часто зараз - відчуття пронизливої любові
коли думаєш про щось інше, буденне - і раптом немов стріла озаріння. Найчастіше - до рідних, передусім дітей. І тоді все набуває сенсу, всі речі світу зʼєднуються, сполучаються
любов зшиває
вона не може бути штучною
одна любов веде за собою інші, за руку
кажуть, що любов обманює. Буває й таке. Але найчастіше любов - це єдине, що дозволяє відчути сутність іншого. Той резервуар, в якій ця сутність нарешті відкривається
древні казали, що любов - це істина. Ця фраза передається нам, як банальність, в яку вже давно не віриш. Бо ти "мудрий", "навчений" і в міру "цинічний".
Проте інколи любов буває пронизлива. Як стріла. І тоді ти все розумієш.
Ненадовго.
але озаріння мають тенденцію повертатися
Володимир Єрмоленко