Пороблено Подкаст
24.04.202515:28
39 років тому 26 квітня сталася аварія на Чорнобильській атомній електростанції.
Чимало дослідників вважають, що саме тогочасна реакція влади стала каталізатором розвалу СРСР. Для українців це також початок життя у постапокаліптичній ері, коли найстрашніше, чого боявся весь світ впродовж ХХ століття вже сталося.
У новому випуску подкасту Пороблено Дар’я і Анна говорять про феномен Чорнобиля в українській культурі, а саме:
⚛️ Чому Чорнобиль став початком кінця СРСР?
☢️ Які символи вважали передвісниками трагедії?
⚛️ Як ті, хто був вимушений переселятися, прощалися зі своїми домівками?
☢️ Чим саме і кого Зона вабить до себе?
⚛️ Як катастрофа вплинула на культуру загалом та які паралелі ми помічаємо зараз під час війни?
Дивіться новий епізод на YouTube:
https://youtu.be/8ul5gVxLtDw
Чимало дослідників вважають, що саме тогочасна реакція влади стала каталізатором розвалу СРСР. Для українців це також початок життя у постапокаліптичній ері, коли найстрашніше, чого боявся весь світ впродовж ХХ століття вже сталося.
У новому випуску подкасту Пороблено Дар’я і Анна говорять про феномен Чорнобиля в українській культурі, а саме:
⚛️ Чому Чорнобиль став початком кінця СРСР?
☢️ Які символи вважали передвісниками трагедії?
⚛️ Як ті, хто був вимушений переселятися, прощалися зі своїми домівками?
☢️ Чим саме і кого Зона вабить до себе?
⚛️ Як катастрофа вплинула на культуру загалом та які паралелі ми помічаємо зараз під час війни?
Дивіться новий епізод на YouTube:
https://youtu.be/8ul5gVxLtDw
18.04.202516:54
Сьогодні, почувши словосполучення “великодній кошик”, ми всі уявляємо досить усталений список продуктів, які туди покладемо. Але чи так само виглядав кошик 200–250 років тому? Про те, як святкували Пасху до того, як масово з’явилися фіксації етнографів, як заготовляли і зберігали продукти, де купували такі омріяні тогочасні делікатеси та чи були рідкістю прянощі розповідає Вадим Назаренко — історик, кандидат історичних наук, співробітник Національного музею народної архітектури та побуту України в Пирогові.
Вмикайте наш новий великодній випуск, щоб дізнатися:
🧺 Що було у великодньому кошику українців 200 років тому?
🧺 Чи був, власне, сам кошик?
🥚 Якої форми була паска і з якого борошна її пекли?
🥚 Де українці купували шафран, імбир і корицю?
🥚 Та як часто вживали ці прянощі?
Для тих, хто підтримує наш подкаст фінансово, ми підготували окремий випуск про традицію святкування обливаного понеділка. Долучайтеся до спільноти наших благочинців, щоб мати доступ до унікального контенту.
https://youtu.be/aDvR5njPJZw?si=hVdwuQNXItY0wGP8
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
Вмикайте наш новий великодній випуск, щоб дізнатися:
🧺 Що було у великодньому кошику українців 200 років тому?
🧺 Чи був, власне, сам кошик?
🥚 Якої форми була паска і з якого борошна її пекли?
🥚 Де українці купували шафран, імбир і корицю?
🥚 Та як часто вживали ці прянощі?
Для тих, хто підтримує наш подкаст фінансово, ми підготували окремий випуск про традицію святкування обливаного понеділка. Долучайтеся до спільноти наших благочинців, щоб мати доступ до унікального контенту.
https://youtu.be/aDvR5njPJZw?si=hVdwuQNXItY0wGP8
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
08.04.202519:09
Що було до кави з корицею у четвер: як наші прапрапра приманювали багатство?
Якось хтось в Тіктоці сказав, що кава з корицею щочетверга — до грошей. І понеслося: всі пʼють і чекають сповіщень від Mono.
Але якщо копнути хоча б на пару поколінь назад, виявиться, що любов до подібних «фінансових ритуалів» в українців у крові. Просто колись до обрядів залучали не каву з корицею, а місяць чи віник. То що ж робили наші бабусі та дідусі, аби гроші водилися?
1. Показували гроші молодому місяцю. До речі, ця прикмета популярна й зараз. «Раніше показували копієчку, а тепер — картку», — розповідає Дарʼя Анцибор.
2. Не виносили сміття після заходу сонця. Вірили, що разом зі сміттям можна «винести» з дому і гроші, і добробут, і навіть здоровʼя.
3. Ніколи не дарували порожній гаманець — навіть монетка чи найменша купюра згодиться. Це символізувало, що в цьому гаманці завжди буде що носити.
Якщо хочете глибше зануритись у світ побутових прикмет та дізнатись, що насправді означали ці ритуали для наших предків — вмикайте повний випуск «Як магія оселилася в наших домівках. Чому ми досі віримо в прикмети?» з Анною Ніколаєвою та Дарʼєю Анцибор:
https://www.youtube.com/watch?v=VXNRAO8GiQI
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
Якось хтось в Тіктоці сказав, що кава з корицею щочетверга — до грошей. І понеслося: всі пʼють і чекають сповіщень від Mono.
Але якщо копнути хоча б на пару поколінь назад, виявиться, що любов до подібних «фінансових ритуалів» в українців у крові. Просто колись до обрядів залучали не каву з корицею, а місяць чи віник. То що ж робили наші бабусі та дідусі, аби гроші водилися?
1. Показували гроші молодому місяцю. До речі, ця прикмета популярна й зараз. «Раніше показували копієчку, а тепер — картку», — розповідає Дарʼя Анцибор.
2. Не виносили сміття після заходу сонця. Вірили, що разом зі сміттям можна «винести» з дому і гроші, і добробут, і навіть здоровʼя.
3. Ніколи не дарували порожній гаманець — навіть монетка чи найменша купюра згодиться. Це символізувало, що в цьому гаманці завжди буде що носити.
Якщо хочете глибше зануритись у світ побутових прикмет та дізнатись, що насправді означали ці ритуали для наших предків — вмикайте повний випуск «Як магія оселилася в наших домівках. Чому ми досі віримо в прикмети?» з Анною Ніколаєвою та Дарʼєю Анцибор:
https://www.youtube.com/watch?v=VXNRAO8GiQI
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
26.03.202519:22
Чи може бути стародавня цегла з клеймом історичним артефактом? Що може розповісти такий будматеріал? Та як так трапилось, що в Україні можна знайти цеглу з позначками «London» чи «Paris»?
Клеймо на цеглі — це своєрідний підпис. Фактично колись виробники так позначали знак якості та власну торгову марку.
В Україні можна знайти цеглу з клеймами XIX століття, на яких зазначені назви місць, де знаходилося виробництво, або навіть прізвища власників заводів. Наприклад, у Вінниці ще можна побачити цеглини зі слідами першого в Російській імперії заводу з виготовлення силікатної цегли. А клейма на вогнетривкій цеглі, що виготовлялася на Волині, містять назви населених пунктів, які досі існують.
«В Україні можна знайти цеглинки з написами "London" чи "Paris".
