ꖅ Січові Стрільці ☧
से पुनः पोस्ट किया:
Корчинський
19.04.202512:10
Сьогдні, як і вчора менти продовжили пакувати християнську молодь (в тому числі братську), яка намагалася не допустити проведення фестивалю збоченців, який вони навмисно роблять на страсний тиждень, щоб познущатися з нашої віри.
Кличко надав збоченцям муніципальний кінотеатр, а мєнти, як завжди захищають гомосексуалістів із солідарності.
@KORCHYNSKIY
Кличко надав збоченцям муніципальний кінотеатр, а мєнти, як завжди захищають гомосексуалістів із солідарності.
@KORCHYNSKIY
से पुनः पोस्ट किया:
Права Молодь
26.03.202511:05
30 березня у Львові збираються ті, хто замість відданості Батьківщині пропагує руйнування традиційних цінностей. Ті, кому важливіші власні збочені ідеї, ніж майбутнє нації. Такі заходи не просто не на часі – вони підривають українське суспільство зсередини.
Це пряма атака на фундамент нашої нації – родину, мораль, силу духу. Там, де нормальний чоловік має готуватися до бою, вони вирощують слабкість. Там, де має виховуватися свідомий українець, вони насаджують ідеологію виродження. Це – вірус, що роз’їдає суспільство, вбиваючи в ньому готовність до боротьби, руйнуючи інстинкт самозбереження. Нація, в якій мужність і честь підміняють «гендерними самовираженнями», перестає бути боєздатною.
Кожна нація, що втратила моральний стрижень, ставала здобиччю ворога. Українці вистояли перед навалою імперій, бо мали чітку національну ідентичність, оперту на традицію, силу духу та боротьбу. Тому очевидно, що всі ці «акції» – не просто маргінальні забави. Це спроба розкласти суспільство, ослабити нас, щоб Україна впала не від ударів ворога, а від внутрішнього гниття.
Українцям потрібен порядок, сила і єдність! Ніякі «видимості» тут не пройдуть.
❤️ Права Молодь | Instagram
Це пряма атака на фундамент нашої нації – родину, мораль, силу духу. Там, де нормальний чоловік має готуватися до бою, вони вирощують слабкість. Там, де має виховуватися свідомий українець, вони насаджують ідеологію виродження. Це – вірус, що роз’їдає суспільство, вбиваючи в ньому готовність до боротьби, руйнуючи інстинкт самозбереження. Нація, в якій мужність і честь підміняють «гендерними самовираженнями», перестає бути боєздатною.
Кожна нація, що втратила моральний стрижень, ставала здобиччю ворога. Українці вистояли перед навалою імперій, бо мали чітку національну ідентичність, оперту на традицію, силу духу та боротьбу. Тому очевидно, що всі ці «акції» – не просто маргінальні забави. Це спроба розкласти суспільство, ослабити нас, щоб Україна впала не від ударів ворога, а від внутрішнього гниття.
Українцям потрібен порядок, сила і єдність! Ніякі «видимості» тут не пройдуть.
❤️ Права Молодь | Instagram
22.03.202512:04
Перший Консервативний 🇺🇦 – це унікальний проект, що покликаний об'єднати на одній платформі спільноти та рухи, що поділяють традиційні право-консервативні – україно-націоналістичні, християнські ✝️☦️ цінності.
Також платформа буде відкрита для публікацій охочих авторів, які поділяють нашу ідеологію!
ПІДПИСАТИСЬ🔥
ПІДПИСАТИСЬ🔥
ПІДПИСАТИСЬ🔥
Також платформа буде відкрита для публікацій охочих авторів, які поділяють нашу ідеологію!
ПІДПИСАТИСЬ🔥
ПІДПИСАТИСЬ🔥
ПІДПИСАТИСЬ🔥
से पुनः पोस्ट किया:![[☧]Турове серце avatar](/_next/image?url=https%3A%2F%2Fstatic-storm.tglist.com%2Fda1b354b28a3cd215fbc5731e8fd06cb%2Ff8801e35-e97d-494c-aa04-b9438189d732.jpg%3Fw%3D24%26h%3D24&w=48&q=75)
[☧]Турове серце
20.03.202508:40
Збір на Тактичне Спорядження для 48 ОШБ
Любі друзі та небайдужі!
Просимо Вас доєднатись до нашого збору на амуніцію для побратима з 48 Окремої Штурмової Бригади, що виконує бойові завдання на Курському напрямку.
Зібрані кошти будуть використані для придбання якісного та надійного спорядження.
Ваша підтримка є вкрай важливою, адже кожна гривня збереже воїна якій потім повернеться до своїх сімей.
Мета збору: 60 000 ₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/2mkAp8cpd6
Номер картки банку:
Дякуємо за вашу підтримку!
Любі друзі та небайдужі!
Просимо Вас доєднатись до нашого збору на амуніцію для побратима з 48 Окремої Штурмової Бригади, що виконує бойові завдання на Курському напрямку.
Зібрані кошти будуть використані для придбання якісного та надійного спорядження.
Ваша підтримка є вкрай важливою, адже кожна гривня збереже воїна якій потім повернеться до своїх сімей.
Для підживлення інтересу до благої справи, серед всіх хто задонатить суму кратну 100 гривням будуть розігруватися лоти Турового Серця, а саме:
1 місце — "Онтологія Абсолютизму" з підписом-подякою зробленим спеціально для переможця;
2 місце — Срібна брошка: "Inquientum cor";
3 мысце — Патч "Aequo animo".
Більше сотень — більше шансів.
Мета збору: 60 000 ₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/2mkAp8cpd6
Номер картки банку:
4441 1111 2241 1865
Дякуємо за вашу підтримку!
18.03.202520:45
Перше військо України: Легіон Українських Січових Стрільців.
18 березня 1914 року увійшло в історію як день, коли Українська Нація вперше відчула смак зародження власної військової слави. Саме тоді народився Легіон Українських Січових Стрільців – українське націоналістичне та військове формування, яке не лише втілило ідеали національного відродження, але й відродило забутий козацький дух, ставши справжнім символом боротьби за свободу та самостійність України.
Саме у той переломний момент історії, коли українці відмовилися залишатися пасивними свідками подій. Молоді добровольці, сповнені національної гордості та віри у власну національну ідею, об’єдналися в лави Січових Стрільців. Вони не чекали наказів, їхній вибір був зумовлений внутрішнім покликом серця – покликом до відновлення справедливості, честі та відродження Української Нації. Філософія цього часу наголошувала, що воля Нації не може бути підпорядкована чужим силам – вона повинна народжуватися з глибини душі, з внутрішнього прагнення до істинної свободи.
Легіон був створений на основі ідеї, що кожен українець, незалежно від соціального статусу, може стати частиною великої справи. Серед його лав з’явилися як студенські так і прості хлопці, для яких служіння ідеалам свободи було найвищим покликанням. Вони вступали в бій, керовані не лише стратегічними міркуваннями, а й величезною внутрішньою силою, що надихала їх протистояти будь-якому гніту. Саме завдяки їхній рішучості та відданості ідеалам, національна свідомість зазнала істотного оновлення.
Серце Легіону Українських Січових Стрільців билося в ритмі історичної пам’яті Нації. Їхня боротьба була не просто збройним протистоянням – це була філософія життя, яка стверджувала, що справжня сила держави криється в її культурній та духовній єдності. Відлуння їхньої мужності йде крізь століття, надихаючи сучасних лицарів та воїнів, які прагнуть зберегти нашу самостійність. Саме завдяки прикладу цих відважних воїнів Україна зуміла закласти основу для створення подальших збройних формувань – від армії Української Народної Республіки до сучасних Збройних Сил України.
Архівні документи, особисті листи та щоденники учасників Легіону є безцінним свідченням того, як відроджувалась Нація. Історики, дослідники Національної академії наук України та численні дослідницькі проєкти підтверджують, що Легіон Українських Січових Стрільців став першим кроком на довгому шляху до здобуття самостійності. Їхня діяльність надихнула подальші покоління – від учасників визвольних збройних формувань минулого до сучасних захисників українських рубежів.
Незважаючи на плинення часу, спадщина Легіону живе у кожному з нас. Сьогодні, коли Україна стикається з новими викликами, досвід добровольців минулого надихає сучасне покоління воїнів боротись за нашу свободу. Історія першого військового формування є яскравим нагадуванням: воля та самостійність – це не дар, а здобуток, який потребує мужності, відданості та непохитної віри у власну справедливість.
