КіберБорошно | CyberBoroshno
В пітьму дивись як хижак, а не як жертва!
Зв'язок: @cyberboroshno_communication_bot
Зв'язок: @cyberboroshno_communication_bot
TGlist rating
0
0
TypePublic
Verification
Not verifiedTrust
Not trustedLocationУкраїна
LanguageOther
Channel creation dateApr 13, 2022
Added to TGlist
Jul 25, 2023Linked chat
КіберЧат
1.3K
Reposted from:
Dnipro Osint ⟨ Гарбуз ⟩
12.03.202508:11
Тепер вже точно можна казати що сили оборони покидають Курщину, це було очевидно з перших днів заходу наших сил, і стояло лише питання «коли?», і чесно кажучи, ніхто такого успіху не очікував принаймні в моєму "робочому" оточенні. Україна тримали райцентр, м. Суджа 218 днів, це трохи менше ніж росіяни тримала Херсон (254 дні). На мій погляд операція гарно спланована та себе виправдала.
Росіяни з резервів та інших напрямків зняли угрупування у близько 50 тисяч осіб, серед них "елітні" бригади морської піхоти та ВДВ, а також одні з найкращих дроноводів окупаційної армії. Більшість цих "елітних підрозділів" (які відрізняються від звичайних наявністю військової техніки, а не жигулів), тільки за geoint-інформацією в Курьскій області залишили більше 500 од. тільки військового металобрухту, без врахування цивільних авто, які росіяни використовують частіше за військові
Наші втрати в основному були цілком помірними для такого роду операцій
Ця операція показала нам як варто проводити наступальні оперції. В умовах інформаційної тиші, реальної, а не дешевий фальш як у випадку з Запорізьким контрнаступом. В умовах прикриття наступаючих сил з повітря, і це я навіть не про авіацію. Скільки "крил" було збито розрахунками зенітних FPV? Багато, достатньо багато щоб забезпечити угрупуванню безпечне пересування, але ненадовго.
Ми могли б тримати Курщину й далі, але є 2 фактора які на це вплинули - військовий і політичний.
Військовий фактор полягає в тому що росіяни знову нам перерізали головні логістичні артерії, що і змусило нас виводити сили в Сумську область, всі російські "заходи" у села Курщині останніми днями це заходи майже в пусті села, які можна було б відбити як би не довелося виводити війська
Це нажаль наша головна причина відходу з багатьох окупованих н.п. та головна російська тактика. Так було з з Северодонецьком, Бахмутом, Курахово, Вугледаром, теж саме росіяни намагалися та ще будуть намагатися провернути з Покровськом та Куп'янськом, але наразі сили оборони цьому запобігають.
"В лоб" у росіяни захоплювати міста майже ніколи не виходить так швидко, подивіться на Вовчанськ, Торецьк або Часів Яр.
В загалому - це успішна операція, вічна слава всім хто віддав своє життя за Україну, вгризнувшись на територію ворога
🅰️Dnipro Osint | Чат
Росіяни з резервів та інших напрямків зняли угрупування у близько 50 тисяч осіб, серед них "елітні" бригади морської піхоти та ВДВ, а також одні з найкращих дроноводів окупаційної армії. Більшість цих "елітних підрозділів" (які відрізняються від звичайних наявністю військової техніки, а не жигулів), тільки за geoint-інформацією в Курьскій області залишили більше 500 од. тільки військового металобрухту, без врахування цивільних авто, які росіяни використовують частіше за військові
Наші втрати в основному були цілком помірними для такого роду операцій
Ця операція показала нам як варто проводити наступальні оперції. В умовах інформаційної тиші, реальної, а не дешевий фальш як у випадку з Запорізьким контрнаступом. В умовах прикриття наступаючих сил з повітря, і це я навіть не про авіацію. Скільки "крил" було збито розрахунками зенітних FPV? Багато, достатньо багато щоб забезпечити угрупуванню безпечне пересування, але ненадовго.
