Чіча:TG Channel
से पुनः पोस्ट किया:
СПЕЦПІДРОЗДІЛ KRAKEN | КРАКЕН
15.04.202518:15
Відео з відпрацювання тактики дій в умовах інтенсивного вогневого контакту бійцями спеціальної штурмової роти спецпідрозділу KRAKEN.
Наочне зображення швидкості, професіоналізму та злагоджених дій воїнів підрозділу.
KRAKEN | ДОЛУЧИТИСЯ | ПІДТРИМАТИ
Наочне зображення швидкості, професіоналізму та злагоджених дій воїнів підрозділу.
KRAKEN | ДОЛУЧИТИСЯ | ПІДТРИМАТИ
14.03.202511:27
Березень
2022р.
2022р.
28.02.202521:14
🇺🇦
26.01.202520:01
#Братерство
Цей текст — шана всім моїм полеглим братам, які віддали своє життя в боротьбі з ворогом.
Кожен із нас змалечку розуміє слово “друг”, але далеко не всі усвідомлюють, що таке братерство і яке значення воно має.
Коли ти потрапляєш у вирій війни, з твого лексикону зникає слово “друг”, і з’являється слово “брат”. Бо інакше ти не можеш називати людей, які оточують тебе 24/7. Вони живуть із тобою, їдять, тренуються, сплять поруч. І вас назавжди пов’язує момент, коли ви разом ідете на завдання. Це стає точкою, яка зв’язує ваші долі назавжди.
Але найболючішим є момент, коли ти втрачаєш когось із них. Цього неможливо описати словами, бо таких слів просто не існує..
Люди, які назавжди залишаться зі мною в моєму серці та моїх думках:
Баян — На щиті.
Вуду — На щиті.
Флокі — На щиті.
Про кожного з цих воїнів я напишу окремо, бо кожен із них — особистість, яка заслуговує на окрему увагу.
Першим, кого я втратив, був Баєв Кирило Андрійович із позивним “Баян”.
Мені не вистачить слів, щоб описати, якою світлою людиною був Баянчик. Ми познайомилися у 2022 році, але здавалося, що знали один одного багато років. Завжди в настрої, завжди в колі друзів. І, як виявилося, готовий віддати своє життя, щоб урятувати свого побратима.
Під час тієї БР-ки, аж до дня тієї останньої місії, ми спали разом в одній кімнаті, втрьох: Вечір, я та Баян. Про цей зв’язок і дружбу більше нічого не додати — це щось, що словами не передати.
Після того, як ми повернулися з тієї задачі, життя вже не було таким, як раніше. Усвідомлення, що людини, з якою ти був так близько, більше немає, просто зводило з розуму.
Тоді ми втратили не просто бійця. Кожен із нас у той момент втратив частину себе.
Переписку з ним я не зміг видалити і ніколи цього не зроблю. Хочу, щоб ви знали, як він радів моменту, коли під час Харківської контрнаступальної операції наш підрозділ виклав у соцмережі відео одного з наших контактів із ворогом. І також хочу, щоб ви побачили його останнє повідомлення. Воно розповість краще за будь-які слова, якою світлою людиною він був.
Про інших своїх братів — Вуду та Флокі — я напишу згодом. Це дуже важка тема, і писати про це непросто.
Цей текст — шана всім моїм полеглим братам, які віддали своє життя в боротьбі з ворогом.
Кожен із нас змалечку розуміє слово “друг”, але далеко не всі усвідомлюють, що таке братерство і яке значення воно має.
Коли ти потрапляєш у вирій війни, з твого лексикону зникає слово “друг”, і з’являється слово “брат”. Бо інакше ти не можеш називати людей, які оточують тебе 24/7. Вони живуть із тобою, їдять, тренуються, сплять поруч. І вас назавжди пов’язує момент, коли ви разом ідете на завдання. Це стає точкою, яка зв’язує ваші долі назавжди.
Але найболючішим є момент, коли ти втрачаєш когось із них. Цього неможливо описати словами, бо таких слів просто не існує..
