News and Media
Спільне | Commons
News and Media
06.05.202509:46
«Ультраправих можна перемагати не переймаючи їхній порядок денний, а просуваючи позитивну ліву альтернативу».
На відміну від частини європейських лівих, які з початку повномасштабного вторгнення зав’язли у безкінечних внутрішніх дебатах про війну та ризики постачання зброї в Україну, північноєвропейській лівиці вдалося піти далі. Нордичні ліві партії послідовно виступають за постачання зброї Україні, за притягнення Росії до відповідальності, а також за протистояння неоліберальному мейнстриму та правому популізму. Ба більше, з таким порядком денним вони досягають успіхів на виборах.
▪️ Як же північноєвропейським лівим вдалося досягти успіху на європейських виборах попри те, що в багатьох частинах світу набирають популярності ультраправі?
▪️ Чому ліві мають підтримувати український спротив?
▪️ Що може посприяти поширенню та посиленню прогресивних лівих ініціатив на Центральну та Східну Європу?
Про це ми запитали Лі Андерссон та Юнаса Шестедта — представників нового об’єднання в ЄС — Європейського лівого альянсу за людей і планету, — що виступає проти кліматичної бездіяльності та соціального розшарування в політиці ЄС.
Читайте про уроки північноєвропейського лівого досвіду, важливість солідарності з Україною, а також про майбутнє лівих рухів на глобальній арені в інтерв'ю з євродепутатами.
29.04.202510:12
Ті, хто з недовірою ставилися до Хорхе Маріо Берґольйо, називали його «лівацьким Папою». Він критикував неолібералізм, виступав за екологічну справедливість, захищав мігрантів, розширив доступ до церкви для ЛГБТ+ і жінок та закликав католицьку церкву «повернутися до пригноблених». Але водночас — зустрічався з диктаторами, уникав прямого засудження злочинів католицьких священників і надто часто обирав тишу там, де була потрібна ясність.
Він не був пророком революції, але й не був вартовим статусу-кво: він закликав не миритися з існуючим станом речей.
То чим насправді став його понтифікат — жестом надії чи політикою обережного компромісу? Читайте в некролозі Дениса Пілаша, присвяченому суперечливій спадщині Папи Франциска, який очолював одну з найстаріших і найскладніших інституцій світу.
Він не був пророком революції, але й не був вартовим статусу-кво: він закликав не миритися з існуючим станом речей.
То чим насправді став його понтифікат — жестом надії чи політикою обережного компромісу? Читайте в некролозі Дениса Пілаша, присвяченому суперечливій спадщині Папи Франциска, який очолював одну з найстаріших і найскладніших інституцій світу.
19.04.202508:28
🧁 Великодень — сакральний день чи радше можливість провести час з рідними та друзями, досхочу попоївши пасок?
Ми не знаємо, що саме ви святкуєте в ці дні. Проте вважаємо, що це цілком справедливо, що кожен і кожна обирає свої принади свята. На випадок же, якщо ви досі в роздумах про віру або в її пошуках, ми підготували для вас добірку статей, які допоможуть зорієнтуватися.
Це — серія репортажів нашого автора Євгенія Осієвського, який відвідував (іноді протягом року) зустрічі найрізноманітніших релігійних спільнот Києва: від неоязичників до саєнтологів. Його тексти — це це не тільки іронічне дослідження маргінальних культів, а й критичний погляд на те, як в Україні пізнього капіталізму релігія, магія, комерція і невтомні спроби спасіння душі сплітаються в одне ціле👇
🟠 «Тигри в кукурудзі. 24 години молитовного стояння під Верховною Радою».
🟠 «Коло Свароже: репортаж із київського осередку неоязичників».
🟠 «Волхви спальних районів: репортаж зі світу комерційної магії Києва».
🟠 «Пісні Калі Юґи: репортаж з київського храму Міжнародного товариства свідомості Крішни».
🟠 «Битва за планету Тіджиак: репортаж із Київської церкви саєнтології».
🟠 «Дари Святого Духа: репортаж із молитви Духовного центру «Відродження».
Ці тексти особливо важливі для нас ще й тому, що їхній автор — Євгеній Осієвський — загинув 22 травня під Бахмутом, захищаючи Україну. Його голос — повний допитливості, критики, емпатії й гумору — досі звучить у цих репортажах. Вони залишаються з нами — як пам’ять про Женю і як заклик не втрачати здатності слухати, ставити питання й розуміти.
Більше про самого Женю — у теплій статті його друга.
Ми не знаємо, що саме ви святкуєте в ці дні. Проте вважаємо, що це цілком справедливо, що кожен і кожна обирає свої принади свята. На випадок же, якщо ви досі в роздумах про віру або в її пошуках, ми підготували для вас добірку статей, які допоможуть зорієнтуватися.
Це — серія репортажів нашого автора Євгенія Осієвського, який відвідував (іноді протягом року) зустрічі найрізноманітніших релігійних спільнот Києва: від неоязичників до саєнтологів. Його тексти — це це не тільки іронічне дослідження маргінальних культів, а й критичний погляд на те, як в Україні пізнього капіталізму релігія, магія, комерція і невтомні спроби спасіння душі сплітаються в одне ціле👇
🟠 «Тигри в кукурудзі. 24 години молитовного стояння під Верховною Радою».
🟠 «Коло Свароже: репортаж із київського осередку неоязичників».
🟠 «Волхви спальних районів: репортаж зі світу комерційної магії Києва».
🟠 «Пісні Калі Юґи: репортаж з київського храму Міжнародного товариства свідомості Крішни».
🟠 «Битва за планету Тіджиак: репортаж із Київської церкви саєнтології».
🟠 «Дари Святого Духа: репортаж із молитви Духовного центру «Відродження».
