувають ситуації, коли зволікати не можна. Якщо людина говорить про те, що не хоче жити або ж робить натяки на самогубство, має ознаки психозу або сильної сплутаності свідомості, перебуває у стані постійної небезпеки (наприклад, через домашнє насильство), важливо не залишати її наодинці й обов’язково звертатися по професійну допомогу.
Піклування – це не завжди про дії. Іноді воно починається зі звичайного «я поряд, якщо ти захочеш поговорити».
01.04.202513:43
🇲🇩 Динотерій, далекий доісторичний родич слона, – гордість Національного музею етнографії та природничої історії Кишинева, столиці Молдови. До того ж сучасні технології «оживляють» цей експонат – так, щоб відвідувач буквально прямував за ним, слухаючи його історію.
125 тисяч українців, які знайшли прихисток у Молдові через російське вторгнення, та сотні тисяч, які щороку бувають тут, тепер зможуть познайомитися з найстарішим музеєм країни та його унікальними експонатами рідною мовою – цими днями тут починає працювати український аудіогід.
🎧 Так музей стає частиною великої родини нашого проєкту українських аудіогідів у провідних пам’ятках світу, що налічує вже 96 гідів у 52 країнах.
Важливо, що сьогодні в Кишиневі з’являється не лише аудіогід українською мовою, але і його версія для людей, що користуються українською жестовою мовою. Історія та культура, як і всі знання та можливості, мають бути доступними для кожного. Тільки тоді вони єднають, а не розділяють.
🤝 Дякую Посольству України в Республіці Молдова, Міністерству культури країни, музею, меценатам і всім причетним за те, що наші народи краще знатимуть і розумітимуть один одного. Це підсилює всіх нас.
125 тисяч українців, які знайшли прихисток у Молдові через російське вторгнення, та сотні тисяч, які щороку бувають тут, тепер зможуть познайомитися з найстарішим музеєм країни та його унікальними експонатами рідною мовою – цими днями тут починає працювати український аудіогід.
🎧 Так музей стає частиною великої родини нашого проєкту українських аудіогідів у провідних пам’ятках світу, що налічує вже 96 гідів у 52 країнах.
Важливо, що сьогодні в Кишиневі з’являється не лише аудіогід українською мовою, але і його версія для людей, що користуються українською жестовою мовою. Історія та культура, як і всі знання та можливості, мають бути доступними для кожного. Тільки тоді вони єднають, а не розділяють.
🤝 Дякую Посольству України в Республіці Молдова, Міністерству культури країни, музею, меценатам і всім причетним за те, що наші народи краще знатимуть і розумітимуть один одного. Це підсилює всіх нас.
31.03.202507:06
«Коли я виїжджала з Бучі зеленим коридором, усе моє життя помістилося в один невеликий рюкзак – документи, телефон, жорсткий диск із фотографіями та дисертацією, ключі від квартири, у яку я й не сподівалася повернутися».
📝 Так починає свій щоденник стійкості пані Надія Новикова, вчителька з Бучі. Вона вижила під час російської окупації міста, яке росіяни обрали для показового терору проти українців. Міста – синоніма пекла, як казали у світових ЗМІ після його звільнення. Та найперше – міста-героя, яке встояло.
🗓 Сьогодні – третя річниця визволення Бучі.
Неодноразово за цей час бувала там і щоразу відзначаю, із якою впертістю місто повертає собі своє: повертаються люди, відновили будинки, знову працюють школи та лікарні, відкриваються нові бізнеси.
«Гнучкість. Уміння адаптуватися. Приймати зміни та йти за ними» – так визначає особистий рецепт стійкості пані Надія у щоденнику. І водночас влучно окреслює, завдяки чому відновлюється її місто.
Шана всім, кого втратила Буча: в окупації загинув 561 цивільний житель. Вдячність нашим захисникам і захисницям, завдяки яким Буча знову українська. І дякую кожному й кожній, завдяки кому місто зараз живе.
📝 Так починає свій щоденник стійкості пані Надія Новикова, вчителька з Бучі. Вона вижила під час російської окупації міста, яке росіяни обрали для показового терору проти українців. Міста – синоніма пекла, як казали у світових ЗМІ після його звільнення. Та найперше – міста-героя, яке встояло.
🗓 Сьогодні – третя річниця визволення Бучі.
Неодноразово за цей час бувала там і щоразу відзначаю, із якою впертістю місто повертає собі своє: повертаються люди, відновили будинки, знову працюють школи та лікарні, відкриваються нові бізнеси.