Люди, які назавжди залишаться зі мною в моєму серці та моїх думках:
Баян — На щиті.
Вуду — На щиті.
Флокі — На щиті.
Про кожного з цих воїнів я напишу окремо, бо кожен із них — особистість, яка заслуговує на окрему увагу.
Першим, кого я втратив, був Баєв Кирило Андрійович із позивним “Баян”.
Мені не вистачить слів, щоб описати, якою світлою людиною був Баянчик. Ми познайомилися у 2022 році, але здавалося, що знали один одного багато років. Завжди в настрої, завжди в колі друзів. І, як виявилося, готовий віддати своє життя, щоб урятувати свого побратима.
Під час тієї БР-ки, аж до дня тієї останньої місії, ми спали разом в одній кімнаті, втрьох: Вечір, я та Баян. Про цей зв’язок і дружбу більше нічого не додати — це щось, що словами не передати.
Після того, як ми повернулися з тієї задачі, життя вже не було таким, як раніше. Усвідомлення, що людини, з якою ти був так близько, більше немає, просто зводило з розуму.
Тоді ми втратили не просто бійця. Кожен із нас у той момент втратив частину себе.
Переписку з ним я не зміг видалити і ніколи цього не зроблю. Хочу, щоб ви знали, як він радів моменту, коли під час Харківської контрнаступальної операції наш підрозділ виклав у соцмережі відео одного з наших контактів із ворогом. І також хочу, щоб ви побачили його останнє повідомлення. Воно розповість краще за будь-які слова, якою світлою людиною він був.
Про інших своїх братів — Вуду та Флокі — я напишу згодом. Це дуже важка тема, і писати про це непросто.
09.04.202518:40
Хочеш миру — готуйся до війни.
Останнім часом хвиля розмов про перемовини накрила суспільство з головою. Багато людей, які не дотичні до війни, охоче підхопили цей наратив і почали поширювати його в маси через соцмережі.
Це дало свої плоди: частина суспільства вже почала вірити в ілюзію «мирного врегулювання». Але що ми маємо зараз?
— Постійні обстріли по всій країні.
— Сотні (а можливо, тисячі) жертв серед цивільних за останні дні.
— Порушення конвенцій, які мали б нас захищати, не тільки на папері, але й у реальності.
Як людина, яка воює з 2022 року, хочу звернутись до кожного цивільного:
війна вже прийшла у твоє життя — навіть якщо ти робиш вигляд, що це не так.
І саме зараз — час діяти.
“Хочеш миру — готуйся до війни.”
— Карнелій Непот
Цю фразу треба сприймати буквально.
Ворог біля твого порогу — тож зустрічай його як господар.
Сьогодні в Україні є безліч курсів, кемпів, шкіл, які готують цивільних:
— володіння зброєю,
— тактична медицина,
— евакуаційні навички,
— психологічна стійкість.
Ці знання можуть врятувати життя — твоє, або тих, хто поруч. Від ДТП до артобстрілу — саме твоя підготовка може стати вирішальною.
Не гай часу.
Ставай сильнішим — це і є твій внесок у мир.
Останнім часом хвиля розмов про перемовини накрила суспільство з головою. Багато людей, які не дотичні до війни, охоче підхопили цей наратив і почали поширювати його в маси через соцмережі.
Це дало свої плоди: частина суспільства вже почала вірити в ілюзію «мирного врегулювання». Але що ми маємо зараз?
— Постійні обстріли по всій країні.
— Сотні (а можливо, тисячі) жертв серед цивільних за останні дні.
— Порушення конвенцій, які мали б нас захищати, не тільки на папері, але й у реальності.
Як людина, яка воює з 2022 року, хочу звернутись до кожного цивільного:
війна вже прийшла у твоє життя — навіть якщо ти робиш вигляд, що це не так.
І саме зараз — час діяти.
“Хочеш миру — готуйся до війни.”
— Карнелій Непот
Цю фразу треба сприймати буквально.
Ворог біля твого порогу — тож зустрічай його як господар.