Насправді це вогнетривка цегла, яку часто виготовляли саме в нас, зокрема на Волині. Зустрічаються навіть клейма, які відповідають назвам сучасних населених пунктів», — розповідає Ольга Грабовська, кандидатка історичних наук, досвідчена археологиня, учасниця історичних фестивалів, голова лицарського клубу «Аркона».
До речі, часто можна зіткнутися з різними забобонами чи легендами, повʼязаними з позначками на цеглі. Пані Ольга ділиться: «Наприклад, я чула таку історію про цеглу, яку називають "литовка", "жолобкова" чи "пальчатка". Ці цеглини мають на своїй постільній стороні заглиблення від слідів пальців. Одна з версій полягає в тому, що такий спосіб виготовлення слугував своєрідним покаранням для робітників, які провинилися, — начебто їх примушували не просто формувати цеглу, а саме знімати надлишки глини пальцями. Однак ця технологія була поширена по всій Україні ще з XIV–XV століття та немає жодного зв'язку з покараннями. У Вінниці, до речі, такий спосіб формування зберігався до середини XVІІІ століття».
Хочете дізнатися більше про таємниці старої цегли? Чи про експериментальну археологію — як перевіряють історичні теорії на практиці? Або ж про сучасні лицарські клуби?
Дивіться епізод «Лицарські клуби в Україні: середньовічні бої, історичні фестивалі та загадки старої цегли»:
https://www.youtube.com/watch?v=l6KAZPUTJfM
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
Клеймо на цеглі — це своєрідний підпис. Фактично колись виробники так позначали знак якості та власну торгову марку.
В Україні можна знайти цеглу з клеймами XIX століття, на яких зазначені назви місць, де знаходилося виробництво, або навіть прізвища власників заводів. Наприклад, у Вінниці ще можна побачити цеглини зі слідами першого в Російській імперії заводу з виготовлення силікатної цегли. А клейма на вогнетривкій цеглі, що виготовлялася на Волині, містять назви населених пунктів, які досі існують.
«В Україні можна знайти цеглинки з написами "London" чи "Paris".
Насправді це вогнетривка цегла, яку часто виготовляли саме в нас, зокрема на Волині. Зустрічаються навіть клейма, які відповідають назвам сучасних населених пунктів», — розповідає Ольга Грабовська, кандидатка історичних наук, досвідчена археологиня, учасниця історичних фестивалів, голова лицарського клубу «Аркона».
До речі, часто можна зіткнутися з різними забобонами чи легендами, повʼязаними з позначками на цеглі. Пані Ольга ділиться: «Наприклад, я чула таку історію про цеглу, яку називають "литовка", "жолобкова" чи "пальчатка". Ці цеглини мають на своїй постільній стороні заглиблення від слідів пальців. Одна з версій полягає в тому, що такий спосіб виготовлення слугував своєрідним покаранням для робітників, які провинилися, — начебто їх примушували не просто формувати цеглу, а саме знімати надлишки глини пальцями. Однак ця технологія була поширена по всій Україні ще з XIV–XV століття та немає жодного зв'язку з покараннями. У Вінниці, до речі, такий спосіб формування зберігався до середини XVІІІ століття».
Хочете дізнатися більше про таємниці старої цегли? Чи про експериментальну археологію — як перевіряють історичні теорії на практиці? Або ж про сучасні лицарські клуби?
Дивіться епізод «Лицарські клуби в Україні: середньовічні бої, історичні фестивалі та загадки старої цегли»:
https://www.youtube.com/watch?v=l6KAZPUTJfM
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
12.03.202511:12
«Перший вінок»: 17 жінок, які зробили революцію в літературі
Тільки уявіть: 1887 рік, у світі ще не говорять про фемінізм на повний голос, а в Україні вже виходить перший літературний альманах, створений і написаний виключно жінками.
«Перший вінок» — це 17 авторок, 49 текстів, безліч інтриг, конкуренція та водночас формування міцного фундаменту для подальших досягнень українського фемінізму.
Чим вирізнявся альманах?
«До цього жінку в літературі часто зображали крізь призму страждання, недолі та безвиході. Враховуючи обставини, це було недалеко від реальності, але можна було подати її й інакше», — розповідає літературознавиця, критикиня та головна редакторка видавництва «Creative women publishing» Ірина Ніколайчук.
Натомість авторки «Першого вінка» відкрито та чесно описували жіночий досвід, а у їхніх творах поставали сильні жіночі героїні.
Випуск «Скандали, інтриги, переписки: хто і як творив український жіночий рух» розкриє деталі того, як цензура, ревнощі та страх конкуренції вплинули на «Перший вінок» та Товариство руських женщин.
Чому історія жіночого руху нагадує сюжет для серіалу? Чому Ольгу Кобилянську вирізали з альманаху?
Якби Леся Українка ходила до психотерапевта, про що б вона розповідала?
Іван Франко — фемініст чи ловелас? Дізнайтесь, за що б закенселили сьогодні відомого поета.
Дивіться випуск, щоб дізнатися всі подробиці:
https://www.youtube.com/watch?v=NGi9sy1FRO0
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
Тільки уявіть: 1887 рік, у світі ще не говорять про фемінізм на повний голос, а в Україні вже виходить перший літературний альманах, створений і написаний виключно жінками.
«Перший вінок» — це 17 авторок, 49 текстів, безліч інтриг, конкуренція та водночас формування міцного фундаменту для подальших досягнень українського фемінізму.
Чим вирізнявся альманах?
«До цього жінку в літературі часто зображали крізь призму страждання, недолі та безвиході. Враховуючи обставини, це було недалеко від реальності, але можна було подати її й інакше», — розповідає літературознавиця, критикиня та головна редакторка видавництва «Creative women publishing» Ірина Ніколайчук.
Натомість авторки «Першого вінка» відкрито та чесно описували жіночий досвід, а у їхніх творах поставали сильні жіночі героїні.
Випуск «Скандали, інтриги, переписки: хто і як творив український жіночий рух» розкриє деталі того, як цензура, ревнощі та страх конкуренції вплинули на «Перший вінок» та Товариство руських женщин.
Чому історія жіночого руху нагадує сюжет для серіалу? Чому Ольгу Кобилянську вирізали з альманаху?
Якби Леся Українка ходила до психотерапевта, про що б вона розповідала?
Іван Франко — фемініст чи ловелас? Дізнайтесь, за що б закенселили сьогодні відомого поета.
Дивіться випуск, щоб дізнатися всі подробиці:
https://www.youtube.com/watch?v=NGi9sy1FRO0
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
05.03.202509:20
Приємний запах людини вказував на те, що вона веде правильний спосіб життя. Чому запахи були настільки важливі для кримських татар?
У мусульманській традиції запахи чітко поділяються на хороші та погані. Вважалось, що праведна людина повинна добре пахнути, адже це свідчить про її дисциплінованість, чистоту та високі моральні якості. А ще про заможність, адже “пахощі”, або ж “бахури” – річ у всі часи не дешева.
Ще за часів Кримського ханства, а також в XIX – на початку XX століття пахощі використовувалися повсюдно у публічних місцях: у мечетях та медресе, щоб створити атмосферу духовного піднесення, у Дюрбе (усипальницях роду Гераїв), у палацах та домівках, а також банях.
