Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Нотатки орієнталіста. Orientalist notes avatar
Нотатки орієнталіста. Orientalist notes
Нотатки орієнталіста. Orientalist notes avatar
Нотатки орієнталіста. Orientalist notes
Жінки за чаєм (1905), від Мохаммеда Алі Нагаша, сучасного іранського художника.
#чай #Іран
🎙Інтерв'ю на "Українському радіо" з Юрієм Радченком, про караїмів у Центрально-Східній Європі. Короткий виклад нашої вчорашньої розмови. Фото: Караїмський сквер в м. Тракай, у Литві.
#караїми #інтервю #Крим #Україна
https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=4285000&fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR1hT8eO_MCbj8ESYbb6YxLWpSc5SBDm8eEnjGOhs0gkKk-hiRiABLhx7mg_aem__ByTOZQfXZ3mEd6ZJ_ZPPA
✍Запрошуємо на презентацію нашого науково-популярного видання «Хотинська війна 1621 р. Козацька звитяга, османські амбіції та європейське майбутнє» («Кліо», 2024). На заході можна буде поспілкуватися з авторами видання (в тому числі і зі мною), а також придбати примірник у представників видавництва.
📌19 лютого в Національному музеї історії України за адресою вул. Володимирська, 2. Початок о 16:00.
Вхід на подію вільний. Деталі по подію, авторів і партнерів видання за посиланням:
#анонс #книга #презентація #Хотин_1621
https://facebook.com/events/s/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8-%D1%85%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B2%D1%96/483933474570240/
12.02.202508:33
На дружньому каналі Історія без міфів вийшов новий випуск, присвячений феномену українського козацтва: політичній традиції, військовій культурі, суспільній організації. Гість випуску, Олексій Сокирко, приділяє особливу увагу також і глобальній мілітарній революції та її впливу на "степову війну" у Східній Євопі, яка фактично й поклала кінець Степовому кордону наприкінці 17 ст. Хто ще не придбав нову книгу пана Олексія про "Козацький Марс" - дуже раджу це зробити.
#відео #фронтир #Україна
https://www.youtube.com/watch?v=rboeHIBlC1s
06.02.202508:47
Про османські підрозділи на Галичині в часи Першої світової останнім часом активно пишуть. Більше про цю тему можна дізнатись наприклад тут:
https://zbruc.eu/node/53876
#текст #стаття #Османська_імперія
Давно не було японських котів:
🖼Чорний кіт, від Тошиюкі Енокі (нар. у 1961), сучасного японського художника. В одному з інтерв'ю він говорить, що у своїх роботах використовує досвід реставрації давніх творів мистецтва - японських та європейських. Йому подобається те, як час накладає особливий відбиток на картинах чи артефактах, що виражається у їх відтінках та фактурі. Художник називає це "дозріванням матеріалу". Тошиюкі Енокі намагається враховувати ці природні поцеси ще на етапі задуму своїх картин, що надає його роботам впізнаваного стилю.
#японія #мистецтво #кіт
03.04.202509:25
Зараз маю завершити одразу кілька статей, тож поки канал не дуже активний. Але нещодавно були запитання з приводу інтерв’ю на тему колоніалізму, деколонізації та спадщини корінних народів в музеї. Вирішив зробити підбірку своїх і партнерських матеріалів, заснованих на досвіді виставки «Miras. Спадщина», який з жовтня 2022 р. ми втілюємо спільно з кримськотатарською ГО "Алєм":

🎥Відео на дружньому каналі "Porobleno", де ми говоримо про колоніальні образи, осмислення Криму та погляд на культурну спадщину корінних народів. Трохи емоційна, але щира розмова:
https://www.youtube.com/watch?v=IJQikanOsI0

🎥Ще один випуск на Porobleno про культуру кримських татар, зв'язок живих традицій зі "спадщиною", а також взаємозв'язок спадщини "матеріальної" та "нематеріальною":
https://www.youtube.com/watch?v=H3XDUQx11Q8