«Гнучкість. Уміння адаптуватися. Приймати зміни та йти за ними» – так визначає особистий рецепт стійкості пані Надія у щоденнику. І водночас влучно окреслює, завдяки чому відновлюється її місто.
Шана всім, кого втратила Буча: в окупації загинув 561 цивільний житель. Вдячність нашим захисникам і захисницям, завдяки яким Буча знову українська. І дякую кожному й кожній, завдяки кому місто зараз живе.
24.04.202515:26
📄 ПАР, підписання першого на Африканському континенті Меморандуму про створення осередку Глобальних українських студій. Разом із ректором Університету Преторії сьогодні закладаємо основу для наукової співпраці, що дасть змогу говорити про Україну вільно, без спотворень, на теми, близькі обом країнам: про боротьбу за гідність і свободу.
Також сьогодні зустрілись із представниками Центру вивчення стійкості Університету Преторії. Говорили про резильєнтність – те, що так добре знайоме українцям. Саме її допомагає розвивати національна програма «Ти як?», що вже цього року охопить 200 центрів ментального здоровʼя по всій Україні.
На жаль, масштабні російські атаки на українські війська скоротили президентський візит до ПАР. Однак ці нові форми співпраці, які сьогодні започаткували, украй важливі, адже є кроком до глибшого порозуміння наших країн. 🇺🇦🇿🇦
Також сьогодні зустрілись із представниками Центру вивчення стійкості Університету Преторії. Говорили про резильєнтність – те, що так добре знайоме українцям. Саме її допомагає розвивати національна програма «Ти як?», що вже цього року охопить 200 центрів ментального здоровʼя по всій Україні.
На жаль, масштабні російські атаки на українські війська скоротили президентський візит до ПАР. Однак ці нові форми співпраці, які сьогодні започаткували, украй важливі, адже є кроком до глибшого порозуміння наших країн. 🇺🇦🇿🇦
Қайта жіберілді:Zelenskiy / Official
+1
23.04.202521:36
Готуємося до важливих зустрічей у ПАР із Президентом Сирілом Рамафосою та представниками політичних, громадських і студентських спільнот країн Африки.
Важливо наблизити достойний мир. Працюємо, щоб країни G20 були залучені до дипломатичних зусиль.
Розраховуємо на дієву участь ПАР у міжнародній коаліції для повернення тисяч викрадених Росією українських дітей. Обов’язково зміцнимо й наші культурні та освітні зв’язки.
Важливо наблизити достойний мир. Працюємо, щоб країни G20 були залучені до дипломатичних зусиль.
Розраховуємо на дієву участь ПАР у міжнародній коаліції для повернення тисяч викрадених Росією українських дітей. Обов’язково зміцнимо й наші культурні та освітні зв’язки.
15.04.202511:15
Повернення бійця чи бійчині з фронту – одна з найбажаніших і найщасливіших подій для родини. Нарешті близька людина буде вдома, хвилювання стане менше. Це очікування. А реальність така, що під час розлуки з усіма відбулися зміни. І є велика ймовірність, що стосунки взагалі доведеться будувати наново.
💻 Про те, як прийняти зміни в рідній людині, яка повернулася зі служби, що варто врахувати близьким, розповідає восьмий епізод освітнього серіалу «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія». Його можна подивитися на платформі «Дія.Освіта» або на YouTube-каналі «Ти як?».
Цей епізод звертає увагу на такі основні аспекти:
📍 Найбільший ресурс для відновлення дає сім’я. Готовність рідних створити атмосферу довіри, виявляти підтримку та безумовне прийняття вкрай важливі. Однак так само важливо не приміряти позицію жертви: спокійно реагувати, якщо партнер не підтримав запропоновану ідею щодо спільного дозвілля.
📍 Звична поведінка ветерана чи ветеранки може змінитися через бойовий досвід. Людина може гостро реагувати на гучні звуки, мати проблеми зі сном, травленням і зосередженням уваги, нервувати, скаржитися на зміни настрою, дратівливість і спалахи гніву, демонструвати надмірну пильність. Це просто треба приймати.
📍 Відновлення потребують обидві сторони: не тільки ветерани, а й їхні родини. Немає сенсу очікувати швидкої адаптації чи стрімкого зниження напруги, якщо вона раптом виникла. Для цього потрібен час: комусь – кілька тижнів, комусь – кілька місяців.
