
Лёха в Short’ах Long’ует

Реальна Війна

Україна Сейчас | УС: новини, політика

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Николаевский Ванёк

Лачен пише

Анатолий Шарий

Реальний Київ | Украина

Лёха в Short’ах Long’ует

Реальна Війна

Україна Сейчас | УС: новини, політика

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Николаевский Ванёк

Лачен пише

Анатолий Шарий

Реальний Київ | Украина

Лёха в Short’ах Long’ует

Реальна Війна

Україна Сейчас | УС: новини, політика

гָолָосִівкֻи
про переклади, літературознавчі виправи й промоцію їдишу🪄💫
TGlist rating
0
0
TypePublic
Verification
Not verifiedTrust
Not trustedLocation
LanguageOther
Channel creation dateApr 06, 2023
Added to TGlist
Jun 03, 2024Linked chat

…і плітки
6
Records
04.04.202523:59
166Subscribers02.05.202423:59
0Citation index12.03.202516:38
100Average views per post02.03.202503:03
61Average views per ad post20.03.202520:56
28.57%ER06.02.202515:38
68.28%ERRGrowth
Subscribers
Citation index
Avg views per post
Avg views per ad post
ER
ERR


04.04.202511:13
Уже в понеділок (7 квітня) маю велике щастя прочитати лекцію на початок курсу Litosvita для всіх зацікавлених перекладом, хто вже перекладає чи тільки думає. «З чого починати? Куди рухатися?» — можуть бути не лише (принаймні, не зовсім) риторичними питаннями, і я зроблю спробу розповісти про це з власного досвіду, власними словами і спираючись на слова багатьох прекрасних розумних людей, що були і є мені натхненням.
Лекторки й лектор — чудові фахівці — Марта Госовська, Ярослава Стріха, Галина Курило, Богдан Стасюк, Ніка Чулаєвська, Галина Листвак.
Кожен і кожна з цих людей — це, без перебільшення, мої особисті «хочу стати, коли виросту».
А цього разу говоритиму про основні принципи, з якими варто братися до перекладу взагалі; буде багато про турботу й відповідальність. Все, досить спойлерів, ловіть посилання!🌿💚
Лекторки й лектор — чудові фахівці — Марта Госовська, Ярослава Стріха, Галина Курило, Богдан Стасюк, Ніка Чулаєвська, Галина Листвак.
Кожен і кожна з цих людей — це, без перебільшення, мої особисті «хочу стати, коли виросту».
А цього разу говоритиму про основні принципи, з якими варто братися до перекладу взагалі; буде багато про турботу й відповідальність. Все, досить спойлерів, ловіть посилання!🌿💚
13.03.202519:02
Мудре прислівʼя каже: а сах гоменс ун нор ейн пурім!
Гаманів багато, Пурім усього один, але попри те, що зло still prevails (гадаю, не варто пояснювати, як і чому), треба по-дурацьки вбиратися і з усього того сміятися. Чого й вам дуже бажаю 🙌🏻
А я, як велика шанувальниця Дер Ністера [та їдишської когорти Ваймарського Берліна], не могла стриматися і не запропонувати переклад його зразково-символістських текстів.
Це — фантастичний автор. Хто б іще так пройнявся ідеєю паломництва на «Святий Схід» і повернувся із того-таки Берліна в… Харків? Хто б іще повірив в комунізм і «всім буде місце в странє совєтів»?…
А отут уже є паралелі!
Так, і доля, і постать Дер Ністера дечим перегукнеться із, наприклад, Хвильовим — коли вчитаєтесь. Синьоетюдового багато, блакиті багато, цирку трохи є, фам-фаталь наявні; але також — сюжети рабі Нахмана з Брацлава, кабалістичний туман канонічної загадочності, дивні істоти з (псевдо)словʼянської демонології, сюжети німецьких романтиків, дрібочка експресіонізму ну і довгі-довгі-довгі речення, що по-біблійному починаються з «І…» нестерпно-багато разів.
Доля Дер Ністера уривається разом із низкою інших репресованих єврейських митців (пощастило пережити Другу світову? Є совок, який радісно придушить!).
Але доля його текстів і перекладів отримує друге життя — від перекладів наших двадцятих (Зінаїди Йоффе, Фінкеля&Со) до, сподіваюся, сучасних 🖤
Гаманів багато, Пурім усього один, але попри те, що зло still prevails (гадаю, не варто пояснювати, як і чому), треба по-дурацьки вбиратися і з усього того сміятися. Чого й вам дуже бажаю 🙌🏻
А я, як велика шанувальниця Дер Ністера [та їдишської когорти Ваймарського Берліна], не могла стриматися і не запропонувати переклад його зразково-символістських текстів.
Це — фантастичний автор. Хто б іще так пройнявся ідеєю паломництва на «Святий Схід» і повернувся із того-таки Берліна в… Харків? Хто б іще повірив в комунізм і «всім буде місце в странє совєтів»?…
А отут уже є паралелі!
Так, і доля, і постать Дер Ністера дечим перегукнеться із, наприклад, Хвильовим — коли вчитаєтесь. Синьоетюдового багато, блакиті багато, цирку трохи є, фам-фаталь наявні; але також — сюжети рабі Нахмана з Брацлава, кабалістичний туман канонічної загадочності, дивні істоти з (псевдо)словʼянської демонології, сюжети німецьких романтиків, дрібочка експресіонізму ну і довгі-довгі-довгі речення, що по-біблійному починаються з «І…» нестерпно-багато разів.
Доля Дер Ністера уривається разом із низкою інших репресованих єврейських митців (пощастило пережити Другу світову? Є совок, який радісно придушить!).
Але доля його текстів і перекладів отримує друге життя — від перекладів наших двадцятих (Зінаїди Йоффе, Фінкеля&Со) до, сподіваюся, сучасних 🖤