🎥Серія з 10 роликів для проєкту "У пошуках ідентичності", про Крим, постколоніалізм, деколонізацію, ідентичність та їх зв'язок з культурною спадщиною. Кожен ролик тривалістю від 3 до 5 хвилин (даю одне посилання на весь плейлист). Вперше знімався у такому форматі, трохи хвилювався, але вийшло змістовно:
https://www.youtube.com/watch?v=KYwcUiX4Vsw&list=PLpBRE6fTmetprLF1D4bl_LdZmq6zofg8s

🎙️Інтерв'ю (аудіо) на "Українському радіо", про видання "Спадщина. Miras. The Heritage". Що ми розуміємо під словом "Спадщина"? Як музейні колекції й артефакти пов'язані з живими людьми? Що ці артефакти розповідають про культуру, світогляд та спосіб життя носіїв культури кримськотатарського народу? Як артефакти дають можливість осмислювати власну ідентичність, говорити про долі окремих людей та цілого народу? Чому важливо говорити не лише про факти і події, але й про сенси?:
https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=4044478&fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR2IHDi4kLYjEFxAS7SuPtkvAGglr40AtFlaTw9yh7Va-kDiHKChjfFIpNI_aem_PC8N2JGqhTAZifF3pw844Q

📝Інтерв'ю (текст) для "Кримськотатарського ресурсного центру", про досвід виставки й видання "Miras": "Ми намагались створювати видання й виставку так, щоб за речами історичної чи мистецької цінності завжди можна було побачити людей. Розказати про їхні долі. Саме цей контекст і відрізняє живу спадщину від, так би мовити, "археологічних культур".
https://ctrcenter.org/uk/vydannya-miras-spadshhyna-the-heritage?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR00UQ_NsI0Xq6fCF-cjpfjx4hMnpPpmissWJaJPgkqDKclkWn20Ns_LR8I_aem_EFX__4y15C75kRMV8ixbag

📝Інтерв'ю (текст) моєї колеги Марії Прокопенко з Мурвет Аметовою, яка розповідає про історію своєї родини через призму збережених сімейних фотографій. Готуючи ілюстації для виставки "Miras" ми збирали фотографії з родинних колекцій, щоб відвідувачі могли дізнаватись про спадщину кримських татар саме через призму особистих історій, а не "типажів" (з листівок чи безконтекстних "фото з інтернету"). Чому важливо зберігати, фіксувати та осмислювати особистий досвід старшого покоління? Можете дізнатись на прикладі цього інтерв'ю:
https://nmiu.org/posts/105

📝Ще одне інтерв'ю (текст) моєї колеги Марії Прокопенко, цього разу зі мною: про колоніалізм, деколонізацію та "музей, як контактну зону". Знову ж таки - через призму спадщини кримських татар та досвіду виставки "Miras":
https://nmiu.org/posts/384

