Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
देखना
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
देखना
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
देखना
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
देखना
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
देखना
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
देखना
Херсонська ніченька avatar

Херсонська ніченька

...Так упитись царини красою.
Біля хлюпкого в балці джерела,
Щоби в душі Херсонщина жила.
TGlist रेटिंग
0
0
प्रकारसार्वजनिक
सत्यापन
असत्यापित
विश्वसनीयता
अविश्वसनीय
स्थान
भाषाअन्य
चैनल निर्माण की तिथिГруд 27, 2024
TGlist में जोड़ा गया
Квіт 03, 2025
मैं चैनल का मालिक हूँ
बदलावों का इतिहास
संलग्न समूह
Враження «Херсонська ніченька»
Враження «Херсонська ніченька»
0

रिकॉर्ड

13.04.202523:59
55सदस्य
03.04.202523:59
200उद्धरण सूचकांक
05.04.202523:59
27प्रति पोस्ट औसत दृश्य
23.04.202502:57
0प्रति विज्ञापन पोस्ट औसत दृश्य
04.04.202523:59
25.93%ER
04.04.202523:59
50.94%ERR

विकास

विवरण
सदस्य
उद्धरण सूचकांक
एक पोस्ट का औसत दृश्य
एक विज्ञापन पोस्ट का औसत दृश्य
ER
ERR
БЕР '25БЕР '25КВІТ '25КВІТ '25КВІТ '25
विवरण

Херсонська ніченька के लोकप्रिय पोस्ट

सभी पोस्ट
03.04.202516:10
Передзахист почався.
Налаштовуюся на зауваження щодо англійської мови у назві бренду.

Тим часом моя матінка:

Пам'ятай: англійська мова — це міжнародна мова спілкування...
02.04.202519:23
Ми боремося за одне.
«Щоб що?»
У кожного своє.
І що зливається у ті болотяні канали
Знаємо.
І, навіть, хто це п'є.
24.03.202522:09
Дім — не люди, не чотири стіни.
Не зйомна квартира у Києві. Не вулиці, якими ходиш щодня, порівнюючи з тими, якими ходив колись.
Навіть не те слово, яким ти називаєш ту коробку, в яку повертаєшся після слів «Скоро буду вдома». І не та, про яку ще кажуть «Напиши, як будеш вдома.»

Дім — це коли знаєш у якій конторі десь у дворах можна роздрукувати якісь папери. Знаєш, де можна купити найсмачнішу випічку чи дешевші шкарпетки.
28.03.202521:11
«Пам'ятаю»

Пам'ятаю любов і тепло одного дому.
У місті корабелів Херсоні,
На вулиці 24-го серпня знайомій.
Бите скло і наш одинадцятий номер.

Буковина у весняних вінках
Підкорила серце моє.
Як на долоні місто, а я мов птах!
Привілля живе у дощі, у вітрах!

Я шукаю сенси буття у метро,
У сторінках великих книг.
Вдивляюсь у вагони, що ходять по колу давно,
Дніпро перетинаючи, єднають береги.

© В.Херсонес-Таврійська
Post media background
Post media
26.03.202519:01
Не можу втямити, як хтось робить естетичні фотографії на пробіжці, але це точно не моє.

Кричу (Натякаю на) новий вірш.
Post media background
Post media
04.04.202515:57
Об'єднання, яке щодня нагадує мені про мою релігію — українську культуру. :)
31.03.202518:56
«Каламут»

Мені муза халтури не пробачить.
І поки спить і поки бачить.
Вона штовхає мене на край неба:
"Треба, мила, така митця жертва."

Не просить писати з неї.
Вона шипить, як отрутна змія,
Вивертає легені.
Адже у житті до кінця нічия.

Чинить ґвал, каламут,
Скільки ще треба?!...
Моїх сил, моїх мук,
Висоти стелі.

Об пісок битих весел їй бракло.
У човні мені так добре, мамо.
Ще трохи посиджу і попливу помалу..
Далекий шлях вона мені загадала.

©В.Херсонес-Таврійська
Post media background
Post media
31.03.202519:02
15.04.202517:18
15.04.202516:51
Вибач.
.
.
.
Давно не писала,
Як ти?
Самотність чомусь йде,
Коли пишу тобі.

Я б сказала, тікає,
Їй тут не місце
І нікуди йти.
Розрошені мости.

Лівий
Правий береги.
Херсон і Олешки
Роз'єднають на роки.

Поезію пишу про сумне,
Але перші кроки вже є.
Працюю, колись трохи плачу.
І так по колу, як бачу.

Я побувала у Львові.
Мріяла, ми тоді не були знайомі.
Вражена мистецтвом із крові,
Культурою гуцулів палкою.

Поступово забуваю тепло піску.
Зі сном порядок, ночами сплю.
Порожньо на ділі буває.
Час з того дня так швидко минає.

Все змінилося у житті.
Пробач мені ниття, не суди.
Лишається питання:
Як ти?
08.04.202522:09
08.04.202521:56
Культурний аболіціонізм.
.
.
.
Мене не радують вóтуми війни.
Не дивують звірині вендетти.
Але лякають втрати поколінь.
Молоді, незаймані сюжети.

Початок боїться кінця.
Аболіціонізм чатує біля дверцят.
Слебезує бабця, чую слівця:
«За перекопом є Земля».

Наступний день, перший вагон.
Сіре, буденне метро.
Жовта книга, інша старенька:
«На крилах пісень» читає потихеньку.

Вихід на світло сліпить,
Обличчя обдуває вітер.
Не час сліз, але за душу так спритно
Мені зачепилися уривки надії.
06.04.202519:05
06.04.202515:28
Історія Колобка очима кримських татар:
Post media background
Post media
28.03.202521:17
अधिक कार्यक्षमता अनलॉक करने के लिए लॉगिन करें।