I’d rather read ✨
Один кіт, сто книжок і три томи манги
TGlist रेटिंग
0
0
प्रकारसार्वजनिक
सत्यापन
असत्यापितविश्वसनीयता
अविश्वसनीयस्थान
भाषाअन्य
चैनल निर्माण की तिथिТрав 11, 2018
TGlist में जोड़ा गया
Груд 26, 2024संलग्न समूह
समूह "I’d rather read ✨" में नवीनतम पोस्ट
से पुनः पोस्ट किया:
Щурячий клуб "Текіла"
13.04.202509:30
Колись зранку, ми не читатимемо про вибухи й кількість загиблих. Бо більше не буде війни. Більше не існуватиме росії.
Але сьогодні знову болить. За Суми.
Тому донатимо. Вчора донатимо, сьогодні донатимо і завтра донатимо.
send.monobank.ua/jar/6t66SG1rzx
Але сьогодні знову болить. За Суми.
Тому донатимо. Вчора донатимо, сьогодні донатимо і завтра донатимо.
send.monobank.ua/jar/6t66SG1rzx
12.04.202512:16
Абсолютно несподівано для себе самої в неймовірному захваті від «Нефритового міста» 😘😘😘
Оці всі політичні інтриги, сімейні звʼязки, боротьба за територію між кланами – чудово, прекрасно, божественно! 👍
Поки придушую бажання одразу ж продовжувати читати англійською, але терпіння в мене не залізне!
Оці всі політичні інтриги, сімейні звʼязки, боротьба за територію між кланами – чудово, прекрасно, божественно! 👍
Поки придушую бажання одразу ж продовжувати читати англійською, але терпіння в мене не залізне!
10.04.202515:36
Від Whale Fall я нічого не очікувала: не знала ні про сюжет, ні про авторку, ні про те, що ця прекрасна, меланхолійна і поетична, але така реалістична історія — це дебют. Неймовірно!
В 1938 році на берег крихітного уельського острова викидує тіло кита. Для жителів острова, більшість з яких його ніколи не покидали, це справжня подія: можливо, навіть більш значна, ніж наближення війни.
Одна з таких людей, — дівчина Манод, — живе на острові разом з молодшою сестрою і батьком. Вона мріє про зовнішній світ, уявляючи його дуже умовно, і знає англійську, хоч навколо мало хто нею спілкується. Тому коли на острів приїздять двоє англійців, Манод допомогає і працює перекладачкою.
Подій в книзі ніби і небагато — ні кит, ні війна не можуть розбити буденність жителів острова, які продовжують виживати попри все.
Втім, повз події і красивезну прозу пролітають болісні усвідомлення: людська жорстокість, брехлива романтизація жителями великих міст оцього "близького до природи життя", неспинна машина війни.
Навіть якщо все в тексті виглядає так, ніби острів може існувати поза світом, світ все одно, — знову і знову, — повертається по нього.
Назва книги, Whale Fall, відсилає одразу і до викиду кита на берег, і до терміну, власне, "whale fall", який уособлює собою острів.
А в післяслові авторка ще і перераховує реальні острови, чиї історії надихнули роман.
Але головне для мене в книзі — те, як вона написана. Ця лірична проза захопила мене з перших рядків: я буквально почала читати книжку, коли хвилин десять не могла попасти додому — що було на телефоні, те і відкрила, — але вже не могла зупинитись.
Манод чудова героїня — її розумієш, вона відверта і тендітна, але водночас неймовірно сильна.
Мова авторки плинна, як саме море: може бути спокійною, але під удаваним спокоєм ховаються небезпечні течії.
І розсипані як мушлі слова і речення уельською мовою тільки роблять прозу гарнішою.
Неймовірно раджу усім, хто любить читати гарне. Бачу, що незабаром вийде український переклад — називатись буде "Китовий плин", — і молю всіх котів, щоб переклад був гідним.
Читайте, насолоджуйтесь, думайте про китів.
В 1938 році на берег крихітного уельського острова викидує тіло кита. Для жителів острова, більшість з яких його ніколи не покидали, це справжня подія: можливо, навіть більш значна, ніж наближення війни.
Одна з таких людей, — дівчина Манод, — живе на острові разом з молодшою сестрою і батьком. Вона мріє про зовнішній світ, уявляючи його дуже умовно, і знає англійську, хоч навколо мало хто нею спілкується. Тому коли на острів приїздять двоє англійців, Манод допомогає і працює перекладачкою.
Подій в книзі ніби і небагато — ні кит, ні війна не можуть розбити буденність жителів острова, які продовжують виживати попри все.
Втім, повз події і красивезну прозу пролітають болісні усвідомлення: людська жорстокість, брехлива романтизація жителями великих міст оцього "близького до природи життя", неспинна машина війни.
Навіть якщо все в тексті виглядає так, ніби острів може існувати поза світом, світ все одно, — знову і знову, — повертається по нього.
Назва книги, Whale Fall, відсилає одразу і до викиду кита на берег, і до терміну, власне, "whale fall", який уособлює собою острів.