📌Дякую моїм друзям і колегам за інтерес до цієї теми й надану можливість поділитись своїми роздумами. А ще - відвідувачам виставки, які за час її існування з жовтня 2022 р. привнесли багато "особистого" у наші заходи. Далі буде.
#колоніалізм #деколонізація #інтервю #відео #постколоніалізм #роздуми #Крим #кримські_татари
04.03.202511:07
Запрошую на цікаву лекцію в рамках "Історичного клубу" від Польського інституту в Києві, присвячену одному з корінних народів України. Цього разу тема розмови: "Караїми у Центрально-Східній Європі: культура, релігія, ідентичність". Буду на цій події модератором, тож побачимось.
📌12 березня о 19:00;
📌Книгарня Сенс, вул. Хрещатик, 34.
Реєстрація обов'язкова:
#караїми #Крим #лекція #анонс
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeic6wGlD7cbIH7Psc9g2SkXWK5o0RY5siwtJcCoqEW5RiJMQ/viewform?
📚Запрошую на презентацію історичних романів Олександри Шутко про Крим - «Кривава Кафа. Перерваний шлях Шехзаде» і «Кривава Кафа. Війна за османський трон». Я буду тут модератором, тож побачимось.
📌15 лютого (субота), 17:00
📌Адреса музею: м. Київ, вул. Лаврська, 9, корпус 12 (на території Києво-Печерської Лаври). Вхід вільний.
Деталі за посиланням:
#анонс #Крим #презентація
https://facebook.com/events/s/%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0-%D1%88%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83%D1%94-%D1%96%D1%81%D1%82/605693138768913/
10.02.202509:51
Стереоскоп – це оптичний «бінокль» для перегляду «об’ємних» знімків, або ж «стереопар». Ефект об’ємності в них створювався завдяки різній відстані між знімками та специфічному куту заломлення світла. Дуже дешевий і популярний для свого часу пристрій, відкриття технології якого приписують англійському фізику Чарльзу Вітстону (1802-1875). Як і більшість винаходів, стереоскоп створювали для наукових досліджень, але найбільшу популярність він здобув у комерційному напрямку «об’ємних фотографій» в другій пол. 19 – на поч. 20 ст. На відміну від фото, цей жанр з самого початку не претендував на мистецтво й сприймався як розвага. Прилад коштував дуже дешево, а стереопари виготовляли як листівки – з відомими творами мистецтва, знаковими місцями, видами «далеких країв» чи популярних туристичних маршрутів. Став у пригоді цей «девайс» також і етнографам, які фіксували на стереопарах сюжети, костюми, місця, які досліджували. Окремим популярним напрямком був орієнтальний жанр – з типажами та «екзотичними» місцями, до яких можна було здійснити «віртуальну 3d мандрівку». До кожної такої серії стереопар випускали «Пояснювальний текст», у якому стисло розповідали про звичаї, історію, вірування й спосіб життя місцевого населення. В Російській імперії були цілі серії таких стереопар з супровідним текстом, присвячені т.з. «національним регіонам та інородцям». Зокрема про Крим, Кавказ, Сибір, Туркестан (Центральну Азію загалом), тощо.
📝До серії "Крим" 1910 р. супровідний текст писав Бесчинский А.Я. "Пояснительный текст к серии Крым", 1908. Згодом трохи детальніше напишу про цю серію.
#фото #Крим
06.02.202508:42
Про османських солдатів на Галичині, турецькі пісні замість колискової та перше знайомство з тюркським світом.
