Учитель говорить один раз:
Ви не можете позбавити людей від їхньої долі, так само як у медицині ви не можете вилікувати пацієнта, якщо природа призначила йому померти.
Часом це взагалі питання, чи дозволено вам рятувати людину від того, що їй судилося винести в ім'я свого подальшого розвитку. Ви не можете вберегти деяких людей від скоєння жахливих дурниць, бо вони в них у крові.
Якщо зупиняти їх буду я, у цьому не буде жодної їхньої заслуги.
В ім'я власної гідності, заради психологічного розвитку слід приймати себе такими, якими ми є, і всерйоз проживати ввірене нам життя. Нам необхідні і наші гріхи, і наші помилки, і наші помилки, і наші хибні уявлення, інакше ми будемо позбавлені найсильніших причин, що спонукають нас до розвитку.
Я не намагаюся повернути людину, яка почула щось таке, що могло змінити її душу, але пішла, не звернувши на це уваги. Ви можете звинуватити мене у варварстві, але це мене вже не турбує. Я на боці природи.
Старовинна китайська Книга Мудрості говорить: «Учитель говорить один раз». Він не стане ганятися за вами, це негідно. Ті, кому дано почути, зрозуміють, ті ж, кому не дано зрозуміти, не почують. (...)
Маючи справу з пацієнтом, слід бути дуже обережним, щоб не підірвати його самостійність силою свого особистісного чи наукового авторитету, адже все життя людині доводиться битися наодинці, і вона мусить повірити у свою, можливо, дуже нетривку броню та у свою, можливо, дуже недосконалу мету.
Коли я кажу: ««Це нікуди не годиться, має бути набагато краще», - я позбавляю його мужності. Він оре своє поле, мабуть, не найкращим плугом, мій був би, напевно, кращим, але для нього-то що з того? Мій плуг - це мій плуг, я не можу дати його комусь у борг; кожен змушений користуватися своїми, нехай ненадійними, знаряддями і виходити зі своїх, вроджених здібностей, якими б вони не були.
Тавістокські лекції
Карл Густав Юнг
@CarlJungWriting