Легіон Українських Січових Стрільців – це більше, ніж просто військова організація. Це націоналістичний символ духовного відродження, доказ того, що Українська Нація народжується не лише в боях, а й у серцях людей, готових стояти за свої священні ідеали. Вони показали, що справжня свобода криється у внутрішній силі, у здатності мріяти і боротися, навіть коли обставини здаються безнадійними. Цей дух – вогонь, який палає в кожному сучасному українці, нагадуючи нам, що самостійність здобувається не лише зброєю, а й вірою у власну гідність та силу. Тому ми як спадкоємці великого минулого будемо боротись за наші святі ідеали лицарства та українського інтегрального націоналізму, бо наше гасло звучить:
Слава Нації! Слава Україні!
Січові Стрільці
18 березня 1914 року увійшло в історію як день, коли Українська Нація вперше відчула смак зародження власної військової слави. Саме тоді народився Легіон Українських Січових Стрільців – українське націоналістичне та військове формування, яке не лише втілило ідеали національного відродження, але й відродило забутий козацький дух, ставши справжнім символом боротьби за свободу та самостійність України.
Саме у той переломний момент історії, коли українці відмовилися залишатися пасивними свідками подій. Молоді добровольці, сповнені національної гордості та віри у власну національну ідею, об’єдналися в лави Січових Стрільців. Вони не чекали наказів, їхній вибір був зумовлений внутрішнім покликом серця – покликом до відновлення справедливості, честі та відродження Української Нації. Філософія цього часу наголошувала, що воля Нації не може бути підпорядкована чужим силам – вона повинна народжуватися з глибини душі, з внутрішнього прагнення до істинної свободи.
Легіон був створений на основі ідеї, що кожен українець, незалежно від соціального статусу, може стати частиною великої справи. Серед його лав з’явилися як студенські так і прості хлопці, для яких служіння ідеалам свободи було найвищим покликанням. Вони вступали в бій, керовані не лише стратегічними міркуваннями, а й величезною внутрішньою силою, що надихала їх протистояти будь-якому гніту. Саме завдяки їхній рішучості та відданості ідеалам, національна свідомість зазнала істотного оновлення.
Серце Легіону Українських Січових Стрільців билося в ритмі історичної пам’яті Нації. Їхня боротьба була не просто збройним протистоянням – це була філософія життя, яка стверджувала, що справжня сила держави криється в її культурній та духовній єдності. Відлуння їхньої мужності йде крізь століття, надихаючи сучасних лицарів та воїнів, які прагнуть зберегти нашу самостійність. Саме завдяки прикладу цих відважних воїнів Україна зуміла закласти основу для створення подальших збройних формувань – від армії Української Народної Республіки до сучасних Збройних Сил України.
Архівні документи, особисті листи та щоденники учасників Легіону є безцінним свідченням того, як відроджувалась Нація. Історики, дослідники Національної академії наук України та численні дослідницькі проєкти підтверджують, що Легіон Українських Січових Стрільців став першим кроком на довгому шляху до здобуття самостійності. Їхня діяльність надихнула подальші покоління – від учасників визвольних збройних формувань минулого до сучасних захисників українських рубежів.
Незважаючи на плинення часу, спадщина Легіону живе у кожному з нас. Сьогодні, коли Україна стикається з новими викликами, досвід добровольців минулого надихає сучасне покоління воїнів боротись за нашу свободу. Історія першого військового формування є яскравим нагадуванням: воля та самостійність – це не дар, а здобуток, який потребує мужності, відданості та непохитної віри у власну справедливість.
Легіон Українських Січових Стрільців – це більше, ніж просто військова організація. Це націоналістичний символ духовного відродження, доказ того, що Українська Нація народжується не лише в боях, а й у серцях людей, готових стояти за свої священні ідеали. Вони показали, що справжня свобода криється у внутрішній силі, у здатності мріяти і боротися, навіть коли обставини здаються безнадійними. Цей дух – вогонь, який палає в кожному сучасному українці, нагадуючи нам, що самостійність здобувається не лише зброєю, а й вірою у власну гідність та силу. Тому ми як спадкоємці великого минулого будемо боротись за наші святі ідеали лицарства та українського інтегрального націоналізму, бо наше гасло звучить:
Честь ,а не меч робить людину лицарем. Без честі лицар — просто вбивця.
Слава Нації! Слава Україні!
Січові Стрільці
17.03.202517:39
Християнський традиціоналізм як основа українського інтегрального націоналізму.
Українська Нація завжди знаходила свої джерела сили в глибоких духовних традиціях, що перетнули віки, об’єднуючи релігійні, культурні та історичні виміри національного буття.
Сучасний дискурс українського інтегрального націоналізму невід’ємно пов’язаний із християнським традиціоналізмом, який є не лише контекстуальним елементом, а й істинною основою для формування цілісного світогляду та морально-етичних засад Нації.
Витоки Української державності та культури сягають часів Княжої Русі, коли прийняття християнства стало не просто релігійним вибором, а символом культурної єдності та цивілізаційного прориву. Саме ця подія заклала підґрунтя для формування духовної спадщини, яка й сьогодні надихає українців на пошук істинних цінностей. Протягом століть християнська віра стала своєрідним містком, що поєднує минуле з сучасністю, відкриваючи можливість інтегрального осмислення національного буття через призму духовного досвіду та історичної пам’яті.
Християнський традиціоналізм сприймається як філософський напрям, що підкреслює вічні цінності, передані через сакральний досвід. Він виступає противагою модерніському раціоналізму, наполягаючи на необхідності збереження духовної спадщини та органічного зв’язку між минулим, сьогоденням і майбутнім. Глибинна думка традиціоналізму полягає в тому, що істина не є продуктом сучасних ідей чи політичних тенденцій, а виникає з багатовікового досвіду, який втілений у священних текстах, обрядах та міфах Нації.
Цей підхід знаходить відгук у працях видатних мислителів, таких як Григорій Сковорода, який через алегоричні та символічні вислови розкривав ідею «вічного пошуку істини» в межах традиції. Подібна думка відлунює й в сучасних інтерпретаціях українського інтегрального націоналізму, де духовність виступає фундаментальною базою для об’єднання всіх сфер суспільного життя.
Інтегральний націоналізм не обмежується лише політичними чи економічними аспектами державотворення. Це концепція, яка прагне об’єднати усі сфери національного буття – духовну, культурну, історичну, соціальну та політичну – в єдину органічну систему. На цьому шляху християнський традиціоналізм виступає своєрідним компасом, спрямовуючи Українську Націю до відродження свого історичного «Я», де кожен індивід сприймається як невід’ємна частина священної спільноти.
Таке бачення ґрунтується на ідеї, що Нація повинна розвиватися у відповідності до вічних законів, закладених у самій сутності буття. Інтегральний націоналізм вимагає синтезу духу та матерії, де державність не є лише політичним утворенням, а стає виразом дисципліни та порядку, у якому кожна людина має своє місце та призначення.
Сучасна дискусія навколо українського інтегрального націоналізму наголошує на тому, що без духовного фундаменту Нація ризикує втратити свою автентичність та унікальність, ставши частиною мультикультуризму, яку нам пропонують ліберали. Християнський традиціоналізм наголошує на поверненні до коренів, до вічних моральних орієнтирів, які допомагають протистояти викликам сучасності. Він відкидає релятивізм та поверхневість модерніських ідей, пропонуючи шлях до істинного оновлення через інтеграцію священного знання з повсякденним життям.
Це означає, що кожен аспект державного будівництва, освітня система, культура та суспільна мораль повинні бути підкріплені глибоким розумінням історичних традицій та духовних ідеалів. Такий підхід, що ґрунтується на синтезі традиційної віри і національної свідомості, сприяє формуванню цілісного світогляду, у якому духовність виступає головним чинником відродження Нації.
Січові Стрільці
Українська Нація завжди знаходила свої джерела сили в глибоких духовних традиціях, що перетнули віки, об’єднуючи релігійні, культурні та історичні виміри національного буття.
Сучасний дискурс українського інтегрального націоналізму невід’ємно пов’язаний із християнським традиціоналізмом, який є не лише контекстуальним елементом, а й істинною основою для формування цілісного світогляду та морально-етичних засад Нації.
Витоки Української державності та культури сягають часів Княжої Русі, коли прийняття християнства стало не просто релігійним вибором, а символом культурної єдності та цивілізаційного прориву. Саме ця подія заклала підґрунтя для формування духовної спадщини, яка й сьогодні надихає українців на пошук істинних цінностей. Протягом століть християнська віра стала своєрідним містком, що поєднує минуле з сучасністю, відкриваючи можливість інтегрального осмислення національного буття через призму духовного досвіду та історичної пам’яті.
