राजनीति
Європейський нігілізм
राजनीति
से पुनः पोस्ट किया:
Авангард (АКС)
30.04.202510:49
Зниклі безвісти - не забуті
У безодні війни їхні імена не загубляться. Кожен зниклий безвісти захисник - це героїчна історія, яка має бути почута, хоч їхні долі досі залишаються невідомими.
Минулого року з бойових задач не повернулися 14 Авангардистів, 7 з них досі залишаються у статусі «безвісти зниклий». Ці два слова - невимовний біль рідних і для всіх нас, які щодня чекають звістки – біль, який неможливо виміряти.
Памʼятаємо чин кожного!
Олександр «Олекса» Сердюков - 20.03.2024
- належав до складу організаційної старшини Авангарду, старший сержант взводу у десантно-штурмовій сотні. Олекса керував обороною під час операції поблизу с.Тоненьке на Донеччині
Дмитро «Рембо» Мандзюк - 20.03.2024
- командир відділення у взводі Олекси. Потрапив під мінометний обстріл, намагаючись евакуювати Олексу
Марʼян «Маріо» Гбур - 14.04.2024
- боєць десантно-штурмової сотні Авангарду. Брав участь у заході на свіжі позиції у лісі під Часовим Яром
Артем «Смішний» Новосілецький - 23.04.2024
- боєць десантно-штурмової сотні Авангарду. Брав участь в обороні села Парасковіївка, поблизу Новомихайлівки. Потрапив під обстріл ворожої артилерії
Владлен «Опера» Сабіна - 29.04.2024
- молодий активіст Авангарду, який став бійцем нашої десантно-штурмової роти. Опера брав участь у складній розвідувальній операції, очолюючи групу. Під час цієї операції з оборони села Парасковіївка прийняв ближній бій із противником
Віталій «Ромашка» Ромашко - 29.04.24
- боєць десантно-штурмової сотні Авангарду. Брав участь в обороні села Парасковіївка, поблизу Новомихайлівки. Потрапив під обстріл ворожої артилерії, йдучи на заміну групи Опери
Сергій «Арджуна» Кальницький - 10.10.2024
- належав до складу організаційної старшини Авангарду, старший сержант взводу в ГУР. Брав участь у багатьох штурмових операціях на різних напрямках фронту. Під час своєї останньої задачі, Арджуна намагався надати допомогу своїм пораненим бійцям
В СТРОЮ!
У безодні війни їхні імена не загубляться. Кожен зниклий безвісти захисник - це героїчна історія, яка має бути почута, хоч їхні долі досі залишаються невідомими.
Минулого року з бойових задач не повернулися 14 Авангардистів, 7 з них досі залишаються у статусі «безвісти зниклий». Ці два слова - невимовний біль рідних і для всіх нас, які щодня чекають звістки – біль, який неможливо виміряти.
Памʼятаємо чин кожного!
Олександр «Олекса» Сердюков - 20.03.2024
- належав до складу організаційної старшини Авангарду, старший сержант взводу у десантно-штурмовій сотні. Олекса керував обороною під час операції поблизу с.Тоненьке на Донеччині
Дмитро «Рембо» Мандзюк - 20.03.2024
- командир відділення у взводі Олекси. Потрапив під мінометний обстріл, намагаючись евакуювати Олексу
Марʼян «Маріо» Гбур - 14.04.2024
- боєць десантно-штурмової сотні Авангарду. Брав участь у заході на свіжі позиції у лісі під Часовим Яром
Артем «Смішний» Новосілецький - 23.04.2024
- боєць десантно-штурмової сотні Авангарду. Брав участь в обороні села Парасковіївка, поблизу Новомихайлівки. Потрапив під обстріл ворожої артилерії
Владлен «Опера» Сабіна - 29.04.2024
- молодий активіст Авангарду, який став бійцем нашої десантно-штурмової роти. Опера брав участь у складній розвідувальній операції, очолюючи групу. Під час цієї операції з оборони села Парасковіївка прийняв ближній бій із противником
Віталій «Ромашка» Ромашко - 29.04.24
- боєць десантно-штурмової сотні Авангарду. Брав участь в обороні села Парасковіївка, поблизу Новомихайлівки. Потрапив під обстріл ворожої артилерії, йдучи на заміну групи Опери
Сергій «Арджуна» Кальницький - 10.10.2024
- належав до складу організаційної старшини Авангарду, старший сержант взводу в ГУР. Брав участь у багатьох штурмових операціях на різних напрямках фронту. Під час своєї останньої задачі, Арджуна намагався надати допомогу своїм пораненим бійцям
В СТРОЮ!