💭 «Перше: треба уважно слухати та сприймати всю інформацію, але не говорити: “Я теж це відчуваю”. Для ветерана це дуже боляче, адже ми все одно його досвід ні відчути, ні пережити не можемо. І друге: усі думки ветерана треба сприймати такими, якими вони є. Не треба шукати підтекстів – їх ніколи не буде, адже хлопці, які прийшли з фронту, говорять те, що вони справді думають», – радить дружина ветерана Тетяна Пономарь, одна з героїнь серіалу.
Освітній серіал створено з ініціативи Мінцифри в межах комунікаційної кампанії «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я. Він є продовженням однойменного розділу «Довідника безбар’єрності» – гіда з коректної комунікації. Проєкт реалізовано за підтримки Координаційного центру з психічного здоров’я КМУ, ГО «Безбар’єрність» і Visa, яка є учасницею спільноти «Бізнес без бар’єрів».
💻 Про те, як прийняти зміни в рідній людині, яка повернулася зі служби, що варто врахувати близьким, розповідає восьмий епізод освітнього серіалу «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія». Його можна подивитися на платформі «Дія.Освіта» або на YouTube-каналі «Ти як?».
Цей епізод звертає увагу на такі основні аспекти:
📍 Найбільший ресурс для відновлення дає сім’я. Готовність рідних створити атмосферу довіри, виявляти підтримку та безумовне прийняття вкрай важливі. Однак так само важливо не приміряти позицію жертви: спокійно реагувати, якщо партнер не підтримав запропоновану ідею щодо спільного дозвілля.
📍 Звична поведінка ветерана чи ветеранки може змінитися через бойовий досвід. Людина може гостро реагувати на гучні звуки, мати проблеми зі сном, травленням і зосередженням уваги, нервувати, скаржитися на зміни настрою, дратівливість і спалахи гніву, демонструвати надмірну пильність. Це просто треба приймати.
📍 Відновлення потребують обидві сторони: не тільки ветерани, а й їхні родини. Немає сенсу очікувати швидкої адаптації чи стрімкого зниження напруги, якщо вона раптом виникла. Для цього потрібен час: комусь – кілька тижнів, комусь – кілька місяців.
💭 «Перше: треба уважно слухати та сприймати всю інформацію, але не говорити: “Я теж це відчуваю”. Для ветерана це дуже боляче, адже ми все одно його досвід ні відчути, ні пережити не можемо. І друге: усі думки ветерана треба сприймати такими, якими вони є. Не треба шукати підтекстів – їх ніколи не буде, адже хлопці, які прийшли з фронту, говорять те, що вони справді думають», – радить дружина ветерана Тетяна Пономарь, одна з героїнь серіалу.
Освітній серіал створено з ініціативи Мінцифри в межах комунікаційної кампанії «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я. Він є продовженням однойменного розділу «Довідника безбар’єрності» – гіда з коректної комунікації. Проєкт реалізовано за підтримки Координаційного центру з психічного здоров’я КМУ, ГО «Безбар’єрність» і Visa, яка є учасницею спільноти «Бізнес без бар’єрів».
04.04.202519:38
Кривий Ріг...
Дніпровщина...
Сумщина...
Тернопільщина...
Одещина...
Харківщина...
Дніпро...
Запоріжжя...
Херсонщина...
Донеччина...
Чернігів...
Київ...
Щодня й щоночі цей тривожний перегук: «Що у вас? Знову гучно? Ви цілі?»
І відповідь, що розбиває надію: «Вбиті». Мирні українці знову вбиті Росією.
Діти і батьки. Зовсім молоді і старші. Цілі родини. Вимушені переселенці від війни, які шукали і не знайшли безпеки.
Люди у своїх містах, будинках, на своїх подвір’ях, на своїй землі.
«Що там в Україні? Вже тихіше? Ми чули щось про перемир’я», – питають десь далеко далекі від війни іноземці.
Ми теж «щось» чули, авжеж. Звуки тривоги. Наближення ракет і дронів. Крики і плач. Ми їх чуємо й зараз. Вони назавжди з нами.
У нас просто зараз 6 дітей і 10 дорослих, убитих Росією щойно в Кривому Розі.
Десятки вбитих Росією лише за останні тижні.
І сотні, тисячі – за роки.
Боляче жити в країні, яку хочуть убити. Але боляче жити у світі, де злочини проти людяності перестають обурювати й стають «нормою».
Нам потрібні не тільки слова співчуття. Україні потрібні дії співчуття, доки вони не знадобилися всьому світові.
Дніпровщина...
