Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
СОКІЛ Інфо avatar
СОКІЛ Інфо
राजनीति
СОКІЛ Інфо avatar
СОКІЛ Інфо
राजनीति
Поки вся країна святкує Великдень у родинному колі, вони зустрічають свято під звуки вибухів і серед руїн.

Для нас це свято.
Для них — ще один день, коли вони віддають усе, щоб ми могли жити.

Пам’ятай, якою ціною ми святкуємо.

Донать.
Будь вдячний.
Ми живі тільки тому, що росія поки не вбила нас. Що буде завтра?

Ракета. Дрон. Ще безліч ударів по мирних містах. Ще безліч втрачених життів. Це не випадковість — це свідома тактика терору. росія не прагне миру, вона прагне знищень, вбивств, війни.

Сьогодні вдарили тут. Завтра — може бути будь-де. Бо для них не існує меж і правил.

Світ дивиться мовчки. А ми не маємо цього права.

Памʼятайте, що донати — це не разова акція після новинного заголовка. Це наш щоденний обов’язок. Бо війна триває щодня. І поки хтось тримає небо та землю — ми маємо тримати тил. Ми зобов’язані діяти. Завжди.
Андрій “Дудаєв” Дудка

(11.12.2000 ) - ∞

З юних років присвятив себе боротьбі за Україну. Очолював Сумський осередок, був підстаршиною та інструктором вишколів, виховуючи нове покоління борців.

З 2022 року – на фронті. Спершу доброволець, брав участь у Ізюмській кампанії в сокільській групі при 49 ОСБ "Карпатська Січ".
Згодом – командир штурмового взводу в одному з підрозділів ГУР. Брав участь у боях на Запорізькому напрямку, під Авдіївкою, у Серебрянському лісі. Ходив рейдами в тил ворога, де і загинув, залишившись вірним своїй справі до кінця.

Його боротьба триває в наших серцях. Вічна пам’ять, слава і честь!
29.01.202512:10
Ми підібрали для вас маловідомі факти та радимо переглянути фільм «1918».

107-ма річниця бою під Крутами

Сьогодні вшановуємо молодих добровольців, які у 1918 році стримували наступ більшовиків на Київ. Близько 100 українських хлопців віддали життя за рідну країну.

Головний урок Крут – єдність веде до Перемоги.
22.01.202513:15
Поки вся країна святкує Різдво у теплі своїх домівок, вони зустрічають свято під звуки вибухів і серед руїн.

Пам’ятаймо, якою ціною ми святкуємо це Різдво, і будьмо вдячні тим, хто стоїть на захисті.
17.04.202516:03
Сьогодні Ігорю Гуменюку — «Дубенку» — могло б виповнитися 31.

Його життя — це шлях боротьби, жертовності та незламної віри в Україну. Він був там, де вирішувалась доля країни: на Майдані, на фронті, в ізоляції.

Його ім’я стало символом для багатьох — символом відданості та мужності.

Пам’ятаємо, шануємо, не забуваємо.
02.04.202515:39
Нашого побратима Пшека, було нагороджено пам'ятним нагрудним знаком «Срібний хрест».

Вітаємо та бажаємо нових звершень!
18.02.202514:10
Бої на перехресті Інститутської та Кріпосного між революціонерами та захисниками режиму Януковича. 18 лютого 2014 року.

На фото: бійці 1-ої окремої чоти "Сокіл" в одних лавах з бійцями самооборони.
8 січня, українському поету-шістдесятнику Василю Симоненку могло б виповнитися 90 років, але його життя обірвалося у 28.

Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.


Ці рядки знає кожен українець. Його поезія надихала молодь 1960-х і досі додає сили сучасним українцям у боротьбі за свободу.

Василь Симоненко продовжує бути нашим дороговказом.
Його слова надихають.
Його слова нагадують про справжнє.
Слова Василя Симоненка.
Новий Рік для когось стане ще одним днем боротьби, болю і втрат. Для когось — спогадом про тих, кого вже не обійняти. Але він може стати роком надії, вдячності й рішучих змін, якщо кожен із нас не залишиться байдужим.

Допоможи тим, хто бореться. Підтримай тих, хто чекає. Пам’ятай про тих, хто вже ніколи не повернеться. Турбуйся, навчайся, донать, дій.

Ця боротьба — про кожного з нас.
Діти наших Героїв, які віддали своє життя за Україну, а також діти побратима, який пропав безвісти, отримали подарунки до Дня святого Миколая.

Ми завжди пам’ятаємо про тих, хто боровся за нашу свободу, і робимо все можливе, щоб їхні родини відчували нашу
підтримку та турботу.
12.04.202512:41
"Коли ми взнали, що він загинув було дуже сумно і страшно."

До річниці загибелі друга "Бізона", яка була 10 квітня друг "Ґюнтер" поділився своїми спогадами.

Назавжди в наших серцях 💔
14.03.202506:36
14 березня – День українського добровольця. День тих, хто першим встав на захист країни.

За кожен вільний день. За кожен подих. За кожен крок до звільнення України.

Ми безмежно вдячні всім, хто став на захист.

Кажемо вам дякую.
Робимо донат.
Вшановуємо пам’ять.

Сьогодні. Щодня. Назавжди.
11.02.202507:24
Нам 131 рік.

131 рік боротьби, віри, падінь і злетів. 131 рік, як ми не зламались. Як ми жили, воювали, втрачали, ставали сильнішими і передавали цей вогонь далі.

Колись нас називали мрійниками, фанатиками, божевільними.

А ми все одно йшли вперед.