28.04.202520:09
24.04.202519:22
Напишіть усі, хто робив рецензії на книгу, сюди в коментарі з посиланнями, або на зв'язковий акаунт. Відправлю вам книги різні у дарунок.
23.04.202513:36
Посеред усіх інших коментарів стосовно подій 19-го квітня, випадково натрапив на цей.
Правий був Серьога Деймос, коли постійно повторював мені, що терпіти Мітрушу не може.
А ми Ігорю навіть платили свого часу за публікації на сайті "Пломеню". Тепер для Ігоря правиця занадто токсична. Отакий от він, комсомол.
Правий був Серьога Деймос, коли постійно повторював мені, що терпіти Мітрушу не може.
А ми Ігорю навіть платили свого часу за публікації на сайті "Пломеню". Тепер для Ігоря правиця занадто токсична. Отакий от він, комсомол.
से पुनः पोस्ट किया:Авангард (АКС)
+1
21.04.202518:18
19 квітня в Культурно-Мистецькому Центрі НаУКМА мала пройти лекція «Героїчна порода: від Старої України до Третіх Визвольних Змагань», але двері КМЦ виявилися закритими для нас. Владислава Осьмак, що вийшла зсередини та надала коментар з приводу позиції керівництва університету, відверто єхидствувала та перебивала організаторів та учасників лекції, котрі намагалися отримати пояснення від неї.
Тим не менш, захід було проведено під стінами Могилянки; окрема подяка за надання стільців - працівникам ресторану, що знаходиться у парку.
За тиждень до цього, студентська спілка націоналістів «Український Студент» подала звернення щодо проведення лекції в стінах Академії. Спочатку їм погодили проведення лекції, але, раптово посеред тижня надійшла інформація щодо звернення «Антидискримінаційного комітету» НаУКМА до адміністрації університету, з проханням заборонити проведення цього заходу. Приводом до звернення нібито послугував донос анонімного представника університету - чи то студента, чи то когось із керівництва.
Після появи висновку цього антидискримінаційного комітету, відбулася наша переписка з Сергієм Квітом.
Окрім того, що відомий зрадник націоналістичного руху (поговорюють, що в далекому минулому аж цілий сотник Тризубу ім. Степана Бандери!) Сергій Квіт повторив маячню з висновку комітету з етики, він також засвідчив себе як затятий комсомолець на службі усім відомих фондів спонсорування світової пролетарської лібертарної революції та прихильником ліволіберальної, людожерської частини євробюрократії.
І це той Квіт, що казав у інтерв'ю 2021 року «Донцов хотів, щоб українці були переможцями» - цікаво, а чи дав би він самому Донцову слово в стінах університету, якби склався такий анахроністичний фантастичний сценарій? Адже Донцов був завжди зовсім незручним, та взагалі ненависним для таких провансальців, як нинішнє керівництво Могилянки.
Також в переписці Сергій Квіт зазначає, що «університет є вільною трибуною для вислову для людей різних поглядів, які готові слухати і чути один одного». Його дії демонструють зворотнє: комсомольці присвоїли собі Академію та не хочуть, аби в її древніх стінах був простір свободи.
Вважаємо, що з цієї події має розпочатися очищення Києво-Могилянської Академії від прихильників «ліберального тоталітаризму». Закликаємо студентів-націоналістів єднатися, аби зробити Могилянку справді вільним простором для висловлення думок.
Тим не менш, захід було проведено під стінами Могилянки; окрема подяка за надання стільців - працівникам ресторану, що знаходиться у парку.
За тиждень до цього, студентська спілка націоналістів «Український Студент» подала звернення щодо проведення лекції в стінах Академії. Спочатку їм погодили проведення лекції, але, раптово посеред тижня надійшла інформація щодо звернення «Антидискримінаційного комітету» НаУКМА до адміністрації університету, з проханням заборонити проведення цього заходу. Приводом до звернення нібито послугував донос анонімного представника університету - чи то студента, чи то когось із керівництва.
Після появи висновку цього антидискримінаційного комітету, відбулася наша переписка з Сергієм Квітом.
