Темна Академія | Dark Academia 🌚
26.04.202509:18
Ви чули, як плаче спустошена Прип’ять,
За скоєний гріх розіп’ята живцем,
Прип’ята до неба, щоб випити вічність,
Щоб вмити від бруду змарніле лице?
Регочуть іони малиновим дзвоном,
Вбиваючи блиск нерозкритих очей,
Ридає вночі божевільна мадонна,
Приймаючи з лона холодних дітей
В бездонність ночей.
Малиновий дзвін, малинове лихо,
Як тихо ступає життя у полин
І лине горіти туманам на втіху,
Малинове лихо, малиновий дзвін,
Чорнобильський дзвін.
* Малиновий колір символізує підвищений фон радіації.
Вірш: Анна Багряна – «Малиновий дзвін»
Картина: Марина Соченко – «Сльози Чорнобиля».
26 квітня — день пам’яті Чорнобильської трагедії.
Схиляємося перед подвигом героїв-ліквідаторів. Світла пам’ять загиблим і співчуття всім, чиє життя змінилося назавжди.
За скоєний гріх розіп’ята живцем,
Прип’ята до неба, щоб випити вічність,
Щоб вмити від бруду змарніле лице?
Регочуть іони малиновим дзвоном,
Вбиваючи блиск нерозкритих очей,
Ридає вночі божевільна мадонна,
Приймаючи з лона холодних дітей
В бездонність ночей.
Малиновий дзвін, малинове лихо,
Як тихо ступає життя у полин
І лине горіти туманам на втіху,
Малинове лихо, малиновий дзвін,
Чорнобильський дзвін.
* Малиновий колір символізує підвищений фон радіації.
Вірш: Анна Багряна – «Малиновий дзвін»
Картина: Марина Соченко – «Сльози Чорнобиля».
26 квітня — день пам’яті Чорнобильської трагедії.
Схиляємося перед подвигом героїв-ліквідаторів. Світла пам’ять загиблим і співчуття всім, чиє життя змінилося назавжди.
24.04.202516:58
Обкладинка до книги Максима Цимбаленка "Семен у чортів в пеклі", Київ, 1901.
22.04.202517:28
Микола Івасюк – «Поцілунок», 1910.
20.04.202516:20
Віра Кулеба – Великодній мотив
18.04.202519:32
Рисунок герба м. Львова, затверджений Міністерством внутрішніх справ у Відні. 20 грудня 1882 р.
Центральний державний історичний архів зберігає малюнок герба Львова, погоджений Міністерством внутрішніх справ у Відні. Документ фіксує визначну віху історії західного регіону України – кольорове зображення герба міста Львів. Документ буде цікавим для дослідників геральдики австрійського періоду історії регіону. Кінцевий варіант гербу затвердив імператор Йозеф II у 1789 році. На малюнку зображено лева, який стоїть у брамі міста з трьома вежами.
Джерело
Центральний державний історичний архів зберігає малюнок герба Львова, погоджений Міністерством внутрішніх справ у Відні. Документ фіксує визначну віху історії західного регіону України – кольорове зображення герба міста Львів. Документ буде цікавим для дослідників геральдики австрійського періоду історії регіону. Кінцевий варіант гербу затвердив імператор Йозеф II у 1789 році. На малюнку зображено лева, який стоїть у брамі міста з трьома вежами.
Джерело
से पुनः पोस्ट किया:
ЧАПЛИГІН ✙
17.04.202507:12
ЛГБТ-фестиваль на Великдень?
Чи така вже нагальна потреба проводити його в цей день?
Минулого року ЛГБТ-фестиваль теж хотіли провести саме в Дні пам’яті жертв Голодомору.
Друзі! Тут ми маємо справу з класичною тактикою, розв'язаних фрейдо-марксистами "культурних війн" - створенню поляризації в суспільстві, штучного його поділу навпіл, (залежно від ставлення до тих чи інших питань), - тим самим сворюючи дві ворогуючі групи,
на основі штучного порядку денного, яке нав'язується як органічне.
Метою ж всієї лівацької діяльності є злам та/або фундаментальна заміна цінностної системи, культурних зразків та норм, що визначають внутрішні установки як особистості, так і цілого народу.