Ці тексти особливо важливі для нас ще й тому, що їхній автор — Євгеній Осієвський — загинув 22 травня під Бахмутом, захищаючи Україну. Його голос — повний допитливості, критики, емпатії й гумору — досі звучить у цих репортажах. Вони залишаються з нами — як пам’ять про Женю і як заклик не втрачати здатності слухати, ставити питання й розуміти.
Більше про самого Женю — у теплій статті його друга.
10.04.202509:36
Кай Струве — німецький історик, який спеціалізується на дослідженні Другої світової війни, Голокосту, націоналізму та масового насильства у Східній Європі.
У 2022 році у видавництві «Дух і літера» вийшов український переклад його книжки «Німецька влада, український націоналізм, насильство проти євреїв». Це ґрунтовна історична праця, що системно аналізує антиєврейське насильство в Західній Україні 1941 року в умовах відступу радянських військ і встановлення нацистської окупації. Йдеться про погроми, масові вбивства та депортації у Львові, Золочеві, Станіславові, Дрогобичі та інших містах.
Спираючись на широкий масив джерел, Струве фокусується на структурних передумовах антиєврейських акцій і досліджує складну взаємодію між німецькою адміністрацією, місцевими ініціативами й націоналістичними проєктами. Зокрема, він аналізує роль Організації українських націоналістів у поширенні насильства та радикальних ідей.
Більше про книжку Струве та його внесок в осмислення травматичного минулого читайте у рецензії Анни Купінської.
У 2022 році у видавництві «Дух і літера» вийшов український переклад його книжки «Німецька влада, український націоналізм, насильство проти євреїв». Це ґрунтовна історична праця, що системно аналізує антиєврейське насильство в Західній Україні 1941 року в умовах відступу радянських військ і встановлення нацистської окупації. Йдеться про погроми, масові вбивства та депортації у Львові, Золочеві, Станіславові, Дрогобичі та інших містах.
Спираючись на широкий масив джерел, Струве фокусується на структурних передумовах антиєврейських акцій і досліджує складну взаємодію між німецькою адміністрацією, місцевими ініціативами й націоналістичними проєктами. Зокрема, він аналізує роль Організації українських націоналістів у поширенні насильства та радикальних ідей.
Більше про книжку Струве та його внесок в осмислення травматичного минулого читайте у рецензії Анни Купінської.
03.04.202510:27
Під час Голокосту Коротюки рятували своїх знайомих євреїв, проте пізніше родина зазнала репресій з боку радянської влади.
Першим у 1944 році арештували батька, Федора, і відправили до таборів ГУЛАГу. За рік депортували до Удмуртії матір, Софію, разом із трьома доньками — Євгенією, Ганною та Галиною.
Родина воз’єдналася лише через десять років, а в 1960 році вони повернулися додому в Україну. У 2022 році Федору та Софії Коротюкам посмертно присвоїли звання Праведників народів світу.
У березні 2023 року команда «Після тиші» розшукала їхню доньку, Ганну Гончарук, у селі Річиця на Рівненщині й записала її дитячі спогади про пережите. Її не стало того ж року.
Разом із ГО «Після тиші» ми спробували розповісти історію Ганни та її родини у графічній новелі. Публікуємо цей комікс сьогодні і сподіваємося, що ви допоможете поширити цю важливу історію.
______________
«Пʼятирічна репресована: історія Ганни Гончарук» — четверта й остання частина циклу графічних історій зі свідченнями очевидців Другої світової війни. Решту коміксів ви можете знайти за посиланням.
Незабаром вийде друкована збірка з усіма коміксами українською та англійською мовами. Слідкуйте за оновленнями!
Першим у 1944 році арештували батька, Федора, і відправили до таборів ГУЛАГу. За рік депортували до Удмуртії матір, Софію, разом із трьома доньками — Євгенією, Ганною та Галиною.
Родина воз’єдналася лише через десять років, а в 1960 році вони повернулися додому в Україну. У 2022 році Федору та Софії Коротюкам посмертно присвоїли звання Праведників народів світу.
У березні 2023 року команда «Після тиші» розшукала їхню доньку, Ганну Гончарук, у селі Річиця на Рівненщині й записала її дитячі спогади про пережите. Її не стало того ж року.
Разом із ГО «Після тиші» ми спробували розповісти історію Ганни та її родини у графічній новелі. Публікуємо цей комікс сьогодні і сподіваємося, що ви допоможете поширити цю важливу історію.
______________
«Пʼятирічна репресована: історія Ганни Гончарук» — четверта й остання частина циклу графічних історій зі свідченнями очевидців Другої світової війни. Решту коміксів ви можете знайти за посиланням.
Незабаром вийде друкована збірка з усіма коміксами українською та англійською мовами. Слідкуйте за оновленнями!
28.03.202512:11
У кожному жарті є частка правди, але геть не смішно стає, коли дедалі більше людей «жартома» скидає нацистське вітання 🤦🏻♀️
На жаль, попри критику й перестороги щодо фашистських наративів, ми таки опинилися в реальності їхнього ренесансу. Сьогодні буквально перед нашими очима розгортається сценарій комедії Давида Внендта «Він знову тут», знятої десять років тому. Він — це Гітлер, який за сюжетом провокативної сатири несподівано прокидається на одній із вулиць сучасного Берліну.
Опинившись у новій епосі, найбільший злочинець ХХ століття спершу стає мемом, потім телезіркою... А що далі?
Поміркувати над цим пропонуємо разом з рецензією Діонисія Виноградіва на стрічку Внендта. Сподіваємося, вона надихне вас на перегляд фільму — тим паче, попереду вихідні.
