
Україна Online: Новини | Політика

Телеграмна служба новин - Україна

Резидент

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Николаевский Ванёк

Лачен пише

Реальний Київ | Украина

Реальна Війна

Україна Online: Новини | Політика

Телеграмна служба новин - Україна

Резидент

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Николаевский Ванёк

Лачен пише

Реальний Київ | Украина

Реальна Війна

Україна Online: Новини | Політика

Телеграмна служба новин - Україна

Резидент

Лаврський Монархіст
Цікаві новини, події в Україні і світі.
Канал радикального крила ПЦУ!
Канал радикального крила ПЦУ!
TGlist रेटिंग
0
0
प्रकारसार्वजनिक
सत्यापन
असत्यापितविश्वसनीयता
अविश्वसनीयस्थान
भाषाअन्य
चैनल निर्माण की तिथिЛют 11, 2025
TGlist में जोड़ा गया
Лют 15, 2025संलग्न समूह

Християни
31
रिकॉर्ड
09.03.202523:59
17सदस्य21.02.202523:59
200उद्धरण सूचकांक19.03.202509:12
205प्रति पोस्ट औसत दृश्य18.03.202511:20
187प्रति विज्ञापन पोस्ट औसत दृश्य17.03.202520:17
83.33%ER25.02.202512:56
1209.09%ERRसे पुनः पोस्ट किया:
Ветеран Доповідає

28.03.202511:46
🤡 Ситуація на росії: біля храму встановили й освятили шматок газотранспортної труби, в якій гинули російські солдати, що йшли до Суджі
Люди для «очищення» й «отримання благодаті» лізуть всередину.
🫡🫡🫡🫡 | ПІДПИСАТИСЯ
Люди для «очищення» й «отримання благодаті» лізуть всередину.
🫡🫡🫡🫡 | ПІДПИСАТИСЯ
13.04.202512:42
Продовження про Трапезну церкву Лаври
से पुनः पोस्ट किया:
Київський Аффішер



06.04.202510:51
Улюблена сакура в Лаврі вже розквітла🤍
🇺🇦Київський Аффішер
🇺🇦Київський Аффішер
18.03.202516:51
Увага! Скандал в Києво-Печерській Лаврі!
Російські фашисти із УПЦ МП на території Нижньої Лаври закрили напис, де згадувався Святіший Патріарх Філарета!
На першому фото ви можете побачити памʼятник із написаном, а на другому вже без нього!
Цікаво, а адміністрація заповідника і державні органи вже знають про це?
Чи секта російських фашистів УПЦ МП отримала дозвіл від держави на здійснення антиправославних дій?
Російські фашисти із УПЦ МП на території Нижньої Лаври закрили напис, де згадувався Святіший Патріарх Філарета!
На першому фото ви можете побачити памʼятник із написаном, а на другому вже без нього!
Цікаво, а адміністрація заповідника і державні органи вже знають про це?
Чи секта російських фашистів УПЦ МП отримала дозвіл від держави на здійснення антиправославних дій?


13.04.202513:33
Місто Володимир. Респект.
Сатаністів потрібно гнати з церков!
Сатаністів потрібно гнати з церков!
09.04.202508:06
УВАГА!
Запустився новий канал, який захищає права україномовних!
Пора нам, обʼєднуватись і захищати свої права.
Підписуйтесь: https://t.me/yanenaromov
Запустився новий канал, який захищає права україномовних!
Пора нам, обʼєднуватись і захищати свої права.
Підписуйтесь: https://t.me/yanenaromov