Ну і звичайно гранти...
Чи така вже нагальна потреба проводити його в цей день?
Минулого року ЛГБТ-фестиваль теж хотіли провести саме в Дні пам’яті жертв Голодомору.
Друзі! Тут ми маємо справу з класичною тактикою, розв'язаних фрейдо-марксистами "культурних війн" - створенню поляризації в суспільстві, штучного його поділу навпіл, (залежно від ставлення до тих чи інших питань), - тим самим сворюючи дві ворогуючі групи,
на основі штучного порядку денного, яке нав'язується як органічне.
Метою ж всієї лівацької діяльності є злам та/або фундаментальна заміна цінностної системи, культурних зразків та норм, що визначають внутрішні установки як особистості, так і цілого народу.
Ну і звичайно гранти...
26.04.202507:02
Богдан Ткачик – "Камʼяна могила"
24.04.202506:12
Каріна Волошко – “Балада роду та мого народу”, 2012
21.04.202519:18
«Поліцейський», який запихував школяра в автозак, має дуже цікавий шеврон.
*Обʼєднана штурмова бригада національної поліції України має назву «ЛЮТЬ».
*Обʼєднана штурмова бригада національної поліції України має назву «ЛЮТЬ».
20.04.202508:35
Великдень у роботах українських художників
1. Іван Марчук – Натюрморт
2. Едвард Козак – Великдень
3. Петро Андрусів – Великдень, 1960-ті
4. Микола Пимоненко – Великодня утреня, 1891
5. Надія Полуян-Внукова – Великодня субота
6. Олександр Охапкін – Воскресіння Господа Нашого
7. Ніл Хасевич – Христос Воскрес
8. Іван Їжакевич – До Великодньої утрені, 1902
9. Михайло Романишин, 1995
10. Віктор Гвоздинський – Світле воскресіння, 1951.
Христос Воскрес! Воскресне Україна!
1. Іван Марчук – Натюрморт
2. Едвард Козак – Великдень
3. Петро Андрусів – Великдень, 1960-ті
4. Микола Пимоненко – Великодня утреня, 1891
5. Надія Полуян-Внукова – Великодня субота
6. Олександр Охапкін – Воскресіння Господа Нашого
7. Ніл Хасевич – Христос Воскрес
8. Іван Їжакевич – До Великодньої утрені, 1902
9. Михайло Романишин, 1995
10. Віктор Гвоздинський – Світле воскресіння, 1951.
Христос Воскрес! Воскресне Україна!
18.04.202506:27
Богдан Михайлович Сорока – український художник-графік – захоплювався красою дерев’яних церков і переймався через недбале до них ставлення та нищівні перебудування. Зокрема, художник зазначав: «Дерев’яні церковиці – це наш найцінніший мистецький скарб, який був створений впродовж віків. Це символ нашої віри і духовності. Це бастіон українства».
17.04.202506:20
Самуїл Каплан (1928–2021) – "Будинок художника. Весна", 1982.
25.04.202516:32
Катерина Косьяненко – "Блокпост", березень 2022.
7 березня 2022 року художниця їхала з оточеного Києва до Чернівців. Тоді дороги були повсюдно перекриті блокпостами, які стерегли захисники з територіальної оборони – звичайні люди, які здебільшого не мали ні військового вишколу, ні спорядження. Вони й зараз оберігають нас від драконоподібних потвор, які підступно намагаються вдертися на нашу землю, за бар’єр.
7 березня 2022 року художниця їхала з оточеного Києва до Чернівців. Тоді дороги були повсюдно перекриті блокпостами, які стерегли захисники з територіальної оборони – звичайні люди, які здебільшого не мали ні військового вишколу, ні спорядження. Вони й зараз оберігають нас від драконоподібних потвор, які підступно намагаються вдертися на нашу землю, за бар’єр.
23.04.202516:35
Святий Юрій Змієборець, церква св. Юрія, с. Ступниця Львівської області, кінець ХV- початок ХVІ століття.