Ми могли б тримати Курщину й далі, але є 2 фактора які на це вплинули - військовий і політичний.
Військовий фактор полягає в тому що росіяни знову нам перерізали головні логістичні артерії, що і змусило нас виводити сили в Сумську область, всі російські "заходи" у села Курщині останніми днями це заходи майже в пусті села, які можна було б відбити як би не довелося виводити війська
Це нажаль наша головна причина відходу з багатьох окупованих н.п. та головна російська тактика. Так було з з Северодонецьком, Бахмутом, Курахово, Вугледаром, теж саме росіяни намагалися та ще будуть намагатися провернути з Покровськом та Куп'янськом, але наразі сили оборони цьому запобігають.
"В лоб" у росіяни захоплювати міста майже ніколи не виходить так швидко, подивіться на Вовчанськ, Торецьк або Часів Яр.
В загалому - це успішна операція, вічна слава всім хто віддав своє життя за Україну, вгризнувшись на територію ворога
🅰️Dnipro Osint | Чат
Reposted from:
Головне управління розвідки МО України
19.03.202507:19
💥 Гуркіт в Криму: під ударом ― ворожі системи ППО, морські судна та гелікоптер
📣 Загарбники у тимчасово окупованому Криму упродовж кількох днів дрижали від небувалого гуркоту ― їхні дороговартісні системи протиповітряної оборони виявились безпорадними перед влучними ударами воїнів ГУР МО України.
🎥 На відео результати успішної демілітаризації півострова ― уражено цілу низку російських радіолокаційних станцій (РЛС):
● 48Я6-К1 “Подльот” (2шт);
● 1Л125”Ніобій-СВ” (2шт);
● 39Н6 “Каста 2Е2” (3шт);
● 9С19 “Імбірь”;
● “Нєбо-СВ”;
● С-300ВМ;
● “Нєбо-М”;
● 59Н6-Е “Протівнік-ГЕ”;
● БРЛС “Мис”.
Також під удар потрапили пускова установка С-300СВ, командні пункти РЛС “СТ-68” та РЛС 39Н6 “Каста 2Е2”, а ще ― три московитські зенітні ракетно-гарматні комплекси “Панцирь-С1”, транспортно-буксирне судно проєкту С4236, універсальний буксир “фьодор урюпін” та вертоліт Мі-8 російських окупантів.
⚔️ Боротьба триває!
🇺🇦 Слава Україні!
ГУР в інших соціальних мережах:
🔹Facebook 🔹YouTube 🔹 Viber
🔹Instagram 🔹Twitter 🔹 Threads
🔹 WhatsApp🔹 Telegram Bot
🔹 TikTok
📣 Загарбники у тимчасово окупованому Криму упродовж кількох днів дрижали від небувалого гуркоту ― їхні дороговартісні системи протиповітряної оборони виявились безпорадними перед влучними ударами воїнів ГУР МО України.
🎥 На відео результати успішної демілітаризації півострова ― уражено цілу низку російських радіолокаційних станцій (РЛС):
● 48Я6-К1 “Подльот” (2шт);
● 1Л125”Ніобій-СВ” (2шт);
● 39Н6 “Каста 2Е2” (3шт);
● 9С19 “Імбірь”;
● “Нєбо-СВ”;
● С-300ВМ;
● “Нєбо-М”;
● 59Н6-Е “Протівнік-ГЕ”;
● БРЛС “Мис”.
Також під удар потрапили пускова установка С-300СВ, командні пункти РЛС “СТ-68” та РЛС 39Н6 “Каста 2Е2”, а ще ― три московитські зенітні ракетно-гарматні комплекси “Панцирь-С1”, транспортно-буксирне судно проєкту С4236, універсальний буксир “фьодор урюпін” та вертоліт Мі-8 російських окупантів.
⚔️ Боротьба триває!
🇺🇦 Слава Україні!