Колись нас питали, навіщо ми тренуємось, навіщо вивчаємо зброю, навіщо нам ці марші, ці книжки, ці імена на наших устах.

Тепер вони знають.

Бо сьогодні ми там, де й повинні бути. У строю. У бою. Поруч із побратимами.

Нам 131 рік. І це тільки початок. Бо Сокіл – це сила. Це ідея. Це ми.
6 січня - день народження Василя Стуса.

«Всі, хто проти диктатури, встаньте!» — ці слова пролунали з вуст Стуса у вересні 1965 року під час прем’єри фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків». Це був крик душі багатьох українців проти репресій радянської влади.

За 20 років, 4 вересня 1985 року, Василь Стус помер у таборі на Уралі, але імперія не змогла вбити його дух.

Сьогодні Василь Стус живе в кожному з нас. Сьогодні він бореться разом із нами.
Слова, що стали своєрідною настановою до життя.
Слова, що не втрачають свого сенсу. Слова, які ми цитуємо і знаємо.
Слова Василя Стуса.
У когось вдома сяють гірлянди, а в когось — лише ліхтарик у темряві бліндажа. У когось теплі розмови за святковим столом, а в когось коротке «Тримайся» по рації.

Свято наближається, але не для всіх. Коли ви прикрашаєте ялинку, хтось рятує поранених. Ви плануєте новорічну ніч, вони йдуть на завдання від якого залежить чиєсь життя.

Для вас це час радості, для них — час боротьби. Ви чекаєте на подарунки, а вони — на хвилини тиші. Ви рахуєте дні до свята, а вони — дні без втрат.

Не забувайте про тих, хто зустрічає ці дні в холоді й небезпеці. Бо саме завдяки їм у вас є можливість святкувати.
07.12.202413:09
Максиму «Залізняку» Кузіву, Андрію «Сябру» Степанцю, Василю Здебу посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин Тернопільської області».

Ми пам’ятаємо подвиги воїнів, які віддали своє життя за незалежність України. Слава та вічна пам’ять Героям!
07.04.202516:20
Юліан Матвійчук нагороджений орденом «Золота Зірка (посмертно).

Нагороду отримали його дружина Лілія та донька Єва.

«Сподіваємося, що Юліан з Небес споглядав за цим. Можливо, порадів… він умів радіти та бути щасливим, незважаючи на всі труднощі», — написала мама Юліана, Людмила Матвійчук.

Юліан завжди з нами!
05.03.202517:53
Івано-Франківський осередок ВГО «Сокіл» разом із ВО «Тризуб» ім. С. Бандери провели захід в Університеті Короля Данила.
Ми розповіли про основи надання першої допомоги та навчили алгоритму C.A.B.C., відпрацювали практичні навички накладання турнікету і бандажу

Дякуємо всім, хто долучився!
Слава Україні!
31.01.202513:36
Кіт в строю!

Два тижні був в окупації під Бучею, потім вирвався та став до лав ДУК, а згодом - до сформованої ним 67 ОМБр.

Згодом Роман був переведений на службу у 150-ий розвідувально-ударний батальйоні.

Свій останній бій прийняв 21 січня 2025 року, поблизу н.п. Сухий Яр, Покровського району, Донецької області.


Друже Кіт, ти назавжди в наших серцях!
На щиті…

💔 У боях за Україну загинув Сокілець, випускник ННІ економічної безпеки та митної справи ДПУ Роман “Веселий Котик” Кожем’яка (23.05.2001 – 21.01.2025)

З перших днів повномасштабного вторгнення був в окупованій Бучі.
Дослівно: “Мене росіяни застали, коли я був вдома. Я виїжджав потім з батьками через багато блокпостів росіян, я тоді зміг вивести лише прапор України та форму ЗСУ…”

Два тижні був в окупації під Бучею, потім вирвався та став до лав ДУК, а згодом - до сформованої ним 67 ОМБр.

Згодом Роман був переведений на службу у 150-ий розвідувально-ударний батальйоні. Загинув 21 січня 2025 року, поблизу н.п. Сухий Яр, Покровського району, Донецької області.

Роман поліг, захищаючи свою Батьківщину, свободу кожного з нас. Він був і залишиться справжнім сином України з добрим серцем, щирою усмішкою та великою душею.

Підтримати родину можна за реквізитами:
4149 4975 0407 65 57
(Мати – Кожем’яка Ольга Михайлівна)
У когось вдома сяють гірлянди, а в когось — лише ліхтарик у темряві бліндажа. У когось теплі розмови за святковим столом, а в когось коротке «Тримайся» по рації.

Свято наближається, але не для всіх. Коли ви прикрашаєте ялинку, хтось рятує поранених. Ви плануєте новорічну ніч, вони йдуть на завдання від якого залежить чиєсь життя.

Для вас це час радості, для них — час боротьби. Ви чекаєте на подарунки, а вони — на хвилини тиші. Ви рахуєте дні до свята, а вони — дні без втрат.

Не забувайте про тих, хто зустрічає ці дні в холоді й небезпеці. Бо саме завдяки їм у вас є можливість святкувати.
6 грудня — День Збройних Сил України 🇺🇦

Хочеться сказати так багато. Але головне — це ДЯКУЄМО!
Зараз непростий період, але ви не здаєтеся і ми не будемо.
Від нас, свідомих українців, обіцяємо – донатити, допомагати та вірити у вас. Бо ви наше все.
दिखाया गया 1 - 24 का 273
अधिक कार्यक्षमता अनलॉक करने के लिए लॉगिन करें।