Хвилястий нотатник Оксани Лихогляд🌊Poetry
से पुनः पोस्ट किया:
Оле Лукоївна
09.05.202510:53
Хто тебе називав огидною
і чому ти у це повірила?
Звірі в нетрях свідомості гиркають —
теплі, злякані звірі. Відголос
б’ється хвилями в береги м’які
і відбитки лишаються свіжими.
Хто тебе називав невдахою
і чому ти із цим погодилась?
Слово ціпко у дерму в’їдається,
мов нанесене магнум-голками.
Шкіра фразами у сандаловий
розфарбована, і не гоїться.
Хто викрикував ниці прізвиська
і чому ти це їм дозволила?
Хто тебе визначав, хто вирішував,
ким ти зараз є? Пустодзвонили:
«Фу! Дивіться, вона!», і тріщини
йшли по берегу розтривожено.
Скільки попелу ще на голову
посипатимеш? Попелюшко, ти,
мов наміткою, прахом гордощів
вкрила сором, себе спаплюжила,
аби тільки не чути гострого,
прилипаючого, болючого.
Знай, ти — цінна і досконала, як
квінтесенція літа в дівчинці,
яка носить смішну панамочку,
і сережки-черешні дібрані.
Зло не має всевладдя над нами.
Шкіра, як свіжопобілені стіни —
чиста від будь-яких написів.
Звірі пильно глядять володіння.
31.03.24
вірш на півфінал Віршометрії. вірш про те, як мене булили у школі і на роботі, і про роботу над цими травмами в терапії. давно хотіла його написати.
і чому ти у це повірила?
Звірі в нетрях свідомості гиркають —
теплі, злякані звірі. Відголос
б’ється хвилями в береги м’які
і відбитки лишаються свіжими.
Хто тебе називав невдахою
і чому ти із цим погодилась?
Слово ціпко у дерму в’їдається,
мов нанесене магнум-голками.
Шкіра фразами у сандаловий
розфарбована, і не гоїться.
Хто викрикував ниці прізвиська
і чому ти це їм дозволила?
Хто тебе визначав, хто вирішував,
ким ти зараз є? Пустодзвонили:
«Фу! Дивіться, вона!», і тріщини
йшли по берегу розтривожено.
Скільки попелу ще на голову
посипатимеш? Попелюшко, ти,
мов наміткою, прахом гордощів
вкрила сором, себе спаплюжила,
аби тільки не чути гострого,
прилипаючого, болючого.
Знай, ти — цінна і досконала, як
квінтесенція літа в дівчинці,
яка носить смішну панамочку,
і сережки-черешні дібрані.
Зло не має всевладдя над нами.
Шкіра, як свіжопобілені стіни —
чиста від будь-яких написів.
Звірі пильно глядять володіння.
31.03.24
вірш на півфінал Віршометрії. вірш про те, як мене булили у школі і на роботі, і про роботу над цими травмами в терапії. давно хотіла його написати.
05.05.202523:13
*
Мене не хвилює мікрохвильовка,
що вчора зламалася від хвилювань.
У мене в пательні — розбурхані зерна
танцюють брейк-данс під драйвову "Freestyler".
Із тріском у нáкривку цілить бавовна,
свистить, салютує в пориві бажань.
Тарілка з попкорном — танцполить на повну,
паркурно вистрибує, як Джекі Чан.
Палаючі па, навшпинькові трюки,
козацький гопак, застриба мов в окріп —
манірно гарцює чечітковий стукіт,
це флеш попкультури — шалений бекфліп.
Мене не хвилює мікрохвильовка,
що вчора зламалася від хвилювань.
У мене в пательні — розбурхані зерна
танцюють брейк-данс під драйвову "Freestyler".
Оксана Лихогляд
06.05.25
Мене не хвилює мікрохвильовка,
що вчора зламалася від хвилювань.
У мене в пательні — розбурхані зерна
танцюють брейк-данс під драйвову "Freestyler".
Із тріском у нáкривку цілить бавовна,
свистить, салютує в пориві бажань.
Тарілка з попкорном — танцполить на повну,
паркурно вистрибує, як Джекі Чан.
