компот із метеликів 🦋
тут крадені вірші.
тут некрадені вірші: @serpokryljna
тут адмін: @ptaszynyj
тут некрадені вірші: @serpokryljna
тут адмін: @ptaszynyj
TGlist रेटिंग
0
0
प्रकारसार्वजनिक
सत्यापन
असत्यापितविश्वसनीयता
अविश्वसनीयस्थान
भाषाअन्य
चैनल निर्माण की तिथिDec 24, 2018
TGlist में जोड़ा गया
Sep 18, 2023समूह "компот із метеликів 🦋" में नवीनतम पोस्ट
11.04.202502:35
МІРА МАЛЬСЬКА
березень
березень
масним графітовим олівцем
наводить товсте гілляччя —
оголення післязимового бруду
кінофестиваль артгаузу
березень
шарудить целофановими пакетами
в зубах парканів
були б «еко»
то розкладалися б
але тут не їх ареал розповсюдження
червонокнижна рідкість
якщо вже чесно
а ось борозни рівчаків у злежаному високому різнотравʼї
яке так хочеться вичесати
до зеленої крові землі
де вони?
де люди?
які палять метуть і сіють
де ті хто бере на себе сміливість відміряти ще кілька місяців уперед
спочатку насінням
а потім самим врожаєм
коли вже залисини розкресленої землі
укриє густий підпушок
полегшення для очей —
зона майбутнього росту
не плутати з ростом майбутнього
березень
березень
масним графітовим олівцем
наводить товсте гілляччя —
оголення післязимового бруду
кінофестиваль артгаузу
березень
шарудить целофановими пакетами
в зубах парканів
були б «еко»
то розкладалися б
але тут не їх ареал розповсюдження
червонокнижна рідкість
якщо вже чесно
а ось борозни рівчаків у злежаному високому різнотравʼї
яке так хочеться вичесати
до зеленої крові землі
де вони?
де люди?
які палять метуть і сіють
де ті хто бере на себе сміливість відміряти ще кілька місяців уперед
спочатку насінням
а потім самим врожаєм
коли вже залисини розкресленої землі
укриє густий підпушок
полегшення для очей —
зона майбутнього росту
не плутати з ростом майбутнього
10.04.202520:50
Переночуй мене, вишневий мій саде.
Т. Шаповаленко
Переночуй мене, вишневий саде,
Бо це моя остання в світі ніч.
Бо завтра хрест мені на плечі сяде,
Як символ роздоріж і протиріч.
Переночуй мене, вишневий саде,
Вишневий саде, звешся Гефсимань.
Бо завтра, завтра, хрест на плечі сяде,
Як символ — ще чого? ридань? страждань?
А півня крик розбуджено-співучий
Розноситиме вітер по горбах.
Ось вже цілує мене в губи учень,
І чути присмак вишень на губах…
Олександр Ірванець
🦇 #поетичне
Т. Шаповаленко
Переночуй мене, вишневий саде,
Бо це моя остання в світі ніч.
Бо завтра хрест мені на плечі сяде,
Як символ роздоріж і протиріч.
Переночуй мене, вишневий саде,
Вишневий саде, звешся Гефсимань.
Бо завтра, завтра, хрест на плечі сяде,
Як символ — ще чого? ридань? страждань?
А півня крик розбуджено-співучий
Розноситиме вітер по горбах.
Ось вже цілує мене в губи учень,
І чути присмак вишень на губах…
Олександр Ірванець
🦇 #поетичне
से पुनः पोस्ट किया:
сто мене – в мені
08.04.202508:11
кілька днів
ходжу
обійняти поезію
лиш вона
похнюпила носа
й заледве
посміхається
мені
*
сьогодні
не звірши́ться
диво.
ходжу
обійняти поезію
лиш вона
похнюпила носа
й заледве
посміхається
мені
*
сьогодні
не звірши́ться
диво.