Сьогодні в Україні є безліч курсів, кемпів, шкіл, які готують цивільних:
— володіння зброєю,
— тактична медицина,
— евакуаційні навички,
— психологічна стійкість.
Ці знання можуть врятувати життя — твоє, або тих, хто поруч. Від ДТП до артобстрілу — саме твоя підготовка може стати вирішальною.
Не гай часу.
Ставай сильнішим — це і є твій внесок у мир.
14.03.202509:52
День українського добровольця – це день тих, хто першим встав на захист країни. Тих, хто без сумнівів і страху взяв у руки зброю, коли цього найбільше потребувала Україна.
Зі святом брати.
Шана та вічна памʼять всім полеглим воїнам.
Слава Україні🫡
Зі святом брати.
Шана та вічна памʼять всім полеглим воїнам.
Слава Україні🫡
24.02.202507:01
#НеЗдавайся
Втомився? Зупинись. Відпочинь. Але ніколи не здавайся.
Цей день,24 лютого — темна сторінка нашої історії.
День, що буде нагадувати те що більшість із нас втратила друзів, синів, дочок, близьких.
Нагадує про шлях, який пройшов кожен із нас.
Я пам’ятаю той день.
День, коли дав собі обіцянку: битися, доки вистачить сил.
Це був день, коли я втратив свого першого побратима.
Коли ти переживаєш таке — усвідомлюєш головне:
Склавши зброю — зраджуєш їхню памʼять.
Їхнє життя не було марним.
Бо заради друзів ми йдемо на ризики.
Заради друзів ми жертвуємо собою.
І заради їхньої памʼяті — ми не маємо права здаватися.
Як би не було важко.
Як би не боліло тіло.
Як би не розривався розум від пережитого — не здавайся.
На таких, як ти, тримається держава.
Від таких, як ти, залежить майбутнє.
Саме від тебе залежить, чи доведеться твоїм дітям відчувати той жах, який переживаєш ти.
Щоб цього не сталося — бийся!
Баян - В строю 🛡️
Вуду - В строю 🛡️
Флокі - В строю 🛡️
Втомився? Зупинись. Відпочинь. Але ніколи не здавайся.
Цей день,24 лютого — темна сторінка нашої історії.
День, що буде нагадувати те що більшість із нас втратила друзів, синів, дочок, близьких.
Нагадує про шлях, який пройшов кожен із нас.
Я пам’ятаю той день.
День, коли дав собі обіцянку: битися, доки вистачить сил.
Це був день, коли я втратив свого першого побратима.
Коли ти переживаєш таке — усвідомлюєш головне:
Склавши зброю — зраджуєш їхню памʼять.
Їхнє життя не було марним.
Бо заради друзів ми йдемо на ризики.
Заради друзів ми жертвуємо собою.
І заради їхньої памʼяті — ми не маємо права здаватися.
Як би не було важко.
Як би не боліло тіло.
Як би не розривався розум від пережитого — не здавайся.
На таких, як ти, тримається держава.
Від таких, як ти, залежить майбутнє.
Саме від тебе залежить, чи доведеться твоїм дітям відчувати той жах, який переживаєш ти.
Щоб цього не сталося — бийся!
Баян - В строю 🛡️
Вуду - В строю 🛡️
Флокі - В строю 🛡️
26.01.202519:33
22:00
05.03.202505:48
–Великі питання часу вирішуються не промовами та резолюціями, а залізом та кров'ю!
Отто фон Бісмарк ©
Отто фон Бісмарк ©
18.02.202512:58
Довгий час був відсутній,скоро відновимо роботу🫡
21.01.202522:28
Вітаю,створення цього каналу є бажання висловити свою думку на рахунок багатьох речей які відбуваються навколо,також буде цікаво почути як ви бачите зі своєї сторони новини які будуть висвітлюватися.
Свою думку ви зможете написати нижче в коментарях під публікацією.
P.S Заздалегідь вибачаюсь за свою українську,тому що в житті спілкуюсь переважно російською.
Свою думку ви зможете написати нижче в коментарях під публікацією.
P.S Заздалегідь вибачаюсь за свою українську,тому що в житті спілкуюсь переважно російською.