Коли кити помирають в океані, їх тіла опускаються на дно, де зародєуться Whale Fall — несподіваний профіцит поживних ресурсів, від яких можуть живитись багато видів водної фауни. Таким образом, формується ціла маленька екосистема, тому що на різних етапах розкладення кита долучаються все нові організми.
А в післяслові авторка ще і перераховує реальні острови, чиї історії надихнули роман.
Але головне для мене в книзі — те, як вона написана. Ця лірична проза захопила мене з перших рядків: я буквально почала читати книжку, коли хвилин десять не могла попасти додому — що було на телефоні, те і відкрила, — але вже не могла зупинитись.
Манод чудова героїня — її розумієш, вона відверта і тендітна, але водночас неймовірно сильна.
Мова авторки плинна, як саме море: може бути спокійною, але під удаваним спокоєм ховаються небезпечні течії.
І розсипані як мушлі слова і речення уельською мовою тільки роблять прозу гарнішою.
Неймовірно раджу усім, хто любить читати гарне. Бачу, що незабаром вийде український переклад — називатись буде "Китовий плин", — і молю всіх котів, щоб переклад був гідним.
Читайте, насолоджуйтесь, думайте про китів.
07.04.202516:18
Нарешті дописала свій перший opus magnum: як обрати kindle. Тексту багато, але я постаралась пройтись по всім моделям, щоб надати максимальну інформацію перед вибором.
Зважайте, що ця стаття стосується тільки кіндлу: про вибір читалки взагалі я напишу, коли трошки більше обкатаю в користуванні покетбук і зможу видати розгорнутий фідбек.
Ну і заради такого, мабуть, варто вже обрати окремий тег. Нехай це буде #про_читалки
Якшо у вас кіндл: розкажіть, яка в вас модель. Якщо хочете щось додати до написаного — теж буду рада!
Зважайте, що ця стаття стосується тільки кіндлу: про вибір читалки взагалі я напишу, коли трошки більше обкатаю в користуванні покетбук і зможу видати розгорнутий фідбек.
Ну і заради такого, мабуть, варто вже обрати окремий тег. Нехай це буде #про_читалки
Якшо у вас кіндл: розкажіть, яка в вас модель. Якщо хочете щось додати до написаного — теж буду рада!
07.04.202511:37
Попала в добірку на одному з улюблених моїх каналів, оце чудова штука прямо в понеділок!
06.04.202510:20
В Хмельницькому пішов сніг, новини дуже тривожні, тож виходу немає: дуже повільно і розважливо читаю анотовану «Емму» 💗
Не знаю, як за роки обожнювання Джейн Остін мені не прийшло в голову пошукати видання з анотаціями: це настільки розширює контекст книжки, що хочеться заморозити мить читання – аж так важко повірити в довершеність цього досвіду. Буду, мабуть, читати щонайменше рік, по десяток сторінок за раз.
Сподіваюсь, котуні, ви всі цілі і знаєте, в яку книжку сховатись від страху і тривоги. Бережіть себе 💗
Не знаю, як за роки обожнювання Джейн Остін мені не прийшло в голову пошукати видання з анотаціями: це настільки розширює контекст книжки, що хочеться заморозити мить читання – аж так важко повірити в довершеність цього досвіду. Буду, мабуть, читати щонайменше рік, по десяток сторінок за раз.
Сподіваюсь, котуні, ви всі цілі і знаєте, в яку книжку сховатись від страху і тривоги. Бережіть себе 💗
03.04.202515:51
#прочитане_місяця — єдиний тег, який працює на цьому каналі, зате він працює дуже стабільно на відміну від мене.
Березень вийшов дуже продуктивним — може, гарненька погода повпливала, але я взяла і розігналась з читанням. 🐱
Книжка місяця, а заодно і книжка кварталу — це, безсумнівно, Anne Boleyn від Елісон Вейр, яка повністю мене захопила. Усі інші — теж хороші, читайте відгуки, якщо щось зацікавило.
Ну і пишіть, що у вас стало книжкою місяця — якщо хочете, звісно 👋
✨✨✨✨✨✨✨✨ ✨✨✨✨
✨ELA LEE — JADED
Трагедія змушує дівчину зрозуміти, яке життя вона живе. Мій відгук.
✨REBECCA ROMNEY — JANE AUSTEN’S BOOKSHELF
Жінка колекціонує старі видання і заодно розказує нам, яких авторок читала Джейн Остін. Мій відгук.
✨EMMA ROSENBLUM — BAD SUMMER PEOPLE
Багаті люди тусуються біля води і вбивають один одного. Дуже веселий трилер.
✨LAURA SIMS — HOW CAN I HELP YOU
Дві одержимі жінки в одній бібліотеці. Мій відгук.
✨ЛЮСІ КЛАРК — ОДНА З ДІВЧАТ
Дівчата відпочивають разом і справляються з проблемами. Мій відгук.
