Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
देखना
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
देखना
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
देखना
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
देखना
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
देखना
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
देखना
✙CONFLICT CAPITAL✙ avatar

✙CONFLICT CAPITAL✙

📝Ми є «кухарями» українських аналітичних статей.
🤖Бот для звʼязку: @ConflictalBot
📬 Чат: https://t.me/+N2pv7j20RVpmYzIy
🔗Ми на інших платформах: https://linktr.ee/conflictal
💳Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/2EEqFNtE2K
TGlist रेटिंग
0
0
प्रकारसार्वजनिक
सत्यापन
असत्यापित
विश्वसनीयता
अविश्वसनीय
स्थान
भाषाअन्य
चैनल निर्माण की तिथिЧерв 12, 2023
TGlist में जोड़ा गया
Вер 17, 2023
मैं चैनल का मालिक हूँ
बदलावों का इतिहास
संलग्न समूह
Chat
Chat
44

रिकॉर्ड

27.04.202523:59
12.9Kसदस्य
29.03.202514:17
3050उद्धरण सूचकांक
25.04.202512:11
55.3Kप्रति पोस्ट औसत दृश्य
21.04.202519:06
55.3Kप्रति विज्ञापन पोस्ट औसत दृश्य
02.02.202523:59
85.20%ER
25.04.202513:34
438.78%ERR

विकास

विवरण
सदस्य
उद्धरण सूचकांक
एक पोस्ट का औसत दृश्य
एक विज्ञापन पोस्ट का औसत दृश्य
ER
ERR
ЛИП '24ЖОВТ '24СІЧ '25КВІТ '25
विवरण

✙CONFLICT CAPITAL✙ के लोकप्रिय पोस्ट

सभी पोस्ट
22.04.202513:58
🇪🇺🚀Снарядний прорив. Математика європейських боєприпасів

🔗Минулого року я проводив невелике дослідження щодо артилерійських спроможностей України й темпів, у яких Захід нарощує постачання. На початку 2024‑го картина була невтішна:
➡️
Припинення поставок від США, які з початку війни надали нам у 2 рази більше, ніж ЄС (2 млн. проти +- 1 млн.);
➡️Європа вкрай тяжко запускає свої виробничі потужності;
➡️Відсутність достатніх виробничих потужностей в Україні;
➡️Масштабне постачання КНДР для Москви (понад 1 млн.).
Сьогодні, наприкінці першого кварталу 2025 року, ситуація виглядає інакше:

➡️Від США залишилася лише вже законтрактована допомога попередньої адміністрації, а нові пакети поки що й не обговорюються.

➡️Головним донором стала Європа. Учора з’явилася цікава новина, котра тільки підтверджує тенденцію. Британська BAE Systems запускає нову лінію у Глоскоед, завдяки якій випуск збільшиться у 16 разів порівняно з доковідним рівнем; перші великі партії підуть на фронт уже восени.

➡️До цього додаються подібні заяви від німецького "гіганта" Rheinmetall (розширення виробництва) та данського Nammo, котрий також буде посилюватися (перезапуск закритого заводу на півночі Данії з виробництва боєприпасів малого та великого калібру).

Чеська STV Group у кооперації з Rheinmetall уже сьогодні здатна видавати приблизно мільйон снарядів на рік, іще 360 тисяч додає Nammo. У середньостроковій перспективі Європа опинилася в незрівнянно кращому становищі, ніж торік, хоча до переломного моменту у співвідношенні попиту й пропозиції ще далеко.

⬇️Якщо проєкціювати поточні інвестиційні плани на 2026‑й, то маємо такі цифри:

🛑BAE Systems (ВБ) розраховує вийти на 500 тис 155‑мм снарядів щороку;
🛑Rheinmetall (Німеччина)— на 750 тисяч (із перспективою 1,1 млн до 2027‑го);
🛑Nexter‑KNDS (Франція) планує не менше 100 тисяч, причому Forges de Tarbes паралельно відливає до 96 тисяч корпусів, які потім можуть іти на лінії Nexter;
🛑PGZ (Польща) збирається наростити потужність до 150 тисяч;
🛑STV (Чехія) стабілізується на рівні 150 тисяч.

📊У сумі це близько двох мільйонів пострілів на рік. Якби всі вони пішли в Україну, щоденний вогневий пакет (тільки те, що постачала б Європа) сягнув би 5 ‑ 5,5 тисячі пострілів, з урахуванням власного українського виробництва 152‑мм боєприпасів.

🇷🇺Це наблизило би нас до нинішнього російського темпу (12 тисяч). Зауважу, що темп противника впав, адже "російська машина" не може забезпечити постійні цифри у 2 млн на рік. Станом на зараз шість заводів у Північній Кореї зараз постачають Москві боєприпаси, що становить близько 45% російських потреб.

Повертаємось до Європи. Зрушення стало можливим завдяки програм Act in Support of Ammunition Production, у межах якої Єврокомісія взялася гарантувати багаторічні оффтейк‑контракти й співфінансувати закупівлю важких гідропресів, печей. Однак нині головними «технологічними перепонами» лишаються вибухові речовини (TNT, RDX, IMX‑104) та нитроцелюлоза для порохів.⤵️

Rheinmetall Nitrochemie вже запустила третю нитраційну лінію в Ашау, BAE розгортає контейнеризовані міні‑заводи для RDX (гексоген) у Великій Британії та на американському Holston AAP, а французько‑бельгійська Eurenco‑PB Clermont подвоює випуск.

Сукупно це дозволить підняти «артилерійську стелю» до 2,4 млн снарядів на рік, але повна віддача очікується лише з 2026‑го. До того часу доведеться жити в умовах перерозподілу кожної партії вибухівки між заводами.

🇺🇦Україна також входить у виробничу кооперацію. З серпня 2024‑го працює ліцензійна 155‑мм лінія Ukroboronprom‑Rheinmetall, яка до кінця року має видати перші 80‑100 тисяч пострілів. Державний «Артем» і кілька приватних компаній тим часом нарощують випуск радянських калібрів 152 та 122 мм.

📈За три роки Європа зробила колосальний ривок: від «майже ручного» складання снарядів у 2022‑му до темпів, які вже можна порівняти з масовим виробництвом у Китаї. Кількість випущених 155‑міліметрових снарядів може зрости з 250–300 тисяч на рік до 2 мільйонів у 2026‑му.

🗞Conflict Capital |Підтримати
23.04.202512:04
🇺🇸Трамп знову змінив вектор. Мирного плану вже немає.

🗂У понеділок ми почули інтригуючу заяву від Трампа: "Я представлю мирний план за три дні." Однак нинішні події ще раз підтверджують мій висновок після зустрічі в Парижі.

