ЩЯЧ: літературний снобізм
ЩЯЧ - Щодня я читаю. І виписую цитати
TGlist रेटिंग
0
0
प्रकारसार्वजनिक
सत्यापन
असत्यापितविश्वसनीयता
अविश्वसनीयस्थानУкраїна
भाषाअन्य
चैनल निर्माण की तिथिAug 04, 2018
TGlist में जोड़ा गया
Jun 17, 2023संलग्न समूह
समूह "ЩЯЧ: літературний снобізм" में नवीनतम पोस्ट
05.03.202511:09
Виграйте один з пʼяти стосиків книг за донат від 200 грн на смерть ворогам! (збір на Mavic 3T)
Але будемо дуже вдячні за більші донати.
РЕКВІЗИТИ ДЛЯ ДОНАТІВ:
mono:
Банка: https://send.monobank.ua/jar/s3FkUK2zx
👤 Для кого? РУБпАК «Nova», які працюють в районі Великої Новосілки.
Наразі розвідувальні дрони відчутно здорожчали, то мусимо допомогти хлопцям із "очима". Наявність розвід. дрона = нові ураження.
🙏🏼 Буду дуже вдячна за поширення розіграшу (та донат).
Памʼятайте: більше донатів — більше шансів виграти стосик 🤓
Але будемо дуже вдячні за більші донати.
РЕКВІЗИТИ ДЛЯ ДОНАТІВ:
mono:
4441 1111 2287 3569 (копіюється при натисканні)Банка: https://send.monobank.ua/jar/s3FkUK2zx
👤 Для кого? РУБпАК «Nova», які працюють в районі Великої Новосілки.
Наразі розвідувальні дрони відчутно здорожчали, то мусимо допомогти хлопцям із "очима". Наявність розвід. дрона = нові ураження.
🙏🏼 Буду дуже вдячна за поширення розіграшу (та донат).
Памʼятайте: більше донатів — більше шансів виграти стосик 🤓
05.03.202508:20
Ой, ну, нарешті на 50% книги до Джорджа дійшло:
📖 «У злиднях Парижа і Лондона» Джордж Орвелл
Залишалася купа часу — багато довгих нудних годин між світанком і роботою, — щоб подумати, яким дурнем я був, щоб довіритися цим росіянам.
📖 «У злиднях Парижа і Лондона» Джордж Орвелл
03.03.202521:13
Прочитане за лютий: https://vm.tiktok.com/ZMBJQHHvd/
03.03.202512:08
Щось я все більше розумію Міллера і його ставлення до Америки 🤣
03.03.202507:23
Часи змінюються, а московити — ні:
Перемагає той, хто бʼється найдовше.
«У злиднях Парижа і Лондона» Джордж Орвелл
Борис завжди говорив про війну як про найщасливіший час свого життя, війна і військова служба були його пристрастю.
Перемагає той, хто бʼється найдовше.
Чи я колись розповідав тобі, mon ami, що у старій російській армії вважалося негідним навіть плювати на єврея? Так, ми вважали, що слина російського офіцера надто цінна, щоб витрачати її на євреїв.
«У злиднях Парижа і Лондона» Джордж Орвелл
03.03.202507:16
Трошки ранкової мотивації вам від Джорджа Орвелла
📖 «У злиднях Парижа і Лондона»
Є ще одне відчуття, яке дає велику втіху в злиднях. Гадаю, кожен, хто перебував у скруті, його переживав. Це відчуття полегшення, майже задоволення, від усвідомлення, що ти нарешті, по-справжньому в злиднях. Ти так часто говорив, що йдеш на дно, і ось воно, дно, ти його досягнув і можеш на ньому стояти. Це дуже заспокоює.
📖 «У злиднях Парижа і Лондона»
02.03.202518:16
Чекала на третю частину більше, ніж на зарплату.
Брешу, звісно, зп уже чекаю не можу.
Брешу, звісно, зп уже чекаю не можу.
01.03.202506:59
о 09:00 ХВИЛИНА МОВЧАННЯ! 🕊️
вшановуємо памʼять загиблих.
вшановуємо памʼять загиблих.