Окрім того, що відомий зрадник націоналістичного руху (поговорюють, що в далекому минулому аж цілий сотник Тризубу ім. Степана Бандери!) Сергій Квіт повторив маячню з висновку комітету з етики, він також засвідчив себе як затятий комсомолець на службі усім відомих фондів спонсорування світової пролетарської лібертарної революції та прихильником ліволіберальної, людожерської частини євробюрократії.
І це той Квіт, що казав у інтерв'ю 2021 року «Донцов хотів, щоб українці були переможцями» - цікаво, а чи дав би він самому Донцову слово в стінах університету, якби склався такий анахроністичний фантастичний сценарій? Адже Донцов був завжди зовсім незручним, та взагалі ненависним для таких провансальців, як нинішнє керівництво Могилянки.
Також в переписці Сергій Квіт зазначає, що «університет є вільною трибуною для вислову для людей різних поглядів, які готові слухати і чути один одного». Його дії демонструють зворотнє: комсомольці присвоїли собі Академію та не хочуть, аби в її древніх стінах був простір свободи.
Вважаємо, що з цієї події має розпочатися очищення Києво-Могилянської Академії від прихильників «ліберального тоталітаризму». Закликаємо студентів-націоналістів єднатися, аби зробити Могилянку справді вільним простором для висловлення думок.
30.04.202518:59
29.04.202512:19
Ну це ж натурально гени Іллі Ерєнбурга.
Я НІ НА ЩО НЕ НАТЯКАЮ, ЦЕ ЗБІГ ЗВІСНО, АЛЕ ДИВІТЬСЯ: АМЕРИКАНЦІ НІМЕЦЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ БУЛИ НАЦИСТАМИ, А БАТЬКО ТРАМПА МАВ НІМЕЦЬКЕ КОРІННЯ...
Я НІ НА ЩО НЕ НАТЯКАЮ, ЦЕ ЗБІГ ЗВІСНО, АЛЕ ДИВІТЬСЯ: АМЕРИКАНЦІ НІМЕЦЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ БУЛИ НАЦИСТАМИ, А БАТЬКО ТРАМПА МАВ НІМЕЦЬКЕ КОРІННЯ...
से पुनः पोस्ट किया:Авангард (АКС)
28.04.202519:20
Сьогодні ми відзначаємо створення української Дивізії «Галичина», яка в майбутньому стала першою дивізією Української Національної Армії. З моменту її формування в 1943 році, бійці «Галичини» були не лише частиною великої військової історії, а й уособленням національної гордості. Їхній подвиг у пеклі під Бродами, відданість своїй землі та готовність боротися за свободу України залишаються в нашій пам'яті й серцях. Багато дивізійників боролися з більшовизмом не тільки в лавах "Галичини", а й в Українській Повстанській Армії, захищаючи рідний край від червоної навали.
Цей день є нагадуванням про те, що боротися з більшовицькими ордами та їх наступниками допомагають не фіктивні угоди і договори, які ніхто не збирається виконувати, а добре вишколене, мотивоване та першорядно озброєне військо. Нехай героїзм бійців цієї дивізії надихає кожного продовжувати справу наших дідів і ставати на захист нашої держави.
Слава Україні! Героям слава!
Цей день є нагадуванням про те, що боротися з більшовицькими ордами та їх наступниками допомагають не фіктивні угоди і договори, які ніхто не збирається виконувати, а добре вишколене, мотивоване та першорядно озброєне військо. Нехай героїзм бійців цієї дивізії надихає кожного продовжувати справу наших дідів і ставати на захист нашої держави.
Слава Україні! Героям слава!
22.04.202515:19
Ні, український студенте, ти не маєш слухати лекції про воїнський героїзм.
Ти маєш слухати лекції про фемінізм.
Ти маєш слухати лекції про фемінізм.
21.04.202516:44
Вороги націоналістів в Україні в тилу доволі успішно діють: всі вже бачили, як 19-го квітня менти по-звірячому крутили молодь, що вийшла на протест проти проведення ЛГБТ кінофестивалю; запакували навіть деяких військових, що проходили повз, причому менти кричали "да ви воєнниє заєбали уже!".
В той же день, відомий зрадник національного руху, Сергій Квіт, заборонив проводити в Могилянці лекцію, в якій йшла мова про козацтво, ОУН та новітніх націоналістів, і їх роль у боротьбі за Україну.
