“За цей час, проведений в Україні, я справді став кращою людиною. Завдяки досвіду, який я отримав в Україні я став більш сфокусованим та більш цілеспрямованим. Робота в Україні ― це те, у що я вкладаю усю свою душу”,― сказав Мюррей.
“На мою думку, українці неймовірно гостинні, освічені та розумні. [...] Це гордий народ, який з пристрастю та любов’ю ставиться до своєї країни. І саме це допомагає їм робити фантастичні речі”,
― розповів легіонер.
🔥 Він поділився планами на майбутнє ― хоче залишитись в Україні, служити в армії та купити ферму.
“Мені дуже подобається жити ближче до природи, трохи далі від міста. Ідеально було б придбати невеличку дачу десь тут або невелику ферму в сільській місцевості, можливо, десь на півдні, ближче до Херсона. Я б дуже хотів би знову мати сад, вирощувати овочі, завести курей”
, ― розказав.
“Моя дівчина постійно заохочує мене написати книжку про моє життя тут в Україні. Можливо після війни знайду час і для цього. Так, я планую залишитись тут. І частково моє бажання пов’язане з розвитком моєї кар’єри в українській армії. Я хочу бути корисним для армії”
, ― наголосив легіонер.
“Це фільм про те, як можна бути щасливими та насолоджуватися життям у наймерзенніших і найтяжчих обставинах. Це дуже повчальний фільм. Він дуже цікавий для різних людей”,― розказав Володимир.
“На самому початку ми не уявляли, в який масштабний проект це все виллється. [...] Усі розуміли, що це дуже важливо для підрозділу, що це дуже важливо для покращення розуміння між нашою та західною аудиторіями”,
― зазначив представник Легіону ГУР.
“На ці кошти ми плануємо закупити кастомізовані FPV дрони для наших специфічних завдань. У нас дуже потужна компонента операторів БПЛА. Ці хлопці вражають російські танки на відстані 30 кілометрів”
, ― розповів Володимир.
“Я був у першій партії тих, хто прилетів гелікоптерами, десантувався на "Азовсталі". Операція розроблялася під грифом "цілком таємно", і повідомляти про це я не мав права. Нікому [...] Страшно стало тільки коли на світанку ми заходили на посадку над “Азовсталлю”. Ми піднялися над містом і я побачив зруйнований Маріуполь. Запах сажі, дим. Я на власні очі побачив реальний об'єм цього лиха”, ― розповів розвідник.
“У житті я дотримуюсь такого принципу: якщо вже щось вирішив, то йди до кінця.”,
― сказав воїн ГУР.
“Є така стара фраза Отто фон Бісмарка: “Угоди з росією не варті й паперу, на якому написані”. Цю фразу я в полоні постійно згадував. Я певен: якби Україна мала можливість обміняти своїх полонених раніше, то це б відбулося”
, ― сказав розвідник.
“Це було СІЗО. І там почався "жестяк". Там була "прийомка", коридор, били кийками, струмом. Перші пів року нас годували гнилою картоплею та гнилою капустою. На сніданок, обід і вечерю. Порції були такі, що мої коти їли більше за раз. Ти худнеш і бачиш, як в тебе згоряють м'язи. На моєму поверсі один хлопець загинув від виснаження. Просто заморили голодом”,
― пригадав легіонер.
“Зараз я проходжу реабілітацію. Основні проблеми зі здоров'ям я вже вирішив. Залишився ще місяць реабілітації і я планую повертатися в стрій. Адже в Україні йде війна”, ― сказав воїн.
“За цей час, проведений в Україні, я справді став кращою людиною. Завдяки досвіду, який я отримав в Україні я став більш сфокусованим та більш цілеспрямованим. Робота в Україні ― це те, у що я вкладаю усю свою душу”,― сказав Мюррей.
“На мою думку, українці неймовірно гостинні, освічені та розумні. [...] Це гордий народ, який з пристрастю та любов’ю ставиться до своєї країни. І саме це допомагає їм робити фантастичні речі”,
― розповів легіонер.
🔥 Він поділився планами на майбутнє ― хоче залишитись в Україні, служити в армії та купити ферму.
“Мені дуже подобається жити ближче до природи, трохи далі від міста. Ідеально було б придбати невеличку дачу десь тут або невелику ферму в сільській місцевості, можливо, десь на півдні, ближче до Херсона. Я б дуже хотів би знову мати сад, вирощувати овочі, завести курей”
, ― розказав.
“Моя дівчина постійно заохочує мене написати книжку про моє життя тут в Україні. Можливо після війни знайду час і для цього. Так, я планую залишитись тут. І частково моє бажання пов’язане з розвитком моєї кар’єри в українській армії. Я хочу бути корисним для армії”
, ― наголосив легіонер.
“Це фільм про те, як можна бути щасливими та насолоджуватися життям у наймерзенніших і найтяжчих обставинах. Це дуже повчальний фільм. Він дуже цікавий для різних людей”,― розказав Володимир.
“На самому початку ми не уявляли, в який масштабний проект це все виллється. [...] Усі розуміли, що це дуже важливо для підрозділу, що це дуже важливо для покращення розуміння між нашою та західною аудиторіями”,
― зазначив представник Легіону ГУР.
“На ці кошти ми плануємо закупити кастомізовані FPV дрони для наших специфічних завдань. У нас дуже потужна компонента операторів БПЛА. Ці хлопці вражають російські танки на відстані 30 кілометрів”
, ― розповів Володимир.
“Я був у першій партії тих, хто прилетів гелікоптерами, десантувався на "Азовсталі". Операція розроблялася під грифом "цілком таємно", і повідомляти про це я не мав права. Нікому [...] Страшно стало тільки коли на світанку ми заходили на посадку над “Азовсталлю”. Ми піднялися над містом і я побачив зруйнований Маріуполь. Запах сажі, дим. Я на власні очі побачив реальний об'єм цього лиха”, ― розповів розвідник.
“У житті я дотримуюсь такого принципу: якщо вже щось вирішив, то йди до кінця.”,
― сказав воїн ГУР.
“Є така стара фраза Отто фон Бісмарка: “Угоди з росією не варті й паперу, на якому написані”. Цю фразу я в полоні постійно згадував. Я певен: якби Україна мала можливість обміняти своїх полонених раніше, то це б відбулося”
, ― сказав розвідник.
“Це було СІЗО. І там почався "жестяк". Там була "прийомка", коридор, били кийками, струмом. Перші пів року нас годували гнилою картоплею та гнилою капустою. На сніданок, обід і вечерю. Порції були такі, що мої коти їли більше за раз. Ти худнеш і бачиш, як в тебе згоряють м'язи. На моєму поверсі один хлопець загинув від виснаження. Просто заморили голодом”,
― пригадав легіонер.
“Зараз я проходжу реабілітацію. Основні проблеми зі здоров'ям я вже вирішив. Залишився ще місяць реабілітації і я планую повертатися в стрій. Адже в Україні йде війна”, ― сказав воїн.