07.04.202506:25
ТАРАС МЕЛЬНИЧУК
* * *
а там
де сніг розтав
води прозорої калюжка
завглибшки на півпальця
все інше —
чужина
* * *
а там
де сніг розтав
води прозорої калюжка
завглибшки на півпальця
все інше —
чужина
से पुनः पोस्ट किया:![[nemoderný chalan] | #УкрТґ avatar](/_next/image?url=https%3A%2F%2Fstatic-storm.tglist.com%2Fcec00b3405abffe6ba3d1426a4670a4162ecf33ffa4e67b81867c10371515281%2F82c2308e-2a8c-4174-904e-c4f75134c2e7.jpg%3Fw%3D24%26h%3D24&w=48&q=75)
[nemoderný chalan] | #УкрТґ
07.04.202505:26
МАРЕННЯ
торкнувся неба —
загубив тебе
ліхтарі-забудьці
мовчать вольтово
лиш фосфор сосен
і міста паштет
промчав трамвай
сторінку перегорнуто
(05.08.2024) © В. Новграді-Лецо
#nemodernychalan_кавалкидуші
торкнувся неба —
загубив тебе
ліхтарі-забудьці
мовчать вольтово
лиш фосфор сосен
і міста паштет
промчав трамвай
сторінку перегорнуто
(05.08.2024) © В. Новграді-Лецо
#nemodernychalan_кавалкидуші
से पुनः पोस्ट किया:
splinter
07.04.202502:35
ІДЕАЛІЗОВАНА БІОГРАФІЯ
Затули мої очі
лагідними краєвидами рук
загаси пломінь розуму
м’якого поцілунку нетлею.
Роздягни мене у темряві:
нехай блиском тіла
всякну в теплі бібули стін
і в бліду пам’ять дзеркала.
Юрій Тарнавський
Затули мої очі
лагідними краєвидами рук
загаси пломінь розуму
м’якого поцілунку нетлею.
Роздягни мене у темряві:
нехай блиском тіла
всякну в теплі бібули стін
і в бліду пам’ять дзеркала.
Юрій Тарнавський
06.04.202523:13
TONY HOAGLAND
POWERS
There is something clean and complete about autumn.
The ground looks swept under the trees.
The light has the quality of a mild detergent.
And the mailman walks down the street whistling,
sorting the Bills from the Janes.
Now the convulsions of feeling are over.
Summer has yielded its powers in exchange for peace.
The sun sets like an old commodities trader.
The artist begins to study the art of subtraction.
Turns out the real reason for growing up
was to learn what to do with suffering.
Not being surprised was the answer.
What else do you want to know?
In the grass, energy and matter continue their conversation.
Clouds drift along the horizon.
From somewhere a bulletin arrives:
terrible things in the distance.
But Sweetheart, haven't we had our servings of love?
Our thrilling moments of truth-in-speech:
What are we but monkeys who learned to drive cars,
who have the freedom to read or not to read
Proust:
On the marquee this week, I see
the movie about superheroes is here:
Flame Girl, who throws fireballs at crime.
Elastic Man, who stretches like a rubber band.
Kid Rock with the bulletproof skin.
Our powers are slightly different from theirs, it's true:
but you have the ability never to seem in a hurry
and mine, mine
is the simple, unrated power
to keep both of us amused.
POWERS
There is something clean and complete about autumn.
The ground looks swept under the trees.
The light has the quality of a mild detergent.
And the mailman walks down the street whistling,
sorting the Bills from the Janes.
Now the convulsions of feeling are over.
Summer has yielded its powers in exchange for peace.
The sun sets like an old commodities trader.
The artist begins to study the art of subtraction.
Turns out the real reason for growing up
was to learn what to do with suffering.
Not being surprised was the answer.
What else do you want to know?
In the grass, energy and matter continue their conversation.
Clouds drift along the horizon.
From somewhere a bulletin arrives:
terrible things in the distance.
But Sweetheart, haven't we had our servings of love?
Our thrilling moments of truth-in-speech:
What are we but monkeys who learned to drive cars,
who have the freedom to read or not to read
Proust:
On the marquee this week, I see
the movie about superheroes is here:
Flame Girl, who throws fireballs at crime.
Elastic Man, who stretches like a rubber band.
Kid Rock with the bulletproof skin.
Our powers are slightly different from theirs, it's true:
but you have the ability never to seem in a hurry
and mine, mine
is the simple, unrated power
to keep both of us amused.
से पुनः पोस्ट किया:
mertvovodeň
06.04.202517:35
#kunstobjekt
седер песах
Через кілька днів потепліє,
та абрикоси вже не вродять.
Всеношна в призамковому парку,
освячення найменшого кошáра.
Сідаймо до недоторканного столу:
заснеш на ньому, тримаючи
почесну варту над тарілкою.
Вибираю сузір'я родимок з передпліччя,
як колись давно родзинки із паски.
Добре знати, що зустріну тебе
й у відрядженні у випадкових казахських
дівчатах, що підсіли в купе — ми, недо-
містяни, бачимо знамення там, де їх нема.
седер песах
Через кілька днів потепліє,
та абрикоси вже не вродять.
