Законопроект щодо віртуальних активів пройшов Комітет і рекомендований до розгляду в першому читанні.
Очевидно, що ринок криптоактивів в Україні не може далі жити за правилами Дикого Заходу. Впорядкування цього питання назріло вже давно.
Нагадаю, що дискусії щодо цього питання тривали декілька років. Робоча група з числа народних депутатів провела ґрунтовну роботу і запропонувала якісний документ, який може бути взятий за основу.
В ньому передбачається:
• визначення віртуального активу – це особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну).
Важливо: віртуальні активи не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий режим близький до режиму рухомого майна з точки зору цивільного права. Разом із тим, редакція, запропонована до першого читання, яка ще може обговорюватися, передбачає ототожнення токенів електронних грошей з електронними грошима в розумінні Закону України "Про платіжні послуги".
Проект поділяє усі віртуальні активи на три основні категорії:
- токени з прив’язкою до активів – їх вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта чи майно;
- токени електронних грошей – прив’язані до однієї офіційної валюти;
- інші віртуальні активи – категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів. Тут нами запропонована модель, відповідно до якої Регулятор буде визначати які саме віртуальні активи (крім токенів з прив'язквою до активів та токенів електронних грошей) будуть належати до цієї категорії.
• право власності на ВА набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду і підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі. Закон передбачає презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше.
• публічна пропозиція ВА вимагає оформлення «білої книги» – документа з детальною інформацією про актив, емітента та ризики. Допуск до торгів на торговельних майданчиках також регулюється чіткими процедурами, включаючи авторизацію та розкриття інформації.
• біла книга є обов’язковим документом для публічної пропозиції, який має бути правдивим, чітким і не вводити в оману. Маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження про ризики та не поширюватися до оприлюднення білої книги.
• постачальники послуг, пов’язаних із оборотом ВА (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів.
• захист власників активів і клієнтів через прозорість, розкриття інформації та заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком і незаконного розголошення інформації.
• визначається питання оподаткування. Дуже важливий аспект, адже саме через податкові питання так і не запрацював попередній закон про віртуальні активи.
Пропонується:
1) щодо податку на доходи фізичних осіб:
- вести окреме (від інших доходів та іншого інвестиційного прибутку) оподаткування доходів від операцій з ВА;
- оподатковувати саме прибуток від операцій з ВА, отриманий протягом року, як різницю між доходами від продажу та витратами на придбання ВА протягом року;
- фізична особа має сама декларувати доходи та сплачувати податки;
- не оподатковувати: а) доходи від операцій з обміну ВА на інші ВА, а також дохід від продажу ВА в межах однієї мінімальної заробітної плати; б) вартість ВА, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатної передачі від їх емітентів або оферентів та/або отримані виключно в обмін на персональні дані фізичної особи;
- збитки, отримані у попередні періоди (якщо продавали дешевше, ніж купували – це ризиковий ринок), враховувати до їх погашення (за деякими виключеннями);
- для ВА, придбаних до набрання чинності цим законом, у разі їх продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО - 5%;