📚Читаю далі з великим інтересом нове видання "Омелян Пріцак: повернення до України" (упорядниця Таїсія Сидорчук, 2024), де зібрані інтерв'ю й дописи знакового українського сходознавця. Цікавий фрагмент з автобіографії дослідника, у якому він говорить про те, як особистий (часто навіть несвідомий) досвід здобутий в дитинстві, вплинув на його сприйняття тюркського світу:
✍️«Кілька обставин зробили з мене тюрколога. Три з них були несвідомими, і перша насправді почалась в 1916 році – за три роки до мого народження. Солдати Османської імперії, союзниці Австро-Угорської імперії, тоді розміщувались в Галичині. Один загін прибув до Луки – містечка, де жила моя мама, а дідусь довгий час виконував обов’язки голови громади. Будинок мого дідуся (де пізніше народився я) був розташований на краю дуже великого лугу. Неподалік проходили муштру османські солдати, і їхні меланхолійні пісні було чутно в покоях моєї матері та її молодшої сестри. Дівчатка почали наспівувати дивні мелодії та повторювати їхні іноземні слова. Османські офіцери часто навідувались до дідуся: як офіційно, так і неформально. Іноді до їхньої компанії допускалися й дівчата, незважаючи на пуританські звичаї, властиві добі правління Франца Йосипа, що переживали в той час на Галичині, а також попри те, що османські офіцери, які були мусульманами, заледве знали, як розмовляти з дівчатами-християнками. Сестри за будь якої нагоди просили офіцерів, які також розмовляли німецькою, виправити їхні «турецькі тексти». Вони вивчали основи розмови османо-турецької мови й навчились співати кілька популярних пісень типу турецьких mani (народних пісень, що складались з чотирьох рядків), а також османські військові марші.
Досі пам’ятаю, що в ранньому дитинстві мама часто співала мені перед сном турецькі мелодії. Мої перші дитячі пісеньки були турецькими, і деякі з них я пам’ятаю донині. Матір також навчила мене рахувати по-турецьки від одного до ста й говорити кілька речень, не маючи, природно, жодного уявлення про граматику або структуру мови…».
#текст #книга #Османська_імперія
🖼Кримські татари у французькій праці про історію Османської імперії, авторства Ігнатія Мураджи д’Оссона (Тосуняна) (1740-1807), відомого вірменського сходознавця, історика і дипломата, який прагнув написати комплексну історію Османської імперії. Автор народився у Стамбулі, в вірменській католицькій родині. Його батько служив при шведському посольстві у Османській імперії. Згодом, він привів туди власного сина, який завдяки знанню арабської та турецької мов збудував кар’єру на дипломатичній службі Швеції й Франції, отримав там дворянство, землю й низку високих державних нагород. Ігнатій д’Оссон (Тосунян) прагнув описати правління султана Селіма ІІ (сина Роксолани), але отримавши дозвіл працювати з османськими джерелами, в результаті зібрав матеріали на серію ілюстрованих видань «Tableau Général de l’Empire Othoman» про історію Османської імперії, які завершив та опублікував у Франції напередодні революції (у 1788 та 1789 роках).
#мистецтво #Османська_імперія #Стамбул #Крим #кримські_татари
से पुनः पोस्ट किया:
Обранці духів ✙ avatar
Обранці духів ✙
В суботу 29 березня, о 18:00 в Музеї-майстерні АРВМ (Київ, вул. Малопідвальна, 10Б) відбудеться лекція на тему «Птах-Творець: космогонічні міфи корінних народів Північної Азії».