12.03.202522:03
12.03.202514:47
З останніми новинами вкотре повертаюся до думки, що відсутність співпраці з кимось — це часто благословення від Всесвіту (може, для всіх сторін, а може й ні, менше з тим). А інтуїція — страшна річ.
Якна жаль дотичній до перекладу людині мені було гірко-знайомо читати про домовленості на словах у чаті чи (!) в телефонних дзвінках.
Я маю усього одну таку історію з іншою людиною, і закінчилася вона, не більше й не менше, видавничим ґазлайтингом. Але розумні люди потім казали мені «Тю, це ж *імʼя персонажа*, чого ти взагалі погодилася».
Але, бачу, такий принцип співпраці — вже промовистий червоний прапорець.
Я вже писала менш публічно: коли з першого — єдиного — побіжного контакту з людиною виникає ірраціональний страх, не завше варто списувати це на природну сторожкість і «мабуть зі мною щось не так». Потім усе якось стає зрозуміліше, зрозуміліше й зрозуміліше; чуєш від людей, що й не хотіла би чути.
Але нині я з полегшенням відзначаю, що, мабуть, пора мовчання закінчується і люди матимуть що сказати й говоритимуть — хотілося б вірити — не в порожнечу.
Ірині — велика повага й підтримка; хай сил буде більше у всіх, хто починає говорити голосно.
Як
Я маю усього одну таку історію з іншою людиною, і закінчилася вона, не більше й не менше, видавничим ґазлайтингом. Але розумні люди потім казали мені «Тю, це ж *імʼя персонажа*, чого ти взагалі погодилася».
Але, бачу, такий принцип співпраці — вже промовистий червоний прапорець.
Я вже писала менш публічно: коли з першого — єдиного — побіжного контакту з людиною виникає ірраціональний страх, не завше варто списувати це на природну сторожкість і «мабуть зі мною щось не так». Потім усе якось стає зрозуміліше, зрозуміліше й зрозуміліше; чуєш від людей, що й не хотіла би чути.
Але нині я з полегшенням відзначаю, що, мабуть, пора мовчання закінчується і люди матимуть що сказати й говоритимуть — хотілося б вірити — не в порожнечу.
Ірині — велика повага й підтримка; хай сил буде більше у всіх, хто починає говорити голосно.
Reposted from:
UAGeek 🤓

04.04.202519:53
Донатьте
Збір від Varvar Publishing
🔗 https://send.monobank.ua/jar/3kFNg8gH8a
Збір від Роршаха
🔗 https://send.monobank.ua/jar/6f1pZqB822
Збір від ВРАЖЕННЯ UA
🔗 https://send.monobank.ua/jar/7nKP6zSFga
Збір від Varvar Publishing
🔗 https://send.monobank.ua/jar/3kFNg8gH8a
Збір від Роршаха
🔗 https://send.monobank.ua/jar/6f1pZqB822
Збір від ВРАЖЕННЯ UA
🔗 https://send.monobank.ua/jar/7nKP6zSFga
Reposted from:
Наші 1920-ті