✨JEANETTE WINTERSON — ORANGES ARE NOT THE ONLY FRUIT
На диво смішна трагедія дівчини, якій не повезло попасти в радикально релігійну родину. Смішна, яскрава і гарно написана, українською виходила як “Помаранчі — не єдині фрукти”.
✨CLAMP — X (7-18 томи)
Дуже гарно намальований кінець світу. Мій відгук.
✨ALISON WEIR — ANNE BOLEYN: A KING’S OBSESSION
Абсолютно чудово написане життя Анни Болейн. Мій відгук.
✨CLAIRE FULLER — THE MEMORY OF ANIMALS
Жінка прокидається в лікарні — а за вікном світ закінчився. Мій відгук.
✨SUZANNE COLLINS — SUNRISE ON THE REAPING
Голодні ігри від Геймітча. Мій відгук.
Березень вийшов дуже продуктивним — може, гарненька погода повпливала, але я взяла і розігналась з читанням. 🐱
Книжка місяця, а заодно і книжка кварталу — це, безсумнівно, Anne Boleyn від Елісон Вейр, яка повністю мене захопила. Усі інші — теж хороші, читайте відгуки, якщо щось зацікавило.
Ну і пишіть, що у вас стало книжкою місяця — якщо хочете, звісно 👋
✨✨✨✨✨✨✨✨ ✨✨✨✨
✨ELA LEE — JADED
Трагедія змушує дівчину зрозуміти, яке життя вона живе. Мій відгук.
✨REBECCA ROMNEY — JANE AUSTEN’S BOOKSHELF
Жінка колекціонує старі видання і заодно розказує нам, яких авторок читала Джейн Остін. Мій відгук.
✨EMMA ROSENBLUM — BAD SUMMER PEOPLE
Багаті люди тусуються біля води і вбивають один одного. Дуже веселий трилер.
✨LAURA SIMS — HOW CAN I HELP YOU
Дві одержимі жінки в одній бібліотеці. Мій відгук.
✨ЛЮСІ КЛАРК — ОДНА З ДІВЧАТ
Дівчата відпочивають разом і справляються з проблемами. Мій відгук.
✨JEANETTE WINTERSON — ORANGES ARE NOT THE ONLY FRUIT
На диво смішна трагедія дівчини, якій не повезло попасти в радикально релігійну родину. Смішна, яскрава і гарно написана, українською виходила як “Помаранчі — не єдині фрукти”.
✨CLAMP — X (7-18 томи)
Дуже гарно намальований кінець світу. Мій відгук.
✨ALISON WEIR — ANNE BOLEYN: A KING’S OBSESSION
Абсолютно чудово написане життя Анни Болейн. Мій відгук.
✨CLAIRE FULLER — THE MEMORY OF ANIMALS
Жінка прокидається в лікарні — а за вікном світ закінчився. Мій відгук.
✨SUZANNE COLLINS — SUNRISE ON THE REAPING
Голодні ігри від Геймітча. Мій відгук.
01.04.202515:42
Sunrise on the Reaping — хороша книжка. Обмежена подіями трилогії, вона мала закрити нішу внутрішнього світу молодого Геймітча, його травму Голодних ігор і трагедію, яка призвела до становлення того персонажа, якого ми вже знаємо з минулих книг.
Ну і вона з цим... майже справляється.
🔴Почнемо з хорошого: це дійсно хороша книга. Її цікаво читати, вона добре написана, вона затягує. Читання викликає захоплення героями, гнів на Капітолій, співчуття, біль, трошечки сліз. Усіх персонажів, яких варто пожаліти — шкода. Усіх, кого треба ненавидіти — ненавидиш з пристрастю. Це чудова пригода.
💜Але там, де в трилогії була якась підліткова і відверта пристрасть і ненависть, там де в четвертій частині ми отримали покрокову інструкцію, як стати мерзотою, якщо постійно іти легким шляхом, а не тим що відчувається правильним, в цій частині ми маємо... Геймітча.
От тільки Геймітч ніби сам не розуміє, яку роль має виконувати. Це персонаж, надмірно обтяжений майбутнім, яке йому вже прописали — а тому без можливості робити сміливі кроки.
🕶І читач, і герой знають: зробити щось неймовірне Геймітч не має права: інакше про це вже сказали б в трилогії. Тому лишається страждати, готуватись померти і активно просувати дівчину з роду, який пов'яже книжку не лише з основною трилогією, а і з четвертою частиною. Ну і захищати одну за одною маленьких дівчат.
🤎В ідеалі, для мене це мала бути історія людини, яку поступово ламають, і маніфест про силу брехні медіа, які будь-що можуть перетворити на пропаганду. Перше дійсно майже працює, особливо зважаючи, що читачі вже знають епілог персонажа. Друге — працює дуже побіжно, і мені особисто здається, що третя частина трилогії з цим впоралась краще.
🖤Втім, усі ці мінуси дуже особисті, і це жодним чином не відміняє того, що я не могла відірватись від книги.