Всеношна в призамковому парку,
освячення найменшого кошáра.
Сідаймо до недоторканного столу:
заснеш на ньому, тримаючи
почесну варту над тарілкою.
Вибираю сузір'я родимок з передпліччя,
як колись давно родзинки із паски.
Добре знати, що зустріну тебе
й у відрядженні у випадкових казахських
дівчатах, що підсіли в купе — ми, недо-
містяни, бачимо знамення там, де їх нема.
से पुनः पोस्ट किया:
Данко Пташиний | #укртґ
06.04.202514:14
* * *
Господи
що сидиш у ліхтарі над вікном
чому ти ясність моїх очей перетворив на ніж
жовтий хрускіт лампочок гризе мої зіниці
як в кімнаті для допитів
як коли сатурн загриз своїх пророків
як би я зараз зʼїв біґмак по ваучеру
мій шлунок грає фрі-джаз
послухай мене або здохни
я жую цю думку поки вона не стане стейком із кровʼю
піти може перекурити поки
любов моя спить
заплутавши руку в волоссі й
обійнявши ліжко свастикою
саме тою що колись
вирізьблювалась на глиняних глечиках
на дитячих стегнах в індії
(я не певен що саме вирізьблювалась)
саме тою що знала бабусю-смерть
до того як її навчили вбивати правильно
і я
дивлюся наче апостол на плоть боячись оживити
споглядаю як тіло її розпинає ніч
на чотири сторони світу
плекаю пакт про ненапад
любов моя спить
навіть коли комарики-шахеди
навіть якби зараз усе обвалилося
гривня будинок небо
я лежатиму ось так само
найбезсмертнішим з усіх тварин
поцілую її дупцю
відкушу шмат неба
запʼю нічною сиреною
й засну щасливий
поки ти Господи
світиш мені в очі
ось мій хліб ось моє тіло
їжте мене поки я добрий
#ptašyne
Господи
що сидиш у ліхтарі над вікном
чому ти ясність моїх очей перетворив на ніж
жовтий хрускіт лампочок гризе мої зіниці
як в кімнаті для допитів
як коли сатурн загриз своїх пророків
як би я зараз зʼїв біґмак по ваучеру
мій шлунок грає фрі-джаз
послухай мене або здохни
я жую цю думку поки вона не стане стейком із кровʼю
піти може перекурити поки
любов моя спить
заплутавши руку в волоссі й
обійнявши ліжко свастикою
саме тою що колись
вирізьблювалась на глиняних глечиках
на дитячих стегнах в індії
(я не певен що саме вирізьблювалась)
саме тою що знала бабусю-смерть
до того як її навчили вбивати правильно
і я
дивлюся наче апостол на плоть боячись оживити
споглядаю як тіло її розпинає ніч
на чотири сторони світу
плекаю пакт про ненапад
любов моя спить
навіть коли комарики-шахеди
навіть якби зараз усе обвалилося
гривня будинок небо
я лежатиму ось так само
найбезсмертнішим з усіх тварин
поцілую її дупцю
відкушу шмат неба
запʼю нічною сиреною
й засну щасливий
поки ти Господи
світиш мені в очі
ось мій хліб ось моє тіло
їжте мене поки я добрий
#ptašyne
से पुनः पोस्ट किया:
✙ An Kolesan ✙
06.04.202511:21
Знекровлено-біле
Черево тіла
У темні провалля
Із сизих конвалій
Порох злітає
Мов сніг
До ніг
Кому мало ям
Не нам
Небо об землю
Сі труть
Річки охололі —
Ртуть
Хмари викручують
Чари
Зимовий дощ
Що ж
День святої Варвари
Мимоволі чекаємо прощ
Летять у вічі пластівці
Шаблезубого цукру
Розправила крила біла пітьма
Щойно була в руці
Переполох
Пропах
Упівголоса
— Ма, ну Ма
Витріщилась тріщиною
Труна
Чорна полоса
Зима
#вірші
Черево тіла
У темні провалля
Із сизих конвалій
Порох злітає
Мов сніг
До ніг
Кому мало ям
Не нам
Небо об землю
Сі труть
Річки охололі —
Ртуть
Хмари викручують
Чари
Зимовий дощ
Що ж
День святої Варвари
Мимоволі чекаємо прощ
Летять у вічі пластівці
Шаблезубого цукру
Розправила крила біла пітьма
Щойно була в руці
Переполох
Пропах
Упівголоса
— Ма, ну Ма
Витріщилась тріщиною
Труна
Чорна полоса
Зима
#вірші
से पुनः पोस्ट किया:[nemoderný chalan] | #УкрТґ
06.04.202507:58
Юрій Завадський
ШВИДКІСТЬ
Рідко тепер
Вибачають.
