Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

देखना

Николаевский Ванёк

देखना

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

देखना

Труха⚡️Україна

देखना

Николаевский Ванёк

देखना

Монополіст

अर्थव्यवस्था

Про монополістів, олігархів, конкуренцію та додану вартість
Автор - Сергій Головньов
Зв'язок:

@SGolovnov
Донат: Моно - https://bit.ly/3ngvCnn

TGlist रेटिंग

प्रकारसार्वजनिक

सत्यापन

असत्यापित

विश्वसनीयता

अविश्वसनीय

स्थानУкраїна

भाषाअन्य

चैनल निर्माण की तिथिAug 04, 2020

TGlist में जोड़ा गया

Jun 21, 2023

मैं चैनल का मालिक हूँ

बदलावों का इतिहास

संलग्न समूह

Монополісти

अर्थव्यवस्था

टेलीग्राम चैनल Монополіст का आंकड़ा

विवरण

सदस्य

11 178

24 घंटों

20%सप्ताह

16-0.1%महीना

90-0.8%

उद्धरण सूचकांक

0

उल्लेख1चैनलों पर शेयर0चैनलों पर उल्लेख1

प्रति पोस्ट औसत दृश्य

2 180

12 घंटों2 0320%24 घंटों2 1800%48 घंटों2 4220%

सगाई (ER)

5.64%

रिपोस्ट73टिप्पणियाँ8प्रतिक्रियाएँ50

सगाई दर (ERR)

0%

24 घंटों0%सप्ताह0%महीना0%

प्रति विज्ञापन पोस्ट औसत दृश्य

26 784

1 घंटा00%1 - 4 घंटे00%4 - 24 घंटे00%

विवरण

हमारे बॉट को चैनल में जोड़ें और इस चैनल की दर्शक संख्या जानें।

24 घंटों में कुल पोस्ट

0

डायनेमिक्स

समूह "Монополіст" में नवीनतम पोस्ट

सभी पोस्ट

13.03.202509:46

Україна не може збалансувати систему всередині доби
Вдень доводиться платити «зеленим» за обмеження генерації, ввечері дефіцит

Цікава ситуація утворилась в об’єднаній енергосистемі (ОЕС) України з початком березня.
Вийшло сонце і в денні години декількох днів в ОЕС спостерігався шалений профіцит.
Системному оператору Укренерго довелось «зливати» надлишки електроенергії (е/е) в сусідні країни за договорами аварійної допомоги. Імпорт було зупинено.

Такі самі процеси відбуваються у сусідів. Проблема в тому що через монополізацію українського ринку, ціни в профіцитні години не падають так як в європейських кранах.
З іншого боку, в дефіцитні вечірні години українські ціни впираються в прайскепи, які зараз складають 9000 грн/МВт-г, або близько 200 євро, впираються в стелю. В Європі вони в ці години вищі.
Ситуація стала настільки помітна споживачам, що 12 березня Комітет Ради з питань енергетики покликав головного диспетчера Укренерго для ї обговорення.

Що сталось?
В перший тиждень березня Україні довелось обмежувати імпорт і здійснювати експорт через значний профіцит в сонячні години.
Але на відміну від сусідів ця ситуація ніяк не відобразилась на цінах.

В той час як в Угорщині та Словаччині ціни були 10 євро/МВт-г, а в Польщі взагалі були від’ємні ціни, в Україні ціни були 60 євро/МВт-г (дивись графік).
Така аномалія спостерігалась 3, 7 та 8 березня. В ці дні в Україні е/е була найдорожчою в Європі.

Які причини проблеми?
1️⃣ В Україні 55% електроенергії забезпечує одна компанія – «Енергоатом».
Атомні блоки не можуть маневрувати – збільшувати або зменшувати виробіток е/е протягом доби.
При тому Енергоатом продавав свою е/е на березень за двосторонніми договорами по 5000 грн/МВт-г рівним графіком. Тобто, ціна однакова у всі години.
У споживача немає виходу: або купуй дорого, або будеш без електрики в дефіцитні години.

2️⃣ Починаючи з 2019 року в Україні побудовано багато сонячної генерації.
В сонячні години вся ця генерація «не вміщується» в споживання.
Генерація, яка введена із «зеленим» тарифом, отримує компенсацію за обмеження до 2030 року.
Тобто її електрика не споживається але оплачується з тарифу на передачу Укренерго.

3️⃣ За час війни багато споживачів побудували власну сонячну генерацію.
Вона не подається в мережу, але значно зменшує споживання в сонячні години.

Що робити?
Потрібні цінові сигнали для того, щоб в профіцитні години – з 11 до 15 – генерація менше виробляла, а споживачі більше споживали.
І навпаки, щоб у години пікового споживання з 17 до 22 було більше генерації і менше споживання.

Головний диспетчер Укренерго Віталій Зайченко вважає, що так буде поки не почнеться масова інсталяція електролізних установок для виробництва водню з надлишкової електроенергії.

В Комітеті звучали пропозиції:
- запровадити цінові сигнали, відмінивши обмеження цін (прайс-кепи);
- дати фінансові стимули для будівництва маневрової генерації (це і так робить Укренерго);
- нарешті прийняти закон про об’єднання українського ринку з європейськими - Market Coupling.

Поки зрозуміло що чим далі тим дорожче ця проблема буде коштувати споживачам і бюджету.

Монополіст

11.03.202508:33

Скільки грошей потрібно Україні на імпорту газу

Україна готується до складного року щодо забезпечення себе природним газом. Треба накопичити запас до наступного опалювального сезону.
Головною причиною є те, що росіяни почали зосереджувати свої ракетні атаки на газовій інфраструктурі, як це було в останню масовану атаку 7 березня.
Такі атаки в моменті призводять до значного зниження видобутку газу – до мінус 40%.

Проблему посилює те, що Україна останні два роки практично не імпортувала газ, закриваючи свої потреби власним видобутком.
Ресурс газу в підземних сховищах (ПСГ) на кінець сезону практично вичерпаний. Раніше завжди був залишок у декілька мільярдів кубів.