Ще одним унікальним зображенням св. Юрія в українському сакральному мистецтві є ікона зі с. Ступниця Львівської області кінця ХV — початку ХVІ століття. Стиль цієї ікони хоч і зберігає деякі візантійські риси, але вже виразно тяжіє до західноєвропейського готичного мистецтва. Дуже незвично, що св. Юрій тримає в одній руці меч, а іншою — спис, який в тілі змія, котрий вже триголовий і з вогненним диханням. Перед нами постає також розлога картина середньовічної міської архітектури, на тлі якої видно вболіваючих міщан і саму царівну, за життя якої розгорілася боротьба. Ікона неймовірно детально прописана, навіть вгадується кожна окрема пір’їнка, задекорована в шолом воїна. Хоч загальна кольорова гама напрочуд стримана — сірий, білий та кіноварний кольори з додаванням охри — але ікона промовиста своїм рисунком та виразністю руху.
Джерело: Релігійнo-Інформаційна Служба України
Ще одним унікальним зображенням св. Юрія в українському сакральному мистецтві є ікона зі с. Ступниця Львівської області кінця ХV — початку ХVІ століття. Стиль цієї ікони хоч і зберігає деякі візантійські риси, але вже виразно тяжіє до західноєвропейського готичного мистецтва. Дуже незвично, що св. Юрій тримає в одній руці меч, а іншою — спис, який в тілі змія, котрий вже триголовий і з вогненним диханням. Перед нами постає також розлога картина середньовічної міської архітектури, на тлі якої видно вболіваючих міщан і саму царівну, за життя якої розгорілася боротьба. Ікона неймовірно детально прописана, навіть вгадується кожна окрема пір’їнка, задекорована в шолом воїна. Хоч загальна кольорова гама напрочуд стримана — сірий, білий та кіноварний кольори з додаванням охри — але ікона промовиста своїм рисунком та виразністю руху.
Джерело: Релігійнo-Інформаційна Служба України
21.04.202512:13
से पुनः पोस्ट किया:
Той самий Кухарчук
19.04.202516:27
Сюрреалізм четвертого року повномасштабної війни.
Під стінами приміщення з пафосною табличкою «Культурно-мистецький центр НаУКМА» зібралося студенство Києво-Могилянської академії. Саме тієї Могилянки, яка з 1632 року була осередком українства і несла правильні сенси там, де їх не було.
Але сьогодні студенти стоять під стінами, а не всередині. Бо двері для них — зачинені.
Керівництво академії — в особах Сергія Квіта, Дмитра Мазіна і Владислави Осьмак — заборонило лекцію українського військового, який пройшов пекло найгарячіших ділянок фронту. Йому відмовили через висновок так званого “комітету з етики” — мовляв, він занадто правий, аби читати в академії лекції.
Тема лекції: «Героїчна порода: від старої України до Третіх визвольних змагань».
Я особисто мав розмову з Мазіним і Осьмак. Звертався до них від імені командування 3-го Армійського корпусу. Попереджав про недопустимість ситуацій, у яких люди, що боронили Київ, не мають змоги прочитати лекцію в цьому ж Києві. Але марно.
Сьогоднішня Києво-Могилянка перетворилася на режимний об’єкт, який більше нагадує університет епохи Януковича, ніж простір вільної думки.
Звертаюся до всієї військової і освітньої спільноти:
Це вимагає публічної оцінки. Бо питання не лише в одній відмові — питання в тому, чому сьогодні військовий — ворог в академії, яка завжди була оплотом українського духу.
Чому ці люди беруть участь в освітньому процесі?
Чого вони навчать студентів?
Ненавидіти армію? Зневажати жертву? Цуратися правди, якщо вона незручна?
Прошу про максимальний розголос.
Під стінами приміщення з пафосною табличкою «Культурно-мистецький центр НаУКМА» зібралося студенство Києво-Могилянської академії. Саме тієї Могилянки, яка з 1632 року була осередком українства і несла правильні сенси там, де їх не було.
Але сьогодні студенти стоять під стінами, а не всередині. Бо двері для них — зачинені.
Керівництво академії — в особах Сергія Квіта, Дмитра Мазіна і Владислави Осьмак — заборонило лекцію українського військового, який пройшов пекло найгарячіших ділянок фронту. Йому відмовили через висновок так званого “комітету з етики” — мовляв, він занадто правий, аби читати в академії лекції.
