🌳Перекладачка «Вбивці лісу», письменниця Мія Марченко розказала про горорне фентезі Прімі Мохамед:
🌳Що це за текст?
Це повість, у якій звичний нам усім з фентезі романів троп заборони на прогулянки За Межу чи у Ельфландію (тут В’язовічність) цікаво поєднаний з лавкрафтіанським жахом від зіткнення людини з явищами, які її розум нездатний охопити чи пояснити.
Це історія жінки, яка зазнала страшних втрат у своєму житті, пережила війну, голод і якій один-єдиний раз пощастило вирвати дитину з обіймів потойбіччя, але не вдалося вберегти її від хаосу в реальному світі.
Веріс понад усе не хотіла б вертатись у незбагненну і жаску Лісову країну. Вона не певна, що зможе зробити це вдруге, але виходу у неї немає.
Суть історії
У долині, якою править жахливий чужоземний Тиран, лежить дикий ліс, звідки неможливо повернутися, бо кордонів краю, що незримо існує там, не дано відчути звичайним людям.
Мешканці навколишніх сіл знають, що туди не можна ходити і віками навчають тому ж своїх дітей. Лише одна людина на їхній пам’яті змогла зайти туди і повернутись та ще й привести з собою зниклу дитину – це Веріс Торн.
Тож коли двоє маленьких дітей Тирана зникають безвісти, Веріс отримує наказ знову піти в Ліс і повернути їх додому живими та неушкодженими.
Якщо вона не впорається, Тиран знищить її селище і вб’є її саму; якщо ж залишиться в лісі довше, ніж на день – залишиться там назавжди.
Чим вражає текст?
Найбільше – персонажами, мешканцями В’язовічності, які є чистими втіленнями лавкрафтіанського жаху. Це і вартові Дому, що стоїть посеред лісу, які є фактично мертвими і розкладеними тваринами, тіла яких переплуталися між собою так, що вже неможливо розрізнити, де хто.
Це і Лис, який є водночас твариною, людиною і річчю, дерев’яним бовваном, і справа не в тому, що він міняє подоби, ні, він існує у всіх трьох станах постійно.
Це і балакучий велетенський одноріг, з геть не властивими однорогам з фентезі літератури запахом і замашками, і Хранитель Дому, в якого немає обличчя, а замість серця блакитний вогонь.
Вкрай цікавою видалася мені також і маленька «домашня» магія Веріс, яка допомагає їй орієнтуватися в В’язовічності.
Три речі – вирізана для неї батьком фігурка кабана, каштан та вуглина провадять її крізь усі небезпеки, символізуючи зв’язок з предками і захист Роду.
Сьогодні на події о 18:00 в Павільйоні 7 на фестивалі «Книжкова країна» літературознавиця Серафима Біла розкаже детальніше про новинку, не пропустіть💚