Враховуючи все це, в 2025 році потрібно імпортувати мінімум 4 млрд кубів. При песимістичному сценарії – 8 млрд кубів.
Якщо середня річна ціна буде $350 за тисячу кубів, як було в минулому році, країні потрібно витратити від $1,5 до $3 млрд.
Активна закачка почалась з початку лютого (дивись графік). За місяць завезли більше 560 млн кубів.
Основні маршрути постачання за даними Оператора ГТС: через Словаччину (240 млн кубів) Угорщину (215 млн кубів). З цими країнами найбільш потужні інтерконектори.

Яка стратегія русні?
Путін хоче збільшити обсяги імпорту газу в Європу. Чи то через Україну, чи то через північні потоки.
Минулого року з березня росіяни били по компресорам біля ПСГ. Цим налякали нерезидентів, які перестали заводити до нас свій газ на зберігання.

З початку лютого цього року били вже по видобутку – по дожимних компресорних станціях (ДКС), які очищують, зневоднюють газ та створюють тиск для закачки газу в ГТС.
Це призводить до зменшення видобутку в моменті. Відновлення займає від кількох днів до кількох місяців в залежності від об’єкту і ступеню пошкоджень.
Вартість будівництва однієї ДКС – кілька мільйонів доларів в залежності від потужності.

Загалом агресор створив ситуацію в якій Україна, відмовившись від транзиту російського газу, вимушена закуповувати той самий російський газ в Словаччині та Угорщині. А ті купують його в РФ через Турецький потік.

Які ризики?
На сьогодні найбільший ризик – фінансовий.
Якщо ЄС не допоможе із закупівлею імпорту грошима, за газ заплатить український споживач. Зараз Нафтогаз робить мікс із дорого імпортного газу (20 грн/куб) та дешевого власного (6 грн/куб у собівартості). Це дозволяє утримувати низькі ціни для населення – 8 грн/куб.

Якщо більше половини ресурсу буде імпортним, у Нафтогазу не вистачить грошей субсидувати пільгові ціни для населення і підприємств теплокомуненерго (ТКЕ).
Потрібно або підвищувати ціни на газ і опалення для населення, або виділяти гроші з бюджету, забираючи у армії. І те, і те створює політичні ризики.

Монополіст

13.02.202508:01

Чому звільняється голова Оператора ГТС Дмитро Липпа
Ще одне підприємство змінить керівника на більш лояльного міністру Галущенко

Гендиректор Оператора газотранспортної системи (ОГТСУ) Дмитро Липпа 12 лютого в своєму Facebook повідомив, що йде з посади після завершення опалювального сезону.
Наскільки відомо – з 1 квітня.

Про причини уходу в своєму описі він написав лише, що «невгамовний творчий дух змушує починати все спочатку».
Насправді Липпа не спрацювався з діючим міністром енергетики Германом Галущенко, який активно сприяв в призначенні Липпи на цю посаду в березні 2023 року.

ОГТСУ обслуговує газотранспортну систему.
Підприємство здійснювало транзит російського газу в Європу.
Від нього залежить подача газу споживачам після завершення транзиту з 1 січня.

Останні місяці міністерство ставить керівництву ОГТСУ палки в колеса – затягує необхідні погодження, намагається впливати на кадрові рішення, затребує надмірних пояснень щодо рішень.
Міністр вимагає беззаперечної лояльності.

Те саме відбувалось із попередником Липпи – Сергієм Макогоном, який очолював ОГТСУ з моменту його створення в 2019 році.
Те саме відбувалось з головою правління НЕК Укренерго Володимиром Кудрицьким.

Відмінність в тому, що Макогон і Кудрицький намагались протидіяти: пояснювали ситуацію журналістам, заручились підтримкою міжнародників: Енергетичного співтовариства, послів.
Тому їхньому звільненню передували публічні провокації з боку Міненерго, скандали в наглядових радах.

Липпа вирішив не провокувати скандали а просто піти.
Цікаво що сам він був призначений після скандалу.
Наприкінці 2022 року наглядова рада Магістральних газопроводів України (МГУ), яка формально володіла ОГТСУ, у складі Віктора Пинзеника та Тетяни Федорової звільнила Макогона без якихось притомних аргументів.
І вже після цього Кабмін призначив Липпу.

До того Липпа керував меткомбінатом Каметсталь із групи Метінвест Ріната Ахметова.
Він був серед менеджерів, яких для державних підприємств підшукував Ростислав Шурма – відповідальний за економіку заступник голови Офісу президента.
Шурма пішов з посади у вересні 2024 року.

Не дивлячись на скандальне звільнення попередника, всі дотичні до енергетики менеджери (включаючи Макогона) відзиваються про Липпу позитивно – адекватний і ефективний.

Тепер рекрутингова агенція, обрана за результатами конкурсу, має знайти нового керівника, якого має затвердити наглядова рада ОГТСУ.
Вочевидь Міненерго, яке є суб’єктом управління компанією від держави, продавить наглядову раду щоб призначити повністю лояльного Галущенку керівника.

Монополіст

31.12.202408:01

Як бізнес через тариф Укренерго заплатить за неефективність Міненерго в керуванні галуззю

Нацкомісія з регулювання енергетики (НКРЕКП) 19 грудня затвердила тарифи на передачу та диспетчеризацію НЕК Укренерго на 2025 рік.
Тариф на передачу виріс майже на 30% – з 528,6 до 686,2 грн/МВт-г.
Тариф на диспетчеризацію навіть трішки знизився – з 104,6 до 100 грн/МВт-г.

Це рішення збільшить витрати споживачів для виплати зеленого тарифу операторам відновлювальних джерел енергії (ВДЕ).
Найбільше в тарифі на передачу зросла саме «зелена» складова (дивись графік) – з 16 до 31 млрд грн.
Але проблема накопичення боргів в системі навряд чи буде вирішена. Вона була створена через незбалансовану модель покладання спецобов’язків (ПСО) на державні Енергоатом та Укргідроенерго, які мали компенсувати учасникам ринку закупівлю е/е для населення.

Нагадаємо, тарифи Укренерго сплачують всі споживачі.
Плата за передачу йде на операційні витрати та виплати по зеленому тарифу.
Тариф на диспетчеризацію йде на оплату резерву потужності.

Населення ці зміни ніяк не зачеплять. А промислові споживачі трохи присіли від такого підвищення.
Різкий ріст тарифу на передачу розкритикували Федерація роботодавців (ФРУ), Асоціація виробників феросплавів (УкрФА). Найбільші металургійні групи: Метінвест Ріната Ахметова, АМКР Лакшмі Міттала, Інтерпайп Віктора Пінчука.

