Україна Online: Новини | Політика
Телеграмна служба новин - Україна
Резидент
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Лачен пише
Реальний Київ | Украина
Реальна Війна
Україна Online: Новини | Політика
Телеграмна служба новин - Україна
Резидент
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Лачен пише
Реальний Київ | Украина
Реальна Війна
Україна Online: Новини | Політика
Телеграмна служба новин - Україна
Резидент
Fiscal Center
Телеграм канал Центру дослідження фіскальної політики
TGlist रेटिंग
0
0
प्रकारसार्वजनिक
सत्यापन
असत्यापितविश्वसनीयता
अविश्वसनीयस्थान
भाषाअन्य
चैनल निर्माण की तिथिMay 29, 2023
TGlist में जोड़ा गया
Apr 11, 2025रिकॉर्ड
13.04.202523:59
112सदस्य24.03.202523:59
0उद्धरण सूचकांक12.04.202523:59
2.6Kप्रति पोस्ट औसत दृश्य16.04.202513:04
0प्रति विज्ञापन पोस्ट औसत दृश्य15.04.202523:59
16.67%ER05.04.202518:04
2514.71%ERR14.04.202510:39
😎Провели тренінг для регіональних медіа про те, як розбиратись у публічних фінансах. Що таке державний і місцевий бюджети, чим вони відрізняються, як працює бюджетне фінансування — усе розклали по поличках. Вийшла жвава дискусія — з питаннями, цікавими кейсами і прикладами з реального життя.
Почали з практики, бо суха теорія — це не те, за чим прийшли журналісти. Усіх цікавило головне: на що витрачають гроші і хто їх отримує у конкретних громадах.
Зокрема, керівник Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук показав, які інструменти використовувати для пошуку інформації про бюджетні витрати. А ще окремо зупинився на нашому проєкті «Вартість війни». Це публічна база про відновлення: скільки витратили, на що саме, хто платив і хто виконував роботи.
А які дані вам потрібні для наступного розслідування? Пишіть — знайдемо разом.
Почали з практики, бо суха теорія — це не те, за чим прийшли журналісти. Усіх цікавило головне: на що витрачають гроші і хто їх отримує у конкретних громадах.
Зокрема, керівник Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук показав, які інструменти використовувати для пошуку інформації про бюджетні витрати. А ще окремо зупинився на нашому проєкті «Вартість війни». Це публічна база про відновлення: скільки витратили, на що саме, хто платив і хто виконував роботи.
«Ми створюємо інтерактивні інструменти, які допомагають, у тому числі, журналістам зрозуміти, що саме відновлюється та хто за це отримує гроші. Це насправді унікальне джерело інформації для їхніх матеріалів. І ми готові не просто ділитись даними, а й навчити, як їх збирати», — зазначив Віктор Мазярчук.
А які дані вам потрібні для наступного розслідування? Пишіть — знайдемо разом.
09.04.202510:50
☕ Продовжуємо ділитися інсайдами зустрічі Coffee Talks. За кавою показали колегам, як працює наш проєкт «Вартість війни» — без слайдів і зайвих формальностей. Просто відкрили дашборди, поклікали, подивились, обговорили.
У межах проєкту ми зібрали в одному місці всю інформацію, яку вдалося верифікувати: скільки грошей витратили на відновлення, на які об’єкти, хто платник, а хто отримувач і багато іншого. У центрі уваги - видатки Фонду ліквідації наслідків збройної агресії за 2023 рік (незабаром додамо дані і за 2024-й). А ще — видатки Київщини та місцевих бюджетів.
Завдяки гнучким фільтрам дашбордів можна дійти до кожного об’єкта. Наприклад, у Харкові на освіту передбачили 620 млн грн, а використали лише 120.
Зараз наша команда завершує аналітику по місцевих бюджетах і працює над збором інформації щодо коштів міжнародних партнерів. Паралельно триває робота над оновленням даних за 2024 рік — не все ще є, багато що потребує зведення та перевірки. Але поступово складається повна картина.
🤝 Проєкт створений за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"
У межах проєкту ми зібрали в одному місці всю інформацію, яку вдалося верифікувати: скільки грошей витратили на відновлення, на які об’єкти, хто платник, а хто отримувач і багато іншого. У центрі уваги - видатки Фонду ліквідації наслідків збройної агресії за 2023 рік (незабаром додамо дані і за 2024-й). А ще — видатки Київщини та місцевих бюджетів.