На жаль, попри критику й перестороги щодо фашистських наративів, ми таки опинилися в реальності їхнього ренесансу. Сьогодні буквально перед нашими очима розгортається сценарій комедії Давида Внендта «Він знову тут», знятої десять років тому. Він — це Гітлер, який за сюжетом провокативної сатири несподівано прокидається на одній із вулиць сучасного Берліну.
Опинившись у новій епосі, найбільший злочинець ХХ століття спершу стає мемом, потім телезіркою... А що далі?
Поміркувати над цим пропонуємо разом з рецензією Діонисія Виноградіва на стрічку Внендта. Сподіваємося, вона надихне вас на перегляд фільму — тим паче, попереду вихідні.
01.05.202511:50
Вітаємо з Першотравнем і наголошуємо, що боротьба за права трудящих — це не лише наше право, але й обов'язок!
На жаль, вкотре ми зустрічаємо цей день не спільними перемогами, а констатацією усе більшого наступу на права працівниць і працівників в Україні. І це не лише наслідок війни, а й результат певних політичних ініціатив, які, замість захисту трудових прав, лише загострюють проблеми.
Попри заявлені урядом успіхи на шляху до євроінтеграції, Європейська комісія висловлює занепокоєння станом ринку праці та відповідним законодавством в Україні. У своєму звіті за жовтень 2024 року європейські експерти вказали на ряд критичних проблем, які уповільнюють вступ України до ЄС.
▪️ Що ж саме в законодавстві України є проблемним на тлі європейських стандартів?
▪️ Чому дерегуляція на ринку праці є реальною загрозою для добробуту та безпеки громадян і громадянок?
▪️ Як ці процеси впливають на захист працівниць і працівників під час війни?
▪️ Чому відновлення трудових прав та зайнятості є ключовим для майбутнього відновлення України?
Читайте про це в статті Олени Ткаліч з детальним аналізом ситуації з трудовими правами в Україні та її перспективами на шляху до європейської інтеграції.
На жаль, вкотре ми зустрічаємо цей день не спільними перемогами, а констатацією усе більшого наступу на права працівниць і працівників в Україні. І це не лише наслідок війни, а й результат певних політичних ініціатив, які, замість захисту трудових прав, лише загострюють проблеми.
Попри заявлені урядом успіхи на шляху до євроінтеграції, Європейська комісія висловлює занепокоєння станом ринку праці та відповідним законодавством в Україні. У своєму звіті за жовтень 2024 року європейські експерти вказали на ряд критичних проблем, які уповільнюють вступ України до ЄС.
▪️ Що ж саме в законодавстві України є проблемним на тлі європейських стандартів?
▪️ Чому дерегуляція на ринку праці є реальною загрозою для добробуту та безпеки громадян і громадянок?
▪️ Як ці процеси впливають на захист працівниць і працівників під час війни?
▪️ Чому відновлення трудових прав та зайнятості є ключовим для майбутнього відновлення України?
Читайте про це в статті Олени Ткаліч з детальним аналізом ситуації з трудовими правами в Україні та її перспективами на шляху до європейської інтеграції.
Reposted from:
Соціальний рух
24.04.202516:49
🔥 Програма Соцфоруму «Захист працівників критичної інфраструктури в умовах війни» (27.04.2025).
🇺🇦 Захід дозволить озвучити проблеми людей, які своєю працею зміцнюють стійкість України, та оцінити перспективи посилення захисту працюючих на критичній інфраструктурі.
🔹 Подія на Facebook
🔹 Реєстраційна форма
👉 Приєднуйтесь до обговорення про те, як зробити сферу праці справедливішою, а Україну – згуртованішою!
🇺🇦 Захід дозволить озвучити проблеми людей, які своєю працею зміцнюють стійкість України, та оцінити перспективи посилення захисту працюючих на критичній інфраструктурі.
🔹 Подія на Facebook
🔹 Реєстраційна форма
👉 Приєднуйтесь до обговорення про те, як зробити сферу праці справедливішою, а Україну – згуртованішою!
17.04.202510:04
🙀 Дугін читає Лакана, а Жижек читає Дугіна. Виникає лише питання — навіщо Дугіну Лакан?
Один із головних російських ультраправих філософів Олександр Дугін не полишає спроб надати інтелектуальне прикриття своїй «оригінальній» неофашистській риториці. Цього разу жертвою його інтерпретацій став Лакан. У своїй статті «Лакан і “психоделічний трампізм”» Дугін звертається до лаканівської тріади — Уявного, Символічного і Реального — щоб витлумачити феномен трампізму та протиставити Росію «занепалому» Заходу.
У своєму новому есеї Славой Жижек щиро дивується цій спробі та вказує на глибокі протиріччя в такому тлумаченні Лакана, а часом і на відверте невігластво головного ультраправого філософа в питаннях психоаналізу.
Один із головних російських ультраправих філософів Олександр Дугін не полишає спроб надати інтелектуальне прикриття своїй «оригінальній» неофашистській риториці. Цього разу жертвою його інтерпретацій став Лакан. У своїй статті «Лакан і “психоделічний трампізм”» Дугін звертається до лаканівської тріади — Уявного, Символічного і Реального — щоб витлумачити феномен трампізму та протиставити Росію «занепалому» Заходу.
У своєму новому есеї Славой Жижек щиро дивується цій спробі та вказує на глибокі протиріччя в такому тлумаченні Лакана, а часом і на відверте невігластво головного ультраправого філософа в питаннях психоаналізу.
09.04.202511:11
Під час повномасштабної війни, коли зберегти та розвинути систему охорони здоров’я критично важливо, штат медсестер стрімко скорочується. Ті, хто лишаються, — працюють за себе, за людей, яких було звільнено, і за тих, кого мали б найняти. Одна — за трьох.
