Культ Критики
Критикувати. Говорити про критику. Вирізняти якісне
TGlist रेटिंग
0
0
प्रकारसार्वजनिक
सत्यापन
असत्यापितविश्वसनीयता
अविश्वसनीयस्थान
भाषाअन्य
चैनल निर्माण की तिथिСіч 20, 2024
TGlist में जोड़ा गया
Бер 25, 2025रिकॉर्ड
26.03.202523:59
245सदस्य14.02.202523:59
0उद्धरण सूचकांक29.03.202523:59
108प्रति पोस्ट औसत दृश्य24.04.202510:57
0प्रति विज्ञापन पोस्ट औसत दृश्य26.03.202514:26
10.23%ER29.03.202523:59
44.44%ERR
24.03.202516:54
«Битись не можна відступити» — це автобіографічна книжка Павла «Паштета» Белянського про реалії війни та війська. А крім того, цей текст нині бореться за премію «Своя полиця» в категорії «Реалісти».
Ілля Рудійко, літературознавець, літоглядач і головний редактор «Культу Критики», у свіжій статті ділиться враженнями про цей текст. Як називається прийом, до якого «Паштет» вдається у назві роману, і навіщо він це робить? Як можна визначити жанр цього тексту? Чому історії, які оповідають у романі, варто було записати?
Відповіді на ці та інші питання чекають на вас у рецензії Іллі Рудійка «“Битись не можна відступити”: історії в пам’яті й історії на пам’ять». Не забувайте доєднуватися до нас, аби стежити, чи здобуде «Битися не можна відступити» премію «Своя полиця».
Ілля Рудійко, літературознавець, літоглядач і головний редактор «Культу Критики», у свіжій статті ділиться враженнями про цей текст. Як називається прийом, до якого «Паштет» вдається у назві роману, і навіщо він це робить? Як можна визначити жанр цього тексту? Чому історії, які оповідають у романі, варто було записати?
Відповіді на ці та інші питання чекають на вас у рецензії Іллі Рудійка «“Битись не можна відступити”: історії в пам’яті й історії на пам’ять». Не забувайте доєднуватися до нас, аби стежити, чи здобуде «Битися не можна відступити» премію «Своя полиця».
27.03.202518:12
«Кіберджанк. Неонові історії» Сергія Пильтяя — це зібрання текстів, події яких відбуваються у майбутньому, де нейромережі досягли значного розвитку. Ця збірка оповідань і повістей опинилася у фіналі премії «Своя полиця» в категорії «Ілюзіоністи».
Культурна журналістка Настя Клименко вже готова насвітлювати найцікавіші аспекти цього тексту. Чим кіберджанк відрізняється від кіберпанку? В чому цей текст нагадує «Того, що біжить по лезу»? Як трактувати персонажок «Неонових історій»?
Відповідь на ці питання читайте в рецензії «Нейрозв’язки, які нас поглинуть». І не забувайте долучатися до нас, аби дізнатися, чи здобуде «Кіберджанк. Неонові історії» премію «Своя полиця».
Культурна журналістка Настя Клименко вже готова насвітлювати найцікавіші аспекти цього тексту. Чим кіберджанк відрізняється від кіберпанку? В чому цей текст нагадує «Того, що біжить по лезу»? Як трактувати персонажок «Неонових історій»?
Відповідь на ці питання читайте в рецензії «Нейрозв’язки, які нас поглинуть». І не забувайте долучатися до нас, аби дізнатися, чи здобуде «Кіберджанк. Неонові історії» премію «Своя полиця».
19.04.202517:34
«Глуха республіка» — це поетична книжка Іллі Камінського, американського автора родом із Одеси. Цьогоріч її український переклад вийшов у видавництві «Дух і Літера».
Аріна Кравченко — літературознавиця, літоглядачка й авторка подкасту «Фронтир» — стверджує, що «Глуха республіка» стала для неї тим, що вразило своєю непересічністю й водночас дотичністю до України.
Чому «Глуха республіка» заслуговує на увагу? Як глухота стає формою спротиву? Як це корелює з явищем навмисного заглушення?
Відповіді на ці та інші питання шукайте у статті «Тиша між двох бомбардувань: вибір чути у “Глухій республіці” Іллі Камінського».
Аріна Кравченко — літературознавиця, літоглядачка й авторка подкасту «Фронтир» — стверджує, що «Глуха республіка» стала для неї тим, що вразило своєю непересічністю й водночас дотичністю до України.