💬«Дані верифіковані, структуровані під єдиний формат. Є навіть геокоординати — можна самому створювати інтерактивні інструменти, але, звісно, посилатися на нас як на першоджерело», — пояснив керівник Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук.
Завдяки гнучким фільтрам дашбордів можна дійти до кожного об’єкта. Наприклад, у Харкові на освіту передбачили 620 млн грн, а використали лише 120.
💬«Є об’єкти, на які заплановано нуль і фактично використано нуль гривень. Це не помилка. Просто спочатку фінансування було, а потім його зняли», — розповіла дата-аналітикиня Ольга Вольхіна.Один із найприємніших фідбеків зустрічі: «Ви не працюєте в стіл». Бо нашими даними користуються. А за кожною цифрою — верифікація, листи, уточнення, пошук розбіжностей між платіжками та звітами.
Зараз наша команда завершує аналітику по місцевих бюджетах і працює над збором інформації щодо коштів міжнародних партнерів. Паралельно триває робота над оновленням даних за 2024 рік — не все ще є, багато що потребує зведення та перевірки. Але поступово складається повна картина.
🤝 Проєкт створений за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"
27.03.202511:14
🧑💻Як перетворити «сирі» державні дані на якісний аналітичний продукт? Студенти сертифікаційної програми «Аналіз Даних» УКУ, над якими взяв шефство Центр досліджень фіскальної політики, на власному досвіді переконалися, наскільки це складно. Днями вони презентували свої фінальні напрацювання.
Центр у рамках проєкту «Вартість війни» за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" збирав дані та надавав їх студентам для подальшої роботи, а також підтримував їх на кожному етапі: допомагав із аналізом та консультував у форматі щотижневих зустрічей.
Керівник Центру Віктор Мазярчук особливо відзначив роботу Олександра Кравчука, який аналізував видатки з Фонду ліквідації наслідків війни за 2024 рік.
За його словами, цей кейс наочно показує, як університети інтегрують реальні дослідницькі проєкти у навчальний процес.
Центр досліджень фіскальної політики планує доопрацювати зібрані Олександром дані та включити їх у фінальний датасет, а його самого вказати серед авторів. Ба більше, за таку масштабну роботу Центр готовий компенсувати частину вартості навчання як бонус та подяку за внесок у дослідження.
Центр у рамках проєкту «Вартість війни» за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" збирав дані та надавав їх студентам для подальшої роботи, а також підтримував їх на кожному етапі: допомагав із аналізом та консультував у форматі щотижневих зустрічей.
Керівник Центру Віктор Мазярчук особливо відзначив роботу Олександра Кравчука, який аналізував видатки з Фонду ліквідації наслідків війни за 2024 рік.
💬«Проведена фантастична робота. Олександр відчув усі нюанси та пройшов шлях аналітика, який ми долаємо щодня, збираючи, верифікуючи і публікуючи дані. Дуже складно, маючи навіть відкриті, «сирі» першоджерела, створити фінальний продукт», – наголосив Віктор Мазярчук.
За його словами, цей кейс наочно показує, як університети інтегрують реальні дослідницькі проєкти у навчальний процес.
💬«Це вже четвертий рік, коли я долучений до менторства, і це найсильніша робота, яку я бачив за цей час», - додав він.
Центр досліджень фіскальної політики планує доопрацювати зібрані Олександром дані та включити їх у фінальний датасет, а його самого вказати серед авторів. Ба більше, за таку масштабну роботу Центр готовий компенсувати частину вартості навчання як бонус та подяку за внесок у дослідження.
04.04.202508:31
Чи можна довіряти державним даним? Наскільки вони точні? Та де шукати верифіковану інформацію про відновлення?
Про це говорили на традиційній зустрічі Coffee Talks з нашими колегами - представниками громадського сектору.
Нашим дата-аналітикам доводиться проходити кілька кіл ітерацій – порівнювати різні джерела, зв’язуватися з місцевими громадами, верифіковувати кожен обʼєкт, звірятися з бюджетною звітностю. Далі Центр створює інтерактивні дашборди, аналітичні звіти та відкриті датасети, які дозволяють суспільству побачити реальну картину витрат на відбудову та наслідки російської агресії.