▪️ Як на цю ситуацію вплинула реформа дерегуляції медичного сектору?
▪️ З яким навантаженням стикаються медсестри щодня?
▪️ Як виживають ті, чия праця лишається майже невидимою для держави?
▪️ Як медпрацівниці борються за свої права і яких змін вони прагнуть?
Про все це читайте в аналітичному дослідженні, створеному у співпраці з редакторками «Спільного» та самими медпрацівницями.
Нагадуємо, що познайомитися з активістками руху боротьби за права медичного персоналу #БудьЯкНіна ви також можете у фільмі «Крапля до краплі — буде хвиля».
▪️ Як на цю ситуацію вплинула реформа дерегуляції медичного сектору?
▪️ З яким навантаженням стикаються медсестри щодня?
▪️ Як виживають ті, чия праця лишається майже невидимою для держави?
▪️ Як медпрацівниці борються за свої права і яких змін вони прагнуть?
Про все це читайте в аналітичному дослідженні, створеному у співпраці з редакторками «Спільного» та самими медпрацівницями.
Нагадуємо, що познайомитися з активістками руху боротьби за права медичного персоналу #БудьЯкНіна ви також можете у фільмі «Крапля до краплі — буде хвиля».
02.04.202511:40
Капіталізм не лише змінює об’єктивний світ, але й трансформовує нашу суб’єктивність, створюючи такі моделі поведінки та мислення, які сприяють його відтворенню. А отже, чи не є ми заручниками капіталу назавжди? 😭
Філософський підхід Маркса вирізняється тим, що закладає теоретичну основу виникненню альтеранативної суб’єктивності. Маркс показав, що капіталізм має історичну природу: він народжується внаслідок конкретних соціально-економічних змін і так само може бути подоланий. Те саме стосується і суб’єкта.
Тож питання можливості революційних змін — це насамперед проблема того, як змінити самих себе. Якщо капіталізм формує нас, то що потрібно для того, щоб «створити» себе заново❓
Сучасна філософія рясніє теоретичними поглядами на те, як такі зміни відбуваються. Бельгійський філософ і соціолог Бруно Бостілс аналізує теорії суб’єкта в працях Джудіт Батлер, Алена Бадью, Славоя Жижека, Андріана Джонстона та інших, намагаючись збагнути, чи може марксизм збагатити ці підходи. Цю спробу Бостілса, яку він виклав у статті «Марксова теорія суб’єкта», сьогодні ми публікуємо вперше українською.
Філософський підхід Маркса вирізняється тим, що закладає теоретичну основу виникненню альтеранативної суб’єктивності. Маркс показав, що капіталізм має історичну природу: він народжується внаслідок конкретних соціально-економічних змін і так само може бути подоланий. Те саме стосується і суб’єкта.
Тож питання можливості революційних змін — це насамперед проблема того, як змінити самих себе. Якщо капіталізм формує нас, то що потрібно для того, щоб «створити» себе заново❓
Сучасна філософія рясніє теоретичними поглядами на те, як такі зміни відбуваються. Бельгійський філософ і соціолог Бруно Бостілс аналізує теорії суб’єкта в працях Джудіт Батлер, Алена Бадью, Славоя Жижека, Андріана Джонстона та інших, намагаючись збагнути, чи може марксизм збагатити ці підходи. Цю спробу Бостілса, яку він виклав у статті «Марксова теорія суб’єкта», сьогодні ми публікуємо вперше українською.
27.03.202511:39
✊🏽 Підтримайте «Спільне» на Patreon!
Цього тижня нашому журналу виповнилося 16 років! Сподіваємося, ви помітили, що за цей час ми значно підросли та зміцніли, а головне — не втратили жаги до боротьби з глобальними проблемами та соціальними викликами.
Тож обіцяємо й надалі створювати для вас цікавий критичний контент, давати глибоку аналітику актуальних подій та тримати фокус на важливих питаннях соціальної справедливості.
Якщо ви поділяєте наші цінності та прихильно ставитеся до нашої діяльності, будемо раді вашій підтримці! Підписуйтесь на Patreon. Звісно, за лайки та шери матеріалів ми також будемо дуже вдячні.
Окремо нагадуємо, що всі публікації є у вільному доступі, а ваші донати йдуть на розвиток нашого журналу та проєктів.
Заздалегідь дякуємо за підтримку 🫶🏽
Цього тижня нашому журналу виповнилося 16 років! Сподіваємося, ви помітили, що за цей час ми значно підросли та зміцніли, а головне — не втратили жаги до боротьби з глобальними проблемами та соціальними викликами.
Тож обіцяємо й надалі створювати для вас цікавий критичний контент, давати глибоку аналітику актуальних подій та тримати фокус на важливих питаннях соціальної справедливості.
Якщо ви поділяєте наші цінності та прихильно ставитеся до нашої діяльності, будемо раді вашій підтримці! Підписуйтесь на Patreon. Звісно, за лайки та шери матеріалів ми також будемо дуже вдячні.
Окремо нагадуємо, що всі публікації є у вільному доступі, а ваші донати йдуть на розвиток нашого журналу та проєктів.
Заздалегідь дякуємо за підтримку 🫶🏽
30.04.202508:26
In addition to the visible destruction of infrastructure, the war leaves invisible, yet no less devastating, psychological scars on Ukrainian society.
In the latest episode of Ukraine The Possible, we explore the lasting effects of trauma: PTSD, anxiety, and moral injuries.
🔹 How do these issues affect individuals and society as a whole?
🔹 What personal stories lie behind the statistics of PTSD and moral injuries?
🔹 What are the neurological consequences of constant stress?
🔹 How can society heal this emotional wound, and what psychological support is needed?
🎧 Listen to the new episode now!
