ВПРАВкИ ЗІ СТИЛЮ
24.04.202519:40
У романі взагалі багато "актуалочки", багато диктаторських best practices. А втім, для себе я його поки охрестив "романом про вєлікую культуру". Ні, там не про русскую, а скорше про культурний спадок взагалі, зокрема, про те, як топити людей в їхній же крові, маючи прекрасне гуманітарне підґрунтя і чудову очитаність.
(прочитав я наразі заледве чверть, тож це не так думки, як побіжні зауваги)
(прочитав я наразі заледве чверть, тож це не так думки, як побіжні зауваги)
21.04.202511:42
12 друзів адміна-редактора
Зламався-м після восьмої 🙈
Зламався-м після восьмої 🙈
20.04.202513:58
Втрачена мова втраченого світу
Крім Назарового перекладу та давнього, з 1919 року перекладу Дмитра Николишина, є ще маловідома версія "Змови Катілліни" від о.Тимотея Бордуляка, яку письменник почав готувати ще наприкінці ХІХ, а заново обробляв уже в 20-30-х рр. ХХ ст.
Отець Бордуляк переклав Кріспа старим галицьким варіянтом української літературної мови, якого тепер ніхто вже не знає. Хіба старшим людям ще довелося читати такі тексти, а то й слухати розмови попередніх поколінь, як-то Андрій Содомора міг чути цю мову од батька, о. Олександра, та його кола чи своїх університетських викладачів. Воістину – втрачена мова втраченого світу.
Осьо нині нарешті розгорнув першу часть "Учебника" французької д-ра Щурата й помітив, яка колосальна дистанція між мовою тодішньою – і мовою нашою. Скажімо, фр. l'estrade тлумачиться як "естрада", що було звичним для галичан сто років тому, але вже не звичне [тут] для нас.
P.S Про переклад о. Бордуляка не знали обоє адмінів – в передмові 2020 р. про нього нема 🤡
Крім Назарового перекладу та давнього, з 1919 року перекладу Дмитра Николишина, є ще маловідома версія "Змови Катілліни" від о.Тимотея Бордуляка, яку письменник почав готувати ще наприкінці ХІХ, а заново обробляв уже в 20-30-х рр. ХХ ст.
Отець Бордуляк переклав Кріспа старим галицьким варіянтом української літературної мови, якого тепер ніхто вже не знає. Хіба старшим людям ще довелося читати такі тексти, а то й слухати розмови попередніх поколінь, як-то Андрій Содомора міг чути цю мову од батька, о. Олександра, та його кола чи своїх університетських викладачів. Воістину – втрачена мова втраченого світу.
Осьо нині нарешті розгорнув першу часть "Учебника" французької д-ра Щурата й помітив, яка колосальна дистанція між мовою тодішньою – і мовою нашою. Скажімо, фр. l'estrade тлумачиться як "естрада", що було звичним для галичан сто років тому, але вже не звичне [тут] для нас.
P.S Про переклад о. Бордуляка не знали обоє адмінів – в передмові 2020 р. про нього нема 🤡
12.04.202518:09
Константинос Кавафіс
ВХОДЖЕННЯ
Все те, що школярем несміло уявляв,
Відкрилося тепер йому. Пустився, загуляв
Ночами. Як (мистецтву нашому) пристало,
Хвилює кров юнацьку, розбуялу,
Чуттєва розкіш. Тілові несила побороть
Жагу злочинну, п’яну. Юна плоть
Їй оддається.
Так простий хлопчина
Приковує наш погляд. І входить на хвилину
У Світ Поезії Високий, Досконалий —
Хлопчак вродливий, кров юнацька й розбуяла.
———————
Εκείνα που δειλά φαντάσθη μαθητής, είν’ ανοιχτά,
φανερωμένα εμπρός του. Και γυρνά, και ξενυχτά,
και παρασύρεται. Κι ως είναι (για την τέχνη μας) σωστό,
το αίμα του, καινούριο και ζεστό,
η ηδονή το χαίρεται. Το σώμα του νικά
έκνομη ερωτική μέθη· και τα νεανικά
μέλη ενδίδουνε σ’ αυτήν.