В той же день, відомий зрадник національного руху, Сергій Квіт, заборонив проводити в Могилянці лекцію, в якій йшла мова про козацтво, ОУН та новітніх націоналістів, і їх роль у боротьбі за Україну.
30.04.202510:49
Допис про загибель Опери. Позиція називалася "Манго".
В ті дні також загинув Ромашка, і затрьохсотився Дим, що йшов на заміну Опери.
В ті дні також загинув Ромашка, і затрьохсотився Дим, що йшов на заміну Опери.
29.04.202511:46
Абсолютно ідіотська пропаганда. Там навіть про те, що Трамп за походженням німець (тому і фашист, за логікою дебіла Кшиштопи).
+2
26.04.202514:54
Бачив багато коментарів в інтернеті стосовно лекції 19-го квітня в Могилянці. Ось, наприклад, Катерина Дудка - випускниця Могилянки, ненависниця Авангарду та чомусь особисто мене, що написала дуже багато коментарів про захід, що пройшов під стінами Могилянки і навіть про книгу "Автаркія".
Її чоловік, письменник та перекладач Остап Євразієць, відносно нещодавно вступив в ЗСУ. Але як ви думаєте, чи був він хоч одного разу в якості піхоти в посадці? Ні, він прилаштований чи то в "культурний десант", чи деінде - в любому випадку, його "служба" дозволяє йому робити все що заманеться на його так званому "культурному" поприщі.
Він ніколи не загине в бою, не буде пораненим, не буде сидіти по норах у посадках чи у підвалах розвалених хат, бігати під артобстрілами, тягнути тіло вбитого товариша декілька кілометрів на евак. Не буде навіть лагодити техніку чи сидіти з пультом в бліндажі.
Чоловік Катерини Дудки проліз, прилаштувався, не будучи при цьому військовим спеціалістом і тд. І при якихось питаннях до нього, буде всім розповідати, що "робить свою справу", мабуть. І що він "військовослужбовець ЗСУ", який не пропускає жодного книжкового фестивалю чи презентації книжок. Наприклад, аби прочитати лекцію - я приїхав у Київ вранці в суботу і вночі того ж дня рушив одразу назад в свій батальон. А багато моїх друзів, що були справжніми правими інтелектуалами, взагалі ніколи вже не відвідають жодної книжкової ярмарки чи лекції.
Усі ненависні лівим авангардисти одразу після початку повномасштабки пішли в штурмову піхоту. Це були люди, що утворили орден, були ним виховані та намагалися жити згідно його орієнтирам: честь, мужність, віра в божествену природу людини та в вищу, провідну місію Української Нації на теренах залишків Європейської Цивілізації.
Наш орден, як і загалом український правий рух, на війні, в обличчі окремих людей явив Україні важливий тип: інтелектуал, що веде збройну боротьбу за націю.
Таким був Деймос, що його тексти, зокрема про індоєвропейських богів війни, викликають ненависть в тих лівих в інтернеті. Таким був Микола Крук, ідеолог правого руху України, який упорядкував всю базу чинного та організованого націоналізму та доніс ці ідеали новим поколінням українських націоналістів.
На завершення цього тексту – строфа з перекладу вірша поета, східняка, друга авангардистів, Кирила "Ельфа", про Авангард - перекладу, що здійснив Микола "Крук" Кравченко:
Сліпучо темним світанком
Поза директив і карт
На зло людожерам та комітетам
Ми зростимо Avantgarde!
Її чоловік, письменник та перекладач Остап Євразієць, відносно нещодавно вступив в ЗСУ. Але як ви думаєте, чи був він хоч одного разу в якості піхоти в посадці? Ні, він прилаштований чи то в "культурний десант", чи деінде - в любому випадку, його "служба" дозволяє йому робити все що заманеться на його так званому "культурному" поприщі.
Він ніколи не загине в бою, не буде пораненим, не буде сидіти по норах у посадках чи у підвалах розвалених хат, бігати під артобстрілами, тягнути тіло вбитого товариша декілька кілометрів на евак. Не буде навіть лагодити техніку чи сидіти з пультом в бліндажі.