Чому відбулось таке різке збільшення тарифу на передачу?
Ключовою проблемою ринку з середини 2022 року стало те, що Енергоатом не компенсує постачальникам універсальних послуг (ПУП) витрати на постачання електрики населенню в повному обсязі.
Ті не платять тарифи Укренерго та обленерго. Обленерго, своєю чергою, не платять тарифи Укренерго при закупівлі е/е для технологічних втрат.
Укренерго не отримує тариф в повному обсязі і не може оплатити ДП «Гарантований покупець» (ГарПок), послугу ПСО по зеленому тарифу.

Цей борг постійно зростає. Приміром, на кінець березня він складав менше 23 млрд грн.
А станом на кінець вересня перевищив 30 млрд грн.

Також дався взнаки політичний конфлікт.
Коли НКРЕКП встановлювала тариф Укренерго на 2024 рік, компанією керував Володимир Кудрицький, якого міністр енергетики Герман Галущенко та тодішній голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський намагались позбавитись.
Тому на 2024 рік тариф для Укренерго був встановлений на рівні, меншому за розрахунковий – 530 замість 590 грн/МВт-г.
Відповідно, в цьому році довелось надолужити обсяг надходжень, про що пише Укренерго.

Третя причина в інфляції і девальвації гривні.
Зелений тариф прив’язаний до євро. Відповідно, його обсяг в гривні значно зросте в наступному році.

Вочевидь, що підвищення тарифу на передачу не призведе до погашення всіх боргів перед ВДЕ.
З іншого боку, це призведе до зросту витрат всієї економіки на електрику.

Монополіст

20.12.202410:52

Чому Україна не змогла скоротити дефіцит електроенергії

Останні події свідчать про те, що навіть за відсутності критичних руйнувань енергооб’єктів під час російських обстрілів, зниження температури автоматично запускає Графіки аварійних відключень (ГАВ) в Україні.
До останніх обстрілів 18 листопада та 13 грудня межа спроможності системи без відключень була приблизно на рівні мінус 5 градусів Цельсія.
Кожне ураження енергооб’єкту піднімає цю температурну межу, за якої система може працювати без відключень.

До цієї ситуації країна готувалась із березня, коли поновились масовані обстріли енергооб’єктів.
Крім відновлення уражених об’єктів, у влади був план на три треки щодо зниження дефіциту.
Це побудова 1 ГВт невеликих газових електростанцій, збільшення обсягів імпорту електрики та оренда плавучих електростанцій.
Чому нічого з цього не вдалось досягти?

1️⃣ Оренда плавучих електростанцій у турецької компанії Karpowership
Писали про це у вересні.
Суть: була задумка орендувати плавучі електростанції потужністю до 250 МВт в портах Одеси для додавання генерації на півдні.
В Одесі ситуація із забезпеченням електрикою погана через невелику кількість підстанцій для передачі, які росіяни постійно атакують.

Проблема була в інфраструктурі для приєднання: електричні мережі та газогін для подачі палива. Щоб її вирішити, були задіяні 5 компаній.
Держтрейдер Енергетична компанія України (ЕКУ) на чолі з Віталієм Бутенко здійснює загальну координацію проекту.
Оператор магістральних електромереж Укренерго та «ДТЕК Одесаобленерго» Ріната Ахметова вели електричну інфраструктуру.
Оператор ГТС на чолі з Дмитром Липпою та Одесагаз Ігоря Учителя вели газову інфраструктуру.

Інфраструктуру проклали. Але вперлися в дві проблеми.
По-перше, вартість оренди. Виходить близько 0,5 млн євро за МВт встановленої потужності на рік.
Це не набагато менше, ніж вартість будівництва нової генерації.
По-друге, не знайшли на ринку дожимний компресор потрібної конфігурації для подачі газу. Виготовлення на замовлення триватиме від півроку.
Безпекову проблему, нібито, турки взяли на себе.

До кінця цього опалювального сезону кораблів не буде. А потім виявиться, що не раціонально.

2️⃣ Проект польського імпорту
Писали про це в липні.
Суть: Україна хотіла домовитись з ЄС про роботу польських вугільних ТЕС на українську енергосистему.
Тут головною проблемою було домовитись з Єврокомісією про гальмування скорочень викидів СО2 Польщею та про оплату роботи польських ТЕС.
Такий імпорт міг дати 1 ГВт гарантованої потужності протягом зими.
Була ідея укласти угоду між системними операторами – Укренерго та польським PSE. Оформити цей імпорт як надання аварійної допомоги. Тільки дешевше і по фіксованих цінах.

Але знов втрутилась рука офісу.
Придумали, що польські ТЕС продаватимуть ресурс польським трейдерам місцевого олігарха, а ті перепродаватимуть ЕКУ по фіксованій ціні із закладеною в ній маржою.
На таку схему в ЄС прогнозовано грошей не дали.

Щодо комерційного імпорту з ЄС, то напередодні сезону дозволена потужність збільшилась з 1,7 до 2,1 ГВт.
Але комерційний імпорт не вибирає всю цю потужність через зростання цін в ЄС та обмеження цін в Україні – так звані прайс-кепи.
Немає комерційної привабливості імпорту в окремі години.

3️⃣ Будівництво малої розподіленої генерації.
Замість анонсованого 1 ГВт зараз є близько 200 МВт.
Більшість цієї потужності забезпечили державні компанії: Укрнафта, Оператор ГТС, Укразалізниця.

Головна проблема гальмування програми – недовіра приватного бізнесу до існуючих правил.
Ті, хто готовий був почати будівництво, гальмують процеси через загрозу шантажуючих перевірок з боку силових органів (ДБР, БЕБ, Нацпол, СБУ).

Монополіст

На фото одна з ТЕС ДТЕК після останнього обстрілу

11.12.202410:00

🎁 Знання замість звичних подарунків: сертифікат на англійську від Englishdom – інвестиція, що надихає!

Не знаєте, що подарувати співробітникам на свята?Спробуйте презентувати справді цінне – знання!

Подарунковий сертифікат від Englishdom на курс англійської мови стане не просто сюрпризом, а корисною інвестицією у професійний та особистий розвиток ваших team members.