Κ’ έτσι ένα παιδί απλό
γένεται άξιο να το δούμε, κι απ’ τον Υψηλό
της Ποιήσεως Κόσμο μια στιγμή περνά κι αυτό —
το αισθητικό παιδί με το αίμα του καινούριο και ζεστό.
ВХОДЖЕННЯ
Все те, що школярем несміло уявляв,
Відкрилося тепер йому. Пустився, загуляв
Ночами. Як (мистецтву нашому) пристало,
Хвилює кров юнацьку, розбуялу,
Чуттєва розкіш. Тілові несила побороть
Жагу злочинну, п’яну. Юна плоть
Їй оддається.
Так простий хлопчина
Приковує наш погляд. І входить на хвилину
У Світ Поезії Високий, Досконалий —
Хлопчак вродливий, кров юнацька й розбуяла.
———————
Εκείνα που δειλά φαντάσθη μαθητής, είν’ ανοιχτά,
φανερωμένα εμπρός του. Και γυρνά, και ξενυχτά,
και παρασύρεται. Κι ως είναι (για την τέχνη μας) σωστό,
το αίμα του, καινούριο και ζεστό,
η ηδονή το χαίρεται. Το σώμα του νικά
έκνομη ερωτική μέθη· και τα νεανικά
μέλη ενδίδουνε σ’ αυτήν.
Κ’ έτσι ένα παιδί απλό
γένεται άξιο να το δούμε, κι απ’ τον Υψηλό
της Ποιήσεως Κόσμο μια στιγμή περνά κι αυτό —
το αισθητικό παιδί με το αίμα του καινούριο και ζεστό.
11.04.202509:51
Адміністрація каналу вже віддавна в бані у видавця (ні за цапову душу, до речі). Але не можемо не підтримати добру справу, передзамовити ці книжечки – благословляється 🤗
https://urbino.com.ua/g135551438-peredzamovlennya
https://urbino.com.ua/g135551438-peredzamovlennya
09.04.202520:09
Адмін закінчив нині Плутархового "Лукулла". А чим іще відзначити переклад, як не перекладом. Тому нате вам свіжий, ще не редагований навіть адміном-редактором, сонет(оїд) Одена з його прекрасного циклу "The Quest". Зайве казати, що є тут рішення, щодо яких я не певен, але раз канал називається "Вправки зі стилю", то саме такі, сирі версії тут би й годилось публікувати передовсім.
ІІ. THE PREPARATIONS
All had been ordered weeks before the start
From the best firms at such work: instruments
To take the measure of all queer events,
And drugs to move the bowels or the heart.
A watch, of course, to watch impatience fly,
Lamps for the dark and shades against the sun;
Foreboding, too, insisted on a gun,
And coloured beads to soothe a savage eye.
In theory they were sound on Expectation,
Had there been situations to be in;
Unluckily they were their situation:
One should not give a poisoner medicine,
A conjurer fine apparatus, nor
A rifle to a melancholic bore.
__________________________________
ІІ. ПРИГОТУВАННЯ
Все загодя купили, як ведеться,
В найкращих фірм: майстерію складну,
Щоб заміряти всяку дивину;
Пігулок для утроби і для серця;
Годинника - щоб стежити за спіхом,
На сонце - тінь, на пітьму - ліхтарів;
А ще - гвинтівку (сторожкий просив)
Й намисто - дикунові на потіху.
Підготувались начебто як слід;
Ану ж біда - подбали, як їм бути;
Та ба! Вони й були причина бід.
Бо хто дає отруйникам отруту,
Найтонші інструменти - крутіям,
Заряджену гвинтівку - скигліям.
