120 років будівлі Дніпропетровської обласної ради. Вражаюча цифра. Століття тому це було комерційне училище Катеринослава – кузня кадрів для економіки та торгівлі, що готувало спеціалістів для стрімкого розвитку регіону.
Тут одночасно навчалися до 700 студентів, серед яких – майбутні банкіри, підприємці, управлінці. У будівлі було понад 80 приміщень: класи, бібліотеки, лабораторії, кабінети. Зведена за проєктом Дмитра Скоробогатова, вона відразу стала частиною золотого фонду архітектури міста. Монументальна, урочиста, вона уособлювала силу та впевненість нового часу.
Історія не була до неї поблажливою.
Перша світова – шпиталь для поранених.
1925 рік – перехід у власність місцевої влади, актова зала стає сесійною, де ухвалюються ключові рішення й донині.
1932-й – велика пожежа. Вогонь сильно пошкодив будівлю, але її не просто відновлюють – реконструюють, зміцнюють, а також добудовують ще два поверхи.
Друга світова – німці займають приміщення. Після звільнення міста тут знову розміщуються органи влади.
Але ця будівля вистояла. І сьогодні залишається однією з головних архітектурних окрас центральної частини Дніпра. У її стінах працює Музей історії місцевого самоврядування Дніпропетровщини, відкритий у 2008 році.
Та головне – це не просто історична споруда.
Це символ. Символ незламності, символ місцевого самоврядування. Тут, на сесіях, ухвалюються рішення, які визначають долю області. Тут працюють обласні депутати – люди, які приймають програми, вирішують кризові ситуації й роблять все, щоб область жила та розвивалась.
Від комерційного училища до центру управління областю – 120 років історії, боротьби та розвитку. І ця історія триває.