Маємо широкий вибір курсів для будь-яких потреб: загальна англійська, бізнес-комунікація, англійська для IT, фінансів і навіть курс для розмовних навичок!

До того ж, співробітники можуть обрати викладача – носія мови або українського фахівця. Це зробить навчання ще більш зручним і гнучким.

Знання – подарунок, який завжди на часі. Подаруйте можливості, котрі надихатимуть на нові успіхи щодня.

10.12.202412:00

🇺🇦 Друзі, сьогодні представляємо Вашій увазі канали, які дійсно на це заслуговують. Саме їх читають та цитують. Підписуйтесь на наших друзів:

📈ІнвестМуд | Інвестиції — Канал про інвестиції, де ти зрозумієш, як можна зберегти і примножити свої гроші. Не пропусти свою можливість - підпишись.

🏦 Ціна держави — найцікавіший канал України про економіку, реформи, податки, бізнес і гроші. Автори каналу публікуються у Forbes Україна, Chicago Tribune, Rzeczpospolita та дають коментарі Reuters та Bloomberg.

📱 dev.ua — канал з новинами IT сфери. Тут історії айтішників, правда про те, як IT-бізнес переживає війну та новини про українські розробки.

🟪 iPlan.ua — як не втратити кошти через інфляцію, куди вкладати кошти, щоб змусити працювати на вас - підписуйтесь на канал, щоб примножувати капітал та уникати помилок в інвестуванні.

⚖️YANKIV Bogdan — унікальні поради для малого та середнього бізнесу ⚡️Як правильно платити податки, проходити перевірки ДПС та вигравати суди!

☕️Кофе идешь пить?! — Новинний дайджест по фінансово-економічної ситуації.
Пишемо про те що дійсно впливає на копієчку в твоєму кармані.

📄FairValue — авторський канал про інвестиції. В ньому професійний консультант з інвестицій в InteractiveBrokers ділиться своїм досвідом інвестування в фондовий ринок, корисними порадами і навчальними матеріалами.

06.12.202414:30

На скільки подорожчають сигарети
І як міжнародні корпорації зароблять на IQOS, glo і Ploom X

Верховна Рада 4 грудня затвердила проект закону №11090 зі змінами в Податковий кодекс щодо акцизів на тютюнову продукцію.
Суть змін: з цього року акциз на сигарети прив’язаний до євро, що прискорить його зростання.
До 2028 року мінімальне акцизне навантаження поступово має досягти середньоєвропейського рівня в 90 євро за тисячу сигарет.
Закон ухвалений в рамках синхронізації з європейським законодавством – Директивою 2011/64/EU від червня 2011 року.

В принципі, нічого нового не відбулось.
Україна взяла на себе зобов’язання виконати цю директиву ще в 2017 році.
З того часу акциз на сигарети зростав щороку на 20%. І мав досягти цільових показників в 90 євро вже в 2025 році.
Але через сильну девальвацію гривні на початку війни цей процес відстав від графіку.

Інтригою в ухваленні Закону стало значно менше підвищення ставок акцизу на тютюнові вироби для електронного нагрівання (ТВЕН). Це система нагрівання тютюну – не плутати з вейпом, в якому нагріваються рідини.
Якщо на звичайні сигарети мінімальне акцизне навантаження з 2028 року становитиме 90 євро за тисячу штук, то для ТВЕН – 72 євро.
Хороший матеріал на цю тему написала активістка Ярина Ясиневич.

Контекст
В Україні діє змішана система оподаткування тютюнової продукції.
Кожна пачка сигарет містить адвалорний (відсотковий) податок у розмірі 12% від максимальної роздрібної ціни (МРЦ), яку встановлює виробник.
А також специфічний (фіксований) податок за кожну тисячу сигарет. Зараз він складає 47 євро, з 2027 року складатиме 64 євро.

Cума цих двох акцизних податків має бути не меншою від мінімального акцизного навантаження на тисячу сигарет.
Зараз воно складає 63,45 євро, в наступному році – 78 євро, поки не дійде до 90.

Також в кожній пачці сигарет зашитий 20% ПДВ і 5% збору в місцевий бюджет.
Можна порахувати, що в цьому році мінімальний податок в легальній пачці сигарет складатиме 70 грн. В 2028 – 100 грн (дивись графік).
І це, якщо валютний курс не зміниться, що майже неможливо.

В Україні працюють 4 міжнародні тютюнові корпорації:
▪️Американська Philip Morris International (PMI)
▪️Британська British American Tobacco (BAT)
▪️Японська Japan Tobacco International (JTI)
▪️Британська Imperial Tobacco (IT)

Три з них реалізують свої ТВЕН:
PMI продає найпопулярніший IQOS та стіки HEETS під нього
JTI - Ploom X
BAT – glo зі стіками neo.

Показова деталь: PMI та JTI вирішили не виходити з бізнесу в РФ. Працюють там із зараз.
При тому, це два найбільші гравці на ринку ТВЕН в Україні.

Роками тютюнові корпорації працюють з урядами країн, щоб «продати» їм історію про меншу шкоду ТВЕН порівняно з класичними сигаретами.
Також давлять на «інноваційність» розробки, яка потребувала інвестицій.
Ставки акцизу для ТВЕН значно менші ніж для сигарет в Німеччині, Італії, Польщі, Чехії. Але в останні роки всі ці країни зближують ставки.

Українському уряду, який більше про гроші в бюджет а не про здоров’я населення, показують, що на ринку стіків для ТВЕН немає контрафакту.
Тіньовий ринок сигарет в червневому дослідженні Kantar оцінюється в 18%.

Прогноз такий, що сигарети прискорять подорожчання Але поступово.
Виробники, по-перше, наперед купують акцизні марки. Закон дозволяє купувати 120% від реалізації в попередньому періоді.
По-друге, накидають по 5 гривень на пачку раз на два місяці, щоб подорожчання не так відчувалось споживачами.
Натомість зростатиме споживання ТВЕН і стіків для них.

Монополіст

05.12.202408:01

Як Антимонопольний комітет 8 років досліджує яєчний картель

Антимонопольний комітет (АМКУ) наприкінці листопада оголосив про початок дослідження щодо різкого зросту цін на курячі яйця з жовтня.
За два місця ціна яєць зросла у 1,5-2 рази. Якщо в жовтні яйце категорії С1 (вагою 65-75 грам) коштувало до 4 грн, то зараз ціна доходить до 7-7,5 грн.

