Доброго дня, друзі!
При бажанні, можна переписати історію країни, світу, та неможна переписати віру людини, якщо вона живе в ній.
Нині наші керманичі підбурюють певний прошарок населення до війни з церквою, до якої ми з малечку ходили, у якій хрестилися та хрестили своїх дітей. Якісь вистави у забраних церквах проводять, насміхаючись над віруючими країни. Вони не розуміють, що ми не до московитської церкви ходимо, ми ходимо до Бога, аби він почув своїх дітей. Звісно, ті ж молитви можна і в полі промовити, Боженька їх почує, та в церквах можна більш зосередитися на внутрішньому у серці, і не звертати увагу а ні на красу природи навколо, а ні на людей, що відпочивають десь поруч.
Сьогодні Святвечір, такий, до якого ми звикли. Ми не католицької віри, і зрікатися батьківської не можна.
Може хтось і не поділяє моєї думки, та байдуже, я все ж таки звернуся до усіх, хто заглядає на мою сторінку:
***
З Різдвом вітаю щиро вас,
Із таїнством та справжнім дивом!
Бажаю, щоб вогонь не згас
В серцях та душах! Щоб щасливо
Жили багато днів та літ,
Щоб не зважали ні на кого,
І щоб не зустрічали бід,
Були під захистом у Бога!
***
Нехай у радісний святвечір
Кутя вам буде запашною!
Радійте новому предтечі,
Щедрівка хай дзвенить струною!
Мелодії святого дива
Вас огортають в таємниці,
Сміються радісно й правдиво
Всі ваші добрі й щирі лиця!