ІІ. THE PREPARATIONS
All had been ordered weeks before the start
From the best firms at such work: instruments
To take the measure of all queer events,
And drugs to move the bowels or the heart.
A watch, of course, to watch impatience fly,
Lamps for the dark and shades against the sun;
Foreboding, too, insisted on a gun,
And coloured beads to soothe a savage eye.
In theory they were sound on Expectation,
Had there been situations to be in;
Unluckily they were their situation:
One should not give a poisoner medicine,
A conjurer fine apparatus, nor
A rifle to a melancholic bore.
__________________________________
ІІ. ПРИГОТУВАННЯ
Все загодя купили, як ведеться,
В найкращих фірм: майстерію складну,
Щоб заміряти всяку дивину;
Пігулок для утроби і для серця;
Годинника - щоб стежити за спіхом,
На сонце - тінь, на пітьму - ліхтарів;
А ще - гвинтівку (сторожкий просив)
Й намисто - дикунові на потіху.
Підготувались начебто як слід;
Ану ж біда - подбали, як їм бути;
Та ба! Вони й були причина бід.
Бо хто дає отруйникам отруту,
Найтонші інструменти - крутіям,
Заряджену гвинтівку - скигліям.
से पुनः पोस्ट किया:
Видавництво Уроборос
24.04.202509:41
🔥 "Найвідоміший в Харкові морфініст"™ прибув
😌 Ви знаєте, що це означає: у вас є час до півночі, коли ви можете придбати собі його за ціною передзамовлення, вже завтра вартість зросте.
🦋 Відправки усіх передзамовлень почнуться вже завтра. Погортати та придбати книгу вживу можна буде на стенді Readeat на Книжковій країні.
🍒 https://ouroborosbooks.com.ua/product/yak-lyubyly-i-vmyraly/
😌 Ви знаєте, що це означає: у вас є час до півночі, коли ви можете придбати собі його за ціною передзамовлення, вже завтра вартість зросте.
🦋 Відправки усіх передзамовлень почнуться вже завтра. Погортати та придбати книгу вживу можна буде на стенді Readeat на Книжковій країні.
🍒 https://ouroborosbooks.com.ua/product/yak-lyubyly-i-vmyraly/
20.04.202518:01
Христос воскрес, дорогі парафіяне!
У світлий день Воскресіння маю добру і непримушену волю вкотре подарувати вам добрі книги. Зголошуйтесь, що кому цікаво. Відправляю НП/УП вашим коштом 🙂
У світлий день Воскресіння маю добру і непримушену волю вкотре подарувати вам добрі книги. Зголошуйтесь, що кому цікаво. Відправляю НП/УП вашим коштом 🙂
20.04.202505:53
Халдейських віщунів не будем ми шукати:
Халдейських чисел нам, мій друже, не збагнуть.
Поки ви розговляєтесь, дорогі парафіяне, не забуваймо: халдеї не сплять!
Халдейських чисел нам, мій друже, не збагнуть.
Поки ви розговляєтесь, дорогі парафіяне, не забуваймо: халдеї не сплять!
11.04.202523:04
Як менеджер із комунікацій видавництва «Фоліо» повідомляю, що попередній ілюстратор перейшов у видавництво Анетти Антоненко гратися зі шрифтом Lobster.
Ми знайшли нового, підвищивши плату з одного пакетика маккохве до трьох 😇
Діліться своїми враженнями щодо нового стилю обкладинок в коментарях. Врахуємо всі побажання 🤗
P.S. Купуйте книжки пана Красовицького, бо ми вбабахали в них дохуя грошей і забили ними 70% нашого складу
Ми знайшли нового, підвищивши плату з одного пакетика маккохве до трьох 😇
Діліться своїми враженнями щодо нового стилю обкладинок в коментарях. Врахуємо всі побажання 🤗
P.S. Купуйте книжки пана Красовицького, бо ми вбабахали в них дохуя грошей і забили ними 70% нашого складу
10.04.202518:51
Отаке-от дед письменникс сосаєті 🤷♂️:
09.04.202518:36
Сьогоднішня телефонна розмова:
– "В античной литературе главное – это хронология". Таких треба зразу до стінки – і розмова коротка.