Палаючі па, навшпинькові трюки,
козацький гопак, застриба мов в окріп —
манірно гарцює чечітковий стукіт,
це флеш попкультури — шалений бекфліп.
Мене не хвилює мікрохвильовка,
що вчора зламалася від хвилювань.
У мене в пательні — розбурхані зерна
танцюють брейк-данс під драйвову "Freestyler".
Оксана Лихогляд
06.05.25
03.05.202511:16
*
На перехресті вінницької «Юності»
мене не спиняють трамвайні платформи й тролейбусні навіси.
Пункт призначення — ще не окреслено.
Обличчя не виказує років.
Темно-русяве волосся ловить весняні відтінки затишку.
Кредо просте:
не дати життю збити кеди, що гаптують босі стежки незвіданих маршрутів.
Амбіції прилипають до шкіри,
як солодка бульбашка Hubba-Bubba, що щойно луснула —
із присмаком полуниці й дитинства.
На тілі — жодного татуювання.
Скоро це можна буде внести до Червоної книги зникомих явищ.
Чверть на п’яту.
Ми більше не чуємо дзенькіт четвертаків —
вони зникли з обігу.
Так зникають і люди.
03.05.25
На перехресті вінницької «Юності»
мене не спиняють трамвайні платформи й тролейбусні навіси.
Пункт призначення — ще не окреслено.
Обличчя не виказує років.
Темно-русяве волосся ловить весняні відтінки затишку.
Кредо просте:
не дати життю збити кеди, що гаптують босі стежки незвіданих маршрутів.
Амбіції прилипають до шкіри,
як солодка бульбашка Hubba-Bubba, що щойно луснула —
із присмаком полуниці й дитинства.
На тілі — жодного татуювання.
Скоро це можна буде внести до Червоної книги зникомих явищ.
Чверть на п’яту.
Ми більше не чуємо дзенькіт четвертаків —
вони зникли з обігу.
Так зникають і люди.
03.05.25
से पुनः पोस्ट किया:
Віршопліткарка FM
01.05.202506:32
Сьогодні майже весь день створювала альбом декламацій на світлу пам'ять про мого батька Кучера Сергія, який боровся за Україну й 2022 року загинув у бою на Донеччині (біля села Пречистівка).
🖤Мініальбом "Батько" доступний на YouTube: https://youtu.be/RjRXMb7Dvg0
У моїй книжці "Радіохвилі" є вірші, присвячені татові, моєму героєві, які мені досі важко читати на публіку, але вони бережуть спогади про нього, про моє усвідомлення й примирення з життям без нього.
Я вирішила саме сьогодні, 30 квітня 2025 року, коли йому мало б виповнитися 60 років, записати ці вірші й відпустити їх у світ у вигляді декламацій. Цей мініальбом — мій подарунок на день народження батька. Люди живуть доти, доки є ті, хто про них пам'ятає.
Буду вдячна поширенню та коментарям під відео на ютубі. Завдяки вам це відео стане доступним для більшої кількості людей. 🫰
@virshoplitkarka #олена_галунець
🖤Мініальбом "Батько" доступний на YouTube: https://youtu.be/RjRXMb7Dvg0
У моїй книжці "Радіохвилі" є вірші, присвячені татові, моєму героєві, які мені досі важко читати на публіку, але вони бережуть спогади про нього, про моє усвідомлення й примирення з життям без нього.
Я вирішила саме сьогодні, 30 квітня 2025 року, коли йому мало б виповнитися 60 років, записати ці вірші й відпустити їх у світ у вигляді декламацій. Цей мініальбом — мій подарунок на день народження батька. Люди живуть доти, доки є ті, хто про них пам'ятає.
Треки альбому:
1. Батько.
2. Голий камінь.
3. Пречистівка.
4. Space.Буду вдячна поширенню та коментарям під відео на ютубі. Завдяки вам це відео стане доступним для більшої кількості людей. 🫰
@virshoplitkarka #олена_галунець
24.04.202507:39
19.04.202523:46
†
У світлий день Воскресіння Христового щиро зичу піднести свої серця ближче до Господа — особливо посеред випробувань, які нині переживає наша країна.
