Обожнюю знаходити неочевидні референси.
У 2017 році вагітна Бейонсе виступила на церемонії «Греммі», представивши фантастичний мистецький перформанс. У певний момент співачка пройшлася сценою, усіяною квітами, до довгого столу, куди її супроводжували танцівниці. Сівши на стілець на краю столу, Бейонсе у ньому нахилилася назад — і зависла над сценою. Треба казати, що ця мить закарбувалася в моїй памʼяті назавжди?
Цей момент, як виявилося пізніше, відсилає до балету «Гвоздики» 2005 року німецької хореографки Піни Бауш. Там на сцені відбувається майже те саме — з тими ж квітами, стільцем, рухами, атмосферою.
А про Піну Бауш я дізналась вперше з нотаток до показу Simone Rochas s/s 2025, натхненням якого для ірландської дизайнерки став той самий квітковий балет «Гвоздики».
Так відбувся цикл цієї краси в моєму житті.