➡️У Парижі Штати передали «драфт» мирної угоди — односторінковий документ, який подали як остаточну пропозицію Трампа. Однією з умов була передача Криму РФ.

➡️Зеленський публічно заявив про відмову української сторони від цього варіанту. Більше того, з’явилася стаття від Axios про те, що Україна планувала обговорювати 30-денне перемир’я, а не «мирний план» Трампа.

➡️Далі Штати починають «вередувати», і Рубіо відмовляється їхати до Лондона, понижуючи рівень зустрічі (залишається лише Келлог). Опісля європейський топ-естеблішмент також скасовує зустріч.

💬Фактично те, що ми зараз бачимо, — це відсутність «мирного» плану. Вашингтон наразі бачить лише один варіант просування мирного врегулювання — інтереси Москви, які постійно нашіптував Віткофф та його команда. І щойно ці умови не прийняли, США відмовляються розглядати будь-який інший сценарій, що враховує повноцінні інтереси України.

Як наслідок, зараз ми маємо не найкращий розклад:⤵️

🛑Обговорення з Келлогом матиме виключно технічний характер (з європейської сторони будуть лише радники), що не вплине на хід переговорів (ніякої угоди).

🛑Віткофф їде до Москви та, скоріш за все, отримає типовий російський зустрічний меседж: "Ми ж казали — українська сторона не хоче миру. Але ми хочемо... ми готові." І тут залишається відкритим питання: якими будуть реальні кроки США після візиту Віткоффа — вихід із переговорного треку, зняття санкцій або ж чергове припинення допомоги Україні?

👤Одне можна сказати точно: Трамп знову не отримав «перемоги», а винними знову будуть Європа, Україна, але не Дональд.

🛑Для нас це відкритий сигнал, що потрібно триматися Європи та не відмовлятися від нашої переговорної позиції. Припускаю, що наша делегація, окрім обговорення в Лондоні на рівні Келлога, також зустрінеться з лідерами Європи для подальшого узгодження дій після виходок адміністрації Трампа. До речі, сьогодні ми приїхали з візитом до глави МЗС та міністра оборони Великої Британії.

🗞Conflict Capital |Підтримати
18.04.202520:37
🔊 Друзі, прохання, не вимикайте сповіщення. Увімкніть. Бо тоді ж моя робота немає сенсу, ви її просто не будете бачити… Дякую за розуміння.

➡️Вітаю нових підписників й прошу ознайомлюватися з моїми аналізами!
से पुनः पोस्ट किया:
Dnipro Osint ⟨ Гарбуз ⟩ avatar
Dnipro Osint ⟨ Гарбуз ⟩
Post media background
Post media
24.04.202517:18
‼️ Результати вибухів на 51-у арсеналі ГРАУ. Нові, більш якісні знімки супутника Sentinel-L2A

Знімки показують майже те саме що і попередні, лише у кращій якості. Тепер точно видно які будівлі здетонували

Знищено більше половини складу

🅰️Dnipro Osint | Чат
Post media background
Post media
06.04.202514:01
⭐️Пані та панове, підготував нове дослідження для вас на тему: «Спонсор війни: як Фонд національного добробуту РФ перетворився на воєнну касу Кремля»

🔽Посилання на Друкарню: https://drukarnia.com.ua/articles/sponsor-viini-yak-fond-nacionalnogo-dobrobutu-rf-peretvorivsya-na-voyennu-kasu-kremlya-lbF3P

🔽Англійська версія: https://medium.com/@conflict.capital/how-russias-national-welfare-fund-turned-into-the-kremlin-s-sponsor-of-war-9143076a832e

Попередні висновки по дослідженню наступні:

➡️Фонд національного добробуту росії - це інструмент, який еволюціонував від стабілізаційного механізму до інструменту фінансування геополітичних амбіцій.

➡️У 2008–2009 роках ФНД використовувався для стабілізації російського фондового ринку, а з 2022 року фактично став інструментом фінансування війни. Витрати ФНД на війну суперечать його офіційній меті - соціальній стабільності. Наголошення на цьому в інформаційному просторі може посилити напругу в суспільстві, особливо серед пенсіонерів.

➡️ФНД  використовується для фінансування бюджетного дефіциту, викликаного санкціями та військовими витратами. Також де-факто фінансує банківську систему РФ і є “кредитором останньої інстанції”, що робить його заручником державної політики (що підтверджується зміною структури валютних інвестицій).

➡️ФНД має тенденцію до скорочення ліквідних активів. До лютого 2025 року загальні активи ФНД знизилися до $135,5 млрд, причому лише 28,5% з них залишаються ліквідними. Це відповідає 1,6% від прогнозованого ВВП країни. Якщо спиратися на дані минулих років, то оптимальний запас до ВВП - від 5 до 8%.

➡️ФНД залежить від енергетичних доходів, отже вразливий до санкцій, зниження цін на нафту та зменшення експорту ресурсів. Відповідно до аналізу Bloomberg Economics, якщо ціни на нафту впадуть нижче 50 доларів за барель, ліквідні активи можуть вичерпатися всього за рік-два.

➡️З початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році ліквідні активи ФНД скоротилися на 56% (з 100,4млрд до 56,5 млрд). За поточних темпів витрат (близько 25 мільярдів доларів на рік під час війни) та без значного зростання доходів від нафти й газу, ліквідна частина ФНБ може бути вичерпана до кінця 2025 – початку 2026 року. Загальний обсяг фонду, включаючи неліквідні активи, також зменшується, але повільніше.

👍Чекаю ваших коментарів та репостів після прочитання! Прошу підтримати старання фінансово, бо дослідження від Conflict Capital тільки починаються...

🗞Conflict Capital |Підтримати
29.04.202513:51
🇺🇦🇿🇦Що стоїть за візитом української делегації в ПАР?

➡️24 квітня українська делегація на чолі з Володимиром Зеленським вирушила до Південно-Африканської Республіки (ПАР) — першого в історії державного візиту Києва до цієї країни.

У минулому дописі про парламентські вибори у ПАР я зазначав, що Преторія (столиця) — стратегічний партнер РФ; їхній вплив залишається значущим, як не крути.

📶Так, після виборів 2024 року АНК (проросійська партія) утратила монобільшість і утворив уряд національної єдності з прозахідним Демократичним альянсом (ДА), але комунікативна лінія не зникла:

🛑До візиту Зеленського та делегації президент ПАР Рамафоса телефонував Путіну аби обговорити війну в Україні.

🛑Крім того, 16 квітня відбулася зустріч між Лавровим та главою МЗС ПАР Рональдом Ламолою.