ГУР в інших соціальних мережах:
🔹Facebook 🔹YouTube 🔹 Viber
🔹Instagram 🔹Twitter 🔹 Threads
🔹 WhatsApp🔹 Telegram Bot
🔹 TikTok
Reposted from:
Mister Frostovik
09.03.202511:40
Як і обіцяв, розповім про ціну, яку ми заплатили, звільняючи Торецьк. Розкажу її через призму друга «Авеля». Спойлер: зараз з ним усе гаразд, проходить реабілітацію.
Познайомилися ми, коли я проводив у бригаді курси кулеметників. Незабаром він пройшов відбір у нашу групу «Пірати», і я одразу ж забрав його до себе у відділення.
Згодом, коли я пішов на вимушене підвищення, «Авель» очолив відділення. Він був і залишається одним із тих, у кому я ніколи не сумнівався, на кого міг покластися і чия сила волі та духу викликали в мене захоплення. Далі про цей момент з його же слів:
«...тільки-но підійшов до металевої двері сараю - удар, вивернуло шию вліво і впав на землю. Хоча зі слів хлопців він зробив ще кроків 5 назад, а вже потім упав. Лежу – запах крові, пороху, порожній шум у вухах. Бачу, як шматок мого обличчя висить переді мною на очах, і звідти ллється кров. Перші думки:
1. «Не могло цього статися зі мною»
2. «Добре, я так втомився… нарешті я помру»
3. «Мені прилетіло в голову… Я просто дивитимусь, як вмираю?»
4. Чую, як Соркс кричить, що я "300", а я в голові кричу на нього: "Я 200, дурень!"
5. Прикрив очі, ніби змирившись... Раптом різко повернулися всі звуки, зник шум, я почув, як наші відповідають чергою по підару.
6. Мене ніби струмом ударило по ногах і руках – я зрозумів, що можу рухатися. У той момент прийшла думка: "А чи не спробувати вижити? Ні, треба зробити все, щоб вижити!" Хоча я вже прийняв, що, швидше за все, помру.
7. Я відповз у гараж, "Соркс" допоміг мені встати. Поки мені накладали турнікет і намагалися викликати допомогу і зрозумів, що повернутися назад дворами не зможу. Я почав від'їжджати – сили залишилися тільки в ногах. Так, відкритим простором, прямо під вогнем противника, ривком метрів 200 я летів до будинку, де залишив більшу частину групи. Прибіг до них з боку ворога, просто впав на паркан, звідки мене затягли всередину і почали надавати першу допомогу.
8. На місці складно було щось зробити. Коли мене роздягли, побачили купу дірок у грудях – оклюзивки скочувалися разом із кров'ю. Я сидів, затискаючи рани, намагаючись не задихнутися. Врятувала евакуація – заздалегідь спланована точка, обговорена на підготовці. Бронетранспортер прилетів через 15 хвилин, і мене закинули в машину.
9. Доїхавши до стабілізаційного пункту, я, вставши на ноги, сам залетів на операційний стіл, де мені почали переливати кров. Потім побачив шприц із чимось… і привіт, кома.
Через чотири дні я прокинувся в Дніпрі, але здавалося, що минув цілий місяць. Це був нескінченний сон, у якому я постійно боровся зі смертю в різних її образах: демони, вовки, валькірії зі списами – і завжди мене жорстоко вбивали. Я згадав усіх: побратимів, наречену, сім'ю… Невже я ніколи більше їх не побачу? Невже життя після смерті виглядає саме так – і я просто буду нескінченно помирати, хапаючись за життя?
Іноді мені здавалося, що я прокидаюся і бачу близьких поруч (так і було), а потім все починалося заново, і вже неможливо було зрозуміти, де реальність, а де сон.
Коли я нарешті прокинувся, була ніч. Мені здалося, що я побачив медсестру, яка гострить ножі. Перша думка – мене хочуть порізати на органи. Я вирішив їй завадити.