Чому «Глуха республіка» заслуговує на увагу? Як глухота стає формою спротиву? Як це корелює з явищем навмисного заглушення?
Відповіді на ці та інші питання шукайте у статті «Тиша між двох бомбардувань: вибір чути у “Глухій республіці” Іллі Камінського».
28.03.202517:04
«Вроцлавіта» — це любовний роман, у якому порушено питання життя українців за кордоном, сімейного порозуміння та заборони абортів. Імовірно, саме така широта проблематики стала однією з причин, чому цей текст номіновано на премію «Своя полиця» в категорії «Реалісти».
Літературознавець, літоглядач та головний редактор «Культу Критики» Ілля Рудійко зібрав вказівки до прочитання цього тексту й готовий ділитися ними. Що означає назва роману і як різні способи її трактування впливають на текст? Які сюжетні повороти можуть викликати нерозуміння і що з цим робити? І чого, зрештою, чекати від кінцівки роману?
Переходьте за покликанням у коментарі, аби знайти відповідь на ці та інші питання в рецензії «Абсолютний Вроцlove». А вже завтра усі ми дізнаємося, чи здобуде «Вроцлавіта» премію «Своя полиця».
Літературознавець, літоглядач та головний редактор «Культу Критики» Ілля Рудійко зібрав вказівки до прочитання цього тексту й готовий ділитися ними. Що означає назва роману і як різні способи її трактування впливають на текст? Які сюжетні повороти можуть викликати нерозуміння і що з цим робити? І чого, зрештою, чекати від кінцівки роману?
Переходьте за покликанням у коментарі, аби знайти відповідь на ці та інші питання в рецензії «Абсолютний Вроцlove». А вже завтра усі ми дізнаємося, чи здобуде «Вроцлавіта» премію «Своя полиця».
25.03.202516:41
«Оринин» Сашка Столового — це роман, який оповідає не лише про стелепного чоловіка Демʼяна Козика, але й про те, як упродовж його життя змінюється слобожанське село Козіївка, звідки родом автор тексту. Нині увага читачів до цього роману зростає, адже «Оринин» може здобути премію «Своя полиця» у категорії «Реалісти».
Дарина Чупат, літературознавиця й заступниця головного редактора «Культу Критики», насвітлює ключові місця «Оринина». Що таке стелепність і як її набути? Де автор виявляє непослідовність? Яким у тексті постає родинне (а чи й світове) дерево?
Відповідь на ці та інші питання чекає на вас у рецензії «Стелепному роду нема переводу: родинне дерево роману “Оринин” Сашка Столового». І не забувайте доєднуватися до нас, аби дізнатися, чи здобуде «Оринин» премію «Своя Полиця».
Дарина Чупат, літературознавиця й заступниця головного редактора «Культу Критики», насвітлює ключові місця «Оринина». Що таке стелепність і як її набути? Де автор виявляє непослідовність? Яким у тексті постає родинне (а чи й світове) дерево?
Відповідь на ці та інші питання чекає на вас у рецензії «Стелепному роду нема переводу: родинне дерево роману “Оринин” Сашка Столового». І не забувайте доєднуватися до нас, аби дізнатися, чи здобуде «Оринин» премію «Своя Полиця».
08.04.202515:54
Минулого року у видавництві «Темпора» вийшов роман Джуліана Барнза «Англія, Англія» у перекладі Ярослави Стріхи. Цей текст, що побачив світ 1998 року, порушує питання ідентичності, памʼяті й симулякризації досвіду. А розповісти про цей текст більше вже готова літературознавиця Марія Копаньова, чию рецензію на «Англію, Англію» ми й запрошуємо читати.
Як «Англія, Англія» вписується в контекст решти романів Барнза? Що відбувається, коли час перетворюється на товар? Як у тексті змінюється метафора острова блаженних? Про це — а також про багато інших цікавинок — читайте в рецензії «Проти утопії: недоконане минуле в романі Джуліана Барнза “Англія, Англія”».
Як «Англія, Англія» вписується в контекст решти романів Барнза? Що відбувається, коли час перетворюється на товар? Як у тексті змінюється метафора острова блаженних? Про це — а також про багато інших цікавинок — читайте в рецензії «Проти утопії: недоконане минуле в романі Джуліана Барнза “Англія, Англія”».
अधिक कार्यक्षमता अनलॉक करने के लिए लॉगिन करें।