(Цитати великих людей)
– "В античной литературе главное – это хронология". Таких треба зразу до стінки – і розмова коротка.
(Цитати великих людей)
23.04.202516:42
Работаєм дальше!
Пан Дмитро Кузьменко традиційно відслідковує, як українська культура заповнює лакуни в перекладах блумівського канону. На зв'язку – Олександр Красовицький 🤡
Пан Дмитро Кузьменко традиційно відслідковує, як українська культура заповнює лакуни в перекладах блумівського канону. На зв'язку – Олександр Красовицький 🤡
20.04.202515:45
Таємниці старих книг
Я не колекціоную антикваріят, хіба відносно старі видання – заради автографів, як-то Овідієві "Переміни" з дарчим написом "перекладчика" – Дмитра Николишина.
Виняток – дві часті "Учебника" французької мови д-ра Щурата з початку минулого століття.
Книги брав у різних продавців, але обидві – з провенансами. На першій часті напис олівцем: Sonia Kolessa. Мабуть, саме за цією книгою вивчала французьку мову Софія Сондей з дому Колесс, знана перед війною галицька співачка, донька Філярета й сестра Миколи Колесс. Життя її обірвалося в часі ДСВ в евакуації, – не знаю, що криється за цією скупою звісткою в інтернеті.
Натомість на другому томі є штамп, побліділий од часу, з якого напевне можна відчитати хіба Lwów, Samuel і księgarnia.
Також є рукописний підпис власника, прізвища точно не відчитати, далі – "уч. IV кабінету" (?) Очевидно, книга належала якомусь галицькому учителеві, однак не знати, з якого закладу, – певно лише те, що мав заняття й держав книги в четвертому кабінеті.
Я не колекціоную антикваріят, хіба відносно старі видання – заради автографів, як-то Овідієві "Переміни" з дарчим написом "перекладчика" – Дмитра Николишина.
Виняток – дві часті "Учебника" французької мови д-ра Щурата з початку минулого століття.
Книги брав у різних продавців, але обидві – з провенансами. На першій часті напис олівцем: Sonia Kolessa. Мабуть, саме за цією книгою вивчала французьку мову Софія Сондей з дому Колесс, знана перед війною галицька співачка, донька Філярета й сестра Миколи Колесс. Життя її обірвалося в часі ДСВ в евакуації, – не знаю, що криється за цією скупою звісткою в інтернеті.
Натомість на другому томі є штамп, побліділий од часу, з якого напевне можна відчитати хіба Lwów, Samuel і księgarnia.
Також є рукописний підпис власника, прізвища точно не відчитати, далі – "уч. IV кабінету" (?) Очевидно, книга належала якомусь галицькому учителеві, однак не знати, з якого закладу, – певно лише те, що мав заняття й держав книги в четвертому кабінеті.
19.04.202514:59
Зарисовка до теми.
У майстерні вид-ва «Синтеза».
Дійові особи:
Іван Іващенко – Адам Жоржевич, філософ, перекладач;
Підмайстер Молодий – Молодий Підмайстер;
Персонажі без мови:
Олексій Панич – бог мудрості, на сцені не зʼявляється, але його дух крепко чути в повітрі.
І.І. (хтиво, а водночас соромʼязливо підсміхаючись собі в вусики): А як би ви тут розвели knowing і knowledge, щоб відмежувати процес від результату?
Підмайстер: Та, може, просто вживати «знання» і похідні форми, а читач з контексту сам все зрозуміє?
І.І.: Хех, йобане село!
Контекст: есей
У майстерні вид-ва «Синтеза».