Я був зв’язаний, на обличчі – киснева маска. Якимось чином мені вдалось розв'язати одну руку, коли вона підійшла ближче, я зірвав із себе маску. Вона почала мені щось говорити, але я абсолютно не розумів, якою мовою вона спілкується. Я намагався замахнутися, щоб ударити її, але, не маючи сил підняти руку, виглядав так, ніби просто судомно смикався на ліжку.
У якийсь момент я вже просто змирився...
Познайомилися ми, коли я проводив у бригаді курси кулеметників. Незабаром він пройшов відбір у нашу групу «Пірати», і я одразу ж забрав його до себе у відділення.
Згодом, коли я пішов на вимушене підвищення, «Авель» очолив відділення. Він був і залишається одним із тих, у кому я ніколи не сумнівався, на кого міг покластися і чия сила волі та духу викликали в мене захоплення. Далі про цей момент з його же слів:
«...тільки-но підійшов до металевої двері сараю - удар, вивернуло шию вліво і впав на землю. Хоча зі слів хлопців він зробив ще кроків 5 назад, а вже потім упав. Лежу – запах крові, пороху, порожній шум у вухах. Бачу, як шматок мого обличчя висить переді мною на очах, і звідти ллється кров. Перші думки:
1. «Не могло цього статися зі мною»
2. «Добре, я так втомився… нарешті я помру»
3. «Мені прилетіло в голову… Я просто дивитимусь, як вмираю?»
4. Чую, як Соркс кричить, що я "300", а я в голові кричу на нього: "Я 200, дурень!"
5. Прикрив очі, ніби змирившись... Раптом різко повернулися всі звуки, зник шум, я почув, як наші відповідають чергою по підару.
6. Мене ніби струмом ударило по ногах і руках – я зрозумів, що можу рухатися. У той момент прийшла думка: "А чи не спробувати вижити? Ні, треба зробити все, щоб вижити!" Хоча я вже прийняв, що, швидше за все, помру.
7. Я відповз у гараж, "Соркс" допоміг мені встати. Поки мені накладали турнікет і намагалися викликати допомогу і зрозумів, що повернутися назад дворами не зможу. Я почав від'їжджати – сили залишилися тільки в ногах. Так, відкритим простором, прямо під вогнем противника, ривком метрів 200 я летів до будинку, де залишив більшу частину групи. Прибіг до них з боку ворога, просто впав на паркан, звідки мене затягли всередину і почали надавати першу допомогу.
8. На місці складно було щось зробити. Коли мене роздягли, побачили купу дірок у грудях – оклюзивки скочувалися разом із кров'ю. Я сидів, затискаючи рани, намагаючись не задихнутися. Врятувала евакуація – заздалегідь спланована точка, обговорена на підготовці. Бронетранспортер прилетів через 15 хвилин, і мене закинули в машину.
9. Доїхавши до стабілізаційного пункту, я, вставши на ноги, сам залетів на операційний стіл, де мені почали переливати кров. Потім побачив шприц із чимось… і привіт, кома.
Через чотири дні я прокинувся в Дніпрі, але здавалося, що минув цілий місяць. Це був нескінченний сон, у якому я постійно боровся зі смертю в різних її образах: демони, вовки, валькірії зі списами – і завжди мене жорстоко вбивали. Я згадав усіх: побратимів, наречену, сім'ю… Невже я ніколи більше їх не побачу? Невже життя після смерті виглядає саме так – і я просто буду нескінченно помирати, хапаючись за життя?
Іноді мені здавалося, що я прокидаюся і бачу близьких поруч (так і було), а потім все починалося заново, і вже неможливо було зрозуміти, де реальність, а де сон.
Коли я нарешті прокинувся, була ніч. Мені здалося, що я побачив медсестру, яка гострить ножі. Перша думка – мене хочуть порізати на органи. Я вирішив їй завадити.