За словами дата-аналітикині Центру Ольги Вольхіної, часто виявляється, що кошти спочатку виділялися з однієї програми, а потім їх перекидали на іншу. Це створює плутанину, яку потрібно розв'язувати, щоб мати реальну картину витрат.
Про це говорили на традиційній зустрічі Coffee Talks з нашими колегами - представниками громадського сектору.
“Це ж не просто так ми взяли, завантажили дані зі Spending, склали в excel-ку і сказали: користуйтесь. За цим стоїть колосальна робота”, - розповів керівник Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук.
Нашим дата-аналітикам доводиться проходити кілька кіл ітерацій – порівнювати різні джерела, зв’язуватися з місцевими громадами, верифіковувати кожен обʼєкт, звірятися з бюджетною звітностю. Далі Центр створює інтерактивні дашборди, аналітичні звіти та відкриті датасети, які дозволяють суспільству побачити реальну картину витрат на відбудову та наслідки російської агресії.
“На це витрачається дуже багато часу, особливо на подвійну, а подекуди потрійну комунікацію. Наприклад, коли ми зібрали перший список обʼєктів по Ірпеню, то в нас було до них коментарів на понад сто сторінок. Тобто фактично по кожному обʼєкту не збігалися цифри”, - згадав експерт.
За словами дата-аналітикині Центру Ольги Вольхіної, часто виявляється, що кошти спочатку виділялися з однієї програми, а потім їх перекидали на іншу. Це створює плутанину, яку потрібно розв'язувати, щоб мати реальну картину витрат.
"Навіть у казначейських звітах можуть бути нюанси, і їх треба розуміти, – пояснив Віктор Мазярчук. – Ми працюємо з платіжками Казначейства, аналізуємо кожен об'єкт, шукаємо причини неспівпадінь. Ми створили направду унікальне джерело даних, яке вже готове для подальшого використання”.
28.03.202508:44
💬«5600 - це законопроєкт, який зміг різними змінами об'єднати проти себе великий капітал, який не міг зрозуміти, а як же далі жити без наших солодких звичних “шкурнячків”, які вони свого часу провели до Податкового кодексу, і переважну більшість яких ми за 5 років просто знесли», - розповів Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у подкасті «Бюджетні розмови».
Якими пільгами роками користувались виробники курятини і металурги - дивіться у відео.
🤝 Подкаст створений за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"
✅ Підписатися на наш канал
🟢Ми в Інстаграм
Якими пільгами роками користувались виробники курятини і металурги - дивіться у відео.
🤝 Подкаст створений за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"
✅ Підписатися на наш канал
🟢Ми в Інстаграм
31.03.202511:43
🧐Як дашборди допомагають аналізувати митні операції
Якість державних даних може бути дуже різною, тому важливо вміти їх перевіряти та аналізувати. Саме для цього Центр досліджень фіскальної політики розробив два інтерактивних дашборди: «Торговельні операції з країнами-агресорами» та «Митний трекер: ефективність торговельних операцій». Ці інструменти допомагають краще зрозуміти рух товарів, податкові надходження та митні платежі.
Про це керівник Центру Віктор Мазярчук розповів під час вебінару «ACCORD: Публічна інформація та дашборди: ефективні методи збору та обробки даних». Він наголосив, що перевірка та верифікація даних – це 90-95% роботи аналітика.
«Чим з більшим набором даних ви працюєте, тим вища ймовірність, що там існують помилки. Вони можуть бути технічні або навіть навмисні», – зазначив він.
Як працюють дашборди?
🔹Торговельні операції з країнами-агресорами.
Цей дашборд з’явився несподівано – під час аналізу загального імпорту та експорту аналітики Центру виявили, що Україна продовжує торгувати з країнами-агресорами. Завдяки інструменту можна побачити, які товари завозилися, через які митниці вони проходили та які податки за них сплачувалися. Наприклад, після 2022 року імпорт деяких товарів майже припинився, але окремі поставки все ж продовжувалися.
🔹Митний трекер: ефективність торговельних операцій.
Цей інструмент дозволяє аналізувати рівень податкових надходжень від різних митниць, відстежувати динаміку експорту та імпорту та виявляти аномальні операції. Наприклад, можна порівняти, скільки податків сплачують за один і той самий товар на різних митницях або які товари найактивніше експортуються до США чи ЄС.