Дійові особи:
Іван Іващенко – Адам Жоржевич, філософ, перекладач;
Підмайстер Молодий – Молодий Підмайстер;
Персонажі без мови:
Олексій Панич – бог мудрості, на сцені не зʼявляється, але його дух крепко чути в повітрі.
І.І. (хтиво, а водночас соромʼязливо підсміхаючись собі в вусики): А як би ви тут розвели knowing і knowledge, щоб відмежувати процес від результату?
Підмайстер: Та, може, просто вживати «знання» і похідні форми, а читач з контексту сам все зрозуміє?
І.І.: Хех, йобане село!
Контекст: есей
11.04.202518:52
Футляр, маю надію, зі слонівки
10.04.202509:16
Ваш адмін-редактор написав про "Афорисичні тюди" АО 🤗
"Кожен етюд – своєрідна біографія латинських афоризмів. Книга творить цілість, її структура – продумана й довершена, один епізод плавно перетікає в інший, а водночас, книгу цю – як і всяку велику Книгу – можна розгорнути на будь-якій сторінці, але не навмання, а знайти щось потрібне саме цієї миті для свого настрою. Розгорнути – і поринути стежками Слова, які врешті приведуть читача до себе самого."
https://zbruc.eu/node/121134
"Кожен етюд – своєрідна біографія латинських афоризмів. Книга творить цілість, її структура – продумана й довершена, один епізод плавно перетікає в інший, а водночас, книгу цю – як і всяку велику Книгу – можна розгорнути на будь-якій сторінці, але не навмання, а знайти щось потрібне саме цієї миті для свого настрою. Розгорнути – і поринути стежками Слова, які врешті приведуть читача до себе самого."
https://zbruc.eu/node/121134
08.04.202517:41
Вісенте Бласко Ібаньєс "Чотири вершники Апокаліпсиса" (пер. Олег Лесько)
22.04.202520:28
Не завжди найвідоміший і найпродаваніший твір – значить найкращий. І навпаки.
20.04.202514:27
#великоднє
Малим я не дуже любив ходити до церкви: тісно, душно, довго, нічо не зрозуміло. За останній пункт почасти відповідав наш сільський хор, який співав, як умів, і дяк, який теж співав (і досі співає, дай йому, Боже, здоровля), як умів. Голос і слух у дяка є, але прононс… У нього дивна манера співаючи затискати всі голосівки так, що вони якісно уподібнювались до голосної в англійському слові burn.
Тому зміст доброї частини богослужіння від мене просто вислизав.
Аж ось, як пішов я вже до школи, батьки взяли мене на Великодню службу, власне на Воскресну заутреню. І там, мнучись у тлумищі, я вперше почув те, чого ніколи не чув з церковних хорів: як все раптом затихло на секунду, а потім один жіночий голос почав виводити наспів, слова якого теж годі було тоді розібрати, але від якого мені невідомо чому стали навертатися сльози, а сам я весь ніби занімів.
Пізніше вже я дізнався, що то – «Плотію уснув», Пасхальний ексапостоларій. На диво, у сусідній церкві, у Вишні, співали його зовсім не так (по-почаївському, а не по-галицькому, як у нас) і таких почуттів тамтешній варіант не будив.
Натомість знайомство з «нашою» версією стало для мене одним з найбільших естетичних потрясінь і одкровень, яким лишається й понині.
Додаю посилання на «нашу» версію (чогось помилково підписану як почаївську):
https://youtu.be/tUQjQ8o3PD8?si=wQksoAJJb7CNQEwg
Малим я не дуже любив ходити до церкви: тісно, душно, довго, нічо не зрозуміло. За останній пункт почасти відповідав наш сільський хор, який співав, як умів, і дяк, який теж співав (і досі співає, дай йому, Боже, здоровля), як умів. Голос і слух у дяка є, але прононс… У нього дивна манера співаючи затискати всі голосівки так, що вони якісно уподібнювались до голосної в англійському слові burn.