16.03.202523:06
Ліпе Резнік
ОСІНЬ
(Вільний переклад)
Осінь. Ранок. Сонце та іній.
Впали дахи в тьмяно-срібну досаду.
Небо сліпуче, холодне, ще й синє.
Теплим заледве повіє від саду.
Ясно і морозно, дзвінко над краєм.
Ще один день — в битії перед очі —
нам усвідомити. Всесвіт розкраєм,
те, що було, процідить ми охочі.
Листя, мов дні, — золотавий листóпад,
давнього сміття осіннії матові гами.
Днів моїх злеглість — минулого опад —
я розгрібаю своїми ногами.
Випала ж ясність: що сонце і осінь
день кришталевий шліфують на вітрі...
Пружна земля, — і такая там просинь! —
Шлях я свій бачу — правдивий, нехитрий.
Переклад з їдиш Павла Тичини
Торік у березні тут був сезонно доречний вірш Ліпи Резніка «Березіль», але тоді не було фото автора. Тепер же у нас є і фото, хоч і в поганій якості, бо архів виклав його без можливости скачати( А вірш про осінь. На жаль, Ліпу Резника перекладали мало. Тичина тільки ці два вірші й переклав.
#наші20
ОСІНЬ
(Вільний переклад)
Осінь. Ранок. Сонце та іній.
Впали дахи в тьмяно-срібну досаду.
Небо сліпуче, холодне, ще й синє.
Теплим заледве повіє від саду.
Ясно і морозно, дзвінко над краєм.
Ще один день — в битії перед очі —
нам усвідомити. Всесвіт розкраєм,
те, що було, процідить ми охочі.
Листя, мов дні, — золотавий листóпад,
давнього сміття осіннії матові гами.
Днів моїх злеглість — минулого опад —
я розгрібаю своїми ногами.
Випала ж ясність: що сонце і осінь
день кришталевий шліфують на вітрі...
Пружна земля, — і такая там просинь! —
Шлях я свій бачу — правдивий, нехитрий.
Переклад з їдиш Павла Тичини
Торік у березні тут був сезонно доречний вірш Ліпи Резніка «Березіль», але тоді не було фото автора. Тепер же у нас є і фото, хоч і в поганій якості, бо архів виклав його без можливости скачати( А вірш про осінь. На жаль, Ліпу Резника перекладали мало. Тичина тільки ці два вірші й переклав.
#наші20


10.04.202522:07
Неперекладний соціолектовий фольклор_жпг
27.03.202516:31
Був колись серпень, Луцьк і їдиш у великому місті
Це далеко не найкраща моя лекція, а ще я відчайдушно розраховувала, що те часове обмеження — це прікол, але вийшло, як вийшло. Зрештою, побачити Луцьк і побути з кількома чудовими людьми було того вартим!
Це далеко не найкраща моя лекція, а ще я відчайдушно розраховувала, що те часове обмеження — це прікол, але вийшло, як вийшло. Зрештою, побачити Луцьк і побути з кількома чудовими людьми було того вартим!