В чому суть збудження АМКУ?
Ціни на яйця мають циклічний характер протягом року, бо кури-несучки дають найбільше продукції в теплу пору року.
Яйця починають дешевшати в березні-квітні і дорожчають з вересня кожного року.
В звичайні роки різниця в ціні складає близько 50%.
Цього року додатковим стимулом подорожчання була зростаюча інфляція через поганий врожай, проблеми з електрикою і видатки на оборону.

Втім, рекордному зростанню цін сприяє висока концентрація виробників на ринку.

До війни Україна виробляла 16-16,5 млрд яєць на рік при споживанні 11,6-12 млрд штук.
Більше половини виробництва яєць забезпечують підприємства. Приватні домогосподарства виробляють до 45%.
Останні роки, із закономірним обвалом в 2022 році, постійно зростає експорт яєць.
До війни за кордон продавали до 2 млрд штук на рік. Найбільшим імпортером українськи яєць є ОАЕ.

АМКУ вже вдруге з початку війни і втретє за останні 10 років оголошує дослідження щодо концентрації на ринку яєць.
До того, дослідження було оголошено в жовтні 2022 року. Тоді сталася ситуація, схожа з нинішньою.
Яйця об’єктивно мали подорожчати через втрату підприємств в перші місяці війни, інфляцію і девальвацію а також прогнозовану сезонність.
Але на тлі цих проблем високому росту цін сприяла концентрація на ринку.

В березні 2023 року АМКУ опублікував дослідження щодо зловживань на ринку в 2016-2020 роках.
За результатами виявлених порушень, АМКУ оштрафував учасників ринку на 10,7 млн грн.
Несподівано штрафи були виплачені без судових суперечок, як це зазвичай буває.
Воно й не дивно. Річний обсяг ринку навіть в довоєнних цінах був понад 50 млрд грн на рік.

Загалом, в Україні три великих виробника, частка ринку яких складає більше половини.

Avangard Олега Бахматюка (ТМ Квочка)
Ovostar Union Боріса Бєлікова та Віталія Вересенка (ТМ Ясенсвіт)
Yednist’ Group, до 2023 року Edinstvo Group. Серед засновників Андрій Милованов, Михайло Жихарєв, Микола Скляр та інші (ТМ "Це – Яйце!")
Птахофабрика «Тернопільська» Петра Сачика (ТМ Добре яйце)
Птахофабрика «Поділля» Миколи Янковського та його сина Ігоря (ТМ Подільське яйце)
Птахофабрика «Крупець» сім’ї Володимира Варфалюка (ТМ Крупець)
Авіс-Україна сім’ї Сергія Калашника (ТМ Вільний вигул)

Вочевидь, результати досліджень, розпочатих в 2022 році і зараз будуть оприлюднені не раніше 2027 року.
Але навряд чи погрози і розміри штрафів зруйнують яєчний картель.

Монополіст

07.11.202408:01

Що може завадити «азербайджанському» транзиту газу через Україну

Зараз активно обговорюється варіант подовження транзиту російського газу через Україну з 2025 року під виглядом азербайджанського.
Такий розвиток подій активно підтримує Група Нафтогаз на чолі з Олексієм Чернишовим.
Ми писали про це в липні.

Які вихідні параметри?

З 1 січня 2025 року закінчується діючий транзитний контракт із Газпромом, який був укладений наприкінці 2019 року.
Згідно з ним, Газпром має платити за прокачку 40 млрд кубів газу на рік. Хоча з початком війни прокачує близько 15 млрд кубів.
Україна отримує за транзит близько $800 млн, а РФ заробляє на цих поставках до $5 млрд на рік.

Україна ні в якому разі не буде підписувати новий транзитний контракт із Газпромом. Але можна підписати контракт із третьою стороною.
Так було із транзитом нафти, коли у вересні угорська компанія MOL почала купувати нафту на російсько-білоруському кордоні, щоб прокачати її по території України.
Контрагентом Укртранснафти замість російської Транснєфті стала європейська компанія, що задовольнило український уряд.

Подібну заміну Україна намагається застосувати і у випадку з газом.
Але тут є додаткові складнощі.

На сьогодні головним бенефіціаром російського газового транзиту через Україну є Словаччина.
Також великі обсяги від Газпрому отримує Австрія, яка має контракт з Газпромом до 2040 року, але ця країна ніяк не проявляє свій лобізм щодо продовження транзиту Україною.
Нагадаємо, що Угорщина ще в 2021 році уклала контракт з Газпромом на купівлю газу, який вона отримує через Туреччину в обхід України.

На початку жовтня словацький прем’єр Роберт Фіцо приїхав в Ужгород, де зустрівся з українським колегою Денисом Шмигалем та мав переговори з іншими українськими посадовцями.

Головною метою Фіцо було вмовити українську сторону подовжити транзит.
Його аргументація полягає в тому, що Словаччина і далі готова продавати потрібні Україні товари. Електроенергію, САУ Zuzana і той же газ.
Але для продовження такої «допомоги» Словаччина хоче зберегти конкурентоздатність своєї економіки, яка підтримується дешевими енергоресурсами з РФ – нафтою і газом.

Українські урядовці запропонували Фіцо «азербайджанський» варіант, який обговорюється вже декілька місяців.
Але це не влаштовує словаків.

Словаччина непогано заробляє на перепродажі російського газу далі в Європу.
Оператор словацької ГТС Eustream отримує гроші від транзиту. Словацький трейдер SPP заробляє на перепродажу ресурсу. На двох по року виходить близько $1,5 млрд виручки.

З іншого боку, у Азербайджану немає вільних обсягів газу для прокачки через Україну.
В цьому році країна поставить в Європу 13 млрд кубів газу через Туреччину по газогону TANAP, в якому азербайджанський SOCAR має частку.
Іншими словами, Азербайджану немає сенсу прокачувати через Україну російський газ і пропонувати Словаччині низьку ціну, як це робить Кремль.

Тоді Фіцо запропонували піти по схемі MOL – щоб умовна SPP домовилась із Газпромом про купівлю газу на російсько-українському кордоні.
Але такий варіант неможливий тому що газовимірювальну станцію Суджа – єдину на сьогодні точку входу газу з РФ в українську ГТС – утримують Сили оборони України.