Християнський традиціоналізм сприймається як філософський напрям, що підкреслює вічні цінності, передані через сакральний досвід. Він виступає противагою модерніському раціоналізму, наполягаючи на необхідності збереження духовної спадщини та органічного зв’язку між минулим, сьогоденням і майбутнім. Глибинна думка традиціоналізму полягає в тому, що істина не є продуктом сучасних ідей чи політичних тенденцій, а виникає з багатовікового досвіду, який втілений у священних текстах, обрядах та міфах Нації.
Цей підхід знаходить відгук у працях видатних мислителів, таких як Григорій Сковорода, який через алегоричні та символічні вислови розкривав ідею «вічного пошуку істини» в межах традиції. Подібна думка відлунює й в сучасних інтерпретаціях українського інтегрального націоналізму, де духовність виступає фундаментальною базою для об’єднання всіх сфер суспільного життя.
Інтегральний націоналізм не обмежується лише політичними чи економічними аспектами державотворення. Це концепція, яка прагне об’єднати усі сфери національного буття – духовну, культурну, історичну, соціальну та політичну – в єдину органічну систему. На цьому шляху християнський традиціоналізм виступає своєрідним компасом, спрямовуючи Українську Націю до відродження свого історичного «Я», де кожен індивід сприймається як невід’ємна частина священної спільноти.
Таке бачення ґрунтується на ідеї, що Нація повинна розвиватися у відповідності до вічних законів, закладених у самій сутності буття. Інтегральний націоналізм вимагає синтезу духу та матерії, де державність не є лише політичним утворенням, а стає виразом дисципліни та порядку, у якому кожна людина має своє місце та призначення.
Сучасна дискусія навколо українського інтегрального націоналізму наголошує на тому, що без духовного фундаменту Нація ризикує втратити свою автентичність та унікальність, ставши частиною мультикультуризму, яку нам пропонують ліберали. Християнський традиціоналізм наголошує на поверненні до коренів, до вічних моральних орієнтирів, які допомагають протистояти викликам сучасності. Він відкидає релятивізм та поверхневість модерніських ідей, пропонуючи шлях до істинного оновлення через інтеграцію священного знання з повсякденним життям.
Це означає, що кожен аспект державного будівництва, освітня система, культура та суспільна мораль повинні бути підкріплені глибоким розумінням історичних традицій та духовних ідеалів. Такий підхід, що ґрунтується на синтезі традиційної віри і національної свідомості, сприяє формуванню цілісного світогляду, у якому духовність виступає головним чинником відродження Нації.
Січові Стрільці
14.04.202517:04
Початок Антитерористичної операції «АТО».
14 квітня 2014 року – цей день увійшов в історію як миттєвий спалах вогню в серцях українців. Рівно 11 років тому, коли зовнішня агресія набирала обертів, була оголошена Антитерористична операція «АТО», що стала не просто військовою акцією, а символом визвольного спротиву, народженням нової та міцної Нації.
Поки Москва розгортала свою гібридну навалу, на передову вийшли не чиновники чи зовнішні «партнери», а українські добровольці – люди, що володіли невгасимим вогнем у серці і величезною силою волі. Вони не чекали наказу, адже розуміли: Україна не має бути їй данина, вона вимагає захисту і відстоювання своєї ідентичності. Їхній вихід на фронт став відповіддю на виклик історії зі злом, з яким стикнулось країна після Майдану, коли частина суспільства ще намагалася осмислити минулі події. Саме ці добровольці – націоналісти, що відмовились від байдужості – стали першою лінією оборони.
АТО завжди було більше, ніж просто військове протистояння. Це була боротьба за Українську державність– за кожну п’ядь рідної землі, за честь предків і майбутнє Нації. У годину, коли холодна логіка агресора прагнула знищити українську душу, воїни АТО озброїлися не лише зброєю, а й вірою у свою ідею, у свою культурну спадщину. Протистояння стало символом самовизначення, де кожен, хто брав участь у бойових діях, виходив із окопів не з паспортом у кишені, а з автоматом у руках, не заради абстрактних ідей, а заради формування нової Української Нації.
Філософська сутність цього періоду проявляється в усвідомленні, що свободу не дарують – її здобувають. Українські воїни, подібно до стародавніх героїв, поставили під сумнів легітимність зовнішнього впливу, доводячи, що Нація народжується у боротьбі за ідеали, за національну гідність та історичну справедливість.
Саме в окопах 14 квітня зароджувалась не просто операція – там народжувалась ідея, яка прокладала шлях до нового бачення України. Ця операція стала символом того, що кожне серце, наповнене любов’ю до рідної землі, може стати оплотом свободи. У цей день сміливість і рішучість об'єдналися в єдине ціле, демонструючи, що дух Української Нації непохитний перед обличчям негоди.
Кожен погляд, кожна крапля поту тих, хто вийшов назустріч небезпеці, були свідченням того, що боротьба – це не лише фізична битва, але й моральний виклик часу. Воно набуло нового значення – не просто захист державних кордонів, а захист самої ідеї української ідентичності, культурної спадщини та історичної справедливості.
Початок «АТО» закарбувався в історичних спогадах як момент, коли Нація встала на захист своєї долі, коли кожен українець відчув свою священну місію. Це була епоха, коли ідеологія, історія та філософія злилися в одне ціле, даруючи Нації нове життя – життя, яке не визнає підкорення, а бореться за свободу і самостійність до останнього подиху.
Сьогодні, оглядаючись назад, ми пам’ятаємо ті дні як символ нескореності, як проблиск істинної мужності, що надихає кожного з нас на вічну любов до своєї Батьківщини, оберігаючи її історію, культуру та святу ідею самостійності.
Січові Стрільці
14 квітня 2014 року – цей день увійшов в історію як миттєвий спалах вогню в серцях українців. Рівно 11 років тому, коли зовнішня агресія набирала обертів, була оголошена Антитерористична операція «АТО», що стала не просто військовою акцією, а символом визвольного спротиву, народженням нової та міцної Нації.
Поки Москва розгортала свою гібридну навалу, на передову вийшли не чиновники чи зовнішні «партнери», а українські добровольці – люди, що володіли невгасимим вогнем у серці і величезною силою волі. Вони не чекали наказу, адже розуміли: Україна не має бути їй данина, вона вимагає захисту і відстоювання своєї ідентичності. Їхній вихід на фронт став відповіддю на виклик історії зі злом, з яким стикнулось країна після Майдану, коли частина суспільства ще намагалася осмислити минулі події. Саме ці добровольці – націоналісти, що відмовились від байдужості – стали першою лінією оборони.
АТО завжди було більше, ніж просто військове протистояння. Це була боротьба за Українську державність– за кожну п’ядь рідної землі, за честь предків і майбутнє Нації. У годину, коли холодна логіка агресора прагнула знищити українську душу, воїни АТО озброїлися не лише зброєю, а й вірою у свою ідею, у свою культурну спадщину. Протистояння стало символом самовизначення, де кожен, хто брав участь у бойових діях, виходив із окопів не з паспортом у кишені, а з автоматом у руках, не заради абстрактних ідей, а заради формування нової Української Нації.
Філософська сутність цього періоду проявляється в усвідомленні, що свободу не дарують – її здобувають. Українські воїни, подібно до стародавніх героїв, поставили під сумнів легітимність зовнішнього впливу, доводячи, що Нація народжується у боротьбі за ідеали, за національну гідність та історичну справедливість.
Саме в окопах 14 квітня зароджувалась не просто операція – там народжувалась ідея, яка прокладала шлях до нового бачення України. Ця операція стала символом того, що кожне серце, наповнене любов’ю до рідної землі, може стати оплотом свободи. У цей день сміливість і рішучість об'єдналися в єдине ціле, демонструючи, що дух Української Нації непохитний перед обличчям негоди.
Кожен погляд, кожна крапля поту тих, хто вийшов назустріч небезпеці, були свідченням того, що боротьба – це не лише фізична битва, але й моральний виклик часу. Воно набуло нового значення – не просто захист державних кордонів, а захист самої ідеї української ідентичності, культурної спадщини та історичної справедливості.
Початок «АТО» закарбувався в історичних спогадах як момент, коли Нація встала на захист своєї долі, коли кожен українець відчув свою священну місію. Це була епоха, коли ідеологія, історія та філософія злилися в одне ціле, даруючи Нації нове життя – життя, яке не визнає підкорення, а бореться за свободу і самостійність до останнього подиху.
Сьогодні, оглядаючись назад, ми пам’ятаємо ті дні як символ нескореності, як проблиск істинної мужності, що надихає кожного з нас на вічну любов до своєї Батьківщини, оберігаючи її історію, культуру та святу ідею самостійності.
Січові Стрільці
से पुनः पोस्ट किया:
1 ОШП
25.03.202507:31
Несправний корч — це коли дронщики не доїхали до позицій, не провели розвідку і загинули люди. Не змогли евакуювати поранених. Не підвезли боєприпаси. Це все життя наших людей.