Олексій Савченко, історик, кандидат історичних наук, дослідник історії та культури кримських татар та автор телеграм-каналу "Нотатки орієнталіста" @orientalistnotes, розповідає: «Турецький мандрівник Евлія Челебі, який відвідував Крим у XVII столітті, писав, що у банях Бахчисарая були спеціальні слуги, які ходили з курильницями. Вони розкурювали пахощі алое, лаванди та інших ароматичних рослин, щоб допомогти людям розслабитися».
Запахи навіть використовували як інструмент дипломатії. Приміром, згадується, що, коли до двору кримського хана прибував посол, його спочатку окурювали пахощами. Це допомагало освіжити його після дороги та створити приємне враження, очистити розум, відігнати погані думки, негативну енергію та налаштувати людину на правильний лад.
Дивіться повний випуск «Символи кримськотатарської культури: кава, одяг, прикраси, аромати та ритуали», щоб дізнатися ще більше:
https://www.youtube.com/watch?v=H3XDUQx11Q8
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
У мусульманській традиції запахи чітко поділяються на хороші та погані. Вважалось, що праведна людина повинна добре пахнути, адже це свідчить про її дисциплінованість, чистоту та високі моральні якості. А ще про заможність, адже “пахощі”, або ж “бахури” – річ у всі часи не дешева.
Ще за часів Кримського ханства, а також в XIX – на початку XX століття пахощі використовувалися повсюдно у публічних місцях: у мечетях та медресе, щоб створити атмосферу духовного піднесення, у Дюрбе (усипальницях роду Гераїв), у палацах та домівках, а також банях.
Олексій Савченко, історик, кандидат історичних наук, дослідник історії та культури кримських татар та автор телеграм-каналу "Нотатки орієнталіста" @orientalistnotes, розповідає: «Турецький мандрівник Евлія Челебі, який відвідував Крим у XVII столітті, писав, що у банях Бахчисарая були спеціальні слуги, які ходили з курильницями. Вони розкурювали пахощі алое, лаванди та інших ароматичних рослин, щоб допомогти людям розслабитися».
Запахи навіть використовували як інструмент дипломатії. Приміром, згадується, що, коли до двору кримського хана прибував посол, його спочатку окурювали пахощами. Це допомагало освіжити його після дороги та створити приємне враження, очистити розум, відігнати погані думки, негативну енергію та налаштувати людину на правильний лад.
Дивіться повний випуск «Символи кримськотатарської культури: кава, одяг, прикраси, аромати та ритуали», щоб дізнатися ще більше:
https://www.youtube.com/watch?v=H3XDUQx11Q8
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
22.04.202508:16
Що треба було покласти у великодній кошик XVIII століття, аби не осоромитися?
Великодній кошик–2025 всі охочі вже склали й навіть встигли зʼїсти. А сьогодні пропонуємо повернутися на понад 200 років назад.
У 1786 році Панас Шафонський записав, що святили на Великдень:
🥮паску з пшеничного борошна, із шафраном, медом або, якщо пощастить, тростинним цукром;
🥚крашанки та писанки, останні коштували дорожче;
🐑смажене порося або ягня;
ковбасу, сало, смажену рибу;
чорний хліб, хрін і сіль.
🐖До речі, ціле поросятко — це не перебільшення. Багатші родини освячували запечене порося, бідніші — ягня.
А як це все вміщалося в кошик?
«Чи був, власне, кошик? Можливо, десь і був. Але уявіть, у вас є порося — воно ж немаленьке, є паска, ще й чимала, сало, ковбаса, хрін, сіль, ще й чорний хліб. То все несли або в кількох кошиках, або в хустках чи полотні, або в ночвах. У Карпатах, наприклад, були спеціальні пасківники — щоб нести тільки паску», — ділиться Вадим Назаренко — історик, кандидат історичних наук, співробітник Національного музею народноі архітектури та побуту Украіни в Пирогові.
На що була схожа традиційна паска? Скільки яєць могла нести курка 200 років тому — і чому кожне було цінне? Як митрополит Петро Могила на Великдень збирав тисячі крашанок і роздавав поцілунки гарним прихожанкам? Чи правда, що за мішок цукру можна було купити хату? Та чому наші предки так любили гречку?
Відповіді — у повному випуску подкасту «Що раніше їли на Великдень: писанка за копійку, канарський цукор, шафран, кориця і печене порося»:
https://youtu.be/aDvR5njPJZw?si=hVdwuQNXItY0wGP8
А якщо вас цікавить, як святкували раніше обливаний понеділок, то пропонуємо долучитися до тих, хто підтримує нас фінансово і має доступ до унікального контенту:
https://linktr.ee/porobleno
Великодній кошик–2025 всі охочі вже склали й навіть встигли зʼїсти. А сьогодні пропонуємо повернутися на понад 200 років назад.
У 1786 році Панас Шафонський записав, що святили на Великдень:
🥮паску з пшеничного борошна, із шафраном, медом або, якщо пощастить, тростинним цукром;
🥚крашанки та писанки, останні коштували дорожче;
🐑смажене порося або ягня;
ковбасу, сало, смажену рибу;
чорний хліб, хрін і сіль.
🐖До речі, ціле поросятко — це не перебільшення. Багатші родини освячували запечене порося, бідніші — ягня.
А як це все вміщалося в кошик?
«Чи був, власне, кошик? Можливо, десь і був. Але уявіть, у вас є порося — воно ж немаленьке, є паска, ще й чимала, сало, ковбаса, хрін, сіль, ще й чорний хліб. То все несли або в кількох кошиках, або в хустках чи полотні, або в ночвах. У Карпатах, наприклад, були спеціальні пасківники — щоб нести тільки паску», — ділиться Вадим Назаренко — історик, кандидат історичних наук, співробітник Національного музею народноі архітектури та побуту Украіни в Пирогові.
На що була схожа традиційна паска? Скільки яєць могла нести курка 200 років тому — і чому кожне було цінне? Як митрополит Петро Могила на Великдень збирав тисячі крашанок і роздавав поцілунки гарним прихожанкам? Чи правда, що за мішок цукру можна було купити хату? Та чому наші предки так любили гречку?
Відповіді — у повному випуску подкасту «Що раніше їли на Великдень: писанка за копійку, канарський цукор, шафран, кориця і печене порося»:
https://youtu.be/aDvR5njPJZw?si=hVdwuQNXItY0wGP8
А якщо вас цікавить, як святкували раніше обливаний понеділок, то пропонуємо долучитися до тих, хто підтримує нас фінансово і має доступ до унікального контенту:
https://linktr.ee/porobleno
15.04.202507:02
Били, виганяли, забороняли співати довіку — так карали тих, хто не складав іспиту в кобзарському цеху.
Виявляється, щоб стати кобзарем не достатньо було взяти бандуру і почати співати. Спочатку вартувало знайти досвідченого майстра, який погоджувався взяти учня. Учень мав рік навчатися, після чого складав іспит. Це був цілий ритуал: влаштовувалася справжня гостина для майстрів, їх треба було нагодувати й напоїти, далі зіграти та заспівати перед ними й вже після цього чекати на вердикт.
Якщо іспит провалено — давали ще рік на підготовку. Тих, хто не складав удруге — били палицями, виганяли з цеху і забороняли співати думи до кінця життя.