💬Тому, перед тим як говорити про наші інтереси та мотиви поїхати до Преторії, потрібно зрозуміти, що Рамафоса розглядав також власні інтереси, й запрошення від ПАР більше схоже на ситуативний крок, аби розібратися з власними інтересами:

➡️Перш за все — можливість зближення ПАР зі Штатами. До цього з'являлися повідомлення про те, що Трамп вислав посла Південної Африки та скоротив фінансову допомогу, посилаючись на несхвалення підходу країни до земельної реформи та її позову про геноцид проти союзника Вашингтона — Ізраїлю — у Міжнародному суді.

До того ж три тижні тому конгресмен Ронні Джексон представив Закон про перегляд двосторонніх відносин між США та Південною Африкою 2025 року. Суть полягає у проведенні перевірки з метою виявлення урядовців Південної Африки на ймовірну підтримку американських супротивників, таких як Китай, Росія та Іран (з подальшими санкціями).⤵️

Тому зустріч з українською стороною — вікно для Рамафоси, аби знайти контакт із Трампом (формально щодо війни в Україні), й фактично — для налагодження відносин із Вашингтоном. Що, власне, і сталося.

➡️Окрім того, економічний фактор також, найімовірніше, вплинув на візит. Мова йде про хронічний дефіцит у бюджеті та економічну кризу, що наштовхнулися на мита зі Штатів. Новий уряд шукає баланс між соціальними видатками та фіскальною дисципліною. Саме тут полягає участь міністра економіки Свириденко та міністра аграрної політики Коваля. Простими словами, ПАР шукає альтернативу (в основному це стосується агросектору, де імпорт Південної Африки становить близько 50%).

🔄Отож, повернемося до питання: навіщо Україні їхати до ПАР? Тут відповідь доволі очевидна — продовження наших поступових дипломатичних зусиль в Африці та її розвиток. Станом на зараз ми маємо 20 посольств у країнах Африки. Глобальна мета — витіснити РФ та зібрати проукраїнський африканський пул, котрий буде проти Москви на міжнародній арені. Однак у цьому випадку я б не говорив про "сценарій для формули миру".

🛑Як ми вже розглянули, ПАР прагне залишатися «нейтральним хабом» між Заходом і РФ, зберігаючи роль медіатора BRICS. Тому для нас головне — не мирні плани Преторії (які годі назвати проукраїнськими, принаймні зараз), а платформа G20 та підсумкове комюніке. У 2025 році ПАР головує у G20 (1 грудня 2024 — 30 листопада 2025) й прийматиме саміт у Йоганнесбурзі 22–23 листопада. Що ми можемо зробити:

Закласти «українську» рамку саміту — добитися згадки про територіальну цілісність і формулювання «справедливого миру». Як на мене, потрібно чекати ще одного візиту, котрий, сподіваюсь, відбудеться ближче до саміту.

🛑Окрім того, зверну увагу ще на один фактор, про який мало хто говорить, — а саме потенційне постачання зброї. Південноафриканський ВПК зберігає потужності, що залишилися з часів апартеїду:

Уже зараз на фронті тестують бронемашину Mbombe 6 від Paramount Group, а перспективи співпраці охоплюють і ліцензійні угоди: від 105-мм гаубиці G7/LEO (дальність 32 км) до залучення інженерної школи, що свого часу створила проєкт винищувача 4-го покоління Carver. Для України, яка постійно шукає нові джерела озброєнь та технологій, така співпраця відкриває серйозні можливості.

🗞Conflict Capital |Підтримати
21.04.202512:20
📼Глобальний update по стратегії США. Блок запитань-індикаторів

У цьому пості я писав про те, що стратегія дій Віткоффа наразі виглядає досить слабкою. Також я зазначав, що заява Рубіо про можливий вихід США може бути спрямована на Росію і не обов’язково відображає позицію адміністрації. Крім того, згадував, що Росія намагатиметься продемонструвати свою готовність до перемовин, щоб нейтралізувати заяву Рубіо.

🖋За вихідні відбулися такі події:

➡️Ми дізналися, що Трамп невдоволений діями як Рубіо, так і Віткоффа — вони не приносять результатів у перемовинах. Загалом, поява настільки чутливої інформації в мережі викликає запитання щодо її достовірності. Реакція Трампа поки не є однозначною. Але чітко видно: Віткофф зараз позаду, хід — за Рубіо. Його заяву про припинення участі США підтримав Келлог, який зазвичай утримується від чітких заяв щодо намірів адміністрації.

➡️Путін, у відповідь, пропонує "пасхальне перемир’я". Основна мета — перегрупування військ перед наступом, як це спостерігається зараз на Покровському напрямку. Але це також відповідь РФ на слова Рубіо. Тепер саме Путін виступає ініціатором перемир’я, мовляв: "ми не проти, це вони".

➡️Трамп знову активізує медійний наратив про те, що “угода близько”, чим фактично ведеться на провокацію Путіна. Хоча фактичного бажання досягти перемир’я немає — Росія перегруповується і використовує “угодну” риторику як інструмент маніпуляції проти України.

➡️До всього, зараз хід саме за Рубіо: Піт Хегсет найбільше постраждав від витоків переписок у Signal. Наслідки такі, що колишній речник Пентагону заявляє про “кінець кар’єри Хегсета”, хоча сам Пентагон це спростовує.

Таким чином, група впливу Віткоффа та Венса наразі змушена вирішувати внутрішні кадрові проблеми, які можуть призвести до їх ослаблення. Приклад — Волц: подивіться на інформаційне поле, його прізвище не з’являється вже три тижні. Згадайте і Маска. Це момент, коли Рубіо може діяти, щоб посилити свої позиції в адміністрації.

❗️Нас із вами цікавить наступне:

🛑Якими будуть наступні дії Віткоффа? Він має рятувати своє становище, але поки що цього не видно.
🛑Потрібно ідентифікувати позицію Венса в цій кулуарній грі. Складається враження, що він починає тікати з тонучого корабля.
🛑Який стратегічний план Рубіо? Завершити війну, ймовірно, не вийде — він це розуміє. Чи стане він тоді на позицію підтримки України? Моя думка: можливо, він реально рекомендуватиме Трампу вийти з посередництва.
🛑Чи готовий Трамп поставити хрест на своїх миротворчих амбіціях?
🛑Команда Трампа от-от може посипатися: Маск, Хегсет…
🛑Коли всі ці фактори зійдуться — чи зможе Демократична партія скористатися моментом? Чи має вона політичну волю або альтернативу? (Сумнівно.)
🛑Як довго Росія ще зможе затягувати гру?