Мабуть, кожен із нас бодай раз чув про шаманські традиції народів Півночі або бачив їхнє зображення у книгах чи фільмах. Напевно, вам знайомі мотиви Світового Дерева або легенди про Ворона Кутха. Однак не всі знають, що в багатьох космогонічних міфах цих народів ключову роль відіграє саме Птах – як творець або посланець Творця світу, посередник між світами, носій мудрості й трикстер.

Корінні народи Північної Азії – евенки, якути, нанайці, чукчі та інші – здавна переказували історії про птаха, який пірнав у первісний океан і здіймав землю з дна, або ж про Ворона Кутха з його неймовірними пригодами.

Реєстрація: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSe9AtmSASyICzlxA06jyJwsp2cbnWl51L_mdpDmqPteYzgnZA/viewform

Лектор: Віталій Щепанський, кандидат філософських наук (Ph.D.), релігієзнавець.
04.03.202511:07
12.02.202508:40
Нагадую також подивитись випуск і за моєї участі, раптом хтось пропустив😊
🖼Знайшов собі в колекцію стереопару з інтерʼєром кримськотатарської мечеті: «Татарская мечеть внутри». Один парний знімок з серії «Крим» (Стереографическое издательство «Светъ», 1910).
#Крим #мистецтво #колекція
04.02.202507:21
Дуже люблю різноманітні «Книги костюмів», як «європейські» так і «східні». Вони завжди мають багато деталей та неочевидних контекстів.
Багато цих книг передають типажі у стандартних, часто відтворюваних одноманітних позах. Ілюстрації містять акцент на «клейнодах», професійних, станових чи конфесійних ознаках. Виконані малюнки у 2D (так би мовити), без «зорового контакту», «художньої перспективи» й інших атрибутів, які би порушували обмеження на зображення живих істот в ісламі. В Стамбулі, та інших великих містах, було багато мініатюристів, які за доступні гроші виготовляли подібні ілюстрації для купців, мандрівників, дипломатів. Ці ілюстрації згодом могли доповнюватись вже самими замовниками (латинською, італійською, німецькою, шведською мовами), переростаючи у справжні «енциклопедії» з суб’єктивними враженнями та довідковими відомостями про історію, географію, культуру країн і регіонів. Торгівельний потенціал, шляхи сполучення, ендемічні хвороби, флору та фауну. А також їх мешканців. Книги костюмів презентували європейським правителям та знаті, привозили як дуже вартісний сувенір, або ж ефекту «презентацію\звіт» про здійснену роботу. Інколи – як своєрідне свідчення власної експертності в «східних справах». Таке собі навіть «резюме». На основі цих типажів і заміток цілі покоління науковців, філософів, митців уявляли собі «орієнт», відтворюючи образ його мешканців у чисельних творах вже європейського мистецтва. А політики навіть будували дипломатичні чи військові стратегії.
#роздуми #текст #книга_костюмів
13.01.202509:17
Нещодавно український парламент визнав геноцид черкеського народу. Російський колоніалізм на Кавказі, визвольна війна та трагічна доля його народів – це теми, які досить виразно представлені в творах українських письменників, дослідників, журналістів різних поколінь. З-поміж іншого, тут накладається відбиток ще й «українського контексту»: одні автори порівнювали російські колоніальні практики на Кавказі зі схожим досвідом регіонів України (зокрема Криму, Причорномор’я, Слобожанщини); інших авторів цікавила доля українських колоністів, якими російський уряд намагався заселяти Кавказ, а згодом - прагнув перебудувати їх ідентичність на загальноросійську.