12.04.202516:26
13.04.202513:34
Наша підписниця ділиться з нами своїми думками.
Воплочений Бог Месія заходить у наше серце — духовний Єрусалим, знаючи, скільки в ньому бруду, багнюки, зради і брехні.
Та все ж входить, бо так мусить бути, бо лише так наше серце оживе та вийде із печерної темряви до світла життя — Христового Воскресіння.
До сьогодні я не розуміла, як пов'язані вербові гілки із святом Входу Господнього в Єрусалим. Та зізнаюся, що збагнути цього дійства не можу і дотепер. Очевидно, що пояснення полягає в особливостях українського народу, який досі залишається закостенілим у язичництві крізь призму обрядовості та традицій, на які згодом нашарувалося християнство.
Господь дозволяє бути і вербовим гілкам сьогодні, і яблукам на Преображення, і паскам на Воскресіння Його, адже часом зовнішня форма — це єдина можливість привернути увагу людей до храму, прийшовши в який хоч раз-колись, вони матимуть змогу почути бодай на хвильку голос Христа.
Але з часом перед нами постане дилема: йти за Господом услід, чи стояти, тримаючи в руках вербові гілки? Отже, обираймо Христа, а не лозу, бо Він — не традиція чи символ, а справжній смак нашого життя. Найсолодша вишенька на торті Божественної Літургії.
Воплочений Бог Месія заходить у наше серце — духовний Єрусалим, знаючи, скільки в ньому бруду, багнюки, зради і брехні.
Та все ж входить, бо так мусить бути, бо лише так наше серце оживе та вийде із печерної темряви до світла життя — Христового Воскресіння.
До сьогодні я не розуміла, як пов'язані вербові гілки із святом Входу Господнього в Єрусалим. Та зізнаюся, що збагнути цього дійства не можу і дотепер. Очевидно, що пояснення полягає в особливостях українського народу, який досі залишається закостенілим у язичництві крізь призму обрядовості та традицій, на які згодом нашарувалося християнство.
Господь дозволяє бути і вербовим гілкам сьогодні, і яблукам на Преображення, і паскам на Воскресіння Його, адже часом зовнішня форма — це єдина можливість привернути увагу людей до храму, прийшовши в який хоч раз-колись, вони матимуть змогу почути бодай на хвильку голос Христа.
Але з часом перед нами постане дилема: йти за Господом услід, чи стояти, тримаючи в руках вербові гілки? Отже, обираймо Христа, а не лозу, бо Він — не традиція чи символ, а справжній смак нашого життя. Найсолодша вишенька на торті Божественної Літургії.
13.04.202508:50
Народ, тільки що збирався підготувати привітання всіх з Вербною неділею.
Але після того, що кацапи зробили в Сумах взагалі немає бажання щось святкувати.
Можу лише сказати: «Нехай будуть прокляті всі кацапи і їхні діти».
Але після того, що кацапи зробили в Сумах взагалі немає бажання щось святкувати.
Можу лише сказати: «Нехай будуть прокляті всі кацапи і їхні діти».
12.04.202516:27
12.04.202516:27
Тільки от типові рагуля із УПЦ не розумію що таке трапезна. Для них і кухня це храм 😂😂😂😂


