А поки качається OblIVion, давайте я таки поділюся враженнями від художньої кінострічки "Шахтарське ремесло", або ж "Копай-Майструй". Minecraft, раптом шо.
Сказати, що я закохався в цю стрічку, я, звичайно ж, сказати не можу, але цей фільм надійно застовбив собі місце в списку фільмів, які можна переглядати як не щороку, то раз на кілька то точно. Якщо вас цікавила виключно стисла думка щодо фільму, далі можете не читати, це все.
Коли тільки анонсували Minecraft: Movie, моєю першою думкою була "ну і похуй". Але коли я дізнався, що там гратиме Джек Блек, моя внутрішня попередня оцінка миттєво змінилась з "якато єбаніна" до "з дітьми точно сходим".
І шо? І очікування мої справдилися вдесятеро. На екрані відбувся один з найулюбленіших моїх жанрів — "студія від нас відʼєбалась і ми робим те, що хочем". Я обожнюю такі капусники, коли відомі актори виходять за рамки своїх амплуа і вже не грають, а з величезним задоволенням дуркують. Це видно. Бо це щиро.
А коли актори на майданчику щирі, то й результат виходить такий, до якого хочеться повертатися. Хто відмовиться дивитися на Джейсона Момоа, який грає довбойоба, який схожий на Пилипа Кіркорова, якого трахнув Степан гіга? Хто відмовиться вкотре дивитися на Джека Блека, який попри сиву бороду має стільки дуркуватости та енергії, ніби йому вічно 20, а бороду просто забути відмити від коксу?
"Майнкрафт" це кіно, яке не заважали робити боси. Це феєрія без особливого сюжету, але на 100% наповнена позитивом і розвагою. Тут тобі і купа відсилок для спільноти, і неглупі жартики для пересічних глядачів, і навіть мама Стифлера.
Інший каст мене шось не особливо цікавив, відверто кажучи, навіть пиздючка вовкулачка з Венсдей, я був усеціло поглинутий хімією двох бородатих дядьків на екрані.
Тож якщо ви ще не сходили на нього, то обовʼязково сходіть, а як не вийде, то однозначно заплануйте до перегляду, коли вийде на стримингах. Бо як і "Барбі", це кіно виявляється зовсім не тим, чим виглядає ззовні.
А тепер до недоліків. Їх я виявив рівно два, і жоден з них не стосується самого фільму.
Недолік перший — прокат англійською був лише кілька тижнів, і завершився акурат перед тим, як ми мали йти в кіно на день народження Сергія ІІІ Сергійовича. Сумно, прикро, але надолужимо.
І недолік другий, стократ підсилений гіркою прикрістю від першого — ВОНИ ПЕРЕОЗВУЧИЛИ ПІСНІ ДЖЕКА БЛЕКА. Ну бля, ну люди дорогі. Я навіть не знаю, як пояснити глибину морального падіння відповідальних за це рішення. Переспівати Джека Блека — це як намагатися переспівати Джека Блека. Будь-хто видаватиметься безголосою качкою. А це ДЖЕК БЛЕК. Людина, яка подарувала світу Pick Of Destiny.
Короче, йдіть, йдіть, і навіть не роздумуйте. Беріть дітисьок, друзів, татів, мамів, смішно й весело буде всім.