Клуб Анонімних Авторів
Клуб Анонімних Авторів – спільнота для тих, хто хоче писати. Щотижня ми проводимо зустрічі в різних містах та онлайн. Тут – всі анонси подій, творчі завдання та підтримка.
З приводу приватних консультацій @taiszolotkovska
З приводу приватних консультацій @taiszolotkovska
TGlist rating
0
0
TypePublic
Verification
Not verifiedTrust
Not trustedLocationУкраїна
LanguageOther
Channel creation dateNov 06, 2017
Added to TGlist
Jun 25, 2023Linked chat
Records
17.05.202523:59
1.3KSubscribers11.03.202514:15
400Citation index28.03.202517:40
488Average views per post28.03.202523:59
488Average views per ad post03.05.202507:38
12.33%ER27.03.202515:22
38.70%ERR
18.04.202506:31
7 років я живу на грецькому острові.
І тільки зараз наважилася провести тут Клуб Анонімних Авторів.
10 років тому я створила першу зустріч у Харкові.
Прийшло двадцять людей.
Була спека, липень, і я не знала, чи взагалі хтось прийде.
Але вони прийшли.
Бо їм було важливо писати.
Бути. Ділитися.
З того часу клуби зʼявилися у різних містах України,
а з початком повномасштабної — і в інших країнах:
у Канаді, Франції, Японії, Німеччині.
Але на острові — жодного разу.
Минулого тижня я створила подію,
покликала людей, обрала кавʼярню з назвою “Monk” — “Монах”.
(гарне співпадіння, бо я часто навчаюся писати саме в тиші, у спостереженні.)
На зустріч прийшли двоє.
Англійка й грекиня з Південної Африки.
Ми писали. Ми читали.
І я відчула ту саму енергію,
яка була на першій зустрічі в Харкові.
Енергію творчості. Присутності. Свободи.
Одна з них, Марія, сказала в кінці:
“Я прийшла, думаючи, що не зможу нічого написати.
А йду з відчуттям, що змогла.”
Це і є суть Клубу.
Простір, де можна бути собою — у словах, у паузах, у пробах.
Наступна зустріч — уже наступного тижня.
Бо хочеться ще. І ще.
Якщо ти хочеш, щоб Клуб зʼявився у твоєму місті —
це безкоштовно.
Потрібно тільки:
• бажання
• улюблена кавʼярня або бібліотека
• 1,5 години раз на тиждень або два
Напиши мені:
КЛУБ + назву свого міста.
І, можливо, саме з цього повідомлення почнеться нова дружба.
Нова звичка писати.
Або навіть нова книжка.
І тільки зараз наважилася провести тут Клуб Анонімних Авторів.
10 років тому я створила першу зустріч у Харкові.
Прийшло двадцять людей.
Була спека, липень, і я не знала, чи взагалі хтось прийде.
Але вони прийшли.
Бо їм було важливо писати.
Бути. Ділитися.
З того часу клуби зʼявилися у різних містах України,
а з початком повномасштабної — і в інших країнах:
у Канаді, Франції, Японії, Німеччині.
Але на острові — жодного разу.
Минулого тижня я створила подію,
покликала людей, обрала кавʼярню з назвою “Monk” — “Монах”.
(гарне співпадіння, бо я часто навчаюся писати саме в тиші, у спостереженні.)
На зустріч прийшли двоє.
Англійка й грекиня з Південної Африки.
Ми писали. Ми читали.
І я відчула ту саму енергію,
яка була на першій зустрічі в Харкові.
Енергію творчості. Присутності. Свободи.
Одна з них, Марія, сказала в кінці:
“Я прийшла, думаючи, що не зможу нічого написати.
А йду з відчуттям, що змогла.”
Це і є суть Клубу.
Простір, де можна бути собою — у словах, у паузах, у пробах.
Наступна зустріч — уже наступного тижня.
Бо хочеться ще. І ще.
Якщо ти хочеш, щоб Клуб зʼявився у твоєму місті —
це безкоштовно.
Потрібно тільки:
• бажання
• улюблена кавʼярня або бібліотека
• 1,5 години раз на тиждень або два
Напиши мені:
КЛУБ + назву свого міста.
І, можливо, саме з цього повідомлення почнеться нова дружба.
Нова звичка писати.
Або навіть нова книжка.
17.04.202511:22
Буває, ти просто читаєш —
і щось усередині погоджується: так, я готова.
«Босоніж на Оливі» — історія, яка повертає до себе.
Через шлях. Через острів. Через тишу, яку давно хотілося почути.
Героїня не питає дозволу.
Вона приймає нову себе — крок за кроком.
Коли читаєш, виникає бажання не бігти вперед,
а зупинитись і побачити,
що вже зараз — можливо.
Якщо хочеться ніжного тексту,
що зігріває без гучних обіцянок —
залишайте в коментарях БНО.
