«Більшість процесів, які супроводжують перехід Сил оборони на корпусну систему, приховані. Генштаб лише зрідка інформує про профільні наради та зустрічі».

"Я взагалі не розумію, у чому сенс існування ТГРу? Ну добре ОТУ, вони нам ще іноді допомагають дронами. Але на ділі командири ТГРів та ОТУ не несуть жодної відповідальності. Коли щось іде не так, командирів ОТУ просто знімають і все, а часто відправляють на підвищення. За все відповідають самі комбриги", – обурюється УП один із комбатів, що нині воює на Донеччині.

Коли задачі, відведені для певного ТРГу чи ОТУ, закінчуються, воно припиняє існування. Наприклад, після завершення висадки морпіхів на лівому березі Дніпра на півдні зникло ОТУ «Катран», яким командував генерал-лейтенант Юрій Содоль.

Ключовою перевагою переходу Сил оборони на корпусну систему прихильники реформи називають появу сталих органів управління. 

"Наш противник воює арміями, великими організмами та масштабами. Воювати проти нього бригадами чи батальйонами – неефективно взагалі. А в корпусі буде в N разів більше особового складу (один корпус – орієнтовно 30–35 тисяч осіб – УП), відповідно, він зможе виконувати глобальніші задачі. Бо нині це виглядає так, ніби противник їде на танку, а ви – на мотоциклі", – пояснює УП начальник штабу 1-го корпусу НГУ "Азов" Арсен Дмитрик.

"Оперативний рівень у вигляді корпусів повинен отримати засоби, якими вдасться "розкривати" противника на глибину до 120–150 кілометрів і уражати на цю глибину. Це безумно змінить обстановку на полі бою", – розповідав Білецький. 

За даними УП, всього в Силах оборони, включно з уже існуючими шістьма корпусами, після реформи буде 18–20 корпусів. Це величезна цифра.

Один корпус складатиметься в середньому з п'яти механізованих бригад та корпусному комплекту військ: артилерійської бригади, зенітно-ракетного та інженерного підрозділів, розвідки, зв'язку тощо. Також, як відомо УП, кожен корпус має створити у своєму складі батальйон безпілотних систем. 

Зокрема, у період з 2022 по 2025 рік здійснено заміну (ротацію) всіх керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. На даний час майже 70% військовослужбовців ТЦК та СП уже мають бойовий досвід.

Захисники і захисниці, які отримали поранення (контузії) під час бойових дій на сьогодні складають близько половини усього особового складу ТЦК та СП.

Слід додати, що 20% персоналу територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки – цивільні особи, тобто працівники Збройних Сил України.