28.02.202508:51
Одне з найулюбленіших видавництв, «Віхола», прислали книжку сучукрліт на огляд. Вагалася брати чи ні, але:
1) Люблю читати про різні міста України
2) Сподобалася тема
3) Сподобався ознайомчий фрагмент
1) Люблю читати про різні міста України
2) Сподобалася тема
3) Сподобався ознайомчий фрагмент
से पुनः पोस्ट किया:
Peake-week Papers
27.02.202508:47
Була колись епоха, коли письменники не соромились в інтернеті і їхні книги можна було любити тільки за літературність, а не і за позицію автора. Але такі часи минули.
Побачила у Непозбувної книгочитунки, що Юрій Винничук викатив статтю під назвою «Була колись розпусна епоха». Що мається на увазі під назвою статті? Засудження? Констатація факту? Ні, щира ностальгія.
Стисло — це потік свідомості-відповідь на звинувачення деяких викладачів у сексуальних домаганнях.
Письменник виправдовує домагання викладачів до молодих студенток дивним «а от колись так можна було». Що за недолугий аргумент?! Колись і мишʼяк у косметиці використовували, це значить, що треба до нього повертатись?
Але автор не бачить у цьому проблеми. Шановний Юрію, можливо вас не обурюють зневажливе «дорогенька» у сторону жінок і шльопання їх по попі тому що, ну не знаю, ви чоловік?! Як же набридло, що чоловіки висловлюються про жіноче тіло, жіночі почуття, жіночу боротьбу за права і повагу і чомусь вважають, що вони абсолютні авторитети у цьому питанні. Ти не маєш обурюватись тому, що викладач гладить тебе по руці. Бо Юрій Винничук так сказав.
І в кінці, коли закінчив із щирим захопленням перелічувати, як студенток шльопали, гладили, торкались і запрошували додому, письменник пасивно-агресивно додає, що зараз знайдуться читачі, які читають не головою (перекладаю для вас — а жопой) і скажуть, що він вважає це цілком нормальним, ні, не вважає. Тобто усі, кому здалось, що він виправдовує домагання просто тупі і читати не вміють. Як тонко походив. Ви або з ним згодні, або читати не вмієте.
Так, Юрію, настає уже нова епоха. Епоха відповідальності за свої дії і за свої слова. І я щиро цьому радію.
І вам би краще не висловлювати в інтернеті небезпечні наративи, бо відповідальність добереться і до вас.
Побачила у Непозбувної книгочитунки, що Юрій Винничук викатив статтю під назвою «Була колись розпусна епоха». Що мається на увазі під назвою статті? Засудження? Констатація факту? Ні, щира ностальгія.
Стисло — це потік свідомості-відповідь на звинувачення деяких викладачів у сексуальних домаганнях.
Письменник виправдовує домагання викладачів до молодих студенток дивним «а от колись так можна було». Що за недолугий аргумент?! Колись і мишʼяк у косметиці використовували, це значить, що треба до нього повертатись?
Але автор не бачить у цьому проблеми. Шановний Юрію, можливо вас не обурюють зневажливе «дорогенька» у сторону жінок і шльопання їх по попі тому що, ну не знаю, ви чоловік?! Як же набридло, що чоловіки висловлюються про жіноче тіло, жіночі почуття, жіночу боротьбу за права і повагу і чомусь вважають, що вони абсолютні авторитети у цьому питанні. Ти не маєш обурюватись тому, що викладач гладить тебе по руці. Бо Юрій Винничук так сказав.
І в кінці, коли закінчив із щирим захопленням перелічувати, як студенток шльопали, гладили, торкались і запрошували додому, письменник пасивно-агресивно додає, що зараз знайдуться читачі, які читають не головою (перекладаю для вас — а жопой) і скажуть, що він вважає це цілком нормальним, ні, не вважає. Тобто усі, кому здалось, що він виправдовує домагання просто тупі і читати не вміють. Як тонко походив. Ви або з ним згодні, або читати не вмієте.
Так, Юрію, настає уже нова епоха. Епоха відповідальності за свої дії і за свої слова. І я щиро цьому радію.
І вам би краще не висловлювати в інтернеті небезпечні наративи, бо відповідальність добереться і до вас.