Сумщина...
Тернопільщина...
Одещина...
Харківщина...
Дніпро...
Запоріжжя...
Херсонщина...
Донеччина...
Чернігів...
Київ...
Щодня й щоночі цей тривожний перегук: «Що у вас? Знову гучно? Ви цілі?»
І відповідь, що розбиває надію: «Вбиті». Мирні українці знову вбиті Росією.
Діти і батьки. Зовсім молоді і старші. Цілі родини. Вимушені переселенці від війни, які шукали і не знайшли безпеки.
Люди у своїх містах, будинках, на своїх подвір’ях, на своїй землі.
«Що там в Україні? Вже тихіше? Ми чули щось про перемир’я», – питають десь далеко далекі від війни іноземці.
Ми теж «щось» чули, авжеж. Звуки тривоги. Наближення ракет і дронів. Крики і плач. Ми їх чуємо й зараз. Вони назавжди з нами.
У нас просто зараз 6 дітей і 10 дорослих, убитих Росією щойно в Кривому Розі.
Десятки вбитих Росією лише за останні тижні.
І сотні, тисячі – за роки.
Боляче жити в країні, яку хочуть убити. Але боляче жити у світі, де злочини проти людяності перестають обурювати й стають «нормою».
Нам потрібні не тільки слова співчуття. Україні потрібні дії співчуття, доки вони не знадобилися всьому світові.
31.03.202514:15
🎓 Як зробити університет місцем сили та плекання стійкості? Про це говорили сьогодні на великій розмові про ментальне здоровʼя з представниками 30 закладів вищої освіти зі всієї України.
Бо якщо раніше заклади вищої освіти були передусім про знання, то в умовах виживання, у яких ми опинилися, вони про збереження студентів – фізичне та ментальне.
Ось чому у навчальні курси, у саму філософію університетського середовища має бути вмонтована турбота про ментальне здоров’я. Як на академічному рівні – у вигляді програм, дисциплін, так і на етичному — у вигляді максимальної людяності й чутливості одне до одного.
🏫 Пʼять потужних університетів уже створили консорціум, щоб побудувати науковий кластер із ментального здоров’я. Дякую за цей важливий крок!
Бо якщо раніше заклади вищої освіти були передусім про знання, то в умовах виживання, у яких ми опинилися, вони про збереження студентів – фізичне та ментальне.
Ось чому у навчальні курси, у саму філософію університетського середовища має бути вмонтована турбота про ментальне здоров’я. Як на академічному рівні – у вигляді програм, дисциплін, так і на етичному — у вигляді максимальної людяності й чутливості одне до одного.
🏫 Пʼять потужних університетів уже створили консорціум, щоб побудувати науковий кластер із ментального здоров’я. Дякую за цей важливий крок!
+4
29.03.202511:54
Всі ми іноді боїмось, і це нормально. Страх – одна з базових емоцій, що мобілізує сили, коли людина стикається з небезпекою. Але водночас важливо навчитися долати такі ситуації, якщо вони ускладнюють повсякденне життя. На платформі «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я є ґрунтовний матеріал із вправами та порадами, які допоможуть впоратися зі страхом.
🫂 Це нормально, що далеко не на кожну ситуацію, яка викликає страх, людина здатна вплинути. До того ж утома чи сильний стрес можуть повернути негативні емоції, які ви начебто вже опанували. Так буває, і не треба засмучуватись. У такі миті важливо нагадати собі, що ви подолали цей страх і зможете зробити це ще раз.
Свій варіант боротьби зі страхом може знайтися не одразу. Треба практикувати різні вправи та за потреби звертатися до фахівців із ментального здоров’я. Вони обов’язково підтримають і допоможуть підібрати ефективні техніки. Докладніше – у матеріалі.
🫂 Це нормально, що далеко не на кожну ситуацію, яка викликає страх, людина здатна вплинути. До того ж утома чи сильний стрес можуть повернути негативні емоції, які ви начебто вже опанували. Так буває, і не треба засмучуватись. У такі миті важливо нагадати собі, що ви подолали цей страх і зможете зробити це ще раз.
Свій варіант боротьби зі страхом може знайтися не одразу. Треба практикувати різні вправи та за потреби звертатися до фахівців із ментального здоров’я. Вони обов’язково підтримають і допоможуть підібрати ефективні техніки. Докладніше – у матеріалі.
Көрсетілген 1 - 24 арасынан 5203
Көбірек мүмкіндіктерді ашу үшін кіріңіз.