Я надішлю вам примірник з автографом.
І, можливо, саме ця історія допоможе помітити
маленьке диво, яке вже поруч.
і щось усередині погоджується: так, я готова.
«Босоніж на Оливі» — історія, яка повертає до себе.
Через шлях. Через острів. Через тишу, яку давно хотілося почути.
Героїня не питає дозволу.
Вона приймає нову себе — крок за кроком.
Коли читаєш, виникає бажання не бігти вперед,
а зупинитись і побачити,
що вже зараз — можливо.
Якщо хочеться ніжного тексту,
що зігріває без гучних обіцянок —
залишайте в коментарях БНО.
Я надішлю вам примірник з автографом.
І, можливо, саме ця історія допоможе помітити
маленьке диво, яке вже поруч.
23.04.202510:32
Сьогодні я просто їхала на пошту. Забрати книжку.
Сонце, тиша, трохи пилу в повітрі — і раптом абсолютно чітке відчуття:
мені потрібно кільце з бірюзою.
Не просто прикраса. Символ.
У моєї мами було таке — вона завжди здавалася мені в ньому особливо сильною, живою, вільною.
І тут, у нашому грецькому селі, де відкривається одна-єдина крамниця лише на великі свята — вона сьогодні відчинена.
Я заходжу всередину, як у печеру скарбів. Дімітріс, сивий господар, усміхається. Ми починаємо шукати разом.
Переміряю одне, друге, третє. І раптом бачу ЙОГО.
Приміряю — і воно ідеально сідає на палець.
Ніби чекало саме мене.
Я дивлюсь у гаманець — у мене тільки половина суми. І чую від Дімітріса:
— Залишок принесеш завтра.
Я погоджуюсь. Раніше б відмовилася.
Але тепер я вчуся казати так.
Доброті. Довіри. Своїм бажанням.
Це кільце — як письмо.
Не щось випадкове. А те, що було твоїм ще до того, як ти дізналася про нього.
Ти не просто хочеш писати.
Ти вже готова.
Так народився курс «Пиши, як жінка» —
4 зустрічі, що допоможуть відновити силу письма, жіночий голос і довіру до себе.
🔸 Старт 18 травня
🔸 Щонеділі, раз на два тижні, з 10:00 до 12:00
🔸 Теми: жіноче письмо / читання як письменниця / редагування / присутність у соцмережах
🔸 Вартість: 97 євро до 30 квітня (потім — 117)
🔸 Записи всіх зустрічей доступні протягом року
🔸 <strike>99</strike> 96 місць — простір камерний і глибокий
🔗 Реєстрація
Якщо ти хочеш навчитися перетворювати своє життя на захопливі історії —
такі, які хочеться писати, читати і проживати —
приєднуйся.
Бо все починається з того, що ти дозволяєш собі сказати «так».
Сонце, тиша, трохи пилу в повітрі — і раптом абсолютно чітке відчуття:
мені потрібно кільце з бірюзою.
Не просто прикраса. Символ.
У моєї мами було таке — вона завжди здавалася мені в ньому особливо сильною, живою, вільною.
І тут, у нашому грецькому селі, де відкривається одна-єдина крамниця лише на великі свята — вона сьогодні відчинена.
Я заходжу всередину, як у печеру скарбів. Дімітріс, сивий господар, усміхається. Ми починаємо шукати разом.
Переміряю одне, друге, третє. І раптом бачу ЙОГО.
Приміряю — і воно ідеально сідає на палець.
Ніби чекало саме мене.
Я дивлюсь у гаманець — у мене тільки половина суми. І чую від Дімітріса:
— Залишок принесеш завтра.
Я погоджуюсь. Раніше б відмовилася.
Але тепер я вчуся казати так.
Доброті. Довіри. Своїм бажанням.
Це кільце — як письмо.
Не щось випадкове. А те, що було твоїм ще до того, як ти дізналася про нього.
Ти не просто хочеш писати.
Ти вже готова.
Так народився курс «Пиши, як жінка» —
4 зустрічі, що допоможуть відновити силу письма, жіночий голос і довіру до себе.
🔸 Старт 18 травня
🔸 Щонеділі, раз на два тижні, з 10:00 до 12:00
🔸 Теми: жіноче письмо / читання як письменниця / редагування / присутність у соцмережах
🔸 Вартість: 97 євро до 30 квітня (потім — 117)
🔸 Записи всіх зустрічей доступні протягом року
🔸 <strike>99</strike> 96 місць — простір камерний і глибокий
🔗 Реєстрація
Якщо ти хочеш навчитися перетворювати своє життя на захопливі історії —
такі, які хочеться писати, читати і проживати —
приєднуйся.
Бо все починається з того, що ти дозволяєш собі сказати «так».
Log in to unlock more functionality.
