Друзі, сьогодні ми відзначаємо абсолютно трагічну дату, мало що нового можна сказати про те, як усім було моторошно, як руйнувалася реальність навколо вранці 24 лютого 2022 року.
Натомість скажу про те, що ми з вами на місці старої змогли побудувати абсолютно нову реальність.
Пресконференцію нашого президента дивиться лідер Бундестагу одразу після перемоги на виборах. Президент США ("великий бізнесмен" і "майтер угод") намагається примусити нас, по суті, продати свою землю – але ломається об нас і, схоже, готуватиме вже третю редакцію угоди з пом'якшенням умов.
Наші вистави міжнародно (!) вірусяться у тіктоці (Кабаре), пісні наших виконавиць включають до міжнародного плейлиста Equal на Спотіфай (Renie Cares), режисер одного з найкращих фільмів 2024 року показує наші поетичні фільми у Нью-Йорку (Роберт Еґґерс, "Носферату" – Юрій Іллєнко, "Вечір на Івана Купала"). Усик здобуває титул абсолютного чемпіона світу у важкій вазі – і підняв на рингу шаблю Івана Мазепи. Аби весь світ бачив: ось, хто ми.
Я не симпатик жодного конкретного президента, лише закликаю до єдності навколо дійсного. Але мемне питання Зеленського "Хто я?" виявилося неіронічно головним для нас останні три роки.
Я пережив трансформацію душі. І бахато хто з нас. І тепер я знаю відповідь на це питання.
Чи існували ми раніше? Лише формально. А зараз ми є. І це всесвітнє свято життя – сказати:
"Я є"
Шануйте полеглих. Бережіть живих. Будьте сильними та боріться.
Слава Україні!