Олександр Маркушин - рідкісний приклад людини в українській владі, яка вміє дослуховуватися до експертної спільноти, зокрема в питаннях урбаністики та культури. Він був із рідним Ірпенем у найтяжчі часи російської окупації та боїв за звільнення міста. Він створив умови для цивілізованої, уважної роботи з меморіалізації трагедії, героїв та жертв війни, розробки комеморативних підходів, які сьогодні можуть бути взірцем для всієї країни. Він зупинив свавільну забудову та захаращення Ірпеня візуальним трешом під виглядом мистецтва. Висловлюю підтримку мерові, який демонструє нове ставлення до міста, як людиноорієнтованого простору з повагою до всіх. Судове свавілля відносно нього загрожує поверненням до практик, проти яких постав свого часу Майдан.