Хай не згасає віра, не стихає молитва, переповнює вдячність, зростає прощення — і сходить на нас Боже милосердя.
Дякуймо Ісусу Христу за Його велику жертву — за те, що Він віддав своє життя за наші гріхи, аби відкрити нам шлях до спасіння.
Хай зійде на нашу землю ласкавий і спасенний мир.
Хай повернуться додому наші захисники, стануть вільними наші полонені, знайдуться й обіймуть рідних безвісти зниклі.
Кожному, хто втратив дім, — щиро бажаю сили та можливості його відновити, знайти новий прихисток і відчути: тут — удома.
Хочеться обійняти кожного українця й кожну українку, хто зазнав горя та болю втрати через війну.
Кожну дитину, в якої вирвали щасливе дитинство.
І подякувати кожному волонтеру та волонтерці — опорі, на якій тримається незламна віра, мов на тонкому, але міцному гвіздочку.
Бажаю душевного спокою, невичерпної сили та стійкості.
Бажаю Україні миру, воскресіння, відбудови, розквіту й благословенного майбуття.
Христос воскрес!
У світлий день Воскресіння Христового щиро зичу піднести свої серця ближче до Господа — особливо посеред випробувань, які нині переживає наша країна.
Хай не згасає віра, не стихає молитва, переповнює вдячність, зростає прощення — і сходить на нас Боже милосердя.
Дякуймо Ісусу Христу за Його велику жертву — за те, що Він віддав своє життя за наші гріхи, аби відкрити нам шлях до спасіння.
Хай зійде на нашу землю ласкавий і спасенний мир.
Хай повернуться додому наші захисники, стануть вільними наші полонені, знайдуться й обіймуть рідних безвісти зниклі.
Кожному, хто втратив дім, — щиро бажаю сили та можливості його відновити, знайти новий прихисток і відчути: тут — удома.
Хочеться обійняти кожного українця й кожну українку, хто зазнав горя та болю втрати через війну.
Кожну дитину, в якої вирвали щасливе дитинство.
І подякувати кожному волонтеру та волонтерці — опорі, на якій тримається незламна віра, мов на тонкому, але міцному гвіздочку.
Бажаю душевного спокою, невичерпної сили та стійкості.
Бажаю Україні миру, воскресіння, відбудови, розквіту й благословенного майбуття.
Христос воскрес!
09.05.202510:53
Хочу поділитися віршем своєї чудової подруги Олександри Хопти.
Це завжди дуже болюча тема, на жаль, актуальна — я б сказала, накипіло.
Адже булінг у школах — це як “привіт”, діти можуть бути дуже жорстокими.
Це завжди дуже болюча тема, на жаль, актуальна — я б сказала, накипіло.
Адже булінг у школах — це як “привіт”, діти можуть бути дуже жорстокими.
04.05.202521:14
02.05.202520:29
Псалом 91
Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні Всемогутнього мешкає,
той скаже до Господа: Охороно моя та твердине моя, Боже мій, я надіюсь на Нього!
Бо Він тебе вирве з тенет птахолова, з моровиці згубної,
Він пером Своїм вкриє тебе, і під крильми Його заховаєшся ти! Щит та лук Його правда.
Не будеш боятися страху нічного, ані стріли, що вдень пролітає,
ані зарази, що в темряві ходить, ані моровиці, що нищить опівдні,
впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч праворуч від тебе, до тебе ж не дійде!...
Тільки своїми очима подивишся, і заплату безбожним попобачиш,
бо Господа, охорону мою, Всевишнього ти учинив за своє пристановище!
Тебе зло не спіткає, і до намету твого вдар не наблизиться,
бо Своїм Анголам Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх,
на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги!
На лева й вужа ти наступиш, левчука й крокодила ти будеш топтати!
Що бажав він Мене, то його збережу, зроблю його сильним, бо знає ім'я Моє він;
як він Мене кликатиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та прославлю його,
і довгістю днів Я насичу його, і він бачити буде спасіння Моє!
Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні Всемогутнього мешкає,
той скаже до Господа: Охороно моя та твердине моя, Боже мій, я надіюсь на Нього!