🔄Чекаємо, фіксуємо, досліджуємо.

🗞Conflict Capital |Підтримати
19.04.202518:31
🖋На доповнення до свого дослідження можливих тенденцій у Литві публікую коментар литовця, який працює в економічній сфері й спілкувався з політиками країни.

У своїй роботі я описував ситуацію, коли держава може послабити своє ставлення до Білорусі через власних політиків‑соцдемів, що мають бізнес і прагнуть отримувати вигоду від маршруту експорту Китай — Білорусь — Литва.⤵️

📍Коментар особи під псевдонімом Darci:

Цікава стаття, але не все так ясно і просто, як написано. По‑перше, так: до влади прийшли соціал‑демократи. Партія, яка здобула значну кількість мандатів у коаліції, відкрито виступає за добрі відносини з Росією та Білоруссю. Більшість литовців вважає їх "клоунами", але вони зараз при владі.

Хто голосував за соціал‑демократів? Пенсіонери! Хто підтримав партію "клоуна" Жемайтайтіса («Zaria Nemana» — праворадикальна сила з елементами націоналізму та популізму; сам Жемайтайтіс виступає проти ратифікації Стамбульської конвенції й підтримує ідею відновлення смертної кари)? Жителі сіл і фермери. Жемайтайтіса публічно критикують і президент, і притомні політики, відкрито знущаються з нього.

➡️Палуцкас, голова соціал‑демократів, — «нерозумний», він не мав виграти вибори, але його підтримали й просували старі соціал‑демократичні діячі, яким пенсіонери та інші неактивні громадяни довіряли протягом 30 років.

➡️Партія Габріеліуса Ландсберґіса (TS‑LKD — провідна правоцентристська сила) програла, бо не вміє спілкуватися з виборцями: її представники завжди поводилися нахабно й не витримали більше одного терміну.

🇷🇺А як щодо відносин із Китаєм?... Ще до виборів соцдеми заявляли про необхідність їх поліпшення. За це їх критикували публічно, але вони, як завжди, обіцяли підвищити пенсії й торочили інші байки.

Створення представництва Тайваню у Вільнюсі дозволили консерватори (Ландсберґіс), яких підтримали США, хоча в ЄС це не схвалили. Нині, коли Трамп знову при владі, його оточення не спілкується з Литвою, тож литовці почуваються зрадженими. Наші політики й мають підтримку сенаторів‑республіканців, але, мабуть, цього замало. ЄС також прагне кращих відносин із Китаєм, тому, якщо США не підтримає Литву, нам доведеться дотримуватися політики ЄС. Усе дуже складно.

🚫Сьогодні Сейм Литви розглядав питання посилення санкцій проти Росії та Білорусі. Більшість проголосувала *проти*, тобто залишила чинні обмеження й не посилила їх щодо Білорусі. У нас великі проблеми з Білоруссю та її громадянами, особливо в сфері безпеки…

Отже, при владі люди, які відкрито підтримують білорусів, тому вони проти повного закриття кордону. Наші спецслужби не раз попереджали про ризики, але частину політиків, очевидно, підтримують бізнесмени, що торгують із Білоруссю (товарами, не забороненими ЄС).

🔄Нещодавно литовська преса оприлюднила скандальну статтю про українську бізнес‑леді, якій влада видала дозвіл на торгівлю медичним обладнанням і ліками з Білоруссю. Цю справу вже розслідує прокуратура; чим вона закінчиться — невідомо.

Литва офіційно не заявляла про відновлення відносин із Китаєм чи Білоруссю — це лише риторика окремих політиків, яких у нас називають «ватниками». Утім описана тенденція можлива. Сподіваюся, здоровий глузд переможе.

👍Завжди приємно отримувати коментарі: автор розуміє, що не марить і не живе в уявній політичній бульбашці, бо фізичного доступу до простору дослідження, на жаль, немає. Тому продовжуйте в тому ж дусі; ми формуємо справді просунуту спільноту. Дякую всім. Гарних свят і відпочинку від новин!🐣

🗞Conflict Capital |Підтримати
05.04.202514:08
🇲🇩Цікаві тенденції у Молдові...

➡️Після президентських виборів у Молдові продовжую відслідковувати політичні процеси і скажу наперед: тенденції мене радують.

🛑На початку лютого президентка Молдови Мая Санду підтвердила, що російського дипломата Озерова не запрошували вручити вірчі грамоти.

*З дипломатичного боку — "ляпас" у бік РФ, оскільки акт вручення є символічним і водночас практичним виразом згоди країни, що приймає, на призначення дипломата з іншої країни.*

🛑Далі, 28 лютого, Молдова відкладає акредитацію посла РФ.

🛑31 березня — вислання з країни трьох працівників посольства Росії, серед них — Олександр Андрєєв, співголова Об’єднаної контрольної комісії (ОКК) від РФ, яка формально має регулювати статус Придністров’я.

💬Якщо дивитися більш практично, то потрібно розуміти контекст стратегії Санду. Ні для кого не секрет, що окрім президентських виборів, Молдову цього року чекають ще парламентські вибори (11 липня), котрі стануть вирішальними для президентки, і Кишинів зараз намагається перекрити усі рупори РФ.

*Молдова — парламентська республіка, тому більшість рішень визначаються саме парламентом.*

🇺🇦Що це означає для нас? Єдність позицій президентки та парламенту — ключ до ухвалення санкцій проти РФ, рішень про передачу озброєння та техніки та ще одна "опора підтримка" України в Європі.

🔄Отож повернемося до фактажу та практичних кроків:

➡️Впродовж березня Молдова активно взялася за пошук проросійського контингенту, зокрема за неурядову організацію "Євразія", котра фінансувала намагання фальсифікації референдуму та президентських виборів. Доцільність: мінімізувати можливості РФ та залучення російських коштів для агітаційних кампаній та спонсорування проросійських партій.

➡️Минулого тижня затримали проросійського лідера партії "Шанс" Алексія Лунгу.

➡️25 березня арешт башкана (найвища посада в Гагаузії) Євгенії Гуцул, котра слугувала у ролі "прокладки" (через неї проходили фінансові потоки для фінансування проросійських акцій). Окрім цього, Гуцул фактично виконувала завдання з поширення російських наративів (у 2024 році часто відвідувала Москву).

👤Це, на мою думку, "база" для покращення електоральної ситуації у Молдові, адже саме Гагаузія — один з головних "центрів Москви".