Тому зміст доброї частини богослужіння від мене просто вислизав.
Аж ось, як пішов я вже до школи, батьки взяли мене на Великодню службу, власне на Воскресну заутреню. І там, мнучись у тлумищі, я вперше почув те, чого ніколи не чув з церковних хорів: як все раптом затихло на секунду, а потім один жіночий голос почав виводити наспів, слова якого теж годі було тоді розібрати, але від якого мені невідомо чому стали навертатися сльози, а сам я весь ніби занімів.
Пізніше вже я дізнався, що то – «Плотію уснув», Пасхальний ексапостоларій. На диво, у сусідній церкві, у Вишні, співали його зовсім не так (по-почаївському, а не по-галицькому, як у нас) і таких почуттів тамтешній варіант не будив.
Натомість знайомство з «нашою» версією стало для мене одним з найбільших естетичних потрясінь і одкровень, яким лишається й понині.
Додаю посилання на «нашу» версію (чогось помилково підписану як почаївську):
https://youtu.be/tUQjQ8o3PD8?si=wQksoAJJb7CNQEwg
18.04.202516:58
Нарешті я спромігся стиснути й закинути сюди відео з Андрієм Содоморою. Рідкісні кадри, адже тепер АО не часто бере до рук гітару. Віртуоз є віртуоз – у всьому 🤗
11.04.202512:25
Стара заповідь українського худ.перекладу: бачиш в оригіналі діалект – діставай галицизми. 😏
Якщо ж серйозно, то підхід пана Дубінського – конструювати мову самому – мені тут (та й не тільки тут) ближчий.
Якщо ж серйозно, то підхід пана Дубінського – конструювати мову самому – мені тут (та й не тільки тут) ближчий.
10.04.202504:05
Видавець дивиться в очі Вічності
08.04.202515:13
Коли Петро Ніщинський зустрічається з Реймоном Радіґе
В "Одіссеї" Петра Ніщинського не раз трапляється "панотець" на місці звичнішого тепер "батька": "Бо панотець мій любив, щоб з людьми хліба-соли ділити" (І, 177) і т.д.
А в романі Реймона Радіґе "Бал у графа д'Оржеля" один персонаж звертається до Франсуа де Серієза зі словами: "J’ai beaucoup connu Monsieur votre père".
Перекласти можна приблизно так: "Я добре знав месьє вашого батька". І "месьє" тут не виділено комами, бо це не звертання, а цілісна сполука – "месьє вашого батька". Англійський та російський перекладачі, до слова, оте "Monsieur" просто оминають.
Українською ж фраза звучала б хоч і поважно, але не надто природно, а тому аж просилося поставити: "Я добре знав вашого панотця", віддавши "Monsieur" і "père" одним словом.
Бо Байда просто так не минається 😏
https://apriori-publishing.com/product/teneta-pristrasti
В "Одіссеї" Петра Ніщинського не раз трапляється "панотець" на місці звичнішого тепер "батька": "Бо панотець мій любив, щоб з людьми хліба-соли ділити" (І, 177) і т.д.
А в романі Реймона Радіґе "Бал у графа д'Оржеля" один персонаж звертається до Франсуа де Серієза зі словами: "J’ai beaucoup connu Monsieur votre père".
Перекласти можна приблизно так: "Я добре знав месьє вашого батька". І "месьє" тут не виділено комами, бо це не звертання, а цілісна сполука – "месьє вашого батька". Англійський та російський перекладачі, до слова, оте "Monsieur" просто оминають.
Українською ж фраза звучала б хоч і поважно, але не надто природно, а тому аж просилося поставити: "Я добре знав вашого панотця", віддавши "Monsieur" і "père" одним словом.
Бо Байда просто так не минається 😏
https://apriori-publishing.com/product/teneta-pristrasti
दिखाया गया 1 - 24 का 157
अधिक कार्यक्षमता अनलॉक करने के लिए लॉगिन करें।