1 ОШБ імені Дмитра Коцюбайла збирає на пікапи, які не підведуть і збережуть життя. Задонатьте бойовому батальйону на надійні машини.
🔗Посилання на банку.
🔗 Реквізити та PayPal.
1 ОШБ імені Дмитра Коцюбайла збирає на пікапи, які не підведуть і збережуть життя. Задонатьте бойовому батальйону на надійні машини.
🔗Посилання на банку.
🔗 Реквізити та PayPal.
से पुनः पोस्ट किया:
Залізний Хрест ✙ △
21.03.202517:31
🔫🦁 Українські Січові Стрільці. Знак "Артистичної Горстки". Рисував Ю. Крайківський в січні 1916 р.
Джерело📄🫡: Поштівка з колекції Юрія Завербного
#псвЗХ #мистецтвоЗХ #ГаличинаЗХ
Ласкаво просимо, друже ☠️🦁
Джерело📄🫡: Поштівка з колекції Юрія Завербного
#псвЗХ #мистецтвоЗХ #ГаличинаЗХ
Ласкаво просимо, друже ☠️🦁
19.03.202519:54
Лівацьке гендерне питання, що руйнує Українську Націю з середини.
Україна протягом століть проходила через різні історичні випробування, відстоюючи свою національну ідентичність, суверенітет та волю. Сьогодні, коли на фронті розгортається героїчна боротьба за існування держави, наша Нація опиняється перед новою, не менш руйнівною загрозою – лівацьким гендерним питанням, яке з середини підриває духовну, моральну, національну та традиційну основу Української Нації.
Українці завжди були Нацією, що вміє боротися за свої принципи. Від часів козацької доби до героїчних подвигів УПА та організацій на кшталт ОУН – Нація завжди мала свою чітку ідеологічну лінію, де честь, воля, традиційність та глибока духовність займали центральне місце. Сьогодні ми свідки того, як зовнішні ідеологічні імпульси, що не коріняться в нашій історичній традиції, намагаються впровадити іноземні моделі мислення, які руйнують морально-етичні засади нашого суспільства.
За умов сучасної геополітичної боротьби український державний апарат, ніби зачарований ідеями західних еліт, поступово впроваджує гендерну парадигму у всі сфери життя. Особливо це стосується Збройних Сил, де впровадження численних «гендерних радників» і створення «паперових посад» має справу не з реальними військовими потребами, а зі спробою адаптувати нашу оборону до руйнуючих стандартів, розроблених за кордоном.
Ця бюрократизація, яку виправдовують необхідністю інтеграції до ЄС і НАТО, насправді є ознакою системного просування чужорідної ідеології. Гендерна ідеологія не має нічого спільного з традиційними цінностями Української Нації, вона лише розсіює єдність, підриває моральні засади та перетворює армію на арену клоунських експериментів пролівацького західного світу.
Поки наші воїни мужньо захищають землю, в кабінетах продовжується дискусія про «гендерну рівність». Гендерні активісти, які в умовах бойових дій відмовляються від конкретних дій на благо нашої Вітчизни, стають символом державного руйнування. Їхня риторика не витримує порівняння з прикладами справжніх українських жінок, які з перших днів війни стали на захист нашої Вітчизни.
Українські націоналістки, з якими ми маємо спільну історію від УСС до ОУН, не потребують особливих умов чи «паперових посад». Вони втілюють у собі силу, рішучість і віру в майбутнє Української Нації. Вони лікують поранених, воюють поряд із чоловіками, волонтерять і будують нову державу, лишаючись вірними своїм ідеалам.
Наша Українська Національна Ідея формується навколо ідеї українського інтегрального націоналізму, ідеологія, яка була заснована на філософії кровно-органічної спільноти, що плекає в собі дух єдності, християнського світогляду і традиціоналізму, вона вимагає повернення до традиційних цінностей, на яких повинна будуватись Українська Самостійна Соборна Держава. Система, яка нас зараз оточує, являється величезним розкольником, що намагається нав'язати свій утопічний неомарксизм у наше українське суспільство, саме ця система змушує нас не забувати про спільну мету, а саме – збереження Нації та розбудови нової Української державності. Замість того, щоб спрямовувати зусилля на оборону держави, ми стаємо полем для внутрішнього окупаційного режиму, який в кінцевому підсумку роз’їдає нашу культурну,національність та духовну основу.
Час змін настав.На фоні військових подій майбутнє нашої Нації вирішується на передовій,а не в кабінетах,де тривають безглузді дебати про «гендерну рівність».Реальні потреби – забезпечення фронту,підтримка добровольців,захист прав тих, хто сьогодні,не вагаючись,бере зброю в руки.Це і є справжній патріотизм,який відстоює ідеї українського інтегрального націоналізму,спрямованого на збереження української душі та державності.
Поки влада стала окупаційною зоною для лівацьких ідей,що руйнують традиційний устрій українського суспільства,українські патріоти та націоналісти,які вміють відокремлювати зовнішні імпульси від національних цінностей,повинні залишатися непохитними.
Наш обов’язок–відстоювати ідеї, що є необхідними для Української Нації та відмовлятися від зовнішнього впливу, що несе в собі руйнацію.
Січові Стрільці
Україна протягом століть проходила через різні історичні випробування, відстоюючи свою національну ідентичність, суверенітет та волю. Сьогодні, коли на фронті розгортається героїчна боротьба за існування держави, наша Нація опиняється перед новою, не менш руйнівною загрозою – лівацьким гендерним питанням, яке з середини підриває духовну, моральну, національну та традиційну основу Української Нації.
Українці завжди були Нацією, що вміє боротися за свої принципи. Від часів козацької доби до героїчних подвигів УПА та організацій на кшталт ОУН – Нація завжди мала свою чітку ідеологічну лінію, де честь, воля, традиційність та глибока духовність займали центральне місце. Сьогодні ми свідки того, як зовнішні ідеологічні імпульси, що не коріняться в нашій історичній традиції, намагаються впровадити іноземні моделі мислення, які руйнують морально-етичні засади нашого суспільства.
За умов сучасної геополітичної боротьби український державний апарат, ніби зачарований ідеями західних еліт, поступово впроваджує гендерну парадигму у всі сфери життя. Особливо це стосується Збройних Сил, де впровадження численних «гендерних радників» і створення «паперових посад» має справу не з реальними військовими потребами, а зі спробою адаптувати нашу оборону до руйнуючих стандартів, розроблених за кордоном.
Ця бюрократизація, яку виправдовують необхідністю інтеграції до ЄС і НАТО, насправді є ознакою системного просування чужорідної ідеології. Гендерна ідеологія не має нічого спільного з традиційними цінностями Української Нації, вона лише розсіює єдність, підриває моральні засади та перетворює армію на арену клоунських експериментів пролівацького західного світу.
Поки наші воїни мужньо захищають землю, в кабінетах продовжується дискусія про «гендерну рівність». Гендерні активісти, які в умовах бойових дій відмовляються від конкретних дій на благо нашої Вітчизни, стають символом державного руйнування. Їхня риторика не витримує порівняння з прикладами справжніх українських жінок, які з перших днів війни стали на захист нашої Вітчизни.
Українські націоналістки, з якими ми маємо спільну історію від УСС до ОУН, не потребують особливих умов чи «паперових посад». Вони втілюють у собі силу, рішучість і віру в майбутнє Української Нації. Вони лікують поранених, воюють поряд із чоловіками, волонтерять і будують нову державу, лишаючись вірними своїм ідеалам.
Наша Українська Національна Ідея формується навколо ідеї українського інтегрального націоналізму, ідеологія, яка була заснована на філософії кровно-органічної спільноти, що плекає в собі дух єдності, християнського світогляду і традиціоналізму, вона вимагає повернення до традиційних цінностей, на яких повинна будуватись Українська Самостійна Соборна Держава. Система, яка нас зараз оточує, являється величезним розкольником, що намагається нав'язати свій утопічний неомарксизм у наше українське суспільство, саме ця система змушує нас не забувати про спільну мету, а саме – збереження Нації та розбудови нової Української державності. Замість того, щоб спрямовувати зусилля на оборону держави, ми стаємо полем для внутрішнього окупаційного режиму, який в кінцевому підсумку роз’їдає нашу культурну,національність та духовну основу.
Час змін настав.На фоні військових подій майбутнє нашої Нації вирішується на передовій,а не в кабінетах,де тривають безглузді дебати про «гендерну рівність».Реальні потреби – забезпечення фронту,підтримка добровольців,захист прав тих, хто сьогодні,не вагаючись,бере зброю в руки.Це і є справжній патріотизм,який відстоює ідеї українського інтегрального націоналізму,спрямованого на збереження української душі та державності.