Дві останні події об'єднує прагнення повністю ліквідувати блок "Шор" та його відгалуження. Для кращого розуміння партія "Шанс" — переродження головної проросійської партії "Шор", котру розпустили ще у 2023 році + Гуцул виграла башканські вибори під прапором "Шор".⤵️

Однак попри такі чудові тенденції, перед Кишиневом залишається ще одна проблема — ПРСМ (соціалісти). Вони так само як і "Шор" підтримують РФ (27 березня, до речі, їхня делегація їздила до Угорщини. Думаю, пояснювати не потрібно...).

❗️Але найважливіше те, що ПРСМ — основа опозиції, котра зараз грає більшу роль, аніж проросійський блок "Шор", і ліквідувати її так само як останню не вийде через достатньо високу підтримку серед населення та імовірність протестів, котрі тільки дестабілізують ситуацію. Тому основна увага Кишенева зосереджена на тому, щоб поступово та максимально обережно відрізати основні та радикальні осередки РФ (учора відбулась робоча зустріч представників ЦВК Молдови; без особливих деталей, але сподобалось, що піднялась тема протидії іноземному втручанню у виборчі процеси).

👍Отож поки що продовжуватиму слідкувати за Молдовою та підходами Санду до формування проукраїнського парламенту. Назріває тема з передвиборчими процесами у Румунії, якщо цікаво, чекаю коментарів.

🗞Conflict Capital |Підтримати
02.04.202517:13
🇺🇸Втома від Трампа. Що відбувається всередині Штатів?

💬Після дослідження кулуарної команди Дональда постало цікаве питання: що відбувається всередині Штатів? Уже зараз проглядаються певні моменти.

➡️4 березня відбувся один з найбільших всеамериканських мітингів проти політики президента Дональда Трампа (найбільші відбулися у Вашингтоні, Чикаго, Бостоні та Нью-Йорку).

➡️Впродовж березня двоє лівих демократів, Берні Сандерс та Александрія Окасіо-Кортес, провели тур по всій Америці під загальним тезисом: об'єднання всупереч тотальному контролю Республіканської партії над федеральним урядом.

➡️Опісля, 28 березня, республіканці програли спеціальні довибори в Легіслатуру штату Пенсильванія (традиційно "червоний" округ), де демократи виграли в Сенаті штату та у Палаті.

➡️Учора республіканці розгромно програли вибори до Верховного суду штату Вісконсін (для кращого розуміння там агітували всі: від Трампа до Маска). Ця поразка, разом із Пенсильванією, стала серйозним ударом для республіканців і свідчить про те, що політика цієї адміністрації не викликає особливого ентузіазму у вирішальних штатах.

➡️До того ж, у суботу заплановано сотні мітингів у 50 штатах "Hands off" в рамках загальнонаціонального дня протесту проти президента Дональда Трампа, мільярдера Ілона Маска.

Сам протест "Hands off" зосереджений проти звільнення федеральних працівників і закриття офісів соціального страхування. За моїми спостереженнями, він вже набрав чималу аудиторію (навіть у X...) + до нього також долучився Сандерс.

🔄Що поєднує ці події, так це сигнал: всередині США явно визріває політична утома від Дональда Трампа та його «трампізму». Той самий «America First» з роками вже не виглядає свіжою та привабливою ідеєю.

Замість того, щоб намагатись відмотати плівку історії назад, американці, схоже, хочуть ефективнішої і водночас «приземленішої» політики — орієнтованої на робітників, на середній клас, на відчутне перерозподілення величезних доходів техногігантів. І якщо кампанію Трампа 2016 року багато хто тоді називав «революцією», то, судячи з усього, нинішні процеси можуть виявитися продовженням, лише з іншого боку політичного спектра.

Цю «хвилю» й намагаються «осідлати» Сандерс та Окасіо-Кортес — із максимально конкретною риторикою про робочі місця, податки, соціальні гарантії, на противагу фокусуванню Республіканської партії на приватизації та агресивному лобіюванні інтересів великого бізнесу.⤵️

Якщо Демократична партія вчасно запропонує сміливі та зрозумілі ідеї (а не «центристські абстракції» на кшталт «повернімо все як було»), вони можуть суттєво підвищити свої шанси на контроль над урядом та просування більш прогресивного курсу.

Усе це перехрестя обставин — ліві тури Берні й АОС, довибори у Флориді, поразка республіканців у Пенсильванії та Вісконсині — натякає, що ситуація для Трампа і його однопартійців, м’яко кажучи, погіршується. Однак, звісно, це не означає гарантовану перемогу лівого флангу вже в 2028 році (чи навіть на виборах до Конгресу 2026 року).

👤Наразі у Вашингтоні дедалі помітніші ознаки нервозності: і щодо кадрових призначень (сьогодні, до речі, з'явилась стаття від Politico про можливий відхід Маска з офіційної посади), і щодо подальших перспектив у штатах, які ще донедавна вважались «бетонно-червоними». Тож хронічна нестабільність у команді Трампа й намагання «заламати» політичну гру великими грішми від спонсорів (у тому числі й від Ілона Маска) вже явно не гарантують минулого успіху.

🗞Conflict Capital |Підтримати
10.04.202511:36
🇩🇪Нова коаліція у Німеччині, проте у Мерца виникають серйозні проблеми…

Вибори в Німеччині залишились позаду, й, здавалось би, перехідний період вже мав би знайти своє логічне завершення. Але через промахи штабу Мерца, зараз він має слабшу позицію, а я не раз казав про свою прихильність до нього:

➡️Наприкінці березня у Бундестазі схвалили збільшення запозичень (для розвитку інфраструктури та оборони);

➡️9 квітня Християнсько-демократичний союз (ХДС) і Християнсько-соціальний союз (ХСС), а також Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) офіційно оголосили про формування коаліції.

Однак святкувати перемогу проукраїнського уряду Мерца ще трохи зарано. Впродовж останніх тижнів я помітив невтішні тенденції, котрі викликають сумніви в беззаперечному успіху нового канцлера:

👁Стрімке просідання рейтингу ХДС/ХСС (з 28,6 до 24%) після виборів на фоні рекордного зростання підтримки ультраправої "Альтернативи для Німеччини" (з 20,8 до 25%).

🛑Ключ до цього обвалу — "боргове гальмо". Під час кампанії Мерц пообіцяв зробити міграційну політику більш жорсткішою, проводити повноцінні реформи замість збільшення боргів, намагаючись перехопити частину електорату AfD.

🛑Однак уже на коаліційних переговорах Мерц відступив від обіцянки стосовно "боргового гальма". І це я можу назвати виключно помилкою штабу Мерца, адже розвороту на 180 градусів можна було б уникнути, зайнявши більш відкриту позицію.