14.02.202517:59
Так багато підписалося людей, а я захворіла 😩 не відписуйтесь 😅
Допоможіть краще, що мені продовжувати читати, коли очухаюсь:
❤️ за «Мідногового Демона»: темний рітеллінг «Девіда Копперфілда» в сучасних американських реаліях
🔥 за «Тропік Рака»: контроверсійний роман Генрі Міллера, де багато проституток, русні та аморальності
Допоможіть краще, що мені продовжувати читати, коли очухаюсь:
❤️ за «Мідногового Демона»: темний рітеллінг «Девіда Копперфілда» в сучасних американських реаліях
🔥 за «Тропік Рака»: контроверсійний роман Генрі Міллера, де багато проституток, русні та аморальності
09.02.202520:00
Понад усе мені не хотілося ставити Джеймзові запитання про літературу: через них я втратила чимало потенційних друзів.
📖 «Випадок із Рейчел»
09.02.202513:55
से पुनः पोस्ट किया:
Лабіринти постмодернізму
09.02.202513:54
розкажу вам одну історію.
23 вересня в США вийде новий роман "Will There Ever Be Another You" Патриції Локвуд, відомої у нас за своєю книжкою "Про таке не говорять"
в листопаді 2024-го агенти Локвуд запропонували "Темпорі" видати цей її новий роман.
за описом він виглядав цілком ок -
Запаморочливий роман про жіночу хворобу та божевілля. Серед глобальної пандемії одна молода жінка намагається зберегти частини своєї сім’ї, приголомшеної нищівною втратою, і свого розуму, який залишився спотвореним через таємничу хворобу
я почитав надіслану агентами пдфку цього роману і знайшов там розділ із назвою "Mr. Tolstoy, You’re Driving Me Mad" - де оповідачка розповідає про те, який Толстой класний і яка прикольна у нього "Анна Кареніна", а ще було б круто, якби The Beatles написали про Толстого шикарну пісню і наводить кілька її варіантів.
почитав я оце все і передумав оце все перекладати.
зрештою, це історія про те, як "Темпора" не буде видавати новий роман Локвуд "Will There Ever Be Another You"
#патриціялоквуд
23 вересня в США вийде новий роман "Will There Ever Be Another You" Патриції Локвуд, відомої у нас за своєю книжкою "Про таке не говорять"
в листопаді 2024-го агенти Локвуд запропонували "Темпорі" видати цей її новий роман.
за описом він виглядав цілком ок -
Запаморочливий роман про жіночу хворобу та божевілля. Серед глобальної пандемії одна молода жінка намагається зберегти частини своєї сім’ї, приголомшеної нищівною втратою, і свого розуму, який залишився спотвореним через таємничу хворобу
я почитав надіслану агентами пдфку цього роману і знайшов там розділ із назвою "Mr. Tolstoy, You’re Driving Me Mad" - де оповідачка розповідає про те, який Толстой класний і яка прикольна у нього "Анна Кареніна", а ще було б круто, якби The Beatles написали про Толстого шикарну пісню і наводить кілька її варіантів.
почитав я оце все і передумав оце все перекладати.
зрештою, це історія про те, як "Темпора" не буде видавати новий роман Локвуд "Will There Ever Be Another You"
#патриціялоквуд
09.02.202510:23
Дочитала «Девіда Копперфілда» і не можу сказати краще, ніж містер Омер нашому герою:
Яка ж пречудова річ, ваша книжка! Які прекрасні в ній вислови! Я прочитав у ній кожне слово... кожне слово! А щоб закуняти — так зовсім ні!
І одразу почала читати «Мідноголового демона» (Демона Копперхеда). Відсилок і паралелей багато. І яке ж це задоволення знаходити і порівнювати з оригіналом. Наразі здається, що це такий собі дарк рітеллінг невмирущої класики в сучасних американських реаліях.
Яка ж пречудова річ, ваша книжка! Які прекрасні в ній вислови! Я прочитав у ній кожне слово... кожне слово! А щоб закуняти — так зовсім ні!
І одразу почала читати «Мідноголового демона» (Демона Копперхеда). Відсилок і паралелей багато. І яке ж це задоволення знаходити і порівнювати з оригіналом. Наразі здається, що це такий собі дарк рітеллінг невмирущої класики в сучасних американських реаліях.