Також Українська влада пропонує і Словаччині, і Азербайджану закачувати газ в українські підземні сховища (ПСГ) в обмін на подовження транзиту.
Але для цього власники газу мають домовитись із Кремлем про відсутність ударів по інфраструктурі ПСГ. А це наразі безперспективно.

І ще один блокер стосується того, що Кремль зацікавлений у довгострокових контрактах. На цьому побудована його політика шантажу: «якщо хочете дешевий газ, то давайте контракт на десятиріччя».
Натомість на довгострокові домовленості не згода Україна.
Тим більше, їх буде важко пояснити Єврокомісії, представники якої закликають до якомога швидшої відмови від російських енергоносіїв.

Вочевидь, про нову конфігурацію газового транзиту ми дізнаємось не раніше, ніж за пару днів до початку нового року. Якщо доживем.

Монополіст

На фото Роберт Фіцо і Денис Шмигаль

05.11.202409:19

Як прокурори оформлюють собі захмарні пенсії?

Кожен прокурор має гайд – як найефективніше паразитувати на державі.
В ідеальному випадку він може через 10 років служби піти на пенсію і, продовжуючи працювати, отримувати 90% заробітку прокурора всупереч законодавству.
Чому це можливо?

Нагадаємо, 16 жовтня Юрій Бутусов опублікував інформацію про те, що в Хмельницькій обласній прокуратурі понад 60 прокурорів мають інвалідність II групи.
Крім того, більшість прокурорів виявились пенсіонерами.
Через тиждень Офіс Генпрокурора підтвердив цю інформацію, надавши статистку по всіх обласних прокуратурах.
Виявилось, що в Хмельницькій та Черкаських областях близько третини всіх прокурорів – інваліди.

Таку тенденцію пов’язують із корупцією в Медико-соціальних експертних комісіях (МСЕК).
На початку жовтня ДБР викрило голову Хмельницької МСЕК Тетяну Крупу та її сина Олександра, керівника обласного Пенсійного фонду на незаконному збагаченні.

Але проблема глибша

Навіщо прокурори оформлюють інвалідність?
Частина 1 статті 86 Закону Про Прокуратуру каже, що з 2020 року прокурор може вийти на пенсію лише після 25 років вислуги.
Але частина 9 тієї ж статті каже, що в разі отримання інвалідності I або II групи прокурор може вийти на пенсію через 10 років вислуги.
Для звичайних громадян стаж має бути 35 років.
Таким чином прокурори, будучи повністю працездатними і продовжуючи перебувати на посаді, додатково отримують прокурорську пенсію.

Саме спеціальні пенсії є найбільшою несправедливістю.
Для того щоб їх отримувати, не потрібно мати зв’язки в місцевому Пенсійному фонді на кшталт Олександра Крупи.
Достатньо мати зв’язки в судах, що притаманно прокурором за сферою діяльності.

Загальна вартість пенсії в країні обмежена в 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб. З січня 2024 року цей мінімум – 2 361 грн.
Такі обмеження прописані в статті 85 Закону Про пенсійне забезпечення, а також в Прикінцевих положеннях Закону Про загальнообов’язкове державне страхування.

Відповідні зміни в законодавство були внесені в жовтні 2017 року Законом 2148-VIII задля запобігання подальшому зростанню спец пенсій і соціальному колапсу.

Раніше норма про обмеження пенсій містилась і в статті 43 Закону Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Але в грудні 2016 року Конституційний суд (КС) за поданням Верховного суду визнав цю норму неконституційною.
КС послався на статтю 22 Конституції, яка передбачає, що нові закони не можуть звужувати прав і свобод.

Крім того, по «прокурорському» закону відповідний пенсіонер отримує 60% від чинної заробітної плати.
До 2018 року цей показник дорівнював 70%, а до 2014 року – 90%.
Відповідні зміни були внесені в грудні 2014 року на хвилі перемоги Революції Гідності.

Тепер прокурори, виходячи на пенсію, подають позов в суд до відповідного управління Пенсійного фонду.
Вимагають скасування обмеження своєї пенсії. Як загальної у 10 прожиткових мінімумів, так і прокурорської – у 60% від зарплати.
Суд, спираючись на рішення КС і прецедентне право, каже що всі подальші законодавчі зміни про обмеження пенсій є неконституційними.
І призначає пенсію у 90% від зарплати.

Ось типове рішення Харківського обласного адмінсуду від 30 жовтня.
Суд призначив прокурорському «пенсіонеру», якій вийшов на пенсію за вислугою років, пенсію у майже 30 тис грн на місяць.
При тому що максимальний рівень пенсії в країні в цьому році складає 23,6 тисяч.

Протоптаний шлях прокурора: оформив інвалідність, через десять років вислуги оформив пенсію і далі отримуєш прокурорську зарплату. А до неї спец пенсію, яка майже дорівнює прокурорській зарплаті.

В цьому році видатки Пенсійного фонду складуть 860 млрд грн.
З них 120 млрд грн будуть витрачені на спец пенсії.
Крайня несправедливість в тому, що 62% пенсіонерів в країні отримують пенсії менше 5 тис. грн на місяць.

Монополіст

31.10.202408:01

Чому влада вирішала пригальмувати бронювання від мобілізації?
І якою буде нова модель бронювання?

Ще 18 жовтня президент Володимир Зеленський на зустрічі із журналістами доручив прем’єру та Мінекономіки розробити справедливу модель бронювання робітників стратегічно важливих підприємств.
В Кабміні дослідили ситуацію, подумали і вирішили, що найкращим рішенням буде особливо нічого не міняти.
Вирішено посилити критерії для підприємств, що бронюють працівників та зобов’язати військово-цивільні адміністрації (ВЦА) перепровірити критичність окремих підприємств.