Я був зв’язаний, на обличчі – киснева маска. Якимось чином мені вдалось розв'язати одну руку, коли вона підійшла ближче, я зірвав із себе маску. Вона почала мені щось говорити, але я абсолютно не розумів, якою мовою вона спілкується. Я намагався замахнутися, щоб ударити її, але, не маючи сил підняти руку, виглядав так, ніби просто судомно смикався на ліжку.
У якийсь момент я вже просто змирився...
04.04.202516:53
Біль, нестерпний біль.
Reposted from:
3-тя окрема штурмова бригада
14.03.202514:06
⚡️ОФІЦІЙНО! ВІДТЕПЕР — ТРЕТІЙ АРМІЙСЬКИЙ КОРПУС!
Три роки ми здобували унікальний досвід у запеклих битвах, проводили успішні контрнаступи, ставали найефективнішими у застосуванні дронів на передовій.
Ми впроваджували технології, змінювали підхід до підготовки особового складу й створили кращий в країні рекрутинг. Запустили власні школи FPV й НРК. Створювали масштабні культурні та просвітницькі проєкти. Настав час розширити горизонти.
У День українського добровольця, заснована добровольцями в 2022 Третя штурмова стає Третім Армійським Корпусом під командуванням Андрія Білецького.
«Наші плани — змінити принципи цієї війни. А значить змінити й сам хід війни на користь України. Ca vis pacem para bellum. Слава Україні», — Андрій Білецький.
Кити, на яких збираємось будувати корпус — бойова підготовка, професійний сержантський корпус, робота з управлінням, плануванням, і технологічність.
Як обіцяли, масштабуємо всесвіт Третьої штурмової, щоб рвати ворога з новою силою.
Всі інші важливі деталі — скоро, стежте за новинами на каналі!
3ОШБр | Instagram | Facebook | YouTube | ab3.army | TikTok | Підтримай Третю штурмову🇺🇦
Три роки ми здобували унікальний досвід у запеклих битвах, проводили успішні контрнаступи, ставали найефективнішими у застосуванні дронів на передовій.
Ми впроваджували технології, змінювали підхід до підготовки особового складу й створили кращий в країні рекрутинг. Запустили власні школи FPV й НРК. Створювали масштабні культурні та просвітницькі проєкти. Настав час розширити горизонти.
У День українського добровольця, заснована добровольцями в 2022 Третя штурмова стає Третім Армійським Корпусом під командуванням Андрія Білецького.
«Наші плани — змінити принципи цієї війни. А значить змінити й сам хід війни на користь України. Ca vis pacem para bellum. Слава Україні», — Андрій Білецький.
Кити, на яких збираємось будувати корпус — бойова підготовка, професійний сержантський корпус, робота з управлінням, плануванням, і технологічність.
Як обіцяли, масштабуємо всесвіт Третьої штурмової, щоб рвати ворога з новою силою.
Всі інші важливі деталі — скоро, стежте за новинами на каналі!
3ОШБр | Instagram | Facebook | YouTube | ab3.army | TikTok | Підтримай Третю штурмову🇺🇦
Reposted from:
Шершні Довбуша 🐝💣
20.03.202516:11
Дрон на оптоволокні залітає в трубу, де ховаються російські солдати.
Приклад ефективності використання оптоволоконних дронів добре тренованим пілотом.
🐝 Шершні Довбуша
Приклад ефективності використання оптоволоконних дронів добре тренованим пілотом.