21.03.202508:42
Командир — це його люди
Моя особиста думка: кожен командир напряму залежить від своїх підлеглих. Саме бійці — це його обличчя, його результат і підсумок усієї роботи, як на полі бою, так і поза ним.
Все починається з дисципліни лідера будь-якої ланки. Якщо особовий склад бачить, що дії командира/лідера не відповідають його словам, то й колектив починає транслювати таку ж поведінку. На словах — одне, а на ділі — зовсім інше. І саме така невідповідність підриває довіру та авторитет.
Коли я кажу, що вміння бійця — це прямий наслідок роботи командира, я маю на увазі не тільки навчання і тренування. Йдеться і про увагу, і про забезпечення, і про психологічну підтримку. Якщо цього немає — ти отримаєш людину, яка не впевнена в собі, боїться діяти й у критичний момент не зможе бути корисною команді. Більше того — такий боєць стане баластом, за якого ти ще й будеш думати аби він своїми діями не нашкодив іншому особовому складу.
Підсумовуючи: моя порада всім командирам — незалежно від звання й посади — приділяйте максимум уваги професійному рівню кожного свого бійця. Бо реальна боєздатність підрозділу визначається не кращим, а найслабшим.
І пам’ятайте: якщо ваші люди не здатні виконати бойове завдання — це не їх промах. Це ваша недопрацьована робота як лідера та командира. Бо саме ви — їх командир, наставник і відповідальний за підготовку до тих випробувань, які на них чекають. Якщо вони не здатні виконати навіть елементарні речі — то така й ваша ціна як лідера.
Моя особиста думка: кожен командир напряму залежить від своїх підлеглих. Саме бійці — це його обличчя, його результат і підсумок усієї роботи, як на полі бою, так і поза ним.
Все починається з дисципліни лідера будь-якої ланки. Якщо особовий склад бачить, що дії командира/лідера не відповідають його словам, то й колектив починає транслювати таку ж поведінку. На словах — одне, а на ділі — зовсім інше. І саме така невідповідність підриває довіру та авторитет.
Коли я кажу, що вміння бійця — це прямий наслідок роботи командира, я маю на увазі не тільки навчання і тренування. Йдеться і про увагу, і про забезпечення, і про психологічну підтримку. Якщо цього немає — ти отримаєш людину, яка не впевнена в собі, боїться діяти й у критичний момент не зможе бути корисною команді. Більше того — такий боєць стане баластом, за якого ти ще й будеш думати аби він своїми діями не нашкодив іншому особовому складу.
Підсумовуючи: моя порада всім командирам — незалежно від звання й посади — приділяйте максимум уваги професійному рівню кожного свого бійця. Бо реальна боєздатність підрозділу визначається не кращим, а найслабшим.
І пам’ятайте: якщо ваші люди не здатні виконати бойове завдання — це не їх промах. Це ваша недопрацьована робота як лідера та командира. Бо саме ви — їх командир, наставник і відповідальний за підготовку до тих випробувань, які на них чекають. Якщо вони не здатні виконати навіть елементарні речі — то така й ваша ціна як лідера.
02.03.202515:30
#Події
Зараз – той самий момент, коли кожен має зрозуміти: іншого вибору, окрім як битись, у нас немає.
Новини про можливе припинення постачання зброї – це не просто заголовки. Це виклик, який кидають всій нашій нації. І відповідь на нього залежить від кожного з нас.
Ця ситуація нагадує часи війни між Помпеєм та Цезарем. Коли військово Цезаря страждало не тількі від кількості людей здатних тримати зброю,а й від ключового фактору,від їжі. Але не дивлячись на це,Помпею був доставлений хліб яким харчувались воїни Цезаря. Цей хліб був цілком з трави,після того як Помпей побачив це,він заборонив показувати або розказувати про цей хліб своєму війську. Помпей забороняв своїм солдатам бачити той хліб, бо розумів – коли армія дізнається, з ким має справу, страх з’їсть їх ще до бою.