Бо Він тебе вирве з тенет птахолова, з моровиці згубної,
Він пером Своїм вкриє тебе, і під крильми Його заховаєшся ти! Щит та лук Його правда.
Не будеш боятися страху нічного, ані стріли, що вдень пролітає,
ані зарази, що в темряві ходить, ані моровиці, що нищить опівдні,
впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч праворуч від тебе, до тебе ж не дійде!...
Тільки своїми очима подивишся, і заплату безбожним попобачиш,
бо Господа, охорону мою, Всевишнього ти учинив за своє пристановище!
Тебе зло не спіткає, і до намету твого вдар не наблизиться,
бо Своїм Анголам Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх,
на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги!
На лева й вужа ти наступиш, левчука й крокодила ти будеш топтати!
Що бажав він Мене, то його збережу, зроблю його сильним, бо знає ім'я Моє він;
як він Мене кликатиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та прославлю його,
і довгістю днів Я насичу його, і він бачити буде спасіння Моє!
से पुनः पोस्ट किया:Віршопліткарка FM
28.04.202515:15
«Домівка врятованих тварин» просить допомогти з кормом для тварин. На жаль, його не вистачає для песиків, кроликів і морських свинок.🐶🐰
🫙Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/58FRC778mS
💳PayPal: domivka_@ukr.net
Також можна прихистити хвостика 🤗
🫙Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/58FRC778mS
💳PayPal: domivka_@ukr.net
Також можна прихистити хвостика 🤗
23.04.202511:44
🦋
Сьогодні мені на ліву руку нечутно сів метелик.
Запам’яталися яскраві кольори його крилець — червоні, помаранчеві, білі й чорні,
наче хтось змішав на полотні захід сонця з ранковою тишею.
Потім дізналася: цей тихий гість — сонцевик-адмірал,
красень-незнайомець із барвистим серцем,
зітканим зі світлотіні прадавнього світу.
Його крила світилися, немов пелюстки весняних садів у розмаї,
і світ на мить зупинився, щоб вдихнути цю ніжність.
Спершу — подив, а далі — радість:
щира, по-дитячому світла, наче з’явилося справжнє диво.
Адже метелики ніколи не сідали на мене.
На душі стало спокійно...
Що за сонце без імені, що за радість без причини?
Вдячність — за життя, за дихання, за доторк крила
і мовчазну присутність, що сяяла тихим щемом.
Метелик не квапився, затримавшись, ніби оберігав цю мить.
Здавалося, пригорнувся всією своєю легкою сутністю —
як хтось дуже рідний, що повернувся ненадовго — просто побути поруч.
Його мовчання випромінювало теплоту, опору, нагадування:
ти сильна, тримайся, неси світло, люби світ і твори добро, навіть коли стає нестерпно.
Я усміхнулася й заплакала водночас, сама не знаю чому.
Кажуть, сонцевик-адмірал — це маленький мандрівник та вісник добрих новин.
Чекаю на добрі новини.
Сьогодні мені на ліву руку нечутно сів метелик.
Запам’яталися яскраві кольори його крилець — червоні, помаранчеві, білі й чорні,
наче хтось змішав на полотні захід сонця з ранковою тишею.
Потім дізналася: цей тихий гість — сонцевик-адмірал,
красень-незнайомець із барвистим серцем,
зітканим зі світлотіні прадавнього світу.
Його крила світилися, немов пелюстки весняних садів у розмаї,
і світ на мить зупинився, щоб вдихнути цю ніжність.
Спершу — подив, а далі — радість:
щира, по-дитячому світла, наче з’явилося справжнє диво.
Адже метелики ніколи не сідали на мене.
На душі стало спокійно...
Що за сонце без імені, що за радість без причини?
Вдячність — за життя, за дихання, за доторк крила
і мовчазну присутність, що сяяла тихим щемом.
Метелик не квапився, затримавшись, ніби оберігав цю мить.
Здавалося, пригорнувся всією своєю легкою сутністю —
як хтось дуже рідний, що повернувся ненадовго — просто побути поруч.