रिकॉर्ड
05.03.202523:59
882
सदस्य04.08.201823:59
0
उद्धरण सूचकांक31.03.202523:59
534
प्रति पोस्ट औसत दृश्य06.03.202520:52
0
प्रति विज्ञापन पोस्ट औसत दृश्य28.02.202523:59
43.27%
ER06.02.202512:55
85.71%
ERRसे पुनः पोस्ट किया:Peake-week Papers
27.02.202508:47
Була колись епоха, коли письменники не соромились в інтернеті і їхні книги можна було любити тільки за літературність, а не і за позицію автора. Але такі часи минули.
Побачила у Непозбувної книгочитунки, що Юрій Винничук викатив статтю під назвою «Була колись розпусна епоха». Що мається на увазі під назвою статті? Засудження? Констатація факту? Ні, щира ностальгія.
Стисло — це потік свідомості-відповідь на звинувачення деяких викладачів у сексуальних домаганнях.
Письменник виправдовує домагання викладачів до молодих студенток дивним «а от колись так можна було». Що за недолугий аргумент?! Колись і мишʼяк у косметиці використовували, це значить, що треба до нього повертатись?
Але автор не бачить у цьому проблеми. Шановний Юрію, можливо вас не обурюють зневажливе «дорогенька» у сторону жінок і шльопання їх по попі тому що, ну не знаю, ви чоловік?! Як же набридло, що чоловіки висловлюються про жіноче тіло, жіночі почуття, жіночу боротьбу за права і повагу і чомусь вважають, що вони абсолютні авторитети у цьому питанні. Ти не маєш обурюватись тому, що викладач гладить тебе по руці. Бо Юрій Винничук так сказав.
І в кінці, коли закінчив із щирим захопленням перелічувати, як студенток шльопали, гладили, торкались і запрошували додому, письменник пасивно-агресивно додає, що зараз знайдуться читачі, які читають не головою (перекладаю для вас — а жопой) і скажуть, що він вважає це цілком нормальним, ні, не вважає. Тобто усі, кому здалось, що він виправдовує домагання просто тупі і читати не вміють. Як тонко походив. Ви або з ним згодні, або читати не вмієте.
Так, Юрію, настає уже нова епоха. Епоха відповідальності за свої дії і за свої слова. І я щиро цьому радію.
І вам би краще не висловлювати в інтернеті небезпечні наративи, бо відповідальність добереться і до вас.
Побачила у Непозбувної книгочитунки, що Юрій Винничук викатив статтю під назвою «Була колись розпусна епоха». Що мається на увазі під назвою статті? Засудження? Констатація факту? Ні, щира ностальгія.
Стисло — це потік свідомості-відповідь на звинувачення деяких викладачів у сексуальних домаганнях.
Письменник виправдовує домагання викладачів до молодих студенток дивним «а от колись так можна було». Що за недолугий аргумент?! Колись і мишʼяк у косметиці використовували, це значить, що треба до нього повертатись?
Але автор не бачить у цьому проблеми. Шановний Юрію, можливо вас не обурюють зневажливе «дорогенька» у сторону жінок і шльопання їх по попі тому що, ну не знаю, ви чоловік?! Як же набридло, що чоловіки висловлюються про жіноче тіло, жіночі почуття, жіночу боротьбу за права і повагу і чомусь вважають, що вони абсолютні авторитети у цьому питанні. Ти не маєш обурюватись тому, що викладач гладить тебе по руці. Бо Юрій Винничук так сказав.
І в кінці, коли закінчив із щирим захопленням перелічувати, як студенток шльопали, гладили, торкались і запрошували додому, письменник пасивно-агресивно додає, що зараз знайдуться читачі, які читають не головою (перекладаю для вас — а жопой) і скажуть, що він вважає це цілком нормальним, ні, не вважає. Тобто усі, кому здалось, що він виправдовує домагання просто тупі і читати не вміють. Як тонко походив. Ви або з ним згодні, або читати не вмієте.
Так, Юрію, настає уже нова епоха. Епоха відповідальності за свої дії і за свої слова. І я щиро цьому радію.