Поки влада стала окупаційною зоною для лівацьких ідей,що руйнують традиційний устрій українського суспільства,українські патріоти та націоналісти,які вміють відокремлювати зовнішні імпульси від національних цінностей,повинні залишатися непохитними.
Наш обов’язок–відстоювати ідеї, що є необхідними для Української Нації та відмовлятися від зовнішнього впливу, що несе в собі руйнацію.
Січові Стрільці
से पुनः पोस्ट किया:Права Молодь
18.03.202514:12
🕯️Вічна пам’ять другові Руді
Сьогодні рівно рік загибелі нашого побратима, Антона Пономарьова, друга "Руді". Йому було всього 21…
У такому молодому віці він обрав надскладний шлях націоналіста — боротись за Україну. Активний учасник харківського осередку Правої Молоді, він завжди був там, де потрібна була допомога. Життєрадісний, відповідальний та дуже ініціативний, завжди готовий підтримати побратимів і словом, і ділом.
Він горів ідеєю та мав велику мотивацію стати на захист України, тому у квітні 2023 року Антон добровільно став до лав 67 ОМБр ДУК ПС. Загинув 18 березня 2024 року під час виконання бойового завдання.
Його жертовність – наш приклад. Пам’ять про нього – наш обов’язок.
Бути воїном — жити вічно!
Друг Руді назавжди в строю⚔️
❤️ Права Молодь | Instagram
Сьогодні рівно рік загибелі нашого побратима, Антона Пономарьова, друга "Руді". Йому було всього 21…
У такому молодому віці він обрав надскладний шлях націоналіста — боротись за Україну. Активний учасник харківського осередку Правої Молоді, він завжди був там, де потрібна була допомога. Життєрадісний, відповідальний та дуже ініціативний, завжди готовий підтримати побратимів і словом, і ділом.
Він горів ідеєю та мав велику мотивацію стати на захист України, тому у квітні 2023 року Антон добровільно став до лав 67 ОМБр ДУК ПС. Загинув 18 березня 2024 року під час виконання бойового завдання.
Його жертовність – наш приклад. Пам’ять про нього – наш обов’язок.
Бути воїном — жити вічно!
Друг Руді назавжди в строю⚔️
❤️ Права Молодь | Instagram
17.03.202516:18
Націоналістично-Патріотична Папка
Ця папка представляє собою збірку найбільш націоналістичних каналів, які вам розкажуть про Український Націоналізм та його мету.
Тут ви знайдете героїчні сторінки нашої історії з різних часів. Ви дізнаєтесь про славні подвиги предків наших.
Ви дізнаєтесь чин України та нашу національну мету, яку викривляють вороги наші.
Україна є невід'ємною частиною нашого серця, як і Нація за яку ми боремось.
Разом ми зможемо зробити будь-що!
Якщо бентежить доля України та її Нації приєднуйся до папки та разом з нами популяризуй ідею і чин України та її славетне минуле!
Звеличимо Націю РАЗОМ!
Приєднатися
Приєднатися
Приєднатися
Ця папка представляє собою збірку найбільш націоналістичних каналів, які вам розкажуть про Український Націоналізм та його мету.
Тут ви знайдете героїчні сторінки нашої історії з різних часів. Ви дізнаєтесь про славні подвиги предків наших.
Ви дізнаєтесь чин України та нашу національну мету, яку викривляють вороги наші.
Україна є невід'ємною частиною нашого серця, як і Нація за яку ми боремось.
Разом ми зможемо зробити будь-що!
Якщо бентежить доля України та її Нації приєднуйся до папки та разом з нами популяризуй ідею і чин України та її славетне минуле!
Звеличимо Націю РАЗОМ!
Приєднатися
Приєднатися
Приєднатися
02.04.202515:02
» Бастіон «
–•–
Презентуємо вам папку "Бастіон" - символ українськості та національного духу.
Це місце, де єднається віра у свою націю, воля до перемоги та пристрасна любов до держави.
У цій папці ви знайдете багато різноманітних каналів, що пропагують національну гордість, традиції та культуру.
–•–
Приєднуйтеся до папки "Бастіон" та станьте частиною великого українського національного руху, що живе сьогодні й завжди!
{ Приєднатися }
–•–
Презентуємо вам папку "Бастіон" - символ українськості та національного духу.
Це місце, де єднається віра у свою націю, воля до перемоги та пристрасна любов до держави.
У цій папці ви знайдете багато різноманітних каналів, що пропагують національну гордість, традиції та культуру.
–•–
Приєднуйтеся до папки "Бастіон" та станьте частиною великого українського національного руху, що живе сьогодні й завжди!
{ Приєднатися }
23.03.202512:04
⚡⚡ Воістину Правий погляд на тлінне сьогодення, не затьмарений секуляризмом і лібералізмом.
Тут ви знайдете: актуальні новини, філософські роздуми, метафізичні смисли
Долучайся, будь в авангарді Війська Римлян☦️🦅
https://t.me/newKons
https://t.me/newKons
https://t.me/newKons
Тут ви знайдете: актуальні новини, філософські роздуми, метафізичні смисли
Долучайся, будь в авангарді Війська Римлян☦️🦅
https://t.me/newKons
https://t.me/newKons
https://t.me/newKons
20.03.202520:41
20 березня — 386 років від дня народження Івана Мазепи.
Сьогодні ми відзначаємо знамениту дату – 386-річчя від дня народження великого українського державника, полководця і мислителя, котрий увіковічив навічно своє ім’я в історію і це гетьман Іван Мазепа. Його життя, сповнене героїзму, рішучості та філософського підґрунтя, стало символом боротьби за свободу та самостійність Української Нації.
Іван Мазепа народився 20 березня 1639 року в час, коли українські землі переживали складні періоди зовнішнього тиску і внутрішніх перетворень. З ранніх років він набував знань у дусі європейського просвітництва, що пізніше вилилося у глибоке розуміння державності, культури та власної національної сутності. Саме це сприяло формуванню його філософії, а саме – бачення України як самостійної, суверенної та соборної держави з багатою культурною спадщиною.
Після обрання гетьманом, Мазепа поставив перед собою завдання – відродити та зміцнити Українську державність. Він не лише сприяв економічному та культурному розвитку Лівобережної України, але й намагався створити умови для політичного самовизначення Української Нації. Його реформи охоплювали модернізацію адміністративної системи, розвиток міст і торгівлі, що мало за мету не лише покращення побуту, але й духовне відродження Нації.
Зіткнувшись із систематичним тиском царської влади, яка невпинно намагалася згасити український національний дух, Мазепа зробив історично важливий крок – розірвав давні зв’язки з Москвою. Усвідомлюючи, що продовження цього союзу призводить до поневолення Української державності, він обрав шлях боротьби за свободу. Під час Північної війни, коли 7 листопада 1708 року Карл XII увійшов в Україну, Мазепа уклав союз зі Швецією. Його відданість ідеалам самостійності знайшла підтримку серед близько трьох тисяч козаків та провідних старшин, що демонструвало силу єдності у боротьбі проти загарбницьких сил.
Іван Мазепа був не просто військовим лідером – його душа пізнавала світ через призму філософії свободи. Він вірив, що істинна самостійність можлива лише тоді, коли Нація розуміє свою історію і культуру, коли кожен українець усвідомлює свою роль у великій драмі державотворення. Його думки надихали покоління, закликаючи до відновлення справедливості, відстоювання козацьких прав і створення сучасної Української державності. Цей внутрішній світогляд став основою для подальшої боротьби за національну ідентичність.
Звертаючись до свого війська, Мазепа промовив слова, що стали символом національної боротьби:
Цей заклик не лише об’єднав його побратимів у боротьбі, але й залишив незгладимий слід у серцях майбутніх поколінь.
На жаль, історія трагічна – поразка під Полтавою стала поворотним моментом у житті гетьмана. Після невдалого союзу зі Швецією, Мазепа змушений був покинути рідну землю. 22 вересня 1709 року, перебуваючи у вигнанні неподалік міста Бендери в Молдовському князівстві, він поклав край своєму життя. Проте його ідеали, сміливість і самовідданість залишилися у пам’яті Української Нації, як символ революційного духу та віри у власну державність.
Історична постать Івана Мазепи стала архетипом для всіх, хто мріє про волю та гідність. Його життя, сповнене героїзму, філософських пошуків та державних звершень, надихає сучасних українців на відновлення та зміцнення національної ідентичності. Боротьба, яку розпочав Мазепа, є прикладом того, як любов до рідної землі може перетворитися на могутню силу, здатну змінити хід історії.
Пам’ятаємо боротьбу Івана Мазепи та продовжуємо його справу!