Чоловік Катерини Дудки проліз, прилаштувався, не будучи при цьому військовим спеціалістом і тд. І при якихось питаннях до нього, буде всім розповідати, що "робить свою справу", мабуть. І що він "військовослужбовець ЗСУ", який не пропускає жодного книжкового фестивалю чи презентації книжок. Наприклад, аби прочитати лекцію - я приїхав у Київ вранці в суботу і вночі того ж дня рушив одразу назад в свій батальон. А багато моїх друзів, що були справжніми правими інтелектуалами, взагалі ніколи вже не відвідають жодної книжкової ярмарки чи лекції.
Усі ненависні лівим авангардисти одразу після початку повномасштабки пішли в штурмову піхоту. Це були люди, що утворили орден, були ним виховані та намагалися жити згідно його орієнтирам: честь, мужність, віра в божествену природу людини та в вищу, провідну місію Української Нації на теренах залишків Європейської Цивілізації.
Наш орден, як і загалом український правий рух, на війні, в обличчі окремих людей явив Україні важливий тип: інтелектуал, що веде збройну боротьбу за націю.
Таким був Деймос, що його тексти, зокрема про індоєвропейських богів війни, викликають ненависть в тих лівих в інтернеті. Таким був Микола Крук, ідеолог правого руху України, який упорядкував всю базу чинного та організованого націоналізму та доніс ці ідеали новим поколінням українських націоналістів.
На завершення цього тексту – строфа з перекладу вірша поета, східняка, друга авангардистів, Кирила "Ельфа", про Авангард - перекладу, що здійснив Микола "Крук" Кравченко:
Сліпучо темним світанком
Поза директив і карт
На зло людожерам та комітетам
Ми зростимо Avantgarde!
24.04.202508:22
21.04.202519:51
Дякую за відгук!
20.04.202519:52
Дуже любив Великдень у підлітковому віці, коли ми з родичами їздили рано вранці до церкви. Там відбувалося все те дійство з освячуванням пасок; мабуть збір такої кількості народу заради однієї мети вперше давав відчути, що таке "екклезія", ще і у містичний, торжественій атмосфері свята.
Пам'ятаю багато тих сірих таємничих ранків, коли відчуваєш, ніби стається щось важливе, але не знаєш, що саме. Тепло те все згадувати, коли сьогодні дивишся на розквітлі дерева в саду.
Пам'ятаю багато тих сірих таємничих ранків, коли відчуваєш, ніби стається щось важливе, але не знаєш, що саме. Тепло те все згадувати, коли сьогодні дивишся на розквітлі дерева в саду.
से पुनः पोस्ट किया:
Європейський нігілізм
30.04.202510:49
За три місяці наша сотня здійснила величезне турне по Донбасу. Ми були, та зараз знаходимось, у найгарячіших точках сходу України. Через брак часу одразу про якісь подробиці бойових буднів оповідати важко – вся концентрація уваги тут і зараз, на самій війні.
Але, через це – багатьом не зовсім зрозуміло, що саме ми робили та робимо. Тому варто знайти можливість деякі епізоди переповісти і показати.
Ось фрагмент одного з квітневих днів.
Працювали ми спільно з однією славетною бригадою, яка тримає оборону дуже важкої ділянки фронту вже третій рік. І була там одна позиція, на якій всім дуже важко було знаходитися – скиди, фпв, арта. Туди мали заходити ми, міняти бійців тієї бригади.
Ми з комбатом з тієї бригади прийшли до простого висновку, що багато бід на тій позиції – від того, що її отці-засновники викопали траншею просто неба, підібравши серед щільної посадки саме відкриту ділянку для своєї роботи. Все було видно з розвідувальних дронів і, зрозуміло, що все летіло туди.
Було прийняте рішення створити іншу, неподалеку, і нормально її замаскувати та укріпити. Під цю задачу була створена група, в якій був керівником дуже толковий молодий козак, рекрут Авангарду.
Декілька днів поспіль наші хлопці працювали над створенням нової позиції. Її не бачили ні ми, ні вороги, все йшло за планом. Але в день зміни інша наша група потрапила під щільний артобстріл, і хлопці застрягли на тій позиції ще на добу.
І якраз того ранку у село крізь арту прорвався танк-сарай з десантом. Він влетів у яму, екіпаж втік у село. Ми вилетіли на зачистку, але запізнилися – нас випередили дружні сили, залетіли туди на техніці та розстріляли екіпаж.