Кобзарство було цеховою структурою з чіткою ієрархією, власною специфічною мовою, передачею знань та внутрішніми правилами. І ця традиція тягнеться ще з середньовіччя. Кожен цех мав свою територію — і тільки його члени могли співати, грати та заробляти на цій землі.
«Якщо хтось приходив як мандрівний співець з іншого регіону, мусив спочатку знайти тутешніх, поставити їм могорич і домовитися, чи дозволять вони працювати. Без цього — могли просто вигнати», — розповідає Ігор Ходжаніязов, дослідник історії традиційної музики у подкасті «Пороблено».
Хто найчастіше йшов у кобзарі? Як так сталося, що за слово «лох» ми маємо дякувати співцям? Чи дійсно всі кобзарі були незрячими? Коли дума перетворилася на пропаганду і як радянська влада «перевиховувала» кобзарів?
Повний випуск «Маргінали, святі чи музиканти: ким насправді були кобзарі та лірники» уже чекає. Вмикайте — буде цікаво.
https://www.youtube.com/watch?v=hDE9VIJAbj8
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
Також нагадуємо про збір на підрозділ, де тепер служить Ігор Ходжаніязов, охороняючи небо над українським Півднем.
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/7XiXP8oQsk
💳Номер картки банки
4441 1111 2338 6066
Виявляється, щоб стати кобзарем не достатньо було взяти бандуру і почати співати. Спочатку вартувало знайти досвідченого майстра, який погоджувався взяти учня. Учень мав рік навчатися, після чого складав іспит. Це був цілий ритуал: влаштовувалася справжня гостина для майстрів, їх треба було нагодувати й напоїти, далі зіграти та заспівати перед ними й вже після цього чекати на вердикт.
Якщо іспит провалено — давали ще рік на підготовку. Тих, хто не складав удруге — били палицями, виганяли з цеху і забороняли співати думи до кінця життя.
Кобзарство було цеховою структурою з чіткою ієрархією, власною специфічною мовою, передачею знань та внутрішніми правилами. І ця традиція тягнеться ще з середньовіччя. Кожен цех мав свою територію — і тільки його члени могли співати, грати та заробляти на цій землі.
«Якщо хтось приходив як мандрівний співець з іншого регіону, мусив спочатку знайти тутешніх, поставити їм могорич і домовитися, чи дозволять вони працювати. Без цього — могли просто вигнати», — розповідає Ігор Ходжаніязов, дослідник історії традиційної музики у подкасті «Пороблено».
Хто найчастіше йшов у кобзарі? Як так сталося, що за слово «лох» ми маємо дякувати співцям? Чи дійсно всі кобзарі були незрячими? Коли дума перетворилася на пропаганду і як радянська влада «перевиховувала» кобзарів?
Повний випуск «Маргінали, святі чи музиканти: ким насправді були кобзарі та лірники» уже чекає. Вмикайте — буде цікаво.
https://www.youtube.com/watch?v=hDE9VIJAbj8
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
Також нагадуємо про збір на підрозділ, де тепер служить Ігор Ходжаніязов, охороняючи небо над українським Півднем.
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/7XiXP8oQsk
💳Номер картки банки
4441 1111 2338 6066
03.04.202517:37
Пам’ятаєте часи, коли всі цікавилися, де повісити дзеркало, щоб було більше грошей чи як поставити віник? Сьогодні ми хочемо поговорити про побутову магію сучасних українців і розібратися, чому в це вірять і що це означає. Побутові вірування, без яких сучасна українська культура була би явно не такою цікавою:
🧷 як захищають оселю від зурочень?
🧷 чому не можна передавати через поріг?
🧷 коли підмітати й коли викидати сміття?
🧷 чому не можна свистіти в хаті?
🧷 що роблять, щоб велися гроші?
🧷 навіщо крадуть рослини?
🧷 як померлі нагадують про себе?
🧷 яким є таємний етикет на застіллях і де ж насправді треба сідати, щоб вийти заміж?
Дивитися новий епізод тут:
https://www.youtube.com/watch?v=VXNRAO8GiQI
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
🧷 як захищають оселю від зурочень?
🧷 чому не можна передавати через поріг?
🧷 коли підмітати й коли викидати сміття?
🧷 чому не можна свистіти в хаті?
🧷 що роблять, щоб велися гроші?
🧷 навіщо крадуть рослини?
🧷 як померлі нагадують про себе?
🧷 яким є таємний етикет на застіллях і де ж насправді треба сідати, щоб вийти заміж?
Дивитися новий епізод тут:
https://www.youtube.com/watch?v=VXNRAO8GiQI
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
20.03.202516:37
Відважні лицарі, важелезні обладунки, тривалі виснажливі походи, облоги європейських міст, старовинні танці та чітко продуманий одяг тих епох, а ще фестивалі та рольові ігри, на яких все це намагаються відтворити учасники всіх поколінь.
Ми певні, що ви хоча б раз бували на такому заході або й самі колись бігали лісами з вирізьбленим луком і дерев'яним мечем. Доба лицарів не минула, а просто трансформувалася у нові захоплення.
Наша гостя сьогодні – Ольга Грабовська, кандидатка історичних наук, досвідчена археологиня, учасниця історичних фестивалів, голова лицарського клубу “Аркона”. З нею поринемо в особливості історичної реконструкції та секрети цегли.
🏰 Хто такі рольовики і реконструктори?
🏰 Як середньовічний бій став спортом?
🏰 Що таке експериментальна археологія?
🏰 Як робляться тематичний одяг та обладунки?
🏰 Як визначити межі “автентичності” у таких реконструкціях?
🏰 Як такі фестивалі допомагають розвивати місцеві громади?
🏰 Чим нас може дивувати цегла і чому так важливо її вивчати?
Вмикайте новий епізод “Пороблено” і поширюйте його серед своєї аудиторії.
https://www.youtube.com/watch?v=l6KAZPUTJfM
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
Ми певні, що ви хоча б раз бували на такому заході або й самі колись бігали лісами з вирізьбленим луком і дерев'яним мечем. Доба лицарів не минула, а просто трансформувалася у нові захоплення.
Наша гостя сьогодні – Ольга Грабовська, кандидатка історичних наук, досвідчена археологиня, учасниця історичних фестивалів, голова лицарського клубу “Аркона”. З нею поринемо в особливості історичної реконструкції та секрети цегли.
🏰 Хто такі рольовики і реконструктори?
🏰 Як середньовічний бій став спортом?
🏰 Що таке експериментальна археологія?
🏰 Як робляться тематичний одяг та обладунки?
🏰 Як визначити межі “автентичності” у таких реконструкціях?
🏰 Як такі фестивалі допомагають розвивати місцеві громади?
🏰 Чим нас може дивувати цегла і чому так важливо її вивчати?
Вмикайте новий епізод “Пороблено” і поширюйте його серед своєї аудиторії.
https://www.youtube.com/watch?v=l6KAZPUTJfM
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
10.03.202520:52
Дякуємо всім, хто долучився до збору!
Ось імена переможців а також перший звіт, куди полетіли гроші:
1500 грн - на 2 павербанки для військових
12300 грн - на запчастини до 2 детекторів.