🐝 Шершні Довбуша
Reposted from:Dnipro Osint ⟨ Гарбуз ⟩
23.03.202512:34
🇺🇦Третя окрема штурмова бригада звільнила населений пункт Надія на Луганщині
Передусім силами 1-го штурмового батальйону при підтримці танків та артилерії за 30 годин з мінімальними втратами населений пункт було звільнено
Командир Третього Армійського Корпусу Андрій Білецький
📍
🅰️Dnipro Osint | Чат
Передусім силами 1-го штурмового батальйону при підтримці танків та артилерії за 30 годин з мінімальними втратами населений пункт було звільнено
«Взяття Надії вартувало противнику двох місяців зусиль і двох стертих в «нуль» механізованих полків — 752-го та 254-го 20-ї армії рф»
Командир Третього Армійського Корпусу Андрій Білецький
📍
49.37301771523352, 37.92871387957657🅰️Dnipro Osint | Чат
Reposted from:
Бригада Нацполіції «ЛЮТЬ»
05.04.202510:31
У тилу ворога!
Архівне відео з Торецька, зняте воїнами штурмового полку «Луганськ» бригади Нацполіції «Лють». Під час планової заміни з позицій особового складу бронетранспортер М113, в якому перебували бійці, натрапив на мінне загородження, облаштоване росіянами.
Цей момент став критичним для всього підрозділу, адже поліцейські потрапили у ворожий тил, де кожна секунда могла стати останньою. Перебуваючи в оточенні противника та під постійним обстрілом, наші хлопці не втратили самовладання.
Без жодної паніки та злагоджено вони зуміли швидко перегрупуватися, оцінити ситуацію та надати допомогу пораненим побратимам. З боєм воїни бригади пробивалися з цього пекла та вийшли до суміжних позицій, проявивши неймовірну витривалість і рішучість. Кожен з них знав, що на кону стоїть не лише його життя, але й життя товаришів.
Наші бійці довели, що вони борються не лише за свою країну, а й за своїх побратимів. Вони готові в будь-який момент прийти на допомогу один одному. Такі моменти закарбовуються в пам’яті назавжди і стають символом незламності духу українських воїнів.
🛡 АНКЕТА | Instagram | Facebook | YouTube
Архівне відео з Торецька, зняте воїнами штурмового полку «Луганськ» бригади Нацполіції «Лють». Під час планової заміни з позицій особового складу бронетранспортер М113, в якому перебували бійці, натрапив на мінне загородження, облаштоване росіянами.
Цей момент став критичним для всього підрозділу, адже поліцейські потрапили у ворожий тил, де кожна секунда могла стати останньою. Перебуваючи в оточенні противника та під постійним обстрілом, наші хлопці не втратили самовладання.
Без жодної паніки та злагоджено вони зуміли швидко перегрупуватися, оцінити ситуацію та надати допомогу пораненим побратимам. З боєм воїни бригади пробивалися з цього пекла та вийшли до суміжних позицій, проявивши неймовірну витривалість і рішучість. Кожен з них знав, що на кону стоїть не лише його життя, але й життя товаришів.
Наші бійці довели, що вони борються не лише за свою країну, а й за своїх побратимів. Вони готові в будь-який момент прийти на допомогу один одному. Такі моменти закарбовуються в пам’яті назавжди і стають символом незламності духу українських воїнів.
🛡 АНКЕТА | Instagram | Facebook | YouTube
Reposted from:
Досье Шпиона
02.04.202509:49
💥Последствия удара по вертолетам.
На видео – последствия удара по полевому аэродрому, расположенному в н.п. Ивня, Белгородской области (приблизительно 60 км до границы с Украиной).
Удар нанесен с использованием ракет М30А2 (снаряжены вольфрамовыми шариками) РСЗО «HIMARS».
Вследствие удара критические повреждения получили четыре вертолета ВКС РФ – 2 Ка-52 и 2 Ми-8.
24.03.2025
@dosye_shpiona
На видео – последствия удара по полевому аэродрому, расположенному в н.п. Ивня, Белгородской области (приблизительно 60 км до границы с Украиной).
Удар нанесен с использованием ракет М30А2 (снаряжены вольфрамовыми шариками) РСЗО «HIMARS».
Вследствие удара критические повреждения получили четыре вертолета ВКС РФ – 2 Ка-52 и 2 Ми-8.
24.03.2025
@dosye_shpiona
Log in to unlock more functionality.