Але до того десант з танка-сарая встиг спішитися, і під шумок зайшла ще піхотна група ворога. Наші бійці на передовій позиції вступили із нею в бій; під час стрілецького бою командир групи, під керівництвом котрого було майже вирішене питання тієї многостраждальної позиції, загинув. Встиг вбити двох ворогів.
Але, через це – багатьом не зовсім зрозуміло, що саме ми робили та робимо. Тому варто знайти можливість деякі епізоди переповісти і показати.
Ось фрагмент одного з квітневих днів.
Працювали ми спільно з однією славетною бригадою, яка тримає оборону дуже важкої ділянки фронту вже третій рік. І була там одна позиція, на якій всім дуже важко було знаходитися – скиди, фпв, арта. Туди мали заходити ми, міняти бійців тієї бригади.
Ми з комбатом з тієї бригади прийшли до простого висновку, що багато бід на тій позиції – від того, що її отці-засновники викопали траншею просто неба, підібравши серед щільної посадки саме відкриту ділянку для своєї роботи. Все було видно з розвідувальних дронів і, зрозуміло, що все летіло туди.
Було прийняте рішення створити іншу, неподалеку, і нормально її замаскувати та укріпити. Під цю задачу була створена група, в якій був керівником дуже толковий молодий козак, рекрут Авангарду.
Декілька днів поспіль наші хлопці працювали над створенням нової позиції. Її не бачили ні ми, ні вороги, все йшло за планом. Але в день зміни інша наша група потрапила під щільний артобстріл, і хлопці застрягли на тій позиції ще на добу.
І якраз того ранку у село крізь арту прорвався танк-сарай з десантом. Він влетів у яму, екіпаж втік у село. Ми вилетіли на зачистку, але запізнилися – нас випередили дружні сили, залетіли туди на техніці та розстріляли екіпаж.
Але до того десант з танка-сарая встиг спішитися, і під шумок зайшла ще піхотна група ворога. Наші бійці на передовій позиції вступили із нею в бій; під час стрілецького бою командир групи, під керівництвом котрого було майже вирішене питання тієї многостраждальної позиції, загинув. Встиг вбити двох ворогів.
+3
29.04.202511:35
Український ліволібераха – брат по розуму російського новіопа.
26.04.202514:54
से पुनः पोस्ट किया:Авангард (АКС)
23.04.202517:23
"Г. Сковорода писав, що є дві породи людей: одні роджені вести, другі – за ними йти. «Хто колісцятком, а хто ключиком в годиннику має бути», – писав він – залежить від природи людини, від її вдачі, від «сродності», нахилу. «Черепасі сродне плазувати, орлові – літати, не навпаки»!"
"Ці три прикмети, шляхетність, мудрість, відвага, – три основні прикмети володарської кляси. Є про них і в Евангелії згадка, що коли провідники народу тратять мудрість, благородство і відвагу, – близькі вони до упадку. З проводом же ж, який ті три прикмети посідає, ніякий ворог нічого не зробить: шляхетного не підкупиш, мудрого – не обдуриш, мужнього – не залякаєш!..."
"На Україні процес занепаду вершків суспільства почався від розкладу козацької старшини, нашої правлячої аристократії, – розкладу, що осягнув свого зеніту в часи Шевченка. А нова народницька інтелігенція – що від половини XIX в. зголосила права на провід народом, не хотіла на жаль нав’язати обірвану нитку старокиївської й козацької традиції…"
"Що ж спільного знайдуть між собою ті різні породи людей, коли те, що одні звуть боротьбою з злом, другі називають «некультурністю» і «киринею»? Коли те, що одні звуть трусістю – звуть другі «гуманністю»; що одні картають як потурання каналії, другі хвалять як «толеранцію»; що одні підносять як героїзм, другі – знов плямують як «розбишацтво»? Коли те, що в перших є вірність ідеї і бажання боротись за неї до загину, є в других – «ексклюзивністю» і «фанатизмом»? Що в одних зветься безпринципністю й безхарактерністю, то в других є – «об’єктивністю», а прив’язання до правди своєї – «доктринерством»?"
Дмитро Донцов, "За який провід?", 1948 р.
Коли чекати, що комсомольці типу Квіта та йому подібних відмінять Донцова?
Для нас, і для усіх представників покоління Ukraina Militans, Григорій Сковорода, Дмитро Донцов та кн. Костянтин Острозький мають більший авторитет, ніж "комітети з етики" НаУКМА та їх прихильники.