Будь ласка, дайте свої контакти, якщо побачили своє ім'я:
1. Василь Жук
2. Іван Пирог
3. Олександра Чирко
4. Наталія Орехівська
5. Володимир Дишлевук
6. ooolena_v
7. Ілона Бекіш
8. Олександр Лазоренко
9. Ніка-Ольга Ташмухамедова
10. Світлана Філіппович
Ось імена переможців а також перший звіт, куди полетіли гроші:
1500 грн - на 2 павербанки для військових
12300 грн - на запчастини до 2 детекторів.
Будь ласка, дайте свої контакти, якщо побачили своє ім'я:
1. Василь Жук
2. Іван Пирог
3. Олександра Чирко
4. Наталія Орехівська
5. Володимир Дишлевук
6. ooolena_v
7. Ілона Бекіш
8. Олександр Лазоренко
9. Ніка-Ольга Ташмухамедова
10. Світлана Філіппович
27.02.202516:18
26 лютого відзначається День кримського спротиву російській окупації. Тож сьогоднішній 99-й епізод “Пороблено” ми присвячуємо кримським татарам та їхній багатій культурі. Говоримо з Олексієм Савченком @orientalistnotes — істориком, кандидатом історичних наук, провідним науковим співробітником Скарбниці Національного музею історії України, дослідником історії та культури кримських татар про таке:
Яким був традиційний одяг кримських татар і татарок?
Що можна було зчитати з їхнього зовнішнього вигляду?
Які деталі одягу спеціально готували до весілля?
Які прикраси їх оточували?
Яке значення вони мали в обрядах та в повсякденному житті?
Якого значення надавали запахам у культурі кримських татар?
Скільки ритуальних кавових церемоній існує в цього народу та чим заміняли каву в найскрутніші часи?
Сьогодні за допомогою цих речей ми можемо говорити про кримськотатарську історію. Ознайомитися з багатою спадщиною цього народу можна, відвідавши виставку “Miras. Спадщина” в Скарбниці Національного музею історії України, співкуратором якої виступив Олексій. А ми запрошуємо вас переглянути цей неймовірно цікавий епізод:
https://www.youtube.com/watch?v=H3XDUQx11Q8
Яким був традиційний одяг кримських татар і татарок?
Що можна було зчитати з їхнього зовнішнього вигляду?
Які деталі одягу спеціально готували до весілля?
Які прикраси їх оточували?
Яке значення вони мали в обрядах та в повсякденному житті?
Якого значення надавали запахам у культурі кримських татар?
Скільки ритуальних кавових церемоній існує в цього народу та чим заміняли каву в найскрутніші часи?
Сьогодні за допомогою цих речей ми можемо говорити про кримськотатарську історію. Ознайомитися з багатою спадщиною цього народу можна, відвідавши виставку “Miras. Спадщина” в Скарбниці Національного музею історії України, співкуратором якої виступив Олексій. А ми запрошуємо вас переглянути цей неймовірно цікавий епізод:
https://www.youtube.com/watch?v=H3XDUQx11Q8
21.04.202517:04
Один із найстаріший з відомих рецептів паски переписано із рукописного збірника сер. XVIII ст. і опубліковано в “Київській старовині” №9-10 1883 року в "Разновидностях марципан и ганусковской горелки". Ймовірний власник книги рецептів – представник козацької старшини Іван Кулябка.
12.04.202506:17
Йоу, франківці! Запрошуємо на презентацію книги від співавторки Пороблено Дар’ї Анцибор.
«Дреди, батли і "стіли"» – глибоке дослідження молодіжних субкультур в Україні: від часів імперії та радянського тиску до незалежності й культурного розмаїття 2000-х. Книжка допоможе поглянути на українську історію з неформального боку – через музику, вуличну моду, закинуті ДК і легендарні клуби.
Можливо, ваша мама слухала панк і носила ірокез, а батько читав реп у широких штанях із секонду. А можливо, це й ваша історія – або щонайменше щось, що давно хотілося зрозуміти!
Модеруватиме зустріч Тарас Зень – журналіст, теле- і радіоведучий, генеральний директор телерадіокомпанії «Вежа».
🗓 Коли? 14 квітня о 18:00
📍 Де? Івано-Франківськ, книгарня-кав'ярня «Сенс», вулиця Української Перемоги, 23
На події можна буде придбати й підписати книжку в авторки✍️
Вхід безплатний за попередньою реєстрацією:
https://forms.gle/poUkxwnEiXEArR7SA
«Дреди, батли і "стіли"» – глибоке дослідження молодіжних субкультур в Україні: від часів імперії та радянського тиску до незалежності й культурного розмаїття 2000-х. Книжка допоможе поглянути на українську історію з неформального боку – через музику, вуличну моду, закинуті ДК і легендарні клуби.
Можливо, ваша мама слухала панк і носила ірокез, а батько читав реп у широких штанях із секонду. А можливо, це й ваша історія – або щонайменше щось, що давно хотілося зрозуміти!
Модеруватиме зустріч Тарас Зень – журналіст, теле- і радіоведучий, генеральний директор телерадіокомпанії «Вежа».
🗓 Коли? 14 квітня о 18:00
📍 Де? Івано-Франківськ, книгарня-кав'ярня «Сенс», вулиця Української Перемоги, 23
На події можна буде придбати й підписати книжку в авторки✍️
Вхід безплатний за попередньою реєстрацією:
https://forms.gle/poUkxwnEiXEArR7SA
02.04.202509:02
Чому раніше люди не трималися за прізвища? І як знайти своїх предків, якщо одна родина могла за 100 років тричі поміняти його?
Якщо ви почали досліджувати родовід і раптом з’ясували, що ваш прапрадід був то Іваненком, то Івановим, а потім раптом став Яновським, — вітаємо! Ви стикнулися з поширеним явищем зміни чи перекручування прізвищ.
«Якщо сьогодні можна часто почути, особливо від прихильників певних енергетичних чи родових теорій, що ось моє прізвище, мій рід, і це дуже важливо, то раніше такого не було. Люди не трималися за власні прізвища», — зазначає Анна Ніколаєва.
Адже колись прізвища були не таким вже й важливим елементом особистості. Людей знали за іменами, а для уточнення додавали характеристику (наприклад, чий син) або прізвисько: «Іван Петренків», «Микита Рудий» тощо.
Перекручування, або чому прізвища «гуляли» в документах, як хотіли?
Записати прізвище в офіційні документи могли так, як було зручно писарю або чиновнику: як той почув або як йому здалося красивішим. Банально, але однією із причин є мовна плутанина. Церковнослов’янська, польська, російська, латина — і це все на території однієї країни. Крім цього, в деяких випадках люди самі ініціювали заміну прізвища.
Як же знайти своїх предків, якщо відбувалися такі зміни?
Перше правило генеалога — шукаємо не тільки прізвище, а й імена, місця проживання, рід занять.
Хочете дізнатися більше й отримати інструкцію з пошуку своїх предків? Дивіться повний випуск «Де шукати своїх предків. Від архівів до ДНК-тестів: інструкція від генеалога Сергія Фазульянова».
https://www.youtube.com/watch?v=mj1NlEw_SJA
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
Якщо ви почали досліджувати родовід і раптом з’ясували, що ваш прапрадід був то Іваненком, то Івановим, а потім раптом став Яновським, — вітаємо! Ви стикнулися з поширеним явищем зміни чи перекручування прізвищ.