Не радила б з неї починати знайомство зі світом: якщо вам не зайшла трилогія, то навряд чи ця книга наверне вас на сторону переспівниць.
Але як доповнення до "Голодних ігор", як можливість фанатам повернутись в світ болі і страждань — сльози гарантовані.
Ну і вона з цим... майже справляється.
🔴Почнемо з хорошого: це дійсно хороша книга. Її цікаво читати, вона добре написана, вона затягує. Читання викликає захоплення героями, гнів на Капітолій, співчуття, біль, трошечки сліз. Усіх персонажів, яких варто пожаліти — шкода. Усіх, кого треба ненавидіти — ненавидиш з пристрастю. Це чудова пригода.
💜Але там, де в трилогії була якась підліткова і відверта пристрасть і ненависть, там де в четвертій частині ми отримали покрокову інструкцію, як стати мерзотою, якщо постійно іти легким шляхом, а не тим що відчувається правильним, в цій частині ми маємо... Геймітча.
От тільки Геймітч ніби сам не розуміє, яку роль має виконувати. Це персонаж, надмірно обтяжений майбутнім, яке йому вже прописали — а тому без можливості робити сміливі кроки.
🕶І читач, і герой знають: зробити щось неймовірне Геймітч не має права: інакше про це вже сказали б в трилогії. Тому лишається страждати, готуватись померти і активно просувати дівчину з роду, який пов'яже книжку не лише з основною трилогією, а і з четвертою частиною. Ну і захищати одну за одною маленьких дівчат.
🤎В ідеалі, для мене це мала бути історія людини, яку поступово ламають, і маніфест про силу брехні медіа, які будь-що можуть перетворити на пропаганду. Перше дійсно майже працює, особливо зважаючи, що читачі вже знають епілог персонажа. Друге — працює дуже побіжно, і мені особисто здається, що третя частина трилогії з цим впоралась краще.
🖤Втім, усі ці мінуси дуже особисті, і це жодним чином не відміняє того, що я не могла відірватись від книги.
Не радила б з неї починати знайомство зі світом: якщо вам не зайшла трилогія, то навряд чи ця книга наверне вас на сторону переспівниць.
Але як доповнення до "Голодних ігор", як можливість фанатам повернутись в світ болі і страждань — сльози гарантовані.
01.04.202508:55
Відчуваю себе з Сюзанною Коллінз як оті найгірші вчителі в школі "для іншого автора це була б 5, але для тебе, Сюзанно — слабо, слабо!"
31.03.202516:29
Пишу вам (і собі) велику-велику нотатку про те, як обрати kindle. То вона така велика, що чи то постити через Телеграф, чи то розбивати на міліон постів...
Чи шо робити?
Чи шо робити?
31.03.202508:09
Ну взяла і прочитала. Але це не моя заслуга, а книжок, вони розкішні! ✨✨✨
30.03.202508:17
У The Memory of Animals героїня, Неффі, прокидається в лікарні, тільки щоб зрозуміти, шо минулого світу не існує: вірус знищив все, що вона памʼятала, лишивши лише кількох людей, яких вона не знає – і яким не може довіряти.
Неффі не знає, що робити: вона боїться цього нового світу, все глибше занурюючись у спогади, але страшиться і того, що чекає у минулому: помилки, біль, невідворотність прожитого.
✨✨✨
Клер Фуллер, перш за все, неймовірно майстерно пише. Її проза подібна до марева: ніколи не знаєш, де кінчається реальність і починаються сни, спогади чи фантазії оповідачки.
Вона занурює в чисті відчуття, не розведені зайвими описами, економно і чітко дозуючи слова, не уникаючи болю, а розгортаючи його прям перед тобою.
Історія Неффі неоднозначна, пост-пандемічний світ в ній прописаний радше грубими мазками, а рішення, які приймають герої, не завжди співпадають з тими, що прийняв би читач.
Втім, у цьому і магія літератури: зануритись в чуже життя, відчути там усе до глибин, а потім вийти і піти приймати власні рішення, переживаючи власне минуле і будуючи власне майбутнє.
5/5, і ще в цій книзі є восьминоги! ✨
Неффі не знає, що робити: вона боїться цього нового світу, все глибше занурюючись у спогади, але страшиться і того, що чекає у минулому: помилки, біль, невідворотність прожитого.
✨✨✨
Клер Фуллер, перш за все, неймовірно майстерно пише. Її проза подібна до марева: ніколи не знаєш, де кінчається реальність і починаються сни, спогади чи фантазії оповідачки.
Вона занурює в чисті відчуття, не розведені зайвими описами, економно і чітко дозуючи слова, не уникаючи болю, а розгортаючи його прям перед тобою.
Історія Неффі неоднозначна, пост-пандемічний світ в ній прописаний радше грубими мазками, а рішення, які приймають герої, не завжди співпадають з тими, що прийняв би читач.
Втім, у цьому і магія літератури: зануритись в чуже життя, відчути там усе до глибин, а потім вийти і піти приймати власні рішення, переживаючи власне минуле і будуючи власне майбутнє.