"Ці три прикмети, шляхетність, мудрість, відвага, – три основні прикмети володарської кляси. Є про них і в Евангелії згадка, що коли провідники народу тратять мудрість, благородство і відвагу, – близькі вони до упадку. З проводом же ж, який ті три прикмети посідає, ніякий ворог нічого не зробить: шляхетного не підкупиш, мудрого – не обдуриш, мужнього – не залякаєш!..."
"На Україні процес занепаду вершків суспільства почався від розкладу козацької старшини, нашої правлячої аристократії, – розкладу, що осягнув свого зеніту в часи Шевченка. А нова народницька інтелігенція – що від половини XIX в. зголосила права на провід народом, не хотіла на жаль нав’язати обірвану нитку старокиївської й козацької традиції…"
"Що ж спільного знайдуть між собою ті різні породи людей, коли те, що одні звуть боротьбою з злом, другі називають «некультурністю» і «киринею»? Коли те, що одні звуть трусістю – звуть другі «гуманністю»; що одні картають як потурання каналії, другі хвалять як «толеранцію»; що одні підносять як героїзм, другі – знов плямують як «розбишацтво»? Коли те, що в перших є вірність ідеї і бажання боротись за неї до загину, є в других – «ексклюзивністю» і «фанатизмом»? Що в одних зветься безпринципністю й безхарактерністю, то в других є – «об’єктивністю», а прив’язання до правди своєї – «доктринерством»?"
Дмитро Донцов, "За який провід?", 1948 р.
Коли чекати, що комсомольці типу Квіта та йому подібних відмінять Донцова?
Для нас, і для усіх представників покоління Ukraina Militans, Григорій Сковорода, Дмитро Донцов та кн. Костянтин Острозький мають більший авторитет, ніж "комітети з етики" НаУКМА та їх прихильники.
से पुनः पोस्ट किया:
Видавництво РХ
21.04.202519:50
Особисте від РХ
Давно обіцяв Євгенові Вряднику написати відгук про його книгу "Автаркія", і ось настав час, коли не зробити це буде непристойно.
Це література від військовика, що повинна з'являтися в наш буремний час. Текст від людини, яка свідомо присвятила своє життя ризикованим справам, згуртувала навколо свого стилю цілу спільноту. Людина, яка опікувалася найцікавішим інтелектуальним осередком України 2010-х років.
Книга про те, як спокійно жити в умовах сталевого буревію, рахувати дихання й не шукати моральних авторитетів. Книга про те, як грати з життям і смертю, як не сприймати обставини надто емоційно.
Наші покоління звикли до життя, де можна принаймні сподіватися на інституції, справедливість, історію. Але життя раптом поставило наш мангал із шашликами на березі безодні. Хто досмажить те м'ясо - бенкетуватиме останнім.
Я щиро радий, що ця книга з'явилась, і трохи заздрю видавництву "Наш Формат". Знаю, що зараз вийшов другий тираж, і раджу всім набути примірник.
Давно обіцяв Євгенові Вряднику написати відгук про його книгу "Автаркія", і ось настав час, коли не зробити це буде непристойно.
Це література від військовика, що повинна з'являтися в наш буремний час. Текст від людини, яка свідомо присвятила своє життя ризикованим справам, згуртувала навколо свого стилю цілу спільноту. Людина, яка опікувалася найцікавішим інтелектуальним осередком України 2010-х років.
Книга про те, як спокійно жити в умовах сталевого буревію, рахувати дихання й не шукати моральних авторитетів. Книга про те, як грати з життям і смертю, як не сприймати обставини надто емоційно.
Наші покоління звикли до життя, де можна принаймні сподіватися на інституції, справедливість, історію. Але життя раптом поставило наш мангал із шашликами на березі безодні. Хто досмажить те м'ясо - бенкетуватиме останнім.
Я щиро радий, що ця книга з'явилась, і трохи заздрю видавництву "Наш Формат". Знаю, що зараз вийшов другий тираж, і раджу всім набути примірник.
से पुनः पोस्ट किया:Авангард (АКС)
19.04.202520:35
Перепони з боку керівництва НаУКМА не завадили лекції відбутись.
Всі деталі згодом.
Всі деталі згодом.
दिखाया गया 1 - 24 का 5 791
अधिक कार्यक्षमता अनलॉक करने के लिए लॉगिन करें।