🗂До цього можна додати соціальну та міграційну політику, де ХДС/ХСС перетворилась з ініціатора (більшість виборців йшли за якісними змінами) у слухача та шукача компромісу, аби не залишитися без коаліції. У міграційній сфері він обіцяв "жорсткий кордон", але соціал-демократи вимагають пом'якшення правил і часткової легалізації нелегалів. У соціальній політиці СДПН наполягає на підвищенні мінімалки та нових пільгах, тоді як консерватори хотіли податкових стимулів бізнесу.

Кожен крок углиб компромісу відштовхує праве крило виборців і підживлює рейтинг AfD, адже остання отримала готовий наратив: "ХДС/ХСС перетворився на полегшену версію СДПН". Уже зараз крило ХДС "Молодий союз" критикує угоду з СДПН, а районні осередки фіксують вихід членів із партії.

🔄Чим це загрожує Мерцу та новій коаліції?

Усередині Німеччини AfD може блокувати ініціативи уряду в Бундесраті через союзників у східних землях, а всередині самого блоку Мерца дедалі голосніше лунають заклики зняти "брандмауер" (заборона на співпрацю з ультраправими). Що у подальшому цілком в'яжеться з новою стратегію AfD, котра передбачає більший акцент на поміркований електорат.

🇪🇺У загальноєвропейському контексті Берлін знаходиться на "тонкій лінії": з одного боку — спільні запозичення і розширення бюджету ЄС, з іншого — не бажання підливати олію у вогонь євроскептиків та правого електорату, для якого важливіше вирішити проблеми "всередині".

🇺🇦Щодо України, то поставки озброєнь, законтрактовані ще урядом Шольца, поки що йдуть за планом, але будь-які нові рішення — від дальнобійних ракет до довгострокових гарантій безпеки — відтепер потребуватимуть складної коаліційної торгівлі й ризикують застопоритися під тиском AfD, котра має блокуючу меншість.

Тим паче, якщо ультраправі закріплять статус найбільшої фракції, кожен великий пакет підтримки для нас може опинитися під загрозою референдуму або парламентської блокади.

👤Тому Німеччина зараз не виходить з перехідного періоду, а навпаки поступово заглиблюється у турбулентність, контролювати яку ставатиме все важче через постійну необхідність балансувати між задоволенням потреб СДПН та зростаючою ультраправою підтримкою.

🗞Conflict Capital |Підтримати
Post media background
Post media
25.04.202510:32
🇮🇳🇵🇰Роздуми про новий спалах Кашмірського конфлікту

➡️22 квітня озброєні люди відкрили вогонь по екскурсантах у гірському районі Пахалгам у Кашмірі, що перебуває під управлінням Індії.

🔫Відповідальність на себе взяло терористичне угруповання «Фронт опору» (The Resistance Front, TRF), яке звинувачують у підтримці з боку Пакистану. Для кращого розуміння ця організація на постійній основі здійснювала теракти з 2019 року.

➡️Індія у свою чергу закрила важливий прикордонний перехід, обмежила візовий режим і вислала із Нью-Делі пакистанських військових радників. Також Індія призупинила участь в Індському водному договорі 1960 року — важливій угоді про розподіл вод річки Інд, що важливою для обох країн.

➡️У відповідь Ісламабад, столиця Пакистану, оголосила про припинення торгівлі, закриття повітряного простору та вислання індійських дипломатів.

Тепер конфлікт загострюється: від артилерійських обстрілів із боку Пакистану (плюс стягнення техніки до кордону) — до індійських ударів по будинках місцевих бойовиків, які брали участь у нападі на Пахалгам, і активної роботи індійської транспортної авіації (Ан-32, Іл-76) у прикордонних регіонах, ймовірно для перекидання техніки та боєприпасів.

❗️Утім, поширювати «тривожні дзвіночки» про можливу ядерну війну не варто: нинішній сценарій навряд чи переросте у велику війну. Найімовірніша модель, на мою думку, — повторення 2019 року, коли Делі й Ісламабад обмежилися взаємними авіаударами.

🇨🇳Ключовий стримувальний чинник для Пакистану — відсутність реальної підтримки з боку Китаю. Піднебесна — один із головних партнерів Ісламабада (економічний і військовий) і має власні інтереси в регіоні Кашміру.

Проте Пекін нині заглиблений у власну торговельну війну зі США й не горить бажанням навіть «гібридно» втручатися у кашмірське загострення (поки що таких маркерів не спостерігається). Посол Китаю в Індії Сюй Фейхун заявив, що шокований нападом у Пахалгамі.⤵️

Без китайської «парасольки» Ісламабад може опинитися сам на сам з індійською армією, тому надмірна ескалація для нього політично й військово невигідна.

На практиці це означає, що протягом найближчих тижнів сторони, найімовірніше, повернуться до звичного «керованого напруження»: локальні обміни вогнем уздовж Лінії контролю, гучні заяви в ООН, але без масштабного вторгнення чи проривних мирних ініціатив.

🇮🇱Підтвердженням цієї логіки слугує і рішення Ізраїлю оперативно передати Делі високоточні боєприпаси — жест підтримки, покликаний зміцнити стримувальний баланс і водночас заохотити Індію обмежитися «контртерористичними» акціями.

🇺🇦Для України ця ескалація не несе прямих наслідків: Київ не може відкрито стати на чийсь бік.

🛑З одного боку, Індія підтримує стратегічні економічні відносини з Росією (передусім нафтогазові закупівлі), що допомагає Москві фінансувати війну проти України; першим візитом Нарендри Моді після переобрання навіть став Санкт-Петербург у день ракетного удару по «Охматдиту». З іншого — Делі засуджує агресію РФ, надсилає українцям гуманітарну допомогу, а Моді публічно демонструє Путіну незгоду з його діями.

🛑Пакистан також лавірує: офіційно нейтральний, але з 2022 року через треті країни постачає Україні артилерійські снаряди й інше озброєння. Водночас Ісламабад намагається вибудувати енергетичні та інфраструктурні зв’язки з Росією й залишається союзником КНР.

👤Отож, для нас головний ризик — інформаційний: навіть короткочасна кашмірська криза відволікає медійну й дипломатичну увагу від російсько-української війни.