«Якщо сьогодні можна часто почути, особливо від прихильників певних енергетичних чи родових теорій, що ось моє прізвище, мій рід, і це дуже важливо, то раніше такого не було. Люди не трималися за власні прізвища», — зазначає Анна Ніколаєва.
Адже колись прізвища були не таким вже й важливим елементом особистості. Людей знали за іменами, а для уточнення додавали характеристику (наприклад, чий син) або прізвисько: «Іван Петренків», «Микита Рудий» тощо.
Перекручування, або чому прізвища «гуляли» в документах, як хотіли?
Записати прізвище в офіційні документи могли так, як було зручно писарю або чиновнику: як той почув або як йому здалося красивішим. Банально, але однією із причин є мовна плутанина. Церковнослов’янська, польська, російська, латина — і це все на території однієї країни. Крім цього, в деяких випадках люди самі ініціювали заміну прізвища.
Як же знайти своїх предків, якщо відбувалися такі зміни?
Перше правило генеалога — шукаємо не тільки прізвище, а й імена, місця проживання, рід занять.
Хочете дізнатися більше й отримати інструкцію з пошуку своїх предків? Дивіться повний випуск «Де шукати своїх предків. Від архівів до ДНК-тестів: інструкція від генеалога Сергія Фазульянова».
https://www.youtube.com/watch?v=mj1NlEw_SJA
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
17.03.202515:08
Шептуха чи відьма: як їх відрізнити?
Шепоче замовляння, використовує в ритуалах сіль, ніж, яйце та інші предмети, знімає вроки. Це добра шептуха чи відьма? Підготували для вас чекліст, який допоможе розібратися.
Шептуха, ворожуля, знахарка, бабка, та що гамонить:
Лікує народними молитвами, замовляннями, воском чи яйцем.
Часто ходить до церкви, вважає, що працює «з Божою поміччю».
Свого ремесла навчається.
В народі кажуть, що справжня цілителька за свою роботу гроші не бере.
Відьма:
Отримує свої здібності від «темної сторони».
Може народитися з силою або набути її.
Вміє нашкодити.
Може «відбирати» силу у людей, а в деяких легендах — навіть у худоби. Чули про відьом, які «відбирають молоко»?
Не завжди ходить до церкви, а якщо й заходить, то поводиться загадково, намагається провернути магічний ритуал.
А щоб дізнатися більше, вмикайте випуск «Як працюють народні цілителі: від бабусиних замовлянь до магічних сеансів по відеозв'язку» з Анною Ніколаєвою та Дарʼєю Анцибор.
https://www.youtube.com/watch?v=XbcjqBPJLEg
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
Шепоче замовляння, використовує в ритуалах сіль, ніж, яйце та інші предмети, знімає вроки. Це добра шептуха чи відьма? Підготували для вас чекліст, який допоможе розібратися.
Шептуха, ворожуля, знахарка, бабка, та що гамонить:
Лікує народними молитвами, замовляннями, воском чи яйцем.
Часто ходить до церкви, вважає, що працює «з Божою поміччю».
Свого ремесла навчається.
В народі кажуть, що справжня цілителька за свою роботу гроші не бере.
Відьма:
Отримує свої здібності від «темної сторони».
Може народитися з силою або набути її.
Вміє нашкодити.
Може «відбирати» силу у людей, а в деяких легендах — навіть у худоби. Чули про відьом, які «відбирають молоко»?
Не завжди ходить до церкви, а якщо й заходить, то поводиться загадково, намагається провернути магічний ритуал.
А щоб дізнатися більше, вмикайте випуск «Як працюють народні цілителі: від бабусиних замовлянь до магічних сеансів по відеозв'язку» з Анною Ніколаєвою та Дарʼєю Анцибор.
https://www.youtube.com/watch?v=XbcjqBPJLEg
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
07.03.202509:30
Календар за донат!
Друзі, ми збираємо 13000 грн на комплектуючі до аналізаторів БПЛА (детектори дронів). Цієї суми вистачить для закупівлі деталей до 2 детекторів. Просимо вас підтримати наш збір 😊 А серед донатів від 200 грн розіграємо 10 наших гарних звичаєвих календарів (якщо донатите не з моно, залиште в примітці свій нік інста), які ми допомогли створити чудовій Марисі Рудській:
🎯Ціль: 13 000.00 ₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/HnB3eGWVb
💳Номер картки банки
4441 1111 2309 0387
На четвертій світлині можна побачити, який вигляд має аналізатор.
Дякую всім, хто долучається!
Друзі, ми збираємо 13000 грн на комплектуючі до аналізаторів БПЛА (детектори дронів). Цієї суми вистачить для закупівлі деталей до 2 детекторів. Просимо вас підтримати наш збір 😊 А серед донатів від 200 грн розіграємо 10 наших гарних звичаєвих календарів (якщо донатите не з моно, залиште в примітці свій нік інста), які ми допомогли створити чудовій Марисі Рудській:
🎯Ціль: 13 000.00 ₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/HnB3eGWVb
💳Номер картки банки
4441 1111 2309 0387
На четвертій світлині можна побачити, який вигляд має аналізатор.
Дякую всім, хто долучається!
24.02.202510:58
Як наука стає інструментом війни? Реальні історичні приклади, коли антропологи допомагали уряду.
Антропологи в нацистській Німеччині використовували свої знання для виправдання геноциду. Ті науковці, які проводили псевдонаукові дослідження та займалися вивченням «расової чистоти», чим виправдовували дискримінацію і знищення цілих народів, отримували прямий білет до блискучої наукової карʼєри.
Вчені, які не підтримували ідеологію, втрачали посади або потрапляли в концтабори.
Антропологія на службі військової розвідки США. Британський антрополог Григорій Бейтсон не знайшовши підтримки на Батьківщині, став розвідником у США. Він працював над контрпропагандою проти Японії, брав участь у бойових операціях, а після війни передбачив, що майбутні війни виграватимуть не зброєю, а маніпуляціями. Його ідеї стали основою для створення ЦРУ.
Видатна антропологиня Рут Бенедикт також працювала на уряд США. Вона досліджувала японську культуру, щоб знайти способи змусити Японію капітулювати.
«У неї замовили глибинне дослідження про Японію. Адже японці воювали не так, як американці. І щоб американський уряд зміг схилити Японію до капітуляції, потрібні були знання про японську культуру. Рут Бенедикт не мала можливості поїхати в Японію. Однак, працюючи в бібліотеках, вона змогла зібрати всі можливі та неможливі дані. Також Рут спілкувалася з родинами японців, які переїхали до Америки раніше. Зараз не дуже заведено про це говорити, але Рут також працювала з військовополоненими японцями. Звіт, який підготувала дослідниця, вплинув на хід війни й на те, що Америка не вимагала конкретних пунктів капітуляції в Японії», — ділиться антропологиня, кандидатка історичних наук, викладачка Київської школи економіки та авторка телеграм-каналу @anthropologynkaТіна Полек у випуску Пороблено.
Як звичайне наукове дослідження перетворили зброю.