Його мовчання випромінювало теплоту, опору, нагадування:
ти сильна, тримайся, неси світло, люби світ і твори добро, навіть коли стає нестерпно.
Я усміхнулася й заплакала водночас, сама не знаю чому.
Кажуть, сонцевик-адмірал — це маленький мандрівник та вісник добрих новин.
Чекаю на добрі новини.
से पुनः पोस्ट किया:
Хвилястий нотатник Оксани Лихогляд🌊Poetry
18.04.202509:09
Батьку Небесний,
Всемогутній і Всевишній,
Творцю Всесвіту,
Господи Милостивий!
З усім серцем покладаюся на Тебе
й шукаю Твого святого лиця.
Прийми ці слова, що підносяться до Тебе, як пелюстки віри —
розквітлі, сповнені прагнення світла й праведності.
Вкрий рясним Божим благословенням мого коханого чоловіка.
Торкнися його святою рукою і поверни додому живим, цілим та збереженим.
Зупини жахіття війни.
Пролий на землю
Свій ласкавий і спасенний мир.
Амінь.
#молитва🙏🏻
© Оксана Лихогляд
03.01.2025
Всемогутній і Всевишній,
Творцю Всесвіту,
Господи Милостивий!
З усім серцем покладаюся на Тебе
й шукаю Твого святого лиця.
Прийми ці слова, що підносяться до Тебе, як пелюстки віри —
розквітлі, сповнені прагнення світла й праведності.
Вкрий рясним Божим благословенням мого коханого чоловіка.
Торкнися його святою рукою і поверни додому живим, цілим та збереженим.
Зупини жахіття війни.
Пролий на землю
Свій ласкавий і спасенний мир.
Амінь.
#молитва🙏🏻
© Оксана Лихогляд
03.01.2025
08.05.202515:00
У День пам’яті та примирення щиро прошу пробачення в усіх, кого образила — словом чи вчинком.❣️
«Коли ми визнаємо гріхи свої, то Він, будучи вірний та праведний, простить нам гріхи і очистить нас від усякої неправди.»
Івана 1:9
«Коли ми визнаємо гріхи свої, то Він, будучи вірний та праведний, простить нам гріхи і очистить нас від усякої неправди.»
Івана 1:9
04.05.202521:12
*
Рожеве маршмелоу...
Із пащею лева –
зівають яскраві магнолії.
Довірити Богу сердешні бентеги,
що роблять вразливими й кволими.
Розпущені íриси,
білі мов Сіріус...
Зоріють думки оксамитами.
Тебе дочекаюсь, я не посивію.
Ще довге життя разом житимем!
В обіймах розквітнемо,
квітами літніми,
разом до глибокої старості.
Будемо батьками багатодітними,
щасливими в Божому захисті.
*
Оксана Лихогляд
05.05.25
Рожеве маршмелоу...
Із пащею лева –
зівають яскраві магнолії.
Довірити Богу сердешні бентеги,
що роблять вразливими й кволими.
Розпущені íриси,
білі мов Сіріус...
Зоріють думки оксамитами.
Тебе дочекаюсь, я не посивію.
Ще довге життя разом житимем!
В обіймах розквітнемо,
квітами літніми,
разом до глибокої старості.
Будемо батьками багатодітними,
щасливими в Божому захисті.
*
Оксана Лихогляд
05.05.25
से पुनः पोस्ट किया:Хвилястий нотатник Оксани Лихогляд🌊Poetry
02.05.202513:07
Дякую за цю красу @Mr_James_Bond ✨
28.04.202510:47
23.04.202511:43
से पुनः पोस्ट किया:
🌈🍒🇺🇦💙💛
16.04.202513:01
сонет
Ласкаві хвилі пестять, ніжно тануть,
Останні краплі, дотики крилом...
У склянку день стікає через скло.
Моє біляве сонце п'є світанок.
Та ревниць темне ледь помітне пасмо
На палець знов нервово крутиш ти.
Немало слово-ран. Ну що ж, лети.
Я поруч буду. Я не дам упасти.
Коли тобі забракне сил у серці —
Подам крило і руку, ось, не сердься.
Бо погляд твій — єдиний сонцесвіт.