5/5, і ще в цій книзі є восьминоги! ✨
29.03.202516:48
Перша прочитана, і це якась неймовірна проза, я в захваті 💙
Завтра Скоро буде відгук, а поки мрію про те, як куплю собі нову книжечку 💗
29.03.202511:32
До кінця місяця маю хочу прочитати ще дві книжки, а у вас шо по нереалістичним планам? 😅
रिकॉर्ड
13.04.202523:59
373सदस्य18.03.202523:59
100उद्धरण सूचकांक22.03.202523:59
135प्रति पोस्ट औसत दृश्य12.03.202503:02
135प्रति विज्ञापन पोस्ट औसत दृश्य13.02.202523:59
51.90%ER28.12.202423:59
45.05%ERR10.04.202515:36
Від Whale Fall я нічого не очікувала: не знала ні про сюжет, ні про авторку, ні про те, що ця прекрасна, меланхолійна і поетична, але така реалістична історія — це дебют. Неймовірно!
В 1938 році на берег крихітного уельського острова викидує тіло кита. Для жителів острова, більшість з яких його ніколи не покидали, це справжня подія: можливо, навіть більш значна, ніж наближення війни.
Одна з таких людей, — дівчина Манод, — живе на острові разом з молодшою сестрою і батьком. Вона мріє про зовнішній світ, уявляючи його дуже умовно, і знає англійську, хоч навколо мало хто нею спілкується. Тому коли на острів приїздять двоє англійців, Манод допомогає і працює перекладачкою.
Подій в книзі ніби і небагато — ні кит, ні війна не можуть розбити буденність жителів острова, які продовжують виживати попри все.
Втім, повз події і красивезну прозу пролітають болісні усвідомлення: людська жорстокість, брехлива романтизація жителями великих міст оцього "близького до природи життя", неспинна машина війни.
Навіть якщо все в тексті виглядає так, ніби острів може існувати поза світом, світ все одно, — знову і знову, — повертається по нього.
Назва книги, Whale Fall, відсилає одразу і до викиду кита на берег, і до терміну, власне, "whale fall", який уособлює собою острів.
А в післяслові авторка ще і перераховує реальні острови, чиї історії надихнули роман.
Але головне для мене в книзі — те, як вона написана. Ця лірична проза захопила мене з перших рядків: я буквально почала читати книжку, коли хвилин десять не могла попасти додому — що було на телефоні, те і відкрила, — але вже не могла зупинитись.
Манод чудова героїня — її розумієш, вона відверта і тендітна, але водночас неймовірно сильна.
Мова авторки плинна, як саме море: може бути спокійною, але під удаваним спокоєм ховаються небезпечні течії.
І розсипані як мушлі слова і речення уельською мовою тільки роблять прозу гарнішою.
Неймовірно раджу усім, хто любить читати гарне. Бачу, що незабаром вийде український переклад — називатись буде "Китовий плин", — і молю всіх котів, щоб переклад був гідним.
Читайте, насолоджуйтесь, думайте про китів.
В 1938 році на берег крихітного уельського острова викидує тіло кита. Для жителів острова, більшість з яких його ніколи не покидали, це справжня подія: можливо, навіть більш значна, ніж наближення війни.
Одна з таких людей, — дівчина Манод, — живе на острові разом з молодшою сестрою і батьком. Вона мріє про зовнішній світ, уявляючи його дуже умовно, і знає англійську, хоч навколо мало хто нею спілкується. Тому коли на острів приїздять двоє англійців, Манод допомогає і працює перекладачкою.
Подій в книзі ніби і небагато — ні кит, ні війна не можуть розбити буденність жителів острова, які продовжують виживати попри все.
Втім, повз події і красивезну прозу пролітають болісні усвідомлення: людська жорстокість, брехлива романтизація жителями великих міст оцього "близького до природи життя", неспинна машина війни.
Навіть якщо все в тексті виглядає так, ніби острів може існувати поза світом, світ все одно, — знову і знову, — повертається по нього.
Назва книги, Whale Fall, відсилає одразу і до викиду кита на берег, і до терміну, власне, "whale fall", який уособлює собою острів.
Коли кити помирають в океані, їх тіла опускаються на дно, де зародєуться Whale Fall — несподіваний профіцит поживних ресурсів, від яких можуть живитись багато видів водної фауни. Таким образом, формується ціла маленька екосистема, тому що на різних етапах розкладення кита долучаються все нові організми.
А в післяслові авторка ще і перераховує реальні острови, чиї історії надихнули роман.
Але головне для мене в книзі — те, як вона написана. Ця лірична проза захопила мене з перших рядків: я буквально почала читати книжку, коли хвилин десять не могла попасти додому — що було на телефоні, те і відкрила, — але вже не могла зупинитись.
Манод чудова героїня — її розумієш, вона відверта і тендітна, але водночас неймовірно сильна.
Мова авторки плинна, як саме море: може бути спокійною, але під удаваним спокоєм ховаються небезпечні течії.