І вам би краще не висловлювати в інтернеті небезпечні наративи, бо відповідальність добереться і до вас.
से पुनः पोस्ट किया:Лабіринти постмодернізму
09.02.202513:54
розкажу вам одну історію.
23 вересня в США вийде новий роман "Will There Ever Be Another You" Патриції Локвуд, відомої у нас за своєю книжкою "Про таке не говорять"
в листопаді 2024-го агенти Локвуд запропонували "Темпорі" видати цей її новий роман.
за описом він виглядав цілком ок -
Запаморочливий роман про жіночу хворобу та божевілля. Серед глобальної пандемії одна молода жінка намагається зберегти частини своєї сім’ї, приголомшеної нищівною втратою, і свого розуму, який залишився спотвореним через таємничу хворобу
я почитав надіслану агентами пдфку цього роману і знайшов там розділ із назвою "Mr. Tolstoy, You’re Driving Me Mad" - де оповідачка розповідає про те, який Толстой класний і яка прикольна у нього "Анна Кареніна", а ще було б круто, якби The Beatles написали про Толстого шикарну пісню і наводить кілька її варіантів.
почитав я оце все і передумав оце все перекладати.
зрештою, це історія про те, як "Темпора" не буде видавати новий роман Локвуд "Will There Ever Be Another You"
#патриціялоквуд
23 вересня в США вийде новий роман "Will There Ever Be Another You" Патриції Локвуд, відомої у нас за своєю книжкою "Про таке не говорять"
в листопаді 2024-го агенти Локвуд запропонували "Темпорі" видати цей її новий роман.
за описом він виглядав цілком ок -
Запаморочливий роман про жіночу хворобу та божевілля. Серед глобальної пандемії одна молода жінка намагається зберегти частини своєї сім’ї, приголомшеної нищівною втратою, і свого розуму, який залишився спотвореним через таємничу хворобу
я почитав надіслану агентами пдфку цього роману і знайшов там розділ із назвою "Mr. Tolstoy, You’re Driving Me Mad" - де оповідачка розповідає про те, який Толстой класний і яка прикольна у нього "Анна Кареніна", а ще було б круто, якби The Beatles написали про Толстого шикарну пісню і наводить кілька її варіантів.
почитав я оце все і передумав оце все перекладати.
зрештою, це історія про те, як "Темпора" не буде видавати новий роман Локвуд "Will There Ever Be Another You"
#патриціялоквуд
09.02.202510:23
Дочитала «Девіда Копперфілда» і не можу сказати краще, ніж містер Омер нашому герою:
Яка ж пречудова річ, ваша книжка! Які прекрасні в ній вислови! Я прочитав у ній кожне слово... кожне слово! А щоб закуняти — так зовсім ні!
І одразу почала читати «Мідноголового демона» (Демона Копперхеда). Відсилок і паралелей багато. І яке ж це задоволення знаходити і порівнювати з оригіналом. Наразі здається, що це такий собі дарк рітеллінг невмирущої класики в сучасних американських реаліях.
Яка ж пречудова річ, ваша книжка! Які прекрасні в ній вислови! Я прочитав у ній кожне слово... кожне слово! А щоб закуняти — так зовсім ні!
І одразу почала читати «Мідноголового демона» (Демона Копперхеда). Відсилок і паралелей багато. І яке ж це задоволення знаходити і порівнювати з оригіналом. Наразі здається, що це такий собі дарк рітеллінг невмирущої класики в сучасних американських реаліях.
09.02.202507:00
Доза недільної мотивації ☺️
28.02.202508:51
Одне з найулюбленіших видавництв, «Віхола», прислали книжку сучукрліт на огляд. Вагалася брати чи ні, але:
1) Люблю читати про різні міста України
2) Сподобалася тема
3) Сподобався ознайомчий фрагмент
1) Люблю читати про різні міста України
2) Сподобалася тема
3) Сподобався ознайомчий фрагмент
02.03.202518:16
Чекала на третю частину більше, ніж на зарплату.
Брешу, звісно, зп уже чекаю не можу.
Брешу, звісно, зп уже чекаю не можу.
अधिक कार्यक्षमता अनलॉक करने के लिए लॉगिन करें।