І синє дно очей — глибин люстерко,
Мене звідтіль не пробуй, пташко, стерти.
Пташині долі сплетено по дві.
Арт від неймовірної Раміни @ramina_solntseva
Ласкаві хвилі пестять, ніжно тануть,
Останні краплі, дотики крилом...
У склянку день стікає через скло.
Моє біляве сонце п'є світанок.
Та ревниць темне ледь помітне пасмо
На палець знов нервово крутиш ти.
Немало слово-ран. Ну що ж, лети.
Я поруч буду. Я не дам упасти.
Коли тобі забракне сил у серці —
Подам крило і руку, ось, не сердься.
Бо погляд твій — єдиний сонцесвіт.
І синє дно очей — глибин люстерко,
Мене звідтіль не пробуй, пташко, стерти.
Пташині долі сплетено по дві.
Арт від неймовірної Раміни @ramina_solntseva
05.05.202523:18
03.05.202512:09
02.05.202513:07
*
Думка наповнює
розум та проростає
в серці.
Серце червоне:
факелом запалює небо,
полиском визначає шлях.
Серце зелене:
озоре, печаткою з оніксу
розпечатує
прозорі хвилі.
Серце синє:
вбирає малюнок згори
та не згорає.
Серце пурпурове:
багатошарове, галактичне.
Яке твоє?
©Оксана Лихогляд
13.11.24
#котолиси
@ccaatt_ffooxx
(розкриття теми "заполярне сяйво")
Думка наповнює
розум та проростає
в серці.
Серце червоне:
факелом запалює небо,
полиском визначає шлях.
Серце зелене:
озоре, печаткою з оніксу
розпечатує
прозорі хвилі.
Серце синє:
вбирає малюнок згори
та не згорає.
Серце пурпурове:
багатошарове, галактичне.
Яке твоє?
©Оксана Лихогляд
13.11.24
#котолиси
@ccaatt_ffooxx
(розкриття теми "заполярне сяйво")
28.04.202507:58
https://suno.com/song/b7e4e17f-f276-49ab-845e-236d2b7471a8?sh=qJ6l38WKuxOkefS4
Ось так suno зчитав мій вірш та конвертував текст у пісню.
Ось так suno зчитав мій вірш та конвертував текст у пісню.
22.04.202513:39
💙
Чим вимірюється
стан озера твоєї душі?
Стань озером,
бажано тернопільським —
тоді зрозумієш.
Ставши ставом чи озером,
дивися крізь калейдоскоп.
Що ти там бачиш?
А що чуєш?
Що відчуваєш?
Які кольори,
відтінки, візерунки,
розмови, відлуння,
звуки, дзвін, дзен?
Що там?
Щось своє.
Химерне.
Мерехтливе.
Щемке.
Мінливе.
Рідне.
Сущне.
Щось...
Ставозеро —
тиха глибінь
у мені.
https://t.me/stavozero
Чим вимірюється
стан озера твоєї душі?
Стань озером,
бажано тернопільським —
тоді зрозумієш.
Ставши ставом чи озером,
дивися крізь калейдоскоп.
Що ти там бачиш?
А що чуєш?
Що відчуваєш?
Які кольори,
відтінки, візерунки,
розмови, відлуння,
звуки, дзвін, дзен?
Що там?
Щось своє.
Химерне.
Мерехтливе.
Щемке.
Мінливе.
Рідне.
Сущне.
Щось...
Ставозеро —
тиха глибінь
у мені.
https://t.me/stavozero
15.04.202522:08
*
Сакральне світло
священно світить.
Суцвіттям сипле
сузір’я слова.
Словобудова —
силообнови.
Слава
Сотворителю світу сього.
Сяють стожари,
сторожать сторозум.
Сторазом —
сто.
С.
Сакральне світло
священно світить.
Суцвіттям сипле
сузір’я слова.
Словобудова —
силообнови.
Слава
Сотворителю світу сього.
Сяють стожари,
сторожать сторозум.
Сторазом —
сто.
С.
दिखाया गया 1 - 24 का 42
अधिक कार्यक्षमता अनलॉक करने के लिए लॉगिन करें।