29.03.202508:05
08.04.202521:35
Всім привіт! От хочу створити новий канал під названою «Я ненавиджу російську мову!». Буду туди збирати теми для опускання руссоязичних.
Думаєте варто?
Думаєте варто?
17.03.202518:46
Наша підписниця ділиться з нами чудовими враженнями від літургії в храмі ПЦУ:
Є Божественні Літургії, які запам'ятовуються нам на все життя... Одною із таких для мене була сьогоднішня. Одна парафіянка років (60-ти) всіх пропускає на сповідь (я була після неї), бере мене за руку і вказує на те, які гарні квіти принесли, хоч вона, мабуть, мене вперше помічає, як і я її. Потім я стою біля неї в черзі до Причастя. У храм прийшов військовий ЗСУ разом із сім'єю прийняти Таїнства. Я бачу, як ця жінка підходить до нього і цілує йому руку із вдячністю. Я розумію, що не можу стояти осторонь, коли побачила Любов: підходжу і дякую йому, а після того встаю на своє місце і просто плачу, не бачачи, що вона плаче також. Я помічаю її сльози лише тоді, коли вона міцне стискає мою руку, — і тоді я обіймаю цю жінку і відчуваю в ній любов... до Бога та ближнього. Вона була вся сповнена Духом Святим, так я подумала, світилася і раділа. Я відчуваю, що треба. Що зараз інакше не можна. Беру і знайомлюся з нею, дізнаюся, що її звати Катерина. Після проповіді по Літургії я захотіла обняти її знову і за одно ще одну бабусю, яка часто ходить на всі акафісти та вечірні і постійно світиться радістю. Військовий із сім'єю, пані Катерина, яка цілує йому руку і спонукає мене теж до дії— я запам'ятаю цю Літургію на все життя: і людей, яких Бог показав мені. Дякую тобі, Боже, за цю милість, будь прославлений навіки!
Є Божественні Літургії, які запам'ятовуються нам на все життя... Одною із таких для мене була сьогоднішня. Одна парафіянка років (60-ти) всіх пропускає на сповідь (я була після неї), бере мене за руку і вказує на те, які гарні квіти принесли, хоч вона, мабуть, мене вперше помічає, як і я її. Потім я стою біля неї в черзі до Причастя. У храм прийшов військовий ЗСУ разом із сім'єю прийняти Таїнства. Я бачу, як ця жінка підходить до нього і цілує йому руку із вдячністю. Я розумію, що не можу стояти осторонь, коли побачила Любов: підходжу і дякую йому, а після того встаю на своє місце і просто плачу, не бачачи, що вона плаче також. Я помічаю її сльози лише тоді, коли вона міцне стискає мою руку, — і тоді я обіймаю цю жінку і відчуваю в ній любов... до Бога та ближнього. Вона була вся сповнена Духом Святим, так я подумала, світилася і раділа. Я відчуваю, що треба. Що зараз інакше не можна. Беру і знайомлюся з нею, дізнаюся, що її звати Катерина. Після проповіді по Літургії я захотіла обняти її знову і за одно ще одну бабусю, яка часто ходить на всі акафісти та вечірні і постійно світиться радістю. Військовий із сім'єю, пані Катерина, яка цілує йому руку і спонукає мене теж до дії— я запам'ятаю цю Літургію на все життя: і людей, яких Бог показав мені. Дякую тобі, Боже, за цю милість, будь прославлений навіки!
09.04.202516:17
Думки нашої підписниці:
«За кого Мене люди вважають? (Лк. 9:18)»
Чи завжди ми можемо збагнути цінність Христа в нашому житті, Його справжньої ролі для нас? Зізнаюсь, коли я просто була закохана в Нього та Церкву і все мені здавалося новим та цікавим, то я не дуже розуміла, хто Христос саме для мене, наскільки дорогоцінною перлиною Господь є для мого серця. Оскільки прочитані знання в теорії це не практичний життєвий досвід. Замість духовної метаморфози – ще більше гріхів. Замість осмисленого та з палким бажанням служіння Богу й ближнім – імітація: бо так написано, бо так потрібно! Але з часом втративши всі свої духовні плоди, які насправді були дією Святого Духа, а не моїм заслугами чи то стараннями, загрузнувши в болото цигарок, алкоголю, клубів, нецензурної лайки та блудних бажань та щоразу розпалюючи в собі гріховні пристрасті, я почала переживати велику розлуку із Богом. Спроба замінити Христа на тимчасові земні веселощі зазнавало постійно краху, а як наслідок – не дарувало для серця справжньої радості, адже воно було по вінця наповнене пустотою. Мабуть, людина, яка не відчувала Його благодаті й ніколи не горіла закоханістю до Нього, не осягне болю від цього розставання, коли здається, що ти досить близько, а насправді вже дуже далеко. Розлука спонукала мене повернутися. Ще рік тому все було інакше, ніж сьогодні. Переживши розлуку із Христом, я тепер знаю, що Він – Спаситель та дорогоцінна перлина мого життя, але вже не в теорії, а на практиці, що Він – Той, Хто заплатив величезну ціну на Хресті, аби повернути мене додому – до Отця.
«За кого Мене люди вважають? (Лк. 9:18)»
Чи завжди ми можемо збагнути цінність Христа в нашому житті, Його справжньої ролі для нас? Зізнаюсь, коли я просто була закохана в Нього та Церкву і все мені здавалося новим та цікавим, то я не дуже розуміла, хто Христос саме для мене, наскільки дорогоцінною перлиною Господь є для мого серця. Оскільки прочитані знання в теорії це не практичний життєвий досвід. Замість духовної метаморфози – ще більше гріхів. Замість осмисленого та з палким бажанням служіння Богу й ближнім – імітація: бо так написано, бо так потрібно! Але з часом втративши всі свої духовні плоди, які насправді були дією Святого Духа, а не моїм заслугами чи то стараннями, загрузнувши в болото цигарок, алкоголю, клубів, нецензурної лайки та блудних бажань та щоразу розпалюючи в собі гріховні пристрасті, я почала переживати велику розлуку із Богом. Спроба замінити Христа на тимчасові земні веселощі зазнавало постійно краху, а як наслідок – не дарувало для серця справжньої радості, адже воно було по вінця наповнене пустотою. Мабуть, людина, яка не відчувала Його благодаті й ніколи не горіла закоханістю до Нього, не осягне болю від цього розставання, коли здається, що ти досить близько, а насправді вже дуже далеко. Розлука спонукала мене повернутися. Ще рік тому все було інакше, ніж сьогодні. Переживши розлуку із Христом, я тепер знаю, що Він – Спаситель та дорогоцінна перлина мого життя, але вже не в теорії, а на практиці, що Він – Той, Хто заплатив величезну ціну на Хресті, аби повернути мене додому – до Отця.
अधिक कार्यक्षमता अनलॉक करने के लिए लॉगिन करें।