Тема лекції: «Героїчна порода: від старої України до Третіх визвольних змагань».
Я особисто мав розмову з Мазіним і Осьмак. Звертався до них від імені командування 3-го Армійського корпусу. Попереджав про недопустимість ситуацій, у яких люди, що боронили Київ, не мають змоги прочитати лекцію в цьому ж Києві. Але марно.
Сьогоднішня Києво-Могилянка перетворилася на режимний об’єкт, який більше нагадує університет епохи Януковича, ніж простір вільної думки.
Звертаюся до всієї військової і освітньої спільноти:
Це вимагає публічної оцінки. Бо питання не лише в одній відмові — питання в тому, чому сьогодні військовий — ворог в академії, яка завжди була оплотом українського духу.
Чому ці люди беруть участь в освітньому процесі?
Чого вони навчать студентів?
Ненавидіти армію? Зневажати жертву? Цуратися правди, якщо вона незручна?
Прошу про максимальний розголос.
17.04.202516:58
Грамота від Українського народного комітету в США, 17 січня 1919 рік.
16.04.202506:41
Олена Діденко – "Бородянка, лист 2", 2022.
25.04.202506:38
Володимир Слєпченко – Руське військо, 2023
23.04.202506:21
Іван Айвазовський – Корабель у шторм, 1858.
21.04.202506:34
Український художник Василь Власюк – «Освободитель» (Liberator).
19.04.202512:29
‼️РЕПОСТ‼️
Як поліція свавільно затримала молодих хлопців-патріотів, які прийшли висловити своє «ні» проведенню фестивалю ЛГБТ-фільмів у Великодній тиждень.
Побиття, зламування, викручування рук, кидання обличчям на асфальт, «запихування» кількох десятків активістів у тісний автозак та інші традиції НКВС продовжують квітнути в сучасній Україні.
Як поліція свавільно затримала молодих хлопців-патріотів, які прийшли висловити своє «ні» проведенню фестивалю ЛГБТ-фільмів у Великодній тиждень.
Побиття, зламування, викручування рук, кидання обличчям на асфальт, «запихування» кількох десятків активістів у тісний автозак та інші традиції НКВС продовжують квітнути в сучасній Україні.
से पुनः पोस्ट किया:
«Гетьманський Гарнізон» ☨
17.04.202509:39
Цієї суботи великі консервативні організації зберуться в Києві, щоб протидіяти пропаганді содомії, головна мета - чітка контердемонстрація проти кінофестивалю "SunnyBanny" 🎥
Консервативний рух, праве ветеранство, націоналісти та громадськість все ще пам'ятає події минулого року, пам'ятає справжнє обличчя ліберальних злочинців, пам'ятає та збирається помститись
Місто: Київ,
Адреса: вул. Костянтинівська, 26, кінотеатр "Жовтень"
Дата: 19 квітня (субота)
Час: 13:30
☨ Гарнізон ☦️ | Долучитись | Чат | Підтримати
Консервативний рух, праве ветеранство, націоналісти та громадськість все ще пам'ятає події минулого року, пам'ятає справжнє обличчя ліберальних злочинців, пам'ятає та збирається помститись
Місто: Київ,
Адреса: вул. Костянтинівська, 26, кінотеатр "Жовтень"
Дата: 19 квітня (субота)
Час: 13:30
☨ Гарнізон ☦️ | Долучитись | Чат | Підтримати
15.04.202516:14
Микола Битинський – уніформа вояків армії Директорії УНР та Української галицької армії.
Альбом уніформ української армії і фльоти за добу визвольної боротьби 1917–1921. Прага, 1937.
Зберігається в архіві Українського Музею та Бібліотеки у Стемфорді. Джерело оцифрованої колекції розміщено на сайті "Леґіон Українських Січових Стрільців. Фотоархів".
Альбом уніформ української армії і фльоти за добу визвольної боротьби 1917–1921. Прага, 1937.
Зберігається в архіві Українського Музею та Бібліотеки у Стемфорді. Джерело оцифрованої колекції розміщено на сайті "Леґіон Українських Січових Стрільців. Фотоархів".
दिखाया गया 1 - 24 का 174
अधिक कार्यक्षमता अनलॉक करने के लिए लॉगिन करें।