21.03.202521:55
от, знову подумалося про другий розділ трактату і життя (Фоґель)
«а все-таки варто жити»
«а все-таки варто жити»
12.03.202521:39
гаразд, не все ж фахову солідарність розписувати
буде вам тут і про крота
буде вам тут і про крота
12.03.202522:03
Майже-автобіографічна збірка історій Йосифа Бурґа «На Черемоші» має в собі незбагненність маґічного простору з дитячих спогадів оповідача — і до оповідань не вдається ставити питання, і самі оповідання не вдається ставити під питання.
Так, в одному оповіданні малий Бурґ питає свого батька, чому він, а також його батько і батько його батька все життя працювали на сплаві? Чи не існує-бо інших професій: водоноси й лісоруби? Чому ми всі — сплавники?
І його батько відповідає: «Бо так є».
Кінець оповідання.
І це нагадує мені талмудичні історії. Ось, наприклад, чи знаєте ви, чому крот сліпий? Бо Господь позбавив його очей, покаравши таким чином. І якби Він цього не зробив, ідеться далі, тоді крота було б не спинити.
Цими словами закінчується історія, на цих словах вона ж і уривається.
За що було покарано крота? Від чого «його було б не спинити»?
До деяких питань ліпше не шукати відповідей.
Незбагненність деяких історій не спонукає ставити багато питань — бо так є.
Історію про крота, зокрема, подають у «Legends of the Jews» — такій собі компіляції талмудичних байок і мідрашів, а також усього довкола. Посилань на першоджерела там, на жаль, немає. Але натомість є інше цікаве джерело, з якого можна дізнатися ще дещо про крота: ну, по-перше, це істота некошерна. По-друге — усіх звірят було створено по парі, але не тій, про яку ви думаєте: у сухопутної звірини є морський відповідник. Лев — морський лев, котик — морський котик, коник — морський коник, крот… а от немає морського крота, еге ж? А чого б це, як ви думаєте?
Можливо, деякі питання таки мають лишитися без відповіді.
Так, в одному оповіданні малий Бурґ питає свого батька, чому він, а також його батько і батько його батька все життя працювали на сплаві? Чи не існує-бо інших професій: водоноси й лісоруби? Чому ми всі — сплавники?
І його батько відповідає: «Бо так є».
Кінець оповідання.
І це нагадує мені талмудичні історії. Ось, наприклад, чи знаєте ви, чому крот сліпий? Бо Господь позбавив його очей, покаравши таким чином. І якби Він цього не зробив, ідеться далі, тоді крота було б не спинити.
Цими словами закінчується історія, на цих словах вона ж і уривається.
За що було покарано крота? Від чого «його було б не спинити»?
До деяких питань ліпше не шукати відповідей.
Незбагненність деяких історій не спонукає ставити багато питань — бо так є.
Історію про крота, зокрема, подають у «Legends of the Jews» — такій собі компіляції талмудичних байок і мідрашів, а також усього довкола. Посилань на першоджерела там, на жаль, немає. Але натомість є інше цікаве джерело, з якого можна дізнатися ще дещо про крота: ну, по-перше, це істота некошерна. По-друге — усіх звірят було створено по парі, але не тій, про яку ви думаєте: у сухопутної звірини є морський відповідник. Лев — морський лев, котик — морський котик, коник — морський коник, крот… а от немає морського крота, еге ж? А чого б це, як ви думаєте?
Можливо, деякі питання таки мають лишитися без відповіді.
21.03.202521:59
Авром Суцкевер писав:
Поезія
Плід пурпурово-спілий,
остання слива.
Він тонкошкірий, ніжний, як зіниця,
що гасить поночі в імлі
любов — і зір іскриться,
І вранці на зорі в імлі
стає дрібнішим —
поезія се. Руш її —
щоб сліду не полишив.
[з днем поезії]
Поезія
Плід пурпурово-спілий,
остання слива.
Він тонкошкірий, ніжний, як зіниця,
що гасить поночі в імлі
любов — і зір іскриться,
І вранці на зорі в імлі
стає дрібнішим —
поезія се. Руш її —
щоб сліду не полишив.
[з днем поезії]
08.04.202517:04
На лекції про загальні принципи перекладацької роботи майже 15 хвилин розповідала про важливість турботи про своє тіло, фізичний стан, про активність і пріоритетність здоровʼя над basically всім, що може статися і зробитися.
Чому? Бо можу.
Може колись і детальніше про це напишу.
Чому? Бо можу.
Може колись і детальніше про це напишу.
24.03.202519:14
голосівки
чи голослівки? 🙃
чи голослівки? 🙃


13.03.202516:16
В анонсі цього немає, але любим підписникам я, так і бути, на вушко скажу дещо:
для цієї лекції була створена самвидавна дрібничка — оформлений рідер із найважливішими текстами кількох буковинських єврейських авторів, їдишо- й німецькомовних.
Дуже обмежена кількість буде доступна відвідувач(к)ам Вікенду.
Трохи пізніше подумаю, аби деякі сторінки стали крихітними листівочками
🪻
для цієї лекції була створена самвидавна дрібничка — оформлений рідер із найважливішими текстами кількох буковинських єврейських авторів, їдишо- й німецькомовних.
Дуже обмежена кількість буде доступна відвідувач(к)ам Вікенду.
Трохи пізніше подумаю, аби деякі сторінки стали крихітними листівочками
🪻
Log in to unlock more functionality.