Psychology
Spartak Subbota
Psychology
18.09.202316:07
28.08.202316:56
14.08.202306:10
08.08.202305:53
04.08.202305:29
01.08.202316:18
16.09.202307:01
Доброго ранку ☀️
Розлади харчової поведінки — це складні стани психічного здоров’я, які характеризуються ненормальними харчовими звичками та заклопотаністю їжею, вагою, зовнішнім виглядом тіла. Розлади харчової поведінки мають серйозні наслідки для фізичного здоров’я, включаючи недоїдання, електролітний дисбаланс, проблеми з шлунково-кишковим трактом, серцеві проблеми тощо. Вони також мають значний вплив на психічний та емоційний стан, часто призводячи до депресії, тривоги та низької самооцінки.
💔 Нервова анорексія. Характеризується сильним страхом набрати вагу та спотвореним уявленням про своє тіло, що змушує людей обмежувати споживання їжі та часто займатися надмірними фізичними вправами.
💔 Нервова булімія. Включає повторювані епізоди переїдання, під час яких люди споживають велику кількість їжі за короткий проміжок часу та відчувають втрату контролю над своїм прийомом їжі. Ці епізоди зазвичай супроводжуються компенсаторною поведінкою, такою як блювота, застосування проносних або діуретиків, голодування або надмірні фізичні навантаження.
💔 Компульсивне переїдання. Характеризується повторюваними епізодами переїдання без використання компенсаторної поведінки, яка спостерігається при булімії. Такі люди часто з’їдають велику кількість їжі за короткий час і відчувають втрату контролю під час цих епізодів.
💔 Розлад уникнення/обмеження споживання їжі. Характеризується надзвичайним уникненням або обмеженням певних продуктів або груп продуктів, що призводить до дефіциту харчування. На відміну від анорексії, цей розлад не зумовлений занепокоєнням щодо ваги чи образу тіла.
💔 Нервова орторексія. Включає в себе одержимість здоровим харчуванням і зосередженість на споживанні лише продуктів, які вважаються «чистими» або «правильними». Ця одержимість може призвести до обмежувальних моделей харчування та погіршити якість життя.
Важливо визнати, що розлади харчової поведінки пов’язані не лише з їжею чи вагою, вони часто служать для людей способом впоратися з глибинними емоційними проблемами або почуттями.
🔺 Генетичні фактори. Генетичні фактори можуть впливати на схильність людини до тривоги, депресії та незадоволення зовнішнім виглядом, які пов’язані з розладами харчування.
🔺 Психологічні фактори. Невдоволення зовнішнім виглядом, негативне уявлення про своє тіло, перфекціонізм, низька самооцінка, труднощі впоратися з емоціями (стресом, тривогою, депресією або травмою).
🔺 Екологічні та соціокультурні фактори. Тиск ЗМІ та суспільства, вплив однолітків і сім’ї, культура харчування.
🔺 Біологічні фактори. Нейробіологічні фактори, такі як дисбаланс хімічних речовин мозку (нейротрансмітерів), таких як серотонін, дофамін і норадреналін, можуть сприяти виникненню та підтримці розладів харчової поведінки.
🔺 Життєві зміни та стреси. Вступ у навчальний заклад, початок нової роботи або переживання травми, можуть спровокувати або загострити розлади харчової поведінки в деяких людей.
🔺 Спорт. певні види спорту та види діяльності, які підкреслюють худорлявість, вагу або форму тіла, такі як гімнастика, танці та бодібілдинг, можуть сприяти розвитку розладів харчової поведінки у спортсменів.
📌 РХП є причиною близько 7000 смертей на рік (станом на 2010), що робить їх психічними захворюваннями з найвищою смертністю.
Однак, раннє розпізнавання та відповідне лікування мають вирішальне значення для одужання та мінімізації фізичних і психологічних наслідків цих розладів.
28.08.202316:56
12.08.202306:37
Доброго ранку😌
Сьогодні пропоную детальніше розібрати таке явище як апатія.
Апатія – це стан, який може вразити кожного з нас на різних етапах життя. Це відчуття втрати інтересу та мотивації, відмови від активності та звичних занять. Апатія може виникати внаслідок різних факторів – від банальної втоми та стресу до серйозних психічних розладів.
Зовні апатія може виявлятися в байдужості до навколишнього світу, втрати продуктивності та пасивності. Людина відчуває, що у будь-яких її діях немає сенсу, і це може стати причиною соціальної та емоційної відчуженості.
Серед можливих причин апатії:
📌стресові ситуації
📌втома
📌втрата близьких
📌фізичні захворювання
📌 депресія
📌 тривалі конфлікти чи невдоволеність життям.
Як позбутися від апатії?
📍Перш за все, важливо звернути увагу на своє фізичне та психічне здоров'я. Регулярна фізична активність, збалансоване харчування та повноцінний сон можуть допомогти покращити настрій.
📍Важливо також звернутися до спеціаліста – психолога або психіатра – якщо апатія перетворюється на депресію або інший серйозний розлад.
📍Для подолання апатії можна спробувати нові заняття, хобі, зробити перерву від рутинної роботи тощо.