🗞Conflict Capital |Підтримати
28.04.202512:03
⚛️🇮🇷Нові подробиці ядерної угоди Ірану та Штатів

➡️У попередньому дописі ми зупинилися на тому, що дві сторони фактично не досягли згоди. Отож з того часу мало що змінилося:

💬Ситуація знаходиться на боці Ірану, Штати демонструють послаблення своєї позиції, що поступово наближає Тегеран до послаблення санкцій та дає можливість затягувати час. Останнє чудово виходить у Ірану:

➡️18 квітня Іран заявив про необхідність гарантій щодо невиходу Штатів із домовленостей та одразу ж дав зрозуміти, що червоні лінії (демонтаж центрифуг, призупинення збагачення урану) Тегеран переступати не буде. Це й задало головну тенденцію затягування часу:

➡️19 квітня відбулася зустріч двох делегацій у Римі (другий раунд після Оману). Результат — чергова домовленість зустрітися ще раз (23.04 — технічні переговори, 26.04 — третій раунд);

➡️26.04 — третій раунд переговорів в Омані, і вже у Маскаті провели зібрання технічних груп. Домовилися про ще один раунд переговорів; конкретних термінів не було названо.

🔄Так от, наразі жодної попередньої угоди немає. Адміністрація Вашингтона все одно хоче грати у "перемогу", що фактично підтвердив Рубіо 23 квітня, заявивши, що США готові дозволити Ірану мати цивільну ядерну програму, яка спирається виключно на імпортне ядерне паливо.

Якщо говорити простими словами, то домогтися демонтажу центрифуг та припинення ядерної програми не вдалося, й Трамп намагається домогтися хоча б якогось результату, щоб показати "успіх".

🔗Але одна новина все ж таки вибивається із загальної тенденції — а саме накладання санкцій: 22 квітня Штати ввели економічні санкції проти іранського магната у сфері скрапленого газу Сейєда Асадулли Емамджоме та його корпоративної мережі, що викликало засудження в Тегерані.

🇺🇸🇮🇱Тут варто дивитися в першу чергу на комунікативну лінію Ізраїль — США (Нетаньяху свою позицію не змінював щодо ударів по інфраструктурі та ядерних об'єктах). Тому, як на мене, це був показовий момент саме для Ізраїлю, аби показати, що Штати "можуть діяти".

Однак, швидше за все, Ізраїль не дуже задоволений рішеннями Штатів. 25 квітня Ізраїль заявив, що побоюється, що США швидко рухаються до «поганої угоди», яка не заблокує Іран від здобуття ядерної зброї. Найважливіше — прозвучало також "звинувачення", що Штати не діляться достатньою інформацією щодо ключових питань.

💻Водночас у суботу на Іран було здійснено одну з наймасштабніших кібератак на інфраструктурні елементи. Цікаво, що окрім заяви про атаку, жодних подробиць не було. До того ж того ж дня порту Бандар-Аббас. вибухнув контейнер із перхлоратом натрію (матеріал використовується для виготовлення палива твердопаливних ракет). Як на мене, тут явно є слід Ізраїлю.

Отож Штати й далі продовжують зволікати, на відміну від Ірану, який продовжує готуватися до ескалації.⤵️

🛑Іранські інженери вже готують об'єкти до можливих військових ударів. Ба більше, 24 квітня Reuters опублікували цікаву статтю про укріплення підземних ядерних об'єктів та відбудову тунельних комплексів, які потенційно дадуть змогу витримати удар у разі застосування сили Штатами.

Крім того, попри тезу, що Іран хотів випустити Москву з діалогу як непотрібне третє колесо, на практиці виходить навпаки:

🛑Окрім зустрічі гендиректора МАГАТЕ з представниками Ірану, РФ та КНР 24 квітня, де три країни "виступали спільним фронтом" на підтримку позиції Ірану, Москва також уже готує підґрунтя для Ірану.

🛑Ще 17 квітня Алі Хаменеї відправив свого міністра закордонних справ Аббаса Аракчі до Москви з листом, аби поінформувати Путіна про переговори щодо іранської ядерної програми зі США.

🛑Далі з'явилася заява Лаврова, що Москва дає згоду на зберігання збагаченого ядерного матеріалу Ірану, що підтверджує те, що РФ намагається позиціонувати себе єдиним гарантом угоди, якому довіряють і Тегеран, і Штати (через Віткоффа).

❗️Чим довше триває переговорна "гра у відкладення", тим більш незамінною стає Росія: вона забезпечує Ірану економічний кисень, технічну парасольку та дипломатичний захист, одночасно використовуючи ядерне питання як торговельну монету у діалозі з Вашингтоном.

🗞Conflict Capital |Підтримати
07.04.202509:03
🔄🇪🇺ЄС має відповісти на тарифи Трампа. Пані Урсула - ваш вихід…

Як відомо, Трамп ввів тарифи (мита) на ряд країн світу, до яких не увійшла Росія. Ну, таке буває. Просто мита шкодять бізнесу, а навіщо шкодити, коли вони його відроджувати збираються? Але то таке.

На ЄС було накладено 20% мита на експорт, що в перерахунку на фінанси буде досить відчутно, враховуючи товарообіг між США та ЄС. Якщо ЄС введе дзеркальні мита, то економіка США в довгостроковій перспективі втратить більше, ніж Євросоюз, просто тому, що вони можуть наростити товарообіг з іншими країнами. США та ЄС — найбільші торговельні партнери, а їхній товарообіг сягає $1,2 трлн. США імпортують з ЄС товарів на $700 млрд, а експортують $500 млрд.⤵️

*Запровадження 25% мит на європейські товари означатиме $175 млрд додаткових витрат для американських компаній. У відповідь ЄС може накласти мита на $500 млрд американських товарів, що призведе до втрат $125 млрд для економіки США.*

Проте дзеркальні мита ще не введені, а накласти мита просто необхідно, адже це потенційно може зруйнувати той вид відносин, який Трамп вирішив встановити з країнами світу, й таким чином сформувати нову геополітику. Пояснюю: Трамп створює економічну систему, де так і залишаються партнери, нейтральні й вороги.

🌐Мита є важливим аспектом економічних відносин, адже США, як центр тяжіння й найбільша економіка світу, має отримувати більше від торгівлі у фінансовому еквіваленті. Тому для того, щоб залишитися союзником, країна має прийняти свою нову роль, яка, фактично, є роллю васала. Це підтверджується різними заявами Венса та Рубіо, що всі ці коливання із фондовими ринками є лише тимчасовими незручностями.

💬Саме тому країни Європи мають ввести дзеркальні мита проти США, для того щоб почати руйнувати стратегію Трампа. Але наразі єдина позиція досі не узгоджена. Країни поділилися на тих, хто виступає за "пропорційну, але тверду відповідь". Ініціатором виступають Франція й Німеччина, але позиція Макрона є куди яскравішою. На прибічників дипломатичного вирішення проблеми, як то Чехія, яка заявила, що ЄС може купувати більше американського газу, при цьому пригрозити митами у відповідь, й таке дійти згоди на перемовинах. Й останніми є ті, хто проти пропорційної відповіді. Очікувано, що представником цієї позиції є Італія.