In the latest episode of Ukraine The Possible, we explore the lasting effects of trauma: PTSD, anxiety, and moral injuries.
🔹 How do these issues affect individuals and society as a whole?
🔹 What personal stories lie behind the statistics of PTSD and moral injuries?
🔹 What are the neurological consequences of constant stress?
🔹 How can society heal this emotional wound, and what psychological support is needed?
🎧 Listen to the new episode now!
23.04.202511:18
«Жінки завжди були лідерками в русі за громадянські права».
Даяна Філі — американська соціалістка, феміністка та антивоєнна активістка.
Політично активною Даяна стала в 1960–1970-х — у час, коли США охопили студентські протести, кампанії проти війни у В’єтнамі та масштабний феміністський рух. Ці хвилі опору стали поворотними не лише для американської історії — вони змінили політичну свідомість цілого покоління й вплинули на глобальне розуміння боротьби за права людини та емансипацію.
Коли в березні Даяна приїхала в Україну, то ми скористалися нагодою, щоб поговорити з легендарною феміністкою про досвід її боротьби — і про те, як він резонує із викликами сучасності. У ході розмови ви дізнаєтеся про те:
▪️ Як будувався й став можливим антивоєнний рух у США?
▪️ Чим феміністичний рух завдячує антивоєнному рухові та руху за громадянські права?
▪️ Як за півстоліття змінилася студентська боротьба в США?
▪️ Що означає бути соціалісткою сьогодні?
Хоча ця розмова глибоко занурена у спогади, у ній — багато натхнення й уроків для нашого сьогодення.
16.04.202511:39
Книжку про досвід організації страйків на українських підприємствах тепер можна прочитати на нашому сайті 🙌🏽
Праця Олега Дубровського «Соціалістичний активіст на промисловому підприємстві в умовах української буржуазної демократії» — це свідчення зсередини про те, як складно, але водночас важливо поширювати ліві ідеї та об’єднувати трудові колективи для спільної боротьби за свої права. Автор ділиться власним досвідом організації спротиву, аналізує причини поразок робітничого руху й розповідає, як він прийшов до радикального переосмислення активізму.
Це не стільки спогади, скільки запрошення до розмови про майбутнє лівої політики в Україні — про те, як перетворювати поразки на досвід і продовжувати діяти солідарно.
📖 Раніше ми повідомляли, що друковану книжку Олега можна придбати онлайн.
❗️ А тепер вона доступна для прочитання і на нашому сайті❗️
📌 Більше про автора та його шлях до «професійного організатора страйків» — в інтервʼю з Олегом.
Праця Олега Дубровського «Соціалістичний активіст на промисловому підприємстві в умовах української буржуазної демократії» — це свідчення зсередини про те, як складно, але водночас важливо поширювати ліві ідеї та об’єднувати трудові колективи для спільної боротьби за свої права. Автор ділиться власним досвідом організації спротиву, аналізує причини поразок робітничого руху й розповідає, як він прийшов до радикального переосмислення активізму.
Це не стільки спогади, скільки запрошення до розмови про майбутнє лівої політики в Україні — про те, як перетворювати поразки на досвід і продовжувати діяти солідарно.
📖 Раніше ми повідомляли, що друковану книжку Олега можна придбати онлайн.
❗️ А тепер вона доступна для прочитання і на нашому сайті❗️
📌 Більше про автора та його шлях до «професійного організатора страйків» — в інтервʼю з Олегом.
07.04.202510:00
А ви любите відеоігри? 🎮
Незалежно від відповіді, радимо не залишати цю сферу поза увагою. Адже вже десять років, як ігрова індустрія стала більшою за кіно- та музичну разом узяті. І, можливо, саме тут сьогодні з’являється простір для політичної боротьби.
Ми поговорили з Маріям Диджґалвіте — лівою критикинею, органайзеркою з Литви, чия нова книжка Everything to Play For виходить у Verso Books і вже готується до українського перекладу. Книжка Маріам — це марксистський аналіз геймдева: від умов праці до ідеологій, які вшиваються в ігрові наративи. Це спроба відвоювати простір, який надто довго лишався притулком для ультраправих популістів і фанатів «аполітичності».
З цієї розмови ви дізнаєтесь:
👾 Яку нову модель солідарності будують геймерські спільноти — і чого від них могли би повчитися активісти?
👾 Чому нам варто говорити не лише про зміст ігор, а й про умови їхнього виробництва?
👾 Чи здатні відеоігри стати визвольним мистецтвом, або ж це черговий інструмент капіталізму?
👾 І чому геймдев — це вже не розвага на дозвіллі, а політичне поле, де формуються нові покоління?
📖 Читайте інтерв’ю та діліться своїми геймерськими історіями в коментарях.
Незалежно від відповіді, радимо не залишати цю сферу поза увагою. Адже вже десять років, як ігрова індустрія стала більшою за кіно- та музичну разом узяті. І, можливо, саме тут сьогодні з’являється простір для політичної боротьби.
Ми поговорили з Маріям Диджґалвіте — лівою критикинею, органайзеркою з Литви, чия нова книжка Everything to Play For виходить у Verso Books і вже готується до українського перекладу. Книжка Маріам — це марксистський аналіз геймдева: від умов праці до ідеологій, які вшиваються в ігрові наративи. Це спроба відвоювати простір, який надто довго лишався притулком для ультраправих популістів і фанатів «аполітичності».
З цієї розмови ви дізнаєтесь:
👾 Яку нову модель солідарності будують геймерські спільноти — і чого від них могли би повчитися активісти?
👾 Чому нам варто говорити не лише про зміст ігор, а й про умови їхнього виробництва?
👾 Чи здатні відеоігри стати визвольним мистецтвом, або ж це черговий інструмент капіталізму?