І розсипані як мушлі слова і речення уельською мовою тільки роблять прозу гарнішою.
Неймовірно раджу усім, хто любить читати гарне. Бачу, що незабаром вийде український переклад — називатись буде "Китовий плин", — і молю всіх котів, щоб переклад був гідним.
Читайте, насолоджуйтесь, думайте про китів.
28.03.202515:56
Не забуваймо!
12.04.202512:16
Абсолютно несподівано для себе самої в неймовірному захваті від «Нефритового міста» 😘😘😘
Оці всі політичні інтриги, сімейні звʼязки, боротьба за територію між кланами – чудово, прекрасно, божественно! 👍
Поки придушую бажання одразу ж продовжувати читати англійською, але терпіння в мене не залізне!
Оці всі політичні інтриги, сімейні звʼязки, боротьба за територію між кланами – чудово, прекрасно, божественно! 👍
Поки придушую бажання одразу ж продовжувати читати англійською, але терпіння в мене не залізне!
06.04.202510:20
В Хмельницькому пішов сніг, новини дуже тривожні, тож виходу немає: дуже повільно і розважливо читаю анотовану «Емму» 💗
Не знаю, як за роки обожнювання Джейн Остін мені не прийшло в голову пошукати видання з анотаціями: це настільки розширює контекст книжки, що хочеться заморозити мить читання – аж так важко повірити в довершеність цього досвіду. Буду, мабуть, читати щонайменше рік, по десяток сторінок за раз.
Сподіваюсь, котуні, ви всі цілі і знаєте, в яку книжку сховатись від страху і тривоги. Бережіть себе 💗
Не знаю, як за роки обожнювання Джейн Остін мені не прийшло в голову пошукати видання з анотаціями: це настільки розширює контекст книжки, що хочеться заморозити мить читання – аж так важко повірити в довершеність цього досвіду. Буду, мабуть, читати щонайменше рік, по десяток сторінок за раз.
Сподіваюсь, котуні, ви всі цілі і знаєте, в яку книжку сховатись від страху і тривоги. Бережіть себе 💗
19.03.202511:02
Скажу чесно: я намагалась піти читати нову частину "Голодних ігор". Я відкрила її, прочитала десяток сторінок, всплакнула на фразі шістнадцятирічного Геймітча, що він "не любитель випити" 😢. Але мене манила ВОНА — рандомно почата на вихідних товстунечка.
Я дуже люблю "Голодні ігри" і чекала нову частину дуже давно — навіть передзамовила електронку (а зазвичай в передзамовлення ідуть тіки Кінг і Роулінг). Але ЇЇ потяг був невгамовним.
ВОНА — книжка про Анну Болейн, другу дружину Генріха VIII.
Нема жодного пояснення, чому ВОНА мене так тягне. Я стільки разів читала про Тюдорів, про Генріха VIII, а Анна — очевидно найпопулярніша з його дружин, — що книзі нема чим мене здивувати. Але от не можу покинути її і все — повертаюсь щовечора, думаю про неї щодня, що б я не робила.
Це, до речі, друга частина шестикнижжя, кожна книга в якому присвячене життю однієї з дружин Генріха VIII. Першу частину я читала минулого року, і тільки моя власна забудькуватість стала причиною відстуності відгуку. Але вона була чудова — та перша частина. Друга частина — не краща, але теж неймовірна.
Це історії жінок з акцентом на жінках, повні історичної інформації і художнього намагання зрозуміти і зануритись в світ тих постатей, які робили історію. Куртуазні ігри, релігія, політика і багато жорстокості — а ще: сукні, мода, освіта для жінок і вірші.
Коротше, агресивно рекомендую вам читати Елісон Вейр, якщо хоч трошки цікавитесь історичними романами. Вона прискіпливо досліджує, гарно пише і не романтизує стосунки ані Генріха з його дружинами, ані будь-яких інших історичних постатей.
До речі, українською виходила її книга "Єлизавета Йоркська. Остання Біла троянда" — обкладинка не дуже, але книжка неймовірно цікава — раджу.
Я дуже люблю "Голодні ігри" і чекала нову частину дуже давно — навіть передзамовила електронку (а зазвичай в передзамовлення ідуть тіки Кінг і Роулінг). Але ЇЇ потяг був невгамовним.
ВОНА — книжка про Анну Болейн, другу дружину Генріха VIII.
Нема жодного пояснення, чому ВОНА мене так тягне. Я стільки разів читала про Тюдорів, про Генріха VIII, а Анна — очевидно найпопулярніша з його дружин, — що книзі нема чим мене здивувати. Але от не можу покинути її і все — повертаюсь щовечора, думаю про неї щодня, що б я не робила.
Це, до речі, друга частина шестикнижжя, кожна книга в якому присвячене життю однієї з дружин Генріха VIII. Першу частину я читала минулого року, і тільки моя власна забудькуватість стала причиною відстуності відгуку. Але вона була чудова — та перша частина. Друга частина — не краща, але теж неймовірна.