Загалом, апатія – це сигнал від організму, який вимагає уваги. Важливо вчасно розпізнавати та реагувати на цей стан, піклуючись про своє фізичне та психічне здоров'я, а також шукати підтримку від фахівців та близьких.
05.08.202318:43
04.08.202305:29
31.07.202317:00
28.08.202316:56
28.08.202316:56
10.08.202306:02
04.08.202310:04
04.08.202305:29
28.07.202315:10
28.08.202316:56
28.08.202316:56
09.08.202306:04
Короткий синопсис від @annakirel по літературному клубу після прочитання «Бог як ілюзія».
Під час клубу ми не ставимо за мету переконати інших у своїй думці; натомість, ми вітаємо опонента, бо в дискусії ми дізнаємось щось нове та маємо рідкісний шанс зазирнути за лаштунки іншого світогляду.
Ми намагалися не ображати почуття віруючих (майже вийшло), та зрозуміти, як релігія впливає на життя атеїстів.
Ми надто дурні.
Ми не так далеко пішли в розвитку, щоб довести існування Бога.
Якщо існування чогось ґрунтується тільки на «повір мені, братік», і не має жодних підтверджених доказів, інструментарію дослідження, але має красиву легенду, то єдинороги теж існують.
Наука будується на тому, що будь-що може бути перевірено і якісно розкладено на гвинтики. Релігія стоїть на «нічого не чіпай, це на свято».
Кожен науковець зобов’язаний доводити свою думку, бо є такий фактор як «гніт доказу». Чому перед релігією, яка прагне впливати на все суспільство, не стоїть умова «сказав – доведи»?
А як же мистецтво?
Релігія допомагала розвитку мистецтва, а ще акумулювала знання, наукові праці та зберігала їх. Саме в картинах на релігійну тематику вперше з’явилася перспектива. Церковний хор повинен був співати злагоджено і гарно, служби вимагали музичного супроводу – це все неабиякий прогрес. А ще перші друковані видання, архітектура і шкільна освіта, в кінці кінців.
Що ви скажете на це, панове?
Зберігати не означає сприяти розвитку, бо це просто архів. Обмеження доступу до цих наукових знань, перепони в розвитку науки, бо тоді ламається картинка, не є корисними для прогресу. Це консервація і втрачені можливості. І що робити з масовим знищенням античного мистецтва?
Музиканти, художники створювали релігійні сюжети: так, бо гроші були у церкви. Замовник оплачує – замовник вирішує.
Епідемія чуми і «трошки».
В історії Європи був момент, який трохи похитнув позиції релігії – епідемія чуми. Виявилося, що священники, віруючі та богохульники помирають однаково.
Нормальне таке "трошки", конєшно, але думка дуже цікава. Головне, експеримент не повторювати.
Релігія конкурує.
Докінз у своїй книзі недаремно звертається до авраамічних релігій, бо вони є панівними в світі.
Релігії не просто конкурують між собою (привіт релігійним війнам та місіонерам), а що дуже важливо, вони конкурують з усіма іншими варіантами світогляду в голові людини. Панівне становище релігії, звички та стадність людей – замкнене коло, яке через «обкласти церкви податком» не руйнується.
Вам потрібні милиці?
Релігія пояснювала світобудову, коли в нас не було розуміння: чого воно так страшно жити, а потім ще й вмирати? Релігія дала нам опцію «померти тимчасово, а потім точно буде добре». А ще набір правил та ідеальне прикриття для пояснення майже будь-якого трешу у своєму житті.
Та чи потрібно нам це зараз? Чи потрібно нав'язувати милиці релігії людям, які здатні сприйняти перспективу, що продовження цього серіалу не буде і помирати доведеться прямо насмерть? Можливо, релігія досі потрібна, щоб слабша людина змогла все це вивезти?
Ми придумаємо ще щось.
В людства насичена історія, багата на дивні дива, які зараз викликають фейспалм «як можна було у таке вірити?». А ще були скандинавські боги, це було цікаво.
Можливо, панування монотеїзму зараз – просто етап? Цікаво, що ми можемо придумати далі, щоб зайняти свої думки? Або відключити їх…
Фанатики всіх богів – об’єднуймось!
Якими були християнство, іслам та іудаїзм у своїх витоків і чим вони стали зараз? Фанатики цих трьох релігій сперечаються, але так дивно схожі… Так може справа не у релігії, а в людях?
Знову і знову згадуючи Харарі (Юваль, вибачай, ти гикаєш щонеділі через нас), ми повертаємось до питання: а чи достатньо ми «розумні», щоб не тільки бути панівним видом, але і у щось вірити?
Ця книга не має сенсу.
Навіщо писати книгу, де ти сперечаєшся з віруючими, які цю книгу читати не збираються, а атеїсти і так все знають? Немає сенсу, Річарде.
У багатьох в житті буде період кризи. Ви задасте питання «Навіщо це все? Як мені впоратись?».
04.08.202305:29
04.08.202305:29
27.07.202317:08
Shown 1 - 24 of 51
Log in to unlock more functionality.