👾 І чому геймдев — це вже не розвага на дозвіллі, а політичне поле, де формуються нові покоління?
📖 Читайте інтерв’ю та діліться своїми геймерськими історіями в коментарях.
Reposted from:
Пряма дія | Незалежна студентська профспілка
31.03.202507:55
😱 Незалежна студентська газета 🎆
Місяць тому нашій незалежній профспілці виповнилося 2 роки. Це були незабутні два роки, протягом яких ми з вами влаштовували акції, боролися проти свавілля МОН і нахабних адміністрацій університетів, ми займалися лібертарною самоосвітою, а також популяризували ідеї рівності та солідарності, без яких сильний студентський рух неможливий.
Разом із нами вели боротьбу за гідну освіту студенти зі всього світу, зокрема з Польщі та Франції. Про все це ми писали та розповідали. Часом це були складні роки, проте точно можна сказати, що вони були надзвичайно цікавими. Тому ми й далі із завзяттям продовжуємо розбудовувати мережу незалежних профспілок і відстоювати наші права.
📰 Аби відсвяткувати ці досягнення ми вирішили зробити щось неординарне. Ми підготували незалежну студентську газету, яких в Україні вже тривалий час не було.
🤔 Газета в XXI столітті, ви серйозно?!
Газета — це не щось застаріле, не просто джерело інформації. Для нас це простір, в якому можна підсумувати досягнення, через який можна спілкуватися та ділитися ідеями. А до того ж це ретросувенір. Студентські профспілки за кордоном — від ASSE у Квебеці до французької Solidaires та польської «Робітничої ініціативи» — і сьогодні відроджують (а подекуди і продовжують) традицію друку газет.
🐈⬛ Але не лише за кордоном. «Пряма дія» попередніх поколінь теж активно популяризувала свою газету під однойменною назвою. Саме тому перший номер нашої газети, який ми сьогодні публікуємо, є насправді прямим продовженням тієї газети.
❗️Тож закликаємо завантажувати електронний варіант нашої газети, а для тих, хто любить паперовий варіант, ми надрукували фізичні примірники. Кожен і кожна зможе безкоштовно отримати свій, написавши нам на бота/в приватні повідомлення.
Накладу вистачить на всіх 😊
Місяць тому нашій незалежній профспілці виповнилося 2 роки. Це були незабутні два роки, протягом яких ми з вами влаштовували акції, боролися проти свавілля МОН і нахабних адміністрацій університетів, ми займалися лібертарною самоосвітою, а також популяризували ідеї рівності та солідарності, без яких сильний студентський рух неможливий.
Разом із нами вели боротьбу за гідну освіту студенти зі всього світу, зокрема з Польщі та Франції. Про все це ми писали та розповідали. Часом це були складні роки, проте точно можна сказати, що вони були надзвичайно цікавими. Тому ми й далі із завзяттям продовжуємо розбудовувати мережу незалежних профспілок і відстоювати наші права.
📰 Аби відсвяткувати ці досягнення ми вирішили зробити щось неординарне. Ми підготували незалежну студентську газету, яких в Україні вже тривалий час не було.
🤔 Газета в XXI столітті, ви серйозно?!
Газета — це не щось застаріле, не просто джерело інформації. Для нас це простір, в якому можна підсумувати досягнення, через який можна спілкуватися та ділитися ідеями. А до того ж це ретросувенір. Студентські профспілки за кордоном — від ASSE у Квебеці до французької Solidaires та польської «Робітничої ініціативи» — і сьогодні відроджують (а подекуди і продовжують) традицію друку газет.
🐈⬛ Але не лише за кордоном. «Пряма дія» попередніх поколінь теж активно популяризувала свою газету під однойменною назвою. Саме тому перший номер нашої газети, який ми сьогодні публікуємо, є насправді прямим продовженням тієї газети.
❗️Тож закликаємо завантажувати електронний варіант нашої газети, а для тих, хто любить паперовий варіант, ми надрукували фізичні примірники. Кожен і кожна зможе безкоштовно отримати свій, написавши нам на бота/в приватні повідомлення.
Накладу вистачить на всіх 😊
21.03.202510:10
🤔 «Ви що, не довіряєте керівництву академії?»
10 березня студентки та студенти Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА) вийшли на пікет під стінами академії. Вони вимагали ремонту гуртожитку та скасування додаткових плат за комунальні послуги.
Цей протест став кульмінацією подій, які почалися ще в листопаді минулого року, коли мешканки гуртожитку залишилися в холодному приміщенні, але отримали платіжки на суму близько 1300 грн.
✊ До студентської боротьби за гідні умови проживання долучились активістки та активісти Незалежної студентської профспілки «Пряма дія». Сьогодні ми публікуємо матеріал, який написав один із членів профспілки.
У своїй статті Артем Ремізовський детальніше розповів про події, які передували протесту, історію студентської боротьби у НАОМА, політику держави щодо університетів та про те, чому довіра до адміністрації не має виникати з нічого.
30.04.202508:17
Окрім людських смертей і вражаючих руйнувань інфраструктури, війна залишає на українському суспільстві невидимі, проте не менш жахливі психоемоційні шрами.
У новому епізоді подкасту «Ukraine The Possible» ми зосередимося на наслідках цього травматичного досвіду, що продовжують руйнувати життя мільйонів навіть після припинення вогню: посттравматичний стрес, депресія, тривожність та моральні травми.
🔹 Як ці проблеми відображаються на всіх сферах життя — від кожної особистості до суспільства в цілому?
🔹Які особисті історії стоять за статистикою ПТСР і моральних травм, а також як люди переживають цей досвід?
🔹Якими є неврологічні наслідки постійного стресу?