Цей жест показав Помпею що воїни Цезаря будуть битись до останнього і наміри їх цілком зрозумілі,військо Цезаря дивувало усіх своєю дивовижною твердістю,тому що в найтяжчу хвилину,коли здавалося удача від них відвернулась,вони ніколи не просили миру та не проявляли ніякого жалю.
Сьогодні ми – ці самі воїни Цезаря. Нас намагаються зламати не тільки зброєю, а й обставинами, але зламати неможливо тих, хто не бачить іншого шляху, крім того як битись. Ми вже заплатили надто велику ціну, щоб зупинитись.
Зараз – той самий момент, коли кожен має зрозуміти: іншого вибору, окрім як битись, у нас немає.
Новини про можливе припинення постачання зброї – це не просто заголовки. Це виклик, який кидають всій нашій нації. І відповідь на нього залежить від кожного з нас.
Ця ситуація нагадує часи війни між Помпеєм та Цезарем. Коли військово Цезаря страждало не тількі від кількості людей здатних тримати зброю,а й від ключового фактору,від їжі. Але не дивлячись на це,Помпею був доставлений хліб яким харчувались воїни Цезаря. Цей хліб був цілком з трави,після того як Помпей побачив це,він заборонив показувати або розказувати про цей хліб своєму війську. Помпей забороняв своїм солдатам бачити той хліб, бо розумів – коли армія дізнається, з ким має справу, страх з’їсть їх ще до бою.
Цей жест показав Помпею що воїни Цезаря будуть битись до останнього і наміри їх цілком зрозумілі,військо Цезаря дивувало усіх своєю дивовижною твердістю,тому що в найтяжчу хвилину,коли здавалося удача від них відвернулась,вони ніколи не просили миру та не проявляли ніякого жалю.
Сьогодні ми – ці самі воїни Цезаря. Нас намагаються зламати не тільки зброєю, а й обставинами, але зламати неможливо тих, хто не бачить іншого шляху, крім того як битись. Ми вже заплатили надто велику ціну, щоб зупинитись.
मीडिया सामग्री तक पहुँच नहीं हो सकी
30.01.202506:13
#Навчайся
Роби висновки та навчайся.
З часом кожен чоловік, дорослішаючи та формуючи себе як особистість, має виробляти власні правила. Вони стають підсумком пережитих подій, наслідком допущених помилок та неправильно прийнятих рішень.
Ці правила в майбутньому допоможуть уникати ситуацій, що вже приносили втрати, і приймати рішення, засновані не на випадковості, а на власному досвіді.
Цей пост варто прочитати тим, хто лише потрапив на війну, або молодим хлопцям, які готуються вступити до війська.
Коли ти вперше опиняєшся на війні, ти йдеш у невідомість. Ти не знаєш, як діяти, як реагувати на загрози. Це нормально. Через це проходить кожен. Головне — спостерігати, вчитися і робити висновки щомиті.
Я добре пам’ятаю свій перший військовий колектив. Я спостерігав за досвідченими побратимами: як вони проводять час, як тренуються між завданнями, як готуються до бою. Це був період, коли Кракен звільнив свої перші кілька населених пунктів, зокрема Вільхівку та Руську Лозову, і готувався до нової операції. Я розумів, що ці люди вже пройшли те, що ще чекало на мене. Тому уважно дивився, слухав і запам’ятовував кожну дрібницю, яка могла врятувати життя та виконати завдання.
Одного разу під час розмови я почув від побратима фразу, яка закарбувалася в пам’яті назавжди:
“Якщо хочеш вижити та навчитися — спостерігай за досвідченими бійцями. Якщо він одягає каску — одягай і ти. Якщо під час руху на завданні він зупинився і сів на коліно — роби так само. Він робить це не просто так. Це може врятувати тобі життя.”
Ці слова сказав мій побратим Денвер.
Він загинув під час штурму на початку 2023 року.
Денвер на щиті.
Висновки прості:
1) Твоє майбутнє залежить від твоїх рішень. Якщо маєш можливість дізнатися більше про завдання — не чекай, поки тобі скажуть. Питай, вивчай, аналізуй. Ти відповідаєш за свою долю.
