"Верхи на шатлі" Майка Маллейна #відгук
Жанр: космічний нонфік
Видавництво: @beardedtamarin
Майк Маллейн — астронавт NASA, полковник ВПС США у відставці. Він тричі літав у космос, а його кар'єра астронавта припала на найбурхливіші роки розвитку програми космічних шатлів.
Маллейн у своїй книзі знімає рожеві окуляри з мрійників, які мають надто ідеалізоване уявлення про професію астронавта. Його історії дуже приземлені, місцями грубі та непристойні, але при цьому дуже людські. Йому на диво легко вдається поєднувати пояснення роботи твердопаливних ракет з детальним описом того, як він ставив собі клізму.
Разом з тим це й історія про втілення мрії. Про маленького хлопчика, який разом з батьком запускав саморобні ракети та марив небом. Про дорослого чоловіка, який кожен свій політ в космос з готовністю сприймав як потенційно останню мандрівку в житті — і все одно ними захоплювався й з нетерпінням чекав наступної.
Маллейн не боїться показати темну сторону роботи в NASA:
🔴критичні проблеми в комунікації з керівництвом, які створили дуже нездорову атмосферу в колективі;
🔴надмірний поспіх та ігнорування зауважень фахівців, які зрештою привели до катастрофи спершу "Челленджера", а потім і "Колумбії";
🔴виклики, з якими стикаються рідні астронавтів, вимушені раз за разом спостерігати за польотами, що, ймовірно, можуть завершитись катастрофою для їх близьких.
Несподівано, це історія і про долання сексистських стереотипів. Маллейн насміхається над собою колишнім — токсично маскулінним чоловіком, який не вмів нормально поводитись з жінками-колегами та спершу навіть не сприймав їх за кваліфікованих фахівців. Це змінилось з часом і цей його шлях до подолання внутрішніх упереджень — безцінний.
Ця книга — неймовірна мандрівка. Я сміялась й плакала, милувалась й обурювалась, жахалась і захоплювалась. Один з найбільш емоційних нонфіків, коли-небудь прочитаних мною. Абсолютно заслужене 9/10.