🔹І як суспільство може впоратися з глибокою емоційною раною — і яку психологічну підтримку для цього необхідно забезпечити?
🎧 Запрошуємо до прослуховування на зручній для вас платформі 👇І не забувайте підписатися, щоб не пропустити нові випуски ✔️
Spotify
Apple Podcasts
YouTube
SoundCloud
У новому епізоді подкасту «Ukraine The Possible» ми зосередимося на наслідках цього травматичного досвіду, що продовжують руйнувати життя мільйонів навіть після припинення вогню: посттравматичний стрес, депресія, тривожність та моральні травми.
🔹 Як ці проблеми відображаються на всіх сферах життя — від кожної особистості до суспільства в цілому?
🔹Які особисті історії стоять за статистикою ПТСР і моральних травм, а також як люди переживають цей досвід?
🔹Якими є неврологічні наслідки постійного стресу?
🔹І як суспільство може впоратися з глибокою емоційною раною — і яку психологічну підтримку для цього необхідно забезпечити?
🎧 Запрошуємо до прослуховування на зручній для вас платформі 👇І не забувайте підписатися, щоб не пропустити нові випуски ✔️
Spotify
Apple Podcasts
YouTube
SoundCloud
19.04.202513:24
Сьогодні виповнюється два роки з дня загибелі Дмитра Петрова — російського анархіста, який присвятив своє життя боротьбі за свободу та соціальну справедливість.
З юних років Дмитро активно долучався до численних анархістських ініціатив та організацій, що виступали як проти репресивного режиму в Росії, так і за її межами. У 2014 році він підтримав Майдан в Україні та став одним із ініціаторів створення «анархістської сотні». У 2017 році Дмитро відправився у Рожаву, аби зі зброєю в руках долучитися до визвольного руху.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Дмитро приєднався до українського спротиву. Він став на захист не лише України, а й тих цінностей, які боронив усе своє життя. Дмитро брав участь у найгарячіших боях і загинув під Бахмутом разом з ірландським соціалістом Фінбаром Кафферкі та афроамериканським активістом Ендрю «Гаррісом» Купером.
Для багатьох українських лівих та антиавторитаріїв Дмитро був не лише товаришем по боротьбі, а й близьким другом. Його шлях в анархістському русі — яскравий приклад того, як ідеї можуть втілюватися в конкретні дії.
До роковин загибелі хочемо нагадати про текст, написаний, щоб увічнити пам'ять про Дмитра, його життєвий шлях і внесок у боротьбу за свободу та рівність.
З юних років Дмитро активно долучався до численних анархістських ініціатив та організацій, що виступали як проти репресивного режиму в Росії, так і за її межами. У 2014 році він підтримав Майдан в Україні та став одним із ініціаторів створення «анархістської сотні». У 2017 році Дмитро відправився у Рожаву, аби зі зброєю в руках долучитися до визвольного руху.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Дмитро приєднався до українського спротиву. Він став на захист не лише України, а й тих цінностей, які боронив усе своє життя. Дмитро брав участь у найгарячіших боях і загинув під Бахмутом разом з ірландським соціалістом Фінбаром Кафферкі та афроамериканським активістом Ендрю «Гаррісом» Купером.
Для багатьох українських лівих та антиавторитаріїв Дмитро був не лише товаришем по боротьбі, а й близьким другом. Його шлях в анархістському русі — яскравий приклад того, як ідеї можуть втілюватися в конкретні дії.
До роковин загибелі хочемо нагадати про текст, написаний, щоб увічнити пам'ять про Дмитра, його життєвий шлях і внесок у боротьбу за свободу та рівність.
Reposted from:
Київський «Соціальний рух» 🍁🚩
14.04.202516:52
🗓 18 квітня о 18:30 в Києві пройде презентація дослідження «Одна за трьох: Як працюють медсестри в Україні під час війни», яке розкриває наслідки дерегуляції медсестринського догляду.
⚕️ Медична реформа в Україні змінила систему фінансування медичних закладів та скасувала норми навантаження на медсестер. Це призвело до збільшення експлуатації медиків та масового відтоку кадрів, що особливо загрозливо в умовах війни. Міністерство охорони здоров’я України визнають ці тенденції і наразі намагаються розробити нові норми навантаження на медсестер, однак процес лишається непрозорим.
🩺 Дослідження, проведене на основі 48 інтерв'ю з медсестрами з різних регіонів України, висвітлює реальний стан справ у професії, особисті виклики медичних працівниць та їхні можливості захищати свої права. Дослідження реалізовано спільно із активістками Медичного руху «Будь як Ми» (МедРух).
🎙 Вступне слово: Оксана Слободяна, голова МедРуху «Будь як Ми»
🔍 Дослідниці: Оксана Дутчак, PhD, соціологиня; Наталія Ломоносова, соціологиня; Олена Ткаліч, соціологиня, активістка «Соціального Руху»
⚖️ Юридична експертиза: Віталій Дудін, к.ю.н., активіст «Соціального Руху»
📍 Дата та час: 18 квітня, 18:30
🌐 Місце проведення: Київ, офлайн та онлайн
👉🏻 Зареєструватися
⚕️ Медична реформа в Україні змінила систему фінансування медичних закладів та скасувала норми навантаження на медсестер. Це призвело до збільшення експлуатації медиків та масового відтоку кадрів, що особливо загрозливо в умовах війни. Міністерство охорони здоров’я України визнають ці тенденції і наразі намагаються розробити нові норми навантаження на медсестер, однак процес лишається непрозорим.
🩺 Дослідження, проведене на основі 48 інтерв'ю з медсестрами з різних регіонів України, висвітлює реальний стан справ у професії, особисті виклики медичних працівниць та їхні можливості захищати свої права. Дослідження реалізовано спільно із активістками Медичного руху «Будь як Ми» (МедРух).