У 1960-х роках двоє антропологів почали вивчати вплив стресу на людей з різних культур. Вони вважали, що знайдуть способи допомогти людям долати стресові ситуації. Під час роботи науковці встановили, що людину, ізольовану від суспільства, легше піддавати маніпуляціям. Але з’ясувалося, що фінансування їхнього дослідження надходило від ЦРУ, а отримані дані лягли в основу нових методів допитів.
Дізнайтеся більше про війну як культурний феномен у випуску «Антропологія війни: природа конфлікту, геноцид, роль пропаганди, науковці на службі урядів» з Тіною Полек та Дарʼєю Анцибор.
Дивитися епізод на YouTube:
https://www.youtube.com/watch?v=kmImvhh7gGA
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
Антропологи в нацистській Німеччині використовували свої знання для виправдання геноциду. Ті науковці, які проводили псевдонаукові дослідження та займалися вивченням «расової чистоти», чим виправдовували дискримінацію і знищення цілих народів, отримували прямий білет до блискучої наукової карʼєри.
Вчені, які не підтримували ідеологію, втрачали посади або потрапляли в концтабори.
Антропологія на службі військової розвідки США. Британський антрополог Григорій Бейтсон не знайшовши підтримки на Батьківщині, став розвідником у США. Він працював над контрпропагандою проти Японії, брав участь у бойових операціях, а після війни передбачив, що майбутні війни виграватимуть не зброєю, а маніпуляціями. Його ідеї стали основою для створення ЦРУ.
Видатна антропологиня Рут Бенедикт також працювала на уряд США. Вона досліджувала японську культуру, щоб знайти способи змусити Японію капітулювати.
«У неї замовили глибинне дослідження про Японію. Адже японці воювали не так, як американці. І щоб американський уряд зміг схилити Японію до капітуляції, потрібні були знання про японську культуру. Рут Бенедикт не мала можливості поїхати в Японію. Однак, працюючи в бібліотеках, вона змогла зібрати всі можливі та неможливі дані. Також Рут спілкувалася з родинами японців, які переїхали до Америки раніше. Зараз не дуже заведено про це говорити, але Рут також працювала з військовополоненими японцями. Звіт, який підготувала дослідниця, вплинув на хід війни й на те, що Америка не вимагала конкретних пунктів капітуляції в Японії», — ділиться антропологиня, кандидатка історичних наук, викладачка Київської школи економіки та авторка телеграм-каналу @anthropologynkaТіна Полек у випуску Пороблено.
Як звичайне наукове дослідження перетворили зброю.
У 1960-х роках двоє антропологів почали вивчати вплив стресу на людей з різних культур. Вони вважали, що знайдуть способи допомогти людям долати стресові ситуації. Під час роботи науковці встановили, що людину, ізольовану від суспільства, легше піддавати маніпуляціям. Але з’ясувалося, що фінансування їхнього дослідження надходило від ЦРУ, а отримані дані лягли в основу нових методів допитів.
Дізнайтеся більше про війну як культурний феномен у випуску «Антропологія війни: природа конфлікту, геноцид, роль пропаганди, науковці на службі урядів» з Тіною Полек та Дарʼєю Анцибор.
Дивитися епізод на YouTube:
https://www.youtube.com/watch?v=kmImvhh7gGA
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
21.04.202510:57
Сьогодні святкуємо Волочильний, Обливальний, Поливальний, або Водяний понеділок.
На другий, іноді й на третій день Великодніх свят хлопці збиралися групами, обходили будинки, де жили дівчата, і по черзі обливали дівчат водою.
💧Коли історики фіксують перші згадки про цей обряд?
💧Як до цього ставилася влада і сама церква?
💧Як обливання відбувалися я раніше і хто зазвичай брав у ньому участь?
💧І головне – з якою метою?
Для наших платних підписників ми записали окремий випуск з Вадимом Назаренком про Обливаний понеділок.
Якщо Ви також хочете отримати доступ до унікального контенту, запрошуємо підтримати наш проект у будь-який зручний спосіб.
Детальніше за цим посиланням:
https://linktr.ee/porobleno
На другий, іноді й на третій день Великодніх свят хлопці збиралися групами, обходили будинки, де жили дівчата, і по черзі обливали дівчат водою.
💧Коли історики фіксують перші згадки про цей обряд?
💧Як до цього ставилася влада і сама церква?
💧Як обливання відбувалися я раніше і хто зазвичай брав у ньому участь?
💧І головне – з якою метою?
Для наших платних підписників ми записали окремий випуск з Вадимом Назаренком про Обливаний понеділок.
Якщо Ви також хочете отримати доступ до унікального контенту, запрошуємо підтримати наш проект у будь-який зручний спосіб.
Детальніше за цим посиланням:
https://linktr.ee/porobleno
10.04.202515:23
Тарас Шевченко недарма назвав свою збірку “Кобзар”. Він розумів глибину цього символу для українців. Довкола цих мандрівних співців, як і довкола інструментів, на яких вони грали, циркулює багато вигадок або перекрученої інформації. Ми попросили дослідника історії традиційної музики Ігоря Ходжаніязова розставити всі крапки над і:
🪕Хто йшов у кобзарі, лірники, бандуристи?
🪕Що насправді нам відомо про їхні музичні інструменти?
🪕Як приймали у цех та що там із таємною мовою?
🪕Чи були співці незрячими жебраками?
🪕Розстрільного з’їзду кобзарів не було?
🪕Що таке епос та як він зберігся в Україні?
🪕Чому думи зберігають свою актуальність?
🪕Як відроджувати традицію у нинішніх умовах?
Вмикайте новий епізод, щоб разом з Дар’єю Анцибор розбиратися, як занепала і відроджується співоча традиція та чому думи так схожі на серіали?
https://www.youtube.com/watch?v=hDE9VIJAbj8
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
🪕Ігор Ходжаніязов — дослідник історії традиційної музики, музикант, автор телеграм-каналу “Анонімний автор 18 ст.” @anonimny_avtor — долучився до лав ЗСУ і зараз охороняє небо над українським Півднем. Просимо підтримати підрозділ, в якому він служить:
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/7XiXP8oQsk
💳Номер картки банки
4441 1111 2338 6066
🪕Хто йшов у кобзарі, лірники, бандуристи?
🪕Що насправді нам відомо про їхні музичні інструменти?
🪕Як приймали у цех та що там із таємною мовою?
🪕Чи були співці незрячими жебраками?
🪕Розстрільного з’їзду кобзарів не було?
🪕Що таке епос та як він зберігся в Україні?
🪕Чому думи зберігають свою актуальність?
🪕Як відроджувати традицію у нинішніх умовах?
Вмикайте новий епізод, щоб разом з Дар’єю Анцибор розбиратися, як занепала і відроджується співоча традиція та чому думи так схожі на серіали?
https://www.youtube.com/watch?v=hDE9VIJAbj8
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
🪕Ігор Ходжаніязов — дослідник історії традиційної музики, музикант, автор телеграм-каналу “Анонімний автор 18 ст.” @anonimny_avtor — долучився до лав ЗСУ і зараз охороняє небо над українським Півднем. Просимо підтримати підрозділ, в якому він служить:
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/7XiXP8oQsk
💳Номер картки банки
4441 1111 2338 6066
27.03.202516:19
Що ви знаєте про свою родину? Чи відомі вам шляхи ваших предків? Якщо так, то до якого покоління вдалося знайти інформацію? Генеалогія вважається одним з найпопулярніших хобі в усьому світі, і сьогодні ми теж поговоримо про неї.