Наразі бронювання регулює постанова Кабміну №76 від січня 2023 року.
Серед іншого вона передбачає 7 критеріїв для бронювання.
1. Сума сплачених податків не менше 1,5 млн євро в місяць в еквіваленті
2. Сума валютної виручки перевищує 32 млн євро на рік
3. Підприємство має стратегічне значення (оборонка, енергетика)
4. Підприємство має важливе значення для життєдіяльності громади (ТКЕ, водоканали і так далі).
5. Відсутність заборгованості по податках і розрахунках з державою
6. Розмір заробітної плати не менше середньої по регіону в 4 кварталі 2021 року
7. Підприємство є резидентом Дія Сіті

Якщо підприємство відповідає трьом з цих критеріїв, воно може забронювати 50% військовозобов’язаних.
Підприємства критичної інфраструктури та ОПК можуть бронювати 100%.

Всього в країні заброньовано трохи більше 0,9 млн чоловік.
Для порівняння, в силах оборони 1,05 млн чоловік.
Мінекономіки вважає, що паритет між воюючими і заброньованими – то нормально.

В чому Кабмін побачив проблему після інвентаризації?

Частина підприємств порушують критерії з часом. Наприклад, на момент подачі декларують певні показники заробітної плати або сплати податків, які з часом знижуються.

ВЦА часом надають статус критичного підприємствам на кшталт придорожнього кафе (реальний випадок на заході країни). Найбільше таких випадків у Львівській області, Києві та Одеській області.

Підприємства, які отримали статус критичного, непомірно роздувають штат. Так, наприклад, збільшується кількість працівників деяких обленерго, а також оборонних підприємств.

Загалом Мінекономіки підрахувало, що зловживання були розповсюдженні на близько 30 тисяч заброньованих, що складає 3,5% від загальної кількості.
Типу, не так вже й багато цих зловживань.

Спочатку думали над новим принципом. Так народилась ідея економічного бронювання.
Потім вирішили не руйнувати те, що хоч якось працює.
Призупинили бронювання через Дія Сіті та працюють над змінами в 76-ту постанову.
Вирішено зробити жорсткішими деякі критерії – ліміти по сплаті податків і розміру зарплат.
ВЦА, зі свого боку, мають провести ревізію статусів критичності.
Передбачається, що нові правила запрацюють з середини листопада.

Від економічного бронювання вирішено відмовитись, хоча від початку обговорення це була головуюча ідея.
Ніхто у владі не зголосився пояснити військовим та їх сім’ям, в чому справедливість, коли від армії можна легально відкупитись податками із зарплати в 35 тис. грн (близько 12 тис. грн на місяць).

Монополіст

28.10.202410:01

Чи потрібна країні «Вовина тисяча»?
І чи всі її отримають?

Президент Володимир Зеленський 25 жовтня оголосив про запуск програми за якою кожен громадянин може отримати тисячу гривень.
Заява відразу викликала критику з боку опозиції та активного суспільства.
Частково механізм виплати 27 жовтня пояснив заступник міністра економіки Олексій Соболев в ефірі Єдиних новин.
Якщо доповнити інсайдами з міністерства, картина така.

Параметри програми
Програму, нібито, запропонувала перший віце-прем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко. Президент і його офіс підтримали.
Програма діятиме протягом зими – з грудня 2024 по лютий 2025 року.
Гроші можна отримати на карту, створену в рамках Програми «Національний кешбек». Вона діє з вересня і передбачає повернення 10% від вартості вироблених в Україні товарів.

Тобто, для того щоб отримати тисячу потрібно створити карту кешбеку і зареєструвати її в Дії. Це не безумовна виплата.
На сьогодні відкрито близько 2 млн таких карт.
Громадяни, які мають рахунки в українських банках але перебувають за кордоном, не зможуть отримати тисячу.

Мінекономіки прогнозує, що на програму буде витрачено від 8 до 15 млрд грн. Тобто, можливістю скористуються 8-15 млн громадян.
Для порівняння, підвищення військового збору на 1% приносить в бюджет близько 30 млрд грн в рік.
Змін в бюджет поточного року не передбачається. Гроші перекинуть з кешбеку та нашкребуть з інших програм.
На кешбек передбачено 3 млрд грн до кінця року, а виплачено буде в 10 разів менше.

Витратити тисячу можна буде всередині країни на ті самі товари і послуги що і кешбек.
Там близько 70 кодів, які включають оплату комунальних і транспортних послуг, товари першої необхідності, медицину, навчання тощо. Можна задонатити на верифіковані фонди, які допомагають армії.

Які тези з боку критиків
▪️«Вовина тисяча» розжене інфляцію.
▪️Виплата співпадає з підвищенням податків для бізнесу, що є лицемірством. Особливо, враховуючи що одна з цілей програми – допомога бізнесу через вливання грошей в економіку.
▪️Ці гроші краще витратити на армію чи закупівлю критичного обладнання (наприклад – енергетичного).
▪️Дискредитація держави в очах іноземних партнерів, які точно не очікують що влада замість закриття нагальних потреб буде роздавати «вертольоті гроші».

Яка логіка з боку влади
▪️Програма спрямована на підтримку громадян під час зими.
▪️Тисяча не видається по дефолту. Той кому треба – візьме. Кому не треба – проігнорує або задонатить.
▪️В країні багато людей, для яких $25 – відчутна підтримка під час зими.
▪️Уряд, нібито, пустить на виплату гроші іноземних партнерів, які не можна віддати на армію. Але «прогнавши їх через економіку», можна сподіватись що частина з них від громадян піде саме на армію.
▪️Вплив на інфляцію буде мінімальним і вимірюватиметься десятими відсотка.

В якості резюме
Вочевидь, після численних скандалів з МСЕК, прокурорами, зрадниками-втікачами, київськими корупціонерами влада шукає кроки, які хоч якось підвищать лояльність населення.
І як до того майже всі президенти і уряди, придумала лише роздати гроші.
В результаті, не буде ні користі для економіки, ні зростання лояльності.

Навіть якщо в бюджеті відшукали «зайві гроші», краще витратити їх концентровано, а не розкидати на всіх хто захоче.
Можна підтримати ВПО, ветеранів з пораненнями, пенсіонерів з низькими пенсіями. Можна витратити на енергетичне обладнання, на фортифікації під виглядом цивільного будівництва.

Монополіст

25.10.202412:19

Чому на Укрзалізниці відбулось рокірування керівника

На початку тижня АТ «Укрзалізниця» (УЗ) отримала умовно нового керівника правління.
21 жовтня Кабмін призначив головою правління Олександра Перцовського, який до того був членом правління та відповідав за пасажирський напрямок.