🎙 Вступне слово: Оксана Слободяна, голова МедРуху «Будь як Ми»
🔍 Дослідниці: Оксана Дутчак, PhD, соціологиня; Наталія Ломоносова, соціологиня; Олена Ткаліч, соціологиня, активістка «Соціального Руху»
⚖️ Юридична експертиза: Віталій Дудін, к.ю.н., активіст «Соціального Руху»
📍 Дата та час: 18 квітня, 18:30
🌐 Місце проведення: Київ, офлайн та онлайн
👉🏻 Зареєструватися
05.04.202507:44
ВИКЛИКИ НА ШЛЯХУ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ ДО ЄС 📖
У грудні 2024 року Європейська рада схвалила початок переговорів про вступ України до ЄС. Це важливий крок на шляху до євроінтеграції, але попереду чекає ще багато викликів. Окрім виснажливої війни, Україна стикається з проблемами, які накопичувалися десятиліттями: корупцією, слабкими інституціями, порушеннями прав людини й трудових прав, соціальною нерівністю.
Що чекає Україну на цьому етапі і з якими саме викликами доведеться зіткнутися?
Читайте в огляді, підготовленому українськими експертками та аналітиками за підтримки Фонду Рози Люксембург в Україні.
Важливо зазначити, що матеріали збірки зосереджені на соціально-економічних питаннях євроінтеграції, які часто залишаються в тіні інших важливих дискусій, як-от про верховенство права та боротьбу з олігархами. Однак саме проблеми стану економіки, енергетичного та аграрного секторів, проблеми зовнішнього боргу, жіночої зайнятості, трудових прав та соціальних гарантій є справді критично важливими для нашого майбутнього.
Тож читайте і долучайтеся до суспільної дискусії.
У грудні 2024 року Європейська рада схвалила початок переговорів про вступ України до ЄС. Це важливий крок на шляху до євроінтеграції, але попереду чекає ще багато викликів. Окрім виснажливої війни, Україна стикається з проблемами, які накопичувалися десятиліттями: корупцією, слабкими інституціями, порушеннями прав людини й трудових прав, соціальною нерівністю.
Що чекає Україну на цьому етапі і з якими саме викликами доведеться зіткнутися?
Читайте в огляді, підготовленому українськими експертками та аналітиками за підтримки Фонду Рози Люксембург в Україні.
Важливо зазначити, що матеріали збірки зосереджені на соціально-економічних питаннях євроінтеграції, які часто залишаються в тіні інших важливих дискусій, як-от про верховенство права та боротьбу з олігархами. Однак саме проблеми стану економіки, енергетичного та аграрного секторів, проблеми зовнішнього боргу, жіночої зайнятості, трудових прав та соціальних гарантій є справді критично важливими для нашого майбутнього.
Тож читайте і долучайтеся до суспільної дискусії.
29.03.202513:23
52 роки тому, 29 березня, останні американські солдати залишили територію В'єтнаму, визнавши свою поразку перед народом, що боровся за незалежність.
Так завершилася одна з найбільш кривавих імперіалістичних авантюр ХХ століття, яка перетворила В'єтнам на випалений полігон для випробування новітньої зброї та забрала чимало життів.
До річниці цих подій нагадуємо вам про документальний фільм «Незнані ветерани: як українці “закривали небо” над Вʼєтнамом» режисерки Тетяни Ганжі, створений за участі «Спільного».
Це один із небагатьох матеріалів, що зберігає спогади українських військових спеціалістів, які у складі радянського контингенту допомагали Північному В'єтнаму захищатися від американських авіанальотів. Разом із в'єтнамцями вони сиділи в окопах, ховалися в джунглях та збивали американські бомбардувальники, що засипали мирні міста напалмом й касетними снарядами.
🎬 Тож запрошуємо до перегляду та заохочуємо поширювати стрічку серед друзів і подруг.
Так завершилася одна з найбільш кривавих імперіалістичних авантюр ХХ століття, яка перетворила В'єтнам на випалений полігон для випробування новітньої зброї та забрала чимало життів.
До річниці цих подій нагадуємо вам про документальний фільм «Незнані ветерани: як українці “закривали небо” над Вʼєтнамом» режисерки Тетяни Ганжі, створений за участі «Спільного».
Це один із небагатьох матеріалів, що зберігає спогади українських військових спеціалістів, які у складі радянського контингенту допомагали Північному В'єтнаму захищатися від американських авіанальотів. Разом із в'єтнамцями вони сиділи в окопах, ховалися в джунглях та збивали американські бомбардувальники, що засипали мирні міста напалмом й касетними снарядами.
🎬 Тож запрошуємо до перегляду та заохочуємо поширювати стрічку серед друзів і подруг.
19.03.202509:25
«Клітор— анархіст, він не дозволяє управляти собою, через що безпосередньо підпадає під домінування і зазнає насильства».
Нещодавно у видавництві «Контур» вийшла книжка «Стерте задоволення» французької філософині Катрін Малабу. Дослідження авторки присвячене критичному осмисленню культурного, історичного та філософського ігнорування клітора та переосмисленню усталених уявленнь про сексуальність та задоволення.
Сьогодні ми публікуємо розділ з цієї книжки — «Клітор, анархія, жіноче». У ньому авторка розмірковує про те, як маргіналізований клітор може стати символом опору домінуванню, владним структурам і нормам «правильного» тіла й порядку. А фемінізм у свою чергу — стратегією до нової форми порядку без влади.
Сподіваємося, публікація заохотить вас придбати та прочитати всю книгу. Бажаємо більше справжнього задоволення!
Shown 1 - 24 of 1 471
Log in to unlock more functionality.