Дорога українська родино — дай Боже Вам щастя та здоров'я!
Сьогодні 27 лютого, четвер, до кінця року залишається 307 днів.
Нині у нашому календарі:
🔵 Міжнародний день оптиміста;
🟡 Всесвітній день неурядових організацій;
🟢 1942 — масові розстріли нацистами членів ОУН в Бабиному Ярі;
🟠 1895 — народився Степан КЛОЧУРАК
130 тому народився Степа́н Степа́нович Клочура́к (Клочуряк) (27 лютого 1895, смт. Ясіня, Австро-Угорщина — 8 лютого 1980, Прага, Чехословаччина) — український закарпатський громадсько-політичний діяч, журналіст, командир Закарпатської сотні УГА, президент Гуцульської республіки (Рахівщина, Закарпаття 1918-1919). Співорганізатор «Просвіти», засновник футбольного клубу «СК Русь», міністр комунікацій (залізниць) Карпатської України (1939), репресований (1945-1957). Автор книги про неї: «До волі» (Нью-Йорк, 1978; перевидана в Ужгороді у 2009). Кавалер Ордена Свободи (посмертно);
🔴 1923 — народився Іван ТЕРЛЕЦЬКИЙ
Іван Миколайович Терлецький (27 лютого 1923 року, с.Лібухова, Старосамбірський повіт — 2 травня 2015 року, смт Кіндійка, Херсонська область — вояк Української Повстанської Армії, член Народного Руху України.
В УПА з 1944 року, учасник боїв з більшовиками на терені Військової округи № 5 «Маківка».
Заарештований органами НКВС у 1946 році — під час бою поряд вибухнула граната і боєць отямився вже у полоні. Десять років відбував покарання у радянських концтаборах, згодом жив на засланні. Вся близька родина депортована до Сибіру.
У 1970-х повернувся до України, де отримав відмову в поверненні до рідного села. Оселився у передмісті Херсона, згодом приїхала дружина, також політв'язень. Позбавлений права всиновлювати дітей, як «ворог народу». Сприяв засудженим націоналістам в пізнішому облаштуванні на Херсонщині. Від 1989 року брав активну участь у відродженні українського суспільно-політичного життя на Херсонщині, на початку 90-х років вступив до херсонського осередку Народного Руху України. Разом з іншими ветеранами УПА домігся створити першу в Херсоні парафію УАПЦ. Член Братства ОУН-УПА.
Відійшов у вічність 2 травня 2015 року у с.Кіндійка на Херсонщині. Прощання відбулося у Свято-Олександрівському храмі УПЦ КП м.Херсона 5 травня 2015 року.
💢«Дорогі сестри і брати гуцули, шановні громадяни!
...За що ллялась наша кров, за що наші батьки і брати віддавали своє життя, за що усім нам довелось зазнати стільки кривд і горя не тільки на війні, але ще далеко до війни? Чому ми, русини-українці, були на кожному кроці принижувані, чому нам не дозволяли своїх дітей учити в школах в рідній мові, чому нам не давали змоги розвивати нашу культуру хоч би так, як це могли робити наші брати в Галичині? Нарешті придумали і нашу церкву перемінити в школу мадяризації. Мадярське панство в такий спосіб приготовляло національну смерть нашого народу, його цілковите змадяризування. Так відплачувалось мадярське панство нашому народові за його вірність...
...Прийшов час, коли ми можемо не тільки відплатитися за “братське” співжиття, але й скерувати свою долю і долю всього народу в зовсім інший напрям. Нині, коли кругом нас усі народи сміло підносять прапор свободи, і ми повинні сміло заявити, що не хочемо бути наймитами бувших наших гнобителів, не хочемо дальше бути предметом насміху, погорди і безупинного знущання. На нашій землі ми хочемо стати одинокими господарями, на що маємо повне право. Берім собі приклад від інших поневолених народів, від близьких румунів, від поляків, чехів і, головно, від своїх братів в Галичині, які розпочали боротьбу за своє визволення і об’єднання з Україною.»
[з промови на маніфестації гуцулів у Ясіні 8 листопада 1918 року]
● Степан КЛОЧУРАК
⭕️ РУХаймось разом - до Перемоги!
🔻 Підписатися