2) Якщо у тебе є можливість спілкуватися з досвідченими бійцями, які можуть дати тобі пораду, не мовчи. Запитуй, слухай, роби висновки. Одна правильна порада може врятувати тобі життя.
3) Війна змінюється з неймовірною швидкістю. Те, що працювало вчора, сьогодні може бути неефективним або навіть смертельно небезпечним.
Єдиний спосіб залишатися на крок попереду — вчитися і вдосконалюватися щодня.
Лише постійне вивчення нових тактик, методів розвідки та способів знищення ворога дає змогу адаптуватися до реальності бойових дій. Чим більше ти знаєш і вмієш, тим вищі твої шанси не лише вижити, а й виконати завдання успішно.
Знання — це зброя. Той, хто не навчається, прирікає себе на поразку.
Війна це не місце де треба перевірятись на вдачу.
Вона рідко дає другий шанс.
Вона цінує тих, хто готується.
Роби висновки та навчайся.
З часом кожен чоловік, дорослішаючи та формуючи себе як особистість, має виробляти власні правила. Вони стають підсумком пережитих подій, наслідком допущених помилок та неправильно прийнятих рішень.
Ці правила в майбутньому допоможуть уникати ситуацій, що вже приносили втрати, і приймати рішення, засновані не на випадковості, а на власному досвіді.
Цей пост варто прочитати тим, хто лише потрапив на війну, або молодим хлопцям, які готуються вступити до війська.
Коли ти вперше опиняєшся на війні, ти йдеш у невідомість. Ти не знаєш, як діяти, як реагувати на загрози. Це нормально. Через це проходить кожен. Головне — спостерігати, вчитися і робити висновки щомиті.
Я добре пам’ятаю свій перший військовий колектив. Я спостерігав за досвідченими побратимами: як вони проводять час, як тренуються між завданнями, як готуються до бою. Це був період, коли Кракен звільнив свої перші кілька населених пунктів, зокрема Вільхівку та Руську Лозову, і готувався до нової операції. Я розумів, що ці люди вже пройшли те, що ще чекало на мене. Тому уважно дивився, слухав і запам’ятовував кожну дрібницю, яка могла врятувати життя та виконати завдання.
Одного разу під час розмови я почув від побратима фразу, яка закарбувалася в пам’яті назавжди:
“Якщо хочеш вижити та навчитися — спостерігай за досвідченими бійцями. Якщо він одягає каску — одягай і ти. Якщо під час руху на завданні він зупинився і сів на коліно — роби так само. Він робить це не просто так. Це може врятувати тобі життя.”
Ці слова сказав мій побратим Денвер.
Він загинув під час штурму на початку 2023 року.
Денвер на щиті.
Висновки прості:
1) Твоє майбутнє залежить від твоїх рішень. Якщо маєш можливість дізнатися більше про завдання — не чекай, поки тобі скажуть. Питай, вивчай, аналізуй. Ти відповідаєш за свою долю.
2) Якщо у тебе є можливість спілкуватися з досвідченими бійцями, які можуть дати тобі пораду, не мовчи. Запитуй, слухай, роби висновки. Одна правильна порада може врятувати тобі життя.
3) Війна змінюється з неймовірною швидкістю. Те, що працювало вчора, сьогодні може бути неефективним або навіть смертельно небезпечним.
Єдиний спосіб залишатися на крок попереду — вчитися і вдосконалюватися щодня.
Лише постійне вивчення нових тактик, методів розвідки та способів знищення ворога дає змогу адаптуватися до реальності бойових дій. Чим більше ти знаєш і вмієш, тим вищі твої шанси не лише вижити, а й виконати завдання успішно.
Знання — це зброя. Той, хто не навчається, прирікає себе на поразку.
Війна це не місце де треба перевірятись на вдачу.
Вона рідко дає другий шанс.
Вона цінує тих, хто готується.
दिखाया गया 1 - 15 का 15
अधिक कार्यक्षमता अनलॉक करने के लिए लॉगिन करें।