Будівництво зворотнє,
Прокляття, напевне.
Зостався собі неозброєний,
Що навіть своє чужіє,
І люди стають
Різноспрямованими.
Виживання —
Непомітне.
ШВИДКІСТЬ
Рідко тепер
Вибачають.
Будівництво зворотнє,
Прокляття, напевне.
Зостався собі неозброєний,
Що навіть своє чужіє,
І люди стають
Різноспрямованими.
Виживання —
Непомітне.
से पुनः पोस्ट किया:
склад стішочьків
06.04.202507:20
***
так утікала від тебе що проїхала свою станцію
а піднімаючись із метро на незнайому вулицю
мимохіть уявляла який ти в ліжку
як кров опришка в тобі
домовляється з кров'ю козацького пана полковника
йшла натикаючись на людей
ніби знесилено падала на стерню пробиваючи нею шкіру
із останніх сил рятувалася від твого вишкіру терплячого степового вовка
що неухильно прямує за здобиччю
й уявляла при цьому
як ти спиш як розмовляєш вві сні
просячи мене перетворитись на журавля й вийняти з горла кістку панічної атаки
я не хотіла
я була уважною у дитинстві
пам'ятаю що в таких випадках стається з довірливими птахами
але руки вже стали крильми
я забрала ту кістку собі
і тепер відчуваю як вона впивається мені в шкіру
роздирає її
а моя кров тим часом домовляється із твоєю
заспівати знову на два голоси вже наступної ночі
я так утікаю від тебе
мовби поранений журавель мого тіла
справді здатен на втечу
справді вірить у втечу
так утікала від тебе що проїхала свою станцію
а піднімаючись із метро на незнайому вулицю
мимохіть уявляла який ти в ліжку
як кров опришка в тобі
домовляється з кров'ю козацького пана полковника
йшла натикаючись на людей
ніби знесилено падала на стерню пробиваючи нею шкіру
із останніх сил рятувалася від твого вишкіру терплячого степового вовка
що неухильно прямує за здобиччю
й уявляла при цьому
як ти спиш як розмовляєш вві сні
просячи мене перетворитись на журавля й вийняти з горла кістку панічної атаки
я не хотіла
я була уважною у дитинстві
пам'ятаю що в таких випадках стається з довірливими птахами
але руки вже стали крильми
я забрала ту кістку собі
і тепер відчуваю як вона впивається мені в шкіру
роздирає її
а моя кров тим часом домовляється із твоєю
заспівати знову на два голоси вже наступної ночі
я так утікаю від тебе
мовби поранений журавель мого тіла
справді здатен на втечу
справді вірить у втечу
से पुनः पोस्ट किया:
Пиздець.
06.04.202505:19
Надамо “Феніксу” крила!
Я долучаюсь до збору на Mavic 3T для прикордонного підрозділу безпілотних авіаційних систем “Фенікс”.
Моя ціль - 2000 грн
За донат від 33 гривень буде посилання на мій рецепт прекрасних вологих low shugar-protein rich брауні :з ( ті, хто давно підписаний чи знає мене особисто вже знають, наскільки я люблю пекти і наскільки смачно це виходить )
Посилання на мою баночку : https://send.monobank.ua/jar/4hGrCWdUss
Загальна ціль: 230 000 грн.
Репости вітаються дуже сильно🙏
Я долучаюсь до збору на Mavic 3T для прикордонного підрозділу безпілотних авіаційних систем “Фенікс”.
Моя ціль - 2000 грн
За донат від 33 гривень буде посилання на мій рецепт прекрасних вологих low shugar-protein rich брауні :з ( ті, хто давно підписаний чи знає мене особисто вже знають, наскільки я люблю пекти і наскільки смачно це виходить )
Посилання на мою баночку : https://send.monobank.ua/jar/4hGrCWdUss
Загальна ціль: 230 000 грн.
Репости вітаються дуже сильно🙏
मीडिया सामग्री तक पहुँच नहीं हो सकी
05.04.202523:55
ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ
СОН
Ми засинаємо
обнявшися,
твоє тепло
є мов соняшне проміння
на моїй
шкірі,
тоді
я сню,
що ти прокусуєш
моє горло
й буджуся
від хрускоту
моєï горлянки
в твоїх зубах.