Це історії жінок з акцентом на жінках, повні історичної інформації і художнього намагання зрозуміти і зануритись в світ тих постатей, які робили історію. Куртуазні ігри, релігія, політика і багато жорстокості — а ще: сукні, мода, освіта для жінок і вірші.
Коротше, агресивно рекомендую вам читати Елісон Вейр, якщо хоч трошки цікавитесь історичними романами. Вона прискіпливо досліджує, гарно пише і не романтизує стосунки ані Генріха з його дружинами, ані будь-яких інших історичних постатей.
До речі, українською виходила її книга "Єлизавета Йоркська. Остання Біла троянда" — обкладинка не дуже, але книжка неймовірно цікава — раджу.
18.03.202512:20
Готові до шикарного читання?
01.04.202515:42
Sunrise on the Reaping — хороша книжка. Обмежена подіями трилогії, вона мала закрити нішу внутрішнього світу молодого Геймітча, його травму Голодних ігор і трагедію, яка призвела до становлення того персонажа, якого ми вже знаємо з минулих книг.
Ну і вона з цим... майже справляється.
🔴Почнемо з хорошого: це дійсно хороша книга. Її цікаво читати, вона добре написана, вона затягує. Читання викликає захоплення героями, гнів на Капітолій, співчуття, біль, трошечки сліз. Усіх персонажів, яких варто пожаліти — шкода. Усіх, кого треба ненавидіти — ненавидиш з пристрастю. Це чудова пригода.
💜Але там, де в трилогії була якась підліткова і відверта пристрасть і ненависть, там де в четвертій частині ми отримали покрокову інструкцію, як стати мерзотою, якщо постійно іти легким шляхом, а не тим що відчувається правильним, в цій частині ми маємо... Геймітча.
От тільки Геймітч ніби сам не розуміє, яку роль має виконувати. Це персонаж, надмірно обтяжений майбутнім, яке йому вже прописали — а тому без можливості робити сміливі кроки.
🕶І читач, і герой знають: зробити щось неймовірне Геймітч не має права: інакше про це вже сказали б в трилогії. Тому лишається страждати, готуватись померти і активно просувати дівчину з роду, який пов'яже книжку не лише з основною трилогією, а і з четвертою частиною. Ну і захищати одну за одною маленьких дівчат.
🤎В ідеалі, для мене це мала бути історія людини, яку поступово ламають, і маніфест про силу брехні медіа, які будь-що можуть перетворити на пропаганду. Перше дійсно майже працює, особливо зважаючи, що читачі вже знають епілог персонажа. Друге — працює дуже побіжно, і мені особисто здається, що третя частина трилогії з цим впоралась краще.
🖤Втім, усі ці мінуси дуже особисті, і це жодним чином не відміняє того, що я не могла відірватись від книги.
Не радила б з неї починати знайомство зі світом: якщо вам не зайшла трилогія, то навряд чи ця книга наверне вас на сторону переспівниць.
Але як доповнення до "Голодних ігор", як можливість фанатам повернутись в світ болі і страждань — сльози гарантовані.
Ну і вона з цим... майже справляється.
🔴Почнемо з хорошого: це дійсно хороша книга. Її цікаво читати, вона добре написана, вона затягує. Читання викликає захоплення героями, гнів на Капітолій, співчуття, біль, трошечки сліз. Усіх персонажів, яких варто пожаліти — шкода. Усіх, кого треба ненавидіти — ненавидиш з пристрастю. Це чудова пригода.
💜Але там, де в трилогії була якась підліткова і відверта пристрасть і ненависть, там де в четвертій частині ми отримали покрокову інструкцію, як стати мерзотою, якщо постійно іти легким шляхом, а не тим що відчувається правильним, в цій частині ми маємо... Геймітча.
От тільки Геймітч ніби сам не розуміє, яку роль має виконувати. Це персонаж, надмірно обтяжений майбутнім, яке йому вже прописали — а тому без можливості робити сміливі кроки.
🕶І читач, і герой знають: зробити щось неймовірне Геймітч не має права: інакше про це вже сказали б в трилогії. Тому лишається страждати, готуватись померти і активно просувати дівчину з роду, який пов'яже книжку не лише з основною трилогією, а і з четвертою частиною. Ну і захищати одну за одною маленьких дівчат.
🤎В ідеалі, для мене це мала бути історія людини, яку поступово ламають, і маніфест про силу брехні медіа, які будь-що можуть перетворити на пропаганду. Перше дійсно майже працює, особливо зважаючи, що читачі вже знають епілог персонажа. Друге — працює дуже побіжно, і мені особисто здається, що третя частина трилогії з цим впоралась краще.
🖤Втім, усі ці мінуси дуже особисті, і це жодним чином не відміняє того, що я не могла відірватись від книги.
Не радила б з неї починати знайомство зі світом: якщо вам не зайшла трилогія, то навряд чи ця книга наверне вас на сторону переспівниць.