⭐️Але в рамках ЄС такі рішення ухвалюється Європейською комісією. Торгова політика, включно з заходами торговельного захисту належить до виключної компетенції ЄС, а не окремих держав-членів. Тому ніякої одностайності й навіть кваліфікованої більшості голосів не потрібно.

Європейська комісія має повноваження самостійно ухвалювати такі рішення, провівши попередні консультації з країнами-членами.

Тому варіанти буде три:

➡️буде розроблено проект дзеркальних мит від ЄС, й вони будуть накладені на опосередковані сектори для того, щоб зберегти обличчя, але не починати торгову війну. Й для того, щоб задовольнити усі погляди країн-членів;

➡️країни ЄС не домовляться, Єврокомісії не вистачить політичної волі й кожна країна накладатиме окремо, або через "коаліції". При чому до цих коаліцій можуть вступити й країни з поза ЄС, як то Канада та Японія. Варіант не поганий, але єдність ЄС буде зруйнована, що точно відобразиться на рішеннях інших форматів;

➡️Урсула робить хід королевою й приймає сильне рішення. А вона може.

Наразі вона сказала, що контрзаходи будуть, але є місце дипломатії. Але Трамп щойно виключив цей варіант: "Європа хоче сісти за стіл переговорів, але, за його словами, цього не буде, поки вони не почнуть платити нам багато грошей щороку". Й ось це помилка Трампа, адже він вирішив тиснути до кінця. Саме тому пані Урсула - ваш вихід…

ЄС намагатиметься компенсувати втрати бізнесу "з власної кишені", але це не рішення. Також, вводити дзеркальні тарифи на все - теж не розумно, адже тоді ЄС теж буде втрачати. Саме тому, як сказав Міністр фінансів Франції, мита потрібно вводити на вибіркові товари. Тому потрібно зосередитися на технологічному секторі й ВПК, що досить сильно вдарить по Штатах.

🗞Conflict Capital |Підтримати
31.03.202515:19
🇭🇺Схоже в ЄС з'явились реальні кроки проти Угорщини...

👤Ця тема давно висіла у мене в голові, й зараз я фіксую практичні моменти, як Угорщину можуть позбавити важелів впливу:

➡️Почалося все зі спеціального оборонного саміту ЄС 6 березня, а точніше, з підготовки до нього, коли партія Volt подала до Європарламенту пропозицію позбавити Угорщину можливості голосування.

Ініціатива не мала продовження, однак після оборонного саміту та саміту ЄС 20–21 березня, де Орбан не підписав жодного комюніке, питання узгодження з Угорщиною набуло нової актуальності.

➡️Далі, 14 березня глава МЗС Естонії Цахкна закликав призупинити право голосу Угорщини в ЄС через систематичне блокування санкцій.

➡️Опісля 20-21 березня підчас саміту все ж таки ЄС почала протидіяти Будапешту (у найлегший спосіб) — ігнорування незгоди Орбана та долучення непідписаних ним документів до загального переліку офіційних висновків Євроради.

Загалом, це не те, щоб практично впливало на реальні процеси в Європі (відсутність Угорщини в заявах блоку не позбавляє її права вето на ключові політичні рішення ЄС, оскільки потрібна одностайна підтримка всіх 27 членів), але роль у сприйнятті Будапешту серед інших країн-членів ЄС була вже визначена.

➡️Після цього під час конференції "Європа 2025" 27 березня глава МЗС Німеччини Бербок заявила, що ЄС повинен перейти до прийняття рішень кваліфікованою більшістю голосів з ключових питань зовнішньої політики. Тим самим вона дала чіткий сигнал для інших країн Європи, + моє припущення, що це було узгоджено з планами Мерца (далі про нього).

➡️Сьогодні з'явилася стаття від Politico: "Новий уряд Німеччини домагатиметься покарання Угорщини в ЄС".

Суть прагнень Мерца — створення коаліції (наскільки я зрозумів створення групи у межах ЄС), аби узгодити основні механізми впливу на Орбана, серед яких залишити Угорщину без фінансування ЄС та/або призупинити членські права.

З усуненням Орбана від голосування завжди були бюрократичні проблеми (я зараз за ініціювання 7-ї статті ЄС, або як її ще називають "ядерний варіант"). Однак зараз ця ідея виглядає не такою малоймовірною. Щоб фактично позбавити Угорщину права голосу в Раді, потрібно:

🛑Спочатку офіційне попередження про «ризик порушення» (4/5 голосів у Раді + згода Європарламенту). Перший етап можна пройти без особливих проблем, адже більшість у Раді є, + Європарламент за Метсолою, котра неодноразово критикувала Орбана.

❗️Й найголовніший момент: теоретично процедура може початися вже у цю середу за рахунок Європарламенту. Привід: оцінка стану основних прав в Угорщині після того, як проурядова більшість змінила закон про публічні зібрання в березні 2025 року. Це надасть змогу підкріпити ініціювання 7-ї статті.

🛑Потім одностайне рішення Європейської Ради (без голосу самої Угорщини), що в країні має місце «серйозне й тривале порушення». Ось тут справа може забуксувати, адже залишаться такі країни, як Словаччина або ж Італія, котрі не здадуть Угорщину (перша — через коаліцію з Путіним, друга — через тісні зв'язки з Трампом, який ще може бути корисний останньому, про це у наступному пості). Однак, враховуючи попередній досвід, Фіцо навряд чи "полізе втручатися за свого друга".

🛑І нарешті, рішення Ради ЄС, ухвалене кваліфікованою більшістю, про визнання (чинення обмеження) права голосу. Тут все імовірно пройде без питань.

Крім того, у планах німців є також практичні варіанти, як заспокоїти Угорщину — блокування фінансування від ЄС + встановити неодностайне голосування, а голосування більшістю (те, про що говорила Бербок).

📊Щодо фінансування для Угорщини, це не щось нове (Загалом 19 млрд євро з європейських фондів залишаються замороженими, з них 6,3 млрд були заблоковані ще у 2022 році). Й як показує практика, Орбан не може нехтувати економікою країни, тим паче на фоні парламентських виборів у 2026 році. Тому такий момент також розглядаю.

🖋Тому уважно буду слідкувати за діями Європарламенту у середу та очікуватиму на план Мерца + його німецької коаліції. Фінальний текст коаліційної угоди очікується вже в середині квітня.

🗞Conflict Capital |Підтримати
अधिक कार्यक्षमता अनलॉक करने के लिए लॉगिन करें।