СОН
Ми засинаємо
обнявшися,
твоє тепло
є мов соняшне проміння
на моїй
шкірі,
тоді
я сню,
що ти прокусуєш
моє горло
й буджуся
від хрускоту
моєï горлянки
в твоїх зубах.
रिकॉर्ड
07.02.202523:59
257सदस्य20.05.202423:59
0उद्धरण सूचकांक04.09.202423:59
84प्रति पोस्ट औसत दृश्य01.06.202423:59
31प्रति विज्ञापन पोस्ट औसत दृश्य31.03.202513:57
66.67%ER30.09.202423:59
19.03%ERR10.04.202520:50
Переночуй мене, вишневий мій саде.
Т. Шаповаленко
Переночуй мене, вишневий саде,
Бо це моя остання в світі ніч.
Бо завтра хрест мені на плечі сяде,
Як символ роздоріж і протиріч.
Переночуй мене, вишневий саде,
Вишневий саде, звешся Гефсимань.
Бо завтра, завтра, хрест на плечі сяде,
Як символ — ще чого? ридань? страждань?
А півня крик розбуджено-співучий
Розноситиме вітер по горбах.
Ось вже цілує мене в губи учень,
І чути присмак вишень на губах…
Олександр Ірванець
🦇 #поетичне
Т. Шаповаленко
Переночуй мене, вишневий саде,
Бо це моя остання в світі ніч.
Бо завтра хрест мені на плечі сяде,
Як символ роздоріж і протиріч.
Переночуй мене, вишневий саде,
Вишневий саде, звешся Гефсимань.
Бо завтра, завтра, хрест на плечі сяде,
Як символ — ще чого? ридань? страждань?
А півня крик розбуджено-співучий
Розноситиме вітер по горбах.
Ось вже цілує мене в губи учень,
І чути присмак вишень на губах…
Олександр Ірванець
🦇 #поетичне
से पुनः पोस्ट किया:
Українська поезія📖
05.04.202518:17
Вона повернулась додому на літо
і поводиться дивно.
Гранатові зернятка сиплються з рукавів,
хрускотять під ногами
разом із рінню.
Шепоче про те, які у нього
гарячі смагляві руки, а що
взяв її силою – це ж так з усіма жінками, правда?
Завжди хотіла знати, чи є з того боку
щось іще:
за горизонталлю, яка забирає
барви у сонця, ніби вода у пензля.
Там голоси,
незліченні, розпачливі, спраглі,
всі, кого не чули під сонцем,
у пітьмі говорять, говорять,
не здатні спинитися.
Тільки мати її ніяк не може змиритися,
плаче: бачила все не так.
Але хто ж питатиме у жінок, із донькою
все добре,
не кожній так легко дістанеться королівство.
Запаморочливі нарциси пробиваються
з-під землі по її слідах.
Чорні коні, запряжені в колісниці,
столочать нові посіви.
Батьки і чоловіки вирішать долю світу.
Тільки не дозволяйте, не дозволяйте
плакати цим жінкам,
не на людях принаймні.
Ми ж собі не можемо дозволяти
неврожай.
Катерина Калитко
і поводиться дивно.
Гранатові зернятка сиплються з рукавів,
хрускотять під ногами
разом із рінню.
Шепоче про те, які у нього
гарячі смагляві руки, а що
взяв її силою – це ж так з усіма жінками, правда?
Завжди хотіла знати, чи є з того боку
щось іще:
за горизонталлю, яка забирає
барви у сонця, ніби вода у пензля.
Там голоси,
незліченні, розпачливі, спраглі,
всі, кого не чули під сонцем,
у пітьмі говорять, говорять,
не здатні спинитися.
Тільки мати її ніяк не може змиритися,
плаче: бачила все не так.
Але хто ж питатиме у жінок, із донькою
все добре,
не кожній так легко дістанеться королівство.
Запаморочливі нарциси пробиваються
з-під землі по її слідах.
Чорні коні, запряжені в колісниці,
столочать нові посіви.
Батьки і чоловіки вирішать долю світу.
Тільки не дозволяйте, не дозволяйте
плакати цим жінкам,
не на людях принаймні.
Ми ж собі не можемо дозволяти
неврожай.