Січові Стрільці
Сьогодні ми відзначаємо знамениту дату – 386-річчя від дня народження великого українського державника, полководця і мислителя, котрий увіковічив навічно своє ім’я в історію і це гетьман Іван Мазепа. Його життя, сповнене героїзму, рішучості та філософського підґрунтя, стало символом боротьби за свободу та самостійність Української Нації.
Іван Мазепа народився 20 березня 1639 року в час, коли українські землі переживали складні періоди зовнішнього тиску і внутрішніх перетворень. З ранніх років він набував знань у дусі європейського просвітництва, що пізніше вилилося у глибоке розуміння державності, культури та власної національної сутності. Саме це сприяло формуванню його філософії, а саме – бачення України як самостійної, суверенної та соборної держави з багатою культурною спадщиною.
Після обрання гетьманом, Мазепа поставив перед собою завдання – відродити та зміцнити Українську державність. Він не лише сприяв економічному та культурному розвитку Лівобережної України, але й намагався створити умови для політичного самовизначення Української Нації. Його реформи охоплювали модернізацію адміністративної системи, розвиток міст і торгівлі, що мало за мету не лише покращення побуту, але й духовне відродження Нації.
Зіткнувшись із систематичним тиском царської влади, яка невпинно намагалася згасити український національний дух, Мазепа зробив історично важливий крок – розірвав давні зв’язки з Москвою. Усвідомлюючи, що продовження цього союзу призводить до поневолення Української державності, він обрав шлях боротьби за свободу. Під час Північної війни, коли 7 листопада 1708 року Карл XII увійшов в Україну, Мазепа уклав союз зі Швецією. Його відданість ідеалам самостійності знайшла підтримку серед близько трьох тисяч козаків та провідних старшин, що демонструвало силу єдності у боротьбі проти загарбницьких сил.
Іван Мазепа був не просто військовим лідером – його душа пізнавала світ через призму філософії свободи. Він вірив, що істинна самостійність можлива лише тоді, коли Нація розуміє свою історію і культуру, коли кожен українець усвідомлює свою роль у великій драмі державотворення. Його думки надихали покоління, закликаючи до відновлення справедливості, відстоювання козацьких прав і створення сучасної Української державності. Цей внутрішній світогляд став основою для подальшої боротьби за національну ідентичність.
Звертаючись до свого війська, Мазепа промовив слова, що стали символом національної боротьби:
«Браття! Прийшла наша пора. Скористаймося цим випадком: помстимося москалям за їхнє тривале насилля, за жорстокості й несправедливості, збережемо нашу свободу й козацькі права. Ось коли настав час скинути остогидле ярмо й зробити Україну вільною та незалежною!»
Цей заклик не лише об’єднав його побратимів у боротьбі, але й залишив незгладимий слід у серцях майбутніх поколінь.
На жаль, історія трагічна – поразка під Полтавою стала поворотним моментом у житті гетьмана. Після невдалого союзу зі Швецією, Мазепа змушений був покинути рідну землю. 22 вересня 1709 року, перебуваючи у вигнанні неподалік міста Бендери в Молдовському князівстві, він поклав край своєму життя. Проте його ідеали, сміливість і самовідданість залишилися у пам’яті Української Нації, як символ революційного духу та віри у власну державність.
Історична постать Івана Мазепи стала архетипом для всіх, хто мріє про волю та гідність. Його життя, сповнене героїзму, філософських пошуків та державних звершень, надихає сучасних українців на відновлення та зміцнення національної ідентичності. Боротьба, яку розпочав Мазепа, є прикладом того, як любов до рідної землі може перетворитися на могутню силу, здатну змінити хід історії.
Пам’ятаємо боротьбу Івана Мазепи та продовжуємо його справу!
Січові Стрільці
19.03.202517:23
Я долучаюсь до командного збору на комплектування для FPV-дронів від: https://www.instagram.com/pixel.go.ua?igsh=MW1wajUwZjZ5YTBoeg==
🫂 Загальна мета: 1 млн
🌝 Моя мета 10 тис
📚 За донат кратний 50 грн розігрую книгу Андрія Кокотюхи «Врятувати березень» (якщо донатите не з моно, будь ласка, вказуйте в коментарі до переказу свої контактні дані)💗
Дрони на передовій є основою сучасної війни. Перевагу завжди матиме та сторона, яка має кращі технології. Тому наш обов’язок — максимально сприяти виробництву та поширенню FPV-дронів.
Військові захищають нас, дрони - захищають військових і нищать ворога, у нашій відповідальності робити все необхідне, щоб військові мали ці засоби для боротьби. І що найголовніше - мали їх вчасно🫂
Тому гуртуймося, єднаймося, любі.
Памʼятаймо, що світло переможе обовʼязково.
І робимо все, що є в наших силах задля спільної перемоги ❤️🩹
Посилання на баночку: https://send.monobank.ua/jar/zNU2L44qi
🫂 Загальна мета: 1 млн
🌝 Моя мета 10 тис
📚 За донат кратний 50 грн розігрую книгу Андрія Кокотюхи «Врятувати березень» (якщо донатите не з моно, будь ласка, вказуйте в коментарі до переказу свої контактні дані)💗
Дрони на передовій є основою сучасної війни. Перевагу завжди матиме та сторона, яка має кращі технології. Тому наш обов’язок — максимально сприяти виробництву та поширенню FPV-дронів.
Військові захищають нас, дрони - захищають військових і нищать ворога, у нашій відповідальності робити все необхідне, щоб військові мали ці засоби для боротьби. І що найголовніше - мали їх вчасно🫂
Тому гуртуймося, єднаймося, любі.
Памʼятаймо, що світло переможе обовʼязково.
І робимо все, що є в наших силах задля спільної перемоги ❤️🩹
Посилання на баночку: https://send.monobank.ua/jar/zNU2L44qi
18.03.202513:03
» Бастіон «
–•–
Презентуємо вам папку "Бастіон" - символ українськості та національного духу.
Це місце, де єднається віра у свою націю, воля до перемоги та пристрасна любов до держави.
У цій папці ви знайдете багато різноманітних каналів, що пропагують національну гордість, традиції та культуру.
–•–
Приєднуйтеся до папки "Бастіон" та станьте частиною великого українського національного руху, що живе сьогодні й завжди!
{ Приєднатися }
–•–
Презентуємо вам папку "Бастіон" - символ українськості та національного духу.
Це місце, де єднається віра у свою націю, воля до перемоги та пристрасна любов до держави.
У цій папці ви знайдете багато різноманітних каналів, що пропагують національну гордість, традиції та культуру.
–•–
Приєднуйтеся до папки "Бастіон" та станьте частиною великого українського національного руху, що живе сьогодні й завжди!
{ Приєднатися }
से पुनः पोस्ट किया:
ПРАВИЙ СЕКТОР
15.03.202510:10
Вшануймо пам’ять друга “Хаммера” у день його народження!
Сьогодні, 15 березня, ми згадуємо українського націоналіста, командира 2-го окремого батальйону ДУК “Правий сектор”, Героя України Тараса Бобанича (друга “Хаммера”).
Друг “Хаммер” був одним із тих, кого вороги боялися, а побратими поважали. Його шлях боротьби розпочався задовго до Майдану 2013–2014 років, а після Революції Гідності він став одним із найвідданіших воїнів за волю України. Воював на сході у складі Добровольчого Українського Корпусу “Правий сектор”, очолював 2-гу Резервну сотню у Львові, а згодом і Обласний Штаб НВР “Правий сектор”. Був членом Проводу НВР "Правий сектор". У найтяжчі часи війни продовжував захищати Україну, залишаючись вірним своїй справі до останнього подиху.
Сьогодні ми не тільки згадуємо його бойовий шлях, а й дякуємо за його подвиг. Його боротьба триває у кожному, хто продовжує захищати Україну.
Вічна пам’ять і слава Герою!
Сьогодні, 15 березня, ми згадуємо українського націоналіста, командира 2-го окремого батальйону ДУК “Правий сектор”, Героя України Тараса Бобанича (друга “Хаммера”).
Друг “Хаммер” був одним із тих, кого вороги боялися, а побратими поважали. Його шлях боротьби розпочався задовго до Майдану 2013–2014 років, а після Революції Гідності він став одним із найвідданіших воїнів за волю України. Воював на сході у складі Добровольчого Українського Корпусу “Правий сектор”, очолював 2-гу Резервну сотню у Львові, а згодом і Обласний Штаб НВР “Правий сектор”. Був членом Проводу НВР "Правий сектор". У найтяжчі часи війни продовжував захищати Україну, залишаючись вірним своїй справі до останнього подиху.
Сьогодні ми не тільки згадуємо його бойовий шлях, а й дякуємо за його подвиг. Його боротьба триває у кожному, хто продовжує захищати Україну.