Але як доповнення до "Голодних ігор", як можливість фанатам повернутись в світ болі і страждань — сльози гарантовані.
15.03.202508:20
Ну я і черговий переказ колегам рандомного трилеру про вампірів, які розчиняють нутрощі і пʼють людину як коктейль 😢
03.04.202515:51
#прочитане_місяця — єдиний тег, який працює на цьому каналі, зате він працює дуже стабільно на відміну від мене.
Березень вийшов дуже продуктивним — може, гарненька погода повпливала, але я взяла і розігналась з читанням. 🐱
Книжка місяця, а заодно і книжка кварталу — це, безсумнівно, Anne Boleyn від Елісон Вейр, яка повністю мене захопила. Усі інші — теж хороші, читайте відгуки, якщо щось зацікавило.
Ну і пишіть, що у вас стало книжкою місяця — якщо хочете, звісно 👋
✨✨✨✨✨✨✨✨ ✨✨✨✨
✨ELA LEE — JADED
Трагедія змушує дівчину зрозуміти, яке життя вона живе. Мій відгук.
✨REBECCA ROMNEY — JANE AUSTEN’S BOOKSHELF
Жінка колекціонує старі видання і заодно розказує нам, яких авторок читала Джейн Остін. Мій відгук.
✨EMMA ROSENBLUM — BAD SUMMER PEOPLE
Багаті люди тусуються біля води і вбивають один одного. Дуже веселий трилер.
✨LAURA SIMS — HOW CAN I HELP YOU
Дві одержимі жінки в одній бібліотеці. Мій відгук.
✨ЛЮСІ КЛАРК — ОДНА З ДІВЧАТ
Дівчата відпочивають разом і справляються з проблемами. Мій відгук.
✨JEANETTE WINTERSON — ORANGES ARE NOT THE ONLY FRUIT
На диво смішна трагедія дівчини, якій не повезло попасти в радикально релігійну родину. Смішна, яскрава і гарно написана, українською виходила як “Помаранчі — не єдині фрукти”.
✨CLAMP — X (7-18 томи)
Дуже гарно намальований кінець світу. Мій відгук.
✨ALISON WEIR — ANNE BOLEYN: A KING’S OBSESSION
Абсолютно чудово написане життя Анни Болейн. Мій відгук.
✨CLAIRE FULLER — THE MEMORY OF ANIMALS
Жінка прокидається в лікарні — а за вікном світ закінчився. Мій відгук.
✨SUZANNE COLLINS — SUNRISE ON THE REAPING
Голодні ігри від Геймітча. Мій відгук.
Березень вийшов дуже продуктивним — може, гарненька погода повпливала, але я взяла і розігналась з читанням. 🐱
Книжка місяця, а заодно і книжка кварталу — це, безсумнівно, Anne Boleyn від Елісон Вейр, яка повністю мене захопила. Усі інші — теж хороші, читайте відгуки, якщо щось зацікавило.
Ну і пишіть, що у вас стало книжкою місяця — якщо хочете, звісно 👋
✨✨✨✨✨✨✨✨ ✨✨✨✨
✨ELA LEE — JADED
Трагедія змушує дівчину зрозуміти, яке життя вона живе. Мій відгук.
✨REBECCA ROMNEY — JANE AUSTEN’S BOOKSHELF
Жінка колекціонує старі видання і заодно розказує нам, яких авторок читала Джейн Остін. Мій відгук.
✨EMMA ROSENBLUM — BAD SUMMER PEOPLE
Багаті люди тусуються біля води і вбивають один одного. Дуже веселий трилер.
✨LAURA SIMS — HOW CAN I HELP YOU
Дві одержимі жінки в одній бібліотеці. Мій відгук.
✨ЛЮСІ КЛАРК — ОДНА З ДІВЧАТ
Дівчата відпочивають разом і справляються з проблемами. Мій відгук.
✨JEANETTE WINTERSON — ORANGES ARE NOT THE ONLY FRUIT
На диво смішна трагедія дівчини, якій не повезло попасти в радикально релігійну родину. Смішна, яскрава і гарно написана, українською виходила як “Помаранчі — не єдині фрукти”.
✨CLAMP — X (7-18 томи)
Дуже гарно намальований кінець світу. Мій відгук.
✨ALISON WEIR — ANNE BOLEYN: A KING’S OBSESSION
Абсолютно чудово написане життя Анни Болейн. Мій відгук.
✨CLAIRE FULLER — THE MEMORY OF ANIMALS
Жінка прокидається в лікарні — а за вікном світ закінчився. Мій відгук.
✨SUZANNE COLLINS — SUNRISE ON THE REAPING
Голодні ігри від Геймітча. Мій відгук.
31.03.202516:29
Пишу вам (і собі) велику-велику нотатку про те, як обрати kindle. То вона така велика, що чи то постити через Телеграф, чи то розбивати на міліон постів...
Чи шо робити?
Чи шо робити?
चैनल परिवर्तन इतिहास
अधिक कार्यक्षमता अनलॉक करने के लिए लॉगिन करें।