Перед тим, 7 жовтня наглядова рада УЗ звільнила з посади голову правління Євгена Лященка за власним бажанням.
До кінця строку свого контракту в березні 2025 року Лященко обійматиме посаду члена правління.

Лященко прийшов в правління УЗ в жовтні 2021. Очолював її з березня 2023 року.
З 2012 по 2019 рік працював у медіагрупі «Україна» Ріната Ахметова. Був фіндиректором групи, а з 2014 року – керівником.
Перцовський прийшов в УЗ в 2020 році. До того з 2016 року працював в Укрпошті в команді Ігоря Смілянського.

Також було скорочено правління УЗ.
З правління пішов Володимир Крот, який залишиться в УЗ і куруватиме безпеку.
Пішов Орест Логунов, який буде займатись лобізмом УЗ в Євросоюзі. До УЗ Логунов очолював логістику в ДТЕК Ахметова.
Пішов Антон Мішин, який до УЗ був виконавчим директором ДТЕК ВДЕ Ахметова.

За інформацією співрозмовників в УЗ, ініціаторами ротацій були віце-премʼєр – міністр з відновлення Олексій Кулеба та член наглядової ради Олександр Камишін.
Камишін до останнього часу очолював міністерство стратегічних галузей. А з серпня 2021 по лютий 2023 року очолював УЗ.
Нагадаємо, Кулеба став міністром відновлення (інфраструктури) у вересні. Тоді ж Камишін пішов з Кабміну і був інтегрований в наглядову раду УЗ.

Називались дві причини ротації

1️⃣ З одно боку УЗ провалила компанію з ремонту колій.
Ресурсів не вистачає. Але й ті що є, освоюються вкрай повільно.
Проведення тендерів гальмується. Нібито, через бюрократію та безліч антикорпційних запобіжників.
«Треба прискорюватись», - відповідають члени правління на запитання про причини ротації.

2️⃣З іншого боку, УЗ вже рік бореться за підвищення тарифів на вантажні перевезення.
Передбачається індексація загальної сітки тарифів та так зване вирівняння класів.
Ми писали про це в листопаді 2023 року.

Нагадаємо, згідно з ще радянським поділом на 4 класи вантажів, вартість перевезення щебню, вугілля або залізної руди значно менша ніж, наприклад, зерна, лісу або нафтопродуктів.

Таке прагнення УЗ сильно не подобається перевізникам, які представляють великі промислові підприємства.
Найбільші з них – це Метінвест та ДТЕК Ріната Ахметова.
Цю війну за тарифи публічно можна спостерігати в Facebook члена наглядової ради УЗ Сергія Лещенка.

Цікаво, що формально керівна команда в УЗ взагалі не помінялась.
Але на пониження або на звільнення пішли менеджери, які в минулому працювали на Ахметова – Лященко, Логунов, Мішин.

Інсайдери з УЗ розповідають, що в задачі нового керівника Перцовського, крім перемоги у тарифній війні з Ахметовим, входить інтенсифікація закупівель товарів і робіт.
При тому, «мова не йде про чесні закупівлі».

Не хочеться раніше часу накидати на нового керівника, який має порівняно гарну репутацію.
Але і формат ротацій, і відсутність публічної комунікації, не враховуючи офреків з плутаними відповідями на питання, породжують багато конспірології.

Монополіст

18.10.202412:55

Україна запровадила мито у 42% на імпорт радіаторів для опалення з Туреччини та Китаю

Офіційний вісник Кабміну «Урядовий Кур’єр» 16 жовтня опублікував повідомлення про застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну радіаторів для опалення походженням з Туреччини та Китаю.
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі провела відповідне розслідування за заявками українських виробників «Сан Тех Рай» та «Ютерм Україна».
Рішенням від 15 жовтня Комісія застосувала мито на імпорт радіаторів з Туреччини у розмірі 41,86%, на імпорт з Китаю – 42%.

Період розслідування – з квітня 2023 по березень 2024 року.
Товар дослідження – сталеві, алюмінієві та біметалеві радіатори для опалення.
Код за українським класифікатором товарів (УКТ ЗЕД) - 7322 19 00 00.

Одеська «Сан Тех Рай» належить Андрію Коваленко та Олександру Божко. Виручка за 2023 рік – 560 млн грн.
Київська «Ютерм Україна» в рівних частках належить Володимиру та Сергію Немиро, Тамарі Місюрі та Світлані Зав’яловій. Виручка в 2023 році – 140 млн грн.
Ці дві компанії виробляють понад 50% радіаторів в Україні.

Комісія зробила висновок, що експортери з Туреччини та Китаю продавали радіатори в Україні з демпінговою маржою у 41,86% та 42% відповідно.
Демпінгова маржа – це різниця між цінами на внутрішньому ринку експортера та експортною ціною без врахування ПДВ.
Завдяки цьому турки та китайці в 1-му кварталі 2024 року наростили в Україну поставки радіаторів на 160%.
При тому, українські виробники в цей час страждали від зменшення попиту, відтоку кадрів, зниження рентабельності через ріст витрат на енергоносії.

Цікавий кейс, який ілюструє принципи економічної війни. Навіть без прив’язки до політичних уподобань керівництва згаданих країн.
Туреччина і Китай застосовують протекціонізм заради експорту.
Їх громадяни переплатять за ці радіатори у їх вартості та в податках, які підуть на підтримку внутрішніх виробників. Наприклад, на компенсацію інвестицій, або пільги по податках.

Український споживач, на перший погляд, отримує вигоду – дешевший на 40% товар.
Але коли українські виробники припинять діяльність, імпортери отримають монополію.
І тоді вже зможуть піднімати вартість – ставити ціну більшу за ту, по якій продають радіатори на своїх внутрішніх ринках.

Монополіст

सभी पोस्ट

विज्ञापित17 मिनट

30.08.202415:11Важливе | Уманщина

12.6K

समाचार और मीडिया

विवरण

रिकॉर्ड

07.07.202323:59

12.2Kसदस्य

15.05.202423:59

700उद्धरण सूचकांक

06.07.202323:59

60.9Kप्रति पोस्ट औसत दृश्य

13.09.202402:11

26.8Kप्रति विज्ञापन पोस्ट औसत दृश्य

02.01.202423:59

10.53%ER

13.12.202323:59

503.75%ERR