Вічна пам’ять і слава Герою!
![Нaціонал-консервативний Вісник [10/12/44] avatar](/_next/image?url=https%3A%2F%2Fstatic-storm.tglist.com%2Fda1b354b28a3cd215fbc5731e8fd06cb%2F7b36b3c8-1f36-4dc5-9d9e-9feeb4803a0e.jpg%3Fw%3D24%26h%3D24&w=48&q=75){kind=small}
23.03.202505:15
ꖅ Український інтегральний націоналізм — наше традиційне бачення.
Україна завжди була державою з величною історією, де ідеї свободи, мужності та національної самобутності перепліталися з віками боротьби за збереження власної культури та традицій. Сьогодні, коли виклики сучасності кидають серйозне питання про майбутнє держави, наше бачення українського інтегрального націоналізму набуває особливої ваги. Ми закликаємо повертатися до джерел, де збереглись мудрість предків, сила духовних ідеалів і сильної віри в Українську Націю.
Український інтегральний націоналізм не є якимось новим явищем. Його витоки сягають глибоко у добу Княжої Русі, часи козацьких воїнств, коли заради волі та справедливості, руські воїни та козаки, як-от полководець Святослав Ігорович, гетьман Богдан Хмельницький, боролися за самостійність і величі Української Нації. Сам дух Княжої Русі та Запорозької Січі, де панувала міцна та войовнича спільнота, заснована на принципах братерства та взаємної підтримки, став символом стійкості та традиційної єдності. Так само важливими були і культурні надбання, які закарбували в пам’яті Нації твори Тараса Шевченка, Івана Франка та інших видатних українських діячів, що своїми літописами, поезіями та творами створили фундамент сучасної української самосвідомості.
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
Історична пам’ять – це не лише звитяги в бою, але й глибока духовна спадщина, що містить у собі традиційні цінності, такі як:
Таке бачення було і залишається ключовим чинником у формуванні національної ідентичності українців, що відображається в історичних документах, літературних творах і усній традиції поколінь.
Сучасний український інтегральний націоналізм у своїй суті не прагне відкинути прогрес чи модернізацію, але відстоює принципи, які зумовили успіхи нашої Нації протягом століть. Традиційні цінності є своєрідним моральним компасом, що спрямовує нас у вирішенні життєвих викликів, а саме:
В основі будь-якої міцної держави лежить інституція сім’ї. Згідно з історичними дослідженнями та практикою минулих поколінь, кожна родина була не лише осередком любові та взаємоповаги, але й фортецею, де зберігалися культурні та моральні орієнтири. Саме тому ми закликаємо до позитивного демографічного вибуху – кожен українець має нести відповідальність за відродження Нації, створюючи здорову сім’ю та народжуючи дітей не для виживання, а для процвітання.
2. Духовність і національна свідомість:
Духовність завжди була невід’ємною частиною українського національного характеру. Збереження традиційних релігійних та культурних обрядів допомагає нам не втратити зв’язок із корінням. Відкритість до нових ідей не повинна затьмарювати силу наших традицій – навпаки, вона повинна бути спрямована на їхнє укріплення та розвиток.
3. Відповідальність перед історією:
Як писали класики історії, кожен із нас має обов’язок берегти пам’ять про великі події минулого. Збереження історичної пам’яті дозволяє не повторювати помилок минулих епох і сприяє формуванню єдиної національної ідентичності.
В умовах сучасних викликів Україна потребує не лише економічної стабільності, але й морального та демографічного відродження. Принцип «кожен забов’язаний захищати Україну» набуває нового значення – це не лише військова справа, але й соціальна відповідальність кожного українця.
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
Сучасна демографічна політика повинна базуватись на підтримці молодих сімей, створенні сприятливих умов для народження дітей та забезпеченні їх подальшого розвитку. Держава повинна впроваджувати програми кредитування на житло, соціальні пільги, підтримку материнства та батьківства, адже сильна нація формується там, де діти ростуть у здоровому, стабільному середовищі. Ці заходи, підтримані історичними прикладами з минулого, є ключем до побудови майбутнього, де кожен українець відчуватиме свою відповідальність перед рідною землею.
Єдність у традиціях і вірі в майбутнє – ось запорука сили нашої Нації.
Січові Стрільці
Україна завжди була державою з величною історією, де ідеї свободи, мужності та національної самобутності перепліталися з віками боротьби за збереження власної культури та традицій. Сьогодні, коли виклики сучасності кидають серйозне питання про майбутнє держави, наше бачення українського інтегрального націоналізму набуває особливої ваги. Ми закликаємо повертатися до джерел, де збереглись мудрість предків, сила духовних ідеалів і сильної віри в Українську Націю.
Український інтегральний націоналізм не є якимось новим явищем. Його витоки сягають глибоко у добу Княжої Русі, часи козацьких воїнств, коли заради волі та справедливості, руські воїни та козаки, як-от полководець Святослав Ігорович, гетьман Богдан Хмельницький, боролися за самостійність і величі Української Нації. Сам дух Княжої Русі та Запорозької Січі, де панувала міцна та войовнича спільнота, заснована на принципах братерства та взаємної підтримки, став символом стійкості та традиційної єдності. Так само важливими були і культурні надбання, які закарбували в пам’яті Нації твори Тараса Шевченка, Івана Франка та інших видатних українських діячів, що своїми літописами, поезіями та творами створили фундамент сучасної української самосвідомості.
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
Історична пам’ять – це не лише звитяги в бою, але й глибока духовна спадщина, що містить у собі традиційні цінності, такі як:
●повага до сім’ї.
●материнство.
●батьківство та релігійних орієнтирів.
Таке бачення було і залишається ключовим чинником у формуванні національної ідентичності українців, що відображається в історичних документах, літературних творах і усній традиції поколінь.
Сучасний український інтегральний націоналізм у своїй суті не прагне відкинути прогрес чи модернізацію, але відстоює принципи, які зумовили успіхи нашої Нації протягом століть. Традиційні цінності є своєрідним моральним компасом, що спрямовує нас у вирішенні життєвих викликів, а саме:
1. Сім’я як основа Української Нації:
В основі будь-якої міцної держави лежить інституція сім’ї. Згідно з історичними дослідженнями та практикою минулих поколінь, кожна родина була не лише осередком любові та взаємоповаги, але й фортецею, де зберігалися культурні та моральні орієнтири. Саме тому ми закликаємо до позитивного демографічного вибуху – кожен українець має нести відповідальність за відродження Нації, створюючи здорову сім’ю та народжуючи дітей не для виживання, а для процвітання.
2. Духовність і національна свідомість:
Духовність завжди була невід’ємною частиною українського національного характеру. Збереження традиційних релігійних та культурних обрядів допомагає нам не втратити зв’язок із корінням. Відкритість до нових ідей не повинна затьмарювати силу наших традицій – навпаки, вона повинна бути спрямована на їхнє укріплення та розвиток.
3. Відповідальність перед історією:
Як писали класики історії, кожен із нас має обов’язок берегти пам’ять про великі події минулого. Збереження історичної пам’яті дозволяє не повторювати помилок минулих епох і сприяє формуванню єдиної національної ідентичності.
В умовах сучасних викликів Україна потребує не лише економічної стабільності, але й морального та демографічного відродження. Принцип «кожен забов’язаний захищати Україну» набуває нового значення – це не лише військова справа, але й соціальна відповідальність кожного українця.
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
Сучасна демографічна політика повинна базуватись на підтримці молодих сімей, створенні сприятливих умов для народження дітей та забезпеченні їх подальшого розвитку. Держава повинна впроваджувати програми кредитування на житло, соціальні пільги, підтримку материнства та батьківства, адже сильна нація формується там, де діти ростуть у здоровому, стабільному середовищі. Ці заходи, підтримані історичними прикладами з минулого, є ключем до побудови майбутнього, де кожен українець відчуватиме свою відповідальність перед рідною землею.
Єдність у традиціях і вірі в майбутнє – ось запорука сили нашої Нації.
Січові Стрільці
20.03.202516:03
Українська Національна Спілка
Ми — інтегрально націоналістична організація, що несе в собі спадок тисячолітньої боротьби нашого народу за волю. Ми віримо, що майбутнє України лежить у відродженні національного духу, гідності та сили. Спираючись на ідеали наших славних пращурів, ми ставимо за мету розбудову великої державу, де кожен українець пишатиметься своєю нацією, а в серці палатиме вогонь боротьби.
Українська Національна Спілка — це дорога до відновлення величі нашої Батьківщини. Нас об'єднує повага до тих, хто віддав життя за Україну, і рішучість нести їхню справу вперед.
-Євген Коновалець.
Приєднуйтесь до боротьби за розбудову великої України!