«Завдяки таким аналітичним інструментам громадськість, експерти та державні органи отримують можливість оперативно виявляти порушення та підвищувати ефективність митної системи», - резюмував Віктор Мазярчук.
🤝Матеріал підготовлений в рамках проєкту «ACCORD: Accountability and Capacity-building for Customs Oversight and Reform Development» за фінансової підтримки Європейського Союзу, що реалізується Institute of Analytics and Advocacy та Технології Прогресу. Її зміст є виключною відповідальністю FiscalCenter і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
#Accord
Якість державних даних може бути дуже різною, тому важливо вміти їх перевіряти та аналізувати. Саме для цього Центр досліджень фіскальної політики розробив два інтерактивних дашборди: «Торговельні операції з країнами-агресорами» та «Митний трекер: ефективність торговельних операцій». Ці інструменти допомагають краще зрозуміти рух товарів, податкові надходження та митні платежі.
Про це керівник Центру Віктор Мазярчук розповів під час вебінару «ACCORD: Публічна інформація та дашборди: ефективні методи збору та обробки даних». Він наголосив, що перевірка та верифікація даних – це 90-95% роботи аналітика.
«Чим з більшим набором даних ви працюєте, тим вища ймовірність, що там існують помилки. Вони можуть бути технічні або навіть навмисні», – зазначив він.
Як працюють дашборди?
🔹Торговельні операції з країнами-агресорами.
Цей дашборд з’явився несподівано – під час аналізу загального імпорту та експорту аналітики Центру виявили, що Україна продовжує торгувати з країнами-агресорами. Завдяки інструменту можна побачити, які товари завозилися, через які митниці вони проходили та які податки за них сплачувалися. Наприклад, після 2022 року імпорт деяких товарів майже припинився, але окремі поставки все ж продовжувалися.
🔹Митний трекер: ефективність торговельних операцій.
Цей інструмент дозволяє аналізувати рівень податкових надходжень від різних митниць, відстежувати динаміку експорту та імпорту та виявляти аномальні операції. Наприклад, можна порівняти, скільки податків сплачують за один і той самий товар на різних митницях або які товари найактивніше експортуються до США чи ЄС.
«Завдяки таким аналітичним інструментам громадськість, експерти та державні органи отримують можливість оперативно виявляти порушення та підвищувати ефективність митної системи», - резюмував Віктор Мазярчук.
🤝Матеріал підготовлений в рамках проєкту «ACCORD: Accountability and Capacity-building for Customs Oversight and Reform Development» за фінансової підтримки Європейського Союзу, що реалізується Institute of Analytics and Advocacy та Технології Прогресу. Її зміст є виключною відповідальністю FiscalCenter і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
#Accord
24.03.202514:01
Жоден закон про зміни до податків не зустрічали оплесками. Про це голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев розповів в ефірі подкасту «Бюджетні розмови».
Тож чому кожна податкова ініціатива викликає дискусії? І за що самого Гетманцева називають спеціалістом з ухвалення непопулярних рішень? Дивіться у випуску!
🤝 Подкаст створений за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"
Тож чому кожна податкова ініціатива викликає дискусії? І за що самого Гетманцева називають спеціалістом з ухвалення непопулярних рішень? Дивіться у випуску!
🤝 Подкаст створений за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"
15.04.202509:59
🎙Не пропустіть новий випуск «Бюджетних розмов» із Дмитром Шевчуком — заступником голови Державної аудиторської служби України.
Чим насправді займається ДАСУ? Чому ревізія — це про минуле, а аудит — про майбутнє? І як служба трансформувалась від «бабайки з 90-х» до сучасної інституції, яка не лише контролює, а й допомагає покращувати ефективність витрачання бюджетних коштів?
🎧 Скоро на всіх платформах!
🤝 Подкаст створений за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"
Чим насправді займається ДАСУ? Чому ревізія — це про минуле, а аудит — про майбутнє? І як служба трансформувалась від «бабайки з 90-х» до сучасної інституції, яка не лише контролює, а й допомагає покращувати ефективність витрачання бюджетних коштів?
🎧 Скоро на всіх платформах!
