Тепер вже зрозуміло, чим і як все має закінчитись, можна не розказувати вам казки про «вічну війну», і про те що треба тільки «єбашити, як в 2022».
Іронічно, але нашу думку з цього приводу просто не питають.
Як би там не було, але з плином часу у більшості з нас притупиться травма війни, гіперболізуються романтичні спогади про перші півроку після 24.02., розіграється азарт помсти та туга за реваншем.
Дуже «в тему» стануть українські філії відомих ПВК, закриті реакційні спільноти, українські військові спеціалісти, які будуть проповідувати поезію цієї війни в країнах Заходу.
Чи буде реванш фактично? Не знаю. Але «Метаромантика» вистрілила вчасно, і ми виконаємо стратегічну задачу, яку перед собою поставили — наблизити формування художнього образу Великої війни. Ви самі цього захочете.
Як би зараз не було складно, і скільки би жертв Україна не понесла, ніхто не запамʼятовує війни по корупційних скандалах, бусіках, байрактарщині та іншим ознакам часу, що вже проходить.
Запамʼятають провали і перемоги, гідність і відразу — але все, що цікаве, і все, що повʼязано з війною безпосередньо.