📚Одним з таких творів, що піднімає питання трагічної долі черкесів та російського колоніалізму, є нарис «Кубань» (1928), від Петра Лісового (Сващенка, 1891-1937), українського письменника, журналіста та ветерана Першої світової, якого сталінський режим репресував у 1937 році. Петро Лісовий відвідав Кубань за розпорядженням газети «Вісті ВУЦВК» у 1927 р., щоб ознайомитись з «національно-культурним будівництвом в регіоні». Тут його провідником був давній приятель Гаврило Доброскок. Він показав Лісовому навколишні місця та відвіз до аулу Афінсіп в Адигеї. Репортаж про Кубань був оформлений вже у Харкові після повернення. Цей нарис став фатальним для журналіста і згодом буде використаний як один з доказів його «контрреволюційної та націоналістичної діяльності». Трохи більше про життя Петра Лісового раджу почитати у статті Ярини Цимбал на Локальній історії. Посилання даю у коментарях.
Твір «Кубань» 1928 р. багато чим може зацікавити дослідників. З художньої точки зору він написаний як тревелог, сповнений «духом фронтиру». Поруч з цим, у творі присутні орієнтальні типажі, зокрема жителів аулу Афінсіп. Про їх традиційну культуру та спосіб життя автор пише у контексті «пережитків складного минулого», яким покладе край нова влада і невідворотна модернізація. Теза, яка відображає загальні ідеї свого часу.
Напередодні поїздки на Кубань Лісовий уважно вивчав історію регіону та обставини його колонізації. У творі багато цитат, посилань, власних роздумів про долю черкесів, а також їх відносини з російською владою та козаками-поселенцями. Піднімається питання методів заселення Кавказу царським урядом, через знищення традиційного господарства й еліти місцевих народів👇
#текст #Кавказ #Україна #колоніалізм
«Для нас деколонізація обумовлена необхідністю виживання»
✍️"Такий (наш - авт.) досвід є новим для багатьох провідних музеїв світу. Ба більше, досвід, який ми здобуваємо й осмислюємо нині, майже не зрозумілий багатьом нашим колегам в Європі чи Америці. Адже для них «наука поза політикою», а деколонізація – це просто науково-філософська концепція, у якій ідеться про минуле, а не про сьогодення. Але для нас деколонізація ініційована історичною необхідністю виживання. Це не "примха" чи "тренд". Це те, що необхідно зробити зараз, бо для наступних поколінь може бути запізно...".
📌Поговорили трохи з колегою Марією про "деколонізацію", "музей, як контактну зону" та спадщину корінних народів (зокрема досвід виставки "Miras. Спадщина"). Вийшло ціле інтерв'ю для музейного блогу, з яким запрошую ознайомитись:
#музей #деколонізація #постколоніалізм #текст #Крим #кримські_татари #роздуми #контактна_зона
https://nmiu.org/posts/384
से पुनः पोस्ट किया:
Пороблено Подкаст avatar
Пороблено Подкаст
27.02.202517:33
26 лютого відзначається День кримського спротиву російській окупації. Тож сьогоднішній 99-й епізод “Пороблено” ми присвячуємо кримським татарам та їхній багатій культурі. Говоримо з Олексієм Савченком @orientalistnotes — істориком, кандидатом історичних наук, провідним науковим співробітником Скарбниці Національного музею історії України, дослідником історії та культури кримських татар про таке:

Яким був традиційний одяг кримських татар і татарок?
Що можна було зчитати з їхнього зовнішнього вигляду?
Які деталі одягу спеціально готували до весілля?
Які прикраси їх оточували?
Яке значення вони мали в обрядах та в повсякденному житті?
Якого значення надавали запахам у культурі кримських татар?
Скільки ритуальних кавових церемоній існує в цього народу та чим заміняли каву в найскрутніші часи?

Сьогодні за допомогою цих речей ми можемо говорити про кримськотатарську історію. Ознайомитися з багатою спадщиною цього народу можна, відвідавши виставку “Miras. Спадщина” в Скарбниці Національного музею історії України, співкуратором якої виступив Олексій. А ми запрошуємо вас переглянути цей неймовірно цікавий епізод:

https://www.youtube.com/watch?v=H3XDUQx11Q8
से पुनः पोस्ट किया:
Нотатки орієнталіста. Orientalist notes avatar
Нотатки орієнталіста. Orientalist notes
12.02.202508:40
У продовження теми нещодавньої лекції «Польсько-литовські татари в історії України» записали розмову про соціальний, мілітарний, культурний вплив польсько-литовських та кримських татар. Підняли багато цікавих тем:
про феномен «татарського осадництва» на українських землях Великого князівства Литовського й Речі Посполитої (як «півночі», так і степових рубежів»), «Татарські вулиці» в українських містах, татарських воїнів, дипломатів і тлумачів на службі у князів і шляхти; Ну і звісно – про долю татарських осадників на Київщині, Волині, Поділлі, Галичині;
Обговорили й більш ширші теми про дипломатичні взаємини, фронтирні спільноти, комунікації\взаємини на Степовому кордоні Європи. А також стереотипи про те, що активні контакти зі «Сходом» мала лише «південна периферія»;
Трохи переживав за те, щоб висвітлити таку багатогранну та цікаву тему лаконічно, але вийшло ніби добре. Дякую Євгену Мочалову та команді проєкту за професіоналізм і змістовну розмову. Далі буде🙂
#Україна #Крим #кримські_татари #татари_липки #відео #інтервю
https://www.youtube.com/watch?v=tTY5XKgKX0M&t=2643s
06.02.202511:48
🎥В коментарях скинули коротке відео про меморіал турецьким воякам у с. Лопушня:
✍️"У селі Лопушня на Івано-Франківщині знаходиться меморіальне військове кладовище османських воїнів, які загинули на Галицькому фронті у 1916-1917 роках під час Першої світової війни. Виконуючи свої союзницькі зобов'язання, турецький військовий міністр Енвер Паша (Enver Paşa) запропонував німцям і австрійцям допомогу у живій силі й озброєннях. Турецькі військові частини вступили у війну на боці Австро-Угорської імперії проти царської Росії. Турки добиралися в Україну міжконтинентальною залізницею Багдад–Берлін близько двох тижнів. Стамбул скерував в Галичину 40-тисячний корпус під командуванням генерала Севата Чобанлі. Неподалік, на узгір’ях гори Лисоні турецькі резервісти підсилювали позиції 35-го австро-угорського піхотного полку та полку Українських Січових Стрільців, які тримали там оборону. Українці також підсилювали контрнаступ турків і повертали в росіян втрачені раніше турками позиції. Всього на Галицькому фронті в часи Першої світової війни загинуло 12 тисяч турецьких воїнів, а тут покояться 200 загиблих бійців. У 2016 зусиллями місцевої громади та турецького посольства в Україні тут урочисто відкрили оновлений меморіал. Він побудований у вигляді каскаду, у верхній частині якого обеліск сторічної давності, а внизу — сучасний. На світлому обеліску є традиційні для тюркських поховань написи османською арабською мовою. Вгорі під півмісяцем написано “Він - Вічно Сущий”. Довший напис розбірливий частково, тут вдається прочитати “над їхніми душами прочитай Суру Аль-Фатіха” - Це назва першого і найважливішого розділу Корану, що коротко викладає головні догмати ісламу. Нижній напис означає “1807 рік”. Відомо, що в той рік відбувалася Афонська битва між Османською та Російською імперіями".
https://www.youtube.com/watch?v=TiGPnAP66xQ
#Османська_імперія #відео
Кримські татари в книзі «Костюми Двору Великого Сеньйора» (Costumes de la Cour du Grand Seigneur). «Книгу костюмів» було укладено близько 1630 році. Вона містить 149 ілюстрацій з коментарями й описами італійською мовою. Це образи й типажі Османської імперії та підданих султана: чиновників, воїнів, професій, релігій і національних спільнот, які репрезентують державний устрій, військову могутність, суспільний уклад та зовнішній вигляд «Pax Ottomanica». На ілюстраціях: «Татарський хан» (Ґерай), «Татарський воїн» та «Посильний» (улак). «Посильний» має «роздвоєну» нагайку – характерний атрибут важливого «держслужбовця», який відповідав за доставку листів (довгий час це важливий обов'язок саме кримськотатарських вершників у османів).
#Крим #кримські_татари #мистецтво #книга_костюмів
10.01.202511:10
Останнім часом не було можливості писати на каналі. Але невеличкий позитив - за цей час поповнив свою колекцію ще кількома листівками початку 20 ст.
🖼️Кримськотатарські дівчата (заміжня жінка та дівчина), з популярної серії листівок «Types de Tartarie» («Татарські типи»). Орієнтальні типажі, від відомої шведської фірми Granbergs Konstindustri Aktiebolag (або ж «GKA»). Початок 20 ст. Одну листівку відправили з Криму до Дніпра (тогочасний Катеринослав), з супровідним текстом французькою мовою. Детальніше про листівки й тих, хто на них зображений, напишу трохи згодом.
Карл Густаав Гранберг (1865-1923) був одним з найбільших видавців листівок на рубежі 19 – початку 20 століть. Він друкував на картках відомі твори живопису, фотографії пейзажів, види європейських країн та міст. Згодом вийшов на американський та азійський ринки. Чимало листівок його фірма надрукувала з видами Російської імперії та орієнтальними сюжетами різних національних спільнот.
#Крим #кримські_татари #колекція #листівка #мистецтво
दिखाया गया 1 - 24 का 70
अधिक कार्यक्षमता अनलॉक करने के लिए लॉगिन करें।