🤝 Подкаст створений за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"
07.04.202511:53
Найбільше видатків з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії у 2023 році припало на останній день проведення платежів. 27 грудня було профінансовано понад 1,5 мільярда гривень. Ця тенденція зберігається і у 2024-му, що свідчить про системну проблему — неефективне управління коштами на відновлення. Про це керівник Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук розповів під час онлайн-дискусії: “Як витрачали кошти на відновлення у 2024 році?”.
Аналітики Центру буквально під мікроскопом дослідили, як витрачались кошти у 2023 році: зібрали, верифікували та проаналізували платіжки з Казначейства, порівнявши їх із бюджетною звітністю. Крім того, створили публічний дашборд, де можна побачити: які об'єкти фінансувались, скільки коштів було заплановано та використано, хто отримав підряди.
Також Центр проаналізував використання коштів місцевих бюджетів у межах шести програм, які Мінфін визначив як пов’язані з наслідками збройної агресії. У 2023 році з місцевих бюджетів на ці цілі витратили близько 400 млн грн, з яких третина — у Донецькій області. Основні напрями — житло, освіта, медицина. Водночас аналітик наголошує: незважаючи на сподівання, що в 2024 році всі витрати на відновлення на місцевому рівні йтимуть саме через ці програми, наразі їх частка становить лише 5–10%.
Найближчим часом Центр планує оприлюднити нові дашборди та дослідження — зокрема, по видатках органів місцевого самоврядування. А вже за два місяці презентує оновлений аналіз використання коштів Фонду ліквідації у 2024 році.
Аналітики Центру буквально під мікроскопом дослідили, як витрачались кошти у 2023 році: зібрали, верифікували та проаналізували платіжки з Казначейства, порівнявши їх із бюджетною звітністю. Крім того, створили публічний дашборд, де можна побачити: які об'єкти фінансувались, скільки коштів було заплановано та використано, хто отримав підряди.
«Наприклад, у Київській області у 2023 році (без урахування критичної інфраструктури, сектору безпеки й оборони та єВідновлення) запланували використати 7,3 млрд грн з Фонду ліквідації, але витратили набагато менше. І на дашборді можна побачити кожен об’єкт: що це за проєкт, хто отримав кошти, скільки і хто платив. Є система фільтрів, можна знайти компанії, які цікавлять», — зазначив Віктор Мазярчук.
Також Центр проаналізував використання коштів місцевих бюджетів у межах шести програм, які Мінфін визначив як пов’язані з наслідками збройної агресії. У 2023 році з місцевих бюджетів на ці цілі витратили близько 400 млн грн, з яких третина — у Донецькій області. Основні напрями — житло, освіта, медицина. Водночас аналітик наголошує: незважаючи на сподівання, що в 2024 році всі витрати на відновлення на місцевому рівні йтимуть саме через ці програми, наразі їх частка становить лише 5–10%.
«І це знову про проблему управління коштами. Сподіваюся, єдиний підхід і реформа, яку впроваджує Мінфін разом з іншими колегами, допоможуть це виправити», — додав експерт.
Найближчим часом Центр планує оприлюднити нові дашборди та дослідження — зокрема, по видатках органів місцевого самоврядування. А вже за два місяці презентує оновлений аналіз використання коштів Фонду ліквідації у 2024 році.
«Усі наші дані — публічні, структуровані, доступні для завантаження. Ми відкриті до співпраці з громадянським суспільством, органами влади та аудиторами», — підсумував Віктор Мазярчук.
08.04.202509:32
🎙Записали новий випуск «Бюджетних розмов» із заступником Голови Державної аудиторської служби Дмитром Шевчуком.
Поговорили про те, чому ДАСУ досі плутають із Рахунковою палатою, як аудитори приходять на перевірку, а їх просто не пускають на об’єкт.
І, звісно, про гроші на відновлення: Скільки порушень, які схеми викрили ревізори і де “розчинилися” найбільші суми?
🤝Подкаст створений за підтримки Міжнародний фонд "Відродження"
Поговорили про те, чому ДАСУ досі плутають із Рахунковою палатою, як аудитори приходять на перевірку, а їх просто не пускають на об’єкт.
І, звісно, про гроші на відновлення: Скільки порушень, які схеми викрили ревізори і де “розчинилися” найбільші суми?