Цей випуск ми вирішили зробити прикладним і розповісти про те, як досліджувати сімейну історію. Для цього в гості завітав професійний генеалог Сергій Фазульянов @fazulyanov. А розпитувати його буде Анна Ніколаєва, авторка книжки-практичного путівника у світ генеалогії «А тепер і спитати немає в кого», науковим редактором якої став пан Сергій.
Вмикайте наш випуск, щоб дізнатися:
🧬 З чого почати досліджувати свій рід?
🧬 Що можна знайти в архівах?
🧬 Де шукати інформацію про предків емігрантів?
🧬 Про що можуть розповісти ДНК-тести?
🧬 Що особливого у генетичному коді українців?
https://www.youtube.com/watch?v=mj1NlEw_SJA
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
Цей випуск ми вирішили зробити прикладним і розповісти про те, як досліджувати сімейну історію. Для цього в гості завітав професійний генеалог Сергій Фазульянов @fazulyanov. А розпитувати його буде Анна Ніколаєва, авторка книжки-практичного путівника у світ генеалогії «А тепер і спитати немає в кого», науковим редактором якої став пан Сергій.
Вмикайте наш випуск, щоб дізнатися:
🧬 З чого почати досліджувати свій рід?
🧬 Що можна знайти в архівах?
🧬 Де шукати інформацію про предків емігрантів?
🧬 Про що можуть розповісти ДНК-тести?
🧬 Що особливого у генетичному коді українців?
https://www.youtube.com/watch?v=mj1NlEw_SJA
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
13.03.202519:53
У часи, коли до медицини у широкої верстви населення доступу не було, за лікуванням зверталися до так званих народних лікарів. Подекуди сьогодні теж продовжують це робити. Викачування яйцем? Виливання воском? А як щодо зняття вінця безшлюбності чи пошуку зниклої речі? Такі послуги надають бабки, відуни, шептухи, знахарі або ж, як їх звуть науковці, магічні консультанти. У новому випуску подкасту Пороблено ми вирішили детальніше розібрати майстрів магічного лікування та розповісти про специфіку їхніх практик. Вмикайте новий випуск, щоб дізнатися:
👵 Чому шептух так називають?
👵 Чим знахарі відрізняються від відьом?
👵 Звідки магічні консультанти беруть свої знання та як проводять свої сеанси зцілення?
👵 Як відновлюють сили після сеансів?
👵 У якій формі приймають подяку та як ставляться до грошової винагороди?
👵 Які сучасні технології впливають на традиційні практики шептух?
Дивитися випуск, щоб дізнатися всі подробиці:
https://www.youtube.com/watch?v=XbcjqBPJLEg
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
👵 Чому шептух так називають?
👵 Чим знахарі відрізняються від відьом?
👵 Звідки магічні консультанти беруть свої знання та як проводять свої сеанси зцілення?
👵 Як відновлюють сили після сеансів?
👵 У якій формі приймають подяку та як ставляться до грошової винагороди?
👵 Які сучасні технології впливають на традиційні практики шептух?
Дивитися випуск, щоб дізнатися всі подробиці:
https://www.youtube.com/watch?v=XbcjqBPJLEg
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
06.03.202517:34
Наш ювілейний випуск присвячений українським жінкам і їхній боротьбі за власний голос. У гостях у “Пороблено” Ірина Ніколайчук – літературознавиця, критикиня, головна редакторка видавництва “Creative women publishing”. У цьому епізоді нас особливо цікавлять:
👱♀️ боротьба зі стереотипами довкола 8 березня,
👱♀️ історія зародження українського фемінізму,
👱♀️ як і коли постало Товариство руських женщин,
👱♀️ навіщо потрібен був жіночий альманах “Перший вінок”,
👱♀️ стосунки тих, хто був залучений у процес видання (запасіться попкорном і келихом вина!).
Вмикайте випуск, щоб дізнатися про закручені перипетії у підготовці видання, за що би могли закенселити Івана Франка сьогодні та які токсичні стосунки могла би обговорювати Леся Українка зі своїм психотерапевтом:
https://www.youtube.com/watch?v=NGi9sy1FRO0
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
А ще у вас є змога виграти історичне перевидання «Першого вінка» та «Ті, хто творили "Перший вінок"» від Creative Women Publishing. Для цього треба лишити коментар під відео про українську письменницю, чиї твори повпливали на вас особливим чином.
👱♀️ боротьба зі стереотипами довкола 8 березня,
👱♀️ історія зародження українського фемінізму,
👱♀️ як і коли постало Товариство руських женщин,
👱♀️ навіщо потрібен був жіночий альманах “Перший вінок”,
👱♀️ стосунки тих, хто був залучений у процес видання (запасіться попкорном і келихом вина!).
Вмикайте випуск, щоб дізнатися про закручені перипетії у підготовці видання, за що би могли закенселити Івана Франка сьогодні та які токсичні стосунки могла би обговорювати Леся Українка зі своїм психотерапевтом:
https://www.youtube.com/watch?v=NGi9sy1FRO0
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
А ще у вас є змога виграти історичне перевидання «Першого вінка» та «Ті, хто творили "Перший вінок"» від Creative Women Publishing. Для цього треба лишити коментар під відео про українську письменницю, чиї твори повпливали на вас особливим чином.
20.02.202517:46
Остання декада лютого закарбувалася як найтемніший час у новітній українській історії. Розстріли Небесної сотні на Майдані, початок російсько-української війни, анексія Криму, повномасштабне вторгнення, і ось нині черговий надскладний період, пов’язаний із тиском щодо перемовин. Війни супроводжують людство впродовж усієї його історії. У цьому випуску “Пороблено” антропологиня, кандидатка історичних наук, викладачка Київської школи економіки та авторка телеграм-каналу @anthropologynka Тіна Полек розповідає, чому люди починають війни, якою є природа насилля і як її вивчають антропологи.
У цьому епізоді ви дізнаєтеся:
📍 Що таке антропологія війни?
📍 Чому стає можливий геноцид?
📍 Яка в ньому роль пропаганди?
📍Як антропологи співпрацювали з урядами в часи воєнні та післявоєнні та що з цього вийшло?
📍 Як змінилося ставлення до українських і російських науковців з початком повномасштабного вторгнення?
Дивитися епізод на YouTube:
https://www.youtube.com/watch?v=kmImvhh7gGA
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
У цьому епізоді ви дізнаєтеся:
📍 Що таке антропологія війни?
📍 Чому стає можливий геноцид?
📍 Яка в ньому роль пропаганди?
📍Як антропологи співпрацювали з урядами в часи воєнні та післявоєнні та що з цього вийшло?
📍 Як змінилося ставлення до українських і російських науковців з початком повномасштабного вторгнення?
Дивитися епізод на YouTube:
https://www.youtube.com/watch?v=kmImvhh7gGA
Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу:
https://linktr.ee/porobleno
दिखाया गया 1 - 24 का 105
अधिक कार्यक्षमता अनलॉक करने के लिए लॉगिन करें।