УНС - Підписатисяꑭ
Ми — інтегрально націоналістична організація, що несе в собі спадок тисячолітньої боротьби нашого народу за волю. Ми віримо, що майбутнє України лежить у відродженні національного духу, гідності та сили. Спираючись на ідеали наших славних пращурів, ми ставимо за мету розбудову великої державу, де кожен українець пишатиметься своєю нацією, а в серці палатиме вогонь боротьби.
Українська Національна Спілка — це дорога до відновлення величі нашої Батьківщини. Нас об'єднує повага до тих, хто віддав життя за Україну, і рішучість нести їхню справу вперед.
Для поневоленого народу найкращою є боротьба, бо в цій боротьбі він себе зберігає від знищення
-Євген Коновалець.
Приєднуйтесь до боротьби за розбудову великої України!
УНС - Підписатисяꑭ
19.03.202510:28
«Чужинці позбавляли нас волі у власній хаті тоді, коли ми самі втрачували свою внутрішню національну єдність та починали самопоборювання та самовирізування»
— гетьман Павло Скоропадський
17.03.202517:59
Також хочемо повідомити, що ми додали у наш список реакцій нову емоджі, а саме «🇺🇦» символіку Правого Сектору, тому якщо вам сподобалась стаття, не забудьте про вподобайку, дякуємо за увагу!
14.03.202517:54
День українського добровольця.
У кожному куточку нашої землі звучить ехо героїзму – це голос добровольців, які своїми діями заклали фундамент боротьби за свободу та самостійність України. День українського добровольця – це свято душі, мужності та глибокої віри у майбутнє нашої Нації, яке народжується в кожному серці.
З моменту, коли у 2014 році українська земля зіткнулася з невгамовною загрозою зовнішньої агресії російської орди, український добровольчий рух став не просто оборонною лінією, а справжнім символом національного відродження. Володарі безстрашної рішучості, які залишили затишок цивільного життя, щоб боронити свою Батьківщину, перетворилися на яскравий приклад патріотизму та самопожертви. Їхній внесок у захист самостійності – це не лише низка військових операцій, а й глибоке духовне відродження, що надихає наше молоде покоління патріотів та націоналістів на продовження нашої одвічної боротьби за Україну.
Особливе місце в цій історії належить бійцям Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Їхня сміливість та безкомпромісна відданість ідеалам традиційного українського націоналізму стали рушійною силою, яка розбивала вороже наступання на найгарячіших ділянках фронту. Ці лицарі, черпаючи сили з історії та традицій українського козацтва, доводили, що дух Нації може протистояти будь-якій агресії. Вони брали участь у важливих бойових діях, де кожен їхній крок був сповнений рішучості та віри у правоту своєї справи.
У вогні війни у колі відважних добровольців «Правого сектору», історія знає і яскравий приклад молодого підрозділу, який носив назву 1-ї штурмової роти, а вже в часи повномасштабного вторгнення росії, офіційно з маленького підрозділу перетворився у великий та могучий 1 штурмовий батальйон «Вовки Да Вінчі». Цей підрозділ переродився у новому часі, коли кожен день на передовій ставав випробуванням не тільки для тіла, а й для духу. «Вовки Да Вінчі» – це не просто назва, це символ боротьби мудрості, спритності та незламного бажання продовжувати боротися за Українську державність, як цього хотів перший командир Дмитро Коцюбайло «Да Вінчі». Бійці батальйону в найважчих умовах показали, що сучасна лицарська доблесть народжується з глибокої віри у свою місію та історичну відповідальність перед майбутніми поколіннями.
Боротьба добровольців – це більше, ніж військові дії. Це філософія, яка говорить про те, що кожен доброволець є носієм незгасимого вогню свободи, який палає в серцях українців. Цей рух вчить нас, що кожна жертва, кожна битва – це частина великої історії національного відродження. Суперечності та трагедії війни поєднуються з високими ідеалами, коли самовідданість і любов до Батьківщини стають моральним орієнтиром для всієї Української Нації.
Добровольчий рух – це міст, який поєднує минуле з майбутнім. Бійці «Правого сектору» і в тому числі бійці «Вовків Да Вінчі» стали живим свідченням того, що історія не забуває своїх героїв, а кожна їхня дія надихає наступні покоління боротися за Україну та її волю. Вони доводять, що національна свідомість – це не лише пам’ять про минулі перемоги, а й постійний виклик сучасності, що спонукає кожного з нас творити історію своїми діями.
Сьогодні, коли ми відзначаємо День українського добровольця, ми згадуємо не тільки про війну, але й про ідею, яка об’єднує нашу Націю. Це ідея, що свобода – це справа кожного, а кожен доброволець – це лицар, що йде до того, щоб світло української душі ніколи не згасало. Їхній приклад надихає нас шанувати минуле, берегти сьогодення та сміливо дивитися у майбутнє.
Слава всім, хто віддав своє життя і здоров’я заради нашої самостійності. Слава Героям!
Слава Україні! Героям Слава!
Січові Стрільці
У кожному куточку нашої землі звучить ехо героїзму – це голос добровольців, які своїми діями заклали фундамент боротьби за свободу та самостійність України. День українського добровольця – це свято душі, мужності та глибокої віри у майбутнє нашої Нації, яке народжується в кожному серці.
З моменту, коли у 2014 році українська земля зіткнулася з невгамовною загрозою зовнішньої агресії російської орди, український добровольчий рух став не просто оборонною лінією, а справжнім символом національного відродження. Володарі безстрашної рішучості, які залишили затишок цивільного життя, щоб боронити свою Батьківщину, перетворилися на яскравий приклад патріотизму та самопожертви. Їхній внесок у захист самостійності – це не лише низка військових операцій, а й глибоке духовне відродження, що надихає наше молоде покоління патріотів та націоналістів на продовження нашої одвічної боротьби за Україну.
Особливе місце в цій історії належить бійцям Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Їхня сміливість та безкомпромісна відданість ідеалам традиційного українського націоналізму стали рушійною силою, яка розбивала вороже наступання на найгарячіших ділянках фронту. Ці лицарі, черпаючи сили з історії та традицій українського козацтва, доводили, що дух Нації може протистояти будь-якій агресії. Вони брали участь у важливих бойових діях, де кожен їхній крок був сповнений рішучості та віри у правоту своєї справи.
У вогні війни у колі відважних добровольців «Правого сектору», історія знає і яскравий приклад молодого підрозділу, який носив назву 1-ї штурмової роти, а вже в часи повномасштабного вторгнення росії, офіційно з маленького підрозділу перетворився у великий та могучий 1 штурмовий батальйон «Вовки Да Вінчі». Цей підрозділ переродився у новому часі, коли кожен день на передовій ставав випробуванням не тільки для тіла, а й для духу. «Вовки Да Вінчі» – це не просто назва, це символ боротьби мудрості, спритності та незламного бажання продовжувати боротися за Українську державність, як цього хотів перший командир Дмитро Коцюбайло «Да Вінчі». Бійці батальйону в найважчих умовах показали, що сучасна лицарська доблесть народжується з глибокої віри у свою місію та історичну відповідальність перед майбутніми поколіннями.
Боротьба добровольців – це більше, ніж військові дії. Це філософія, яка говорить про те, що кожен доброволець є носієм незгасимого вогню свободи, який палає в серцях українців. Цей рух вчить нас, що кожна жертва, кожна битва – це частина великої історії національного відродження. Суперечності та трагедії війни поєднуються з високими ідеалами, коли самовідданість і любов до Батьківщини стають моральним орієнтиром для всієї Української Нації.
Добровольчий рух – це міст, який поєднує минуле з майбутнім. Бійці «Правого сектору» і в тому числі бійці «Вовків Да Вінчі» стали живим свідченням того, що історія не забуває своїх героїв, а кожна їхня дія надихає наступні покоління боротися за Україну та її волю. Вони доводять, що національна свідомість – це не лише пам’ять про минулі перемоги, а й постійний виклик сучасності, що спонукає кожного з нас творити історію своїми діями.
Сьогодні, коли ми відзначаємо День українського добровольця, ми згадуємо не тільки про війну, але й про ідею, яка об’єднує нашу Націю. Це ідея, що свобода – це справа кожного, а кожен доброволець – це лицар, що йде до того, щоб світло української душі ніколи не згасало. Їхній приклад надихає нас шанувати минуле, берегти сьогодення та сміливо дивитися у майбутнє.
Слава всім, хто віддав своє життя і здоров’я заради нашої самостійності. Слава Героям!
Слава Україні! Героям Слава!
Січові Стрільці
दिखाया गया 1 - 24 का 76
अधिक कार्यक्षमता अनलॉक करने के लिए लॉगिन करें।