🤝Подкаст створений за підтримки Міжнародний фонд "Відродження"
03.04.202508:24
🎙Політики зазвичай оптимістично розповідають про свої досягнення і плани. Але ж помилок і розчарувань ще ніхто не уникав. Тож що не вдалось голові Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики?
У відео Данило Гетманцев - про свої ТОП-3 поразки.
🤝Подкаст створений за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"
У відео Данило Гетманцев - про свої ТОП-3 поразки.
🤝Подкаст створений за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"
26.03.202513:05
📢 Як витрачаються кошти на відбудову?
В умовах масштабних руйнувань та обмежених ресурсів кожна гривня на відновлення має працювати ефективно. Але чи завжди так відбувається?
Центр досліджень фіскальної політики провів унікальне дослідження видатків місцевих бюджетів на відбудову за 2023 рік. Ми зібрали та верифікували дані щодо 481 об’єкта – шкіл, лікарень, житлових будинків та інфраструктури.
І вже скоро представимо результати! Більше - у відео керівника Центру Віктора Мазярчука
🤝 Відео створене за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"
В умовах масштабних руйнувань та обмежених ресурсів кожна гривня на відновлення має працювати ефективно. Але чи завжди так відбувається?
Центр досліджень фіскальної політики провів унікальне дослідження видатків місцевих бюджетів на відбудову за 2023 рік. Ми зібрали та верифікували дані щодо 481 об’єкта – шкіл, лікарень, житлових будинків та інфраструктури.
І вже скоро представимо результати! Більше - у відео керівника Центру Віктора Мазярчука
🤝 Відео створене за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"
11.04.202507:44
За перші три місяці 2025 року обсяг зовнішньої торгівлі України сягнув $28,4 млрд. Імпорт переважив експорт майже вдвічі: $18,5 млрд проти $9,9 млрд. Такі дані Державної митної служби України.
При цьому найбільше товарів завозили з Китаю, Польщі та Німеччини. А от український експорт найбільше цікавив Польщу, Італію та Іспанію.
Що найчастіше ввозили:
▪️ Машини, обладнання, транспорт — $6,8 млрд (27% усіх митних платежів - 42,3 млрд грн)
▪️ Хімічну продукцію — $3,2 млрд (16% надходжень - 25,5 млрд грн)
▪️ Паливо та енергоносії — $2,5 млрд (28% надходжень - 43,6 млрд грн)
Найкраще продавалося за кордон:
▪️ Продовольчі товари — $5,8 млрд
▪️ Метали та вироби з них — $1,1 млрд
▪️ Машини та обладнання — $882 млн
💡Цікавий факт. У січні-лютому 2025 року найбільш експортованим з України товаром стала кукурудза. За два місяці з України вивезли 4,7 млн тонн на $982 млн.
🤝Матеріал підготовлений в рамках проєкту «ACCORD: Accountability and Capacity-building for Customs Oversight and Reform Development» за фінансової підтримки Європейського Союзу, що реалізується Інститутом аналітики та адвокації та ГО Технології прогресу. Її зміст є виключною відповідальністю FiscalCenter і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
#Accord
При цьому найбільше товарів завозили з Китаю, Польщі та Німеччини. А от український експорт найбільше цікавив Польщу, Італію та Іспанію.
Що найчастіше ввозили:
▪️ Машини, обладнання, транспорт — $6,8 млрд (27% усіх митних платежів - 42,3 млрд грн)
▪️ Хімічну продукцію — $3,2 млрд (16% надходжень - 25,5 млрд грн)
▪️ Паливо та енергоносії — $2,5 млрд (28% надходжень - 43,6 млрд грн)
Найкраще продавалося за кордон:
▪️ Продовольчі товари — $5,8 млрд
▪️ Метали та вироби з них — $1,1 млрд
▪️ Машини та обладнання — $882 млн
💡Цікавий факт. У січні-лютому 2025 року найбільш експортованим з України товаром стала кукурудза. За два місяці з України вивезли 4,7 млн тонн на $982 млн.
🤝Матеріал підготовлений в рамках проєкту «ACCORD: Accountability and Capacity-building for Customs Oversight and Reform Development» за фінансової підтримки Європейського Союзу, що реалізується Інститутом аналітики та адвокації та ГО Технології прогресу. Її зміст є виключною відповідальністю FiscalCenter і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
#Accord
अधिक कार्यक्षमता अनलॉक करने के लिए लॉगिन करें।