Катерина Калитко
से पुनः पोस्ट किया:
iya.kiva
05.04.202510:50
боже збрунькованих міст і милосердних ландшафтів
передай циганською поштою весняного квіту
що нас все ще вбивають
тим хто носить у вухах перші сережки березові
й тим хто сьогодні поставить на підвіконні
не свічку, а квіти
(підкажи щоб були це нарциси та гіацинти
підкажи що політика квітів й квіти політики –
не такі вже й далекі сусіди
в цвітінні й гербаріях цього світу)
передай
що в поетів вільного степу дерев’яніють язики
а в дерев опускаються руки й ноги підкошуються
передай
що наших птахів перекрикує горе людей
що в вокального діапазону цієї землі
стільки тембрів і обертонів у голосінні й безголоссі
що вони мабуть і не чули
а сьогодні от ще додалося криворізької сталі у голосі
(солов’їна ж бо мова, співоча, дзвінка, милозвучна)
передай
зеленою радіохвилею цієї весни
що нас все ще вбивають
(і підкажи врешті решт налаштувати приймач
на частоту українського серця)
05.04.2025
передай циганською поштою весняного квіту
що нас все ще вбивають
тим хто носить у вухах перші сережки березові
й тим хто сьогодні поставить на підвіконні
не свічку, а квіти
(підкажи щоб були це нарциси та гіацинти
підкажи що політика квітів й квіти політики –
не такі вже й далекі сусіди
в цвітінні й гербаріях цього світу)
передай
що в поетів вільного степу дерев’яніють язики
а в дерев опускаються руки й ноги підкошуються
передай
що наших птахів перекрикує горе людей
що в вокального діапазону цієї землі
стільки тембрів і обертонів у голосінні й безголоссі
що вони мабуть і не чули
а сьогодні от ще додалося криворізької сталі у голосі
(солов’їна ж бо мова, співоча, дзвінка, милозвучна)
передай
зеленою радіохвилею цієї весни
що нас все ще вбивають
(і підкажи врешті решт налаштувати приймач
на частоту українського серця)
05.04.2025
से पुनः पोस्ट किया:Данко Пташиний | #укртґ
29.03.202511:32
pictura topiaria
ні слідів ні імен тільки тінь екстазує на стелі
прокрадається день у восковані зморшки вітрин
комашині антени закреслюють назви готелей
і снують шестикрилі вітри
близнюки вавілонські на вітер пускають рабів
гори падають в очі / зі сміху / з небес / на заклання
позмивай зі шкільної дошки пророчі гадання
про пожежі на вулиці аль мутанаббі
ґутенберґове сонце описує сонні спіралі
черти й різи скида на нереалістичний пейзаж
де чорнеткові сни палімпсести з -нікол- і -назавжд-
шматували і перезбирали
де військові колони ламають колони античні
де річки без води напуваються жовтим туманом
пролітають крізь дим шестикрилі вітри трамонтани
у скінченність і ввічливу вічність
що розірвані часом задушені вицвілим словом
вигинаються каліграфічні порізи на пальцях
і складаються в правила вдруге набутої мови
для прибульців дітей і коханців
#ptašyne
ні слідів ні імен тільки тінь екстазує на стелі
прокрадається день у восковані зморшки вітрин
комашині антени закреслюють назви готелей
і снують шестикрилі вітри
близнюки вавілонські на вітер пускають рабів
гори падають в очі / зі сміху / з небес / на заклання
позмивай зі шкільної дошки пророчі гадання
про пожежі на вулиці аль мутанаббі
ґутенберґове сонце описує сонні спіралі
черти й різи скида на нереалістичний пейзаж
де чорнеткові сни палімпсести з -нікол- і -назавжд-
шматували і перезбирали
де військові колони ламають колони античні
де річки без води напуваються жовтим туманом
пролітають крізь дим шестикрилі вітри трамонтани
у скінченність і ввічливу вічність
що розірвані часом задушені вицвілим словом
вигинаються каліграфічні порізи на пальцях
і складаються в правила вдруге набутої мови
для прибульців дітей і коханців
#ptašyne
से पुनः पोस्ट किया:
Олег Коцарев. Тексти
05.04.202513:07
ТРИ РОКИ ВІДКОЛИ
на перехресті у формі кельтського хреста
дочка не помітила
тягача
що кудись танк віз посміюючись
каже задивилася
на корм котячий
на гілках дерев
із кельтського гороскопу
гілко
скільки
іще?
на перехресті у формі кельтського хреста
дочка не помітила
тягача
що кудись танк віз посміюючись
каже задивилася
на корм котячий
на гілках дерев
із кельтського гороскопу
гілко
скільки
іще?
अधिक कार्यक्षमता अनलॉक करने के लिए लॉगिन करें।